Образ Парижа у творчості Е. Хемінгуея

Размещено на http://www.allbest.ru/

Образ Парижа у творчості Е. Хемінгуея

Заєць Д.І.

На початку 20-х років столиця Франції стала центром художнього життя і генератором нових естетичних ідей. Письменники, поети, художники із багатьох країн з'їжджалися сюди, щоб зануритися в атмосферу,де заперечувалися колишні цінності і створювалися, здавалося б, нові, народженні до життя ХХ ст. Саме тут починає свій творчий шлях Е. Хемінгуей[1, 4].

Париж був не тільки простором, де відбувалися дії більшості його творів, місцем героїчних боїв за честь і гідність людини, а й "Святом, яке завжди з тобою" (1960, опубл.1964). Саме так назвав свою книгу "великий Хемінгуей" [2, 714].

"Якщо тобі пощастило і ти змолоду жив у Парижі, то де б ти не опинився потім, він до скону залишиться з тобою, тому що Париж - це свято, яке завжди з тобою" - ці рядки з листа до друга стали епіграфом, яким розпочинається автобіографічна книга Хемінгуея. З висоти прожитих років письменник озирається на пору своєї молодості, відтворюючи напрочуд насичену атмосферу мистецького життя у Парижі 20-х років.

Париж показаний в романі як повоєнний притулок молодих людей, які ходять по паризьким кафе, пропалюючи життя і смітячи грошима, подорожують по світу і знаходять лише невеликий душевний спокій у природі, в п'янках і в посиденьках з друзями-письменниками, художниками і поетами, такими ж розчарованими і зневіреними, як і вони самі - це люди "втраченого покоління".

У своїй книзі "Свято, яке завжди з тобою" письменник описуєсвої літературні шукання, роки своєї молодості, любов і дружбу, якими вони були тоді в Парижі, знайомство з такими видатними письменники того часу, як Гертруда Стайн, Сільвія Біч, ЕзраПаунд та Скотт Фіцджеральд.

В Парижі, письменник, по його власним словам, "відкрив чудовий світ, який дарували тобі російські письменники". В своїй книзі "Свято, яке завжди з тобою" він згадував: "…я прочитав всього Тургенєва, всі речі Гоголя, перекладені на англійську, Толстого в перекладі КонстансГарнет і англійські видання Чехова ... Відкрити весь цей новий світ книг, маючи час для читання в такому місті, як Париж, де можна чудово жити і працювати, як би бідний ти не був, все одно що знайти безцінний скарб" [1, 5].

Також у книзі значне місце займає опис Хемінгуеєм своєї роботи. Автор створює своєрідний нарис свого розвитку як письменника, відображаючи ті істини, які він поступово відкривав для себе.

У творі можна виділити декілька основних тем:

- Творчий пошук і становлення Хемінгуея як письменника;

- Сімейні відносини; французький париж хемінгуей письменник

- Париж, на тлі якого розгортаються події.

Також образ Парижа присутній у романі "І сходить сонце (Фієста)". Роман побудований як серія окремих епізодів, кожен із яких є досить важливим і разом вони складають дві картини: Париж та Памплона. Картина Парижу показує хибний, фальшивий "карнавал", під час якого змішується день з ніччю, коньяк з вином, важливе з дріб'язковим, а в цілому створюється атмосфера, що позволяє хоч на час відволіктись від "проклятих" питань, сховатися в метушні псевдокарнавального побуту від світу і самого і себе. Друга картина становить багатобарвне народне свято карнавального розмаху в Памплоні [3, 96].

Контраст Париж і Памплона неухильно проводиться в великій кількості деталей, серед яких виокремлюються постійне підкреслення часу дії. В Парижі, при явному змішанні дня і ночі, не тільки день, а й час коли відбувається та чи інша подія, незмінно фіксується оповідачем. Це робиться настільки наполегливо, що коли ми зустрічаємо в тексті якесь загальне положення, створюється навіть відчуття своєрідної "накладки". Так, коли Джейк повідомляє, що закохавшись у Брет, Том почав програвати у теніс дуже слабким гравцям, мимоволі виникає питання, коли же він встиг грати, бо про конкретний час гри в теніс нічого не було сказано [3, 115].

Таким чином, ми можемо зробити висновок, що Париж відігравав важливу роль у житті та творчості письменника. Це місто, краще якого для письменника нема. Тому він і зображує його у багатьох своїх творах. Наприклад, у своїй книзі мемуарів "Свято, яке завжди з тобою" Хемінгуей розповідає про людей, з якими він спілкувався, і які вплинули на його становлення як письменника - це і Гертруда Стайн, і Скотт Фіцджеральд, і Езра Паунд і багато інших, також письменник описує атмосферу Парижу 20-х років ХХ ст.

Література

1. Грибанов Б. Э. Хемингуэй. / Б. Грибанов. - М.: Художественная литература,1972. - 670 с.

2. Зарубіжні письменники: Енциклоредичний довідник : У 2-х т. Тернопіль : Навчальна книга-Богдан. - 2005. Т. 2 : Л - Я / За ред. Н. Михальська, Б. Щавуоський. - 2006. - 864 с.

3. Лидский Ю.Я. Творчество Э. Хемингуэя / Ю.Я. Лидский. - 2-е изд., перераб. - К.: Наукова Думка, 1973. -433 c.

Размещено на Allbest.ru