"Чотири мови уживаються вкупі, голублять повітря": мовні інтерференції у ліриці Рози Ауслендер

Размещено на http://www.allbest.ru/

"Чотири мови уживаються вкупі, голублять повітря": мовні інтерференції у ліриці Рози Ауслендер

Ольга Кравчук

Анотації

Мультикультурність Буковини у міжвоєнний період справила значний вплив на творчість буковинських авторів, у творах яких часто відчувається вплив інших мов та трапляються різні мовні запозичення. Це можна добре простежити й на прикладі поетичних текстів німецькомовної єврейської авторки з Чернівців Рози Ауслендер. У її ліричних творах знаходимо чимало мовних інтерференцій, зокрема, найчастіше - з гебрайської. Прикладами цього є вірші "Шабат" ("Sabbath"), "Йом Кіпур" ("Jom Kippur"), "Le Chaim" ("Лехаїм") та ін. У ліриці поетеси знаходимо також мовні інтерференції з румунської та російської мов. Насамперед це вірші, у яких Р Ауслендер описує рідний край: "Буковина Ш" ("Bukowina Ш"), "Село Неділя" ("Das Dorf Sonntag"), "Якобени" ("Jakobeni"), "Село на Буковині" ("Dorf in der Bukowina"). Лірика Р Ауслендер є гарним прикладом впливу багатонаціональних культур Буковини на митців, які розпочали тут свій життєвий та творчий шлях. творчість поетичний текст

Ключові слова: Роза Ауслендер, німецькомовна література Буковини, мультикультурність, мовні інтерференції.

"FOUR LANGUAGES COHABIT, CARESS AIR": LANGUAGE INTERFERENCES IN THE LYRIC POETRY BY ROSE AUSLANDER

Olha KRAVCHUK

Yuriy Fedkovych Chernivtsi National University,

Department of World Literature and Theory of Literature,

2, Kotsubinsky Str., Chernivtsi, 58012, Ukraine,

e-mail: kravchuk@gedankendach.org

At the beginning of the ХХ century, in the interwar period, Chernivtsi was the centre of multilingual culture of Bukovyna. In the creative works by Bukovynian authors we often feel the influence of other languages and meet various language interferences. In our article we tried to analyze this phenomenon on the example of creative works by German-speaking Jewish writer Rose Auslander.

It should be noted that the poetess uses language interferences from Russian and Romanian languages generally in verses, where she describes the native land (Czernowitz, Pruth, Dorf in der Bukowina). We also meet Hebrew language interferences connected with Judaic religion in such poetry as for example in verses of Sabbath, Le Chaim, Chagallisch etc. Lyric poetry by Rose Auslander is a good example of how the multilingual culture of Bukovyna affected the authors who were born and grew up here.

Key words: Rose Auslander, German-speaking literature of Bukovyna, multilingual culture, language interferences.

"ЧЕТЫРЕ ЯЗЫКА УЖИВАЮТСЯ ВМЕСТЕ, ГОЛУБЛЯТ ВОЗДУХ": ЯЗЫКОВЫЕ ИНТЕРФЕРЕНЦИИ В ЛИРИКЕ РОЗЫ АУСЛЕНДЕР

Ольга КРАВЧУК

Черновецкий национальный университет имени Юрия Федьковича,

кафедра зарубежной литературы и теории литературы,

ул. Коцюбинского, 2, Черновцы, 58012, Украина,

e-mail: kravchuk@gedankendach.org

Мультикультурность Буковины оказала большое влияние на творчество буковинских авторов в межвоенный период. На произведениях, независимо от языка их написания, часто сказывается влияние других функционирующих здесь языков. Языковые интерференции проявляются, к примеру, на уровне лексических заимствований. Это можно проиллюстрировать и примерами поэтических текстов немецкоязычной еврейской поэтессы из Черновцов Розы Ауслендер. В ее лирических произведениях находим немало заимствований, чаще всего - из гебрейского. Примерами могут быть стихотворения "Шабат" ("Sabbath"), "Йом Киппур" ("Jom Kippur"), "Лехайм" ("Le Chaim"). Также наблюдаем языковые интерференции с румынским и русским языками. Это в первую очередь стихи, посвященные описанию Буковины, родины поэтессы: "Буковина Ш" ("Bukowina Ш"), "Село Воскресенье"

("Das Dorf Sonntag"), "Якобени" ("Jakobeni"), "Село на Буковине" ("Dorf in der Bukowina"). Поэтическое наследие Розы Ауслендер - пример влияния различных национальных культур Буковины на писателей, которые начинали здесь свой жизненный и творческий путь.

Ключевые слова: Роза Ауслендер, немецкоязычная литература Буковины, мультикультурность, языковые интерференции.

Буковина до Другої світової війни була уособленням мирного співіснування різних націй, платформою для культурного обміну. Українці, румуни, поляки, німці, угорці, євреї проживали пліч-о-пліч, поралися зі своїми щоденними турботами, намагаючись бути Заходом на Сході, себто стояти під знаком культури. У Чернівцях на початку ХХ століття представники найпоширеніших націй заснували свої власні народні доми: німці збирались у Німецькому домі, українці - у "Народному домі", поляки - у "Домі польському", румуни у - "Палацул націонал", а євреї у - Єврейському національному домі [3, 128 ]. Місцеві газети також приділяли певну увагу міжкультурним зв'язкам, знайомлячи читача із творами німецьких, румунських, єврейських, українських авторів, вміщувала рецензії на книжки та театральні спектаклі. Тогочасна багатомовна атмосфера та буковинський ландшафт стали джерелом натхнення для багатьох місцевих письменників.

Зокрема, Манес Шпербер, який виріс неподалік від Буковини, у галицькому містечку на Пруті, де була схожа мовна ситуація, писав у своїх спогадах про дитинство: "Мені завжди потрібно було зорієнтуватись між українською, польською, німецькою, їдиш та івритом.[...] Wasser, вода, Majim означали те саме, що й aqua, eau і water. Але вже дуже швидко я зрозумів, що кожне з цих слів викликає у мене іншу реакцію. Так, слов'янська вода ще до сьогодні для мене це рідина, яку черпають з криниці, єврейська Majim витікає з джерела, а німецька Wasser тече з крану" [9, 58 ].

Завдяки феномену багатомовності буковинські автори були знайомі із культурою інших націй, часом навіть писали власні твори декількома мовами. Наприклад, перші твори Юрія Федьковича та Ольги Кобилянської з'явилися німецькою мовою, і лише згодом ці автори починають писати українською. І. Калінчук писав німецькою та румунською мовами, а М. Вінклер - німецькою та гебрайською. У міжвоєнний період плідною була також перекладацька діяльність німецькомовних авторів. Так, Марґул- Шпербер одним із перших переклав на німецьку "Каліграми" Аполіннера та "Безплідну землю" Томаса Стерна Еліота. Іммануель Вайсґлас переклав німецькою мовою твори національного румунського поета Міхая Емінеску та румунською обидві частини "Фауста" Йогана Фольфганга Ґете. Перекладацька спадщина Пауля Целана налічує численні переклади на німецьку з румунської, французької, російської, англійської, португальської та італійської мов.

Більшість творців чернівецької німецькомовної літератури мали єврейське походження. До її старшої генерації, яку виплекала мультикультурна атмосфера Чернівців, належить й Роза Ауслендер. Підтвердження цього знаходимо в її автобіографічному есе "Все може бути мотивом" (1971), у якому авторка шукала відповідь на запитання: "Чому я пишу? Можливо, тому, що я з'явилася на світ у Чернівцях, тому, що світ прийшов до мене у Чернівцях. Той неповторний пейзаж. Особливі люди. Легенди і міфи витали у повітрі, ними просто дихали. Чотиримовні Чернівці були містом муз, яке давало притулок багатьом художникам, поетам, любителям мистецтва, літератури і філософії" [1, 318]. Мультикультурність Буковини, де поетеса провела чверть свого життя, є для неї джерелом, з якого вона черпала натхнення та сили для своєї творчості. Свідчення цього знаходимо у її ліриці у вигляді мовних інтерференцій з мов, які були поширені на Буковині: гебрайської, румунської, російської. У ліриці Р. Ауслендер також наявні інтерференції з англійської мови, оскільки поетеса провела багато років у США і навіть у певний період свого життя писала вірші тільки англійською мовою. Дослідники творчості Р. Ауслендер наголошували, що багатомовність авторки відіграє значну роль у її творчості. Мартін А. Г айнц назвав три сфери можливих інтерпретацій, по-перше, це зміна мови, перекладацька діяльність поетеси, а також вплив краю, де народилась Р. Ауслендер [7, 162]. Багатомовне оточення у різні періоди життя сильно вплинуло на Р. Ауслендер. Можна простежувати, як поетеса під цим прямим та уявним впливом, використовувала мовні інтерференції.

У ліриці Р. Ауслендер знаходимо впливи гебрайської мови. Авторка виросла у майже взірцевій єврейській сім'ї. її батько Зіґмунд Шерцер народився в Садаґурі, одному з найважливіших центрів хасидизму і виховувався при дворі садаґурського "вундерраббі" в ортодоксальному дусі. Він часто розповідав маленькій Розі містичні хасидські історії, які назавжди закарбувались у пам'яті поетеси. Проте батько поетеси обрав світську професію і навіть вважався вільнодумцем. Варто зауважити, що незважаючи на асиміляцію, у будинку Ауслендер завжди дотримувалися найважливіших правил таких єврейських традицій як кошерна їжа, вшанування суботи та святкування єврейських свят [8, 48]. Тому серед поезій Р Ауслендер ми можемо знайти низку віршів, у яких тематизуються єврейські свята: "Суккот" ("Sukkoth"), "Шаббат" ("Sabbath"), "Шаббат ІІ" ("Sabbat II"), "Йом Кіпур" ("Jom Kippur") чи коротко згадуються: "Садаґурський Хасид" ("Sadagorer Chassid"), "Лехаїм" ("Le Chaim"), "Cадаґура" ("Sadagora"), "Свічки" ("Kerzen").