Парцеляція як засіб експресивності художнього тексту (на матеріалі збірки Марії Матіос "Нація. Одкровення")
Структурно-стилістичні особливості парцеляції у збірці Марії Матіос "Нація. Одкровення". Формування нестандартних умов та варіантів парцеляції. Використання парцельованих конструкцій у художньому мовленні з метою змістового виділення фрагмента тексту.
| Рубрика | Литература |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 05.04.2019 |
| Размер файла | 20,0 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Парцеляція як засіб експресивності художнього тексту (на матеріалі збірки Марії Матіос "Нація. Одкровення")
Лідія Бондаренко
У статті розглядаються структурно-стилістичні особливості парцеляції у збірці МаріїМатіос "Нація. Одкровення".
Ключові слова: парцеляція, експресивний синтаксис, синтаксична конструкція, семантика. матіос парцеляція стилістичний текст
The article deals with the struktural and stylistic particularities of the parceling in Maria Matios 's collection "Nation. Revelation ".
Key words: parceling, expressive syntax, syntax construction, semantics.
Одним із недостатньо вивчених явищ сучасного синтаксису, що впевнено переходить із розмовної мови в літературну, є парцеляція (фр. parcelle - частка). Дослідники розуміють її як "прийом стилістичного синтаксису, що полягає в розчленуванні цілісної змістово- синтаксичної структури на інтонаційно та пунктуаційно ізольовані комунікативні частини - окремі речення" [2, с.369]. Членуються переважно складні або досить поширені речення, наслідком чого є виникнення двох частин, з яких основну називають базовою, а іншу - парцелятом. Наприклад: "А грунта загриміли до колгоспу. Сама їх Юр 'яна віддавала. Своєю рукою. Телицю віддала. Корову. Двох конів. Три вози. І всі грунта. Лісок у Трепеті. Пашу у Виході. Городи на піску. Ой, Господи праведний... Як не розірвалося їй серце? Лишилася жменя присадиби, коровка й свині. На восьмеро -- а тепер з Павлінкою й Паюткою -- десятеро душ"[1, с. 43-44]. Такі конструкції комунікативно виділені і цим привертають до себе увагу. "Парцеляція фактично стає засобом зняття конфлікту між виражальними можливостями структури речення і необхідністю подання інформації під певним кутом зору, з додатковим оцінним семантичним компонентом, який у непарцельованих структурах звичайно є відсутнім чи прихованим" [3, с. 9].
Науковці відзначають, що явище парцеляції характерне для творів письменників, "мова яких має виразні ознаки психологізму міркувальності народнорозмовного мовлення" [2, с. 371]. Ці риси уповні притаманні індивідуальному стилю відомої сучасної української авторки Марії Матіос. Тому мета статті - проаналізувати структурно-стилістичні особливості парцеляції у її збірці "Нація. Одкровення".
Парцельовані конструкції використовуються у художньому мовленні з метою змістового виділення, увиразнення, експресивізації певного фрагмента тексту. У досліджуваному творі вони виконують кілька стилістичних функцій. Авторка використовує парцельовані конструкції:
а) в описах для зображення обставин дії, актуалізації окремих деталей. Наприклад: "Шльома важко зітхнув, проте надріз зробив. Але в самому кутику. Та й то з виворітного боку, так, що знак був майже непомітний" [1, с. 14];
б) для передачі емоційно-психічного стану персонажа. Наприклад: "Вона боїться. Боїться страшної, а головне -- непотрібної смерті в темені й задусі Климишиної криївки" [1, с. 101]; "І враз страшна думка забилася в скроні: а що, як він пішов привести емгебістів?! Купити собі життя її смертю?!" [1, с. 128]; "У неї дрібні діти. І вона би запротоколила свою душу й нечистому, аби лиш їм нічого не грозило. Але вже. Загрозило. Сьогодні. Нагло, як нагла смерть" [1, с. 44].
в) для конкретизації змісту базової частини вислову. Наприклад: "Але вона лихе про нього думає. Про Довгопола" [1, с. 50]; "Він зрозумів: Естер згадує надгробок Абрамові. Той, що його під час війни допомогла зробити Марія" [1, с. 18]; "А навесні Естер вродила дитину. Русяву дівчинку. І назвала її Ханою" [1, с. 21];
г) для ритмізації прози, створення у читача ефекту "присутності", безпосередності відчуттів, на які орієнтоване зображення. Наприклад: "А тут буде не одна, а дванадцять службів!
Рано й увечір,
Рано й увечір,
І так шість божих днів" [1, с. 81];
"А йти треба легально. Вулицею. Гостинцем. Шляхом" [1, с. 106]; "Доходило туго, але цілком ясно: Коляй з Юрком лишили її саму. Вовкам, ведмедям, мисливцям у погонах" [1, с. 127]; "Але через три дні коло церкви... Коли Анна на своєму коникові чекатиме Ілларія... Коли схилить убрану віночками й стрічками голівоньку перед своїм господарем... Коли подасть ручку з коня... Коли присягне йому при всьому християнському людові... Коли... " [1, с. 155];
д) для створення ефекту невимушеності, спонтанності спілкування. Наприклад: "...Сама чула, як коло худоби співали. Усі чотири хлопці. Ви ж знаєте, які в нас хлопці... А ви що, не хочете, аби у вас було побілено до свята? Я й удома білю. Перед Великоднем" [1, с. 48]; "Але ж бо наш тато заслужив такого знання - дня й години своєї смерті. Бо тато говів всі говіння, в свято не робив, не лихословив, ворогів не наживав. Маму не бив. Дітей на стороні не мав. Любасок також. Людей не шахрував. Сповідався два рази на рік, бідного не обідив, з каліки не сміявся. Молитовні книжки все неділями читав і нас учив " [1, с. 182];
е) для вираження авторського ставлення до зображуваного. Наприклад:
"Розколений надвоє світ.
Розколені люди.
Розшматовані судьби.
І жадоба помсти.
Нескінченної, чорної помсти, кривавої бойні. За чесне ім'я. За правду, писану Богом, а не кривавою шматтю з сільради. За правду, що вже не має прощення й помилування. Бо кров тече потоками, криваві сльози стікають морями, й ніхто не дає ані спину, ані стриму, ані очищення.
І нема надії ані на кого.
Ані на кого, анікогісінького... " [1, с. 76];
"І ходить коло них чи то звірина, чи людина з карабіном, і посвистує, ніби з радості чи з хмелю, не закривши осклілих очей убитих, не засвітивши їм свічечки - так, наче людина з карабіном вроджена вовчицею, а не жінкою, бо не має людина людського серця. Й жалю не має. Й страху перед гріхом" [1, с. 77]; "Та ба, тих також позабирали. Бо згинули їхні господарики... Без свічечки, без трембіти, без хреста" [1, с. 81];
є) для прихованої іронії. Наприклад: "І Сандуляка, й багатьох інших із Тисової Рівні забрали до цісаревого війська. Мститися за смерть кронпринца" [1, с. 10]; "А як вже зробить, то будуть вони над газдами газди. З його худобою та з її лісами" [1, с. 155];
ж) для ефекту "уповільненого кадру" (за допомогою непередбачуваної паузи) або створення враження пришвидшення подій. Наприклад: "Голосно, так голосно й протяжно, що, здавалося, пересилила шум водоспаду, свиснула. Раз. Удруге" [1, с. 127]; "А далі не казав більше нічого, лиш цілоденно молився. Уліті -- поза ворітьми, в малюсінькій капличці, що склав своїми ослаблими руками після Маріїної смерті. Взимку -- в скупо нагрітій, проте щедро обвішаній образами хаті. Так, що декотрі молодиці з Пісків, які носили Тимофієві їсти, подеколи не доходили два кілометри до каплички коло церкви на службу Божу, а припадали перед Сандуляковими образами в хаті" [1, с. 25].
За типом парцельованої одиниці у збірці М. Матіос зустрічаємо такі парцеляти:
а) парцельований член речення. Наприклад: "Та вгнатися за її ростом жодному дереву було не під силу. Ні на пісках, ні в усій Тисовій Рівні" [1, с. 8]; "Вона добра. Чиста. І на жидівку не схожа" [1, с. 24]; "Є причина: треба вивозити. За пособництво" [1, с. 78]
б) парцельована підрядна частина. Наприклад: ''Машталерка із Сундуляками трималася якщо й не тепло, то, принаймні, чемно й рівно. Як то буває між близькими не за духом, а близькими територіально сусідами" [1, с. 11]; "Калина мала велику перевагу над усіма іншими гешефтарями краю: вона ніколи нікого не дурила. Через те в неї завжди завізно" [1, с. 95]; "... Ішла Катерина, всім тілом нахилившись уперед. Ніби долала невидиму стіну" [1, с. 159];
в) парцельовані декілька підрядних частин, об'єднаних у межах однієї конструкції. Наприклад: "На першу труну дід сам вибирав породу й рубав дерево тоді, коли треба. Бо то, що рубане в червні, -- червиве" [1, с. 177]; "І за всім треба дивитися. Бо це таке ґаздівство, що важніше від усього другого" [1, с. 183]; "А тих, що люблять ворожити, не пускайте близько до тіла. Бо то таке можна наворожити на мертвій людині, що не одна жива, як мертва, стане" [1, с. 192];
г) парцельований член речення та підрядна частина. Наприклад: "Треба забирати. Разом із дітьми й жінкою. Щоб іншим була наука" [1, с. 80] "Вона знову хотіла кричати на весь ліс, на всі гори. Стати отак на найвищій точці скали -- й ридати й трембітати, щоб її почув іще хтось, окрім гука" [1, с. 127] тощо.
Як відомо, під впливом тенденцій постмодернізму формуються нові нестандартні умови та варіанти парцеляції (зокрема, різновиди графічного розчленування тексту: абзацне розташування компонентів, вертикальний пробіл тощо). Використовує такі прийоми і М. Матіос. Наприклад: "Іларій сам трохи припізнювався.
Навмисно
Аби люди мали коли надивитися на його Анну, аби Анна знала відтепер, що він над нею має волю, й аби другі знали, що молода, як споконвіку велося в Розтоках, - мусить чекати молодого" [1, с. 155-156];
"Вісім неділь тому Іларій засватав Гафтинякову Анну.
Білу -- як ранній туман,
Свіжу - як молода гулянка,
Неторкану -- як опівнічна вода" [1, с. 150].
Отже, парцельовані конструкції у збірці "Нація. Одкровення" вирізняються емоційністю, невимушеністю, експресивною силою, підвищеною динамікою у передачі інформації та є характерною ознакою художнього мовлення Марії Матіос.
ЛІТЕРАТУРА
1. Матіос М.В. Нація. Одкровення / Марія Матіос. - 3-є вид., доп. - Львів: Піраміда, 2006. -204 с.
2. Мацько Л.І. Стилістика української мови: Підручник / Л.І. Мацько, О.М. Сидоренко, О.М. Мацько; За ред. проф. Л.І. Мацько. - К.: Вища шк., 2003. - 462 с.
3. Федонюк В.Є. Парцеляція в сучасній чеській літературній мові: Автореф. дис. ... канд. філол. наук: 10.02.03 / В.Є. Федонюк; НАН України. Ін-т укр. мови. - К., 2001. - 22 с.
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Екзистенціалізм як художній і літературний напрям. Існування теми особистості у творчості буковинської письменниці Марії Матіос. Аналіз новел із сімейної саги "Майже ніколи не навпаки". Позначення життя головної героїні Петруні у романі певним абсурдом.
реферат [18,8 K], добавлен 26.02.2010Важливість поетики як науки. Різниця між поезією та прозою. Лінгвістичні дослідження поетичної функції вербальних повідомлень. Особливості жанру повісті "Солодка Даруся" Марії Матіос. Реалізація поетики, образна система, композиція постмодернізму.
курсовая работа [47,5 K], добавлен 17.04.2012Смислово-граматичні відхилення у художньому письмі Івана Котляревського. Композиційна структура реалій поеми "Енеїда". Костюм - основний засіб вираження авторського ставлення до дійсності, що використовується письменником у цьому літературному творі.
статья [1,0 M], добавлен 21.09.2017Заголовок як один із компонентів тексту, його важливе значення для розкриття ідейного та філософського смислу художніх і публіцистичних творів. Дослідження та аналіз структурно-семантичних і функціонально-стилістичних особливостей в назвах творів.
курсовая работа [30,0 K], добавлен 28.01.2011З`ясування значення поняття художнього образу, засобів втілення його у поетичному творі. Аналіз образу радості в творчості українських поетів. Дослідження даного образу у пейзажній ліриці збірки В. Стуса "Зимові дерева". Особливості розкриття теми.
курсовая работа [61,0 K], добавлен 06.05.2015Дослідження особливості образу головної героїні роману Уласа Самчука "Марія". Порівняльна характеристика Марії Перепутько і Богоматері. Опосередкованість образу. Піднесення події останньої частини роману до рівня трагедійного національного епосу.
курсовая работа [39,4 K], добавлен 28.11.2010Соціально-комунікативні функції тексту за Ю. Лотманом, їх прояв у вірші М. Зерова "Навсікая". Особливості сегментації та стильових норм, які використовує в поезії автор. Наявність ліричного оптимізму, міфологізація тексту як основа пам'яті культури.
реферат [12,3 K], добавлен 04.02.2012Дослідження сутності цитації чужого тексту - одного із засобів зображення реального світу, ситуації й одночасно способу осягання її глибини. Особливості цитування документів, читача, Г. Вінського у творі Л.Н. Большакова "Повернення Григорія Вінського".
реферат [24,6 K], добавлен 20.09.2010Творчість Й. Бродського як складне поєднання традицій класики, здобутків модерністської поезії "Срібної доби" та постмодерністських тенденцій. Особливості художнього мислення Бродського, що зумовлюють руйнацію звичного тематичного ладу поетичного тексту.
реферат [41,0 K], добавлен 24.05.2016Визначення ролі антонімії у художньому мовленні. Використовування Іваном Франком скарбів української мови. Основні прийоми та методи авторського відбору мовного матеріалу та його творчої обробки. Дослідження функції антонімії в поезіях Каменяра.
курсовая работа [33,5 K], добавлен 08.12.2014
