Сіґрід Унсет та її головні романи

Размещено на http://www.allbest.ru/

Сіґрід Унсет та її головні романи

Від початку вручення Нобелівської премії з літератури скандинави здобували її 16 разів: 8 - шведи, по 3 - данці та норвежці та по 1 - фіни й ісландці. Українському читачеві відомі лише ті автори, яким вдалося заслужити світове визнання, а їхні твори були перекладені українською чи російською мовами.

Проте навіть існування перекладених романів не допомогло деяким нобелівським лауреатам увійти в канон світової літератури й бути прочитаними. Серед них три норвезьких письменники, що удостоїлися цієї шанованої премії: Б'єрнстьєрне Б'єрнсон, Кнут Гамсун та Сіґрід Унсет. І якщо Б'єрнстьєрне Б'єрнсон відомий як автор гімну Норвегії, а Кнут Гамсун знаний не лише завдяки своїм творам, а й політичними переконаннями під час Другої світової війни, то про Сіґрід Унсет ми знаємо вкрай мало. А саме ця письменниця вплинула на розвиток історичного жанру в норвезькій літературі.

Сіґрід Унсет народилася 20 травня 1882 року в невеликому данському містечку Калундборг. її батько був відомим норвезьким археологом, а мати - данка, яка присвятила своє життя роботі чоловіка. Незабаром після народження Сіґрід сім'я переїхала до Норвегії. У місті Крістіанія (Осло) пройшли дитячі та юнацькі роки майбутньої письменниці. Сама Сіґрід вважала себе норвежкою незважаючи на те, що народилася в Данії і була наполовину данкою. З раннього дитинства завдяки батькові Унсет цікавилася норвезькою історією і культурою.

У 1893 році після важкої хвороби батько Сіґрід Унсет помер, його дружина залишилася з трьома дочками жити на пенсію вдови. Сіґрід завжди хотіла стати художницею, але через брак грошей їй довелося працювати секретарем у службовій установі, а ночами випрацьовувати © Рудич В. О., 2017 письменницький талант. Хоча Сіґрід ненавиділа свою роботу, але часто її сіре життя ставало матеріалом для майбутніх творів. Крім того, письменниця свідомо відмовилася здобувати освіту в університеті, як її сестри, вважаючи, що вчитися - це не жіноча справа.

У 23 роки вона написала свій перший роман - «Оге, син Нільса з Ульвхольма» («Aage Nielss0n til Ulvholm», 1905), дія якого розгорталася в середині ХІІІ століття. Видавництво «Гюльдендал» відмовило в публікації рукопису, а сам Петер Нансен виніс Унсет нищівний вердикт: «Ніколи більше не беріться за історичні романи. Ви їх писати не можете. Але спробуйте написати що-не- будь сучасне. Хто знає, всяке буває» [1, с. 29].

Хоча Сіґрід Унсет була розчарована, але не здалася і вирішила написати твір на сучасну тему - «Фру Марта Оулі» («Fru Marta Oulie», 1907). Роман починався скандальною фразою: «Я була невірна своєму чоловікові». Унсет принесла його вже в інше видавництво - «Аскеха- уг», але й там книгу відмовилися друкувати. Тоді сестра письменниці дала прочитати рукопис письменнику Гуннару Хейбергу, і тому роман настільки сподобався, що він переконав видавництво надрукувати його. Так у 1907 році світ побачив перший твір Сіґрід Унсет.

У 1908 році вийшла збірка новел «Щасливий вік» («Den lykkelige alder») про дівчат, що живуть у бідному, затхлому, міщанському маленькому світі і мріють про щастя. Центральна тема новел - вибір жінки між партнером та роботою. Головна героїня новели «Незнайомець» («En Fremmed») Едель відчуває, що робота жінки - тривіальна і потрібна для того, щоб перебути період очікування на справжню любов і зустріч з омріяним чоловіком, тоді як робота чоловіка згодом стає центральною подією життя молодої пари. Для героїні нового часу, яка не може пожертвувати своє життя на вівтар сім'ї та добробуту чоловіка, самогубство стає вирішенням проблеми. Як зазначає дослідниця жіночої норвезької прози Дженет Ґартон: «Суїцид - це ка- тарсичне вирішення проблем, до якого вдаються авторки від часів Амалії Скрам та Рагнхільд Юльсен» [5, с. 113].

У 1909 році виходить перший історичний роман Унсет - «Сага про Виґдіс і Віґа-Льота» («Fortffillingen om Viga-Ljot og Vigdis»), де зображено події 1000 року.

Перші книги Унсет мали великий успіх, вона отримала державну стипендію, залишила ненависну роботу і на деякий час поїхала до Рима. Там вона познайомилася з Андерсом Кастусем Свар- стадом, норвезьким художником. Сварстад був на 9 років старшим, одружений і мав трьох дітей. У 1912 році Сварстад і Сіґрід Унсет одружилися. Шлюб Андерса Сварстада і Сіґрід Унсет тривав 13 років, але в 1925 році вони розлучилися.

Перший по-справжньому зрілий твір Сіґрід Унсет написала в 1911 році. Це роман «Єнні» («Jenny»). Головна героїня роману Єнні - молода, талановита художниця, яка зустрічає «не того» чоловіка, після чого її життя йде шкереберть. У романі Сіґрід Унсет порушує досить скандальні, як на той час, проблеми: вільна любов, інцест та відверте визнання жіночих бажань. І хоча сама авторка не раз висловлювалася, що жінкам немає місця, наприклад, у політиці, а головний у стосунках - завжди чоловік [1, с. 113], у реальному житті вона демонструвала протилежний стиль життя.

У 1919 році Унсет переїжджає до невеликого норвезького містечка Ліллегаммера, де їй вдається написати найголовніший роман у своєму житті - «Крістін, дочка Лавранса» («Kristin Lavransdatter», 1920-1922). Роман складається з трьох частин: «Вінець» («Kransen») (1920), «Господиня» («Husfrue») (1921) і «Хрест» («Korset») (1922) - і вважається «Північною Іліадою».

Під час написання середньовічної трилогії Унсет консультувалася з професором історії Фредріком Поске, який допомагав письменниці максимально достовірно відтворити тогочасну добу. Вибір письменниці припав саме на цей історичний період, оскільки, за її ж словами, «середньовічні закони створені для людей, таких, якими вони є, а релігія - для людей, таких, якими вони повинні бути» [1, с. 129]. Головним джерелом натхнення для Унсет були народні балади та ісландські саги. Хоча авторка й намагалася помістити своїх героїв у середньовічну добу, вони все одно були втіленням нагальних проблем першої половини ХХ століття: падіння суспільної моралі, криза моногамних стосунків, місце жінки в патріархальному суспільстві та багато інших. Крім того, сучасна бібліографка письменниці - норвезька журналістка Сіґрун Слап- ґард у книзі «Сіґрід Унсет. Королева слова» («Dikterdronningen. En biografi om Sigrid Undset», 2007) зазначає, що «часом Унсет не знала, де закінчуються духовні пошуки її героїні та починаються її власні» [1, с. 141].

Дія трилогії відбувається приблизно в 1310 році. Роман розпочинається з опису дитинства Крістін. У 15 років вона заручається з юнаком Симоном Дарре, але несподівано стає жертвою нападу, а потім і пліток про свою легковажність, тому мусить на деякий час заховатися в монастирі й навернутися до праведного життя. Незважаючи на палке бажання дотримуватися праведного монастирського життя, Крістін не може встояти перед лицарем Ерлендом та стає його коханкою, а потім проти волі батьків вагітною виходить за нього заміж. З моменту, коли Крістін стає дружиною, читач стежить за повільною трансформацією головної героїні, яка проходить етапи дорослішання, зрілості й старіння. Крім того, видозмінюється й структура тогочасної родини. Якщо в першій частині главою сім'ї читач традиційно бачить батька Крістін - Лавранса, й класично розвивається патріархальна лінія стосунків, то в наступних частинах роману главою сім'ї стає Крістін.

Сіґрід Унсет не працювала спеціально з історичними джерелами заради цього роману, середньовічна тематика цікавила її ще від початку написання перших художніх творів. Утім, «Крістін, дочка Лавранса» - це деталізоване зображення скандинавського суспільства та устрою XIV століття. Тогочасні читачі зустріли роман із захватом, і у 1925 році його наклад сягнув 138 000 примірників, а у 1928 році Сіґрід Унсет отримала Нобелівську премію з літератури «за переконливе зображення північного життя в часи Середньовіччя» [5, с. 125].

Фінансову нагороду письменниця пожертвувала на стипендії для обдарованих дітей, на створення шкіл та на підтримку молодих норвезьких письменників, а свою нобелівську медаль пізніше продала за 25 000 крон і передала всі гроші на допомогу фінським дітям, по- страждалим від радянсько-фінської війни 1939-1940 рр.

Після закінчення роботи над романом «Крістін, дочка Лавранса» в духовному житті Сіґрід Унсет відбуваються важливі зміни: у віці 42 років вона охрестилася й прийняла католицизм, на що її найближче оточення від- реагувало вороже.

З 1928 року Унсет звернулася у своїй творчості до сучасної тематики. У тридцяті роки письменниця почала активно виступати проти фашизму. У 1940 році книги Унсет були заборонені в Німеччині, а її ім'я було занесено гестапо в списки особливо небезпечних осіб. 9 квітня 1940 року фашисти окупували Норвегію і Унсет була змушена покинути батьківщину. Письменниця на лижах дісталася до Швеції, зі Швеції - літаком до Москви, а звідти перебралася до США. Там вона написала романи мемуарного характеру «Повернення в майбутнє» («Tilbake til fremtiden», 1942) та «Щасливі дні» («Lykkelige dager», 1942), в яких письменниця закликала боротися із фашизмом.

Після закінчення війни Сіґрід Унсет повернулася в Ліллегаммер, де й померла 10 червня 1949 року.

Творча постать Сіґрід Унсет мала неабиякий вплив на розвиток жіночої прози в Скандинавських країнах та й у світі загалом (романи Унсет з-поміж інших жінок-письменниць найчастіше перекладалися за межами Норвегії).

Жанр родинної історичної саги розвивається в норвезькій літературі й дотепер. Чимало сучасних авторів пишуть у стилі Сіґрід Унсет, і хоча ці тексти доволі великі, все одно вони досить популярні в Скандинавських країнах. Серед найвідо- міших авторів, які продовжують традицію родинної саги, можемо відзначити Веру Генріксен, яка написала історичний роман про норвезько-українські стосунки часів Київської Русі - «Королівське дзеркало» («Kongespeil», 1980); у 2002 році вийшов переклад українською мовою. Серед сучасних норвезьких авторів традицію родинної саги продовжує Том Еґеланн у романі «Брехня батьків» («Fedrenes l0gner», 2010).

Список літератури

сіґрід унсет історичний роман

1. Унсет С. Трилогия «Кристин, дочь Лавранса»: «Венец», «Хозяйка», «Крест». Роман / С. Унсет. - Ленинград : Художественная литература, 1935. - 924 с.

2. Beyer H. og E. Norsk litteraturhistorie / Harald og Edvard Beyer. - Aschehoug, 1978. - 307 s.

3. Forsas-Scott H. Egalitarianism and Feminine Consciousness: Feminist Writing in Scandinavia [Electronic resource] /

Helena Forsas-Scott // Textual Liberation. European Feminist Writing in the Twentieth Century / Helena Forsas-Scott (ed.). - Mode of access: http://samples.sainsburysebooks. co.uk/9781317578154_sample_769489.pdf (date of access: 15.03.2017). - Title from the screen.

4. Garton J. Norwegian women's writing 1850-1990 / Janet Garton. - The Althlone Press LTD, 1993. - 333 p.

Размещено на Allbest.ru