Концепт гріх в індивідуально-авторській картині світу Марії Вальєхо-Нахера

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Київський національний лінгвістичний університет

У статті наведено структуру мегаконцепту «Католицизм». Проведено аналіз концепту гріх та засобів його реалізації у творчості Марії Вальєхо-Нахера.

Ключові слова: когнітивна лінгвістика, концепт, гріх.

Аннотация

В статье приведена структура мегаконцепта «Католицизм». Проведен анализ концепта грех и средств его реализации в творчестве Марии Вальехо-Нахера.

Ключевые слова: когнитивная лингвистика, концепт, грех.

Summary

In the article there is presented the structure of megaconcept Catholicism. There is made an analysis of the concept of sin and ways of its implementation in the works ofMaria Vallejo-Najera.

Key words: cognitive linguistics, concept, sin.

Постановка проблеми. У час, коли наукова парадигма звертає все більшу увагу на антропоцентризм, актуальними стають дослідження когнітивної лінгвістики. Досліджуючи індивідуально-авторську картину, ми тією чи іншою мірою пізнаємо певні менталітетні особливості народу [1; 2; 3; 4]. католицизм гріх диявол покарання

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Для кращого розуміння індивідуально-авторської картини світу Марії Вальєхо-Нахера ми проаналізували концепт гріх (pecado) у творах «Сіеіо е infiemo: verdades de Dios» («Небо й пекло: правда Бога»), «De Maria a Maria» («Від Марії до Марії»), «Entre el cielo у la tierra» («Між небом і землею»), «Un mensajero en la noche» («Посланець уночі»), [9; 10; 11; 12]

Ураховуючи здійснені раніше наукові розвідки, ми вважаємо, що дослідження індивідуально-авторської картини світу Марії Вальєхо-Нахера важливе для розуміння іспанського менталітету та культури [5; 6; 7].

Постановка завдання. Метою статті є аналіз концепту гріх в індивідуально-авторській картині світу Марії Вальєхо-Нахера.

Виклад основного матеріалу дослідження. З мегаконцепту католицизм ми виділили макроконцепт католицький катехізис, а в ньому - концепт гріх.

Марія пише, що немає людини чи навіть святого, котрий не грішив би. Деякі гріхи ми називаємо «грішками» («pecadillos»), але від цього не змінюється їхня суть. Ми не є досконалими, і наша гріховна суть не залежить ні від професії, ні від соціального походження.

«Рею tafflbien es шиу, рею que шиу corriente, que tal persona tuviera sus pecados. о pecadillos, сошо todo el raundo. Y es que a ver querido lector: ^quien es perfecto? Ni reyes, ni raendigos, ni papas, ni raedicos, ni fontaneros, ni carapesinos, ni raonjas, ni ninos ... Hasta el que nos parece el raas santo de los santos, coraete pecados. Fijese si el йошЬге es debil que ya пасе hasta con pecado, el pecado original heredado de nuestros padres» [11].

У цьому уривку реалізується когнітивна ознака «гріх від Адама і Єви». Адже за релігійною доктриною у всіх є первородный гріх.

У своїх творах Марія пише про різні види гріхів: наприклад, про ті, які церква, та й суспільство, вважають тяжкими. Так, авторка пише, що вбивство католицизм визнає найтяжчим гріхом. Суспільна мораль погоджується із цим визначенням. Але вона також пише й про аборт, який прирівнює до вбивства. Тим не менше, суспільство багатьох країн легалізує це вбивство.

«Y рог eso el Catolicisrao considera el asesinato сошо el peor de los pecados, incluyendo al aborto, que no es otra cosa sino asesinar aunacriaturaenplenaviday desarrollo en su forna raas vulnerable» [11].

Концепт гріх реалізується через когнітивну ознаку «свідоме порушення релігійного припису».

Але церква вважає гріхом не лише діяльність, а й бездіяльність. Так, іноді люди свідомо щось упускають чи не роблять. Часто мотивом може бути бажання не втручатися. Але Марія вважає, що вбити людину - це практично те саме, що не простягнути руку потопаючому, якщо є така можливість. Суспільство також карає за бездіяльність. І в кодексі прописані правила й відповідальність за їх порушення чи недотримання.

«Estos riltiraos son los pecados de ornision. у entre usted у yo, querido lector, los que amime traen frita, pues si uno se pone a pensarlo son cosa seria. Desde raipunto de vista, son los que conducenraas alraas al puigatorio» [11].

Як бачимо, релігійна та суспільна мораль дуже часто співпадають. Це, очевидно, є підтвердженням їхньої справедливості. У такому випадку концепт вербалізуєгься за допомогою лексеми «гріх бездіяльності», та активізується когнітивна ознака «не робити чогось, до чого зобов'язує мораль».

Як говорить сама письменниця, раніше вона не вважала себе грішницею, але з більшим розумінням християнських цінностей вона згадала весь біль, який вона заподіяла людям, що її оточують. У наведеному прикладі актуалізується когнітивна ознака «свідоме порушення релігійного припису» з використанням лексеми «біль».

«Un infinite пгішего de pecados, negros сошо urn noche de tinieblas, enturbiaban e mpregnaban ші аіша de porqueria. Percibi el dolor que en raoraentos de debilidad huraana habia provocado en otras personas у supe de infflediato...» [12].

Письменниця пише про те, як легко забути про свої гріхи й заховати їх у свідомості, але вони нагадують про себе через завданий біль. У нижченаведеному фрагменті також актуалізується когнітивна ознака «свідоме порушення релігійного припису» з використанням лексеми «біль».

«<...> у ше di cuenta рог ргішега vez de lo facil que resulta al ser huraano esconder los pecados bajo el felpudo del olvido cuando no se ha cuidado la conciencia. Sin erabaigo, el dolor provocado sobre la victiraa у el hacerla recipiente de urn raaldad propia raancha su inocencia para sierapre dejando su corazon proclive al toimento a causa de los recuerdos» [12].

Письменниця описує свій шлях до Бога й те, як їй відкрилися його таємниці. Вона відчула любов, яку називає вищою, але також відчула страждання від болю вчинених гріхів.

У фрагменті реалізується когнітивна ознака «свідоме порушення релігійного припису». Для реалізації цієї ознаки використано лексеми «помилка» («error»), «рана» («herida»).«Південний архів» (Збірник наукових праць. Філологічні науки) „Pivdenniy Arkhiv” (Collectedpapers on Philology)

«<...> momentos mas esenciales que habia experimentado a lo largo de mis treintay seis anos de entonces: los afectos, las heridas, los errores, los pecados, las palabras... Todo, absolutamente todo, me fue revelado: vi a mis padres, a mis amistades, las relaciones amorosas de lajuventud, aquel muchacho a quienparti el corazony a los amigos del colegio con los que pude ser cruel enuna adolescencia inconsciente у egoista...» [12].

Письменниця залишила своє серце відкритим, хоча це іноді й спричинює страждання. Марія пише, що одним із найпоширеніших її гріхів було пліткарство. До того часу, як вона «пізнала» Бога, вона вважала, що цим не робить нічого поганого й нікому не шкодить, але це було помилкою. Здавалося б, такі дрібні огріхи можуть значно ранити людину й завдати шкоди. Концепт гріх вербалізуєгься через лексеми «плітка», «руйнувати», реалізується когнітивна ознака «свідоме порушення релігійного припису» та «покарання за провини».

«Tenia sucia mi lengua: la maledicencia destruye vidas, corazones, seguridades, reputaciones... jY que pecado tan femenino es desparramar chismes sin piedad ni prudencia! Dios sufre con cada latigazo que damos con la lengua mientras que el demonio se encarga de ocultamos los pesimos resultados de nuestra action. Satanas es el gran cegador que trabaja en las tinieblas, mientras que Dios corre el velo de lo oscuro у lo llena todo de luz. Esa luz de Dios esmuy poderosa, querido lector...» [12].

Такі, на перший погляд, дрібні гріхи, як критика чи пліткарство, можуть глибоко ранити людину. Сама авторка пише, що за її спиною багато таких гріхів.

«Padezco de esta manera porque durante mi vida cometia constantemente un pecado que la Justicia Divina ha considerado de enorme gravedad. Este era el pecado de la lengua. Era gran amiga de cotillear, criticary calumniar a otras personas» [11].

У цьому уривку концепт гріх вербалізуєгься за допомогою лексем «пліткувати» та «критикувати» й актуалізується когнітивна ознака «свідоме порушення релігійного припису».

Як пише Марія, гріхи завдають страждань не лише тим людям, проти яких вони були вчинені, а й тим, які їх вчинили. Так, усвідомивши свої гріхи, Марія не могла витримати їх тягар. Вона просила Господа позбавити її від цього тягаря. У фрагменті реалізується когнітивна ознака «нести покарання за вчинену провину».

«<...> «Jesds», le susurre con el alma empapada en lagrimas. «Si eres Тй quien me habia о si estas presente en el rocio inmenso que me empapa el alma, te ruego que me lleves ahora mismo contigo. Percibo tu infinito amor, lo palpo... No puedo soportarlo ... Quitame de la vista todos estos pecados у faltas graves у tanto darn cometido...» [12].

Марія пише про те, що гріхи були шкодою, яку вона завдала іншим людям і через яку страждала сама. Концепт гріх реалізується через лексему «шкода».

Щоб краще зрозуміти суть гріха, Марія порівнює його з брудним камінням, яке ми несемо в наплічнику за спиною. Чим більше каміння, тим важче рухатися. І це каміння тягне на дно в прямому й переносному сенсі. Адже людина відчуває сум і депресію. Активізується когнітивна ознака «страждати від докорів сумління за негідний вчинок» за допомогою лексем та словосполучень «брудний камінь», «носити на душі» та «шкодити».

«Таї sacramento puede llevamos al cielo tirando de golpe al no el monton de piedras sucias у embarradas que llevamos colgando en la mochila del alma: estas piedras nos agotan у danan psicologicamente hasta hundimos en la tristeza. Soy consciente de que los sacerdotes sontambienpecadores у que aveces los pecados de algunos nos handafiado. escandalizado о herido profundamente» [12].

Як бачимо з наведених уривків, людина сама себе карає за гріхи через свою совість. Письменниця пише про гріх як про болото. Диявол затягує в гріх, в якому можна застрягнути, як у болоті, а ми його помічаємо й починаємо щось робити тільки тоді, коли вже по коліна в грязюці. А це небезпечно, адже виплутатись дуже складно.

«Е1 demonio es muy astuto у muy habil en este sentido: hace todo lo posible para hacemos sentir comodos у perfectos inmersos en nuestro pecado, logrando que ignoremos el barro que nos anega hasta las rodillas. Todo esto у mas descubri durante esa preciosa confesion cuando, entre sollozos, el padre O'Malley logro pulverizar mis pecados hasta arrojarlos a la nada. Eran faltas pesadas у oscuras que habian dejado una estela de gran tristeza en mi subconsciente...» [12].

У наведеному уривку концепт гріх вербалізуєгься лексемою «болото», актуалізується когнітивна ознака «свідоме порушення релігійного припису», «диявол», «покарання за мої провини», «нести покарання за провину, хоча через зволікання вона й видається забутою», «гріх від Адама і Єви», «не робити чогось, до чого зобов'язує мораль».

Як пише авторка, суспільство дуже часто є жорстоким і не пробачає помилок. Суспільні норми є усталеними, а ті, хто їх порушує, опиняються за межами суспільного схвалення та сприйняття. У фрагменті концепт гріх вербалізуєгься лексемою «не пробачати» і має швидше суспільну, а не релігійну конотацію, тому актуалізується когнітивна ознака «річ, яка відрізняється від того, що є правильним і справедливим, або й зовсім відсутня там, де повинна бути».

«La sociedad no perdona. querido lector. El trabajo conseguido durante toda una vida puede ser arduo у etico a ojos de los demas, у hacerse anicos en un segundo a causa de un traspies serio. Asi es la humanidad: cruel con las faltas у envidiosa del triunfo ajeno. Hoy doy gracias a Dios por haber permitido esas grandes calumnias que me han ayudado a moldear mi caracter у a crecer enhumildad» [12].

Саме релігійні приписи допомагають сформувати сильний і вольовий характер. А іноді вони закликають іти проти течії чи усталеної думки.

Марія пише про те, що треба відповідати за свої гріхи. Іноді тягар гріхів є настільки великим, що людина втрачає здатність любити.

«No puedo amarte, Dios no me lo permite, pues en vida no ame. Aqui se paga paralelamente a lo pecado durante la vida en la tierra. En este nivel tan abismal, no sabemos amar, padecemos horriblemente у deseamos la condenacion de todo humano. Pero сото no estoy dentro del infiemo sino en sus limites exteriores, puedo manifestarme a tiу pedirte ayuda» [11].

Концепт гріх вербалізуєгься за допомогою лексеми «платити», активується когнітивна ознака «нести покарання за вчинену провину». Розплатою за гріхи в житті є моральні страждання та докори сумління.LXVI

«Esto es debido a que того en las profundidades del Puigatorio, en donde puigo mis terribles у espantosos pecados. El espectro se echo a llorar con gritos tan desesperados que nuestra religiosa penso que alertarla a todo el convento, cosa que para su desconsuelo no ocurrio» [11].

У цьому фрагменті концепт гріх вербалізуєгься за допомогою лексеми «плакати», активується когнітивна ознака «нести покарання за вчинену провину». Гріхи є важким тягарем для душі людини. Після вчинення гріха часто немає іншого виходу, окрім як каятися та замолювати свою провину. Авторка описує гріх як щось брудне.

«Cuando le pregunto sobre su inesperada presencia, el le contesto que era un alma del Puigatorio у que sufria terriblemente a causa de un sucio pecado que podia haber evitado. Ahoraya no habia remedio, estaba desolado, arrepentido у sin salida. Jamas alcanzaria el cielo si Maria Simma no le ayudaba» [11].

Ми робимо висновок, що лексема «брудний» вербалізує концепт гріх і є допоміжною для характеристики когні- тивної ознаки «свідоме порушення релігійного припису», «річ, яка відрізняється від того, що є правильним і справедливим, або й зовсім відсутня там, де повинна бути» та «нести покарання за вчинену провину».

Висновки з проведеного дослідження

Проаналізувавши концепт гріх, ми виокремили когнітивні ознаки «свідоме порушення релігійного припису», «річ, яка відрізняється від того, що є правильним і справедливим, або й зовсім відсутня там, де повинна бути», «надлишок або дефект у будь-чому», «диявол», «покарання за провини», «нести покарання за вчинену провину, хоча через зволікання вона видається забутою», «гріх від Адама і Єви», «не робити чогось, до чого зобов'язує мораль».

Література

1. Арутюнова Н.Д. Типы языковых значений. Оценка, событие, факт / Н.Д. Арутюнова. - М. :Наука, 1988.-338с.

2. Кубрякова Е.С. Категоризация мира: пространство и время (вступительное слово) / Е.С. Кубрякова // Категоризация мира: пространство и время. Материалы научи, конф. - М.: Диалог МГУ - 1997. - С. 3-14.

3. Кубрякова Е.С. Краткий словарь когнитивных терминов / Е.С. Кубрякова, В.З. Демьянков, Ю.Г. Панкрац, Н.Г. Лузина.-М.: МГУ, 1997.-246 с.

4. Попова З.Д. Очерки по когнитивной лингвистике /З.Д. Попова, И.А. Стернин. - Воронеж: «Истоки», 2003. - 191 с.

5. Сидоренко І.А. Вираження фрагментів релігійних знань / І.А. Сидоренко // Науковий збірник кафедри ЮНЕСКО Київського лінгвістичного університету. Випуск 32. Київ, 2016. - С. 123-126.

6. Сидоренко І.А. Метафорична модель «релігія - це свобода» в іспаномовному художньому дискурсі / І.А. Сидоренко // Філологічні трактати. Том 7, № 4. Суми, 2016. - С. 76-81.

7. Сидоренко І.А. Репрезентація концепту «молитва» у творчості М. Вальєхо-Нахера / І.А. Сидоренко // Науковий вісник міжнародного гуманітарного університету. Випуск 19. Одеса, 2015. -С. 131-134.

8. Стернин И.А. Когнитивная интерпретация в лингвокогнитивных исследованиях / И.А. Стернин // Вопросы когнитивной лингвистики. - 2004. - №1. - С. 65-70.

9. Vallejo-Nagera М. Cielo einfiemo: verdadesdeDios/M. Vallejo-Nagera. (SpanishEdition) VariEditores, S. A. Kindle Edition.

10. Vallejo-Nagera M. Un mensajero en la noche/ M. Vallejo-Nagera. (Spanish Edition) Vari Editores, S.A. Kindle Edition.

11. Vallejo-Nagera M. Entre el cielo у la tierra. Historias curiosas sobre el purgatorio / M. Vallejo-Nagera. (Spanish Edition) Vari Editores, S.A. Kindle Edition.

12. Vallejo-Nagera M. De Maria a Maria: Puerta del Cielo / M. Vallejo-Nagera. (Spanish Edition) Vari Editores, S.A. Kindle Edition.

Размещено на Allbest.ru