Антична література

Размещено на http://www.allbest.ru/

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

З КУРСУ «ІСТОРІЯ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ»

для студентів І курсу ФІФ (переклад)

викладач: доцент Кравченко Я.П.

Рекомендації до організації процесу підготовки до семінарських занять на першому курсі

Семінарські заняття з курсу «Історія зарубіжної літератури» покликані доповнити, узагальнити й систематизувати лекційний матеріал, розвинути навички роботи з художніми текстами й науковими джерелами, стимулювати пізнавальну активність студентів. Успішне проведення семінару залежить від багатьох чинників. Одним із найбільш істотних є сумлінна підготовка студента до нього.

Насамперед ознайомтеся з темою практичного заняття, з'ясуйте, який саме естетичний феномен винесений на опрацювання. Слід чітко уявляти собі місце цього художнього явища в контексті загального літературного розвитку. Уважно прочитайте план заняття, ознайомтеся зі списками основної та додаткової літератури.

Якщо практичному заняттю передувала лекція з тієї самої теми, слід проглянути її конспект, який допоможе вам зорієнтуватися в навчальному матеріалі, звернути увагу на проблемні питання й завдання, запропоновані викладачем, на значення нових термінів, на рекомендовані наукові джерела.

Особливе місце в підготовці до практичного заняття з історії античної літератури посідає робота з художніми текстами, ознайомлення з якими є невід'ємною складовою опрацювання певної теми. Читання тексту є обов'язковим для студента-філолога. Під час читання слід робити виписки, закладки, користуватися коментарями в академічних виданнях, літературознавчим словником або енциклопедією.

Після цього можна починати опрацювання наукової літератури. Під час її читання рекомендується робити робочі записи з кожного питання плану (вести конспект). Починаючи конспектувати певне джерело, обов'язково запишіть його назву, автора, вихідні дані в зошит, виділивши їх іншим кольором чи підкреслюванням.

Робота з науковим джерелом має за головну мету розуміння прочитаного. Тому, перш ніж робити записи в зошиті, вам слід уважно прочитати текст, усвідомити його логіку, спробувати відділити головне від другорядного, узагальнюючі теоретичні положення - від конкретних прикладів. Працюючи з монографією, слід насамперед проглянути її зміст, який дасть загальне уявлення про композицію книги.

Пам'ятайте, що конспектування в жодному разі не є механічним переписуванням тексту з книги. Конспект наукового джерела має бути стислим, добре структурованим і «читабельним» (адже вам згодом доведеться користуватися ним для повторення, під час підготовки до модульного та підсумкового контролю). Обов'язково використовуйте раціональні способи конспектування: виділення головного іншим кольором, підкреслюванням, спеціальними позначками, різноманітне графічне розташування тексту (колонки, таблиці, схеми), позначення стрілками логічних зв'язків між окремими блоками матеріалу. Використовуйте скорочення поширених слів і термінів: як загальновживані, так і ваші власні, що мають бути зрозумілі насамперед вам самим і повторювані - одне слово слід скорочувати завжди однаково. Список постійних власних скорочень можна складати на останній сторінці зошита.

Опрацьовуючи певне джерело, звертайте увагу на нові слова й терміни, їх визначення слід записати в зошит, якщо воно подане в роботі. У протилежному випадку зверніться до словників іншомовних слів, тлумачних словників, словників літературознавчих термінів.

Якщо відчуваєте певні труднощі із розумінням терміна, запитайте його значення в інших студентів або у викладача. У випадку, коли під час конспектування у вас виникають питання, занотовуйте їх на берегах конспекту, щоб з'ясувати під час підготовки або на самому практичному занятті.

З певної проблеми в науковій літературі ви можете зустріти різні погляди вчених, часом протилежні. Обов'язково акцентуйте свою увагу на таких випадках, намагайтеся чітко сформулювати ці різні погляди, відтворіть їх у зошиті. Продумайте і власну відповідь на таке неоднозначне питання, визначте, погляд якого вченого імпонує вам, а який викликає заперечення, і мотивуйте свої думки. Такі суперечливі питання часто стають предметом дискусії під час проведення практичного заняття.

Окремі джерела можна опрацьовувати складаючи їх тези, тезовий план, роблячи окремі виписки.

Під час роботи з науковими джерелами рекомендується починати з основних джерел - підручників з історії античної літератури, словників античності, після того звернутися до спеціальних монографій і, зрештою, до наукових статей. Бажано опрацювати всі джерела зі списку основної літератури і більшість зі списку додаткової літератури.

Після цього переходьте до виконання практичних завдань, які допоможуть вам поглибити знання з певної теми, розвинути філологічні вміння й навички, привести знання в систему, виявити творчі здібності. Уважно прочитайте завдання, продумайте послідовність його виконання. Результат має бути зафіксований у зошиті, якщо викладач не обумовив усної форми виконання або якщо це випливає з самої суті завдання. Окрема група завдань - робота з невеликими літературно-критичними уривками, висловлюваннями дослідників.

Навчаючись на першому курсі, вам слід тренуватися давати усну зв'язну розгорнуту відповідь на кожне питання плану практичного заняття, спочатку - з опорою на конспект, а потім і без нього. Це сприятиме розвитку літературного мовлення майбутнього фахівця, допоможе вам краще запам'ятати матеріал, відтворити його логіку. Використовуйте традиційну побудову промови: вступ (стисле окреслення проблеми) - основна частина (виклад провідних тез з аргументами-прикладами) - висновки (лаконічне формулювання провідних узагальнюючих положень). Намагайтеся, щоб ваша зв'язна розповідь була логічною, послідовною, чіткою, а мовлення - граматично й синтаксично правильним, виразним. Уникайте штампів, слів-паразитів, просторіччя. Приклади до кожного питання продумуйте наперед: можна зробити закладки у тексті художнього твору або виписати невеличкі уривки з творів у зошит.

Безпосередньо перед практичним заняттям перегляньте записи в зошиті, повторіть ключові поняття, теоретичні положення. Для повторення також можна використати список питань для перевірки знань. Під час заняття уважно слухайте вступне слово викладача, відповіді товаришів, при цьому можна доповнювати власні записи в зошиті, уточнювати певні поняття, наводити вдалі приклади. Вам слід бути активними, брати участь в обговоренні, по можливості доповнювати відповіді товаришів. Активна позиція студента, за даними психологів, сприяє кращому усвідомленню й запам'ятанню матеріалу.

Не бійтеся помилитися - помилки природні в процесі навчання. Якщо щось лишилося незрозумілим для вас, обов'язково запитайте про це викладача. Наприкінці заняття уважно прослухайте його інструкції і поради щодо підготовки до наступного практичного.

Окремі теми, питання викладач виносить на самостійне опрацювання. Методика його суттєво не відрізняється від підготовки до практичного заняття, за тим лише винятком, що ви повинні самостійно контролювати себе, перевіряючи, чи всі аспекти теми ви засвоїли. Під час індивідуальних консультацій з викладачем ви маєте можливість уточнити певні питання, отримати роз'яснення складних аспектів матеріалу. Результати самостійної роботи обов'язково перевіряються викладачем під час модульного контролю, підсумкової контрольної роботи.

епос поема лірика жанр

Заняття 1. Світоглядні та естетичні категорії античної культури

Питання для обговорення

1. Поняття про античність. Хронологічні та географічні межі античного світу.

2. Ціннісні та естетичні категорії античної доби:

2.1 Ідеал людини. Поняття античного гуманізму. Індивідуалізм як світоглядна домінанта античності. Поняття «калокагатії».

2.2 Уславлення земної краси. Поняття матеріально-чуттєвого космологізму (За статтею О.Ф. Лосєва [1]).

2.3 Мистецтво як втілення гармонійного Космосу. Скульптурність античної культури як вияв прагнення до симетрії і пропорційності. Поняття «катарсису».

2.4 Ціннісне значення категорій «Логос» та «Ейдос» (За статтею О.Ф. Лосєва [1]).

Практичні завдання Письмове виконання завдань є обов'язковим для усіх студентів. Перевірка відбувається безпосередньо на семінарі або під час модульного контролю. В разі пропуску студентом заняття з поважної причини виконане завдання є формою відпрацювання пропущеного семінару. Термін складання завдання - 1 тиждень від дня проведення семінару.:

1. Поясніть, що розуміється під «скульптурністю» античної культури. Як вказана категорія пов`язана зі ставленням до людського тіла в античності? Використайте тези статті О.Ф. Лосєва [1].

2. Сформулюйте основні положення статті І.М. Нахова [3]. Визначте основні напрями впливу античної естетики та літератури на світовий літературний процес.

3. Сформулюйте тези статті Н.О. Чистякової [2]. Як ви розумієте твердження дослідниці про те, що «універсалізм античної культури та недиференційованість окремих видів художньої творчості довго не давали можливості самовизначення словесному мистецтву»? Що означає поняття «універсалізм» античної культури?

Основні поняття: чуттєво-матеріальний космологізм, пантеїзм, фаталізм, героїзм, гуманізм, синкретизм, універсалізм, калокагатія, катарсис, пластичність, симетричність, пропорційність, Космос, Логос, Ейдос.

Заняття 2. Міфологія як форма мислення та художній феномен

Питання для обговорення

1. Поняття про міф та його синкретичну природу. Співвідношення міфу і релігії, міфу і наукового пізнання. Специфіка міфологічного вимислу.

2. Періоди розвитку давньогрецької міфології:

- доолімпійська міфологія (сутність архаїчного фетишизму, анімізму, хтонізму; поняття про зооморфізм, фітоморфізм);

- класичний період (образи олімпійських богів; антропоморфізм; перехід людини на рівень цивілізації);

- міфи про героїв (типи та етапи героїзму).

Завдання:

1. Порівняйте кілька визначень міфу, запропонованих у спеціальних наукових виданнях [5-11]; літературознавчих, зокрема міфологічних, словниках [1-4]. Як обрані вами визначення доповнюють уявлення про міф як ментальний і художній феномен? Чи виявили ви певні протиріччя між дослідниками у підході до визначення міфу? На основі порівняльного аналізу вкажіть найсуттєвіші ознаки міфологічного мислення. Запропонуйте власне визначення міфу.

2. Оберіть п'ять міфологічних сюжетів і порівняйте характер їх викладу у різних збірках міфів [1-4]. Поясніть характер відмінностей у викладі міфологічних оповідей.

3. Напишіть публіцистичне есе на тему «Образи давньогрецької міфології як атрибути масової культури». Зверніться до використання міфологічних імен і назв у рекламних текстах, назвах торгівельних марок, розважальних закладів та ін.

Основні поняття: міф, міфологічне мислення, синкретизм, магія, хтонізм, фетишизм, а'німізм, антропоморфізм, тотемізм, зооморфізм, фітоморфізм, героїзм, Хаос, Космос.

Заняття 3. «ІЛІАДА» ГОМЕРА - ГЕРОЇЧНИЙ ЕПОС ДАВНЬОЇ ГРЕЦІЇ

Питання для обговорення

1. Поняття й походження епосу. Поетична техніка епосу. Гекзаметр. Своєрідність епічної фабули та епічного героя. Поняття «епічної етики» (О.Ф. Лосєв [1]).

2. Сюжетна основа поеми Гомера «Іліада». Специфіка інтерпретації «троянського» міфологічного циклу.

3. Своєрідність композиції поеми. Сюжетотворче та ідеологічне значення «гніву Ахілла».

4. Принципи епічної характеристики героїв «Іліади». Індивідуалізація і метод зображення життєвих деталей. Люди та боги в поемі Гомера. Людина і доля.

5. Особливості епічного стилю. Об`єктивність, живописність, пластичність і монументальність епосу. Антипсихологізм Гомера.

Завдання:

1. Оберіть для аналізу одну з пісень «Іліади» Гомера. Визначте функції стилістичних засобів. Зверніть увагу на характер постійних епітетів, епічних формул, прийомів бурлеску, гіпербол, простих та розгорнутих порівнянь.

2. Проілюструйте такі прийоми гомерівського стилю: об`єктивність, ретардація, ретроспекція, пластичність, монументальність, гіперболізація, архаїзація.

3. Порівняйте варіанти перекладів фрагменту гомерового тексту, що належать Б. Тену та М.І. Гнедичу. Зверніть увагу на характер передачі художніх засобів.

Пісня перша. Моровиця. Гнів Гнів оспівай, богине, Ахілла, сина Пелея, Пагубний гнів, що лиха багато ахеям накоїв: Душі славетних героїв навіки послав до Аїду Темного, їх же самих він хижим лишив на поталу Псам і птахам. Так Зевсова воля над ними чинилась Ще відтоді, як у зваді лихій розійшлись ворогами Син Атреїв, володар мужів, і Ахілл богосвітлий. Хто ж із безсмертних богів призвів їх до лютої сварки? Син то Зевса й Лето. Владарем тим розгніваний тяжко, Пошесть лиху він на військо наслав, і гинули люди Через те, що жерця його, Хріса, зневажив зухвало Син Атреїв. Той до ахейських човнів бистрохідних Доньку прийшов визволять, незліченний підносячи викуп. Жезл золотий у руках, на чолі ж мав вінок Аполлона Далекострільного, й всіх почав він благати ахеїв, А щонайбільше - Атрея синів, начальників війська: «О Атрея сини й в наголінниках мідних ахеї! Хай вам боги, що живуть на Олімпі, дадуть зруйнувати Місто Пріама й щасливо додому усім повернутись. Любу ж дочку відпустіть мені, викуп багатий прийнявши, Далекострільному синові Зевса на честь - Аполлону». Криком загальним дали на те свою згоду ахеї, - Зважить на просьбу жерця і викуп од нього прийняти. Тільки Атрід Агамемнон душею цього не вподобав, -Згорда прогнав він жерця і лайкою тяжко зневажив: «Діду, щоб більш я тебе між глибоких човнів цих не бачив! Тож не барися тут нині і вдруге сюди не вертайся - Не допоможуть ні жезл золотий, ні вінок божественний. Доньки не дам я тобі, - аж поки й постаріє зовсім, В Аргосі, в нашій оселі, від отчого краю далеко, Ходячи кросен довкола і ділячи ложе зі мною. Йди ж відсіля і не гнівай мене, щоб цілим вернутись!» Так він сказав, і старець злякався й, послухавши слова, Мовчки побрів по піску уздовж велешумного моря. А, відійшовши далеко, почав владаря Аполлона, Сина Лето пишнокосої, старець в молитві благати: «Вчуй мене, о срібнолукий, що Хрісу і Кіллу священну Обороняєш, обходячи, та й над Тенедом пануєш. Якщо, Смінтею, на втіху тобі колись храм я поставив Чи для священної жертви гладкії спалював стегна Кіз і биків, то тепер мені сповни єдине благання: Хай за сльози мої відомстять твої стріли данаям!» Так він молився, і вчув його Феб-Аполлон срібнолукий: Із верховин олімпійських зійшов, розгніваний серцем, Маючи лук за плечима й тугий сагайдак, геть закритий. Стріли у гнівного бога за спиною враз задзвеніли, Щойно він рушив, а йшов од темної ночі хмурніший. Сівши оподаль швидких кораблів, тятиву натягнув він - Дзенькіт страшний від срібного лука луною розлігся. Спершу-бо мулів почав та бистрих собак улучати, Потім уже й на людей він кидати став гіркосмольні Стріли. Скрізь похоронні вогні безустанно палали. <…> Переклад Б. Тена	Песнь первая. Язва. Гнев Гнев, богиня, воспой Ахиллеса, Пелеева сына, Грозный, который ахеянам тысячи бедствий соделал: Многие души могучие славных героев низринул В мрачный Аид и самих распростер их в корысть плотоядным Птицам окрестным и псам (совершалася Зевсова воля), -- С оного дня, как, воздвигшие спор, воспылали враждою Пастырь народов Атрид и герой Ахиллес благородный. Кто ж от богов бессмертных подвиг их к враждебному спору? Сын громовержца и Леты -- Феб, царем прогневленный, Язву на воинство злую навел; погибали народы В казнь, что Атрид обесчестил жреца непорочного Хриса. Старец, он приходил к кораблям быстролетным ахейским Пленную дочь искупить и, принесши бесчисленный выкуп И держа в руках, на жезле золотом, Аполлонов Красный венец, умолял убедительно всех он ахеян, Паче ж Атридов могучих, строителей рати ахейской: «Чада Атрея и пышнопоножные мужи ахейцы! О! да помогут вам боги, имущие домы в Олимпе, Град Приамов разрушить и счастливо в дом возвратиться; Вы ж свободите мне милую дочь и выкуп примите, Чествуя Зевсова сына, далеко разящего Феба». Все изъявили согласие криком всеобщим ахейцы Честь жрецу оказать и принять блистательный выкуп; Только царя Агамемнона было то не любо сердцу; Гордо жреца отослал и прирек ему грозное слово: «Старец, чтоб я никогда тебя не видал пред судами! Здесь и теперь ты не медли и впредь не дерзай показаться! Или тебя не избавит ни скиптр, ни венец Аполлона. Деве свободы не дам я; она обветшает в неволе, В Аргосе, в нашем дому, от тебя, от отчизны далече -- Ткальный стан обходя или ложе со мной разделяя. Прочь удались и меня ты не гневай, да здрав возвратишься!» Рек он; и старец трепещет и, слову царя покоряся, Идет, безмолвный, по брегу немолчношумящей пучины. 35 Там, от судов удалившейся, старец взмолился печальный Фебу царю, лепокудрыя Леты могущему сыну: «Бог сребролукий, внемли мне: о ты, что, хранящий, обходишь Хрису, священную Киллу и мощно царишь в Тенедосе, Сминфей! если когда я храм твой священный украсил, Если когда пред тобой возжигал я тучные бедра Коз и тельцов,-- услышь и исполни одно мне желанье: Слезы мои отомсти аргивянам стрелами твоими!» Так вопиял он, моляся; и внял Аполлон сребролукий: Быстро с Олимпа вершин устремился пышущий гневом, Лук за плечами неся и колчан, отовсюду закрытый; Громко крылатые стрелы, биясь за плечами, звучали В шествии гневного бога: он шествовал, ночи подобный. Сев наконец пред судами, пернатую быструю мечет; Звон поразительный издал серебряный лук стреловержца. В самом начале на месков напал он и псов празднобродных; После постиг и народ, смертоносными прыща стрелами; Частые трупов костры непрестанно пылали по стану. <…> Переклад М.І. Гнедича

Основні поняття: епос, епічний герой, епічний стиль, епічна етика, гекзаметр, антипсихологізм, пластичність, ретардація, ретроспекція, монументалізм.

Заняття 4. Класична лірика Еллади

Питання для обговорення

1. Походження давньогрецької лірики: соціально-історичні та світоглядні передумови виникнення ліричних жанрів.

2. Архілох як засновник античної лірики. Жанрові характеристики ямбів. Автобіографізм ліричного «Я», етичний кодекс поета.

3. Жанрові ознаки монодичної меліки. Провідні теми поезії Алкея. Поняття алкеєвої строфи.

4. Сапфо як реальна та міфологізована особистість. Естетичні характеристики поезії Сапфо. Поняття сапфічної строфи.

5. Концепція кохання в поезії Анакреонта. Поняття анакреонтики.

6. Жанрові ознаки хорової меліки. Особливості змісту і композиції од Піндара.

Практичні завдання:

1. Поясніть значення терміну анакреонтика. Підтвердіть прикладами з поезії Анакреонта твердження про те, що його поезія є символом грайливого, шляхетного й витонченого еротизму.

2. Орієнтуючись на статтю М.Л. Гаспарова [5], виділіть основні жанрові різновиди хорової лірики. Якою є роль чотирьох поколінь давньогрецьких поетів, представників хорової меліки.

3. Прокоментуйте висловлювання А. Боннара про поезію Піндара: «Щоб його зрозуміти треба, виходячи з обраного ним ремесла, взяти кілька од і подивитися, як він в «ліричному безладі», що насправді є парадоксальним, але струнким порядком - змішує міфічні теми епосу, що трактуються ним по-своєму, з темами, навіяними ліричним самовираженням, в яких він говорить про себе і свою поезію. Зрозуміти його - означає наблизитися до його дивної манери виражатися, дуже заплутаної і одночасно прямої, до властивого йому стилю, незвичайно і разом з тим природно метафоричного [8]. Поясніть, що має на увазі дослідник, говорячи про «ліричний безлад» та «дивну манеру» висловлення Піндара. Наведіть приклади з ліричних творів поета.

4. Порівняйте наведені варіанти перекладу ліричних творів Сапфо. Зробіть висновок стосовно майстерності передачі перекладачами психологічних відтінків почуття ліричної героїні.

«Барвношатна владарко, Афродіто…» Дочко Зевса, підступів тайних повна, Я молю тебе, не смути мені ти Серця, богине. Але знов прилинь, як колись бувало: Здалеку мої ти благання чула, Батьківський чертог кидала й до мене, На колісниці Золотій летіла ти. Міцнокрила Горобина зграя, її несучи, Над землею темною, наче вихор, Мчала в ефірі. Так мені являлася ти, блаженна, З усміхом ясним на лиці безсмертнім: «Що тебе засмучує, тривожить, Чом мене кличеш? І чого бажаєш бентежним серцем, І кого схилити Пейто повинна У ярмо любовне тобі? Зневажив Хто тебе, Сапфо? Хто тікає - скрізь піде за тобою, Хто дарів не взяв - сам дари нестиме, Хто не любить нині, полюбить скоро, Хоч ти й не схочеш...» О, прилинь ізнов, од нової туги Серце урятуй, сповни, що бажаю, Поспіши мені, вірна помічнице, На допомогу. Переклад Г. Кочура * * * До богів подібний мені здається Той, хто біля тебе, щасливий, сівши, Голосу твого ніжного бриніння Слухає й ловить Твій принадний усміх; від нього в мене Серце перестало б у грудях битись; Ледве я побачу тебе - і слова Мовить не можу. І язик німіє одразу, й прудко Пробігає пломінь тонкий по тілу, В вухах чути шум, дивлячись, нічого Очі не бачать. Блідну і тремчу, обливаюсь потом, Мов трава пожовкла, безсило никну; От іще не довго - й, здається, має Смерть надлетіти... Переклад Г. Кочура	Гимн Афродите Радужно-престольная Афродита, Зевса дочь бессмертная, кознодейка! Сердца не круши мне тоской-кручиной! Сжалься, богиня! Ринься с высей горних, - как прежде было: Голос мой ты слышала издалече; Я звала - ко мне ты сошла, покинув Отчее небо! Стала на червонную колесницу; Словно вихрь, несла ее быстрым летом, Крепкокрылая, над землею теиной Стая голубок. Так примчалась ты, предстояла взорам, Улыбалась мне несказанным ликом… «Сапфо! - слышу. - Вот я! О чем ты молишь? Чем ты болеешь? Что тебя печалит и что безумит? Все скажи! Любовью ль томится сердце? Кто ж он, твой обидчик? Кого склоню я Милой под иго? Неотлучен станет беглец недавний; Кто не принял дара, придет с дарами; Кто не любит ныне, полюбит вскоре - И безответно…» О, явись опять по молитве тайной Вызволить из новой напасти сердце! Стань, вооружась, в ратоборстве нежном Мне на подмогу! Переклад Вяч. Іванова * * * Богу равным кажется мне по счастью Человек, который так близко-близко Пред тобой сидит, твой звучащий нежно Слушает голос И прелестный смех. У меня при этом Перестало бы сразу же сердце биться: Лишь тебя увижу, уж я не в силах Вымолвить слова. Но немеет тотчас язык, под кожей Быстро легкий жар пробегает, смотрят, Ничего не видя, глаза, в ушах же - Звон непрерывный. Потом жарким я обливаюсь, дрожью Члены все охвачены, зеленее Становлюсь травы, и вот-вот как будто С жизнью прощусь я. Переклад Вяч. Іванова

Основні поняття: лірика, монодична меліка, хорова меліка, елегія, ямб, алкеєва строфа, сапфічна строфа, анакреонтика, автор, ліричний герой, ліричне «я», ритм, мотив, тема.

Заняття 5. Подолання архаїчної ідеології в трилогії Есхіла «Орестея»

Питання для обговорення

1. Походження грецької трагедії та її структура. Значення театру в грецькому суспільстві.

2. Міф про Атридів як основа сюжету трилогії Есхіла «Орестея». Сюжетотворче значення мотиву кровної помсти.

3. Значення і характер реалізації архаїчних ритуальних моделей в фабулі твору (заклання, принесення жертви, молитва, отримання пророцтва та ін.).

4. Співвідношення аспектів родової моралі та ціннісних категорій нового світогляду (поняття особистої провини та відповідальності).

Завдання:

1. Знайдіть в тексті трилогії «Орестея» обґрунтування архаїчного закону кровної помсти.

2. Проаналізуйте партії хору в трилогії «Орестея». Зробіть висновок щодо його функції в реалізації авторського задуму.

3. Напишіть есе на тему «Засоби створення атмосфери психологічного напруження в трилогії Есхіла «Орестея».

4. Прочитайте фрагмент епісодія ІV ч. «Агамемнон». Вкажіть риси «вічного образу» Касандри. Охарактеризуйте ритуальну модель, що визначає своєрідність художньої образності наведеного уривку.

<…> Кассандра Так знай: ты смерть увидишь Агамемнона.

Предводитель хора Язык свой обуздай, молчи, несчастная!

Кассандра Не отвратишь того, о чем сказала я.

Предводитель хора Да, коль свершится. Но пускай не сбудется.

Кассандра Ты молишься, а там убить готовятся.

Предводитель хора Да кто ж пойдет на это злодеяние?

Кассандра Видать, и впрямь не понял ты пророчества.

Предводитель хора Да, я не понял, кто убьет и как убьет.

Кассандра Я слишком ясно говорю, по-гречески.

Предводитель хора И Пифия -- по-гречески. Да как понять?

Кассандра

Ой, ой, какой огонь! Вот подступает вновь.

О, Аполлон Ликийский! Горе, горе мне!

От львицы от двуногой, той, что с волком спит,

Покуда на охоте благородный лев,

Погибну я. И для меня найдет она

Глоток в смертельной чаше -- плату горькую.

Она на мужа точит меч и молится:

Пусть жизнь отдаст за то, что в дом привел меня.

К чему, к чему же я ношу, не на смех ли,

Венок и жезл -- вещуньи знаки жалкие?

Нет, растопчу их, прежде чем сама умру.

В прах, побрякушки! Я за вами следом -- в прах!

Сам Аполлон с меня убор провидицы

Срывает, увидав, каким посмешищем

Стал мой наряд, пока враги и недруги

Согласным хором надо мною тешились.

Меня бранили, называли нищенкой,

Кликушею голодной -- все я вынесла.

И вот сегодня наконец пророчицу

Сюда на муку смертную привел пророк:

Передо мною не отцовский жертвенник,

А плаха. На нее прольется кровь моя.

Но уж за гибель нашу боги взыщут мзду!

Еще придет он, тот, кто отомстит нас:

Сын мать убьет и за отца расплатится.

Скиталец, из страны родимой изнанный,

Он явится, кровавый замыкая круг!

Так боги поклялись. Взывает к мстителю

Поверженный отец, и сын услышит зов.

О чем я плачу? Ах, о чем я слезы лью?

Ведь я же худший день родного города

Уже пережила. Сегодня вижу я,

Как губят боги погубивших город мой.

Довольно, решено. Теперь на смерть иду.

О, двери дома, о, врата Аидовы!

Молю лишь об одном: чтоб метко пал удар,

Чтоб сразу же, как хлынет кровь, без судорог,

Смогла навеки я закрыть глаза свои.

Предводитель хора

О женщина, в несчастье многомудрая,

Ты говорила долго. Но скажи, зачем,

Свою судьбу предвидя, агнцем жертвенным

Отважно ты и смело к алтарю идешь?

Кассандра Иного нет пути. Так что же медлить мне?

Предводитель хора Последние мгновенья ценят смертные.

Кассандра Мой день пришел. В увертках мало прибыли.

Предводитель хора Так знай же: ты отважна и в страдании.

Кассандра О мой отец! О, доблести детей твоих!

Предводитель хора Да, людям легче умирать со славою.

Кассандра Но слов таких не говорят счастливому.

Предводитель хора Что там такое? Почему ты пятишься?

Кассандра Ой, ой!

Предводитель хора Чего ты стонешь? Страх какой привиделся?

Кассандра Дохнули стены кровью человеческой.

Предводитель хора Да нет же. Это дух от жертв заколотых.

Кассандра Как из могилы, на меня повеяло.

Предводитель хора Я слышу запах ладана сирийского.

Кассандра

Я в дом пойду, рыдая о своей судьбе

И Агамемнона. Вот жизнь и кончилась.

Увы, друзья!

Как вспугнутая птица над кустарником,

Я заметалась. Вы об этом вспомните,

Когда за гибель женщины, за смерть мою,

Жена заплатит, а за гибель мужа -- муж.

Такого дара гостья ваша требует.

Предводитель хора Мне жаль тебя, несчастная пророчица.

Кассандра

Еще лишь слово. Это по себе самой

Плач поминальный. Я молю последний свет

Всевидящего солнца, чтоб врагов моих,

Моих убийц, такая же постигла смерть,

Как и меня, рабыню беззащитную.

(Уходит во дворец)

<…> Переклад С. Апта

Основні поняття: трагедія, міф, культ, оргія, ритуал, архаїчний закон, аполлонічне, діонісійське, парод, стасім, епісодій, корифей, протагоніст, трагічна колізія, трагічна іронія.

Заняття 6. Утвердження антропоцентризму в Комедіях Арістофана «Хмари», «жаби»

Питання для обговорення

1. Походження комедії та її структура. Комічне як естетична та філософська категорія.

2. Фабули комедій Арістофана «Хмари», «Жаби». Умовно-фантастичні та реалістичні елементи сюжету.

3. Характер пародіювання філософських та педагогічних ідей часу в комедії «Хмари». Специфіка комедійної композиції.

4. Специфіка арістофанівського гумору. Фарс і травестія як прийоми створення комічного ефекту. Поняття фалічного гумору. Бурлескно-фарсове зображення міфологічних персонажів в комедії «Жаби».

Завдання:

1. Підтвердіть і проілюструйте прикладами з комедій Арістофана судження Б.Б. Шалагінова [1] про те, що «арістофанівський комізм спирається на протиріччя між новою, антропологічною, плюралістичною мораллю, яку він не терпить, відкидає, і мораллю патріархально-полісною».

2. Визначте своєрідність парабаси (повчальне звернення до публіки) в комедіях Арістофана. Доведіть, що її зміст відбиває пережитки родового життя, коли поліс сприймався як один рід.

3. Визначте функції хору в комедії Арістофана «Хмари». Підтвердіть або спростуйте думку дослідника В.В. Головні про те, що «роль хора в цій комедії містить протиріччя. … Є певна невідповідність між тим, що очікує глядач почути від Хмар, і тим, що він чує потім в пароді. Глядач очікує, що перед ним з`являться псевдобоги, які виступатимуть зі словом неправди. Між тим вступна пісня хору вражає своєю силою і красою. Вона може дати уявлення про серйозні ліричні партії, що зустрічаються в комедіях Арістофана» [5].

Основні поняття: комедія, Діонісії, фалічні пісні, фарс, травестія, комос, корифей, пролог, парод, ода, антода, епісодій, парабаса, агон, епірема, антиепірема, ексод, антропоцентризм.

Заняття 7. Лірика Давнього риму

Питання для обговорення

1. Лірика Давнього Риму та її жанри. Зв`язок з традиціями давньогрецької поезії.

2. Художні новаторства поетів-неотериків. Основні теми творчості Катулла.

3. Етичний ідеал творчості Горація. Жанрова своєрідність оди. Філософські аспекти буття в сатирах та посланнях Горація.

4. Трансформація жанру елегії в творчості Овідія. Іронія як домінанта художнього світобачення («Любовні елегії»). Переоцінка моральних категорій доби Августа в поемі «Наука кохання».

Практичні завдання:

1. Доведіть, що любовним елегіям Катулла притаманна сюжетність. Які деталі оповіді дозволяють встановити картину стосунків ліричного героя та Лесбії?

2. На прикладах прочитаних вами елегій Овідія підтвердіть думку дослідника О.Дримби [9]: «Неважко бути поетом і складати любовні вірші, коли ти закоханий. Та Овідій не кохав жодної жінки; він любив жінку взагалі. Точніше - він любив любов! Овідій по-іншому дивився на мистецтво. Коли митець створює щось, думав поет, його розум не має бути затьмарений пристрастю, він має слідкувати за розвитком своєї ідеї і розвитком пристрасті, ретельно розроблювати форму віршів, будувати поему врівноважено й гармонійно».

3. Порівняйте елегії Катулла і Овідія на одну тему. Чим відрізняється поетична манера Овідія?

Катулл

На смерть горобчика Лесбії

Плач, Венеро! Плачте, купідони!

Плачте, люди витончені й чемні:

Вмер горобчик милої моєї,

Вмер горобчик, що вона любила

I як свого ока доглядала.

Був він ніжний і ласкаву пані

Знав, як доня малолітня матір:

На її колінах завжди бавивсь

I, стрибаючи навколо неї,

Щебетанням вірним озивався.

А тепер і він пішов до краю,

Звідкіля ніхто ще не вертався...

Хай навіки ти не діждеш долі,

Попідземна темряво несита,

Ти нам радість нашу відібрала...

Горе й нам, горобчику сердешний,

Через тебе дорогі очиці

Від плачу, від сліз почервоніли.

Переклад М. Зерова

Овідій

На смерть попугая Коринны

Днесь попугай-говорун, с Востока, из Индии родом,

Умер … идите толпой, птицы его хоронить.

В грудь, благочестья полны, пернатые, крыльями бейте,

Щечки царапайте в кровь твердым кривым коготком!

Перья взъерошьте свои; как волосы, в горе их рвите;

Сами пойте взамен траурной длинной трубы.

<…> Все вы, которым дано по струям воздушным носиться,

Плачьте! - и первая ты, горлинка: друг он тебе.

Рядом вы прожили жизнь, в неизменном взаимном согласье,

Ваша осталась по гроб долгая верность крепка.

Чем молодой был фокидец Пилад для аргосца Ореста,

Тем же была, попугай, горлинка в жизни твоей.

Что твоя верность, увы? Что редкая перьев окраска,

Голос, который умел всяческий звук перенять?

То, что, едва подарен, ты моей госпоже полюбился?

Слава пернатых, и ты все-таки мертвый лежишь…

Перьями крыльев затмить ты хрупкие мог изумруды,

Клюва пунцового цвет желтый шафран оттенял.

Не было птицы нигде, чтобы голосу так подражала.

Как ты, слова говоря, славно картавить умел!

Завистью сгублен ты был - ты ссор затевать не пытался.

Был от природы болтлив, мир безмятежный любил…

Вот перепелки - не то; постоянно друг с другом дерутся. -

И потому, может быть, долог бывает их век.

Сыт ты бывал пустяком. Порой из любви к разговорам,

Хоть изобилен был корм, не успевал поклевать.

Был тебе пищей орех или мак, погружающий в дрему,

Жажду привык утолять ты ключевою водой. <…>

Переклад С. Шервинського

4. Ознайомтесь з текстом оди Горація «До Мельпомени» в перекладі українською та російською мовами. Наскільки відрізняються запропоновані варіанти перекладу? Вкажіть традиційні жанрові ознаки оди в тексті.

До Мельпомени

Звів я пам'ятник свій. Довше, ніж мідь дзвінка.

Вищий од пірамід царських, простоїть він.

Дощ його не роз'їсть, не сколихне взимі.

Впавши в лють. Аквілон: низка років стрімких -

Часу біг коловий - в прах не зітре його.

Смерті весь не скорюсь: не западе в імлу

Частка краща моя. Поміж потомками

Буду в славі цвісти, поки з Весталкою

Йтиме понтифік-жрець до Капітолію.

Там, де Авфід бурлить, де рільникам колись

Давн за владаря був серед полів сухих. -

Будуть знати, що я - славний з убогого -

Вперше скласти зумів по-італійському

Еолійські пісні. Горда по праву будь.

Мельпомено, й звінчай, мило всміхаючись.

Лавром сонячних Дельф нині й моє чоло.

Переклад А. Содомори

* * *

Воздвиг я памятник вечнее меди прочной

И зданий царственных превыше пирамид,

Его ни едкий дождь, ни Аквилон полночный,

Ни ряд бесчисленных годов не истребит.

Нет, я не весь умру, и жизни лучшей долей

Избегну похорон, и славный мой венец

Все будет зеленеть, доколе в Капитолий,

С безмолвной девою верховный входит жрец.

И скажут, что рожден, где Ауфид говорливый

Стремительно бежит. Где средь безводных стран

С престола Давн судил народ трудолюбивый,

Что из ничтожества был славой я избран

За то, что первый я на голос эолийский

Свел песнь Италии. О, Мельпомена, свей

Заслуге гордой в честь сама венец дельфийский

И лавром увенчай руно моих кудрей.

Переклад А. Фета

Основні поняття: неотерики, елегія, епілій, ода, сатира, послання, сюжетність, ліричний герой, поетика.

До модульного контролю № 1

1. Володіти матеріалом лекцій №1-2 та семінарів №1-2

2. Визначати міфологічні імена і назви

1. Аврора 2. Аїд 3. Амазонки 4. Андромеда 5. Аполон 6. Аргонавти 7. Арес 8. Артеміда 9. Аркадія 10. Асклепій 11. Афіна 12. Борей 13. Вакханка 14. Галатея 15. Гарпія 16. Геліос 17. Гермес 18. Гея 19. Гефест 20. Гіганти 21. Гіменей 22. Гіпнос 23. Грифон 24. Діоніс 25. Європа 26. Зевс	27. Зефір 28. Кентавр 29. Крон 30. Лаокоон 31. Лета 32. Мінотавр 33. Мнемосіна 34. Морфей 35. Медуза Горгона 36. Музи (дев'ять) 37. Ніка 38. Нарцис 39. Одісей 40. Океан 41. Олімп 42. Орфей 43. Пан 44. Пегас 45. Персей 46. Персефона 47. Посейдон 48. Прометей	49. Протей 50. Псіхея 51. Рея 52. Сатир 53. Сізіф 54. Сирени 55. Стікс 56. Сфінкс 57. Тантал 58. Тартар 59. Тесей 60. Титани 61. Уран 62. Фатум 63. Феміда 64. Фортуна 65. Хаос 66. Цербер 67. Циклоп 68. Еол 69. Еос 70. Ерінії

Вивчити значення крилатих висловів, що походять з античної міфології. Вміти дати їх тлумачення, визначати ґенезу та наводити приклади використання.

Дари данайців, троянський кінь

Узи Гіменея

Ваги Феміди

Гордієв вузол

Едіпів комплекс

Загадка Сфінкса

Канути у Лету

Колесо Фортуни

Прокрустове ложе

Дамоклів меч

Обійми Морфея

Ахіллесова п'ята

Геркулесові стовпи

Панічний страх

Нитка Аріадни

Сізіфова праця

Авгієві стайні

Танталові муки

Ріг достатку

Яблуко розбрату

Олімпійський спокій

Стріла Купідона

Скриня Пандори

Осідлати Пегаса

Провалитися у тартарари

До модульного контролю № 2.

1. Володіти матеріалом лекцій № 3-6

2. Володіти матеріалом семінарів № 3-6

Варіанти індивідуальних науково-дослідних завдань Кінцевий термін складання індивідуального завдання - 11 травня 2015 р.

Варіант 1.

1. Проаналізувати трагедію Есхіла «Прометей прикутий» в аспекті реалізації категорій античного світогляду та естетики. Завдання вважається успішно виконаним (на 10 балів) за умови обов`язкового підтвердження власних думок текстом художнього твору - розглядом конкретних епізодів, аналізом характерів персонажів, увагою до деталі.

Під час аналізу твору слід звернути увагу на такі аспекти:

1. Сутність трагедійного конфлікту

2. Характер трансформації міфологічного матеріалу в сюжеті твору

3. Співвідношення фатуму (Долі) та особистої волі героїв

4. Втілення античного гуманізму та антропоцентризму

5. Реалізація мотиву трагічної провини

6. Засоби створення атмосфери трагічного напруження

7. Засоби психологізму та способи відтворення людської поведінки

8. Способи вираження авторського світогляду

Друге завдання має на меті розвивати у студентів необхідні вміння аналізу та узагальнення наукових концепцій. Пропонується сформулювати тези наукової статті або монографії. Під час виконання другого завдання студент має ознайомитися із запропонованим дослідженням, осмислити прочитане та представити його зміст у вигляді власних коротких тверджень, котрі мають узагальнити науковий матеріал.

Третє завдання передбачає уважну роботу з художнім текстом - слід скласти питання за сюжетом запропонованого твору. Питання мають стосуватися сюжетних колізій, персонажів та їх оточення. При формулюванні питань слід використовувати цитати з тексту на упізнання героя, місця дії та ін.

Максимальна оцінка за виконання першого завдання - 10 б., другого - 5 б., третього - 5 б.

2. Сформулювати основні тези статті: Аверинцев С.С. К истолкованию символики мифа об Эдипе // Античность и современность. - М.: Наука, 1972. - С. 90-103.

3. Використовуючи цитати, скласти 15 тестових запитань за сюжетом роману Апулея «Золотий віслюк».

Варіант 2.

1. Проаналізувати трагедію Софокла «Аякс» в аспекті реалізації категорій античного світогляду та естетики.

2. Сформулювати основні тези статті: Ярхо В.Н. Мировоззрение поэта и ответственность героя в древнегреческой трагедии // Ярхо В.Н. Древнегреческая литература: собрание трудов / В. Н. Ярхо; ред. И. В. Пешков. - Москва: Лабиринт, 2000.

3. Використовуючи цитати, скласти 15 тестових запитань за сюжетом комедії Аристофана «Мир».

Варіант 3.

1. Проаналізувати трагедію Софокла «Антігона» в аспекті реалізації категорій античного світогляду та естетики.

2. Сформулювати основні наукові положення статті: Гаспаров М.Л. Овидий в изгнании // Гаспаров М.Л. Об античной поэзии. - СПб.: Азбука, 2000. - С. 191-246.

3. Використовуючи цитати, скласти 15 тестових запитань за змістом комедії Плавта «Скарб».

Варіант 4.

1. Проаналізувати трагедію Софокла «Електра» в аспекті реалізації категорій античного світогляду та естетики.

2. Сформулювати основні наукові положення статті: Гаспаров М.Л. Катулл, или Изобретатель чувства // Гаспаров М.Л. Об античной поэзии. - СПб.: Азбука, 2000. - С. 66-110.

3. Використовуючи цитати, скласти 15 тестових запитань за сюжетом комедії Аристофана «Птахи».

Варіант 5.

1. Проаналізувати трагедію Есхіла «Семеро проти Фів» в аспекті реалізації категорій античного світогляду та естетики.

2. Сформулювати основні наукові положення статті: Боннар А. Пиндар, владыка поэтов и поэт владык // Боннар А. Греческая цивилизация. - Т. 2. - М.: Искусство, 1992. - С. 237-268.

3. Використовуючи цитати, скласти 15 тестових запитань за сюжетом комедії Аристофана «Оси».

Варіант 6.

1. Проаналізувати трагедію Есхіла «Перси» в аспекті реалізації категорій античного свтогляду та естетики.

2. Сформулювати науковы тези статті: Фрейденберг О. Происхождение греческой лирики // Вопросы литературы. - 1973. - №11. - С. 101-123.

3. Використовуючи цитати, скласти 15 тестових запитань за сюжетом комедії Аристофана «Вершники».

Варіант 7.

1. Проаналізувати трагедію Еврипіда «Медея» в аспекті реалізації категорій античного світогляду та естетики.

2. Підготувати тези статті: Ярхо В.Н. Поэтическое «Я» в древнегреческой лирике // Вопросы литературы. - 1988. - № 4. - С. 130-154.

3. Використовуючи цитати, скласти 15 тестових запитань за сюжетом комедії Аристофана «Лісістрата».

Варіант 8.

1. Проаналізувати трагедію Еврипіда «Іпполіт» в аспекті реалізації категорій античного світогляду та естетики.

2. Сформулювати тези статті: Боннар А. Софокл и Эдип - ответ року// Боннар А. Греческая цивилизация. - Т. 2. - М.: Искусство, 1992. - С. 105-141.

3. Використовуючи цитати, скласти 15 тестових запитань за сюжетом комедії Аристофана «Жаби».

Варіант 9.

1. Проаналізувати трагедію Софокла «Цар Едіп» в аспекті реалізації категорій античного світогляду та естетики.

2. Сформулювати тези статті: Боннар А. «Илиада» и гуманизм Гомера Боннар А. Греческая цивилизация Т. 1 - М.: Искусство, 1992. - С. 26-50.

3. Використовуючи цитати, скласти 15 тестових запитань за сюжетом роману Лонга «Дафніс і Хлоя».

Варіант 10.

1. Проаналізувати трагедію Софокла «Едіп в Колоні» в аспекті реалізації категорій античного світогляду та естетики.

2. Підготувати реферат за змістом статті: Нахов И.М. Понятие мировой литературы и античность. Двенадцать развернутых тезисов // Античность как тип культуры. - М.: Наука, 1988. - С. 271-283.

3. Використовуючи цитати, скласти 15 тестових запитань за сюжетом комедії Менандра «Відлюдник» У перекладі російською мовою комедія має назву «Брюзга». .

Варіант 11.

1. Проаналізувати трагедію Евріпіда «Іфігенія в Тавриді» в аспекті реалізації категорій античного світогляду та естетики.

2. Скласти тези наукової статті: Султанов Ю.І. Античність і християнство як основні джерела європейської культури і літератури // Зарубіжна література в навчальних закладах. - 2000. - № 4. - С. 50-54.

3. Використовуючи цитати, скласти 15 тестових запитань за сюжетом трагедії Сенеки «Федра».

Варіант 12.

1. Проаналізувати трагедію Евріпіда «Іфгенія в Авліді» в аспекті реалізації категорій античного світогляду та естетики.

2. Сформулювати основні наукові положення статті: Боннар А. Смех Аристофана // Боннар А. Греческая цивилизация: В 3 т. - Т. 2. - М.: Искусство, 1992. - С. 237-268.

3. Використовуючи цитати, скласти 15 тестових запитань за сюжетом трагедії Сенеки «Октавія».

Варіант 13.

1. Проаналізувати трагедію Сенеки «Федра» в аспекті реалізації категорій античного світогляду та естетики.

2. Сформулювати основні тези статті: Боннар А. Трагедия, Эсхил, Рок и справедливость // Боннар А. Греческая цивилизация: В 3 т. - Т. 1. - М.: Искусство, 1991. - С. 135-178.

3. Використовуючи цитати, скласти 15 тестових запитань за сюжетом комедії Плавта «Два Менехми».

Варіант 14.

1. Проаналізувати трагедію Есхіла «Благальниці» в аспекті реалізації категорій античного світогляду та естетики.

2. Сформулювати основні тези статті: Тахо-Годи А.А. Мифологическое происхождение языка «Илиады» Гомера // Античность и современность. - М.: Наука, 1972. - С. 196-215.

3. Використовуючи цитати, скласти 10 тестових запитань за сюжетом комедії Теренція «Дівчина з Андросу».

Варіант 15.

1. Проаналізувати трагедію Софокла «Філоктет» в аспекті реалізації категорій античного світогляду та естетики.

2. Сформулювати основні тези статті: Гордезиани Р.В. Илиада и Одиссея - памятники письменности // Античность как тип культуры. - М.: Наука, 1988. - С. 146-166.

3. Використовуючи цитати, скласти 15 тестових запитань за сюжетом трагедії Еврипіда «Андромаха».

Варіант 16.

1. Проаналізувати трагедію Софокла «Трахинянки» в аспекті реалізації категорій античного світогляду та естетики.

2. Сформулювати основні тези статті: Шталь И.В. Синкретизм эпического мышления и принципы эпической характеристики предметов и явлений (На материале «Илиады» Гомера) // Античность и современность. - М.: Наука, 1972. - С. 215-222.

3. Використовуючи цитати, скласти 15 тестових запитань за сюжетом трагедії Есхіла «Благальниці».

Варіант 17.

1. Проаналізувати трагедію Сенеки «Октавія» в аспекті реалізації категорій античного світогляду та естетики.

2. Підготувати реферат-конспект есе: Боннар А. Сафо с Лесбоса - десятая муза // Боннар А. Греческая цивилизация: В 3 т. - Т.1. - М.: Искусство, 1991. - С. 97-134.

3. Використовуючи цитати, скласти 15 тестових запитань за сюжетом трагедії Софокла «Антігона».

Варіант 18.

1. Проаналізувати трагедію Есхіла «Прометей прикутий» в аспекті реалізації категорій античного світогляду та естетики.

2. Підготувати тези статті: Ярхо В.Н. Эсхил и послеэсхиловская трагедия. Драматический конфликт и композиционная техника // Ярхо В.Н. Древнегреческая литература: собрание трудов / В. Н. Ярхо; ред. И. В. Пешков. - Москва: Лабиринт, 2000. - С. 269-292.

3. Використовуючи цитати, скласти 15 тестових запитань за сюжетом трагедії Софокла «Аякс».

Варіант 19.

1. Проаналізувати трагедію Есхіла «Семеро проти Фів» в аспекті реалізації категорій античного світогляду та естетики.

2. Підготувати тези статті: Боннар А. Архилох - поэт и гражданин // Боннар А. Греческая цивилизация: В 3-х. - Т. 1 - М.: Искусство, 1995. - С. 66-81.

3. Використовуючи цитати, скласти 15 тестових запитань за сюжетом трагедії Софокла «Електра».

Варіант 20.

1. Проаналізувати трагедію Есхіла «Перси» в аспекті реалізації категорій античного світогляду та естетики.

2. Підготувати тези статті: Ярхо В.Н. Эдипов комплекс и «Царь Эдип» Софокла // Ярхо В.Н. Древнегреческая литература: собрание трудов / В. Н. Ярхо; ред. И. В. Пешков. - Москва: Лабиринт, 2000.

3. Використовуючи цитати, скласти 15 тестових запитань за сюжетом трагедії Еврипіда «Медея».

Варіант 21.

1. Проаналізувати трагедію Софокла «Цар Едіп» в аспекті реалізації категорій античного світогляду та естетики.

2. Підготувати тези статті: Боннар А. Люди и боги // Боннар А. Греческая цивилизация. Т. 1 - М.: Искусство, 1995. - С.127-145.

3. Використовуючи цитати, скласти 15 тестових запитань за сюжетом трагедії Еврипіда «Іпполіт».

Варіант 22.

1. Проаналізувати трагедію Софокла «Едіп в Колоні» в аспекті реалізації категорій античного світогляду та естетики.

2. Підготувати тези статті: Тахо-Годи А.А. Судьба как эстетическая категория // Античная культура и современная наука. - М.: Наука, 1985. - С. 325-332.

3. Використовуючи цитати, скласти 15 тестових запитань за сюжетом трагедії Есхіла «Семеро проти Фів».

Варіант 23.

1. Проаналізувати трагедію Еврипіда «Медея» в аспекті реалізації категорій античного світогляду та естетики.

2. Підготувати тези статті: Чистякова Н.А. Исторические типы античной художественной культуры // Античность как тип культуры. - М.: Наука, 1988. - С. 105-111.

3. Використовуючи цитати, скласти 15 тестових запитань за сюжетом трагедії Есхіла «Перси».

Варіант 24.

1. Проаналізувати трагедію Софокла «Антігона» в аспекті реалізації категорій античного світогляду та естетики.

4. Підготувати тези статті: Гаспаров М.Л. Вергилий, или Поэт будущого // Гаспаров М.Л. Об античной поэзии. - СПб.: Азбука, 2000. - С. 110-148.

2. Використовуючи цитати, скласти 15 тестових запитань за сюжетом трагедії Еврипіда «Іфігенія в Тавриді».

Варіант 25.

1. Проаналізувати трагедію Есхіла «Благальниці» в аспекті реалізації категорій античного світогляду та естетики.

2. Сформулювати основні положення статті: Гаспаров М.Л. Древнегреческая хоровая лирика // Гаспаров М.Л. Об античной поэзии. - СПб.: Азбука, 2000. - С. 9-38.

3. Використовуючи цитати, скласти 15 тестових запитань за сюжетом трагедії Еврипіда «Андромаха».

ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ ДО ЕКЗАМЕНУ

Антична література: хронологія, естетична неповторність, періодизація

Духовні цінності античної літератури. Ідеал людини.

Поняття про міф. Особливості міфологічного мислення

Періоди розвитку давньогрецької міфології

Міф як уособлення первісного синкретизму

Героїчні міфи: етапи героїзму

Анімізм як риса міфологічної свідомості

Антропоморфізм як риса міфологічної свідомості

Фетишизм як риса міфологічної свідомості

Відображення матріархату в міфології доолімпійського періоду

Відображення патріархальних відносин в олімпійській міфології

Поняття про епос. Своєрідність епічної фабули та епічного героя

Героїчний епос Давньої Греції: шляхи виникнення, форми побутування, ідейний зміст

Принципи епічної характеристики героїв в поемі Гомера «Іліада»

«Антипсихологізм» Гомера: сутність, ознаки, форми вияву

Естетична основа поем Гомера і родовий світ

Стильові особливості поем Гомера

Казковий і побутовий елементи в поемі Гомера «Одіссея»

Давньогрецька лірика: походження, версифікація, класифікація

Жанрові ознаки давньогрецької елегії

Жанрові ознаки ямбічної лірики

Характер ліричного героя в поезії Архілоха

Сольна меліка: походження, жанрові особливості, представники

Творчість Сапфо: жанри, поетика, стиль

Поезія Анакреонта: способи відображення авторського світогляду

Жанрові ознаки хорової меліки

Походження грецької трагедії та її структура

Есхіл як «батько трагедії»: естетичні особливості драми

Ідейний зміст трилогії Есхіла «Орестея»

Художні новаторства драматургії Софокла

Філософсько-психологічна трагедія Евріпіда

Походження комедії: значення елементів фольклорної обрядовості

Комедії Арістофана: тематика, структура, засоби комічного

Специфіка відображення авторського світогляду в комедіях Арістофана

Фарс і травестія в комедіях Арістофана

Соціально-культурні та історичні передумови формування літератури Давнього Риму

Періодизація літератури Давнього Риму

Жанрові характеристики комедії раннього римського еллінізму

Любовна елегія Катулла: ліричний герой, засоби психологізму, стиль

Література доби Августа: умови розвитку та значення державної ідеології

«Буколіки» Вергілія як зразок пасторальної поезії

Поема Вергілія «Енеїда»: історія створення, політичний зміст

Сюжет і композиція поеми Вергілія «Енеїда». Проблема наслідування. Вергілій і Гомер

Образ Енея як обґрунтування римської доблесті. Розуміння історії і трактування людської долі в поемі Вергілія «Енеїда»

Жанрове розмаїття творчості Горація

Оди Горація: ідейно-політичний зміст, стильові особливості

Поетика «Послань» Горація

Основні теми поезії Горація. Втілення філософії «золотої середини»

«Скорботні елегії» Овідія: історія створення, провідні мотиви

«Наука кохання» Овідія: своєрідність жанру та засоби психологізму

Етичний і філософський зміст роману Апулея «Золотий віслюк»

Значення фольклорних та міфологічних елементів в романі Апулея «Золотий віслюк»

Размещено на Allbest.ur