Постфольклорні тексти, як прецеденти феномени в осмисленні актуальної реальності

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв

Постфольклорні тексти, як прецеденти феномени в осмисленні актуальної реальності

Денисюк Жанна Захарівна, кандидат культурології, начальник відділу наукової та редакційно-видавничої діяльності

ORCID: 0000-0003-0833-2993 jannet_d7@ukr. Net

Анотації

Метою роботи є дослідження текстів постфольклору як прецедентних феноменів в середовищі інтернет-комунікації. Методологія дослідження полягає в застосуванні аналітичного, семіотичного та культурологічного методів у вивченні прецедентних феноменів, що є складовою частиною як вербальних, так візуальних творів постфольклору, підвищуючи їх комунікативні можливості та створюючи певний соціокультурний контекст. Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше досліджено постфольклорні тексти інтернет-мережі як прецедентні феномени, за допомоги яких здійснюється осмислення актуальної реальності в середовищі інтернет-простору; проаналізовано різновиди прецедентних феноменів постфольклору в сегменті українського інтернет-простору та джерела їх формування. Висновки. В результаті дослідження встановлено, що прецедентні феномени, які тісно пов'язані з інтертекстуальністю як головним принципом побудови постмодерного тексту і письма загалом, в повній мірі знаходять відображення в сучасному медіа-дискурсі й, зокрема, в творах постфольклору, які формуються в комунікативних інтернет-практиках. Такі постфольклорні тексти в ігровому форматі представляють прецедентні імена, події, явища та вислови, що відомі та поділяються всіма/або багатьма представниками національного середовища, та слугують соціокультурним контекстом (фоновим знанням) в прочитанні і дешифруванні головних ідей і цінностей, які маніфестуються авторами цих текстів. Активне залучення прецедентних феноменів до текстів постфольклору посилює комунікативні властивості самих текстів, створюючи умови для подальшого колективного креативу.

Ключові слова: прецедентні феномени, тексти постфольклору, інтертекстуальність, інтернет- середовище.

Денисюк Жанна Захаровна, кандидат культурологии, начальник отдела научной и редакционно-издательской деятельности Национальной академии руководящих кадров культуры и искусств

Постфольклорные тексты как прецедентные феномены в осмыслении актуальной реальности

Целью работы является исследование текстов постфольклора как прецедентных феноменов в среде интернет-коммуникации. Методология исследования заключается в применении аналитического, семиотического и культурологического методов в изучении прецедентных феноменов, являющихся составной частью как вербальных, так визуальных произведений постфольклора, повышая их коммуникативные возможности и создавая социокультурный контекст. Научная новизна исследования заключается в том, что впервые исследованы постфольклорные тексты интернет-сети как прецедентные феномены, с помощью которых осуществляется осмысление актуальной реальности в среде интернет-пространства; проанализированы разновидности прецедентных феноменов постфольклора в сегменте украинского интернет-пространства и источники их формирования. Выводы. В результате исследования установлено, что прецедентные феномены, которые тесно связаны с интертекстуальностью как главным принципом построения постмодернистского текста и письма в целом, в полной мере находят отражение в современном медиа-дискурсе и, в частности, в произведениях постфольклора, которые формируются в коммуникативных интернет-практиках. Такие постфольклорные тексты в игровом формате представляют прецедентные имена, события, явления и выражения, которые известны и разделяются всеми / или многими представителями национальной среды, и служат социокультурным контекстом (фоновым знанием) в прочтении и дешифровке главных идей и ценностей, которые манифестируются авторами этих текстов. Активное привлечение прецедентных феноменов к текстам постфольклора усиливает коммуникативные свойства самих текстов, создавая условия для дальнейшего коллективного креатива.

Ключевые слова: прецедентные феномены, тексты постфольклора, интергекстуальносгь, интернет-среда.

Denysyuk Zhanna, Ph.D. in Culturjlogy, Head of research and publishing activity of National Academy of Managerial Staff of Culture and Arts

Post-folklore texts as precedent phenomena in the understanding of actual reality

Purpose of Research. The purpose of the work is to study post-folklore texts as precedent phenomena in the Internet communication environment. Methodology. The methodology of the research consists in the application of analytical, semiotic and culturological methods in the studying of precedent phenomena that are an integral part of both verbal and visual works of post-folklore and enhance to their communicative opportunities and create a social cultural context. Scientific Novelty. The scientific novelty of the research is the fact that for the first time, the post-folklore texts of the Internet network have been studied as precedent phenomena. It helps to understand the actual reality in the Internet space environment. The varieties of the post-folklore precedent phenomena in the segment of the Ukrainian Internet space and the sources of their formation are analysed. Conclusions. The author has found out that the precedent phenomena that are closely connected with intertextuality as the main principle of building the postmodern text, are fully reflected in the modern media discourse and in particular in post-folklore works, formed in communicative Internet- Practices. In the game format, such post-folklore texts represent precedent names, events, phenomena and expressions that are known and shared by all / or many representatives of the national environment, and serve as a sociocultural context (background knowledge) in reading and deciphering the main ideas and values, manifested by the authors of these texts. The active involvement of precedent phenomena in post-folklore texts strengthens the communicative properties of the texts themselves, creating conditions for further collective creativity.

Key words: precedent phenomena, post-folklore texts, intertextuality, Internet environment.

Вступ

Актуальність теми дослідження. Функціонування текстів постфольклору поза межами усної традиції побутування та поширення накладає відбиток безпосередньо на їхнє змістове наповнення. Сегмент постфольклору, що зародився й опосередковується інтернет-середовищем, вбирає в себе всю специфіку, що притаманна цьому інформаційно-комунікативному простору, зокрема, мозаїчність і фрагментарність, інтертекстуальність, наявність гіпертексту, - тобто всі риси, що характеризують принципи побудови текстів постмодерної культури в цілому. Свідома відмова від створення нових сенсів в текстах постмодерної культури, натомість широке використання цитацій та семантичних кодів і знаків вже існуючих культурних зразків, створює не лише колажно-мозаїчні тексти, де потрібно «розгадувати» всі ці зібрані смисли у варіаціях іншого прочитання вже відомого, але й створює особливу атмосферу ігрової комунікації з використанням сміхових модусів. Швидкість реагування та поширення будь-якої інформації в інтернет-мережі, необмеженість та анонімність спілкування створює умови для реалізації креативного потенціалу, де і автор і читач/глядач в однаковій мірі можуть долучитися до створення текстів постфольклорного типу в процесі комунікативної діяльності. Постійне оновлення інформаційного поля зумовлює актуалізацію тих чи інших ідей, конкретних подій та явищ оточуючої дійсності в інформаційному просторі, що знаходить свій безпосередній вияв в текстах постфольклору, відтак більшість з них стають належними до прецедентних феноменів, які насичуються фоновими знаннями, актуальними для певного середовища користувачів. Категорія прецедентності є дотичною до інтертекстуальності, якою передбачається відсилання до тексту-першоджерела, а діалогічний взаємозв'язок декількох різних текстів в межах одного семіотичного середовища може породжувати нові смисли. Якщо інтертекстуальні поєднання ретранслюють тексти, що складають певне культурне ядро, то прецедентні феномени являють собою допоки конкретні явища культури, які є актуальними для певного етнокультурного середовища, але ще не стали культурними константами. Відтак тексти постфольклору більшою мірою містять прецедентні феномени, які роблять їх зрозумілими і актуальними для певного соціокультурного середовища.

Метою роботи є дослідження текстів постфольклору як прецедентних феноменів в середовищі інтернет-комунікації.

Аналіз досліджень і публікацій. Теорія інтертекстуальності була започаткована Ю. Крістєвою в лінгвістичних та літературознавчих дослідженнях постструктуралізму; в подальшому знайшла відображення в роботах з семіотики тексту та проблематики співвідношення мови і культури в трансляції культурного коду: Р. Барта, М. Бахтіна, В. фон Гумбольдта, А. Гуревича, Ю. Лотмана, Є. Сепіра, Ф. де Сосюра,В. Телії,М.Тернера,В. Топорова, Н.Хомського,Ч.Філмора,Ж. Фоконьє. Серед сучасних вітчизняних і зарубіжних дослідників означеної проблематики - Д. Атанова [4], Р. Боженкова [4],Л.Дубовицька,О. Завадська [5],Н.Кузьміна [9],Ю. Самойлова[10],Т.Фільчук [14], Р. Чорновол-Ткаченко [15].

Поняття прецедентного тексту бере початки з досліджень Ю. Караулова (80-ті рр. XX ст.); сучасні дослідження прецедентності зосереджені на переважно на медійно-комунікативному дискурсі:

О.Бабич [1], Н. Бірюкова [2], Ю. Гунько, А. Єрусалимська [6], О. Ільченко [7], І. Космарська [8], С. Кушнерук, О. Нахімова, П. Паршин, Ю. Пікулєва, І. Сахарук [12], С. Сметаніна, М. Ямпольський.

Дослідження прецедентних феноменів в текстах постфольклору здійснювали К. Богданов [3], В. Самохіна [11], К. Щукіна [16], Ю. Щуріна [19].

Виклад основного матеріалу

Поява прецедентних текстів та феноменів (саме це поняття виступає родовим) бере свої початки з категорії інтертекстуальності, яка, водночас, є головним принципом побудови більшості постмодерних текстів культури, апелюючи до вже відомих і апробованих часом зразків, що мають власну цінність і «впізнаваність» широкою аудиторією. Відтак будь-який текст культури виступає певним знаком, а рівень його інтертекстуальності утворює конотацію в найширшому розумінні, «що тлумачиться як семантична асоціація, ... а додаткові семантичні або стилістичні відтінки, ... втілюють різноманітні експресивно-емоційно-оціночні обертони та стилістично марковане ставлення комуніканта до дійсності» [15, 84]. Прецедентність як комунікативно-когнітивна категорія розуміється дослідниками як «компонент знань, позначення та зміст якого добре відомі представникам певної етнокультурної спільноти, актуальний і використаний у когнітивному й комунікативному планах» [7, 156]. Таким чином, прецеденти феномени фактично утворюються з подій та явищ соціокультурної дійсності, які, завдяки численним каналам комунікації, актуалізуються, потрапляючи в сферу мас-медіа, яка відіграє ключову роль в їх формуванні. В фокусі медіа «все просіюється мов крізь сито», де виокремлюються ті чи інші елементи із загальної маси культурних явищ, яким надають особливої ваги, підвищують цінність одних ідей, натомість нівелюючи інші. Разом з тим, значної уваги в цьому контексті заслуговують соціальні мережі, які досить активно реагують на ті чи ніші події суспільної значимості, осіб, які здійснили резонансні вчинки, також формуючи в такий спосіб прецедентні феномени.

Прецедентні феномени, як слушно підкреслює І. Сахарук, перетворюють середовище будь- якого дискурсу на багатошарову відкриту структуру, яка містить власні структурні одиниці - логоепістеми, що мають «стійкий набір диференційних ознак, які дозволяють розуміти феномен правильно та однозначно; є впізнаваними навіть за наявності певних трансформацій та співвідносяться з текстами або ситуаціями, що є культурно, історично й соціально значущими» [12, 134]. Такі прецедентні одиниці апелюють до запасу знань адресанта, зосередженому в робочій пам'яті, і викликають необхідні асоціації, тим самим забезпечуючи формування одномоментного уявлення про конкретний фрагмент інформації, що повідомляється [4, 9].

Серед різновидів прецедентних феноменів виокремлюють прецедентні тексти (відомі твори, актуалізовані в інших текстах), прецедентні ситуації (певні події, що реально відбулася в житті окремого соціуму, країни, та які отримали резонанс або володіють певною значимістю), прецедентні імена (конкретні імена відомих людей, пов'язаних з суспільно значимими подіями та явищами життя), прецедентні вислови (слова та фрази, що належать особам пов'язаним з прецедентними іменами, які являють собою завершені самодостатня вербальні одиниці, що в цілому можуть являти собою певний неподільний семантичний знак).

Поруч з вербальними розрізняють також візуальні або іконічні прецедентні феномени, які виступають компонентами полікодових або креолізованих текстів, що складаються із знаків і кодів різних семіотичних систем і сприймаються як цілісна структура. Так, на думку О. Бабич, прецедентний візуальний феномен ґрунтується на візуальному образі та об'єктивується (уречевлюється) в текстових (іконічних і вербальних) структурах [1, 199]. Аналогічно до інтертекстуальності наявність в текстах прецедентних візуальних феноменів Н. Кузьміна позначає поняттям інтеріконічності, під якою розуміє відсилання до прототекстів не вербального, а візуального характеру, а сама візуалізована інтертекстуальність, на думку дослідниці, затребувана не лише в коміксах, карикатурах, рекламі, а й в креолізованих текстах (найбільш популярними прототекстами, зокрема, є плакати «Батьківщина-мати кличе!», «Ти записався добровольцем?», «Базіка - знахідка для ворога!») [9].

Рівнями поширення прецедентних феноменів І. Космарська вважає ті, що ґрунтуються на со- ціумно-особистісному досвіді і є зрозумілими для всіх його представників; ті, що засновані на досвіді національно-культурної спільноти та прецедентні феномени універсального типу, що вбирають досвід загальнолюдської культури та є прийнятні і зрозумілі для всіх [8, 49]. Найбільш поширеними в цьому групуванні є прецедентні феномени національного типу, що максимально відображають знаково-символічне поле того чи іншого інформаційно-культурного середовища. Саме символ, що являє собою певний знак, який уособлює об'єкт, при дешифруванні прецедентного явища стає показником зв'язків і аналогій, що уможливлює його порівняння й виокремлення для виявлення подальших асоціативних зв'язків та аналітичних висновків.

Прецедентні феномени є показником і фактором приналежності комунікантів до певної епохи і культури. Таким чином, зміна культурних епох і парадигм, стилів, напрямків, поява нових творів різних видів мистецтва також впливають на набір цитат, імен, подій та ситуацій, збільшуючи тим самим кількість прецедентних феноменів.

Будучи породженням постмодерної культури та комунікативного середовища, постфольклор, що утворився в середовищі інтернет-комунікації, як, власне, і більшість текстів медіа-дискурсу, є результатом колажування та монтажу образів, стереотипів, формул, які прийшли з різних письмових, усних, візуальних джерел інформації, що на думку К. Богданова, відповідає, аксіології сучасної культури, яка обстоює не стільки цінність сюжету, скільки семіотичну ефективність образу і факту. І саме прецедентні тексти в постфольклорі є одним із способів «фрагментарного» засвоєння культури [3].

Розглядаючи жанрову типологію постфольклору комунікативних інтернет-практик, дослідники вже давно помітили, що більшість з них містять прецедентні тексти, імена, і в цілому такі постфольклорні тексти/твори являють собою прецедентні феномени, які є засобами міжкультурної комунікації, особливо актуальними в межах певного соціуму, національно-культурного середовища, оскільки створюються і поширюються їх представниками. Вживання прецедентных імен, текстів в постфольклорі, який формується в інтернет-мережі, є для учасників комунікативного процесу способом осмислення певних актуальних подій суспільної дійсності, трендів медіа-дискурсу, та власної креативно-ігрової оцінки побаченого і почутого. Відтак різновиди прецедентних феноменів в текстах постфольклору можуть впливати на загальний рівень творчої активності і її продуктивності, створюючи своєрідні «хвилі», які протягом певного часу (період актуальності події чи явища в новинно-подієвому фокусі медіа та його тематична затребуваність для користувачів) можуть бути джерелом для постфольклорної творчості. постфольклор лінгвістичний текст

Так, на думку Ю. Щуріної, прецедентный характер текстів постфольклору обумовлений їх культурною значущістю в тому чи іншому співтоваристві і проявляється як в широкому діапазоні поширення та відтворення і посилань на ті чи інші зразки на сайтах, в блогах, на особистих сторінках користувачів, так і в цитуванні текстового компонента в різних сферах спілкування [17, 140].

Прецедентність в постфольклорних текстах може виступати структуроутворюючим компонентом для їх нових жанрів і різновидів, а окремі імена чи події, навіть, з огляду на спад хвилі творчої активності, можуть повторюватися в подальших постфольклорних текстах в контексті іншої актуальної тематики та вже в іншому ракурсі. Наявність прецедентних елементів в творах постфольклору слугує відображенням не лише певного соціального та культурного контексту або фонових знань, які необхідно правильно дешифрувати реципієнтові, але й є також важливим складником створення сучасних комічних інтернет-жанрів, які завдяки прецедентності розширюють свої тематичні рамки.

Сегмент українського постфольклору інтернет-мережі активно залучає всі різновиди прецедентних феноменів до своїх текстів, надаючи останнім особливого колориту та семантично навантажених конотацій, що в повній мірі відображає ступінь осмислення користувачами мережі подій та явищ в межах національного соціуму. В переважній більшості прецеденті імена постфольклорних текстів пов'язані з політичними подіями та особами українського політикуму, з огляду на актуальність цієї тематики в масовій суспільній думці. Так, зокрема, зразки постфольклорної інтернет-творчості апелюють до осіб і подій довкола імені колишнього президента України В. Януковича: Реклама, - Ви чому запізнилися?- А я снідала, 3 президентом,- Да-а?! І як воно? - Та нормально, Тільки шапка кудись зникла, В даному разі обігрується відомий рекламний ролик та напівлегендарна історія (прецедентна подія, пов'язана з прецедентним ім'ям), поширена з його біографії у ЗМІ про викрадення шапок в бурхливій юності, за що він ніби був засуджений. Інший приклад: В Ростове: -А куда это самосвал ручек повезли?-В здание областного суда,,, Януковича будут допрашивать - містить відомості про прецеденту подію-випадок, коли в лютому 2014 р, на прес-конференції в Ростові, вибачаючись перед українцями, В. Янукович заламав ручку, що відразу послугувало джерелом для численної постфольклорної творчості та жартів. Зачіпаються й інші прецедентні події з біографії колишнього президента: Украина, затаив дыхание, ожидает похороны Путина, Всем интересно, как будет возлагать венок Янукович - тут апелюють до фонових знань читача, які відносяться до події, пов'язаної з курйозом під час покладання вінків в Києві в Парку Слави В. Януковичем і Д. Мєдвєдєвим в травні 2010 р., коли вінок через сильний вітер впав на голову Януковичу. Фактично це відео, яке саме стало мемом, до сьогодні є однією з популярних складових постфольклорної творчості.

Постфольклор малих вербальних форм також відображає прецедентні події, зокрема сентенція типу: На Донбассе сейчас новая мода: снимают памятники Ленину и отправляют в Нацгвардию - апелює до фейкового повідомлення, журналістки телеканалу «Росія 24» Олени Кочкіної, написаного на сторінці у Фейсбуку, про те, що українців «знімають з поїздів і відправляють в Нацгвардію». Це повідомлення відразу стало новим інтернет-мемом, породивши хвилю креативу.

Інша, вже реальна подія, відбулася під час звіту прем'єр-міністра А. Яценюка у Верховній Раді України в грудні 2015 р., коли в ході дискусії народний депутат О. Барна подарував прем'єру букет червоних троянд, а потім, обхопивши Яценюка, спробував винести його з трибуни. Цей курйоз став на тривалий час також джерелом постфольклорної інтернет-творчості, що проявилося у комічно- іронічних дописах, коментарях, картинках-фотожабах, які містили цю прецедентну подію та імена: Нардеп Олег Степанич Варна,/Вчинив ти зовсім аж негарно,/Що робить тут твоя рука/Між стегон А, Яценюка?

Цілий ряд прецедентных імен та подій, які відображалися в новинному інформаційному просторі, згадано в іншому тексті постфольклору інтернет-мережі: То не снєгірь, не плачуча корова /1 не бліни, шо падають з лопат,/ То байкєри зібралися до Львова:/ «Ночниє волкі» в світлий Бандерштат, Фактично головна ідея тексту - подія-намір групи російських байкерів «Ночные волки» під керівництвом байкера Хірурга проїхатися не лише Європою, але й Західною Україною (наведена назва Бандерштат є неформальною назвою міста Львова, що походить від прізвища лідера українських націоналістів С.Бандери та пісні гурту «Брати Гадюкіни» «Ми-хлопці з Бандершатату»). Проте невдачі схожого «автораллі», які траплялися на митних пунктах пропуску, зокрема в Польщі, набули комічного трактування в інформаційному просторі, даючи поле для іронії та клинів. Так само тут згадані прецедентні імена як фейкової роспропаганди, так і реальних подій: зокрема сюжет росТБ в 2014 р. про те, що в Запоріжжі вчителі ніби-то закликали рятувати від голоду синиць і знищувати снігурів, тому що синичка жовто-блакитна і символізує Україну, а снігур, з червоною грудкою, уособлює Росію. Українці в соцмережах, втім, тут же заявили, що снігурі взагалі-то червоно-чорні, і тому являють собою швидше очевидну пропаганду «Правого сектора» (зважаючи на поєднання кольорів). Але мем «З'їж снігура» прокотився по мережі. Натомість реальна прецедентна подія «млиці з лопат» є сюжетом на тому ж росТБ в лютому 2015 р., коли в місті Ставрополі в Росії на святкових гуляннях під час Масляної місцевих жителів годували млинцями з лопати, яка послугувала джерелом постфольклорної творчості в соціальних мережах українського сегменту.

Власне, всі актуальні події суспільно-політичного значення, перебіг яких активно висвітлюється в медіа-середовищі, та які мають вагу для громадян-користувачів соцмереж, отримують власні оцінки і трактування, стаючи прецедентними феноменами, що формують відповідний контекст. Відтак постфольклорні твори такого типу набувають емоційної виразності, об'єднуючись ідеями і цінностями, зрозумілими для всіх представників соціуму. В окремих зразках постфолькору інтернет-мережі можна спостерігати поєднання прецедентных феноменів та інтертекстуальності (тобто апелювання до відомих імен історії та культури), одночасне застосування яких створює особливий паралелізм та колорит текстів: Мы мчались, мечтая, угашены в хлам. / Поймали титушку - и ту пополам. / Мотали кишки мы на загнутый ус - / Сирко, Скоропадский, Петлюра и Стус. /Меж нами не сыщешь ты, брат, джигурды, / Средь нас только вуйки, л@хв@ и ж@ды. / С клыками и пилами - гранты пилить - / Шухевич, Мазепа и Орлик Пилип. / Везем мы пакет европейских идей: / Сортиры, бордели и фарш из людей. / Все страшные, сука, как с фильма «Оно» - Грушевский, Сикорский и Нестор Махно. Тобто в цьому тесті можна сформувати дві групи прецедентних імен, як сучасних - «тітушка» (походить від прізвища спортсмена Вадима Тітушка (2013 р.) та є «збірною назвою найманців, часто люмпенізованих кримінальних елементів молодиків, які використовуються представниками владних структур для участі у масових сутичках та перешкоджанні діяльності опозиційних активістів» [13]); назва культового фільму-трилеру «Воно» (США, 1990 р., реж. Т. Лі Уоллес); загальне ім'я «джигурда» - походить від прізвища епатажного російського актора Микити Джигурди; так й імен відомих діячів історії і культури України: гетьманів І. Сірка, І. Мазепи, П. Орлика; історичних діячів: С. Петлюри, П. Скоропадського, М. Грушевського, Р. Шухевича, Н. Махно, авіатора І.Сікорського та поета В. Стуса. Таким чином, створюється комплекс фонових знань, якими повинен володіти реципієнт для повного дешифрування всіх сенсів, закладених в такий текст.

Висновок

Підсумовуючи наведене, зазначимо, що прецеденти феномени, які тісно пов'язані з інтертекстуальністю як головним принципом побудови постмодерного тексту і письма загалом, в повній мірі знаходять відображення в сучасному медіа-дискурсі й, зокрема, в творах постфольклору, які формуються в комунікативних інтернет-практиках. Такі постфольклорні тексти в ігровому форматі представляють прецеденти імена, події, явища та вислови, що відомі та поділяються всіма /або багатьма представниками національного середовища, та слугують соціокультурним контекстом (фоновим знанням) в прочитанні і дешифруванні головних ідей і цінностей, які маніфестуються авторами цих текстів. Активне залучення прецедентних феноменів до текстів постфольклору посилює комунікативні властивості самих текстів, створюючи умови для подальшого колективного креативу.

Література

1. Бабич Е. В. Вербальная и визуальная прецедентность / Е. В. Бабич // Известия Сочинского государственного университета. - 2014. - № 3 (31). - С. 196-199.

2. Бирюкова Н. С. О типах прецедентных феноменов / Н. С. Бирюкова // Политическая лингвистика. - 2005. - №15. - С.60-66.

3. Богданов К. А. Прецедентные тексты в современном фольклоре / К. А. Богданов [Электронный ресурс]. - Электрон. дан (1 файл). - Режим доступа: - http://www.ruthenia.ru/ folklore/bogdanov/htm.

4. Боженкова Р. К., Атанова Д. В. Интертекстуальность как явление современного информационного пространства / Р. К. Боженкова, Д. В. Атанова // Известия Юго-Западного государственного университета. Серия: Лингвистика и педагогика. - 2011. - № 2. - С.7-12.

5. Завадська О. В. Феномен креолізованого тексту: актуальна проблема сучасних лінгвістичних досліджень / О. В. Завадська // Лінгвістичні дослідження: 36. наук. праць ХНПУ ім. Г. С. Сковороди. - 2016. - Вин 43. -С.163-169.

6. Иерусалимская А. А. Прецедентные тексты как основа создания языковой игры в интернет- коммуникации / А. А. Иерусалимская // Современные проблемы науки и образования. - 2014. - № 3 [Электронный ресурс]. - Электрон. дан (1 файл). - Режим доступа: http://docplayer.ru/34031335-Precedentnye-teksty-kak- osnova-sozdaniya-yazykovoy-igry-v-internet-kommunikacii.html.

7. Ільченко О. А. Інтертекстуальність і прецедентність в україномовних ЗМІ початку XXI ст. (на матеріалі метафоричних словосполучень) / О. А. Ільченко // Лінгвістичні дослідження: 36. наук. праць ХНПУ ім. Г. С. Сковороди. - 2013. - Вин 35. - С.155-160.

8. Космарская И. В. Прецедентный феномен и фоновое знание / И. В. Космарская // Вестник Московского государственного лингвистического университета. Серия: Гуманитарные науки. - 2010. - № 601. - С. 4854.

9. Кузьмина Н. А. Интертекстуальность и прецедентность как базовые когнитивные категории медиадискурса / Н. А. Кузьмина // Медиаскоп. - 2011. - № 1 [Электронный ресурс]. - Электрон. дан (1 файл). - Режим доступа: http://www.mediascope.ru/node/755

10. Самойлова Ю. В. О прецедентное™ и интертекстуальности (терминологический аспект) / Ю. В. Самойлова // Вестник Северо-Восточного государственного университета. - 2014. - № 21. - С. 38-42.

11. Самохіна В. О. Гумористична комунікація як компонент ігрової діяльності / В. О. Самохіна // Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Сер.: Філологія. - 2014. - № 8. - том 1. -С.170-174.

12. Сахарук І. Прецеденті феномени як вияв мовної гри в сучасних українських Інтернет-ЗМІ / І. Са- харук // Інформація, комунікація, суспільство 2014 : матеріали 3-ої Міжнародної наукової конференції ІКС- 2014, 21-24 травня 2014 року, Україна, Львів, Славське. - Львів : Видавництво Львівської політехніки, 2014. - С. 134-135.

13. Тітушки [Електронний ресурс].- Електрон. дан (1файл). - Режим доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D1%96%D1%82%D1%83%D 1%88%D0%BA%D0%B8

14. Фильчук Т. Ф. Категория интертекстуальности в ее лингвофилософской природе и дискурсивных проявлениях / Т. Ф. Фильчук // Вісник Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна. - 2011. - N 936: Серія: Філологія. Вип. 61. -. С.26-33.

15. Чорновол-Ткаченко Р. С. Теорія інтертекстуальності: цілі, завдання, методи / Р. С. Чорновол- Ткаченко // Вісник СумДУ. - 2006. - № 11(95). - Т.2. - С.82-87.

16. Щукина К. А. Прецедентные феномены в пирожках и порошках -- новых жанрах современной интернет-поэзии / К. А. Щукина // Мир русского слова. - 2015. - № 4. - С.49-54.

17. Щурина Ю. В. Интернет-мемы как источник комизма / Ю. В. Щурина // Человек, язык и текст : К юбилею Т. В. Шмелевой : сб. ст. / редкол.: Т. Л. Каминская [и др.]; отв. ред. Т. Л. Каминская, А. Н. Сперанская. - Великий Новгород, 2011. - 340 С.133-142.

References

1. Babich, E.V. (2014). Verbal and visual precedent. Izvestiya Sochinskogo gosudarstvennogo universiteta, 3 (31), 196-199 [in Russian].

2. Biryukova, N.S. (2005). About types of precedent phenomena. Politicheskaya lingvistika, 15, 60-66 [in Russian].

3. Bogdanov, K. A. Precedent texts in modern folklore. Retrieved from http://www.ruthenia.ru/ folklore/bogdanov/htm [in Russian].

4. Bozhenkova, R.K. & Atanova, D.V. (2011). Intertextuality as a phenomenon of the modern information space. Izvestiya Yugo-Zapadnogo gosudarstvennogo universiteta. Seriya: Lingvistika i pedagogika, 2, 7-12 [in Russian].

5. Zavadska, A.V. (2016). Phenomenon creolized text: actual problems of modern linguistic research. Lingvsstichni doslsdzhennya, 43, 163-169 [in Ukrainian].

6. Ierusalimskaya, A. A. (2014). Precedent texts as the basis for creating a language game in Internet communication. Retrieved from http://docplayer.ru/34031335-Precedentnye-teksty-kak-osnova-sozdaniya-yazykovoy-igry-v- internet-kommunikacii.html [in Russian].

7. Ilchenko, A.A. (2013). Intertextuality and precedent in Ukrainian media of XXI century. (Based on metaphorical phrases). Lingvsstichni doslsdzhennya, 3, 155-160 [in Ukrainian].

8. Kosmarskaya, I.V. (2010). Precedent phenomenon and background knowledge. Vestnik Moskovskogo gosudarstvennogo lingvisticheskogo universiteta. Seriya: Gumanitarnyie nauki, 601, 48-54 [in Russian].

9. Kuzmina, N.A. (2011). Intertextuality and precedence as the basic cognitive categories of the media discourse. Mediaskop, 1. Retrieved from http://www.mediascope.ru/node/755 [in Russian].

10. Samoylova, Yu. V. (2014). About precedence and intertextuality (terminological aspect). Vestnik Severo- Vostochnogo gosudarstvennogo universiteta, 21, 38-42 [in Russian].

11. Samokhina, V.A. (2014). Humorous communication as part of play. Naukoviy vIsnik MIzhnarodnogo gumanItarnogo unIversitetu. Ser.: FilologIya, 8, vol.1, 170-174 [in Ukrainian].

12. Sakharuk, I. (2014). Case phenomena as a sign language game in modern Ukrainian Internet media. Information, Communication, Society 2014: Proceedings of the Third International Conference ICS-2014, May 21-24, 2014, Lviv, Ukraine, Slavske. Lviv : Vidavnitstvo Lvivskoyi politehniki [in Ukrainian].

13. Titushky. Retrieved from https://uk.wikipedia.org/wiki /%D0%A2%D1%96%D1%82%D1%83%D1%88%D0% BA%D0%B8 [in Ukrainian].

14. Filchuk, T.F. (2011). The category of intertextuality in its lingual-philosophical nature and discursive manifestations. Visnyk Harkivskogo natsionalnogo universitetu im. V. N. Karazina, 936 (61), 26-33 [in Ukrainian].

15. Tkachenko-Chornovol, R.S. (2006). Theory of intertextuality, goals, objectives, methods. Visnyk SumDU, 11 (95), 2, 82-87 [in Ukrainian].

16. Schukyna, K.A. (2015). Precedent phenomena cookies and powders. Modern Internet new genres of poetry. Mir russkogo slova, 4, 49-54 [in Russian].

17. Shhurina, Ju. V. (2011). Internet memes as a source of comic. Man, language and text: To the anniversary of TV. Shmelovoy. Velykyi Novhorod [in Russian].

Размещено на Allbest.ru