Роль гендерних стереотипів у романі Джейн Остін "Гордість й упередження"

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Роль гендерних стереотипів у романі Джейн Остін «Гордість й упередження»

Виникнення категорії «гендер» спочатку в суспільних науках, а згодом у лінгвістиці зумовлено інтересом до відмінностей у поведінці чоловіків та жінок. Під впливом історичних, політичних, суспільних і культурних змін за кожним індивідом у суспільстві закріплюється гендерна роль. На її основі створюються узагальнені уявлення про особливості поведінки чоловіків і жінок, - інакше кажучи, формуються гендерні стереотипи [7, с. 224]. Поняття «гендер» увійшло до лінгвістики з антропології на початку 70-х років ХХ сторіччя. У словнику гендерних термінів «гендер» визначається як «…сукупність соціальних та культурних норм, які суспільство приписує виконувати людям залежно від їх біологічної статі. Гендер складається суспільством як соціальна модель жінок та чоловіків, що визначає їх статус в суспільстві та його інститутах» [4, с. 22].

Гендер є компонентом як колективної, так й індивідуальної свідомості, тому його необхідно вивчати як когнітивний феномен, який виявляється у стереотипах певної мови. Поняття стереотипу трактують у науковій літературі як стандартну думку про соціальні групи або про окремих людей як представників цих груп в загостреній, спрощеній та узагальнюючий формі, з емоційним забарвленням, яка приписує класу осіб певні якості або установки [5, с. 177]. Стереотипи є оцінними за своєю природою [2, с. 144], при цьому оцінка має здебільшого негативний характер. Необхідно враховувати, що, з одного боку, стереотипи є соціально й культурно зумовленими, а з іншого, - з'являються у свідомості індивіда на основі особистого досвіду [3, с. 36], тобто є тим ланцюгом, що поєднує сприйняття, мислення та мову [4, с. 46].

Проаналізувавши наукову літературу на предмет визначення гендерного стереотипу, ми трактуємо останній як окремий різновид стереотипу [2, с. 129], узагальнену думку про представників обох статей, які складаються й закріплюються у суспільстві завдяки інституалізації та ритуалізації статі [1, с. 48]. Вербально-семантичний аналіз жіночого та чоловічого мовлення дозволив визначити, що жінки тяжіють до нормативного варіанта мови [5, с. 89]. Чоловіки ж часом не дотримуються мовної норми, їх мовлення характеризується вживанням неологізмів, жаргонних або діалектних слів. Чоловіки частіше використовують іменники та прикметники, тимчасом як жінки вживають більше дієслів [5, с. 74]. Типовою жіночою тематикою вважають: моду, кулінарію, виховання. Чоловіки частіше розмовляють про політику, спорт, техніку. Жіноче мовлення характеризується як більш експресивне, а чоловіче - більш стримане. Для жінок властиве використання емоційно забарвленої лексики, тимчасом як у чоловічому мовленні переважає стилістично нейтральна лексика. Оскільки жінки частіше говорять про свої почуття та переживання, то в їхньому лексиконі зосереджено більше слів на позначення почуттів та емоцій. Жінкам притаманні висловлювання у формі прохання. Теми розмов, як правило, розвиваються спонтанно. Чоловіки частіше перебивають співбесідника. Чоловік переважно обирає тему бесіди та намагається домінувати в ній [5, с. 75]. З цього стає очевидним, що чоловік і жінка дотримуються різної мовленнєвої етики, а це є причиною непорозуміння. Гендерні відношення фіксуються у вигляді мовних стереотипів. Отже, мова жінок суттєво відрізняється від чоловічої на всіх рівнях, що безперечно відбивається у мовних стереотипах як актуалізаторах гендерних стереотипів.

В англійській літературі ХІХ-ХХ ст. гендерна проблематика є однією із домінуючих і виступає джерелом до розуміння місця жінки в суспільстві. Одними із перших у цьому плані є творчі доробки Джейн Остін, що розпочала формувати «жіночу прозу» вікторіанської епохи з гендерною проблематикою. Відповідно, для підтвердження факту існуван-ня гендерних стереотипів в Англії зазначеного періоду важливо дослідити гендерно зумовлені особливості мовлення персонажів у романі Джейн Остін «Гордість і упередження». Загальна кількість жіночих реплік у романі становить 807 одиниць, тоді як реплік чоловічих персонажів - 378. Згідно з цими показниками, персонажі-жінки розмовляють у романі приблизно у 2,1 рази більше.

У мікротексті: «It is a truth universally acknowledged, that a single man in possession of a good fortune must be in want of a wife» [6, p. 1], - привертає увагу прикметник «single» - «самотній», семантика якого актуалізує гендерний стереотип соціального статусу з позитивними конотаціями: вік чоловіка не вказується, а ось належність до чоловічої статі і статус холостяка мають вагоме значення у суспільстві. Лексична одиниця «want» з семантикою «необхідність» у мікротексті: «must be in want of a wife» активує інший стереотип: займатися домашнім господарством - не чоловіча справа. У наступному прикладі дізнаємося про переживання молодих жінок, яких уже у 26-27-річному віці називали «old maid» - «стара діва»: «Only the deepest love will persuade me into matrimony which is why I shall end up an old maid» [6, p. 84]. Статус незаміжньої жінки означав приреченість на бідність, оскільки спадок батька передався по чоловічій лінії. Так, лексична одиниця «old maid» актуалізує гендерний стереотип соціального статусу жінки з негативною оцінкою. Гендерний стереотип зовнішності і манер жінок актуалізується у свідомості читача семантикою прикметників «silly» - «дурненька», «idle» - «легковажна», «ignorant» - «неосвічена», «vain» - «марнославна», «foolish» - «нерозумна», «thoughtless» - «нерозважлива». Це не завжди відповідало дійсності, адже жінки, хоча і не здобували освіту, опановували низку умінь, серед яких, окрім плетіння, гри на фортепіано, співу і малювання, було ще володіння іноземними мовами. Стереотип, що для дівчат найголовнішою була зовнішність репрезентовано у мікротексті: «Mr. Darcy had at first scarcely allowed her to be pretty; and when they next met, he looked at her only to criticize» [6, р. 5]. Отже, якщо чоловікові не сподобалась дівчина з першого погляду, марно було сподіватися, що він зверне увагу на інші її якості. Наступний приклад ілюструє стереотип важливості суми річного доходу для авторитету представників сильної статі: «A single man of large fortune; four or five thousand a year. What a fine thing for our girls!» [6, р. 2]. Знову нашу увагу привертає прикметник «single», актуалізуючи стереотип соціального статусу з позитивною оцінкою, що пояснюється семантикою номінативної одиниці «fortune» - «вдача», та лексеми «four or five thousand a year» у поєднанні з окличним реченням «What a fine thing for our girls!», підтверджуючи вагомість статку для чоловіка.

Гендерний стереотип подружнє життя також має різні оцінні полюси у чоловіків і жінок. Жінки бажають стати прекрасними дружинами: «she respected, she esteemed, she was grateful to her husband, she felt a real interest in his welfare» [6, р. 110], турботливими матерями - «an affectionate mother» [6, р. 60] великодушними жінками - «the most generous and forgiving» [6, р. 87]. Проте чоловіки, маючи таких дружин, дозволяли собі глузувати і принижувати їх: «when Mr. Collins said anything of which his wife might reasonably be ashamed, which certainly was unseldom,… once or twice she faintly blushed; but in general Charlotte wisely did not hear» [6, р. 67]. Негативна оцінка автора виражена номінативними одиницями «ashamed» - «присоромлена», «unseldom» - «нерідко», «blushed» - «червоніла».

Інтерпретаційно-текстовий, лексико-семантичний й кількісний аналіз показали, що у висловлюваннях персонажів-жінок частіше трапляється загальна позитивна оцінка (78%). Це реалізується семантикою прикметників, як sweet (100% вживань), delightful, delighted (87% уживань), handsome (75% уживань), pleasing, pleasant (73%), excellent (67%), great (67%), agreeable (63%). Для реплік чоловіків-персонажів загальна оцінка в більшості випадків є нейтральною (70%), а також негативною (17%) та позитивною (13%). Це відображає стереотип позитивного ставлення жінок до оточуючого світу та нейтрального, іноді з негативним відтінком, - чоловіків.

Аналіз мовних компонентів гендерно маркованої мовленнєвої поведінки персонажів роману «Гордість та упередження» показав, що гендерний чинник яскраво репрезентований передусім прикметниками, як експлікаторами оцінки автора; вигуками, окличними реченнями, підсилювальними частками, як імплікаторами позицій автора. Результати дослідження вказують на те, що жінкам кін. XVIII - поч. ХІХ ст. була відведена другорядна роль у суспільстві, а чоловіки займали домінантне становище.

Література

гендер роман англійський література

1. Кирилина А.В. Гендерные аспекты массовой коммуникации. Гендер как интрига познания: Сб. ст. / А.В. Кирилина. - М.: Рудомино. - 2000. - С. 47-80.

2. Кон И.С. К проблеме национального характера /И.С. Кон // История и психология / Под ред. Б.Ф. Поршнева, Л.И. Анцыферовой. - М.: Наука, 1971. - С. 122-158.

3. Пушкарева Н.Л. Гендерные исследования: рождение, становление, методы и перспективы в системе исторических наук // Женщина. Гендер. Культура. / Н.Л. Пушкарева. - М.: МЦГИ. - 1999. - С. 19-37.

4. Словарь гендерных терминов / Под ред. А.А. Денисовой. - М.: Изд-во «Информация - XXI век», 2002. - 256 с.

5. Телия В.Н. Коннотативный аспект семантики номинативных единиц. / В.Н. Телия. - М.: Наука, 1986. - 144 с.

6. Austen J. Pride and Prejudice [Електронний ресурс] / Jane Austen. - Режим доступу до ресурсу: http://www.pemberley.com/janeinfo/pridprej.html

7. Lakoff R. Language and Women's Place. / R. Lakoff. - New York: Harper and Row, 1975. - 83 p.

Размещено на Allbest.ru