Синтез поглядів і переконань в автобіографічній літературі Докії Гуменної

Размещено на http://www.allbest.ru/

Синтез поглядів і переконань в автобіографічній літературі Докії Гуменної

Постановка проблеми в загальному вигляді

Історія новітньої української літератури знаменна тим, що в «материкову» літературу повертаються із забуття імена талановитих митців, які створювали духовні скарби за межами Батьківщини, в еміграції, і, котрих через політичне переслідування, беззаконня тоталітарного режиму, було викреслено з національного культурного життя. Тема, винесена нами у заголовок не знайшла широкого аналізу світоглядного обширу письменниці, яка пройшла складний творчий шлях. Проблемність полягає у її художньо- естетичних конфліктах, пошуках свого власного творчого «я», своєї особливої світоглядної позиції. Засобом віддзеркалення особливостей цієї світоглядної позиції стають, безперечно, щоденникові записи Д.Гуменної, оскільки (крім виконання психологічних, соціальних і літературних завдань) дають чи не найповніше уявлення про особливості її характеру, специфіки натури, а звідси й уявлення людини про себе, про своє життєве призначення. На жаль, ще не стали об'єктом пильної зацікавленості дослідників щоденники, які зберігаються у відділі рукописних фондів і текстології Інституту літератури імені Т.Г.Шевченка НАН України [1]. Саме в них виразно трансформовано світоглядні домінанти письменниці. Означені критерії вказують на актуальність, а саме: комплексного дослідження творчого спадку письменниці.

Аналіз останніх досліджень і публікацій... В українському літературознавстві художня творчість письменниці української діаспори стала предметом дослідження у працях Г. Костюка [5], Ю.Шереха (Шевельова) [13], А.Погрібного [10], М.Мушинки [7], В. Мацька [6], П.Сороки [11], В.Даниленка [2], О.Коломієць [4], Т.Николюк [8]. В різний час аналізували твори Д.Гуменної еміграційні дослідники Ю.Бойко, В.Державин, Б.Романенчук, О.Чернова, Ю.Миколин, В.Чапленко, А.Юриняк. Проблемно-тематичні та жанрово-стильові особливості її прозописьма розглядали М.Васьків, В.Жила, Л.Дражевська, Л.Онишкевич та ін. Однак існує певна потреба у створенні аналітичних праць, які б розкривали не лише біографію й особливості творчості, а й давали уявлення про багатий внутрішній світ письменниці, її погляди на своє місце у світі.

Формування цілей статті... Мета статті полягає у спробі висвітлити особливості світоглядної позиції Докії Гуменної на основі щоденникових записів.

Виклад основного матеріалу

гуменна письменниця творчість

Народилася Докія Гуменна 23 березня 1904 р. в с. Жашкові Таращанського повіту на Київщині (нині Черкащина); закінчила двокласну школу, рік провчилася у Звенигородській гімназії. Згодом вступила до новоутвореної педагогічної школи в Ставищі (1920), де і пробудився потяг до художнього слова. Навчаючись у 1922-1926 pp. на літературно- лінгвістичному факультеті Київського ІНО, Д. Гуменна надрукувала в журналах свої перші невеликі оповідання, її прийняли в ряди спілки селянських письменників «Плуг».

Редакція журналу «Плуг» 1928-го відрядила Д.Гуменну в південні райони України, як спеціального кореспондента, з метою розкрити читачам переваги колективного господарювання на прикладі діючих комун. Вона вирушила на Дніпропетровщину, Запоріжжя, а потім і на Кубань, де на той час переважало українське населення. Наслідком докладного вивчення життя того регіону став цикл нарисів «Листи із Степової України» («Плуг», 1928-1929) та «Ех, Кубань, ти Кубань, хлібородная» («Червоний шлях», 1929). Ці нариси стали злетом і трагедією письменниці, оскільки написані були «повно й правдиво, як чула й бачила» їх авторка.

Реакція влади була блискавичною, молода письменниця зазнала нападів вульгарно- прислужницької критики, внаслідок чого не була прийнята до новоствореної Спілки письменників України і фактично позбавлена можливості друкуватися. Докія Гуменна мусила працювати секретаркою, стенографісткою у київських установах, виїздила в археологічні експедиції. Все це згодом знайшло відображення у творах, які письменниця змогла створити, емігрувавши 1943 р. до Львова, потім до Австрії, Німеччини, а з 1950 р. переїхавши на постійне проживання до США [9].

Свою індивідуальну світоглядну позицію Докія Гуменна почала формувати ще під час шкільного навчання, записуючи майже кожного дня думки про взаємини зі світом та своє місце у ньому. І хоча багато цих нотаток було знищено, все ж скоро щоденник стає для дівчини нерозлучним супутником. Вже на схилі років, у 1992 р., у листі до подруги Ірини Дибко-Филипчак Докія Гуменна зізнається: «Тепер передруковую щоденника і тільки це одне можу робити. Поки що -- на середині, а вже 1700 сторінок. Не знаю, чи це кому потрібне, а нащось передруковую і... ще не знаючи, де це складати на збереження.» [10].

Світогляд становить основне ядро особистості, оскільки формує підґрунтя для намірів та планів людини. Він формує важливі життєві цінності, з яких ми утворюємо норми поведінки та життєву позицію. Світогляд дозволяє самоутвердитись особі в навколишньому середовищі, він включає та синтезує низку інтелектуальних утворень: цінності, переконання, знання, бажання, погляди, принципи, життєві орієнтири [12].

Щодо знань і бажань, то Докія Гуменна ще з юності знала про своє незвичайне призначення у цьому світі. За її свідченнями вона відчувала внутрішній голос, який сформував у неї чітке бажання бути саме письменницею. Вадим Пепа називає це «природним самовираженням» і вважає, що її направляла в житті саме Доля, сила Опіки. Він пише: «Гуменна настільки щира і до наївності зрозуміла у своєму письмі, що насправді переймаєшся вірою: це -- за спонукою чи з благословення того духовного начала природи, від якого і вогонь натхнення, і його найвищі злети» [9].

У цьому ж віці письменниця виробляє й свою систему цінностей, тобто формує мету, яка виступатиме для неї сталою та бажаною формою сприйняття. Вже з перших оповідань її основним прагненням є писати щиро і чесно, виявляючи чутливість та доброту серця. Колега по перу В. Петров, з характерною для дослідника спостережливістю також помітив означену рису письменниці, завважує: «Ви щира! Ви входите у вогонь, як саламандра, бо саламандри живуть у вогні». І хоча ці прояви людяності і вболівання за долю простих людей відразу були нещадно розкритиковані прислужниками більшовицького режиму, Гуменна не схилила голови. Вона знову ж таки внутрішньо усвідомлювала свою долю, керуючись словами Г.Сковороди: «А мій жереб з голяками» і відстоювала їхню правду із молодих років і до останнього подиху.

Висновки... Творчість Докії Гуменної -- одне з яскравих і самобутніх явищ української літератури ХХ століття, її праці привертають дедалі ширшу увагу літературознавців, учених, критиків, широкого читацького загалу. Коли роздумуєш над творчістю Докії Гуменної, то мимоволі в пам'яті спливають два слова -- «Любов» і «Правда» [12]. Та й сама письменниця неодноразово зізнавалася, що своє призначення вбачає в тому, аби нести людям світло правди, будити сумління, бо правда завжди була і незмінно залишатиметься першою заповіддю художника.

Список використаних джерел і літератури

1. Відділ рукописних фондів і текстології Інституту літератури імені Т. Г. Шевченка НАН України / Щоденники Докії Гуменної. -- Ф. 234. -- Од. зб. 14.

2. Даниленко В. Ідеалізм і авторитарний тип особистості (за повістю Докії Гуменної «Мана») / В. Даниленко // Слово і час. - 2000. - № 5. - С. 38-41.

3. Історія української літератури ХХ століття : [у 2 кн.]. Кн. 2 : [підруч.] / за ред. В. Г. Дончика. - К. : Либідь, 1998. - С. 235-237.

4. Коломієць О. В. Проза Докії Гуменної (проблемно-тематичні та жанрово-стильові особливості) : дис. ... канд. філол. наук : 10.01.01 / Коломієць Олена Вікторівна. - К., 2006. - 176 с.

5. Костюк Г. На перехресті життя та історії / Г. Костюк // Сучасність. - 1978. - № 4. - С. 50-75.

6. Мацько В. П. Концепція людини і світу в українській діаспорній прозі XX століття : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра філол. наук : спец. 10.01.01 «Українська література» / В. П. Мацько. - К., 2010. - 36 с.

7. Мушинка М. «Докія Гуменна і її «Діти...» / М. Мушинка // Слово і час. - 1993. - № 1. - С. 26-35.

8. Николюк Т. Інтелектуальний інтертекст прози Докії Гуменної : автореф. дис. на здобутя наук. ступеня канд. філол. наук : спец. 10.01.01 «Українська література» / Т. В. Николюк. - К. : Б.в., 2009. - 19 с.

9. Пепа В. Воскресіння Докії Гуменної / В. Пепа // Гуменна Д. Дар Евдотеї. Іспит пам'яті. - К. : Дніпро, 2004. - С. 7-9.

10. Погрібний А. Повернення Докії Гуменної / А. Погрібний // Українське слово. Кн. 2. - К. : Рось, 1994. - С. 444-451.

11. Сорока П. Докія Гуменна. Літературний портрет / П. Сорока. - Тернопіль : Арій, 2003. - 496 с.

12. Філософський словник / за ред. В. І. Шинкарука. - [2-е вид., перероб. і доп.]. - К., 1986. - 800 с.

13. Шерех Ю. Скарби, якими володіємо / Ю. Шерех // Сучасність. - 1993. - № 6. - С. 147-158.

Размещено на Allbest.ru