Соціально-філософська проблематика романів В. Винниченка 1930–40-х рр.

Деміфологізуючи радянську модель суспільства, В. Винниченко прагнув знайти інші цінності для утвердження української нації й спасіння людської цивілізації від знищення. Маруся постає своєрідним образом-ідеєю, в якому символічно поєднуються перспективи національного визволення й встановлення світової гармонії. За допомогою символічного едіпового комплексу розкрито становлення елітарної свідомості, формування мужності Марусі, яка засвоює досвід архетипного національного батьківства (Т. Шевченка). Європейська освіченість та опертя на національні традиції є запорукою відродження нації, появи нових українців, здатних збудувати нову державу. Формування символічної національної мужності розв'язується через пошуки „батькового коду мужності українського характеру” (Н. Зборовська). Сталін проектується як „чужорідне батьківство”, носій варварства, що формує особистість-маргінала (Леонід, Вася Сємєчкін). На противагу сталінсько-ленінському Т. Шевченко постає уособленням архетипного національного батьківства, носієм еллінства (українства, аристократизму), законодавцем і батьком державності, переймаючи досвід якого, „сини” формують мужній характер, що має призвести до розбудови власної Державності. Осмислюючи національні виміри буття й існування людини, В. Винниченко засуджував поневолення українців тоталітарною системою, вбачав у ідеї колектократії спосіб національного визволення, відродження нації як цінності суспільного устрою. Разом з тим загроза знищення людської цивілізації, що виникла внаслідок розгортання „холодної війни” між США і СРСР, мала зникнути, бо в ідеї колектократії невтомний письменник-борець вбачав шлях до світової гармонії.

У Висновках узагальнено основні результати дослідження. У дисертації осмислена художня модель, у якій утілені соціально-філософські погляди В. Винниченка й уточнено жанрові номінації романів „муженського циклу”. По-перше, встановлено, що „муженська доба” особливий період у особистому житті й у творчості письменника. Невдала політична кар'єра, розчарування в „комуністичних” доктринах, непорозуміння з еміграційним оточенням й радянським урядом, вимушена ізоляція, невлаштоване особисте життя, ці факти біографії стали чинниками філософських рефлексій митця, його світоглядно-ментального рівня. Винниченкова енергія соціального творення виявилась не реалізованою й вилилась у моделі буття. У цей час він створює власну модель світоустрою, яку викладає в соціально-етичній праці „Конкордизм”, а пошуки художнього вираження цієї моделі митець здійснював у романах „Вічний імператив”, „Лепрозорій”, „Нова заповідь”, „Слово за тобою, Сталіне!”. Перебудова суспільства, як основна тема цих творів, модифікується у світоглядні позиції „акордизму” як системи, що не припускає панування, „конкордизму” як системи життєвих правил, що зроблять людство щасливим, „колектократії” як справи миру на землі в часи загрози ядерного знищення людства. Такими були авторські пошуки універсальних моделей людського існування.

По-друге, з'ясовано, що романи письменника 1930-40-х рр. важко охопити одною дефініцією. Встановлено, що домінантними є жанрові форми ідеологічного, утопійного, соціально-філософського романів. Ставлення В. Винниченка до ідеологій комунізму, капіталізму, релігії та авторська настанова на популяризацію концепції „конкордизму” активізували форму соціально-ідеологічного роману. Це визначило роль конфлікту, діалогів-диспутів, розгорнутих монологів-лекцій, гострий публіцистичний відтінок думки. Висунення на другий план питань побутового характеру, осмислення перспектив долі планети, увага до корінних тем сучасного буття, роздуми про соціальний та духовний прогрес суспільства активізували форми соціально-філософського роману, а відтак і відкритість композиції, використання притч, символіко-міфологічної поетики. Змалювання „героїв-взірців”, ідеалізація їхніх рис та „прийдешньої” дійсності надали творам рис утопійного роману.

По-третє, встановлено, що у творах „муженської доби” письменник зосереджується на пошуках способів задоволення інтересів людини як такої, осмислює загальнолюдські цінності, порушує проблеми щастя, „ідеального суспільства”, „нової соціальної людини” та „нової моралі”, що в комплексі складають фундаментальну проблему соціальної філософії „людина і суспільство”. Твори В. Винниченка цього періоду розкриваються у контексті цінностей, сповідуваних автором. Ідеальними для митця були свобода, рівність, здоров'я, мир, життя, узгодженість. У формі контрасту він подає дві моделі світу дисгармонійну / гармонійну, протиставляє дві ідеї небажану (пекло) / бажану (рай), моделює образи героїв-ідеалів. Через те код романів „муженського циклу” охоплює сферу суспільних цінностей, сфокусованих на образах ідеалу - ідеальний керманич, нова людина, гармонійні стосунки особистості з колективом, узгодженість світів людини і природи, ідеальний суспільний устрій, мир і злагода.

По-четверте, романи пізнього періоду творчості В. Винниченка засвідчують його інтерес до суспільних процесів у країнах капіталізму й соціалізму, до кризи людської цивілізації загалом. Відійшовши від революційної практики, він переніс свої інтенції в духовну сферу. Сповідуючи утопійні ідеї перебудови світу, митець пропонував шляхи виходу із кризової ситуації, усунення війни як засобу розв'язання конфліктів, становлення соціально справедливого суспільного ладу, що ґрунтується на свободі, рівності, узгодженості інстинктів особистості й інтересів колективу, досягнення кожним омріяного щастя такою була мета художніх проектів автора. Для втілення таких масштабних проектів В. Винниченко використав цілий спектр художніх засобів. Силою таланту він зумів наситити свою велику прозу 1930-40-х рр. багатьма новаторськими конструктами, що робить її помітною в романному потоці ХХ століття.

СПИСОК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Варданян М. В. Художнє втілення соціальних і морально-етичних проблем у романі В. Винниченка „Слово за тобою, Сталіне!” / Марина Варданян // Література. Фольклор. Проблеми поетики : зб. наук. праць. Вип. 25 / [редкол.: А. В. Козлов (відп. ред.) та ін.]. - К. : Акцент, 2006. С. 336-343.

2. Варданян М. В. Художня інтерпретація проблеми щастя у романі В. Винниченка „Лепрозорій” / М. В. Варданян // Таїна художнього тексту : зб. наук. праць. - Вип. 7 / [редкол.: Н. І. Заверталюк (наук. ред.) та ін.]. Дніпропетровськ : Пороги, 2007. - С. 254-262.

3. Варданян М. В. Специфіка художнього вираження соціального ідеалу в романі В. Винниченка „Нова заповідь” / Марина Варданян // Література. Фольклор. Проблеми поетики : зб. наук. праць. Вип. 27 / [редкол.: А. В. Козлов (відп. ред.) та ін.]. - К. : Акцент, 2007. .

Ч. 2. 2007. С. 305-314.

4. Варданян М. В. Роман В. Винниченка „Лепрозорій”: рівні змісту / Марина Варданян // Наукові записки. Серія: Філологічні науки (літературознавство). Вип. 79 / [редкол.: Г. Д. Клочек (відп. ред.) та ін.]. - Кіровоград : РВВ КДПУ ім. В. Винниченка, 2008. С. 143-147.

5. Варданян М. В. Романи-утопії В. Винниченка і традиція „богоборства” в літературі / Марина Варданян // Література. Фольклор. Проблеми поетики : зб. наук. праць. Вип. 31 / [редкол.: А. В. Козлов (відп. ред.) та ін.] - К. : Акцент, 2008. Ч. 2. 2008. С. 457-466.

6. Варданян М. В. Жанрово-стильові особливості роману В. Винниченка „Вічний імператив” / М. В. Варданян // Мова і культура : науковий журнал. - Вип. 11 / [редкол.: Д. С. Бураго (гол. ред.) та ін.]. - К. : Видавничий дім Дмитра Бураго, 2009. Т.VІІІ (120). 2009. С. 233-237.

ДОДАТКОВІ ПУБЛІКАЦІЇ

1. Варданян М. В. Витоки і новаторство п'єси Володимира Винниченка „Чорна Пантера і Білий Медвідь” / Марина Варданян // Література. Фольклор. Проблеми поетики : зб. наук. праць. Вип. 22 / [редкол.: А. В. Козлов (відп. ред.) та ін.]. - К. : Акцент, 2006. .

Ч. 1. 2005. С. 277-282.

2. Варданян М. В. Соціально-філософські ідеї у романі Володимира Винниченка „Слово за тобою, Сталіне!” / М. В. Варданян // Наукові праці викладачів, докторантів, аспірантів, магістрів та студентів.  Вип. 15 (до 10-річчя з дня започаткування збірника) / [редкол.: Л. Б. Стрюк (відп. ред.) та ін.]. Кривий Ріг, 2006. - С. 110-116.

3. Варданян М. В. Особливості художнього вираження соціально-психологічних аспектів у романі В. Винниченка „Слово за тобою, Сталіне!” та І. Багряного „Сад Гетсиманський” / Марина Варданян // Література. Фольклор. Проблеми поетики : зб. наук. праць. - Вип. 24 / [редкол.: А. В. Козлов (відп. ред.) та ін.]. - К. : Акцент, 2006. .

Ч. 2. 2006. С. 452-462.

4. Варданян М. В. Соціально-психологічний аспект особистості пророка у творах І. Франка „Мойсей” та В. Винниченка „Пророк” / М. Варданян // Літературознавчі студії. Вип. 18. / [редкол.: Г. Ф. Семенюк (відп. ред.) та ін.]. - К. : КНУ ім. Т. Шевченка, 2006. - С. 12-15.

5. Варданян М. В. Роман В. Винниченка „Вічний імператив”: комунікативні властивості / Марина Варданян // Славістичні записки. Серія: Літературознавство. - Вип. 4 (8) / [редкол.: І. І. Гаврищак (відпов.ред.) та ін.] - Тернопіль : Видавництво ПВНЗ ТЕІПО „Castrum spinosum”, 2008. - С. 22-27.

Размещено на Allbest.ru