Образ юнака у романі "БЖД" С. Ушкалова та "Границы первого уровня" Є. Альохіна: психологічний аспект

Ключові слова: роман, персонаж, дорослішання, психічний розвиток.

Творчість сучасного українського письменника Сашка Ушкалова і російського автора Євгена Альохіна є неоднозначною та провокативною. Кожен новий твір цих авторів супроводжується серед читачів палкими дискусіями в мережі "Інтернет". Нестандартне антикласичне зображення сучасного соціокультурного простору в творах призводить до протилежних оцінок. Утім, їх романи є окремим, специфічним явищем сучасної постмодерної літератури, яке відзначається низкою суголосних психологічних характеристик персонажів, ціннісно-світоглядних аспектів, особливою системою образів і мотивів, спільною тематикою та спрямованістю не лише на читачів підліткового віку і молодь. Проте зацікавлення науковців їх творчістю носить поодинокий характер.

Метою пропонованої статті є дослідження образу юнака в романі "БЖД" С. Ушкалова і "Границы первого уровня" Є. Альохіна з психологічної точки зору. Основне завдання роботи полягає в розгляді психології персонажів як одного з компонентів сюжетної лінії вищезазначених художніх творів. роман український психологічний персонаж

Дорослішання є етапом онтогенезу людини, який триває від 11-12 до 20 років і охоплює підлітковий вік і ранню та зрілу юність. Головною його особливістю є перехід від дитинства до дорослості. Період дорослішання характеризується якісними і кількісними змінами в біологічній, психологічній, особистісній і соціальній сферах людини [7, 191]. Різноманітні ознаки юнацтва як особливої соціально-психологічної, демографічної групи, якій властиві специфічні цінності, мова і норми поведінки, стиль, дозвілля, рішучість у реалізації задумів, є свідченням властивої тільки йому певної соціальної та психологічної ситуації розвитку.

У психологічному словнику знаходимо широке тлумачення юнацького віку - періоду життя і психічного розвитку людини в межах від 14 до 18 років, який характеризується інтенсивним фізіологічним і психічним розвитком. Нині спостерігається тенденція фізіологічного і певного відставання морального розвитку особи в юнацькому віці, що обумовлює актуальність морального виховання, якому психологи і педагоги мають приділяти велику увагу [5, 212].

Психічний розвиток особи в юнацькому віці тісно пов'язаний з навчанням, трудовою діяльністю й ускладненням спілкування з дорослими. У зв'язку з початком трудової діяльності відносини між особою і суспільством значно поглиблюються, що сприяє тверезішому розумінню свого місця в житті. Діапазон інтересів особи набуває чіткіших меж. Соціальні норми і цінності, прищеплювані в школі, набирають соціально-життєвого сенсу [5, 213]. Самий термін "дорослість" багатозначний. Біологічна дорослість визначається досягненням статевої зрілості, здатністю до дітонародження; соціальна - економічною незалежністю, сприйняттям ролей дорослої людини; поняття психологічної дорослості пов'язують зі зрілою особистою ідентичністю. Критерієм досягнення дорослості (дорослішання) в суспільстві є оволодіння культурою, системою знань, цінностей, норм, соціальних традицій, підготовленість до різних видів праці [9, 262].

Персонажі романів С. Ушкалова "БЖД" та Є. Альохіна "Границы первого уровня", з біологічної точки зору, для свого віку - добре розвинені молоді люди. Однак, аналізуючи їх соціальну дорослість, бачимо, що вони не готові брати на себе відповідальність, а думки про доросле життя викликають у них панічний страх. Психологічна дорослість персонажів не окреслюється найвищим рівнем усвідомлення своєї ідентичності, вони не можуть / не хочуть інтегруватися в суспільно- культурний процес, у якому мають зайняти позицію дорослого громадянина.

На сучасному етапі розвитку в молодих людей, які переживають кризу юнацького віку, виникає потреба у стабільній морально-духовній системі цінностей, яка б давала опору для органічного входження у світ дорослих. На думку Т.О. Романко, "осмислення загальної картини світу і свого призначення у ньому вимагає від молоді створення власної концепції життя, засвоєння якої у минулому забезпечували обряди ініціації" [6, 31], тобто процес дорослішання, "посвячення" у доросле життя. З огляду на це, виникає необхідність у вивченні сфери інтересів юнака, ролі спілкування з однолітками і батьками у процесі становлення особистості, життєвих орієнтирів персонажів зазначених романів.

У романі "БЖД" і "Границы первого уровня" зображені реалії буття молодої людини в сучасному світі, насиченому соціальною нерівністю, економічною нестабільністю, а головне, - психологічною неврівноваженістю персонажів, що, на нашу думку, зумовлена відсутністю життєвого досвіду, впевненості в собі і власних силах. Тому захоплення персонажів носять імпульсивний характер, кочуючи, переважно, від однієї шкідливої звички до іншої.

Проблема інтересів підлітка була розглянута ще Л.С. Виготським, який називав її ключем до всіх проблем психічного розвитку в цьому віці, оскільки тут відбувається руйнування і відмирання старих захоплень і виникнення нових. Учений описав декілька основних груп інтересів підлітка, які назвав домінантними. Це егоцентрична домінанта - інтерес підлітка до власної особистості; домінанта далини - настанова підлітка на широкі, великі масштаби, які для нього є більш суб'єктивно прийнятні, ніж ближчі, поточні, сьогоднішні; домінанта зусилля - тяжіння до спротиву, подолання, до вольової напруги, які виявляються у впертості, боротьбі проти дорослих, протесті й інших негативних проявах; домінанта романтики - прагнення підлітка до невідомого, ризикованого, до пригод і героїзму. Вагомі зміни відбуваються в цьому віці у розвитку уяви: на передній план виходять фантазії і мрії [2, 87].

Кожна з названих груп особистісних інтересів властива не лише персонажу-підлітку, а й персонажу-юнаку. На нашу думку, це пов'язано з тим, що в сучасному суспільстві діти довше залишаються дітьми, ніж у попередніх ХІХ-ХХ ст., коли діти змушені були рано починати працювати і, відповідно, раніше ставати дорослими.

Зокрема, персонажі романів "БЖД" С. Ушкалова і "Границы первого уровня" Є. Альохіна з соціологічної точки зору - самостійні дорослі люди, оскільки вони давно повнолітні, але, судячи з їх учинків і поведінки, підліткова криза в них ще триває. Персонажів цікавить, перш за все, власна особистість, пізнання свого внутрішнього "Я" й емоційний контакт з однолітками. Не рідко в такому душевному протистоянні вони перебувають між вибором добра чи зла, який не завжди є на користь першого. Намагання віднайти себе в житті часто призводить до негативних наслідків, з якими персонажі не можуть упоратися самостійно, а поради і допомога таких самих (малодосвідчених) швидше наближають їх до прірви.

На нашу думку, саме невдалі пошуки і спроби реалізації персонажами домінант Л.С. Виготського, про які йшлося вище, і приводять їх до скрутного становища та неприємних життєвих ситуацій. Кожен з них відчуває себе самотнім, покинутим, нікому не потрібним, а персонажам так хочеться переживати протилежні почуття любові, власної важливості стосовно рідних і близьких людей, взаємопідтримки і взаємоповаги. Окрім цього, вони відчувають брак спілкування з людьми взагалі, що, у свою чергу, часто призводить до психологічних зрушень або думок про смерть.

Так, наприклад, С. Ушкалов змушує персонажів не жити, а виживати, постійно відчувати душевне і психологічне напруження. Хоча, на перший погляд, протагоністи твору "БЖД" здаються невдахами, проте в певних життєвих ситуаціях виявляють винахідливість. Психологічна нестійкість у пошуку власного "Я" спонукає їх уважати себе "порожнім місцем", непомітною часткою Всесвіту. З цього приводу головний персонаж роману Баз розмірковує: "Сонце було ВЕЛИКЕ й водночас дуже далеке, таке ДАЛЕКЕ, що якби воно зволило глянути на мене, то не побачило б нічого, окрім порожнього морського берега..." [8, 239].

С. Пиркало в інтерв'ю з С. Ушкаловим називає протагоністів роману "втраченими нічийними душами в лісі пострадянських висоток" [4]. Проте важко погодитися з цією думкою, оскільки таке існування персонажів не є їх бажанням чи життєвою стратегією, а, навпаки, наявний державний лад і суспільна нерівність є причиною їх поневірянь і страждань, з якими, до речі, персонажі справляються вдало і з гумором.

У романі "Границы первого уровня" головний персонаж Євген також почуває себе невдахою. Протягом роману простежується небезпідставна критична самооцінка Євгена. Це і не дивно, адже в житті хлопця існують лише три речі, що його цікавлять і йому потрібні: жінки, випивка і література. "На этом и держится мое "я"" [1, 117-118]. Найуспішнішим Євген виявився у пияцтві, що зробило його так зване "я" хитким і нестабільним. Шукаючи роботу, він розуміє, що ні на що не здатен. На біржі праці Євген лише переписує номери телефонів роботодавців, але майже ніколи за ними не дзвонить, а коли й домовляється про співбесіду, то на неї не приходить: "Я ощущал себя ребенком, пытаясь найти работу" [1, 12].

Він намагається засвоїти курс машинодрукування всіма пальцями, але, коли не виходить, швидко здається і грає в комп'ютерні ігри. Його злять упевнені в собі і в завтрашньому дні люди: "...смотрел на прохожих за оградой нашего дома, мечтая перестрелять всех их, особенно тех, которые знают, что надо делать в жизни, куда идти и как быть в той или иной ситуации, как стать счастливыми" [1, 12].

Також понад усе Євген переймається своїм здоров'ям. Він ображається через те, що у батька, якому майже п'ятдесят років, немає таких проблем як у нього: "И вот он я, уже чувствую себя как старый дед: давление прыгает, с простатой нелады" [1, 14]. Причиною нещасть Євгена є його спосіб життя, в якому багато місця займають алкоголь, легкі наркотики і неперебірливі контакти з дівчатами. Та, попри це, хлопець мріє написати роман, який перекладуть на всі європейські мови і який стане національним бестселером. Також у його планах зняти фільм, який покажуть у Каннах і, звісно ж, красуня дружина. Але, на жаль, це лише мрії Євгена, які навряд чи здійсняться, адже автор залишає його на одному рівні, назва якому - "соціальне дно".

Отже, психологічний образ персонажів "БЖД" С. Ушкалова і "Границы первого уровня" Є. Альохіна є важливим аспектом дослідження сучасних молодіжних романів, адже цей різновид літератури присвячений проблемі становлення особистості в сучасних со- ціокультурних умовах, що впливають на світоглядні пошуки персонажів художніх текстів українського і російського письменників. Персонажі вищезазначених романів у період дорослішання заплутуються у почуттях

Kremenets ляють страх перед життям. Вони не можуть самостійно проаналізувати свій стан і знайти раціональне вирішення проблем, що викликає душевні травми і замкнутість у собі, які, у свою чергу, спонукають до появи думок про власну нікчемність; герої відчувають себе відщепенцями в суспільстві. Разом з цим, автори зазначених романів не виводять своїх персонажів на шлях істини, а, навпаки, полишають їх із проблемами сам на сам, не показуючи читачеві ані наслідків їх поневірянь, ані їх долю в майбутньому.

Список використаних джерел