Українська література в грецьких перекладах

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Українська література в грецьких перекладах

М.М. Узун

У статті висвітлено стан та динаміку перекладацького процесу української літератури на новогрецьку мову. Наведено відомості про перекладачів українських творів, їхнє жанрове різноманіття. У статті здійснено спробу розкрити одну зі сторінок українсько-грецьких літературних взаємин. Авторка намагається узагальнено осмислити відомий і незнаний матеріал, який стосується освоєння грецькими літературознавцями творчості українських поетів і письменників.

Ключові слова: перекладацький процес, художній переклад, національна культура, літературний процес, літературні взаємини, переклади української літератури новогрецькою мовою, неоелліністичні студії.

Постановка проблеми. Статтю присвячено малодослідженій темі огляду грецьких перекладів української літератури. Зважаючи на важливість й актуальність теми у контексті дослідження міжнародних культурних українсько-грецьких зв'язків, спробуємо розглянути відомі нам матеріали, знані в Греції й Україні, що стосуються перекладів видатних представників літературного процесу України, з'ясувати шляхи поширення творів в Греції, а, отже, розкрити одну зі сторінок українсько-грецьких літературних взаємин.

Аналіз останніх досліджень. Освоєння грецькими й українськими критиками перекладів творів українських поетів і письменників новогрецькою - тема маловивчена, тому на сьогодні існує невелика кількість досліджень з цього питання. Дотепер над розкриттям цієї теми працювали: Е. Алексіу, Н. О. Басенко-Кормалі, Н. Ф. Клименко, О. Д. Пономарів, Т. М. Чернишова [6; 10; 4; 5; 3]. Українсько-грецькі літературні зв'язки досліджено в статтях Є. Карпіловської «Українські та новогрецькі пісні» [2].

Метою нашого дослідження є спроба узагальнено осмислити відомий і незнаний матеріал, що стосується освоєння грецькими літературознавцями творчості українських поетів; простежити хронологію знайомства грецького читача з творами Тараса Шевченка, Івана Франка, Лесі Українки.

Наукову новизну дослідження зумовлено тим, що в ньому вперше у вітчизняній елліністиці простежено хронологію знайомства грецького читача з творами українських творців та панорамно представлено картину освоєння української літератури грецькими митцями слова.

Виклад основного матеріалу. До кінця 50-х років XX століття в Греції майже не було відомостей про українську літературу, тому і перекладів українських творів новогрецькою мовою не існувало. Навіть у Великій грецькій енциклопедії Д. Елефтеродакіса не згадувалися ані Тарас Шевченко, ані Іван Франко, ані будь-хто інший, та й про саму Україну писалося лише як про південну околицю Російської імперії [8, с. 963]. Зацікавленість українських дослідників грецькою культурою і освоєння української літератури в Греції пов'язане з іменами професора А. О. Білецького та його дружини доцента Т. М. Чернишової. Навколо них об'єднались учасники інтелектуального гуртка, які в часи так званої «культурної відлиги» започаткували неоелліністичні перекладацькі студії в Україні. Центром неоелліністичних перекладів в Україні став журнал іноземної літератури «Всесвіт» [1, с. 189], у якому було надруковано більшість перекладених творів новогрецької літератури. Культурна діяльність елліністичного осередку сприяла розвиткові своєрідних перекладацьких студій, до яких у тій чи іншій формі долучались і самі метри. Професор А. О. Білецький доклав багато зусиль, щоб наблизити античну йсучасну Грецію до України, а Україну до сучасної Греції. Разом із А. Білецьким твори письменників сучасної Греції перекладала також і Т. Чернишова. У своїй роботі «Шевченко мовою греків на Україні» вона підкреслювала «внутрішню близькість поезії українського поета до грецької народної поезії» [7, с. 161].

Знайомство з українською літературою в Греції почалося з перекладів творів Т. Г. Шевченка на початку 60-х рр. XX ст. До 100-річчя від дня смерті Шевченка в Греції вперше вийшло кілька його творів в різних перекладацьких версіях. У часописі «Нироо^ (Факел)» у 1961 р. було надруковано «Заповіт» і «Мені однаково, чи буду» в перекладі відомої грецької письменниці й перекладачки Еллі Алексіу зі вступною літературно-критичною статтею новогрецькою мовою Ніни Клименко «Співець українського народу» [5, с. 604]. Саме твори великого Кобзаря і стали першими перекладеними поезіями української літератури в Греції.

Треба зазначити, що поодинокі згадки про Шевченка зустрічаються у двотомній «Історії російської літератури» Нікоса Казандзакіса у 1930 році, яку він видав після перебування у 20-х рр. XX ст. у Києві. Незважаючи на те, що в «Історії» йдеться про російських письменників, тут вперше згадано про Шевченка. У статті, присвяченій Жуковському, Казандзакіс відзначає роль, яку відіграв той в долі «національного поета України» [9, с. 100].

Дослідження творчості Тараса Шевченка в Греції пов'язане з іменами Еллі Алексіу і Янніса Рицоса. Відома грецька письменниця та громадська діячка Еллі Алексіу першою переклала «Заповіт» і познайомила грецького читача з українським письменством. Популяризаторами творчості Шевченка в Греції, як вже було зазначено, були українські дослідники грецької мови та грецької літератури Андрій Білецький і Тетяна Чернишова. Вони залучили до перекладу української поезії відомого грецького поета-комуніста Янніса Рицоса, прозаїка Темоса Корнароса та Еллі Алексіу. Письменниця зацікавилася Україною і невдовзі влаштувала серед греків-емігрантів у Румунії, де вона на той час мешкала, пересувну виставку репродукцій художніх творів Тараса Шевченка. Водночас вона сама перекладала твори Шевченка й зуміла заохотити до цього Рицоса. 9 березня 1961 р., до сторіччя з дня смерті Кобзаря, Рицосів переклад вірша «Мені однаково, чи буду...» з'явився у грецькій газеті «Аиур (Світанок)». 30 березня 1961 р. у газеті грецьких політичних емігрантів, що виходила в Румунії, «Nsa Zrop (Нове життя)» було надруковано переклад «Заповіту» і розвідку Е. Алексіу «Тарас Шевченко». У травневому випуску часопису «НяШвюррор T8xvn^ (Огляд мистецтва)» за 1961 рік опубліковано статтю про Шевченка Я. Рицоса, його вірш, присвячений українському поетові, та переклад поеми «Кавказ». Того ж 1961 року на запрошення Спілки письменників України Алексіу відвідала Київ, де взяла участь у святкуванні Шевченківських днів і роботі X наукової Шевченківської конференції. Тут вона прочитала перекладений нею «Заповіт», який пізніше було опубліковано в збірнику праць цієї конференції. Переклад було зроблено вільним віршем, без збереження ритміки та рим оригіналу. В Атенах Е. Алексіу влаштувала виставку, аналогічну тим, що вже влаштовувала в Румунії, а головне - розвинула активну діяльність щодо видання перекладів поезій Кобзаря.

Ще 1960 р. студенти філологічного факультету Київського університету, які вивчали грецьку мову (серед них були Олександр Пономарів і Ніна Клименко), під керівництвом А. Білецького та Т. Чернишової виконали підрядкові переклади Шевченкових творів із зазначенням їхніх ритмомелодичних особливостей грецькою мовою. На основі переданих текстів до 150-річного ювілею Шевченка група грецьких письменників на чолі з Я. Рицосом та Е. Алексіу підготувала грецькомовне видання поезій під назвою «Поідрата» («Поезії»), яке вийшло в Атенах 1964 р. Збірка містить вступну статтю Е. Алексіу, вірш Я. Рицоса «Тарасові Шевченку» та переклади 28 творів, серед яких поеми «Тополя», «Кавказ», «Сон» («У всякого своя доля), послання «І мертвим, і живим, і ненародженим», вірші «Вітре буйний, вітре буйний!», «Думи мої, думи мої», «Заповіт», «Три літа», «Мені однаково, чи буду», «Садок вишневий коло хати», «І небо невмите, і заспані хвилі», «Ой чого ти почорніло», «Ісая. Глава 35», «Пророк», «Світе ясний! Світе тихий!» тощо. Більшість перекладів здійснив Я. Рицос, а також С. Мавроїді-Пападакі, Р. Бумі-Папа, К. Пападакіс, М. Димакіс, Меліссанті, І. Симопулос, Н. Паппас, В. Теодору й інші. Еллі Алексіу залучила до перекладу більше десятка поетів, упорядкувала збірку, відредагувала її, написала вступну статтю й видала книжку власним коштом.

Для ювілейного видання Шевченкових «Творів» у 1964 р С. Мавроїді-Пападакі переклала вірші «І виріс я на чужині», «І небо невмите, і заспані хвилі» та «Пророк». У перекладах майстерно відтворено настрій і форму оригіналу, а церковнослов'янізми «Пророку» вдало передано архаїчними елементами новогрецької мови. 9 березня 1964 р. поетеса й перекладачка Р. Бумі-Папа у газеті «Аиур (Світанок)» виступила зі статтею «Великий співець українського народу», де висвітлила роль Шевченка.

Протягом життя Еллі Алексіу продовжувала досліджувати постать та творчість Шевченка. Йому присвячено окремий розділ у її монографії «Esvp Хоуотє^а (Зарубіжна література)», яка побачила світ 1983 р. У дослідженні зазначено, що «творчу особистість Тараса Григоровича Шевченка намагалися визначити чимало літературознавців, поетів, художників та громадських діячів. Цікаво зазначити, що часті ці визначення стосуються різних аспектів творчості Шевченка. Цей факт свідчить, що український поет-борець поєднував у собі чимало талантів, а також те, що кожен з них заслуговує на увагу та пошану людства» [7, с. 161]. Дослідниця проводила паралель між Шевченком та грецьким поетом і борцем за свободу Рігасом Фереосом (Велістінлісом), який був і громадським діячем, і одним із творців новогрецької літератури. Наприкінці розділу вона писала: «Сьогодні голос Шевченка лунає по всьому світу. Найкращі скульптори звели йому величні пам'ятники. Його іменем названо вулиці і площі, школи, клуби, колгоспи, підприємства. «Народний поет» (у розумінні фольклорний) став уселюдським поетом, символом боротьби за волю. Навколо його пам'ятників збираються тисячі людей. На своїх святах, навіть родинних, українці співають пісні безсмертного рапсода, а їхні серця відгукуються на його пророчі слова» [7, с. 161].

За редакцією Еллі Алексіу в Атенах вийшли і твори Лесі Українки в перекладі грецької письменниці та перекладачки Софії Мавроїді-Пападакі. С. Мавроїді-Пападакі - перекладач творів Лесі Українки («Іфігенія в Тавриді», «Кассандра», «Оргія» тощо). Е. Алексіу популяризувала також творчість Івана Франка та інших українських письменників. До видання «Каменярі» мовами народів світу» І. Франка вірш українського поета переклали Я. Рицос та Я. Гуделіс. Дослідниця підкреслювала паралелі між українським та грецьким духовним життям, згадувала спільні сторінки історії, подібність долі українських та грецьких поетів, називала Шевченка грецьким словом «рапсод» [7, с. 161]. український новогрецька перекладацький жанровий

Визначною подією став вихід у світ у 2011 р. збірки Т. Шевченка «Заповіт», до якої, крім перекладених новогрецькою поезій, увійшли літературно-критичні статті українською та новогрецькою мовами, які присвячено життю та творчості великого Кобзаря. Автори перекладів, Галина Маслюк, Наталя Басенко-Кормалі, стверджують, що «..намагалися шукати нові підходи, робити нові переклади та інтерпретації, наводити нові тлумачення та коментарі, опираючись на знання грецької дійсності» [11, с. 34]. Укладачі цього видання поставили на меті «зробити Шевченковий спадок доступним грецькій читацькій аудиторії, викликати зацікавленість до неординарної особистості.» [11, с. 34].

Висновки

Отже, українська література дуже спорадично представлена на теренах Греції. Завдяки зусиллям А. Білецького і Т. Чернишової, Е. Алексіу та Я. Рицоса греки почали опановувати твори класиків: Тараса Шевченка, Івана Франка, Лесі Українки. Основний шар української літератури і сьогодні залишається незнаним, тому центральною проблемою в культурному освоєнні української літератури є переклад творів та їх презентація грецькому читачеві.

Список використаної літератури

1. Білецький А. Еллі Алексіу - в зеніті / А. Білецький, Т. Чернишова // Всесвіт. - 1974. - № 12. - С. 189-190 ; Biletskyi A. Elli Aleksiu - v zeniti / A. Biletskyi, T. Chernyshova // Vsesvit. - 1974. - № 12. - S. 189-190.

2. Карпіловська Є. А. Українські та новогрецькі пісні / Є. А. Карпіловська // Народна творчість та етнографія. - 1984. - № 4. - С. 61-65 ; Karpilovska Ye. A. Ukrainski ta novohretski pisni / Ye. A. Karpilovska // Narodna tvorchist ta etnohrafiia. - 1984. - № 4. - S. 61-65.

3. Клименко Н. Ф. Елліністка з Божої ласки (до 70-річчя від дня народження Т. М. Чернишової) / Н. Ф. Клименко // Записки історико-філологічного товариства Андрія Білецького. - Київ, 1998. - Т. II. - С. 7-16 ; Klymenko N. F. Ellinistka z Bozhoi lasky (do 70-richchia vid dnia narodzhennia T. M. Chernyshovoi) / N. F. Klymenko // Zapysky istoryko-filolohichnoho tovarystva Andriia Biletskoho. - Kyiv, 1998. - T. II. - S. 7-16.

4. Клименко Н. Ф. Центри духовного тяжіння : про родину Білецьких та Алексіу в контексті українсько-новогрецьких дружніх зв'язків / Н. Ф. Клименко // Українська елліністика : зб. наук. праць. - Київ : Видавничий дім Дмитра Бураго, 2010. - С. 32-40 ; Klymenko N. F. Tsentry dukhovnoho tiazhinnia : pro rodynu Biletskykh ta

5. Aleksiu v konteksti ukrainsko-novohretskykh druzhnikh zviazkiv / N. F. Klymenko // Ukrainska ellinistyka : zb. nauk. prats. - Kyiv : Vydavnychyi dim Dmytra Buraho, 2010. -S. 32-40.

6. Пономарів О. Д. Тарас Шевченко новогрецькою мовою / О. Д. Пономарів// Українська елліністика : зб. наук. праць. - Київ : Видавничий дім Дмитра Бураго, 2010. - С. 603-607 ; Ponomariv O. D. Taras Shevchenko novohretskoiu movoiu/ O. D. Ponomariv // Ukrainska ellinistyka : zb. nauk. prats. - Kyiv : Vydavnychyi dim Dmytra Buraho, 2010. - S. 603-607.

7. Чернишова Т. М. Алексіу Еллі / Т. М. Чернишова // Українська літературна енциклопедія. - Київ : Головна редакція Української радянської енциклопедії ім. М. П. Бажана, 1988. - Т. 1. - С. 44 ; Chernyshova T. M. Aleksiu Elli / T. M. Chernyshova // Ukrainska literaturna entsyklopediia. - Kyiv : Holovna redaktsiia Ukrainskoi radianskoi entsyklopedii im. M. P. Bazhana, 1988. - T. 1. - S. 44.

8. Чернишова Т. М. Еллі Алексіу про Кобзаря / Т. М. Чернишова // Всесвіт. - 1985.

9. № 3. - С. 161 ; Chernyshova T. M. Elli Aleksiu pro Kobzaria / T. M. Chernyshova // Vsesvit. - 1985. - № 3. - S. 161.

10. Eyк'uкXoлш8є^a ЕХєи9єрои5акп. - Екбооєї^ ЕХєи9єрои8акп^-№ка^, 1962. - 15000 о. ; Enciclopedia Eleutherudaki. - Ekdosis Eleutherudakis-Nikas, 1962. - 15000 s.

11. KaZavxZ&Kn<; N. Iотop^a xn^ рюоїк^ Xoyoxs^a^ / №ко^ Ка^аут^акп^ // Екбооєї^ : EX. Ka^avi^aKn. A9^va, 1997. - 320 о. ; Kazandakis N. Istoria tyz rosikis logotexnias // Nikos Kazandakis // Ekdosis : El. Kazandaki. Athina, 1997. - 320 s.

12. MnaosvKo-Kop^aXn N. 100 xpovia ano xnv ysvvnon тои Г. P^xоou (A' дєро^) / N. MnaosvKo-Kop^aXn // EXXnviK^ Ais9v^^ ГХюооа. Tpip^v^a єкбооп тои Opyaviopou yia xn Ais9vonOnon xn<; EXXnviK^ ГХюооа^. - A9^va, 2009. - № 75. - E. 560-575 ; Basenko-Kormali N. 100 xronia apo ty genisi tu Ya. Ritsu (A' meros) / N. Basenko-Kormali // Eliniki Diethnis Glosa. Triminea ekdosi tu Organizmu ya ti Diethnopiisi tyz Elinikis glosas.

13. Athina, 2009. - № 75. - S. 560-575.

14. EsPxosvko Tapa^. Aia9^Kn / Tapa^ EsPxosvko. - Хю^, 2011. - 383 о. ; Shevchenko Taras. Diathyki / Taras Shevchenko. - Chios, 2011. - 383 s.

Размещено на Allbest.ru