Медична термінологія як один із художніх засобів у творі Г. Флобера "Пані Боварі"

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

Донбаський державний педагогічний університет

Кафедра української мови та літератури

Медична термінологія як один із художніх засобів у творі

Г. Флобера “Пані Боварі”

Курсова робота студентки ІІ курсу

(спеціальність: 6.020303. Філологія.

Українсько-англійська мова і література)

Бредюк Єлизавети Євгенівни

Науковий керівник: канд. філол. наук,

доцент кафедри української мови та літератури

Колган Олена Володимирівна

Слов'янськ - 2014



Зміст

Вступ

Розділ 1. Теорія терміна в сучасному мовознавстві

1.1 Термін у сучасній лінгвістиці

1.2 Термін у художньому творі

Розділ 2. Особливість функціювання медичних термінів лексики у творі Г. Флобер “Пані Боварі”

2.1 Морфологічний клас медичної термінології одиниць

2.2 Синтаксична характеристика термінів лексики у творі Г. Флобер “Пані Боварі”

Висновки

Список використаної літератури



Вступ

Суттєвою ознакою української лексики, що визначає її стильове розмежування, є багатофункціональність. Українська літературна мова з часу надання їй статусу державної використовується в різних сферах суспільного життя, серед яких чільне місце займає ділове, професійне спілкування.

Медична лексика є однією з найдавніших фахових термінологій; вона формувалась на власній мовній основі, засвоюючи все те, що на час її творення виробила світова цивілізація. Медична термінологія не є сталою системою, вона живе, змінюється, пристосовується до потреб сучасності. Історія розвитку медицини, зміна наукових поглядів, інтеграція та диференціювання наукових дисциплін, культурні зв'язки, вплив лексико-семантичної системи мови - все це знайшло відображення в стилістичній неоднорідності медичної термінології.

Це явище певною мірою пов'язане з походженням сучасної української наукової термінології, яка пройшла досить довгий і складний шлях розвитку - від термінологізації спільнослов'янських і давньоруських загальновживаних слів, прямого запозичення лексичних одиниць з латинської, грецької та західноєвропейських мов до вироблення власних найновіших словотворчих моделей з використанням як національних, так і інтернаціональних терміноелементів. Усе це сприяло поділу медичної лексики на так звану народну та професійну з відповідними ознаками певної стильової приналежності.

Первісно-народна лексика була представлена національними коренями й охоплювала назви частин та органів людського тіла. Перші книги з народної медицини, так звані “Травники” та “Лікувальники”, фактично фіксували результати різноманітних спостережень щодо лікувальних властивостей рослин та їхньої дії на організм людини. Аналізуючи тексти цих перших медичних довідників з характерним для них використанням національної медичної лексики, обґрунтованістю рекомендацій, точністю та конкретністю викладу, можемо дійти висновку , що маємо ознаки стилю, певним чином наближеного до науково-публіцистичного.

Внаслідок розширення міжнародних контактів та впливу інших культур почали з'являтися перекладні й оригінальні медичні джерела латинською та грецькою мовами, які пізніше функціонували як навчальні посібники з медицини. Латина поступово ставала єдиною мовою професійних лікарів, обслуговуючи сферу наукового та ділового спілкування, тим часом як загальновживана народна медична лексика була поширена тільки серед народних знахарів, де переважав розмовний стиль мовлення.

Однак та народна медична лексика, яка збереглася, скажімо, на кінець Х1Х - початок ХХ ст. все ж таки була значно численнішою, ніж сучасна, оскільки саме вона задовольняла потреби медичної комунікації в площині “лікар-пацієнт”. Це дає підстави вважати, що подальший розвиток національної медичної термінології шляхом розширення сфери її функціонування сприяв би стильовому збагаченню українського фахового медичного мовлення в цілому.

Процес розширення сфери вжитку національної медичної лексики, безпосередньо пов'язаний із розвитком українського медичного термінотворення, розпочався в другій половині Х1Х ст. з організацією Наукового Товариства ім. Тараса Шевченка у Львові. Він був спрямований на розвиток власне українських медичних термінів із урахуванням усіх особливостей мовного процесу. З 1917 - 1918 рр. у зв'язку зі становленням різних форм української державності спостерігався активний розвиток національної термінології.



1. Теорія терміна в сучасному мовознавстві

1.1 Термін у сучасній лінгвістиці

Термін - це слово, або усталене словосполучення що має одне значення і позначає наукове або спеціальне поняття. Терміни поділяють на загальнонаукові й вузькотермінологічні. Терміни мають точне, конкретне значення й тому позбавлені суб'єктивно-оціночних відтінків. В основному значення термінів зафіксовані у державних стандартах, спеціальних словниках, довідниках. Тому терміни повинні вживатися у зафіксованому значенні. Всі терміни характеризуються системністю, однозначністю, стилістичною нейтральністю (відсутністю образності). [http://webkonspect.com/?room=profile&id=737&labelid=7476 ].

Слово термін прийшло до нас ще з античних часів. У латинській мові означало "межу", "рубіж". Зокрема, Аристотель визначав термін як "те, на що розкладається перший засновок суб'єкт і предикат". У середньовіччі це слово набуло вже значення "визначення", "позначення". У старофранцузькій мові знаходимо навіть номінацію terme - "слово".

В Україні ця назва поширюється вже у XVIII ст. Зокрема, Г.Кониський вважає, що це "зображення певної речі чи поняття у нашому розумінні". Виходячи з цього трактування, український філософ створює своєрідну теорію терміна, згідно з якою він визначає дев'ять його властивостей:підстановка, стан, невідповідність, розширення, відчуження, найменування, уточнення, роздроблення і редуплікація. [http://damar.ucoz.ru/publ/termin_jak_osnovne_ponjattja_terminoznavstva/13-1-0-312].

Лексика української лінгвістичної термінології дуже різноманітна. До її складу входять не тільки суто лінгвістичні терміни, але тут зустрічаємо також загальновживані слова, котрі виконують функцію терміна чи складової частини терміна (напр., слова час і минулий, пор. термін минулий час та загальвживане минулий тиждень). Певну частину термінології представляють слова, запозичені з інших мов, найчастіше грецької та латинської, тому що на основі саме їх була сформована термінологія переважної більшості європейських мов. 

З погляду частин мови, українські лінгвістичні терміни найчастіше представлені іменниками, прикметниками, поодиноко у мовознавстві зустрічаємось із термінами-дієсловами та термінами-прислівниками.

Так, зокрема, іменники у лінгвістичній термінології виступають повнозначними одиницями мови та можуть функціонувати як окремі терміни (мова, аналіз, вираження, словник, епітет). Терміни-прикметнники належать завжди до секундарних слів, тому що їх утворено від інших частин мови - іменників або дієслів. Зазначені терміни нечасто в термінології використовуються самостійно, частіше пов'язуються з іншими словами та створюють словосполучення (пояснувальне речення, простий іменник, видова назва).

За синтаксичною структурою лінгвістичні терміни можна класифікувати як терміни-одночлени або терміни прості, та терміни-багаточлени або терміни-словосполучення. Прості терміни далі поділяються на похідні (абревіація, суфікс, плеоназм, конверсія, консонантизм) та непохідні (приставка, зімкнення, означення, найменування, короткість, мова, ясна). 

На думку вчених, більш ніж 70 % усіх термінів становлять словосполучення. Такі типи термінів можливо ще класифікувати за кількістю компонентів на двочленні та багаточленні. У лінгвістичній термінології перевищують двочленні терміни (конкретний іменник, складносурядне речення, внутрішній додаток), але існує також декілька багаточленних термінів, які найчастіше виникли внаслідок відсутності точного найменування предмета, явища; тобто їх слід описувати більше словами (інвентар одиниць мовної системи, прикметники ступеня надмірного впливу, кореляція за участю голосу). На об'єднанні слів у терміни-композити зосередимось в окремому розділі практичної частини. [http://zakon-ua.com/docs/index-3981.html?page=6].

1.2 Термін у художньому творі

Все частіше автори залучають до художнього тексту терміни для вираження характеристик героя, його уподобань та занять. Термін є основним показником наукового стилю. У складі терміносистеми він характеризується однозначністю в межах визначеного термінологічного поля, відсутністю синонімів та антонімів, емоційного забарвлення.

Терміни в наш час виходять далеко за межі спеціальної літератури й нехудожніх стилів, вони навіть метафоризуються, що зближує їх із загальновживаними словами. Дедалі більше термінологічної лексики з'являється у художніх текстах. Вживання терміну в художньому тексті свідчить про його функціональну рівність з іншими словами загальної мови, а також про те, що він у загальномовному вживанні поступово стає звичним засобом образного мислення, що лежить в основі художнього стилю. У художніх текстах термін втрачає свої специфічні ознаки, набуваючи додаткових смислових значень - він виступає елементом образної системи мови. Терміни можуть бути представлені не тільки іменниками, а й словами, вираженими іншими частинами мови, зокрема прикметниками. Термінологічні слова служать для яскравої передачі думки, для створення оригінального художнього образу. Частота вживання термінів залежить від жанру літератури. У художньому творі використовуються терміни, що дають загальне уявлення про факти громадської, виробничої, наукової та іншої діяльності, яка описується художником. Ці терміни не є результатом логічних доказів. Вони виступають в якості характеристики явища і служать засобом створення необхідного колориту. Якщо терміни в науковій прозі є найбільш поширеним засобом вираження наукових понять і мають науково-пізнавальну функцію, то в художній прозі вони виконують стилістичну функцію. Терміни в художніх творах використовуються і як засоби мовної характеристики героїв. В цьому випадку наукові й технічні терміни виступають як умовні прийоми непрямого опису середовища, обстановки, інтересів персонажів твору. Визначальним є те, що читачеві для розуміння тексту навіть не обов'язково точно знати зміст цих термінів. У художніх творах терміни часто виступають засобом створення комічного ефекту, який досягається авторськими мовними прийомами. Основною умовою стилістичного використання терміна є його повна співвіднесеність з одним термінологічним рядом. Терміни можуть вводитись у художній текст з поясненням чи без, іноді для тлумачення вузькоспеціальних слів використовуються посилання. [http://repo.uipa.edu.ua/jspui/bitstream/123456789/2148/1/Naligatscih.pdf].



2. Особливість функціювання медичних термінів лексики у творі

2.1 Морфологічний клас медичної термінології одиниць

Аналізуючи твір Г. Флобера «Пані Боварі» ми виявили, що серед медичних термінів найбільш вжито іменники (54 слова).

Лікар - відповідає на питання «хто?», однина, Н.в., чол. рід, І відміна;

Наприклад: “Там був лише один лікар, та й той старий” [Ф., с. 30].

Перелом - відповідає на питання «що?», однина, Н.в., чол..рід, І відміна; термін лінгвістика художній медичний

Наприклад: “Перелом був простісінький, без жодного ускладнення” [Ф., с. 33].

Бинти - відповідає на питання «що?», множина, Н.в., чол.. рід;

Наприклад: “Шарль вибрав одну дранку, розколов її на кілька скіпок і вискоблив скляною скалкою; тим часом наймичка роздирала простирадло на бинти, а панна Емма шила подушечки” [Ф., с. 34].

Кров - відповідає на питання «що?», однина, Н.в., жін.. рід, ІІІ відміна;

Наприклад: “Вона довго не могла знайти свого несесера, і батько аж розсердився; не відповідаючи ні слова на його докори , вона швидко шила, раз у раз колола собі пучки і тут же підносила руку до рота - виссати кров” [Ф., с. 34].

Памороки - відповідає на питання «що?», множина, Н.в., чол.. рід;

Наприклад: “Вона поскаржилась, що в теплу погоду на неї часом нападають памороки, спитала, чи не помогли б від цього морські купання;..” [Ф., с. 40].

Вагітність - відповідає на питання «що?», однина, Н.в., жін.. рід, ІІІ відміна;

Наприклад: “Згадав старий своє весілля, свої молодечі роки, першу вагітність своєї дружини” [Ф., с. 46].

Пацієнтка - відповідає на питання «хто?», однина, Н.в., жін.. рід, І відміна;

Наприклад: “Вона ж була його перша пацієнтка і найперша знайома в цих місцях” [Ф., с. 67].

Хрипи - відповідає на питання «що?», множина, Р.в., чол. рід;

Наприклад: “Він їв яєчню за столом на якій-небудь фермі, бабрався в пітних постелях, пускав хворим кров, що часом теплою цівкою дзюрила йому в лице; вистукував недужих, підкачуючи брудні сорочки, вислухував хрипи, розглядав, що було в нічних горшках;..” [Ф., с. 71].

Хірургія - відповідає на питання «що?», однина, Н.в., жін. рід, І відміна;

Наприклад: “Але й хірургія не лякала його: він робив людям сильні кровопускання - як коням, - а зуби рвав так, що аж гай гудів” [Ф., с. 72].

Кровопускання - відповідає на питання «що?», однина, Н.в., сер. рід, ІІ відміна;

Наприклад: “Але й хірургія не лякала його: він робив людям сильні кровопускання - як коням, - а зуби рвав так, що аж гай гудів” [Ф., с. 72].

Астма - відповідає на питання «що?», однина, Н.в., жін.. рід, І відміна;

Наприклад: “Коли прийшли перші жаркі дні і зацвіли груші, у Емми з'явилась астма” [Ф., с. 73].

Серцебиття - відповідає на питання «що?», однина, Н.в., сер. рід, ІІ відміна;

Наприклад: “Вона ставала щораз блідішою, у неї почались серцебиття” [Ф., с. 77].

Лікування - відповідає на питання «що?», однина, Р.в., сер. рід, ІІ відміна;

Наприклад: “Але всякі спроби лікування ще дужче дратували її”

[Ф., с. 77].

Пошесть - відповідає на питання «що?», однина, Н.в., жін.. рід, ІІІ відміна;

Наприклад: “Але та грядка з року в рік вужчає, і коли в містечку лютує пошесть, старий не знає чи йому радіти покійникам, чи сумувати риючи все більше могил” [Ф., с. 81].

Золотуха - відповідає на питання «що?», однина, Н.в., жін.. рід, І відміна;

Наприклад: “Але взагалі важких випадків мало; чогось специфічного теж не можна відзначити, хіба що золотуха, поширення якої викликається, безперечно, жахливими гігієнічними умовами селянських жител” [Ф., с. 88].

Корчі - відповідає на питання «що?», множина, Н.в., чол.. рід;

Наприклад: “ - Ой, пані моя люба та мила, у нього від ран бувають страшенні корчі в грудях” [Ф., с. 99].

Здоров'я - відповідає на питання «що?», однина, Р.в., сер. рід, ІV відміна;

Наприклад: “ Шануйте своє здоров'я!” [Ф., с. 121].

Бинт - відповідає на питання «що?», однина, Н.в., чол. рід, І відміна;

Наприклад: “Тоді Боварі велів принести бинт і попрохав Жюстена потримати таз ” [Ф., с. 123].

Флеботомія - відповідає на питання «що?», однина, Н.в., жін.. рід, І відміна;

Наприклад: “Подумаєш - велике діло, флеботомія!” [Ф., с. 129].

Задишка - відповідає на питання «що?», однина, Н.в., жін. рід, І відміна;

Наприклад: “Шарль перебив його: він і сам страшенно хвилюється - на жінку знов нападає задишка” [Ф., с. 153].

Нежить - відповідає на питання «що?», однина, Р.в., чол.. рід, І відміна;

Наприклад: “ А я сам здоровий, тільки що схопив нежить, коли їздив на ярмарок до Івето наймати нового чередника” [Ф., с. 166].

Абсец - відповідає на питання «що?», однина, Н.в., чол. рід, І відміна;

Наприклад: “Ні в Амбруаза Паре, який уперше після Цельса, по півтора тисячній перерві, взявся за безпосередню перев'язку артерій; ні в Дюпюїтрена, який збирався розрізати абсец, глибоко закладений у мозковій речовині;.. ” [Ф., с. 170].

Косоокість - відповідає на питання «що?», однина, Р.в., жін. рід, ІІІ відміна;

Наприклад: “ Адже це те саме, що лікувати косоокість, витягати камінь із печінки чи возитися з хлороформом” [Ф., с. 177].

Ампутація - відповідає на питання «що?», однина, Н.в., жін. рід, І відміна;

Наприклад: “Зроблена доктором Каніве ампутація була неабиякою подією в житті містечка” [Ф., с. 175].

Суглоби - відповідає на питання «що?», множина, Н.в., чол. рід;

Наприклад: “Протез був виложений корком, мав пружні суглоби;..” [Ф., с. 181].

Пароксизм - відповідає на питання «що?», однина, Н.в., чол. рід, І відміна;

Наприклад: “- Заспокойтеся,- штовхнув він Шарля під лікоть, - здається пароксизм уже минувся ” [Ф., с. 197].

Пульс - відповідає на питання «що?», однина, Н.в., чол. рід, І відміна;

Наприклад: “Він кинув усю практику і ні на хвилину не прилягав спати - все рахував у неї пульс, прикладав їй гірчичники й холодні компреси” [Ф., с. 199].

Гірчичники - відповідає на питання «що?», множина, Н.в., чол. рід;

Наприклад: “Він кинув усю практику і ні на хвилину не прилягав спати - все рахував у неї пульс, прикладав їй гірчичники й холодні компреси” [Ф., с. 199].

Компреси - відповідає на питання «що?», множина, Н.в., чол. рід;

Наприклад: “Він кинув усю практику і ні на хвилину не прилягав спати - все рахував у неї пульс, прикладав їй гірчичники й холодні компреси” [Ф., с. 199].

Апатія - відповідає на питання «що?», однина, Н.в., жін.. рід, І відміна;

Наприклад: “ Найдужче лякала його цілковита апатія Емми: вона нічого не говорила, нічого не чула і навіть, здавалось, зовсім не страждала, ніби її тіло й душа знайшли нарешті спокій по всіх тривогах і муках” [Ф., с. 199].

Хвороба - відповідає на питання «що?», однина, Н.в., жін.. рід, І відміна;

Наприклад: “У неї запаморочилось у голові, а ввечері їй знову стало гірше, причому хвороба набула якогось більш непевного і більш ускладненого характеру ” [Ф., с. 199].

Пульс - відповідає на питання «що?», однина, Н.в., чол. рід, І відміна;

Наприклад: “Пульс бився нерівно, його ледве можна було чути ” [Ф., с. 291].

Миш'як - відповідає на питання «що?», однина, Н.в., сер. рід , IV відміна;

Наприклад: “Шарль показав йому листа: миш'як ” [Ф., с. 292].

Аналіз - відповідає на питання «що?», однина, Р.в., чол. рід, І відміна;

Наприклад: “Він знав, що при всіх отруєннях треба робити аналіз. ” [Ф., с. 292].

Судома - відповідає на питання «що?», однина, Н.в., жін. рід, І відміна;

Наприклад: “ Руки й ноги зводила судома, тіло взялося бурими плямами, пульс тіпався під пальцями, мов напнута нитка, мов струна, що ось-ось порветься” [Ф., с. 293].

Пароксизм - відповідає на питання «що?», однина, Н.в., сер. рід, ІІ відміна;

Наприклад: “ Може це рятівний пароксизм; збирався дати їй теріаку, коли у дворі почулося ляскання батога;..” [Ф., с. 294].

Болі - відповідає на питання «що?», множина, Н.в, чол.. рід;

Наприклад: “ - Спочатку з'явилось відчуття сухості в горлянці, потім почалися нестерпні болі в над шлунковій ділянці, часті позиви до блювоти, коматозний стан” [Ф., с. 295].

Памороки - відповідає на питання «що?», множина, Н.в., сер. рід;

Наприклад: “…від Лере на якого находили памороки; від Лестібудуа, який страждав від ревматизму; від пані Лефрансуа, яку мучила відрижка ” [Ф., с. 297].

Конвульсія - відповідає на питання «що?», однина, Н.в., жін. рід, І відміна;

Наприклад: “Конвульсія знову кинула Емму на подушки ” [Ф., с. 299].

Параліч - відповідає на питання «що?», однина, Н.в., чол.. рід, ІІ відміна;

Наприклад: “Стара померла того ж року; дядько Руо розбив параліч, а дівчинку взяла до себе тітка ” [Ф., с. 319].

Смерті - відповідає на питання «чого?», однина, Р.в., чол. рід, ІІ відміна;

Ліків - відповідає на питання «чого?», множина, Р.в.;

Наприклад: “І завжди кінчала проханням - якихось солодких ліків і хоч трошечки більше ласки ” [Ф., с. 31].

Лікарші - відповідає на питання «кому?», однина, Д. в., жін.. рід, І відміна;

Наприклад: “Збіглися лакеї, вийшов сам маркіз і, подавши руку лікарші , повів її до вестибюля ” [Ф., с. 59].

Ревматизму (2)- відповідає на питання «чому?», однина, Р.в., чол. рід, ІІ відміна;

Наприклад: “Чого не судився їй чоловіком хоч який-небудь мовчазний, упертий трудівник - один із тих, що порпаються ночами в книжках і під шістдесят років наживають, у додачу до ревматизму, хрестик, ношений у петельці мішкуватого фрака ” [Ф., с. 72].

Валер'янку - відповідає на питання «чого?», однина, Р. в., жін. рід, І відміна;

Наприклад: “Шарль прописав їй валер'янку й камфорові ванни ” [Ф., с. 77].

Аптекаря - відповідає на питання «кого?», однина, Зн. в., чол. рід, ІІ відміна;

Наприклад: “Тоді він написав до місцевого аптекаря, щоб дізнатися, скільки там населення, чи далеко живе найближчий лікар, чи багато заробляв на рік його попередник і так далі ” [Ф., с. 77].

Холери - відповідає на питання «чого?», однина, Р. в., жін. рід, І відміна;

Наприклад: “Під час холери його поширили: розмурували з одного боку огорожу й прикупили суміжну ділянку землі в три акри, але могилки, як і раніше, туляться ближче до брами, а нова половина майже вся гуляє ” [Ф., с. 81].

Пологів ( 2) - відповідає на питання «чого?», множина, Р. в., сер. рід;

Наприклад: “Одужуючи після пологів, Емма багато думала над тим, як назвати дочку ” [Ф., с. 95].

Ран - відповідає на питання «чого?», множина, Р. в., жін. рід;

Наприклад: “- Ой, пані моя люба та мила, у нього від ран бувають страшенні корчі в грудях ” [Ф., с. 99].

Вену - відповідає на питання «що?», однина, Зн. в., жін. рід, І відміна;

Наприклад: “- Так я і знав, - промовив Боварі, затискаючи вену пальцем” [Ф., с. 128].

Пухлину - відповідає на питання «чого?», однина, Р. в., жін. рід, І відміна;

Наприклад: “Вся нога перетворилася в величезну пухлину, на якій, здавалось, от-от лопне туго нап'ята шкіра, намулена до синців знаменитим пристроєм ” [Ф., с. 173].

Гангреною - відповідає на питання «чим?», однина, О. в., жін. рід, І відміна;

Наприклад: “П'ятдесятирічний доктор медицини, поважний, самовпевнений, не стримався, щоб засміятися зневажливо, побачивши ногу, аж до коліна вражену гангреною ” [Ф., с. 175].

Дієслова - 21 слів

Зламав - відповідає на питання «що зробив?», минул. час, доконаний вид, дійсний спосіб;

Наприклад: “По дорозі лікар довідався од молодого провожатого, що добродій Руа - дуже заможній хазяїн, ногу зламав собі минулого вечора, вертаючись од сусіда з хрещенського пирога” [Ф., с. 32].

Заживала - відповідає на питання «що робила?», минул. час, недоконаний вид, дійсний спосіб;

Наприклад: “Тим часом усе йшло гаразд, нога заживала як слід, і коли на сьомому тижні дядько Руо спробував пройтися сам по своїй «хатині», про пана Боварі пішла слава, як про доброго лікаря” [Ф., с. 35].

Не лікують - відповідає на питання «що роблять?», теп. час, недоконаний вид, дійсний спосіб, частка «не» пишеться окремо;

Наприклад: “Дядько Руо казав, що так, як він, не лікують і найперші доктори з Івета, ба і з самого Руана” [Ф., с. 35].

Зомліла - відповідає на питання «що зробила?», минул. час, доконаний вид, дійсний спосіб;

Наприклад: “«-Ох, боже мій»,- зітхнула і зомліла” [Ф., с. 38].

Не зомліла (2) - відповідає на питання «що зробила?», минул. час, доконаний вид, дійсний спосіб, частка «не» пишеться окремо;

Наприклад: “Не зомліла - вмерла” [Ф., с. 38].

Вмерла - відповідає на питання «що зробила?», минул. час, доконаний вид, дійсний спосіб;

Наприклад: “Не зомліла - вмерла” [Ф., с. 38].

Кашляють - відповідає на питання «що роблять?», тепер. час, недоконаний вид, дійсний спосіб;

Наприклад: “Кухонні запахи просачувалися крізь перебірку в кабінет, так само і в кухні чути було, як хворі на прийомі кашляють і оповідають про свої недуги” [Ф., с. 47].

Нездужала - відповідає на питання «що зробила?», минул. час, доконаний вид, дійсний спосіб, частка «не» пишеться разом;

Наприклад: “Виявилось, що Емма нездужала на нервовому грунті і потребувала переміни клімату” [Ф., с. 47].

Завагітніла - відповідає на питання «що зробила?», минул. час, доконаний вид, дійсний спосіб;

Наприклад: “Думка, що вона завагітніла від нього, викликала в ньому захоплення” [Ф., с. 94].

Родити - відповідає на питання «що робити?», інфінітив, тепер. час, неозначена форма, дійсний спосіб;

Наприклад: “Емма була спочатку дуже здивована, а потім їй захотілось швидше родити, щоб узнати, що значить бути матір'ю” [Ф., с. 94].

Розродилася - відповідає на питання «що зробила?», минул. час, доконаний вид, дійсний спосіб;

Наприклад: “Емма розродилася в неділю, близько шостої години ранку, на сході сонця” [Ф., с. 95].

Одужуючи - відповідає на питання «що роблячи?», тепер. час, недоконаний вид, дійсний спосіб;

Наприклад: “Одужуючи після пологів, Емма багато думала над тим, як назвати дочку” [Ф., с. 95]

Кашляє - відповідає на питання «що робить?», тепер. час, недоконаний вид, дійсний спосіб;

Наприклад: “Кашляє так, що весь дім розлягається…” [Ф., с. 108]

Подряпала - відповідає на питання «що зробила?», минул. час, доконаний вид, дійсний спосіб;

Наприклад: “Берта впала біля комода і вдарилась об мідну скобку; вона подряпала собі щоку, виступила кров” [Ф., с. 117].

Зомліває - відповідає на питання «що робить?», тепер. час, недоконаний вид, дійсний спосіб;

Наприклад: “- Буває, що зразу нічого - нічого, а потім людина раптом зомліває” [Ф., с. 128].

Знепритомніла - відповідає на питання «що зробила?», минул. час, доконаний вид, дійсний спосіб;

Наприклад: “І знову знепритомніла” [Ф., с. 197].

Марить - відповідає на питання «що робить?», тепер. час, недоконаний вид, дійсний спосіб;

Наприклад: “Шарль і Оме гадали, що вона марить” [Ф., с. 199].

Видужувала - відповідає на питання «що робила?», мин. час, недоконаний вид, дійсний спосіб;

Наприклад: “Емма видужувала надто повільно” [Ф., с. 201]

Отруїлась - відповідає на питання «що зробила?», мин. час, доконаний вид, дійсний спосіб;

Наприклад: “- Чим вона отруїлась?” [Ф., с. 291].

Кашляла - відповідає на питання «що робила?», мин. час, доконаний вид, дійсний спосіб.

Наприклад: “Але Берта турбувала його: вона часто кашляла, на щічках у неї виступали червоні плями” [Ф., с. 316].

Найменш, у творі Г. Флобера «Пані Боварі», у медичних термінах вжито прикметник , лише 10 слів.

Пораненими - відповідає на питання «якими?», повна форма, нестягнена, якісний прикметник;

Наприклад: “І ось пригадавши собі, як поводилися з пораненими його вчителі, він став розважати пацієнта всякими жартами.” [Ф., с. 33].

Хворого (2) - відповідає на питання «якого?», повна форма, нестягнена, якісний прикметник;

Наприклад: “За столом говорили спочатку про хворого, потім про погоду, про сильну холоднечу, про те, що ночами в полі бігають” [Ф., с. 34].

Хворі - відповідає на питання «які?», повна форма, стягнена, якісний прикметник;

Наприклад: “Кухонні запахи просочувалися крізь перебірку в кабінет, так само і в кухні чути було, як хворі на прийомі кашляють і оповідають про свої недуги” [Ф., с. 47].

Задихана - відповідає на питання «яка?», повна форма, стягнена,якісний прикметник;

Наприклад: “Потім вони закружляли знову, і віконт, усе прискорюючи рухи, повів Емму до самого кінця зали, де вона задихана і мало не зомліла, на якусь мить припала йому головою до грудей” [Ф., с. 65].

Блідішою - відповідає на питання «якою?», повна форма, нестягнена, якісний прикметник;

Наприклад: “Вона ставала щораз блідішою, у неї почались серцебиття” [Ф., с. 77].

Вагітна - відповідає на питання «яка?», повна форма, стягнена, якісний прикметник;

Наприклад: “У березні, коли вони виїхали з Тоста, пані Боварі була вагітна” [Ф., с. 78].

Викривлена - відповідає на питання «яка?», повна форма, стягнена, якісний прикметник;

Наприклад: “Ступня йшла в нього майже в одну лінію з гомілкою, але була викривлена воднораз і досередини; таким чином, це був equinus, злегка ускладнений varus'ом, або ж легкий varus, сполучений з сильним equinus'ом” [Ф., с.169-170].

Патологічного - відповідає на питання «якого?», повна форма, нестягнена, якісний прикметник;

Наприклад: “Коли хочете, це прекрасна проблема, яку слід вивчати із патологічного, і з фізіологічного боку” [Ф., с. 198].

Фізіологічного - відповідає на питання «якого?», повна форма, нестягнена, якісний прикметник.

Наприклад: “Коли хочете, це прекрасна проблема, яку слід вивчати із патологічного, і з фізіологічного боку” [Ф., с. 198].

2.2 Синтаксична характеристика термінів лексики у творі

Серед медичних термінів у творі Г. Флобера «Пані Боварі» були виявленні такі терміни, як:

Медичних наук - синтаксичне словосполучення; іменникове; головне слово: наук (ім.), залежне слово: медичних (прикм.); підрядне; узгоджене; просте;

анатомічний театр - синтаксичне словосполучення; іменникове; головне слово: театр (ім.), залежне слово: анатомічний (прикм.); підрядне; узгоджене; просте;

санітарного лікаря - синтаксичне словосполучення; іменникове; головне слово: лікаря (ім.), залежне слово: санітарного (прикм.); підрядне; узгоджене; просте;

зламану ногу (2) - синтаксичне словосполучення; іменникове; головне слово: ногу (ім.), залежне слово: зламану (прикм.); підрядне; узгоджене; просте;

види переломів - лексичне словосполучення; іменникове; головне слово: види (ім.), залежне слово: переломів (ім.); підрядне; узгоджене; просте;

медичного випадку - синтаксичне словосполучення; іменникове; головне слово: випадку (ім.), залежне слово: медичного (прикм.); підрядне; узгоджене; просте;

вилікувану ногу - синтаксичне словосполучення; іменникове; головне слово: ногу (ім.), залежне слово: вилікувану (прикм.); підрядне; узгоджене; просте;

запалення легенів - лексичне словосполучення; іменникове; головне слово: запалення (ім.), залежне слово: легенів (ім.); підрядне; узгоджене; просте;

вистукував недужих - лексичне словосполучення; дієслівне; головне слово: вистукував (дієсл.), залежне слово: недужих (прикм.); підрядне; узгоджене; просте;

заспокійливу мікстуру - синтаксичне словосполучення; іменникове; головне слово: мікстуру (ім.), залежне слово: заспокійливу (прикм.); підрядне; узгоджене; просте;

сухий кашель - синтаксичне словосполучення; іменникове; головне слово: кашель (ім.), залежне слово: сухий (прикм.); підрядне; узгоджене; просте;

виступила кров - синтаксичне словосполучення; іменникове; головне слово: кров (ім.); залежне слово: виступила (дієсл.); підрядне; керування; просте;

викривлення ступні - синтаксичне словосполучення; іменникове; головне слово: викривлення (ім.), залежне слово: ступні (ім.), підрядне; узгодження; просте;

ахіллесове сухожилля - синтаксичне словосполучення; іменникове; головне слово: сухожилля (ім.), залежне слово: ахіллесове (прикм.); підрядне; керування; просте;

процес загноєння - синтаксичне словосполучення; іменникове; головне слово: процес (ім.), залежне слово: загноєння (прикм.); підрядне; керування; просте;

симптоми рака - синтаксичне словосполучення; іменникове; головне слово: симптоми (ім.), залежне слово: рака (ім.); підрядне; керування; просте;

апоплексичний удар (2) - синтаксичне словосполучення; іменникове; головне слово: удар (ім.), залежне слово: апоплексичний (прикм.); підрядне; узгодження; просте;

криваві болячки - синтаксичне словосполучення; іменникове; головне слово: болячки (ім.), залежне слово: криваві (прикм.); підрядне; керування; просте;

коматозний стан - синтаксичне словосполучення; іменникове; головне слово: стан (ім.), залежне слово: коматозний (прикм.); підрядне; узгодження; просте;

розтин трупа - синтаксичне словосполучення; іменникове; головне слово: розтин (ім.), залежне слово: трупа (ім.); підрядне; керування; просте.



Висновки

Лексика української лінгвістичної термінології дуже різноманітна. До її складу входять не тільки суто лінгвістичні терміни, але тут зустрічаємо також загальновживані слова, котрі виконують функцію терміна чи складової частини терміна (напр., слова час і минулий, пор. термін минулий час та загальновживане минулий тиждень). Медична лексика є однією з найдавніших фахових термінологій; вона формувалась на власній мовній основі, засвоюючи все те, що на час її творення виробила світова цивілізація. Медична термінологія не є сталою системою, вона живе, змінюється, пристосовується до потреб сучасності.

Термін - це слово, або усталене словосполучення що має одне значення і позначає наукове або спеціальне поняття. Все частіше автори залучають до художнього тексту терміни для вираження характеристик героя, його уподобань та занять. Термін є основним показником наукового стилю. Лексика української лінгвістичної термінології дуже різноманітна. До її складу входять не тільки суто лінгвістичні терміни, але тут зустрічаємо також загальновживані слова, котрі виконують функцію терміна чи складової частини терміна (напр., слова час і минулий, пор. термін минулий час та загальновживане минулий тиждень).

Іменники у лінгвістичній термінології виступають повнозначними одиницями мови та можуть функціонувати як окремі терміни. Терміни-прикметнники належать завжди до секундарних слів, тому що їх утворено від інших частин мови - іменників або дієслів. Зазначені терміни нечасто в термінології використовуються самостійно, частіше пов'язуються з іншими словами та створюють словосполучення. . Вживання терміну в художньому тексті свідчить про його функціональну рівність з іншими словами загальної мови, а також про те, що він у загальномовному вживанні поступово стає звичним засобом образного мислення, що лежить в основі художнього стилю. У художніх текстах термін втрачає свої специфічні ознаки, набуваючи додаткових смислових значень - він виступає елементом образної системи мови. Терміни можуть бути представлені не тільки іменниками, а й словами, вираженими іншими частинами мови, зокрема прикметниками.



Список використаної літератури

1. ЛИТОВЧЕНКО, В. М. Словник - мінімум лінгвістичних термінів. Вінниця, Віниицький державний національнийй університет, 2000.

2. Флобер Г. Пані Боварі.: Париж, 1857

Размещено на Allbest.ru