Оцінність у грецькій газетній літературній рецензії

Размещено на http://www.allbest.ru//

Размещено на http://www.allbest.ru//

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Оцінність у грецькій газетній літературній рецензії

Тищенко О.О., к. філол. н.,

асистент кафедри загального мовознавства,

класичної філології та неоелліністики

У статті вивчено роль оцінності в грецькій газетній літературній рецензії. Розглянуто погляди науковців на питання оцінності в медійних рецензіях. Досліджено ступінь оцінності в композиційних елементах грецької газетної літературної рецензії.

Ключові слова: оцінність, газетна рецензія, літературна рецензія, оцінка, комунікативний.

В статье изучена роль оценочности в греческой газетной литературной рецензии. Рассмотрены взгляды ученых по вопросу оценочности в медийных рецензиях. Исследована степень оценочности в композиционных элементах греческой газетной литературной рецензии.

Ключевые слова: оценочность, газетная рецензия, литературная рецензия, оценка, коммуникативный.

Tyschenko O.O. EVALUATIVITY IN GREEK NEWSPAPER LITERARY REVIEW

The article deals with the role of evaluativity in Greek newspaper literary review. The views of scientists on the issue of evaluativity in the media reviews are outlined. The degree of evaluativity in the compositional elements of Greek newspaper literary reviews is researched.

Key words: evaluativity, newspaper review, literary review, evaluation, communicative.

Постановка проблеми

Останнім часом вивчення жанрових особливостей медійної рецензії постійно перебуває в полі зору мовознавців. Оцінність як одна з основних її ознак вимагає ретельного дослідження, проте такі праці фактично відсутні в елліністиці.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Дослідження ролі оцінки в медійних рецензіях висвітлені в працях С.В. Петренко [1], О.О. Якименко [2], І.П. Левчук [3], О.О. Сальникової [4], О.А. Брони [5] тощо.

Постановка завдання. Метою дослідження є розгляд і вивчення оцінки в композиційних елементах грецької газетної літературної рецензії.

Виклад основного матеріалу дослідження

Вивчаючи особливості медійних рецензій, дослідники завжди приділяють значну увагу питанню оцінності, оскільки вона є по суті основою будь-якої рецензії. С.В. Петренко називає оцінність однією з основних ознак літературної критики та літературно-критичних жанрів медійного дискурсу. Дослідниця зазначає, що оцінка - «логічний висновок про твір, визначення його сильних і слабких сторін; вона охоплює такі аспекти: загальну оцінку твору (позитивну чи негативну), оцінку окремих його аспектів, оцінку у статтях інших критиків» [1, с. 259].

І.П. Левчук стверджує, що «саме оцінка формує ціннісні орієнтири читача, допомагає йому зорієнтуватися в безперервному потоці інформації, вибрати потрібну книгу». Дослідниця зауважує, що «рецензент не лише викладає інформацію, але й акцентує увагу читача на позитивних і негативних елементах, намагається переконати в незаперечності викладених положень або ж довести іншу думку в полеміці з автором аналізованої книги. А тому, дотримуючись канонів функціонального підстилю науково-публіцистичної прози, жанр рецензії має виразну тенденцію до активного використання емоційно-експресивних компонентів для оцінки праці вченого» [3].

О.А. Брона зазначає, що характер прагматичного впливу на реципієнта, тобто читача, передбачає формування позитивного чи негативного ставлення до рецензованого твору, яке реалізується через його оцінювання [5].

Місце оцінності в літературній рецензії ґрунтовно досліджене в праці О.О. Сальникової. Оскільки спостереження дослідниці є істотними для нашої праці, вважаємо за необхідне розглянути їх детальніше. О.О. Сальникова підкреслює, що рецензія має яскраво виражену оцінність, тому дослідниця відносить її до оцінних жанрів. Завданням рецензента вона називає всебічний розгляд окремого твору. Аналіз художнього твору, що лежить в основі рецензії, є способом аргументації автором своєї суб'єктивної думки. Особливістю цього жанру є прагнення до об'єктивності оцінки. Аналізуючи засоби вираження оцінки в літературній рецензії, О.О. Сальникова визначає

предмет оцінки - художнє явище, представлене літературним твором (або іншим творчим явищем залежно від виду мистецтва). Підставою оцінки вона називає уявлення суб'єкта про те, яким має бути об'єкт, і порівняння цього уявлення з тим, яким він є. Підставою оцінки є та позиція або докази, які схиляють суб'єкта до схвалення, осуду або вираження байдужості. Підставою оцінки в мистецтві найчастіше є естетичний смак, суб'єктивні відчуття. У такому разі, зауважує дослідниця, оцінка не може бути об'єктивною. Але завдання рецензента саме й полягає в тому, щоб аргументувати свою оцінку, знайти такі підстави, які дозволили б говорити про об'єктивність його суджень. Науковець наголошує на тому, що оцінність, на відміну від емоційності й експресивності, насамперед пов'язана з мисленням. Оцінність (як мовна категорія) - це вираження в мовленні емоційного ставлення, викликаного сформованою думкою про предмет висловлювання. Таким чином, оцінка твору, яку дає журналіст-критик у рецензії, будучи емоційною, не може сама по собі бути об'єктивною. Для того, щоб оцінка все ж стала максимально об'єктивною, її необхідно аргументувати [4].

0. Якименко відзначає в мас-медійних літературних рецензіях переважання позитивних оцінок над негативними [2, с. 217]. Такого ж погляду дотримуються й інші науковці: «Простежуючи співвідношення позитивного й негативного в системі оцінювання, варто зауважити, що позитивна оцінка має значно вищий коефіцієнт частотності, і це пояснюється різними чинниками (нерідко рецензії мають замовний характер!)» [3].

Справді, серед проаналізованого матеріалу ми не виявили жодної цілком негативної рецензії. Переважна більшість проаналізованих рецензій мала позитивну оцінку, і лише одна містила як позитивну, так і негативну оцінку.

П. Левчук у своєму дослідженні рецензійного дискурсу вивчає ступінь оцінності в кожному з композиційних елементів рецензії. Так, дослідниця стверджує, що заголовок не містить безпосередньої оцінки публікації, а отже, не є власне оцінним етапом. Проте, орієнтуючи на конкретну наукову проблему, заголовок рецензії певною мірою все ж визначає спрямованість та інтенсивність уваги читача. Мовознавець звертає увагу на те, що бібліографічний опис також не містить безпосередньої оцінки твору, проте він «формує відповідний рівень оцінних очікувань реципієнта й разом із заголовком є попереднім етапом оцінки публікації». Особливістю вступної частини рецензії є перехід у ній від етапу попередньої оцінки до етапу безпосередньої оцінки публікації. Основну частину рецензії дослідниця називає найбільш інформаційною ділянкою оцінного тексту, тут рецензент подає аргументований аналіз публікації, доводить та ілюструє свої положення. Висновки містять узагальнену оцінку, яка відображає оцінну спрямованість усього тексту рецензії (позитивну чи негативну) [3].

Розглянемо ступінь вираження оцінки твору рецензентом у кожному з композиційних елементів на матеріалі літературних рецензій грецької газети. У грецькій газетній літературній рецензії заголовок іноді може виражати безпосередню загальну оцінку рецензованого твору,

. Словосполучення оофц ажотілцоц (мудра оцінка) містить одразу й характеристику, і оцінку рецензованого твору. Характеристику виражено іменником ажотілцоц, а позитивну оцінку - оцінним прикметником оофц. Цікавим також є заголовок «Јта жара^юдєую /лабц^а» («Казковий урок») (Н Кадц^єргуц, 30.12.2016 р.), що в прямому значенні характеризує працю (книгу «ФіХоаофіка жара^Ьдіа» (Філософські казки)), а в переносному значенні дає їй однозначно позитивну оцінку, проте ця позитивна оцінка стає зрозумілою тільки під час читання основної частини рецензії.

Вступна частина зазвичай містить загальну оцінку рецензованого твору. Наприклад, у вищезгаданій рецензії «Еощ ажотщцоц тцд виСруттщд Адцуад, тюра отцу аууХікц уХюооа» (Н Кабц^єріщ, 03.01.2017 р.) позитивну

оцінку виражено із самого початку: «Eva ano та ветіка тцд vsag xpoviag oaav афора тцу єжютцjUOVlкц ууюац уіа тцу юторіа тцд Абцуад еіуаї ц кшХофоріа атцу аууХікц уХюааа тцд кХааікцд, nXeev, /лєХєтцд тои ХараХа^жон МжоЬра уіа тц ви^аутіуц Абцуа». Окрім того, у вступній частині оцінний прикметник а&хаотод виражає чітке позитивне ставлення й до автора твору: «цтау єуа ажо та тєХєитаіа /иєуаХцд жуоцд єжютцjUOVlка єруа тои a^s/aaTov кабцуцтц». Таким чином, позиція рецензента є одразу зрозумілою як безпосередньо із заголовку, так і зі вступної частини рецензії. Так само позитивне ставлення до автора твору висловлене у вступній частині рецензії «О Іжжократцд юд ауцуц^а уіа єіЗікоЬд каї аХХоид» (Н Кабцлєріуц, 29.01.2017 р.) завдяки вживанню оцінного прикметника аЈюХоуод: «рєтафраоц каї єр^цуєіа тоид ажо svav afyцXoyo enmr^^ova каї пауєтогщиїак0 ЗаокаХо».

У грецькій газетній літературній рецензії аналіз твору міститься в основній частині, у ній стає очевидною оцінка твору рецензентом. У рецензії «О Ааокаратод тцдХаїкцд ооріад» (Н Кавпрер^ц, 26.02.2017р.)зустрічаємо: «Гї'аитц акрївтд rqv ауадеі^ц ц єкЗооц жрєжєї va крївєі, ожюоЗцжотє, а^юХоуц жроовєтїкц оьрвоХц отцу жУЕщатікц таитотцта тои КєфaХоv^тц отохаотц. Каї акорц, текщрітугі, ps aayoXsarspq лХцр0тцта... Оі єкЗотєд тцд оьХХоуцд svarц^rng єжїртот...».

Яскравим прикладом вираження позитивної оцінки в основній частині є вищезгадана рецензія «'Еva жара^юбєую раВцра.» (Н КаЩ^єріщ, 30.12.2016р.). Вступна частина рецензії є доволі абстрактною, вона не містить експліцитної оцінки твору. Імпліцитна оцінка тут також може стати очевидною лише після ознайомлення з основною частиною. Однак основна частина містить чимало мовних засобів вираження позитивної експліцитної оцінки (оцінних прикметників, дієслів): «...ЈєфиХХіф\жад тід жроаХХєд єуа ^sxppmTЦ ЯiЯXw... Мєоа отід оєХіЗєд тои, тід цpopysq, тід psydXsq, рє vnspoxn, napapvOsvia Егко^оурафіац, avffiЈovv трєїд іоторієд... ЕтоЗєоєтаї, раХїота, каї ажо окутого уХюооарї цprnv рє алХа жараЗєіурата...». Крім того, позитивну оцінку виражено також і на смисловому рівні: неодноразово підкреслено, що книга призначена як для дітей, так і для дорослих: «Лараривїа уїа жаїЗїа, жок vаї татохроуа жиЈїЗо-їоторієд уїа рєуаХондІ, Етої, З^етаї то «тапора уїа оифщоц рє тоид рєуаХктєронд (уоуеід каї єкжаїЗєитїкокд)». До того ж автор рецензії згадує премію, яку отримала книга.

В основній частині завдяки вживанню оцінних прикметників і прислівників рецензенти також виражають власне ставлення до авторів творів. Так, у рецензії «Пощ ажотірцоц щд виф^^^ Авцуад, тара ощу аууХгкц уХаооа» (Н Кавцрерщ, 03.01.2017 р.) маємо: «О ХараХаржод Мжокрад охї рцУо жароиоїафї sЈovv%iGTiKa каї рє ваираатц тєкрцріюоц...» або в рецензії «О Іжжократцд юд ащуцра уїа єїЗїкокд каї аХХоид» (НКавциерщ, 29.01.2017р.): «О к. АнжонрХцд єЗт каї xpцvrn ще Зїажютаоєї рє rpv spnsipn ратїа тои...єжєїта ажо рїа paKpц/povq єрєта каї npocsKTiKp жрооєууїоц - ж^ю ажо трї^та xpцvrn - va жарадтоєї ото avayуюотlKц когуо mv каржо rrnv кцжюv той. Кї єЗт ц оьрвоХц тои к. АнжонрХц єжаї noXvnpq уїа rpv єрєта».

Висновки грецьких газетних літературних рецензій завжди містять узагальену оцінку, яка є експліцитною. Наприклад, рецензія «Еофц ажотірцоц щд ЯuCpvnvЯg Авцуад, тара ощу аууХгкц уХаооа» (Н Кавцрєрїуц, 03.01.2017 р.) завершується такими висновками: «О ХараХаржод МжоЬрад, рєоа ажо щ Зїкц тои ауаукц ауаоюотаоцд щд вєарцоцд ауаотцХаоцд тау руцрєіау рад, жарєЗаоє рїа аощ, катаатаХаурєуц, уй%раїрц каї vnsvOvvq алотїрцац щдЯvtЯvnv^Авцуад». Таким чином, завдяки використанню оцінних прикметників стає зрозумілою однозначно позитивна оцінка рецензованого твору.

У рецензії «'Еуа жарарьвєуїо равцра» (Н Кавцрєрїуц, 30.12.2016 р.) маємо такі висновки: «Es єкєіуоьд тоид «аХХоид», Хоїжоу, оє оХоид рад жою вєХоирє аХХа тхаіуєї vа рцу фроюрє ц vа рц Яр^окоvрє tov тропо, лєріааотєро ало хрцтро дvai тоьто то ЯiЯXw: Етїд «аурїєд» каї вХїррєуєд рєрєд, то жаїЗі vа жрооєууіооюрє Јow&. Каї єкєіуо жои жаута ижархєї рєоа рад, аХХа каї т ' аХХа, та жаїЗїа рад, єітє oov уокєід, єітє oov ЗшкаХої, vo равоирє раЈі тоид архєд каї аЈієд жои рцvо аитєд oov єууЬцоц уїа Xvo каХЬтєро АЬрїо ржорот vo Хєїтоируцоот». Увесь текст висновків виражає позитивну оцінку рецензента. Крім того, словосполучення «жєрїооотєро ажо хрЦоїро» робить очевидною позицію й оцінку рецензента щодо книги.

У висновках рецензії «О Ааокаратод щд Хаїкцд оофад» (Н Кавцрєрїщ, 26.02.2017 р.) зазначається, для кого саме буде корисною ця книга: «Н єкЗооц щд оиХХоуцд трауоюЗїж тои АуЗрєа Ааокар&тои ва рєіуєї /рцаїрц каї жєраїтєрю аЈїолощтрц ажо тоид єрєтцтєд щд NєоєХХцvlкцg ФїХоХоуіад». Отже, стає очевидним, що автор рецензії вважає цю книгу корисною, тому оцінює її позитивно. Крім того, далі він зазначає: «Тара єхоирє ота хєрїа рад єуа акорц єруо тои АуЗрєа Ааокар&тои, жои Зєу єіуаї жратотижо, аХХа отїота тєкрцрїо оvрЯоХцg тои КєфаХоуіщ Хоуіоь ощ ожоиЗц щд єХХцуїкцд Хаїкцд оофад». Отже, рецензент дає загальну позитивну оцінку рецензованому твору.

Цікавою для дослідження виявилася рецензія «Н «оуЗоц їоторіа» тои Харї Потєр» (Н Кавцрєрїуц, 26.12.2016 р.), оскільки серед проаналізованих текстів лише вона містила неоднозначну оцінку. Заголовок цієї рецензії не дає оцінки твору. У вступній частині йдеться про популярність історії Г аррі Поттера загалом, про очікування восьмої частини книги: «црвє ц жоХижовцщ «оуЗоц їоторіа». Вступна частина не містить оцінки рецензованої книги, вона лише створює атмосферу довкола неї.

Далі автор рецензії подає стислий переказ сюжету книги: «Н їоторіа Дкїуаєї ото оцрєіо жои еіхау теХеіюаеі та РфХіа. Лекае^ёа хр^іа цета тп цеуаХп «Махп тои Хдукоюартд» о Хорі Потер еТаі жаутрецеуод це тріа жаіЗіа каї о цікрдд уіод тои, АХцжоид... Грцуора п жроаохп тпд іаторіад атркфетаі oтоv АХцжоид...».

Однак оцінку твору рецензент починає давати лише потім: «То аиукекріцеуо веца ехеї ажаахоХцаеі тп РдоиХіуук каї ато тріто РфХіо тпд аеірад, аХХа ебю уіуетаї це лрд/еїро каї вїаатїкд трдпо». Очевидним стає неоднозначне ставлення рецензента до твору. Більше того, ця позиція підтверджується таким текстом: «Ежіатркфоюце ае ащиаутікед атіуцед жои ёхот Ха^еі х^ра ае жаХаідтера рфХіа тпд аеірад, каі -ложарожад ащ аиукіщщ каї тп vоатаХy^а- аташоЬце Јауа жаХіоЬд, ауажпцеуоед характцред, xmP^Я дцюд vа кербі&ї катї оиаїаатїкд п пХощ апд аитед тід атаутпаеїд». Оцінка рецензента починає набувати негативного забарвлення. У цьому читачі переконуються, читаючи далі: «Еу& о ааражарпд Харі Пдтер еТаі аркета жіатеитдд характцрад, оі ЗЬо фіХоі тои -Pоv каі Ерцідщ- лароиаїа^таї аау карїкатоЗред т^ пр&^ жои еіхаце атаущаеі ата РфХіа тпд аеірад».

У висновках стає зрозумілим, що оцінка рецензента не є однозначно негативною, оскільки він вказує як на переваги, так і на недоліки твору: «Пардті каї аитд то РфХіо біа^аСетаї алуеиагі, це киріархед вецатіккд каі ЗіакиРеЬцата дцоіа це аита тж жроnyоЬцеvmv РфХіж, кавюдкаї щу ^бшаymv^ажои жроафкреі каве жеріжетеіа тои Харі Пдтер, еіуаї бїа/итц п а^авпап дтї катї Хетеї». Із останнього речення («Еую ижархот оі ауатрожёд жои ва кауот тоv ауауутатп vа yvр^аеl то evтоvа тп аеХ^ба, бег ашаутаце тп цаеатр^а тпд РдоьХіуук атцу ащупап каі ато жроаектікд хтгаіцо тпд жХокцд каі тои характера тж прю^ тпд») стає очевидно, що автор рецензії вважає всю серію книг про Гаррі Поттера гідною уваги читачів, дає їй високу оцінку. Проте в оцінці останньої книги відчувається певний сум рецензента з приводу того, що вона не виправдовує очікувань. Однак його оцінка не є цілком негативною, оскільки рецензент не забуває вказати на позитивні характеристики книги.

Висновки з проведеного дослідження

Отже, оцінність є однією з основних характеристик грецької газетної літературної рецензії. Найсуттєвішою є її роль в основній частині й висновках, проте нерідко оцінка присутня в кожному з композиційних елементів рецензії, починаючи із заголовка. Найчастіше експліцитними засобами вираження оцінки є оцінні прикметники та прислівники.

літературний рецензія оцінність

Література

Петренко С.В. Аксіологічні особливості літературно-критичних жанрів медійного дискурсу (на матеріалі англійської мови) / С.В. Петренко // Мова і культура. - 2013. - Вип. 16, т 2. - С. 259-263 [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://nbuv.gov.ua/UJRN/ Mik_2013_16_2_46.

Якименко О.О. Мовні особливості літературних рецензій у сучасних українських ЗМІ / О.О. Якименко // Вісник Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна. - 2012. - № 1021. Сер.: Філологія. - Вип. 66. - С. 214-220 [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://dspace. univer.kharkov.ua/handle/123456789/8256.

Левчук І.П. Комунікативні ознаки рецензійного дискурсу / І.П. Левчук // Studja Ukrajnjca Posnamens^ / Umwersytet іт. Adama M^^w^a w Poznans ; redaktor naukowy Tetyana Kosmeda. - Zeszyt I. - Poznan, 2013. -

S. 99-107 [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://esnuir.eenu.edu.ua/handle/123456789/902.

Смелкова З.С. Риторические основы журналистики. Работа над жанрами газеты : [учебное пособие] / З.С. Смелкова, Л.В. Ассуирова, М.Р Савова, О.А. Сальникова. - М. : ФЛИНТА : Наука, 2003 [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://evartist.narod.ru/ text3/88.htm#%D0%B7_01.

Брона О.А. Різновиди літературно-критичних статей та особливості їхньої горизонтальної й вертикальної побудови (на основі інтернет-видань) / О.А. Брона // Вісн. Житомир. держ. ун-ту ім. І. Франка. - 2006. - Вип. 30. - С. 211-216.

Корнєва Н.А. Рецензія в сучасному науковому дискурсі: семантико-композиційний та комунікативно-прагматичний аспекти : автореф. дис. ... канд. філол. наук : 10.02.15 / Н.А. Корнєва ; Київ. нац. ун-т ім. Т Шевченка. - К., 2010. - 21 с.

Ляшенко Т.С. Типологічні риси та структурно-композиційні особливості різновидів мистецтвознавчої рецензії /

T. С. Ляшенко // Вісник Львівського університету. Серія «Іноземні мови». Вип. 9. - Львів, 2001. - С. 112-120.

Ляшенко Т.С. Структурно-композиційні, лінгвостилістичні та прагматичні особливості тексту мистецтвознавчої рецензії (на матеріалі німецьких газет) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук: 10.02.04 / Т.С. Ляшенко ; Львівський національний ун-т ім. Івана Франка. - Л., 2004. - 24 с.

Монич Л.М. Рецензія як специфічний жанр на сторінках літературно-художніх журналів / Л.М. Монич // Наукові записки Інституту журналістики. - 2013. - Т 53. - С. 87-90 [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nzizh_2013_53_17.

Размещено на Allbest.ru