З’ясування ролі неолексем як комунікативних одиниць у поетичному мовленні

3. «міщан ощирені лаї»,

4. «від заблуканих куль браконьєра».

Охоче використовує поетеса різновиди афіксального словотвору - префіксацію:

1. «сутемна синь на бронзове чоло»,

2. «і так щодня, щовечора, щоранку, так щодуші!»,

3. «плюс-мінус життя, таблиця, розмноження»,

4. «одкам'янійте, статуї античні»,

5. «не говоріть від імені народу --- розперетричі ви йому впеклись»;

суфіксацію:

1. «Задзвонять над нами погребно білі дзвони акацій»,

2. «Звісило з трибуни блазенський ковпак забрехуще слово»,

3. «знайти готелик»,

4. «маслакувато затуливши світ»,

5. «Комарі на скрипку грають, Комарівни завмирають, Комарюють комарі»,

6. «І тільки степ, і тільки спека, спека, і озерявин проблиски скупі.»,

7. «У присмеркові доброї дібровості пшеничний присмак скошеного дня. На крутосхилах срібної дніпровості сідлає вічність чорного коня.»;

префіксально-суфіксальний спосіб:

1. «ми тепер такі безшабельні».

2. «Я вже не я. Мене вже улелекали, Уже рука не вдержить булави»,

3. «І тільки гриви…курява…і хвіст… лунких копит оддаленілий цокіт».

Деякі похідні утворені за аналогією до існуючих у мові моделей та стійких сполук (забрехуще слово - відповідно до загребущі руки чи завидющі очі, прислівники на -о від основ не якісних, а відносних прикметників - маслакувато, погребно).

Серед новотворів значну питому вагу складають деривати, утворені способами зрощення, словоскладання та осново складання:

1. «Ти суньголов. Ти скрізь напропадиме»,

2. «долі-ворожки»,

3. «щоденні старти кіноматографону»,

4. «зметнеться вгору білочка-біженка»,

5. «вечір-мисливець підстрелене сонце несе»,

6. «злітають горобці-хвилини»,

7. «пірнає в хмари місяць-дармовис»,

8. «ти їм на поміч, лицар-недотепа».

Особливо хочеться підкреслити майстерність поетеси у творенні композитів прикладкового типу, де другий компонент несе на собі основний акцент у створенні неповторного образу, а незвичність деривата посилюється за рахунок мікроконтексту: «Син білявого дня і чорнявої ночі, вечір-мулат підійшов до порога».

Кожен авторський новотвір є надзвичайно багатогранним та багатофункціональним. Він органічно вписується в художню й образну структуру поезії поряд з іншими поетичними й стилістичними фігурами. Наприклад: Дворецький з нього - перша кляса. Солодкомовний, у лакействі - зух... Липучий равл в золоченій лівреї, блідий холуй, драглистий від слизні... Оказіоналізм равл, утворений способом редеривації (усічення омонімічного з демінутивним суфікса -ик), насамперед привертає увагу своєю незвичністю. Він також входить до складу перифразу на позначення лакея, є одним із елементів ампліфікації й виступає важливим складником саркастичної характеристики, породжуючи експресію зневаги. До того ж аналізований новотвір підтримує звукоряд (алітерація л) і загалом ритмічну організацію вірша.

Новотвори Ліни Костенко свідчать про її високу мовну майстерність. Вони породжують експресію ліричності, урочистості, пафосу, іронії, гумору й сатири, виступають основою різноманітних стилістичних прийомів та фігур і є потенційним джерелом збагачення словникового складу української мови.

Висновки

1. Усі слова певної мови становлять її повний склад, тобто лексику. У лексиці знаходять відображення зміни, що відбуваються в житті нашого суспільства, багата і славна історія українського народу, величезні досягнення в економіці і культурному житті сучасної України.

2. Уся лексика української мови зі стилістичного погляду поділяється на стилістично нейтральну і стилістично забарвлену. За сферою вживання виділяють територіальні та соціальні діалектизми. За ознакою вживання слів у різних формах комунікативної діяльності маємо стилістично забарвлену та стилістично нейтральну лексику. За ознакою співвідношення активного і пасивного словникового складу лексику поділяють на активну і пасивну, межі яких постійно змінюються.

3. До пасивної лексики належать неологізми - нові слова, словосполучення, фразеологізми, що виникають в мові.

4. Загальномовні деривати використовуються в усіх структурно-функціональних стилях української літературної мови. Індивідуальні (авторські) поширені в основному в художньо-белетристичному стилі, особливо в поезії, рідше- в наближених до художнього мовлення жанрах публіцистики. Для нехудожніх стилів індивідуально-авторські деривати, як правило, нехарактерні.

5. Необхідною умовою існування будь-якої мови є безперервне поповнення і вдосконалення її словникового складу. Зміна значень слів, поява нових лексем завжди зумовлюються потребами життя, соціальними і політичними змінами, розвитком науки, техніки, культури. Саме завдяки оказіональним дериваційним процесам мовна система має своє минуле, теперішнє і майбутнє.

6. Ліна Костенко сміливо виходить за рамки норм морфологічної деривації, якщо потрібно створити відповідний образ.

7. Охоче використовує поетеса різновиди афіксального словотвору: префіксацію, суфіксацію та префіксально-суфіксальний спосіб.

8. Серед новотворів значну питому вагу складають деривати, утворені способами зрощення, словоскладання та основоскладання.

9. Індивідуальний словотвір Ліни Костенко помітно збагачує виражальні можливості сучасної української літературної мови через активізацію дериваційних ресурсів і нові способи їх сполучування.

Використана література

1. Бацевич Ф. С. Процес неологізації та динаміка структури семантичного поля// Мовознавство. - 1980. - №3. - С. 54-59.

2. Вокальчук Г. М. Авторський неологізм в українській поезії ХХ століття (лексикографічний аспект): [монографія]. - Рівне: Науково-видав. центр «Перспектива», 2004. - 524 с.

3. Грищенко А. П. Сучасна українська літературна мова. - К.: Вища шк., 1997. - С. 98-253.

4. Жовтобрюх М. А., Кулик Б. М. Курс сучасної української мови. Частина 1. - К.: Вища шк.. - 1972. - 404 с.

5. «З'являються нові слова у мові»/ Упор. Г. М. Колесник // Тичина П. Квітни, мово наша рідна! - К., 1971. - 200 с.

6. Колоїз Ж. В. «Кування слів: данина моді чи традиція?: [індивідуально-авторські неологізми в історії української мови]» // Український смисл: Науково-популярний лінгво-культурологічний щоквартальник. - 2007. - № 1-2. - С. 19-29.

7. Колоїз Ж. В. Тлумачно-словотвірний словник оказіоналізмів. - Кривий Ріг: ТОВ «ЯВВА», 2003. - 168 с.

8. Колоїз Ж. В. Українська оказіональна деривація: Монографія. - К.: Акцент, 2007. - 310 с.

9. Коломієць В. Т. Збагачення мови новими словами // Рідне слово. - К. - 1971. - Вип. 9. - С. 14-20.

10. Лопатин В. В. Рождение слова: Неологизмы и окказиональные образования. - М.: Наука, 1973. - 150 с.

11. Мацюк З., Станкевич Н. Українська мова професійного спілкування: Навч. посібник. - К.: Каравела, 2005. - С. 120-158.

12. Нелюба А., Нелюба С. Лексико-словотвірні інновації (2004-2006): Словник. - Х.: Майдан, 2007. - 144 с.

13. Пономарів О. Д. Культура слова: мовно-стилістичні поради. - К.: Либідь, 1999. - 240 с.

14. Пономарів О. Д. Сучасна українська мова: Підручник. - К.: Либідь, 2005. - С. 45-92.

15. Пономарів О. Д. Стилістика сучасної української мови: Підручник. - К.: Либідь, 1992. - С. 79-85.

16. Пустовіт Л. О. Словник укр. поезії др. пол. ХХ століття (семантико-функціональний аспект): Автореф. дис. …доктора філол. наук. - К., 1993, - 37 с.

17. Стишов О. А. Динамічні процеси в лексико-семантичній системі та в словотворі української мови в кінці ХХ ст. (на матеріалі мови засобів масової інформації) [Текст]: автореф. дис… д. філол. наук: 10.02.01; НАН України, Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні. - К., 2003. - 35 с.

18. Стишов О. А. Лексичні й стилістичні неологізми в ЗМІ з погляду мовної культури // Культура слова. - К. 1999. - Вип. 52. - С. 3-12.

19. Стратулат Н. В. Дериваційні та семантичні неологізми в лексичній системі української мови (на матеріалі тлумачного Словника української мови в 20-ти томах) [Текст]: автореф. дис… д. філол. наук: 10.02.01; Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка. - К., 2009. - 20 с.

20. Українська мова: Енциклопедія. - К.: Видавництво «Українська енциклопедія» імені М. П. Бажана. - 2000. - 750 с.

21. Черторизька Т. К. Нові значення старих слів // Рідне слово. - К. - 1971. - Вип. 9. - С. 20-27.

22. Шкуратяна Н. Г. Сучасна українська літературна мова: модульний курс: [навчальний посібник]. - К.: Вища шк., - 2007. - 822 (1) с.

23. Ющук І. П. Українська мова. - К.: Либідь, 2004. - С. 149-228.

24. / Г. Вокальчук // Культура слова / відп. ред. С. Я. Єрмоленко; НАН України. Ін-т української мови. - К. : Вид-чий дім Дмитра Бураго, 2010. - Вип 73. - C.30-35

25. Костенко Ліна, Вибране. - К.: Дніпро, 1989.

Размещено на Allbest.ru