Размещено на http://www.allbest.ru/

Тема: Григір Тютюнник. «Три зозулі з поклоном». «Вічна» тема «любовного трикутника» в новітній інтерпретації. Образ любові як втілення високої християнської цінності, яка вивищує людину над прагматичною буденністю, очищає її душу. Зміщення часових площин як художній засіб. Роль художньої деталі в розкритті характеру, ідеї

Мета уроку:

навчальна: розкрити глибину «повного болю» і любові до людини душі Григора Тютюнника, дати коротку характеристику стилю письменника; розглянути новели, зокрема, «Три зозулі з поклоном», її зміст, образи, символічність.

розвиваюча: розвивати навички визначення теми твору, його жанру, аналізу образів, художніх засобів, особливостей композиції, робити висновки з почутого і прочитаного.

виховна: виховувати кращі моральні якості, усвідомлення потреби в загальнолюдських цінностях (совість, вимогливість до себе, любов, толерантність, повага до почуттів іншої людини тощо), спонукати учнів замислитися над змістом власного життя, над власними життєвими цінностями.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Наочність і ТЗН: портрет Григора Тютюнника, схеми, таблиці - модулі, аркуші паперу, словник літературознавчих термінів, демонстраційний матеріал на слайдах мультимедійної презентації, мультимедійний проектор, ноутбук.

Методи і прийоми: фронтальне опитування; розповідь; ілюстрування (Б. Степанишин); репродуктивний метод (М. І. Кудряшов); бесіда, самостійна робота (Є. Пасічник), робота з текстом, проблемно-пошуковий метод, робота в парах, художнє читання, рольова гра, «Мозковий штурм», «Асоціативний кущ».

Теорія літератури: новела, художня деталь.

Міжпредметні зв'язки: історія, світова література.

Список використаних джерел:

1. Токмань Г. Л. Методика навчання української літератури в середній школі: Підручник / Г. Л. Токмань. - К.: Академія, 2012. - С. 156-165.

2. Шуляр В. Сучасний урок української літератури. - Х.: Вид. група «Основа», 2009. - С. 57-60.

3. Степанишин Б. Викладання української літератури в школі: Методичний посібник для вчителя / Б. Степанишин. - К.: Проза, 1997. - 270 с.

4. Скоморовська Н. Розвиток критичного мислення на уроці / Н. Скоморовська // Укр. літ. в загальноосвіт. шк. - 2013. - № 2. - С. 36-39.

5. Ганіч Н. «Сильне, як смерть», кохання у творах «Три зозулі з поклоном» Гр. Тютюнника і «Гранатовий браслет» О. Купріна / Н. Ганіч // Дивослово. - 2009. - № 3. - С. 16-19.

6. Герасименко Т. Вічна загадка любові / Т. Герасименко // Вивчаємо українську мову і літературу - 2012. - № 2. - С. 18-22.

7. Конопка Т. Григір Тютюнник. «Три зозулі з поклоном»: Звеличення шляхетних людських почуттів, чесності й порядності в житті / Т. Конопка // Бібліотечка «Дивослова». - 2008. - № 4. - С. 25-27.

Часова схема уроку

I. Організаційний момент (1 хв.)

II. Актуалізація опорних знань (5 хв.)

III. Мотивація навчальної діяльності (4 хв.)

IV. Вивчення нового матеріалу (21 хв.)

V. Систематизація й узагальнення знань (10 хв.)

VI. Підбиття підсумків уроку. Оцінювання роботи учнів на уроці (3 хв.)

VІІ. Пояснення домашнього завдання ( 1 хв.)



Хід уроку

тютюнник письменник новела художній

Епіграф: Любові Всевишній присвячується Г. Тютюнник

І. Організаційний момент

Привітання, облік присутніх, оголошення теми, мети та завдань уроку

ІІ. Актуалізація опорних знань

Бесіда за питаннями

Учитель:

· Що таке новела?

· Хто з українських письменників звертався до цього жанру?

Учні: М. Коцюбинський, В. Стефаник, Г. Косинка, Г. Тютюнник

Учитель: Пригадаємо, які риси характерні для новели як малого прозового жанру?

Учні: Динамічність сюжету, несподіваний фінал, емоційна насиченість, поглиблений психологізм...

III. Мотивація навчальної діяльності

Робота з епіграфом

Учитель: Ви, напевне, звернули увагу на епіграф. Як він звучить?

Учні: Любові Всевишній присвячується.

Учитель: Кого ми називаємо Всевишнім?

Учні: Бога.

Учитель: Чому, з якою метою автор називає Всевишньою Любов?

Учитель: Таким чином, про яку основу твору ми можемо стверджувати?

Учні: Автобіографічну.

Учитель: Хто зі своїм почуттям любові знаходиться у центрі твору?

Учні: Марфа.

Учитель: Скажіть, які точки зору, на вашу думку, обирає автор, щоб змалювати Марфу, її любов?

Учні: Спочатку - про неї говорить оповідач, син Софії і Михайла; потім - основна частина - це розповідь Софії; потім - лист Михайла.

Учитель: Отже, запишемо в особливості композиції: обрамлення оповіді, наявність новели у новелі.

Учитель: Про яку здатність Марфиної душі дізнається у першу чергу син з розповіді Софії?

Учні: Відчувати, коли від Михайла прийде лист.

Учитель: Яка портретна деталь є найкрасномовнішою (очі). Запишіть у деталі.

Учитель: Знайдіть відповідний уривок, який дає відповідь, чому ж Марфа була нещаслива у шлюбі?

Учні: Різні з Карпом, протиставлення: пісні/галушки.

Учитель: Зверніть увагу на влучно дібрану деталь «над галушками катується». Про що вона говорить?

Учні: Усі, крім Карпа, бачили ту любов, та він через приземленість один нічого на помічав.

Учитель: Зверніть увагу, які побіжні деталі розкривають життя і побут Михайла у сталінському таборі?

Учні: Посивів, руки не слухаються, сниться столярна робота.

Учитель: Що криється за окремими деталями? Які трагічні сторінки цілої країни?

Учні: Трагедія репресованих до сталінських таборів.

IV. Вивчення нового матеріалу

Учитель: Григір Тютюнник - людина великого серця. Для нього ідеалом завжди були «доброта, самовідданість і милосердя людської душі»... Герої його творів звичайні люди, чуйні й добрі, з щедрою душею, здатні на глибоке, вірне кохання. Більшість творів письменника - новели. Та в цих невеликих оповіданнях талановитий письменник створив колоритні - незабутні образи простих людей.

Учитель: А зараз перегляньте презентацію «Людина великого серця». Запишіть в зошит основні дати з життя письменника, які будуть з'являтись на екрані.

Учитель: Поговоримо про історію створення новели «Три зозулі з поклоном».

Історія, описана в новелі, народжена самим життям. Тютюнник у щоденнику записав: «Я виношую образ жінки, котра дуже любила мого батька. Коли у нас сталося нещастя, мама у горі кинулася саме до неї. Жінка та була набагато старша за маму, старша за батька. Але обоє, батько і мама, ніколи не посміли зневажити ту любов, велику і безвзаємну. Отож Марія пекла коржики, збирала все необхідне, бо мама ридала і побивалась. Удвох вони й поїхали розшукувати батька, не знаючи, що слід його загубився вже навіки... Ти подивись, яке благородство і краса двох жінок, самозреченість моєї тоді ще зовсім молодої мами... Мабуть, одна в цілім світі шукала підтримки у своєї суперниці, співчувала їй і жаліла... Якщо поталанить щось написати - воздам хвалу жінці і красі».

ь Пригадаємо, про яке нещастя з батьком йдеться мова?

Учні: Репресували, заслали до Сибіру.

Учитель: Так, поштовхом до написання послужила така подія: 1976 року до Ірпінського будинку творчості завітав сліпий бандурист. Серед його пісень була одна - «Летіла зозуля та й стала кувати» - про вічне кохання, яке приносить страждання. Почувши її, Григір кинувся до кімнати писати.

Учитель: Давайте попрацюємо з текстом твору в групах.

Робота в групах

Перша група. Досліджує художню майстерність Григора Тютюнника, показує вміння використовувати тільки необхідні слова, влучні художні засоби.

Учні:

· «А Марфа біжить на роботу, птахою летить, щоб дов'язати до вечора свої шість кіп, і вітер сушить -- не висушить сльози у її очах».

· «Сокіл був, ставний такий, смуглий, очі так і печуть, чорнющі».

· «Сині Марфині очі запливають слізьми і сяють угору…».

· «Сидить на поріжку, обриває пелюстки на ромашці, шепочучи: " Є - нема, є - нема, є....» (порівняння, епітети).

· «Карпо (чоловік Марфи) тьопає (їсть) як за себе кидає…».

· «Товстопикий був, товстоногий. І рудий, .. як стара солома. Марфа проти нього перепілочка, .. а сльози в очах -- наче дві свічечки голубі …» тощо.

Учитель: Отже, як бачимо, автор уміє добирати тільки необхідні слова, влучні художні засоби (порівняння, епітети, метафори).

Рольва гра

Друга група. Складає розповідь від імені Марфи

Учениця: Любий Михайло! Як я кохаю тебе. Я відчуваю кожний твій крок, рух, твоє дихання. Усе моє єство, кожна моя клітинка належить тобі, хоч знаю, що не мою ніякої надії на своє кохання, бо ти чоловік іншої жінки, батько рідного сина. Та впевнена в тому, що ніхто тебе так не відчуває, як я. Страждаю, мучусь, але я щаслива, що кохаю тебе. Не можу передати словами, що я відчуваю, знаючи, що ми в далекому Сибіру. Так хочеться полегшити твоє життя, тож думкою, душею я завжди поруч з тобою. Я з нетерпінням чекаю твоїх листів, хоч вони не для мене. Щодня бігаю до пошти, щоб першою дізнатись, чи є від тебе лист. А тоді благаю листоношу, щоб дозволив потримати в руках твого довгожданого листа. Я ніби відчуваю тепло твоїх рук, плачу від радості, пригортаю листа до грудей, цілую зворотну адресу -- і мені стає легше, бо це надає мені сили для життя й любові. Дякую тобі, любий, за те, що відчуваєш, як ходить коло тебе моя душа.

Учитель: А третя група повинна скласти твір-мініатюру - розповідь від імені Михайла.

Учень: Мене тридцятирічного чоловіка сильно, пристрасно, жагуче, безнадійно покохала молода, «тонесенька, тендітна» жінка Марфа Яркова. У селі за маленький її зріст звали «маленькою Марфою». Вона й жила на світі тільки тим, що могла бачити мене, бо односельцями ж були. І ось прийшла біда. Я потрапив у веремію сталінських репресій і опинився в сибірських концтаборах. Тепер дівчину тримали на світі мої листи, які я, зрозуміла річ, писав не їй, а своїй родині. Вона серцем вгадувала день, коли приходив лист вiд мене. Випросивши листа, «пригортає його до грудей, цiлує в зворотну адресу…». А Левко, листоноша, озираючись довкола, зітхав, діставав із сумки конверт і простягав Марфі, постійно просив її нікому не говорити, бо за це його могли вигнати. Прочитавши мій лист, дівчина «біжить на роботу, птахою летить, щоб дов'язати до вечора свої шість кіп, і вітер сушить -- не висушить сльози у її очах».

А Софія, дружина кохана моя, знала про Марфину любов до мене, але не картала за це суперницю.

В одному з листiв я просив дружину: «Соню, сходи до неї i скажи, що я послав їй, як спiвав на ярмарках зiнькiвських бандуристочка слiпенький, послав три зозулi з поклоном…», бо я, як i бiльшiсть українцiв, вiрив не лише в приворотне зiлля й приворотнi замовляння, а й у вiдворотнi зiлля та замовляння. Щоб позбавити мук палко закохану людину, якiй не могли вiдповiсти взаємнiстю, передавали своєрiдне привiтання: «Три зозулi з поклоном». Таке привiтання означало: забудь, покинь, залиш мене, вiдпусти. Вiдомо, зозуля гнiзда не мостить, тож людина повинна була зрозумiти, що її кохання приречене, не матиме у вiдповiдь такого ж почуття.

Соню, я хочу хоча б у снi побачити тебе й малого сина, тому й прошу тебе, кохана моя, сходити до Марфи. Хай не ходить бiля мене її нещасна душа: «Може, вона покличе свою душу назад i тодi до мене прийде забуття хоч на хвильку».

Так були знедолені всі -- дружина, Марфа і я. Знедолений увесь народ.

Учитель: Відповідно четверта група повинна скласти розповідь від імені Соні.

Хто бажає, складає замість твору вірш за цим сюжетом і лексикою.

ЗРАЗОК ВІРША «ТРИ ЗОЗУЛІ З ПОКЛОНОМ»

(за новелою Г. Тютюнника)

Кохання -- це велике почуття.

Не кожному дано його пізнати.

Від нього іноді залежить сенс життя,

Хоча цього не хочеш визнавати.

Воно дає натхнення й сили,

Здаються люди всі і добрі, й милі,

Така приходить жага до життя,

Що забуваєш негаразди нашого буття.

Тендітна, молода, струнка, немов тополя,

«Маленька» Марфа у житті багато знала горя,

А серце мала таке велике й щире,

Що безнадійную любов в собі таїло.

Самій лиш дев'ятнадцять порівнялось,

Як в зрілого чужого чоловіка закохалась.

Усім єством і кожною клітинкою своєю

Михайла відчувала всією душею.

І знало все село про цю любов безмежну,

Й поштар Левко був з нею обережний.

І син Михайла, і Михайлова дружина мила --

Всі дивувались, що кохання -- така велика сила.

Поруч з Михайлом Марфи душа нещасна,

Яку він відчуває неймовірно ясно.

Із «несходимої» Сибірі три зозулі їй з поклоном посилає,

Чи долетять вони, чи ні -- не знає.

А у селі дружина Соня й син чекають,

Що не повернеться Михайло, того не знають.

А під вікном сосна шумить,

Про що вона із вітром гомонить?

Бесіда

Размещено на http://www.allbest.ru/

Учитель:

· Що відчував до Марфи Михайло?

· Якими рисами наділив його автор?

· Що розповідав Михайло про своє життя в «Сибірі неісходимій»?

· Хто в новелі наділений милосердям, здатністю розділити чужий біль, як власний?

· Який біографічний момент у новелі?

Учні: Батька Григорія Тютюнника як ворога народу було заарештовано в 1937 р. Із Сибіру батько так і не повернувся. Родина не отримала навіть відомостей про дату смерті й місце поховання.

Учитель: Які символи використані у творі?

Теорія літератури

Учитель: Запишіть до літературознавчого словника новий термін «художня деталь» -- засіб словесного та малярського мистецтва, якому властива особлива змістова наповненість, символічна зарядженість, важлива композиційна та характерологічна функція.

Художня деталь з'являється часто внаслідок інтуїтивного імпульсу, як осяяння, навколо неї нерідко «організовується» уся будова твору. В одних випадках художня деталь може набирати характеру символу, в інших -- бути деталлю-штрихом. У тексті цей спосіб мислення матеріалізується в речових, портретних, пейзажних, інтер'єрних деталях.

Художня деталь може надавати особливого забарвлення мовленню персонажа тощо.

Вона буває як наскрізною (повторюваною) у творі, так і одномоментною, але в кожному разі вона має в собі прихований сенс, підтекст, може викликати широкий спектр асоціацій, здатна замінити собою розлогий опис, авторську характеристику, міркування, цілий епізод тощо.

· Яку художню деталь можна виділити в новелі «Три зозулі з поклоном»? (див. додаток 2).

Учні: Зозуля -- образ зневаженої людьми нещасної жінки, самотньої дівчини, символ тривоги й печалі людської.

Учитель: Художня деталь у творчості Григора Тютюнника одночасно є засобом й узагальнення, типізації й індивідуалізації, конкретизації в зображенні предметів та характерів. У вмілому використанні її полягає величезний художній потенціал творів письменника.

Самостійна робота з картками

Учитель: Заповніть таблицю - модуль (див. додаток 3).

V. Систематизація й узагальнення вивченого

Асоціативне Размещено на http://www.allbest.ru/

мислення

Учитель:

· Які асоціації викликає у вас слово «кохання»?

· Складіть із них «асоціативний кущ».

Учні малюють в зошити самостійно складену схему:



Учитель: Про Григора Михайловича і його твори написано вже багато досліджень, та, мабуть, ще нікому не вдалося розгадати Тютюнників феномен: як на кількох сторінках умістити думки та образи цілого роману, як у краплині відобразити світ.

Вправа «Мозковий штурм»

На екрані зображений трикутник.

Учитель: Скажіть, які асоціації виникають у вашій уяві? Як ви думаєте, що він може символізувати, як стосується нашого уроку?

Учні:

- життєву дорогу;

- зіткнення доль;

- конфлікт, який необхідно розв'язати;

- геометричну фігуру;

- темряву, безвихідь.

Учитель: Кохання - це прекрасне почуття. Воно залишає слід на все життя. Але приходить воно до кожного по-різному. Часто в житті не двоє, а троє. Хто зайвий, а хто ні? Як це вирішити?

Учитель: У Григора Тютюнника є запис у щоденнику «Іноді я відчуваю людину, як рана сіль?». Пропоную і нам спробувати зрозуміти, чи можна так відчувати людину? Погляньте на екран (див. додаток 1).



VI. Підбиття підсумків уроку. Оцінювання знань учнів

VІІ. Пояснення домашнього завдання

Учитель:

I рівень: дайте коротку письмову відповідь на питання «Щастя - це бути коханою і кохати»;

II рівень: складіть запитання до тесту за новелою Г. Тютюнника « Три зозулі з поклоном»

III рівень: напишіть твір-роздум: «Як висвітлюється проблема пошуку людського щастя у творах українських та зарубіжних класиків літератури».



Додатки

Додаток 1



Додаток 2

«Художня деталь і образ-символ»



Додаток 3

Таблиця-модуль (у форматі А4)

Прізвище, ім'я _______________________

Особливості композиції і сюжету	Вибір точки зору	Роль деталі в розкритті образів і проблем	Символічність образів
			Батькова сосна	Три зозулі	Інші
Образ Марфи	Образ Софії	Образ Михайла
Спільні риси (духовний світ):	Повчальність:

Размещено на Allbest.ru