Італійська молодь початку 1970-х років в романі У. Еко "Маятник Фуко"

Размещено на http://www.allbest.ru/

ІТАЛІЙСЬКА МОЛОДЬ ПОЧАТКУ 70-Х РОКІВ В РОМАНІ У. ЕКО “МАЯТНИК ФУКО”

Шерстюк Ольга Дмитрівна

Умберто Еко - один з видатніших письменників Італії XX століття, вчений-лінгвіст, семіотик, спеціаліст з масової культури, професор Болонського та декількох світових уніврситететів.

Особливість творчості Умберто Еко полягає в тому, він став символом не тільки строгої академічної науки, але й вільного художнього пошуку. За його творами можливо відтворити загальну картину еволюції західної гуманітаристики останніх тридцяти років, оскільки він завжди опинявся в епіцентрі інтелектуальних подій. Мета цього дослідження - виявити особливості молодіжгого духу Італії середини XX століття.

«Маятник Фуко» це історично-детективно-пародійний роман Умберто Еко, його події розгортаються на тлі пошуку відповідей на загадки містичного ордену тамплієрів. Напротязі всього роману У. Еко звертається до історії XX століття, а саме до ситуації, що склалася в його рідній Італії.

Роман починається з подій початку 70-х років. В той час в Італії вирували молодіжні бунти. Країна поринає в ідеї соціалізму, молодь бажає революційних змін та знищення застарілої капіталістичної системи. Але політичним вибором того, від імені кого ведеться розповідь, студента міланського університету Козабона, стає філологія. Незважаючи на це, він малює нам картину подій того часу дуже яскраво, але не без скептичного відношення до них.

Так, автор час від часу зветрається до описів життя одного з барів, популярного серед молоді того часу. Він відзеркалює дійсне ставлення людей різних професій та статусів одне до одного коли вони збираються разом у барі “Пілад”: “Активист студсовета играл в карты с журналистом, прислужником жёлтой прессы, в то время, как первые грузовики разъезжались по городу развозить капиталистическую пропаганду. У Пилада почему-то все акулы пера объявляли себя эксплуатируемыми пролетариями [2, 77]”. Також розповідач відзначає: “В ту эпоху все обращались друг к другу на «ты» - студенты к преподавателям и преподаватели к студентам” [2, 88]. Отже, зрозуміло, що в той час між людьми різних статусів існувало певне почуття “братерства”, їм було приємно відчувати що вони мають одну ціль і насправді, не дуже відрізняються один від іншого. Зрозуміло, що ідеї соціальної рівності призводять до спалаху протистоянь з капіталістичною дійсністю.

Цю сторону подій Еко в своєму романі описує наступним чином: “Революция проходила во дворах, в актовом зале и главных коридорах, все были против властей” [2, 74]. В той же час автор висловлює своє позицію щодо цих подій, яку сміливо можно назвати дещо саркастичною: “Я, как и все, считал, что мир стоит на пороге справедливого общества, но при этом полагал, что в справедливом обществе должны будут работать, к примеру, железные дороги. Однако окружающие меня санкюлоты вовсе не учились загружать уголь в топку, подсовывать башмаки и согласовывать расписание. Кого они собирались приставлять к поездам - непонятно” [2, 75].

Протиріччя молоді з владою загострювались: “Через несколько месяцев многие студенты перешли к вооруженному терроризму, эпоха уличных шествий под открытым небом заканчивалась” [2, 210].

Таким чином, приділивши належну увагу саме цьому аспекту роману, читач має змогу відійти від яскравих революційних гасел, відпочити від ідеологічних війн навіть сьогодення і поглянути на подібні події зі сторони. Побачити що насправді, багато енергії та життєвої сили розтрачується на насправді непотрібні речі, що життя людей у самому розквіті ломаються заради фанатичної віри в ті, чи іньши ідеали, і які б вони не були гарні зовні, вони не коштують такої ціни.

роман еко маятник фуко

Література

1. Усманова А.Р. УмбертоЭко: парадоксыинтерпритации /А.Р. Усманова. Мн.: Пропилеи, 2000. 200 с.

2. Эко У. Маятник Фуко/ У. Эко; пер. с итал. Е. Костюкович. М.: Астрель: CORPUS, 2012. 832 с.

3. Григорьева И.В. Италия в XX веке: учеб.пособие для вузов/ И.В. Григорьева. М.: Дрофа, 2006. 256 с.

Размещено на Allbest.ru