Творчість митців об’єднання "Ланка"-МАРС у літературному процесі першої третини ХХ століття: аспекти перцепції та рецепції

У підрозділі 3.6. «Експлікація роздвоєної особистості» на основі повісті «Смерть» Б. Антоненка-Давидовича простежується художня експлікація автором причин розгубленості й роздвоєності внутрішнього світу українця в період, позначений приходом до влади комуністичної партії більшовиків. Образ Костя Горобенка дисертант кваліфікує як ілюстрацію архетипу Тіні, що має своє коріння в міфах про близнюків.

Тема руйнації українського світу й людини в ньому активізувалась у творчості Б. Антоненка-Давидовича, знайшла художнє втілення в повісті «Смерть». Кость Горобенко, головний персонаж твору, продовжує галерею образів молодих людей, роздвоєних і розгублених у новому світі, які намагаються самоствердитись, повернути собі цілісність лише шляхом насильства. І хоча Кость Горобенко, на відміну від героїв Хвильового, убиває не рідну матір, а заручників, - це не може врятувати його від моральної загибелі. Кость Горобенко - нецілісна, схильна до самодраматизації, роздвоєна людина, яка не має гармонії між особистими й суспільними інтересами, тому приходить до помилкового висновку щодо можливості подолати роздвоєність свого внутрішнього «Я» вбивством іншої людини.

Самоусвідомлення Костя постає перед нами й у видіннях, які є дуже важливими для адекватної рецепції його образу й повісті в цілому. Срібна куля, у яку перетворюються в уяві Горобенка його минуле, виступає як артикуляція підсвідомості. З народних вірувань відомий факт, що убити перевертня можна лише срібною кулею, а минуле, що постає в маренні Горобенка у вигляді срібної кулі, означає не що інше, як його остаточне перетворення на перевертня, для якого срібло, тобто минуле, є смертельним.

Повість «Смерть» Б. Антоненка-Давидовича, як і значну частку прози «ланчан-марсівців», слід сприймати як спробу експлікації автором причин дисгармонії внутрішнього стану особистості зокрема й людського суспільства взагалі.

У підрозділі 3.7. «Концепція героїні у творчості Марії Галич» простежується цілісність творчого доробку Марії Галич щодо репрезентації в ньому жіночих образів.

Твори М. Галич, що ввійшли до першої збірки «Друкарка» (1927), на нашу думку, слід кваліфікувати як мозаїчну картину, яка складається з окремих фрагментів, але за відсутності хоча б одного з них втрачає завершеність. Кожен окремий твір збірки сприймається як окрема замальовка, але цілісний аналіз створює монолітний образ розгубленої людини післяреволюційної епохи. Перші три твори збірки легкими імпресіоністичними мазками намічають образи самотніх батьків, які з різних причин залишені своїми дітьми. Вони поглиблюють картину покинутого, деградуючого села. Наступні твори репрезентують героїню, яка з голодного села йде до міста для того, щоб покращити свою долю. Вона проходить від наймички до друкарки, яка добре володіє своїм фахом. Однак робота, досить пристойне місце в суспільстві не роблять героїню щасливою, навпаки доводять їй, що вона без роботи нічого не варта у великому місті. Не приносить щастя й злагоди з собою навіть творча робота, яку має героїня повісті «Кар'єра» з однойменної наступної збірки М. Галич. Після довгих пошуків знаходить гармонію лише героїня оповідання «Весною».

Отже, творчість М. Галич зазначеного періоду слід сприймати як єдиний текст, у якому відображено фізичну й духовну еволюцію жінки. Образи жінок подаються письменницею статично в кожному окремо взятому творі, але аналіз усього доробку письменниці дає підстави вважати, що персонажі переходять з одного твору в інший і демонструють моральне зростання її героїнь, починаючи від новели «Хліба нема» й закінчуючи оповіданням «Весною». Поступове окреслення чіткості репрезентації героїні вважаємо спробами самоусвідомлення самої М. Галич.

Четвертий розділ «Полістильові пошуки «ланчан-марсівців» репрезентує стилістичний діапазон творчості письменників.

У підрозділі 4.1. «Модернізм: статус інтерсуб'єктивної реальності дискурсу «Ланки»-МАРСу» наголошується на модерністській художній свідомості «ланчан-марсівців».

Період появи в літературі «ланчан-марсівців» позначений мистецькими пошуками нових ідейно-естетичних критеріїв та нових шляхів їх реалізації. Література знаходилась на роздоріжжі між сталою народницькою традицією й модерністськими віяннями європейської думки. У творчості митців літературного об'єднання «Ланка»-МАРС прослідковуються модерністичні тенденції, які виявляються у фабулі й сюжеті конкретних творів, у структурі ліричного вірша й основних мотивах їхнього художнього мислення. Виявлення їх, з'ясування співвіднесеності з європейським контекстом літератури ХХ століття, доведення паралелізму естетичних принципів митців «Ланки»-МАРСу із загальними всесвітніми тенденціями є важливим для розуміння їхніх основних творчих принципів. Загальна орієнтація на європейську культуру обумовила єдині філософські засади художнього мислення митців «Ланки»-МАРСу, сприяла високому рівню творчості, орієнтації на загальнолюдські проблеми свого часу.

Творчість В. Підмогильного, Б. Антоненка-Давидовича, Г. Косинки, Є. Плужника, Б. Тенети, М. Галич - це конструкція долі й сенсу існування людини, пізнання нею самої себе, дослідження народження людини, яка осмислює трагічність свого статусу істоти, виокремленої з природи, приреченої на відчуження й алієнацію. Творці через свою естетичну призму синтезують такий художній образ, який постає у їхній інтерпретації як емоційний еквівалент концепції дійсності й людини.

Заслуга письменників, що входили то літературної організації «Ланка»-МАРС, у розбудові новітньої модерністичної літератури безперечна. Творчість найяскравіших представників стала синтезом глибоко національного світовідчуття та новітньої думки Європи того часу. Серед модерністських мотивів, що стали провідними в їхній творчості й свідчать про європейськість їхнього творчого надбання, особливо слід виділити мотиви самотності, відчуження людини, смерті й ті, які навіюють думку про неминучу історично-моральну катастрофу переважно філософського, а також суспільно-політичного підґрунтя. Укорінені в ментальний ґрунт української нації художні звершення майстрів слова тісно пов'язані з надбаннями світової духовної скарбниці й репрезентують високий потенціал нашої нації.

У підрозділі 4.2. «Художні трансформації «філософії серця» у творчості Євгена Плужника» відбувається актуалізація проблем, що розкривають особливості української ментальності, національного світосприйняття й світорозуміння. Найхарактернішою особливістю української філософської думки стала «філософія серця» або кордоцентризм, закорінений у світобачення Г. Сковороди. У сучасному українознавстві теза про кордоцентричний характер української культури й, відповідно, світобачення її найвидатніших представників, стала аксіоматичною.

У творчому надбанні Є. Плужника спостерігаємо широке смислове наповнення «поняття серце», що свідчить про його спрямованість на внутрішній, емоційно-почуттєвий світ людини, керований покликом серця, а не холодним розрахунком, глибоко особистісний підхід до тлумачення картин світу, моральні абсолюти. Є. Плужник досить часто звертається до образу серця у своїй поетичній спадщині. Найбільша частота звернень спостерігається в його ранніх віршах 1923-1925 років, а також у першій збірці «Дні» (1926). Набагато рідше зустрічаємо образ серця в збірках «Рання осінь» (1927) та «Рівновага» (1933). У поезіях зі збірки «Рання осінь» автор змушує своє серце мовчати в поезії «Вчора над містом летіли гуси... ». Однак, в останній збірці «Рівновага» серце виступає в досить чіткій якості - співрозмовника поета, що випливає з традицій Тараса Шевченка. Так, у поезії «Даремно шукаю розради...» перед читачем чітко окреслюється серце як джерело поетичного натхнення письменника.

У поетичній спадщині митця саме серце виражає суть людського існування. За допомогою цього образу автор передає глибоке внутрішнє протистояння, яке в його поезіях має синонімічне позначення низького й високого, минущого й вічного, земного й небесного. Поет цінує лише духовні цінності, що робить його чужим і самотнім, втомленим від життя. Це сполучається з «філософією серця» П. Юркевича, за якою саме до серця зводиться вся духовна діяльність людини, бо тільки воно здатне на відчуття. Творчість Є. Плужника засвідчує органічний зв'язок поетичної спадщини митця з християнською вірою й глибинами української ментальності, що перш за все виявились у кордоцентричній спрямованості його творчості, знайшовши в ній своєрідне поєднання й інтерпретацію.

У підрозділі 4.3. «Націєзорієнтованість художнього світу «ланчан-марсівців» зазначено, що письменники, які входили до літературної групи «Ланка»-МАРС, стали активними учасниками літературного контексту в час зміни історико-культурної парадигми, заперечення всіх попередніх традицій і канонів, у час глибокої кризи, зумовленої втратою життєвих орієнтирів, але й у час нетривалого національного відродження. Аксіоматичним є твердження, що в періоди пробудження націй тема національного обов'язку (чи - навпаки - відступництва) набуває особливої гостроти.

Тому акцентація уваги на націєзорієнтованості художнього світотворення письменників літературної організації «Ланка»-МАРС, як основної естетичної підвалини їхнього світобачення й способах його реалізації, є важливими в дослідженні спільних домінант художньої картини світу митців.

Перш за все, презентуючи націєзорієнтованість художнього світотворення представників цієї літературної організації, варто зазначити, що наскрізно в їхній творчості відчувається відгомін трагедії українського національного відродження, яке почалося перемогою у 1917 році (маємо на увазі Універсал Центральної Ради), а закінчилось занадто сумнозвісно. Це твори «Смерть», «Печатка» Б. Антоненка-Давидовича; «Гайдамака», «Третя революція» В. Підмогильного; «Фавст», «Чад» Я. Качури, «Мати» Г. Косинки; «Старший боярин», «Поет» Т. Осьмачки та ін. Також варто зазначити тяжіння в їхній творчій спадщині до національної нарації, тобто такої оповіді, яка у своїх концептуальних вимірах відображає ідеологію складання, формування й утвердження нації. Цей тип нарації зумовлений скерованістю їхньої творчості на національну ідентичність. При порівнянні ранніх і більш пізніх творів митців чітко проступає зростання інтелектуальної складової художнього континуума їхньої прози, письменники прагнули осмислити українську дійсність в усій її багатовимірності й повноті.

Для того, щоб підняти своє національне мистецтво до світового рівня, на їхню думку, необхідно творчо засвоювати, інтегрувати, розвивати й збагачувати традиційні національні творчі набутки сукупно зі стильовими й естетичними шуканнями митців європейської школи. Тому у своїй творчості вони намагались асимілювати й пристосувати прогресивні ідеї для формування своєї націєзорієнтованої позиції.

Підрозділі 4.4. «Неоромантична й експресіоністична життєдайність світовідчування (Іван Багряний)».

Неоромантизм є однією з провідних стильових течій, яка найвиразніше представляє досить розмаїту панораму стильових тенденцій початку ХХ століття. Світоглядна й стильова позиція І. Багряного сформувалася в атмосфері літературного процесу 1920-х років. У своїй творчості він моделює майбутнє як певний ідеал, антитезу реальності. Звертаючись до історичних сюжетів і мотивів, митець не намагається викласти їх з фактологічною достовірністю, а переосмислює, проектуючи на сучасну йому дійсність.

У своїй творчості письменник орієнтується на вольове, діяльне начало української людини, піднімаючи її до найвищих висот свідомості. Творам І. Багряного властивий динамізм, драматизм, рельєфно виражене вольове начало, апеляція до вічних духовних і моральних цінностей. Крізь усі великі прозові твори митця проходить образ ідеального, суспільно активного героя, який за всіх найнесприятливіших обставин залишається вірним сином свого народу, гідною й незламною особистістю. Григорій Многогрішний, Андрій Чумак, Максим Колот не змирилися з насильницьки нав'язаними їм статусами, пережили нелюдські іспити на людяність і залишились у надзвичайних обставинах внутрішньо незламними. .

Однак, у творчий контекст «ланчан-марсівців» І. Багряний увійшов як експресіоніст. Саме такі стилістичні тенденції виявляються в ранній творчості митця. Найбільш адекватним прикладом щодо цього є новели зі збірки «Чорні силуети», поезії «Собачий бенкет», «Балада про серце» та ін.

У підрозділі 4.5. «Імпресіонізм як стильова домінанта творчості Бориса Тенети» аналізується імпресіоністична домінанта творчості Б. Тенети.

Перше пореволюційне десятиліття в українській літературі позначене розмаїттям стильових течій і напрямів та їх одночасним співіснуванням, проте, слід зазначити, що українська література зазначеного періоду розвивалася переважно під знаком імпресіонізму.

Найбільш прийнятною для імпресіоністичної новели є форма розповіді або сповіді я-оповідача, яка надає розрізненому сприйняттю дійсності й уривчастим фрагментам, відбитим у свідомості персонажа, емоційної цілісності. Ці особливості чітко простежуються в ранній прозі Б. Тенети. У його «Листах з Криму» оповідь зосереджена переважно на внутрішньому конфлікті особистості, а це викликає суб'єктивізацію дійсності й такі засади поетики як «настроєва» композиція, підтекст, широке залучення символів, кольорів, предметних деталей. Зображення світу у творах Б. Тенети втілюється у формах внутрішнього ідеального життя, адекватних процесам людської психіки - таким як спогад, асоціації. В оповіданні «Листи з Криму», що дало назву збірці, має місце подвійний спогад, бо Б. Тенета, використовує прийом «текст у тексті», оповідач наводить нам три листи, які були написані його другом Іваном під час відпочинку в Криму. Причому листи ці відбивають саме той період в житті Івана, коли він, сам того не розуміючи, поступово закохувався у випадкову супутницю Ніну, яка переживала такі ж почуття. Автор листів лише десь на маргінесі свідомості відчуває справжні причини свого незадоволення прекрасною природою Криму й поведінкою такої «ненависної» Ніни.

У збірці Б. Тенети чітко виявились такі ознаки імпресіоністичної моделі світу, як заглибленість у внутрішній світ людини, відтворення яскравих слухових і зорових образів, суб'єктивність зображення, ліризм, використання пейзажних думок і фраз, які допомагають показати плин настроїв оповідача. Таким чином, перша збірка прози Б. Тенети «Листи з Криму» позначена імпресіоністичним сприйняттям дійсності. Визначальними для митця стали: густа конденсація думок і почуттів, мінливість вражень ліричного героя, зображення світу природи крізь призму сприйняття оповідача. Окрім «Листів з Криму» творчим надбанням Б. Тенети є збірки «Гармонія і свинушник» (1928), «Десята секунда» (1929), «Будні», «Ненависть», «П'яниці» (1930). Усі вони, як і поезії, що хоч і зрідка, але друкувались у тогочасній пресі, до цього часу не перевидані й чекають на свого сучасного дослідника, адже без аналізу творчого надбання Б. Тенети не буде повною історія української літератури ХХ століття.

У підрозділі 4.6. «Концепція екзистенціалізму у творчості «ланчан-марсівців» увага закцентована на аналізі екзистенційно-антропологічних проблем у творчості «ланчан-марсівців».

Трагічна невлаштованість людського буття, яка особливо виявилась у ХХ столітті, позначилась на творчій свідомості багатьох письменників. Провідними у їхніх творах стали мотиви самотності, страху, відчаю, тотальної свободи й залежності людини, абсурдності її існування. Аналіз творчості «ланчан-марсівців» доводить наявність у ній основних категорій екзистенціалізму. Екзистенціалісти розглядають дійсність з точки зору її заторкнутості людською суб'єктивністю, що особливо чітко простежується у творчості письменників цього літературного об'єднання.

У творчій спадщині В. Підмогильного, Б. Антоненка-Давидовича, Г. Косинки, Є. Плужника, Т. Осьмачки, Д. Фальківського Б. Тенети, М. Галич, Г. Брасюка, І. Багряного домінує прагнення до зображення індивіда в суперечливій суб'єктивно-об'єктивній парадигмі психоаналітичної інтерпретації особистості в екзистенціальному вимірі. Однак у залежності від персоналій, їхня творчість позначена рисами екзистенціалізму більшою або меншою мірою. Дослідники визначають поглиблення рис екзистенціалізму в третій збірці Т. Осьмачки «Клекіт» (1929), що була останньою з виданих в Україні. Мотив самотності є провідним і в прозовій спадщині «ланчан-марсівців». Це «Історії пані Ївги» й «Собака» В. Підмогильного, «Недуга» Є. Плужника, «Тук-тук...» та «Справжній чоловік» Б. Антоненка-Давидовича, «Небела» та «Друкарка» М. Галич, переважає він і в оповіданнях Г. Брасюка та Б. Тенети, романах І. Багряного.

Філософія екзистенціалізму вплинула на формування їхньої картини світу. Багато в чому художнє вираження суголосних екзистенціалізму ідей у «ланчан-марсівців» сполучається з глибоко філософськими ідеями К. Ясперса, М. Гайдеґґера, Ж.-П. Сартра та інших, однак варто говорити лише про типологічні збіги й спільний ідейний конгломерат. Екзистенціалізм українських письменників глибоко закорінений в їхній ментальності, має національну культурну традицію, пов'язану не лише з творчістю В. Винниченка чи Лесі Українки, але й з філософією Г. Сковороди й П. Юркевича. Крім того, таке світовідчуття митців породило саме ХХ століття, яке стало багато в чому межовим для людства. Тому самотність є одним із провідних мотивів творчого світу письменників літературного угруповання 20-х років минулого століття «Ланка»-МАРС. Аналіз вияву філософії екзистенціалізму у творчості митців ще чекає на свого дослідника.

У «Висновках» підсумовуються основні положення та результати проведеного дослідження щодо спільних художніх принципів «ланчан-марсівців» і особливості їхньої реалізації. Проаналізовано проблеми перцепції та рецепції, як центрального системотвірного чинника комунікативного процесу, інтеграцію творчості «ланчан-марсівців» в український літературний контекст.

Окреслення новоісторії української літератури ХХ століття неможливе без суттєвого корегування загальноприйнятого погляду на літературні групи й об'єднання раннєрадянського періоду, за яким вони розглядались лише як своєрідне відображення тогочасної класової боротьби в літературі й мистецтві. Літературне об'єднання однодумців «Ланка»-МАРС, яке в радянські часи визначалось як «попутницьке», чітко вписується у творчий контекст першої третини ХХ століття. Художні здобутки «ланчан-марсівців» стали перехідним етапом між досягненнями попередників і намітили обриси української літератури майбутнього. Тому без визначення місця і ролі цієї організації в літературному процесі неможливе продуктивне осмислення історії української літератури. Присутність літературного угруповання «Ланка»-МАРС у дискурсі української літератури як системного естетичного явища є незаперечним фактом.

Об'єднання письменників в одну літературну організацію ґрунтується, перш за все, на об'єктивній близькості творчості, подібності їхніх художніх позицій. Тому важливим на сьогодні є не лише аналіз творчості митців, а й окреслення типологічних спільностей художнього світу письменників, які дозволяють визначити значення літературної організації в цілому для саморозвитку української літератури. Багатогранна творча спадщина представників літературної організації «Ланка»-МАРС репрезентує літературний процес в Україні 20-30-х рр., що названий Ю. Лавріненком «розстріляним відродженням». Їхня творчість є цілісним явищем, яке пронизане системою інваріантних мотивів, образів, художніх засобів, виразними тенденціями зближення, взаємодоповнення й розходження. Діалог авторів виявляється у взаємоприсвятах, варіюванні подібних образів, розвитку й повторенні спільних ідей, причому такі діалоги прочитуються як в межах творчості одного автора, так і в спільному контексті творів. «Ланчани-марсівці» віднайшли свій шлях творчого самоствердження, виробивши естетичну концепцію, що поєднала традиції фольклору, літературної класики й набутки модернізму. Концептуальною засадою їхньої творчості стало утвердження літератури в іманентному статусі як способу індивідуального й культурного самоозначення.

Міжтекстові сходження «ланчан-марсівців» виокремлюють авторитетні прецеденті для них тексти, які стали зразком для творчого наслідування й переосмислення на новому естетичному рівні. При всьому розмаїтті авторських уподобань варто виділити, за висловом М. Мамардашвілі, «латентні тексти» як слов'янська міфологія й фольклор, твори Т. Шевченка, М. Гоголя, Лесі Українки, О. Кобилянської, В. Винниченка, С. Васильченка, Й. Гете, К. Гамсуна та інших письменників, чиї творчі імпульси інспірували художньо-естетичні пошуки молодих митців. Виявлення імпліцитної інтертекстуальності є однією з основних передумов осягнення авторського задуму, служить чіткості сприйняття тексту й визначає його конотативні зв'язки.

Естетичною основою творчості всіх представників організації стала увага до слова, до людини, повага до класичної культурної спадщини, культурологічна оснащеність (інонаціональні образи, сюжети, переклади); високі вимоги до мистецьких творів, раціональний тип художнього мислення, культивування загальнолюдських проблем у творчості. Митці заперечували народницький реалізм з його голим побутовізмом і фольклоризмом, ретельну фіксацію окремих фактів без глибоких узагальнень, стихійний ліризм без філософського спрямування, канонізацію форм та ідей. Вони прагнули наповнити своє мистецтво філософською глибиною, уважаючи, що саме це виведе українську літературу на світові обрії, на нові ідейно-мистецькі вершини.

Творчість «ланчан-марсівців» - адекватний художньому хистові спосіб самовираження. У ній виділяється властивий їм особливий тип саморефлексії з глибоко діалектичним поєднанням національного й загальнолюдського. Ідея єдності культурного розвитку людства була екзистенційно пережита письменниками й випробувана в перекладній і художній творчій діяльності. Не підлягає сумніву, що представники організації різнилися ступенем засвоєння культурних надбань людства, мірою таланту й різновекторністю художньо-естетичних шукань, тому по-різному втілювали свої творчі ідеї, однак були об'єднані прагненням вивести українську літературу на світовий рівень, позбавивши її від примітивізму, графоманства, «хохлацької макулатури».

У творчості письменників, що належали до київської літературного об'єднання «Ланка»-МАРС, простежуються нові підходи до зображення своїх сучасників, пов'язані з поглибленням показу внутрішнього світу персонажа, зі спробами проникнення в його складне духовне життя. Художня реалізація концепції людини ґрунтується на змалюванні внутрішнього світу особи, який знаходиться в дисгармонії із зовнішнім світом. У центрі творчості митців постала людина, розгублена перед глобальними світовими катастрофами, яка втратила старі ідеали, а нові ще продовжує шукати. Проза й поезія письменників пронизана відчуттям кризи гуманістичних цінностей, абсурдності буття, апокаліптичними мотивами. Особливо це відчутно у творчості Т. Осьмачки. У прозі Б. Антоненка-Давидовича, Г. Брасюка, М. Галич, Г. Косинки, В. Підмогильного та ін. майже зникає фігура автора-оповідача, що був посередником між персонажем і читачем. Фрагментарність композиції визначає «рубленість» або «мозаїчність» прози, тобто окреслення тексту у вигляді інколи досить розрізнених епізодів, які лише уявою читача можуть бути об'єднані в одне ціле.

Таким чином, у дисертації представлена історія літературної організації «Ланка»-МАРС, починаючи від часу відокремлення в 1924 році групи молодих письменників від АСПИСу й до саморозпуску літугруповання МАРС у 1928 році. У дослідженні визначено особовий склад організації, її роль у літературному процесі першої третини ХХ століття, простежено втілення універсалій художньої свідомості та психічних архетипів. Представники цієї організації у своїх титульних творах намагались удосконалити кращі традиції класиків літератури, прагнули вивести українську літературу на світовий рівень. У дослідженні йдеться про те, що творчість «ланчан-марсівців» є формально-змістовою єдністю, що віддзеркалює мистецькі, моральні й політичні шукання митців першої третини ХХ століття й становить собою цілісну систему як на діахронному, так і на синхронному рівнях.

ОСНОВНІ ПУБЛІКАЦІЇ

1. Дмитренко В.І. Літературний дискурс «Ланки»-МАРСу першої третини ХХ століття: [монографія] / В.І. Дмитренко. - Луганськ : ДЗ «ЛНУ імені Тараса Шевченка», 2009. - 280 с. ( 14, 6 др. арк.).

Рецензія: Кравченко О.Л. Літературне об'єднання «Ланка»-МАРС в критичній рецепції ХХІ століття / О.Л. Кравченко // Вісник Луганського національного університету (філологічні науки). - Луганськ, 2009. - № 14 (177). - С. 192-194.

2. Дмитренко В.І. Нівеляція особистості українця в ранніх творах Б. Антоненка-Давидовича / В.І. Дмитренко // Вісник Луганського державного педагогічного університету (філологічні науки). - Луганськ, 1999. - № 6 (16). - С. 15-18. (0,3 др. арк.).

3. Дмитренко В.І. Трагедія людської індивідуальності в українській прозі 20-х рр. (на прикладі творів М. Хвильового, В. Підмогильного та Б. Антоненка-Давидовича) / В.І. Дмитренко // Вісник Луганського державного педагогічного університету (філологічні науки). - Луганськ, 2000. - № 5 (25). - С. 43-47. (0,4 др. арк.).

4. Дмитренко В.І. Руйнація української душі в повісті Б. Антоненка-Давидовича «Смерть» / В.І. Дмитренко // Вісник Луганського національного педагогічного університету імені Тараса Шевченка (філологічні науки). - Луганськ : Альма-матер, 2004 - № 3 (71). - С. 172-177. (0,4 др. арк.).

5. Дмитренко В. Націозорієнтованість творчого світу митців літературного угруповання «Ланка» / Вікторія Дмитренко // Література. Фольклор. Проблеми поетики : Збірник наукових праць / відп. ред. А.В. Козлов. - К. : Акцент, 2004. - Випуск 18. - Частина 2. - С. 201-208. (0,4 др. арк.).

6. Дмитренко В.І. Літературна організація київських митців «Ланка» - «Марс»: історія створення, єдині тенденції творчості / В.І. Дмитренко // Вісник Луганського національного університету імені Тараса Шевченка. - Луганськ : Альма-матер, 2004. - № 7 (75). - С. 69-76. (0,6 др. арк.).

7. Дмитренко В.І. Український Фауст Григорія Косинки / В.І. Дмитренко Вісник Луганського національного педагогічного університету імені Тараса Шевченка. - Луганськ : Альма-матер, 2005. - № 1 (81). - С. 66-72. (0,4 др. арк.)

8. Дмитренко В.І. Фольклорна символіка ранньої творчості Марії Галич / В.І. Дмитренко // Література. Фольклор. Проблеми поетики : Збірник наукових праць / відп. ред. А.В. Козлов. - К. : Акцент, 2005. - Випуск 22. - Частина 1. - С. 84-90. (0,4 др. арк.).

9. Дмитренко В.І. Степ як концепт націоментальної образності письменників «Ланки»-МАРСу / В.І. Дмитренко // Література. Фольклор. Проблеми поетики : Збірник наукових праць / відп. ред. А.В. Козлов - К. : Акцент, 2005. - Випуск 21. - Частина 2. - С. 137-146. (0,5 др. арк.).

10. Дмитренко В.І. Вплив В. Винниченка на письменників київської літературної організації «Ланка» / В.І. Дмитренко // Наукові записки. Сер. : Філологічні науки (літературознавство, мовознавство). - Кіровоград, 2005. - Вип. 62. - С. 94-99. (0,4 др. арк.).

11. Дмитренко В.І. Модерністичні мотиви творчості письменників літературної організації «Ланка»-МАРС як наближення до європейської традиції / Дмитренко В.І. // Актуальні проблеми слов'янської філології: [Міжвуз. зб. наук. статей / відп. ред. В.О. Соболь]. - К.-Ніжин : ТОВ «Видавництво «Аспект-Поліграф», 2006. - Вип. ХІ: Лінгвістика і літературознавство. Частина ІІ - С. 200-209. (0,7 др. арк.).

12. Дмитренко В.І. Митці літературної організації «Ланка» - МАРС в рецепції Ю.А. Лавріненка / В.І. Дмитренко // Вісник Луганського національного університету імені Тараса Шевченка (філологічні науки). - Луганськ : Альма-матер, 2006. - № 1 (96). - С. 78-85. (0,5 др. арк.).

13. Дмитренко В.І. Імпресіонізм як стильова домінанта ранньої прози Бориса Тенети / В.І. Дмитренко // Вісник Луганського національного університету імені Тараса Шевченка (філологічні науки). - Луганськ : Альма-матер, 2006. - № 10 ( 105). - С. 52-58. (0,4 др. арк.).

14. Дмитренко В.І. Естетично-літературний дискурс угруповання «Ланка»-МАРС в контексті дискусії 1925-1928 років / Дмитренко В.І. // Наукові праці Кам'янець-Подільського державного університету. Філологічні науки. - Вип. 13. - Кам'янець-Подільський : ПП Заріцький. - 2006. - С. 39-44. (0,4 др. арк.).

15. Дмитренко В.І. Екзистенціальний аспект мотиву самотності у творчості письменників літературної організації «Ланка»-МАРС / В.І. Дмитренко // Вісник Луганського національного педагогічного університету імені Тараса Шевченка. Луганськ : Альма-матер, 2006. - № 15 (110). - С. 64-71. (0,5 др. арк.).

16. Дмитренко В.І. Неоромантичні домінанти художнього світу прози Івана Багряного / В.І. Дмитренко // Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна : До 100-річчя від дня народження Івана Багряного. Серія Філологія. - Харків, 2006. - Випуск 48. - № 742 - С. 23-30. (0,4 др. арк.).

17. Дмитренко В. Інтертекстуальна структура повісті «Старший боярин» : вплив М. Гоголя на творчий світ Т. Осьмачки / Вікторія Дмитренко // Наукові записки. Сер. : Філологічні науки (літературознавство). - Кіровоград : РВВ КДПУ ім. В. Винниченка, 2006. - Вип. 70. - С. 71-77. (0,5 др. арк.)

18. Дмитренко В.І. Архетип матері у творчості письменників літературного об'єднання «Ланка»-МАРС / В.І. Дмитренко // Вісник Луганського національного педагогічного університету імені Тараса Шевченка (філологічні науки). - Луганськ : Альма-матер, 2007. - № 2 ( 119). - С. 48-55. (0,5 др. арк.).

19. Дмитренко В.І. Художні трансформації «філософії серця» у творчості Євгена Плужника / В.І. Дмитренко // Вісник Луганського національного педагогічного університету імені Тараса Шевченка (філологічні науки). - Луганськ : Альма-матер, 2007. - № 8 (125). - С. 41-47. (0,4 др. арк.).

20. Дмитренко В.І. Сучасна рецепція роману Г. Брасюка «Донна Анна» / В.І. Дмитренко // Актуальні проблеми слов'янської філології: [Міжвуз. зб. наук. статей / відп. ред. В.О. Соболь]. - К.-Ніжин : ТОВ «Видавництво «Аспект-Поліграф», 2006. - Вип. ХІІІ: Лінгвістика і літературознавство. Частина ІІ - С. 237-242. (0,4 др. арк.).

21. Дмитренко В.І. Голод 20-х років у творчості письменників літературної організації «Ланка»-МАРС / В.І. Дмитренко // Вісник Луганського національного педагогічного університету імені Тараса Шевченка (філологічні науки). - Луганськ : Альма-матер, 2007. - № 14 (130). - С. 71-77. (0,5 др. арк.).

22. Дмитренко В.І. Творча постать О. Кобилянської в художньому світі митців літературної організації «Ланка»-МАРС / В.І. Дмитренко // Вісник Луганського національного педагогічного університету імені Тараса Шевченка (філологічні науки). - Луганськ : Альма-матер, 2007. - № 22 (138). - Частина І. - С. 35-41. (0,5 др. арк.).

23. Дмитренко В.І. Особливості творчого надбання Бориса Тенети / В.І. Дмитренко // Вісник Луганського національного педагогічного університету імені Тараса Шевченка (філологічні науки). - Луганськ : Альма-матер, 2007. - № 22 (138). - Частина ІІ. - С. 61-66. (0,4 др. арк.).

24. Дмитренко В.І. Рецепція міста у творчості Бориса Тенети / В.І. Дмитренко // Вісник Луганського національного університету імені Тараса Шевченка (філологічні науки). - Луганськ : Альма-матер, 2008. - № 1 (140). - С. 70-76. (0,5 др. арк.).

25. Дмитренко В.І. Літоб'єднання «Ланка»-МАРС у спогадах Григорія Костюка / В.І. Дмитренко // Вісник Луганського національного університету імені Тараса Шевченка (філологічні науки). - Луганськ : Альма-матер, 2008. - № 11 (150). - С. 134-143. (0,6 др. арк.).

26. Дмитренко В.І. Творча постать Тараса Шевченка в рецепції письменників з літоб'єднання «Ланка»-МАРС / В.І. Дмитренко // Вісник Луганського національного університету імені Тараса Шевченка (філологічні науки). - Луганськ : Альма-матер, 2008. - № 19 (158). - С. 39-45. (0,5 др. арк.).

27. Дмитренко В.І. Концепція героїні у творчості Марії Галич / В.І. Дмитренко // Вісник Луганського національного університету імені Тараса Шевченка (філологічні науки). - Луганськ : Альма-матер, 2009. - № 1 (164). - С. 48-57. (0,6 др. арк.).

28. Дмитренко В.І. Збірка «Чорні силуети» І. Багряного в контексті творчості письменника / В.І. Дмитренко // Вісник Луганського національного університету імені Тараса Шевченка (філологічні науки). - Луганськ : Альма-матер, 2009. - № 3 (166). - Ч. І. - С. 176-182. (0,4 др. арк.).

АНОТАЦІЯ

літературний ланка твір

Дмитренко В.І. Творчість митців об'єднання «Ланка»-МАРС у літературному процесі першої третини ХХ століття: аспекти перцепції і рецепції. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філологічних наук зі спеціальності 10.01.01 - українська література. - Інститут філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Київ - 2009.

У дисертації вперше в історії української літератури пропонується різноаспектне дослідження модусу присутності митців об'єднання «Ланка»-МАРС у літературному просторі першої третини ХХ ст. Проаналізовано проблеми перцепції та рецепції, як центрального системотворчого чинника комунікативного процесу, інтеграцію творчості «ланчан-марсівців» в український літературний контекст. З'ясовано роль української традиції у творчості письменників, а також спроби її переінтерпретації, здійснено аналіз антропологічних проекцій творів митців «Ланки»-МАРСу, визначено інтерсуб'єктивний дискурс об'єднання; описано полістильові пошуки письменників.

Спільні домінанти художнього світотворення митців окреслюється на основі аналізу творів Б. Антоненка-Давидовича, І. Багряного, Г. Брасюка, М. Галич, Я. Качури, Г. Косинки, В. Підмогильного, Є. Плужника, Т. Осьмачки, Б. Тенети, Д. Фальківського, В. Ярошенка, а також їхніх статей, листів, спогадів і архівних матеріалів.

Ключові слова: «Ланка»-МАРС, модус присутності, «розстріляне відродження», інтерпретація, дискурс.

АННОТАЦИЯ

Дмитренко В.И. Творчество писателей объединения «Ланка»-МАРС в литературном процессе первой трети ХХ века: аспекты перцепции и рецепции. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора филологических наук по специальности 10.01.01 - украинская литература. - Институт филологии Киевского национального университета имени Тараса Шевченко, Киев - 2009.

В диссертации впервые в истории украинской литературы предлагается разноаспектное исследование модуса присутствия писателей объединения «Ланка»-МАРС в литературном процессе первой трети ХХ столетия. Проанализированы проблемы перцепции и рецепции как центрального системного составляющего коммуникативного процесса, интеграция творчества писателей в украинский литературный контекст. Определена роль украинской традиции в творчестве писателей, а также варианты её переинтерпретации, произведен анализ антропологических проекций в произведениях писателей «Ланки»-МАРСа, очерчен интерсубъективный дискурс организации и полистилистические поиски писателей.

Общие доминанты художественного творчества писателей определяются на основе анализа произведений Б. Антоненко-Давыдовича, И. Багряного, Г. Брасюка, М. Галич, Я. Качуры, Г. Косынки, В. Пидмогыльного, Е. Плужныка, Т. Осьмачки, Б. Тенеты, Д. Фалькивского, В. Ярошенко, а также их статей, писем, воспоминаний и архивных материалах.

Первый раздел «Литературное объединение «Ланка»-МАРС: модус присутствия» представляет генезис и становление объединения от АСПИСа до МАРСа. На основе архивных материалов, мемуаров, воспоминаний, литературоведческих публикаций очерчиваются объективные и субъективные причины создания новой творческой группы молодых писателей, которая занимает особенное место в истории украинской литературы первой трети ХХ столетия. Подчёркивается близость творческих позиций «ланчан-марсовцев» с украинскими литературными организациями ВАПЛИТЕ, «неоклассики», «Митуса», а также русским писательским объединением «Серапионовы братья». Во втором разделе «Украинская классическая литературная традиция и её интерпретация «ланчанами-марсовцами» исследуется влияние украинской классической традиции на творчество «ланчан-марсовцев». В разделе акцентируется, что писатели данного литературного объединения соединили лучшие достижения классики с конструированием модернистской картины мира.

В третьем разделе «Антропологические проекции писателей «Ланки»-МАРСа» представлен анализ и интерпретация антропологических проекций писателей, которые принадлежали к литературной организации «Ланка»-МАРС. Исследована архитипная образность писателей, концепт голода, модель города, экспликация причин раздвоения личности. Четвёртый раздел «Полистилевые поиски «ланчан-марсовцев» представляет полистилистический диапазон творчества писателей. Отдельно выделяются неоромантические, импрессионистические, экспрессионистические и экзистенциалистские стилевые доминанты.

В «Выводах» указано, что объединение писателей в одну литературную организацию основывается, прежде всего, на объективной близости их творчества, схожести художественных позиций. В связи с этим важным есть не только анализ произведений писателей, но и типологии их творческого мира, что позволяет определить значение литературного объединения «Ланка»-МАРС для развития украинской литературы. Эстетическая концепция «ланчан-марсовцев» соединила традиции фольклора, литературной классики с достижениями модернизма. Определяющим для их творчества стало утверждение литературы в имманентном статусе как способа индивидуального и культурного самоопределения.

Ключевые слова: «Ланка»-МАРС, модус присутствия, «расстрелянное возрождение», интерпретация, дискурс.

ANNOTATION

Dmytrenko V.I. The works of the artists of «Lanka»-MARS association in the literary process in the first third of the XX century: aspects of perception and reception. - Manuscript.

Thesis for taking a scientific degree of the Doctor of Philology Science in speciality 10.01.01. - Ukrainian Literature. - The Institute of Philology of Kyiv National University by Taras Shevchenko, Kyiv - 2009.

Different aspects in research of modus of presence of artists «Lanka»-MARS association in the literary space of the first third of the XX century are proposed in the research for the first time in the history of Ukrainian Literature. Problems of perception and reception as central system formation factors of communicative process, integration of «Lanchan-marsivtsiv»`s works in Ukrainian literary contexts were analyzed. The Role of Ukrainian tradition in writers' works and also the attempts of its reinterpretation has been cleared up, analysis of anthropologist projections of «Lanka Mars» artists' works has been done. Intersubjective discourse of association has been defined; polystyle researches of writers were described.

The common dominants of artists' art world foundation have been outlined on the basis of analysis of works, articles, letters, recollections and archive materials after Antonenko-Davydovych В., Bagryany I., Brasyuk G., Galych M., Kachura Y., Kosynka G., Pidmogylny B., Pluzhnyk E., Os'machka T., Тeneta B., Fal'kivsky D., Yarochenko V.

Key words: «Lanka»-MARS, modus of presence, «Shooted Renaissance», interpretation, discourse.

Размещено на Allbest.ru