Маловідома книга, присвячена чеським переселенцям в Україну

Размещено на http://www.allbest.ru/

Маловідома книга, присвячена чеським переселенцям в Україну

переселення книга публіцист

Стаття присвячена маловідомій книзі чеського педагога і підприємця, письменника та публіциста Франтішка Доубрави (1822-1902) «Чеський переселенець на Русь» виданій у 1876 році в Празі.

Історія переселення чехів у XIX столітті у пошуках кращої долі до інших країн привертала і продовжує привертати увагу численних дослідників. У цьому контексті особливе місце займають публікації, присвячені так званим волинським чехам - емігрантам, які селились переважно на землях сучасних Волинської, Рівненської, Житомирської, Київської областей. Як відомо, частина з них переїхала потім на Миколаївщину, Одещину тощо, де також створила свої поселення.

Чимало волинських чехів повернулось на батьківщину, вступивши під час Другої світової війни до лав армії генерала Л.Свободи (у 1968¬1975 роках Президента Чехословаччини). Друга хвиля цієї рееміграції прокотилась у перші роки після розпаду СРСР. До Чехії повернулась також велика група нащадків колишніх переселенців, які проживали в районах, постраждалих в наслідок аварії на Чорнобильській АЕС (регіон міста Малин Житомирської області, Київська область тощо). Ініціатором цього масового переселення був тодішній Президент Чехословаччини (потім - Чехії) В.Гавел.

Принагідно зазначимо, що сьогодні реемігранти та їхні нащадки активно спілкуються між собою. Так, наприклад, в Чехії активно діє офіційно зареєстроване «Об'єднання волинських чехів та їх друзів» («Sdruzeni Cec№ z Volyne a jejich pratel»), яке організовує різноманітні зустрічі, екскурсійні тури в Україну, регулярно проводить загальнодержавні конференції членів своєї організації, навіть видає спеціальний альманах. Варто зазначити, що, з огляду на останні непрості події в Україні, чимало провідних чеських політиків, зокрема, членів парламенту країни, публічно висловились за поновлення процесу рееміграції волинських чехів до своєї історичної батьківщини.

Перші публікації, присвячені волинським чехам, побачили світ ще у той час, коли власне відбувався сам процес їхнього переселення на землі тогочасної Російської імперії. Нам пощастило віднайти видану у той період невеличку брошуру обсягом у 53 сторінки під заголовком «Чеський переселенець на Русь» («Cesky vystehovalec na Rus») [1], яка побачила світ у 1876 році в Празі.

Її автором був підприємець і науковець, педагог і публіцист, відставний директор середньої господарсько-промислової школи у м. Табор Франгішек Доубрава. Ф. Доубрава народився у 1822 році у містечку Лоховіце неподалік від Праги, а помер у 1902 році в Україні, де й був похований у селищі Весела (тепер - Луцький район Волинської обл.) [2].

Цікаво, що, переселившись в Україну, він дещо видозмінив свої ім'я та прізвище на Федір Дубровін. (Нам, на жаль, не вдалось встановити причини цього кроку автора книги; не відомо також, чи мало це офіційний характер, тобто чи був йому виданий у зв'язку з цим новий паспорт.) Разом з тим, під своїм справжнім прізвищем Ф.Доубрава продовжував публікувати наукові розвідки, а під іншим псевдонімом - Франтішек Лоховицький - його знали як автора низки статей про життя чехів в Україні, які з' являлись на сторінках чеської періодики. З ряду архівних джерел також відомо, що Ф. Доубрава, який переїхав в Україну орієнтовно у 1874 або 1875 році, займався на новому для себе місці вирощуванням хмелю, був власником великого господарського маєтку неподалік Житомира.

Збереглась коротка рецензія на вищезгадану книгу Доубрави. Ця рецензія, під якою замість прізвища автора стоїть слово «редакція», вміщена у «Часописі католицького духовенства», в огляді останніх книжкових новинок, що з'явились на той час на полицях магазинів [3]. Була вказана і вартість книги Ф. Доубрави - 20 крон.

Безіменний автор рецензії з жалем констатує, що потік емігрантів з чеських земель «до Америки, на Русь і в інші місця не припиняється». Разом з тим, ці переселенці, потрапляючи у нові, не знайомі їм умови, потребують практичних порад, певних орієнтирів, щоб швидше адаптуватись на новому місці. Саме з цією метою, зазначається далі у рецензії, Ф.Доубрава і створив цю книжку. Як написав у передмові сам автор, його книга була б корисної також і потенційним переселенцям, щоб «вберегти їх від шахрайства та обману, через які чимало наших співвітчизників опинились на мілині» [3, 399].

У рецензії наголошується, що переселенці на Русь, серед яких переважали сільські мешканці, повинні, зокрема, знати, якими правилами їм необхідно керуватись при купівлі землі на новому місці. Важливими для них є також дані стосовно грошей, мірах ваги, цінах, на різну сільгосппродукцію та деякі інші товари і послуги, що діяли на той час у Російській імперії.

В якості критичного зауваження у рецензії згадана повна відсутність інформації про релігійну ситуацію та, зокрема, про права, якими користувались у тогочасній Росії особи католицького віросповідання.

Очевидно, що редакція «Часопису католицького духовенства» не могла не звернути на це увагу. Слід, однак, зазначити, що це зауваження не зовсім справедливе, оскільки в книзі все-таки можна віднайти коротку довідкову інформацію про розподіл населення Київської, Волинської та Подільської губерній за конфесійною ознакою [1, 23].

Якщо порівняти дати - рік переїзду Ф. Доубрави в Україну та рік виходу у світ книги, стає зрозумілим, що вона була написана на основі свіжих вражень новоприбулого переселенця, який, разом з тим, мав за плечима багаторічний досвід вченого-економіста та господарника-практика, оскільки багато років свого життя віддав роботі керуючого великими сільськогосподарськими маєтками у чеських містах Рокіцани, Табор, Мілевско.

Загалом, книгу «Чеський переселенець на Русь» можна розглядати як своєрідний інформаційний довідник з конкретними, навіть дуже детальними рекомендаціями для потенційних переселенців. Так, наприклад, у ній наводяться численні статистичні та інші інформаційні дані стосовно загальної кількості населення тогочасних Київської, Подільської та Волинської губерній, розподілу його за національностями та конфесіями [1, 23], вартості землі, основних продуктів харчування [1, 21-22], цін на землю у різних регіонах, навіть порівняльного складу хімічних елементів у верхніх шарах грунтів [1, 25-26].

Загалом, різноманітними порівняльними таблицями заповнено чимало сторінок книги. Разом з тим, до окремих таблиць додані цікаві авторські нотатки, наприклад: «Росіяни міряють свої земельні ділянки десятинами. Поляки (мешканці Російської імперії - А.М.), порушуючи закон, - моргами» [1, 19]. Узагальнюючи порівняння цін на предмети щоденного вжитку, Ф.Доубрава зазначає, що в чеських землях вони є майже вдвічі дорожчими [1, 47].

Як людина, добре знайома з веденням сільського господарства, автор у свої книзі дає переселенцям багато практичних рекомендацій стосовно особливостей вирощування окремих видів продукції у нових для них умовах, а тих, хто лише готується до переселення, застерігає від поспішних та необережних інвестицій у купівлю земельних наділів без врахування особливостей місцевого законодавства. Він, наприклад, звертає увагу на небезпеку купівлі землі разом з прихованими борговими зобов'язаннями щодо неї попередніх власників і досить детально розповідає, як цього можна уникнути [1, 14-18].

Ф.Доубрава вважає також за необхідне розповісти на сторінках своєї книги (хоча б в оглядовому плані) про ситуацію в окремих галузях промисловості царської Росії (харчопереробній, деревообробній, текстильній і т.д.), а також у транспортному сполученні, зокрема залізничному та водному [1, 34-46]. У цьому контексті цікавим є зауваження автора про те, що, розбудовуючи нові транспортні коридори, Росія, разом з тим, постійно розширює зону своїх інтересів, зокрема у Південному напрямку. Він припускає, що вона «не заспокоїться, поки не дійде аж до Перської затоки...» [1, 37].

Однак, книга Ф.Доубрави - це не лише добірка статистичної інформації. Автор висловлює в ній чимало цікавих зауважень стосовно реалій життя у царській Росії. Він, наприклад, зазначає, що у ній живуть сильні, здорові люди, які здатні виконувати будь-яку важку роботу. Але, разом з тим, працювати вони звикли лише тоді, коли це вже вкрай необхідно. Все це, вважає Доубрава, відбивається на якості виконаної роботи, яка досить часто є гіршою, ніж у чехів. На думку автора, причини такого ставлення до праці слід шукати у довгих століттях кріпацтва, від якого Росія звільнилась зовсім недавно [1, 30].

Однак, наголошує Ф.Доубрава, і за ці п'ятнадцять років відбулись помітні зміни. Так, звертаючись до переселенців, він говорить що серед нових торговців, промисловців та власників великих земельних маєтків Київщині, Волині та Поділля вони побачать «значну кількість людей інтелігентних» [1, 39], з якими можна успішно співпрацювати.

Попри загалом позитивну загальну оцінку ситуації на «нових землях», Ф.Доубрава у своїй книзі курсивом виділяє такі слова: «Нікому не раджу покидати свою батьківщину. Ті, кого до цього не змушують обставини, кого загалом задовольняє ситуація у власному господарстві, а також ті, хто не спроможні призвичаїтись до умов та звичаїв народу руського, - не переселяйтесь» [1, 41]. Водночас тим, хто все-таки прийняв остаточне рішення переселитись, автор рекомендує об' єднуватись у великі чеські оселі, викуповуючи від місцевої влади закинуті маєтки, що розташовані поруч. У цьому випадку, зазначає він, переселенці мають реальну можливість одержати помітну знижку. Крім того, «у такій чеській оселі переселенці не є самотніми. Вони підтримують один одного, спільними силами засновують школи, сільські бесіди, (своєрідні чеські клуби - А.М.), бібліотеки, кузні тощо» [1, 44].

Для зручності переселенців автор, здається, подбав про все: з останніх сторінок книги можна дізнатись, як краще добиратись з тих чи інших населених пунктів Чехії до цілого ряду сіл і містечок Київщини, Волині та Поділля, де краще робити, в разі потреби, пересадки, скільки коштують квитки тощо.

Призначена для потенційного чеського переселенця 70-их років XIX століття, книга Ф.Доубрави є для сучасного дослідника джерелом чималої кількості різноманітних статистичних даних, які дають уяву про ситуацію в окремих галузях економіки царської Росії загаданого періоду (зокрема у низці регіонів сучасної України), а, доповнені абсолютно неупередженими авторськими оцінками та зауваженнями, вони створюють досить повну картину тих життєвих реалій, з якими зіткнулись свого часу численні емігранти з Чехії.

Размещено на Allbest.ru