Маніфестація індивідуально-авторської картини світу в творчості американського письменника індіанського походження Скотта Момадея

Размещено на http://www.allbest.ru/

МАНІФЕСТАЦІЯ ІНДИВІДУАЛЬНО-АВТОРСЬКОЇ КАРТИНИ СВІТУ В ТВОРЧОСТІ АМЕРИКАНСЬКОГО ПИСЬМЕННИКА ІНДІАНСЬКОГО ПОХОДЖЕННЯ СКОТТА МОМАДЕЯ

ІВАНУСА Ольга

Анотація

момадей деміфологізація індивідуальний авторський

У статті розглядаються особливості, роль та способи маніфестації індивідуально-авторської картини світу в творах Скотта Момадея. Особлива увага приділяється способам подачі фонової інформації у досліджуваних творах. Через художню картину світу деміфологізуються етнообрази, етносюжети та етномотиви світосприйняття корінного населення Північної Америки.

Ключові слова: індивідуально-авторська картина світу; національна мовна картина світу; плем'я Кайова.

Аннотация

О. ИВАНУСА МАНИФЕСТАЦИЯ ИНДИВИДУАЛЬНОАВТОРСКОЙ КАРТИНЫ МИРА В ТВОРЧЕСТВЕ АМЕРИКАНСКОГО ПИСАТЕЛЯ ИНДИАНСКОГО ПРОИСХОЖДЕНИЯ СКОТТА МОМАДЕЯ

В статье рассматриваются особенности, роль и способы манифестации индивидуально-авторской картины мира в произведениях Скотта Мома- дея. Особое внимание обращено на способы подачи фоновой информации в исследуемых произведениях. Через художественную картину мира деми- фологизуються етнообразы, етносюжеты и этно- мотивы мировосприятия коренного населения Северной Америки.

Ключевые слова: индивидуально-авторская картина мира; национально-языковая картина мира; племя Кайова.

Annotation

O. IVANUSA MANIFESTATION OF THE AUTHOR'S INDIVIDUAL PICTURE OF THE WORLD IN THE WORKS BY SCOTT MOMADAY, AN AMERICAN INDIAN WRITER

The article deals with the peculiarities, role and ways of manifestation of the author's individual picture of the world in works by Scott Momaday. Special attention is paid to modes of presenting background information in the novels under analysis. Through the author's artistic picture of the world ethno-images, ethno-plot and etno-motive worldview of people who live in North America are demythologed.

Key words: language image; national language picture of the world; author's individual picture of the world.

The article discusses the features and role of the individual author's picture of the world and character background information in the context of the study; the author's style of the American writer of Indian literature, who presents a reader the world view. The specifics of the texts describe the interdependence of the figurative system of mythology and folklore of Amerindians culture in legends and stories. In this article you can see reflection of ethno-cultural picture of the world, including ethnic and cultural images, values, beliefs, worldview and attitude of the population of North America.

Analyzing the novels of Scott Momaday allowed identifying the language worldview through art and space. Each of the spaces performs use of thinking function, and the basic elements of the emotional impact on the reader. The language picture of the world is part of reality; a component of the national language and author's individual picture of the world. Studying the language of images in narrative texts by S. Mo- maday is not carried out only as part of the author's individual picture of the world, and as the context of the national language picture of the world as a whole.

It can be argued that the works of XXI centuries are copyrighted, because they are formed under the influence of life beliefs, descriptions of the authors themselves, the problems of existence and the human condition transition era. Writer in its own way creates the reality and the romantic reflection of its. Picture of the world is a subjective image of the world, which is revealed in the artwork. Component of the world picture is a synthetic panoramic representation of reality in different temporal and spatial limits that S. Momaday demonstrates in his works.

Постановка проблеми

На сучасному етапі особливий інтерес дослідників викликають проблеми пов'язані з мовною картиною світу, мовною особистістю, мовною свідомістю, дискурсом, національно-культурною складовою комунікації. Термін «картина світу» є одним із головних понять, що виражають специфіку людини та її буття, її взаємовідносини зі світом і найважливіші умови її існування у світі [9, с. 11].

У текстах амеріндіанського письменника другої половини ХХ ст. показані художні образи, які вірять у сучасні етнокультурні цінності. У дослідженні етнолінгвістичного напрямку великий вплив літератури та духовного розвитку людства, зв'язок мови й духовної культури, національних особливостей світосприйняття, народного побуту, мови та менталітету народу, мови й народної творчості, яка зображається в мовній картині світу окремої етнічної спільноти.

«Мовна картина світу -- сукупність зафіксованих в одиницях мови уявлень народу про дійсність на певному етапі розвитку народу, уявлення про дійсність, відображене у значеннях мовних знаків -- мовне членування світу, мовне впорядкування предметів і явищ, закладена у системних значеннях слів інформація про світ» [8, с. 54].

Дослідження мовної картини світу та індивідуально-авторського стилю американського письменника в контексті проблем фонової інформації надає уявлень про його творчість, основні риси мовної особистості на тлі культурних традицій і визначає його місце в історії національної та інтернаціональної культури.

Індивідуальну авторську картину світу треба розглядати у зв'язку з художньою, яка, на думку З. Попової, є вторинною, що «виникає у свідомості читача при сприйманні ним художнього твору. Картина світу у художньому тексті створюється мовними засобами, при цьому вона відображає індивідуальну картину світу у свідомості письменника» [9, с. 56]. У ній, за словами дослідниці, можуть відобразитись «особливості національної картини світу -- наприклад, національні символи, національно-специфічні концепти» [9, с. 57].

Завдяки художній картині світу відбувається збагачення мовної картини кожного індивіда, адже він може оперувати новими образами чи символами, тими, які автор увів у свій твір. Мовна картина світу -- спосіб відбиття реальності в свідомості людини, що полягає у сприйнятті цієї реальності крізь призму мовних та культурно-національних особливостей, притаманних певному мовному колективу, інтерпретація навколишнього світу за національними концептуально-структурними канонами [6, c. 430]. Національна мовна картина світу проходить крізь призму свідомості людини, яка по своєму сприймає довкілля через різні мовні засоби.

Актуальність дослідження

Актуальність дослідження індивідуально-авторської картини світу творчості Скотта Момадея спричинене зростанням інтересу лінгвістів до текстоцентричних досліджень, через які можна прослідкувати формування етнокультурної мовної картини світу у вигляді образних уявлень, що втілені у словесну канву художнього тексту, етнокультурних, міфологічних уявлень, де образ світу автора постає категорією свідомості, світобаченням, світосприйняттям етносу. Образи героїв тексту надають можливість ознайомитися з амеріндіанським етносом, його світосприйняттям та особливим розумінням цінностей.

Аналіз публікацій

У дослідженнях, виконаних у етнолінгвістичному напряму, наголошено на мову та духовний розвиток людства, культуру Північної Америки; розглянуто проблеми співвідношення амеріндіанської мови та культури [11], етноспецифічні константи мовної свідомості [3]; значення «національного духу» мови [7; 8]. Незважаючи на наявність лінгвістичних та літературознавчих розвідок, спрямованих на вивчення індивідуально-авторської картини світу у художньому тексті [1; 5; 7], досі не розкритою залишається її специфіка у амеріндіанських художніх текстах кінця ХХ -- початку ХХІ століть Об'єктом широкої етнолінгвістики стає народна культура, всі її види, жанри, форми (лексика, фразеологія, фольклорні тексти, ритуали, вірування); етноспецифічні характеристики амеріндіанської художньої прози [16].

Мета роботи полягає у дослідженні індивідуально-авторської картини світу у соціо- культурному контексті Скотта Момадея, американського письменника індіанського походження ХХ -- початку ХХІ століть на основі його творчості. На прикладах творів ми спробували проілюструвати синтетичну репрезентацію дійсності в різних просторово-часових межах. Матеріалом дослідження слугували такі його романи, як «Дім, зі світанку створений», «Шлях до Гори Дощів».

Виклад основного матеріалу

Картина світу має історично обумовлений характер і формується в суспільстві в межах визначених світоглядними позиціями щодо внутрішньої та зовнішньої структури світу. Тому вона є складно структурованою цілісністю, що включає три головні компоненти -- світогляд, світосприйняття і світовідчуття [10, с. 142].

Наявність текстів творчого доробку Скотта Момадея дозволяє констатувати індивідуально- авторську картину світу. Індивідуально-авторська картина світу є результатом концептуалізації та катетеризації свого світовідчуття певною мовною особистістю [1, с. 72]. Наприклад у романі-міфі «Дім зі світанку створений» зображено мікрокосмос: «It was November. The long line of wagons lay out on the road, and there was a low roar of fires and voices on the town. All morning the sky had been gray, and the gray haze of the smoke lay still above the roofs, and pale squadrons of geese flew south on the river. But at noon the smoke rose away and the sky cleared. Then the weather was clear and cold, and a sudden burst of colors came out upon the land. The walls deepened into gold and the fires ran into the glowing eart hand the sun struck fire upon the scarlet pods from the vigas. The dancers took their places. They wore white pants and silver belts. The queue of his hair was wrapped around with a bright new cloth, and there was a rust-colored rouge under their eyes. He [Abel] tried to think ahead to the songs, to all the dips and turns of the dancers, the rattle of the gourds, to all the measured breaks in the breath and the skipping beat of the drum, but it all ran together in his mind, and he waited under the eyes of the elders, fidgeting and full of dread». («House Made of Dawn», p. 180--181). Отже, людина у творчому романі- міфі являє собою мікрокосмос, як внутрішній дух народу свідомого з позасвідомого, який являється основою гармонії нового буття.

Мистецтво є своєрідною формою відображення життя, у ньому найраніше сформувалася тенденція до цілісного сприйняття об'єктивної дійсності, а її трансформація в образах, починаючи від первісних наскальних рисунків і до сучасних творів й об'єктів, репрезентує авторську картину світу. Авторська картина світу митця є концептуальним відображенням його світосприйняття, емоційної сфери та ціннісних орієнтирів, репрезентованих у творах. Будь-яка концепція творчості виникає у руслі широкого соціокультурного контексту, що склався в рамках певної картини світу, і опосередковується рядом різноманітних факторів [4, с. 293].

У своїй творчості автор постає ядром, основою творчості де передає читачам свій досвід, своє розуміння картини світу, яку намагається донести іншим. Особисте відношення письменника до світу зумовлене соціальним знанням, яке зливається з індивідуальними та соціальними аспектами, і проходить через культуру даної епохи сприймає реальність. Прикладом є роман-легенда Скотта Момадея «Шлях до Гори Дощів». Назва роману отримав свій код (під словом шлях), який пов'язаний із соціальними та психологічними змінами етносу. Даний шлях постає не лише переходом племен з одного місця в інше, а являється шляхом який змінюється світосприйняттям та світобаченням племен, які втілюють етнокультурні цінності у існування. Письменник вирізняється змістом тексту де створює власне уявлення про світ, таким чином виділяє свою індивідуальну картину світу: «THE JOURNEY BEGAN one day on the edge of the northern Plains». «The great adventure of the Kiowas was going forth into the heart of the continent. They began a long migration from the headwaters of the Yellowstone River eastward to the Black Hills and south to the Wichita Mountains. Along the way they acquired horses, the religion of the Plains, a love and possession of the open land. Their nomadic soul was set free. In alliance with the Comanches they held dominion in the southern Plains for a hundred years. In the course of that long migration they had come of age as a people. They had conceived a good idea of themselves; they had dared to imagine and determine who they were. [...] There were many people, and oh, it was beautiful. That was the beginning of the Sun Dance. It was all for Tai-me and it was a long time ago».

У наведеному вище тексті прологу експліковано когнітивний сценарій Шляху, що, за думкою Дж. Лакоффа, у своїй основі як про- позиційній моделі має структурну схему: джерело шляху -- здійснення шляху -- мета, де джерелом постає вихідний стан, метою -- кінцевий стан, а події між ними розглядаються як відмітки цього шляху [14, с. 230].

Події, про які йдеться в амеріндіанських текстах, тематично пов'язані з тими, що трапляються з головним персонажем у новому американському суспільстві. У художніх текстах такі включення виконують прогностичну або узагальнюючу функції, оскільки вони розвивають світогляд читача й занурюють його у світ уявлень, переконань та етнокультурних цінностей індіанського етносу. Завдяки наявності в художньому тексті обрядових та ритуальних сцен із життя амеріндіанців, що розповідає про циклічність буття, створення світу, художній простір тексту постає тотожним міфологічному просторові. Міфологема Створення Світу, що розгортається в процесі опису обрядових і ритуальних сцен, народних легенд про героїв, які здобули вогонь, воду, світло для свого народу, включає низку міфів про початок і кінець життя, центру Всесвіту, циклічність розвитку життя, вплив Духів Сонця, Дощу, Вітру на життя людини, про майбутній врожай, щасливе мисливство тощо. Так, наприклад, становлення характеру амеріндіанця передбачає проходження низки випробувань, у яких він повинен довести, що є справжнім мисливцем або землеробом, уміє працювати й захищати свій народ і шанує етнокультурні цінності. З етнографічних джерел [17, с. 20], відомо, що хоча амеріндіанець і був вимушений убивати тварин та птахів, щоб здобути їжу для свого племені, проте він відчував себе винним перед природою, тому перед і після полювання проводив певні ритуальні дії, у яких просив творця вибачення за втручання у світ природи [11, с. 264].

Важливе й актуальне системне вивчення символіки того чи іншого народу, тому що кожний із нас тією чи іншою мірою пов'язаний із конкретним часом в історії людства. Попередні покоління залишають духовні скарби, як матерію свого життя, закодовану в системі символів, що також мають історичні межі. Наша свідомість здатна «оживити» вічні духовні цінності, що накопичувалися впродовж століть, за умови, що нас «утаємничили в систему сигналів, зрозумілих для нас, і ми, подібно до Орфея, навчимося давати свободу власній пісні. Адже саме впорядкованість знаків, азбука символів та ритуалів визначає рівень цивілізації» [2, с. 120].

Мовну картину світу треба розглядати у її взаємозв'язку з життям народу. Їй притаманна «поступальна еволюційність розвитку, при якому роль факторів мінливості належить не стільки новим знанням про світ, скільки соціальним умовам буття етносу, що постійно змінюються, привносячи у життя нові реалії, що вимагають вербалізації» [3, с. 32].

Мовна картина світу кожного письменника вирізняється кількістю номінативних одиниць, змістом їх значень, іншими мовними явищами, що виражають концептуальну картину світу. Вони створюють, як особливе уявлення про світ, так і власну мовну картину, яка відповідає їх досвідові, умовам життя й особливостям психічного складу, інтелектуальному розвиткові й естетичним уподобанням. Індивідуальний мовний світ віднаходить вираження у мовленні окремого автора, тобто конкретному письменнику властива система мовних засобів, що відображає індивідуально-авторську картину світу [7, с. 496].

Художня картина світу творів формується під впливом життєвих переконань самого автора. Більшість романів, які написані є певною мірою автобіографічними, у творах зображується життя епохи самого автора, він пише про своє переживання, передає дійсність, вдосконалює і представляє все у художній словесності через призму свого Я.

Нове бачення і сприйняття картини світу, представлене письменником С. Момадеєм, де поєднано чудову творчість та динамічне бачення картини світу, яка представляє духовний стан епохи та емоційний стан особистості. Це зображено у його романі-міфі «Дім, зі світанку створений» тут головний персонаж полює на орлів, де йому вдалося впіймати священного птаха. Авель переміг священну орлицю розуміючи про те, що втручається у світ природи: «The eagles soared southward, high above the Valle Grande. They were almost too high to be seen. He [Abel] saw her [eagle] in the instant she struck. When the center of her weight touched down upon the trap, he reached for her. His hands closed upon her legs and he drew her down with all his strength. For one instant only did she recoil, splashing her great wings down upon the beams and boughs -- and she very nearly broke from his grasp; but then she was down in the darkness of the well, hooded, and she was still. [...] He could see it still in the mind's eye and hear in his memory the awful whisper of its flight on the wind. It filled him with longing. He felt the great weight of the bird which he held in the sack. The dusk was fading quickly into night, and the others could not see that his eyes were filled with tears» («House Made of Dawn», p. 20).

У міфологічному просторі вербалізується фрагмент етнокультурної картини світу. На матеріалі роману Скотта Момадея «House Made of Dawn» семіотичність і символічність міфологічного простору вербалізовано в міфологічних образах, мотивах і різножанрових сюжетах. Так, наприклад, у романі методом пунктирного вкраплення вводяться лексичні одиниці етнокультурного характеру, що в фольклорних текстах виступають образами-символами (орел, змія, заєць, гора, сонце). Орел, у словнику з амеріндіанської міфології тлумачиться як сакральний птах, що літає вище інших птахів і символізує Великий Дух (Great Spirit) [12, с. 51]. Змія -- сакральна істота, що керує водними просторами, а серед священних істот іменується Великий Змій (Great Snake) [13, с. 138]. У народів пуебло існує церемонія під назвою Танець Змія (Snake Dance), що проводиться з метою задобрити Духа Води, щоб він дав їм дощу.

В амеріндіанських текстах уявлення про циклічність буття, про те, що все в природі розвивається по колу і повторюється, об'єктивується в текстах міфів і легенд про створення світу, в описах народних обрядів та ритуалів, які логічно вплітаються в тканину художньої оповіді. Події, про які йдеться в текстах, тематично пов'язані з тими, що трапляються з головним персонажем у новому американському суспільстві. У художніх текстах такі включення виконують прогностичну або узагальнюючу функцію, оскільки вони розвивають світогляд читача й занурюють його у світ уявлень, переконань та етнокультурних цінностей амеріндіанського етносу. Завдяки наявності в художньому тексті обрядових та ритуальних сцен із життя амеріндіанців, що розповідають про циклічність буття, створення світу, художній простір тексту постає тотожним міфологічному просторові [11, с. 8].

Отже, вихід до індивідуально-авторської картини світу пролягає через лексико-семантичний та образний простори творів письменника, у яких зображується не тільки його суб'єктивна картина об'єктивного світу, але й ті акценти та пріоритети, які він сам розміщує в тексті [5, с. 50].

Зрозуміти авторську інтенцію можливо через аналіз композиційно-мовленнєвих форм оповіді. За класичною теорією оповіді, головною ознакою художньо-прозового витвору є присутність у ньому наратора -- посередника між автором і зображуваним світом.

Висновки та перспективи подальшого дослідження. У дослідженні зроблено спробу структуризації образного простору амеріндіанських художніх прозових текстів, також охарактеризовано недієгетичний тип оповіді в почуттях, думках, та намірах героя, де міфологічний простір вписується в художню канву твору. Міфологічні образи у аналізованих творах є продуктом синтезу міфологічного і фольклорного начал, у якому опредметнені уявлення амеріндіанського етносу про будову світу, місце людини в ньому, природні явища і відносини між людиною і природою. Перспективними вважаємо дослідження авторських символів та міфологічних образів в сучасних амеріндіанських художніх прозових текстах.

Список використаної літератури

1. Алефиренко Н.Ф. Поэтическая картина мира и ее отражение в языковом знаке / Н.Ф. Алефиренко // Художественный текст и языковая личность: IV Всерос. науч. конф., 27--28 сентября 2005 г.: тезисы докл. Томск, 2005. С. 67--72.

2. Бенуас Л. Знаки, символы и мифы / Л. Бену ас [пер. с фр. А. Калантарова]. М.: Астрель, 2004. 160 с.

3. Голубовська О.І. Етнічні особливості мовних картин світу. К.: Логос, 2004. 283 с.

4. Дианова В.М. Искусство как моделирование картин мира [Текст] / В.М. Дианова // Методология гуманитарного знания в перспективе XXI века: к 80-летию профессора Моисея Самой - ловича Кагана: Материалы междунар. науч. конф., 18.05.2001. СПб., 2001. Вып. 12. С. 290-294.

5. Каратєєва Г.М. Поняття мовної особистості та когнітивного стилю: тендерний аспект /Г.М. Каратєєва // Мови професійної комунікації: лінгво- культурний, когнітивно-дискурсивний, перекладоз- навчий та методичний аспекти: матеріали І Міжнар. наук.-практ. конф. (Київ, 17 квітня 2014 р.) / М-во освіти і науки України, Нац. техн. ун-т України «Київ. політехн. ін-т». К.: Кафедра, 2014. С. 49-51.

6. Кочерган М.П. Короткий термінологічний словник /М.П. Кочерган // Загальне мовознавство. К., 2006. С. 416-442.

7. Крупа М. Лінгвістичний аналіз художнього тексту: [посібник для студентів філологічних спеціальностей вищих навчальних закладів] / Марія Крупа. Тернопіль: Підручники і посібники, 2010. 496 с.

8. Потебня О. Естетика і поетика слова: збірник / Упоряд., вступ. ст., приміт. І.В. Іваньо, А.І. Колодної; Пер. А. Колодної. К.: Мистецтво, 1985. 302 с.

9. Серебренников Б.А. Роль человеческого фактора в языке. Язык и картина мира / [отв. ред. Б. А. Серебренников]. М.: Наука, 1988. 247 с.

10. Житков В. Искусство и картина мира [Текст] / В. Житков, К. Соколов. СПб.: Алетейя, 2003.

11. Boas F. The Social Organization and the Secret Societiesof the Kwakiutl Indians / F. Boas. Washington: Government Printing Office, 1897. 264 p.

12. Bryant, Page. The Aquarian Guide to Native American Mythology / Page Bryant. London: The Aquarian Press, 1991. 172 p. 14. Dixon-Kennedy, Mike. Native American Myth and Legend / Mike Dixon-Kennedy. London: Blandford, 1996. 287 p.

13. Dixon-Kennedy, Mike. Native American Myth and Legend / Mike Dixon-Kennedy. London: Blandford, 1996. 287 p.

14. Lakoff G., Turner M. More than Cool Reason: A Field Guide to Poetic Metaphor. Chicago: The University of Chicago Press, 1989. 230 p.

15. Lowie R.H. The History of Ethnological Theory / R.H. Lowie. N. Y.: Farrer and Rinehart, 1959. 133 p.

16. Lincoln, Kenneth. Native American Renaissance / Kenneth Lincoln. California: University of California Press, 1985. 320 p.

17. Momaday N.S.The Way to Rainy Mountain / Navarr Scott Momaday.-New Mexico: University of New Mexico Press, 1969. 89 p.

18. Momaday N.S. House Made of Dawn / Navarr Scott Momaday. New York: Harper and Row Publishers, 1998. 198 p.

Размещено на Allbest.ru