5

Размещено на http://www.allbest.ru/

Луганський національний університет імені Тараса Шевченка

Поетика малої прози Віктора Положія

Рибцева О.Ю., аспірант

Стаття присвячена дослідженню поетики малої прози Віктора Положія, зокрема жанрової природи, структури рівнів оповіді, характеру образності, стильової своєрідності. Актуальність розвідки пояснюється відсутністю студій творчості письменника та незгасимим інтересом до явища фантастичної літератури.

Ключові слова: наукова фантастика, Віктор Положій, інопланетні цивілізації, космічні подорожі, “новий світ”.

Творчість Віктора Положія хронологічно припадає на кінець ХХ століття. Перший прозовий твір письменника - оповідання “Щось негаразд. ” - побачив світ у 1980. Згодом молодий письменник опублікував роман “Попіл на рани” та книжку повістей “Маленькі подорожі”. За першими книгами були: “Господарі землі”, “Човен у тумані”, “Сонячний вітер”. Творча спадщина цього автора невелика за обсягом, проте прикметна своїми художніми особливостями. Зокрема, привертає увагу своєрідність творчої манери Віктора Положія, яка дотепер не була об'єктом літературознавчих досліджень.

Усе це зумовило мету статті - з'ясувати, у чому полягає своєрідність поетики малої прози Віктора Положія на прикладах творів ”Короборо“, ''Планета з діркою”, “Кораблі в лісі”, “Центр Всесвіту”.

Як окреме літературне явище українська фантастика виникла вже після Жовтневого перевороту 1917 р. З перших років після утвердження більшовицької влади у цьому жанрі почали творити Володимир Винниченко, Микола Трублаїні, Юрій Смолич, пізніше - Микола Дашкієв, Василь Бережний, Володимир Владко, Олесь Бердник. За ними прийшло нове покоління - Володимир і Віктор Савченки, Ігор Росоховатський, Олександр Тесленко, Олег Романчук, Людмила Козинець, Володимир Заєць, Сергій Кургузов, Юрій Константинов. Саме в жанрі наукової фантастики працював і Віктор Положій.

“Важливою для наукової фантастики є наявність специфічних канонів: схем та способів польотів на космічному кораблі, законів робототехніки, подорожей у часі тощо” [2, c.106]. Так в оповіданні “Короборо" спостерігаємо за чоловіком Геннадієм, який є пілотом міжгалактичного лайнера. Він робить вимушену посадку на недосліджену планету Короборо, що схожа на земну пустелю, ще й з міражами. Геннадій дивом опиняється на станції “Андалузія”, спілкується зі своїми давніми знайомими Майкою та Гариком. Згодом виявляється, що і “Андалузія”, і три роки життя на цій станції, і його знайомі - це галюцинація, перевірка мешканцями недослідженої планети - короборцями.

В оповіданні “Кораблі в лісі” автор створює “новий світ”, головні герої якого - хлопці Марат та Дік,". вповні здорові фізично, розумні й добрі діти, тільки з одною вадою: вони сприймали світ таким, яким хотіли його бачити” [1, с.9]. Вони перебувають у профілакторії, який мав підготувати їх до життя у світі такому, який він є.

У “новому світі" роботи виконують роботу людей: поливають клумби, наглядають за хлопцями в палаті, навіть уміють виражати емоції. Поряд з людьми та роботами співіснують і представники інших цивілізацій. Прибульців або інопланетян Віктор Положій у творі змальовує як звичайних людей: “. двоє чоловіків років під сорок, мовчазних і дуже схожих один на одного, і дівчисько у квітчастому платтячку ” [1, с.10]. Вони розуміють людську мову, легко спілкуються нею.

Для більшості оповідань митця є характерною онауковлена мова з використанням як справжньої термінології, так і вигаданої. Так, наприклад, в оповіданні “Планета з діркою” промінь, який пронизав планету наскрізь, завдовжки “в кілька парсеків”, “швидкість світла всього 3Х105 м/сек”. А ті, хто проводить експеримент з променем, знаходяться “. за вашою номенклатурою сузір'я М 4288, планета № 271956943 абв" [1, с.37].

У творах Віктора Положія, як і загалом у фантастичній літературі, зустрічається обмаль побутових реалій, епізодів, пов'язаних з буденним життям персонажів. Письменник - фантаст наголошує на існуванні надідеї, вищої мети. Наприклад, оповідання “Центр Всесвіту” сповнене філософських роздумів про буття: “Я вічний. Все вічне. Я не помру. А почуття? Ну, це теж комбінації електронів-планет (а той, хто вважає за туманність, гадає, що це центр туманності). Тіло розсиплеться, але мине якийсь період - скажімо, Планета отієї людини-туманності обійде сімдесят-вісімдесят разів навколо свого світила, - і за теорією ймовірності я знову буду Євгеном Івановичем Горозою ” [1, с.6]. Отже, у його творах наявні описи космічних кораблів (наприклад, “Андрійко" та “Спартак” в оповіданні “Короборо”, корабель прибульців у оповіданні “Кораблі у лісі”), замальовки з життя мешканців інших планет (наприклад, життя на станції “Андалузія” в оповіданні “Короборо”) постають, щоб унаочнити ідеї, і з'являються у випадку, коли читач не може уявити собі деталі (нефантастичні деталі змальовуються зредуковано).

У митця немає різких протиставлень “прекрасного” і “потворного”, “доброго” і “злого”, ідеального світу і грубої реальності. Автором порушується широкий спектр проблем - від буденної роботи вчених до спроб розкрити зв'язок епох, від повернення в давнину до роздумів над проблемами близького чи далекого майбутнього. Усі твори характеризуються посиленою увагою письменника до внутрішнього світу героїв. Характерні для письменницької манери Віктора Положія принципи відображення душі людини через дрібні побутові деталі, пейзажі, що сповнені великого сенсу.

Отже, своєрідність поетики малої прози Віктора Положія полягає у відмові від розгорнутих побутових описів, описів повсякденного життя героїв. Автор уникає прямих портретних характеристик персонажів, але водночас відображає душу людини, її внутрішні переживання через дрібні деталі та пейзажі. Характерною є тематика польотів на космічному кораблі, співіснування з прибульцями, робототехнікою. Вирішальну роль у творах письменника відіграє авторський монолог, всезнаючий голос автора, що вбирає в себе всі елементи відображення.

положій поетика мала проза

Література

1. Положій В.І. Сонячний вітер: фантастичні оповідання та повісті / В.І. Положій. - Київ: Молодь, 1986. - 157 с.

2. Літературознавча енциклопедія: у 2 т. / Авт. - уклад. Ю.І. Ковалів. - К.: ВЦ “Академія”, 2007. - Т.2. - 624 с.

Размещено на Allbest.ru