3.Нервова емоційність місіс Беррімор.

4. Почуття страху не раз з'являлося на її обличчі.

1. Відданість родовим обов'язкам.

2. Любов до молодшого брата каторжника Селдена: «Для всього світу Селден був злочинцем, напівтвариною-напівдияволом, але для неї він завжди залишався маленьким норовливим хлопчиком з її юності, дитиною, яка чіплялася за її руку.

3. Здатність прийти на допомогу близьким людям.

4. Уміння зберігати чужі таємниці (про лист Лаури Лайонз розповіла тільки чоловікові).

5. Повага і вдячність господарів.

Місіс Беррімор спочатку справила враження суворої жінки, проте за її незворушністю приховувалася надзвичайно добра й чутлива душа. Хоча допомога каторжнику - карний злочин, однак місіс Беррімор виправдовує її велика любов до брата, яка викликає співчуття і повагу.

Таблиця 3. Місіс Степлтон: «Жінка... вражала вродою, і врода її була з тих, що зустрічаються надзвичайно рідко. Вона була темніша за всіх тих брюнеток, яких мені траплялося бачити в Англії, а ще струнка, елегантна і висока на зріст. Гордовиті, тонкі риси обличчя були такі правильні, що воно могло б здатися холодним якби не чутливий рот і гострий погляд прекрасних темних очей. Бачити на безлюдній стежині в пустині цю жінку з ідеальною фігурою і у вишуканій сукні було справді дивно» [8].

Місіс Степлтон - складна й суперечлива натура. Вона здатна на сильні почуття, самовіддане кохання, але через них вона потрапила в залежність до Степлтона і стала жертвою його жорстокості й підступності. Безумовно, місіс Степлтон - трагічна постать. У неї не вистачило сили протистоя ти планам Степлтона, але, врешті-решт, її попередження зіграли провідну роль і допомогли знайти справжнього вбивцю.

Таблиця № 4. Містер Фрнкленд: «Це літній чоловік, червоновидий, сивий і дратівливий. Його пристрасть - британські закони, на позови він угатив всі свої статки. Він позивається заради задоволення позиватися і однаково готовий бути і позивачем, і відповідачем, отож і не дивно, що для нього такі розваги виявляються надто дорогими...» [8].

Містер Френкленд не викликав особливої підозри у доктора Ватсона: «Я згадую про нього тільки тому, що ви наполягали, щоб я описав вам усіх, хто нас оточує». Однак його постать теж заслуговувала на увагу, як і всі сусіди Баскервілів. Френкленд -- комічний і водночас трохи трагічний персонаж. Його непорозуміння з дочкою призвело до самотності. Він шукає розраду в судових позовах, але це не може втамувати біль. За зовнішньою байдужістю й дивакуватістю Френкленда прихована глибока життєва драма.

Таблиця № 5. Лаура Лайонз: «З першого погляду місіс Лайонз вражала своєю надзвичайною вродою. Очі й волосся у неї були однакового багатого горіхового кольору, щоки, всіяні, щоправда, веснянками, пашіли зворушливими, немов у брюнетки, рум'янцями - таку ніжну рожевість можна побачити лише в самісінькому осерді квітки жовтої троянди... Перше, що я відчув, глянувши на цю жінку, було захоплення. Критичне ставлення до неї почало з'являтися пізніше. В її обличчі щось було не так - його бездоганну вроду псувала якась вульгарна риска, якась жорстокість у погляді, якась невиразна лінія губ» [8].

Лаура Лайонз - жінка нелегкої долі. Домагання її чоловіка і відмова батька допомогти вкрай змучили її. Вона шукала порятунку в інших людей. Степлтон використав Лауру Лайонз для здійснення своїх планів. Вона повірила, що він хоче одружитися з нею, і була справді відданою йому в своїх почуттях, хоча й підозрювала його підступність. Егоїстичний розрахунок Лаури Лайонз і прагнення змінити своє життя дали змогу Степлтону здійснити вбивство сера Чарлза. Місіс Лауру Лайонз можна зрозуміти як жінку і навіть співчувати їй, однак їй не можна вибачити причетність до злочину, про який вона здогадувалась. Якщо місіс Степлтон була жертвою Степлтона, то Лаура Лайонз стала свідомим знаряддям у його руках.

Результат розслідування - людина жахливіша за собаку Баскервілів.

План характеристики образу Степлтона

1. Біографічні відомості.

2. Портрет.

3. Поведінка, вчинки героя.

4. Зображення внутрішнього світу, риси характеру.

5. Ставлення героя до інших персонажів.

6. Мова.

7. Роль деталей у розкритті характеру,

8. Авторська характеристика.

9. Характеристика героя іншими персонажами.

10. Читацьке сприйняття.

Образ натураліста-ентомолога Степлтона спочатку не викликав ніякої підозри, однак поступово письменник дедалі більше привертає увагу читача до нього. Це дуже цікава й непересічна особистість, але її здібності були використані задля злочинної справи.

Перші відомості про себе Степлтон розповів докторові Ватсону сам, згадуючи про роботу в школі: «І хоч для людини з моїм темпераментом така робота виявилася нудною й нецікавою, та в ній для мене багато важила можливість спілкуватися з молоддю, передавати їй щось від самого себе, від своїх ідеалів, допомагати формуватися молодим умам. Але доля повернулася до нас щербатим боком. У школі спалахнула якась епідемія, і троє хлопців померло. Ми так ніколи й не оговталися від цього удару, а чимала частина капіталу безповоротно пропала» [8].

Сам того не усвідомлюючи, Степлтон дав поштовх для розслідування Шерлоку Холмсу, котрий перевірив відомості про колишнього шкільного вчителя. Виявилося, що раніше Степлтон мав прізвище Ванделер і разом зі своєю дружиною відкрив школу в східній частині графства Иоркшір, скориставшись здібностями одного домашнього вчителя. Проте школа спочатку втратила добру репутацію, а далі зажила й досить поганої слави. Подружжя Ванделерів вирішило за краще поміняти прізвище і перетворилося відтоді на Степлтонів, і новий містер Степлтон із залишками своїх статків опинився на Півдні Англії. Подальше розслідування призвело Шерлока Холмса до висновку, що Степлтон походить із роду Баскервілів. Він виявився сином того Роджера Баскервіля, меншого брата сера Чарлза, якому довелося, діставши недобру репутацію, втекти в Південну Африку, де він, як усі вважали,помер неодруженим. Фактично ж він був одружений і мав сина, котрий пізніше взяв шлюб із Беріл Гарсія, однією з красунь Коста-Ріки, привласнив чималу суму державних грошей, поміняв прізвище Баскервіль на Ванделер і втік в Англію.

В Англії злочинний шлях цього нащадка старовинного роду продовжувався. Незважаючи на те, що Степлтон мав неабиякі здібності до ентомології і був визнаним авторитетом у цій галузі, він ніколи не обирав чесні засоби для існування. Шерлок Холмс з'ясував, що Степлтон неодноразово брав участь у різних крадіжках, які не обходилися без крові. Однак найжахливіший його злочин - вбивство сера Чарлза Баскервіля і спроба знищити сера Генрі, котрі заважали Степлтону отримати родинний спадок. Лише два життя відділяли його від багатства, а для жорстокого розуму вони нічого не важили. Засіб вбивства підказує Степлтону легенда про Гуго Баскервіля, яку йому розповів сер Чарлз.

Поведінка і вчинки Степлтона доводять його рішучість і цілеспрямованість на шляху до мети. Він використовує слабкості людей (забобони сера Чарльза), кохання жінок (місіс Степлтон і Лаури Лайонз), відданість слуг (Ентоні) задля злочинного наміру. Видаючи себе за доброго сусіду, ентузіаста-ентомолога, Степлтон насправді був хитрим і жорстоким. Люди для нього були лише знаряддями його підступних розрахунків.

Утім, А.Конан Дойль, майстер психологічного аналізу, показує цілісність особистості, тому як би Степлтон не приховував своє справжнє обличчя, його істинна сутність інколи проявлялася. Згадаймо спалах гніву, коли він побачив сера Генрі з місіс Степлтон. До речі, доктору Ватсону одразу здалося підозрілим, що сестра дуже боїться брата, а брат чомусь заважає її одруженню з гідним чоловіком.

Мова Степлтона теж виказувала його злочинні наміри. На перший погляд, звичайні розмови точилися навколо тем, що цікавили тоді всіх. Але насправді Степлтон посилював емоційну напругу у слухачів, постійно підкреслюючи небезпеку, що начебто таїть у собі пустище. Він розповідає про давню легенду, про Грімпенську трясовину, загибель коня в ній, показує місця, де сталася трагедія Гуго Баскервіля. Проте, як стало відомо, дійсна небезпека була прихована не в пустищі, а в чорній душі Степлтона.

Шерлок Холмс віддає належне витримці суперника, котрого не зупиняють навіть невдачі (випадкова загибель каторжника Селдена замість сера Генрі). Славетний детектив називає його спритним, винахідливим, зухвалим, відчайдушним і небезпечним чоловіком. Цю характеристику доповнюють висловлювання Лаури Лайонз («негідник», «брехун») та місіс Степлтон («Він катував і поганив мені душу й серце. І я терпіла все це - жорстоке поводження зі мною, самотність, життя, сповнене обману,- терпіла, поки чіплялася за надію, що він мене любить, але тепер я знаю: він і в цьому мене обманював, я була просто знаряддям у його руках» [8]). Таким чином, виникає образ людини, котра втратила всі людські якості, перетворившись на аморальну потвору.

Жахливий кінець містера Степлтона в нетрях Грімпенської трясовини - закономірний результат його підступів. А.Конан Дойль разом зі своїм героєм Шерлоком Холмсом переконаний, що зло завжди буде покаране і повернеться проти того, хто його спородив.

Домашнє завдання: прочитати інші оповідання А.Конан Дойля і схарактеризувати образи Шерлока Холмса і доктора Ватсона. Написати свій твір про їхні пригоди в сучасну епоху.

Висновки

Одним із найважливіших факторів, що забезпечує ефективність шкільного вивчення літератури, є аналіз художнього твору в його художній цілісності. Аналіз художнього тексту розуміємо і як метод пізнання художнього твору, і як різновид навчальних вправ: як аналітико-синтетичну обробку інформації, що подається у вигляді цілісного, завершеного наукового твору, підготовленого за певною схемою, з дотриманням відповідних вимог. Означений різновид навчальної діяльності постає як спосіб перевірки інтелекту та творчих здібностей особистості в єдності та взаємозв'язку. Художній аналіз художнього тексту покликаний за своєю природою застерегти від того, щоб не заглиблюватися або в зміст, або лише у форму. Тому пропонований різновид роботи - своєрідний пошук нових форм аналізу, найбільш ефективних прийомів проникнення у світ складних художньо-виражальних явищ.

Вчити учнів аналізувати художній твір - означає виокремлювати його складові, досліджувати їх, робити аргументовані висновки; синтезувати окремі частини, щоб побачити твір у цілому: відчути його естетичну цінність, усвідомити зміст, дати самостійну, критичну, обґрунтовану оцінку.

Такий різновид аналізу як пообразний, на думку Л.Ф. Мірошниченко, у шкільній практиці використовується найчастіше. Пообразний аналіз має властиві лише йому особливості в організації діяльності вчителя та учнів. До пообразного аналізу доцільно вдаватися тоді, коли у творі яскраві характери персонажів знаходяться на першому плані. Такий аналіз має під собою серйозне теоретичне підґрунтя, оскільки базується на одному з центральних понять мистецтва взагалі і літератури зокрема - на понятті „художній образ”.

Наведені у роботі види (методи), шляхи та прийоми аналізу ілюструють, що таке складне явище, як художня література, не піддається спрощеним підходам, а потребує ґрунтовно і масштабно розроблених літературознавчих засобів, аби розкрити таїну і красу художнього слова.

Артур Конан Дойль - майстер детективного жанру. Його твори відзначаються захоплюючою інтригою, несподіваним поворотом подій, швидким розвитком сюжету. Таємничі історії, які розгадують Шерлок Холмс і доктор Вотсон, приваблюють мільйони читачів у всьому світі. Для навчального процесу при вивченні творчості Артур Конан Дойль важливе не стільки механічне запам'ятовування учнями сюжетних ліній і різноманітних фактів із літературного твору, скільки їх аналіз та інтерпретація, по образний аналіз героїв та їх психологічна характеристика, уміння бачити художні деталі, розуміти творчий задум письменника та оцінювати особливості його реалізації, насолоджуватися самим процесом читання, немов «переживаючи» події твору. Саме така робота допоможе школярам сприйняти літературу як мистецтво слова.

Список використаної літератури

1. Бандура О.М. Вивчення художнього твору / О.М. Бандура, Н.Й. Волошина // Наукові основи методикилітератури: навчально-методичний посібник / за ред. докт. пед. наук, професора, члена-кореспондента АПН України Н.Й. Волошиної. - К. : Ленвіт, 2002. - С. 50-105.

2. Бахтин М.М. Язык в художественной литературе / М.М. Бахтин // Собр. соч.: в 7 т. - М., 1997. Т. 5. - 1997. - С. 306.

3. Богданова О.Ю. Методика преподавания литературы: Учебник для студ. пед. вузов / О.Ю.Богданова, С.А.Леонов, В.Ф.Чертов; Под ред. О.Ю. Богдановой. - 3-изд., стер. - М.: Издательский центр «Академия», 2004. - 400 с.

4. Волошина Н.Й. Вивчення української літератури в 5-му класі: методичний посібн. / Н.Й. Волошина. - К.: Педагог. думка, 1997. - 144 с.

5. Волошина Н.Й. Наукові основи методики літератури: навчально-методичний посібник / за ред. докт. пед. наук, професора, члена-кореспондента АПН України Н. Й. Волошиної. - К.: Ленвіт, 2002. - 344 с.

6. Гей Н.К. Художественность литературы. Поэтика. Стиль / Н.К. Гей. - М., 1975.

7. Гиршман М.М. Литературное произведение. Теория и практика анализа / М.М. Гиршман. - М., 1991.

8. Дойл, Артур Конан.http://194.44.12.98/cgi-bin/irbis64r_12/cgiirbis_64.exe?LNG=&Z21ID=&I21DBN=KNIGI&P21DBN=KNIGI&S21STN=1&S21REF=3&S21FMT=fullwebr&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=M=&S21STR= Загублений світ. Маракотова безодня. Собака Баскервілів / Артур Конан Дойл. - Донецьк: БАО, 2006. - 446.

9. Климанова Л.Ф. Уроки литературного чтения // Середня школа. 2007. №1. - С.61-65.

10. Лесин В.М. Літературознавчі терміни / В.М. Лесин. - К.: Рад. шк., 1985.

11. Литературная энциклопедия терминов и понятий / под ред. А.Н. Николюкина. М.: НПК Интелвак, 2001. - 1600 с.

12. Мірошниченко Л.Ф. Генезис методики викладання світової літератури в Україні // Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. / Л.Ф. Мірошниченко. - 2003. - №3. - С. 8-10.

13. Мірошниченко Л.Ф. Методика викладання світової літератури в середніх навчальних закладах: Підручник. / Л.Ф. Мірошниченко. - К.: Вища шк., 2007.

14. Молдавская Н.Д. Литературное развитие школьников в процессе обучения. / Н.Д. Молдавская. - М.: Педагогика, 1976. - 224 с.

15. Науменко В.О. Навчання вдумливого читання і розуміння художнього твору // Всесвітня література. / В.О. Науменко. - 2008. - № 7. - С. 50-51.

16. Никифорова О.И. Психология восприятия художественной литературы. / О.И. Никифорова- М.: Книга, 1972. - 152с.

17. Николина Н.А. Филологический анализ текста: учеб. пособие для студ. высш. пед. учеб. заведений / Н А.Николина. - 2-е изд. - М.: Академия, 2007. - 272 с.

18. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. Зарубіжна література. 5-12 класи. / Автори Ю.І. Ковбасенко, Г.М. Гребницький, Н.О. Півнюк, К.Н. Баліна, Г.В. Бітківська. Кер. авт. кол. Ю.І. Ковбасенко / За заг. ред. Д.С. Наливайка. - К.-Ірпінь: Перун, 2005. - 112 с.

19. Професія - вчитель літератури: Словник-довідник / Упор. Т. Чередник. - Тернопіль: Мандрівець, 2009. - С. 4- 62.

20. Современный словарь-справочник по литературе / сост. и научн. ред. С.И. Кормилов. М.: Олимп : ООО Издательство ACT, 2000. -704 с.

21. Султанов Ю.І. Особливості літературного розвитку учнів 5-7 класів // Зарубіжна література в навчальних закладах. - 1999. - № 8. - С. 2-7.

22. Таранік-Ткачук К. Методичні рекомендації щодо вивчення світової літератури в загальноосвітніх навчальних закладах у 2013-14 н.р. // Світова література. Шкільний світ. - К.: Вид. дім "Шкільний світ", 2013. - № 15. - С. 4-12

23. Теорія літератури: Підручник / За науковою редакцією Олександра Галича. - Київ: Либідь, 2001. - 488с.

24. Энциклопедический словарь английской литературы 20 века / Отв. ред. А.П. Саруханян; Ин-т мировой лит. им. А.М. Горького РАН. - М.: Наука, 2005. - 541 с.

25. Энциклопедия мировой литературы / под ред. С.В. Стаховского. СПб.: Невская книга, 2002. - 656 с.

Размещено на Allbest.ru