Книжкова комунікація: теорія, історія, перспективи розвитку

У другому підрозділі показано, що структура комунікації в електронному середовищі дещо трансформується порівняно з книжковою. Обґрунтовано, що нова комунікативна реальність з характерним для неї пануванням гіпертекстової структури в організації інформаційного простору вносить суттєві зміни в саму комунікативну структуру, оскільки суттєво змінює поведінку автора і читача як комунікативних діячів, кладе край чіткій визначеності, що характерна для книжкової комунікації: автор -- це той, хто пише, а читач -- той, хто читає. Доведено, що на місці обох виникає фігура користувача, а тому сама комунікація більшою мірою набуває ознак автокомунікації. З огляду на це, очевидно, що абсолютизація гіпертекстового принципу загрожує самій ідеї комунікації (адже основою її завжди є розуміння іншого), розумне ж поєднання гіпертекстової організації матеріалу з лінійною, навпаки, сприяє підвищенню комунікативності тексту.

Виявлено, що використання комп'ютера як технічної складової авторської діяльності суттєво вплинуло на сам процес породження творів, полегшивши коректуру, уможлививши маніпулювання з певними фрагментами і, одночасно, актуалізувавши питання щодо впливу інструменту письма на саме письмо. В умовах нової комунікаційної реальності і письмо, і читання стали фрагментарними. Принцип фрагментації є зручним для користувацької моделі читання і повністю суперечить реалізації моделей читача-співрозмовника та читача-послідовника.

Визначено, що мережевий простір породив такі явища, як розмивання меж між авторською та читацькою діяльністю, колективне авторство, поставивши під сумнів існуюче авторське право. Якщо рефлексія в межах французького постструктуралізму щодо «смерті автора» (Р. Барт) не викликала ніяких суттєвих наслідків у розвиткові книжкової комунікації, то для електронної комунікації вона стала плідним підґрунтям, оскільки електронна комунікація порушує майже всі основні принципи інституту авторства, який у своєму кінцевому вигляді сформувався в модернову добу: автора як авторитета, як того, хто відповідає за єдність дискурсу і засвідчує цю єдність своїм ім'ям, та чий пріоритет на інтелектуальну власність підтверджується автор-ським правом. Принцип інтерактивності став підґрунтям для виникнення нової моделі читання -- читання як гра, що реалізується нині в численних мережевих проектах.

У третьому підрозділі здійснюється порівняння електронної і традиційної книг з урахуванням їх комунікативних властивостей. Визначено, що до найбільших переваг електронної книги належать такі: розширення її комунікативних властивостей завдяки використанню гіпертексту, який надає можливість швидкого пошуку, мультимедійності й інтерактивності; використання Інтернету, завдяки якому суттєво прискорюється видавничий процес, зміцнюється контакт між автором, видавцем, перекладачем та читачем, забезпечуються оперативне анотування і рецензування, надається читачеві можливість швидкого пошуку і миттєвої доставки необхідного видання; вартість електронних видань порівняно з традиційними нижча, а деякі видання взагалі можна отримати безплатно; використання комп'ютера дозволяє самому створювати видання; електронні книги компактні (один пристрій може зберігати цілу бібліотеку), легші в транспортуванні завдяки меншій масі й обсягу; їх поширення має екологічні переваги. Водночас, вони мають і свої недоліки, що пов'язані з обов'язковою опосередкованістю доступу до тексту технічним пристроєм та відповідним програмним забезпеченням. Обґрунтовано, що на сьогод-нішній день немає жодного пристрою, оптимально пристосованого для читання електронних текстів.

Доведено що повна заміна традиційної книги електронною загрожує певними змінами в моделях сприйняття і репрезентації реальності. Книга за своєю онтологічною суттю є засобом, що уособлює стабільність змісту і форми. Навіть електронна книга як спеціальний пристрій для читання електронних текстів, що зовні так нагадує традиційну книгу, цієї суті не має. Її форма завжди однакова для будь-якого змісту, вона не має індивідуальних ознак, і в цьому електронна книга постає, так би мовити, апогеєм масовизації. Зміст електронної книги не є стабільним, що формує відповідне ставлення до нього: прочитав -- стер, замінив новим змістом. На відміну від електронної, традиційна книга являє собою семіотично навантажений простір, в якому кожний з елементів здатний вступати в комунікацію з читачем, у своїй довготривалій еволюції вона все більшою мірою набувала ознак людинорозмірності: за формою і форматом, за обсягом і вагою, за довжиною рядка і читабельністю шрифту. Книга є повноцінним суб'єктом комунікації, електронна книга -- лише засобом доступу до електронних текстів. Обкладинка і сторінки електронної книги, що імітують традиційні, завжди однакові для будь-якого змісту. На відміну від неї, традиційна книга моделює зовсім інше ставлення -- особистісне. Книжкова комунікація надійніше забезпечує комунікацію в часі, порів-няно з електронною, а її модель сприйняття і репрезентації дійсності здатна нівелювати недоліки, притаманні інформаційному суспільству.

Обґрунтовано, що книга в культурі -- не тільки артефакт, але й відіграє роль архетипу та могутнього релігійного символу -- у цьому полягає її принципова відмінність від інших засобів комунікації.

Аналіз властивостей традиційної книги, які перебувають у сфері онтології, гносеології, антропології, теології, культурології та естетики, довів, що в сучасній комунікативній культурі залишаються ареали, де її існування є необхідним.

У четвертому підрозділі розглядається сучасне комунікаційне середовище, характерне співіснуванням та взаємовпливом трьох головних видів комунікації: усної, книжкової та електронної. Доведено, що хоча книжкова комунікація поступово набула панівного місця в трансляції суспільно значимих смислів, їй не вдалося повністю потіснити усну комунікацію у сфері міжособистісного спілкування. Електронна комунікація є синтезом усної та письмової комунікацій на новому технологічному рівні.

Визначено позитивні наслідки впливу електронної комунікації на розвиток книжкової: мультимедіатизація книжкової справи, що сприяє забезпеченню оперативності всього життєвого циклу книги; використання видавничої технології, «друк на замовлення», що допомагає вирішити проблему нереалізованого тиражу, дозволяє виготовити книгу навіть у одному примірнику; виникнення нових форматів навчальних та довідкових видань -- в електронній формі; процифрування світової документної спадщини в межах програми ЮНЕСКО «Пам'ять світу», що сприяє забезпеченню збереження світового культурного надбання і підтримки інтересу до нього.

Обґрунтовано, що книжкова культура впливає на електронну не тільки на рівні побутування текстів у електронному просторі (редакційно-видавнича обробка, використання кращих традицій друкованої книги в оформленні електронної, дотримання норм авторського права, культури бібліографічних посилань), а й на рівні своїх фундаментальних ідей (ідеї збереження).

У п'ятому підрозділі з використанням методів наукового прогнозування здійснено прогноз щодо майбутнього книжкової комунікації і запропоновано концептуальну модель її розвитку в умовах нового комунікаційного середовища.

Обґрунтовано, що в майбутньому друкована книга співіснуватиме з електронними виданнями, оскільки це різні за своєю природою засоби комунікації. На основі аналізу сучасних тенденцій та їх екстраполяції на перспективу, а також експертних оцінок авторитетних фахівців запропоновано концептуальну модель розвитку комунікаційного простору на найближчі роки. Модель передбачає реалізацію стратегічної мети -- найповніше забезпечення доступності будь-якого видання в будь-якому місці в найкоротший термін в найзручнішій для користувача формі. Для реалізації поставленої мети в моделі виділено суб'єкти, об'єкти діяльності, охарактеризовано процеси, що відбуватимуться в розвитку комунікативного середовища в прогнозний період. Серед основних умов, за яких можлива успішна реалізація цієї мети, є: тотальна інформатизація всіх соціальних інститутів, пов'язаних з книговиданням, книгорозповюдженням та книгозберіганням та створення єдиного глобального інформаційно-комунікативного простору; вдосконалення авторитетних пошукових систем, які забезпечуватимуть інформацією щодо місцезнаходження будь-якого книжкового видання; поетапна дигіталізація всієї документованої пам'яті людства; поєднання в діяльності соціальних інституцій системи книговидання, книгорозповсю-дження та книгозберігання, ринкових механізмів з державною підтримкою; фахова підготовка кваліфікованих кадрів у галузі книго-друкування, книгорозповсюдження та книгозберігання, яка сприятиме реалізації кінцевої мети; пропаганда читання як умови успішної соціалізації. Результатом, передбаченим моделлю, є реалізація стратегічної мети в найкоротший термін. Організаційно концептуальна модель розвитку комунікативного простору представлена такими рівнями: глобальний (транснаціональний), національний, регіональний, галузевий.

Висновки

У процесі дисертаційного дослідження досягнуто поставлену мету, яка полягає в розробці концептуальних засад розвитку книжкової комунікації, визначенні перспектив її функціонування в умовах електронної комунікації, вирішено всі завдання, підтверджено гіпотезу, що дозволило дійти основних наукових висновків:

1.Важливе соціальне і науково-професійне значення проблеми розвитку системи книжкової комунікації полягає в такому:

-сформована впродовж кількох тисячоліть книжкова комунікація була й залишається могутньою рушійною силою цивілізаційного процесу, впливовим чинником соціального, політичного, економічного, духовного, технічного розвитку інформаційного суспільства та суспільства знань;

-незважаючи на конкуренцію з іншими комунікативними засобами, книга продовжує викликати довіру суспільства як найнадійніший засіб передачі верифікованої інформації, відповідальність за яку несе не лише автор, а й усі комунікативні посередники, представлені інституціями книговидання, книгорозповсюдження та книгозберігання, які здійснюють селекцію видань за їх змістовними та якісними ознаками;

-унікальність книги як засобу комунікації, що полягає, насамперед, у її соціально-функціональному призначенні, зумовлює необхід-ність теоретичного виокремлення книжкової комунікації як самобутньої підсистеми соціальної комунікації і, у свою чергу, розгляду її як «суперсистеми» (А. В. Соколов), елементами якої є всі інституції, причетні до створення, розповсюдження, зберігання і використання книги.

Водночас, аналіз джерел свідчить про те, що книжкова комунікація ще не була предметом спеціальних досліджень, відсутні також фундаментальні праці, в яких би обґрунтовувалися теоретико-методологічні засади її становлення та функціонування в новому комунікаційному середовищі.

2.Виникнення і розвиток нового комунікаційного середовища -- електронної комунікації -- актуалізує проблему визначення подальшої долі книжкової комунікації. Це викликає об'єктивну необхідність проведення комплексного дослідження книжкової комунікації, яке має теоретичні, історичні та прогностичні аспекти.

Дослідження еволюції наукових поглядів на книжкову комунікацію дозволило умовно визначити три основні взаємопов'язані етапи її розвитку, в основі яких -- особливості парадигмальних підходів: перший етап (20-ті рр. ХХ ст.) -- бібліологічний, що базується на засадах книгознавства, в межах якого було закладено наукові підвалини рефлексії щодо функціонування книжкової комунікації; другий етап (60-90-ті рр. ХХ ст.) -- інформаційний, сформований під впливом досліджень у галузі теорії комунікації, що здійснювалися в межах виниклої метанауки -- інформатики, визначальною ознакою якого є застосування інформаційного та соціокомунікативного підходів до розгляду книгознавчих проблем; третій етап (кінець ХХ -- початок ХХІ ст.) -- комунікативний -- дослідження книжкової комунікації базується на теорії соціальних комунікацій і ноокомунікології, які претендують на статус метанауки для всіх дисциплін соціально-комунікативного циклу.

На сучасному етапі теоретичного осмислення книжкової комуні-кації спостерігається тенденція до органічного поєднання книгознавчого, інформаційного та комунікативного підходів, що сприяє науковому осягненню її системних зв'язків, як чинника перспективного розвитку книжкової комунікації, з одного боку, як унікальної, самобутньої, самодостатньої системи, а з іншого, -- як базової, головної підсистеми сучасної системи соціальних комунікацій. Запропоновано авторське визначення обсягу та змісту поняття «книжкова комунікація», згідно з яким вона є системною взаємодією основних суб'єктів і об'єктів, що забезпечує рух смислів від автора до читача в соціальному часі і просторі з використанням семантичного повідомлення, зафіксованого в знаковій формі на стабільному матеріальному носієві.

3.Соціальна та професіональна значущість, фундаментальність наукової проблеми ефективного функціонування та розвитку книжкової комунікації в сучасному електронному середовищі потребує, по-перше, застосування пізнавальних можливостей міждисциплінарного підходу, по-друге, вибору головної найадекватнішої концепції, що сприятиме науковому обґрунтуванню перспективного розвитку книжкової комунікації в сучасному електронному просторі. Основу методологічної бази дослідження книжкової комунікації склала метатеорія соціальної комунікації, або ноокомунікологія -- міжнаукова узагальнююча теорія, що надало можливість розглянути книгу і книжкову справу в ширшому -- соціально-комунікативному контексті -- як базову підсистему системи соціальної комунікації. Застосування пізнавальних можливостей суто книгознавчих концепцій дозволило виявити те особливе, що вирізняє книжкову комунікацію з-поміж інших видів комунікації. Використання соціокомунікативного, системного, соціокультурного, синергетичного, історико-генетичного й історико-типологічного підходів у взаємозв'язку з методами компаративістського, семіотичного, термінологічного аналізу та методами наукового прогнозування уможливили на наукових засадах розробити концеп-туальні засади розвитку книжкової комунікації та напрями її інтеграції в сучасне електронне середовище.

4.Формування цілісного уявлення про книжкову комунікацію передбачає розробку терміносистеми означеної предметної області. Книжкова комунікація є порівняно новим об'єктом наукових досліджень, зміст та обсяг її базових понять -- полісемантичні. Це потребує формування авторського термінологічного апарату на шляху інтеграції традиційних книгознавчих термінів (автор, книга, читач, видавництво, поліграфія, книготоргівля, бібліотека та ін.) з терміносистемою теорії комунікації (комунікант, реципієнт, повідомлення, комунікаційний канал, комунікативний посередник, соціальна пам'ять та ін.). В умовах інтеграції книжкової комунікації в нове електронне комунікаційне середовище особливої актуальності набуває уточнення обсягу таких понять, як «книжкова комунікація», «книга», «електронна книга», «електронне видання» та ін. Терміносистема предметної області «книжкова комунікація» повинна знайти відбиття в термінологічних словниках із соціальних комунікацій.

5.Дослідження еволюції структури книжкової комунікації довело, що вона формувалася поступово і свого остаточного вигляду набула на стадії неокультури. Автор -- один із головних компонентів книжкової комунікації. Він є тим, хто втілює в текст певний смисл з метою донести його до читача і несе відповідальність за нього. Феномен авторства в книжковій комунікації виникає на певному етапі розвитку культури і має декілька стадій, кінцевою з яких є юридичне оформлення авторського права.

Читач у структурі книжкової комунікації є тим, хто здатний адекватно сприйняти смисл авторського повідомлення. ХХ ст. характеризується парадигмальними зрушеннями в поглядах на роль читача в процесі смислоутворення, викликаного змінами в самих текстуальних практиках, і у свою чергу спричинені змінами у світосприйманні сучасної людини. Постать читача починає посідати провідне місце в гуманітарній рефлексії (семіотика, рецептивна естетика). Спираючись, по-перше, на семіотичний та феноменологічний підходи, які розглядають читання як комунікативний акт у статиці, по-друге, на міждисциплінарний підхід французької школи історії читання, що розглядає читацькі практики в динаміці, виділено й описано основні моделі читача як комунікативного діяча: читач-співбесідник, читач-послідовник та читач-користувач.

Діяльність комунікативних посередників (інституцій книговидання, книгорозповсюдження та книгозберігання) започаткована у джерел книжкової комунікації, але протягом тривалого часу вона є несистематичною. Імпульсом її розвитку стає винайдення книгодрукування, а повністю всі соціальні інституції -- комунікативні посередники в системі книжкової комунікації, формуються лише на стадії неокультури. Їх функції полягають, по-перше, у створенні умов для подолання авторським повідомленням технічних, психологічних та соціальних бар'є-рів, по-друге, в регулюванні поширення авторських повідомлень у комунікативному середовищі через селекцію за ціннісними ознаками.

У новому комунікаційному середовищі відбуваються трансформації в самій структурі комунікації. Оскільки в мережевому просторі з можливостями інтерактивності втрачається визначеність, характерна для традиційної книжкової комунікації (автор -- той, хто пише, читач -- той, хто читає), на їх місці виникає фігура користувача, а тому сама комунікація більшою мірою набуває ознак автокомунікації. В умовах нової комунікаційної реальності і письмо, і читання стають фрагментарними. Принцип фрагментації є зручним для користувацької моделі читання і повністю суперечить реалізації моделей читача-співрозмовника та читача-послідовника. Мережевий простір породжує такі явища, як розмивання меж між авторською та читацькою діяльністю, колективне авторство, таким чином поставивши під сумнів існуюче авторське право. Принцип інтерактивності створює підґрунтя для виникнення нової моделі читання -- читання як гри.

В умовах нової комунікаційної реальності відбуваються процеси трансформації соціальних інституцій, що виконують функції посередників у книжковій комунікації. Поширення нових інформаційних технологій у книжковій справі створює реальні умови для подолання технічних бар'єрів на шляху авторського повідомлення, водночас пов-ністю не усуває психологічних і соціальних. Виникнення електронного книговидання, книжкової Інтернет-торгівлі, електронних бібліотек створює умови для інтеграції традиційних соціальних інституцій у нове комунікаційне середовище. Поєднання багатовікових традицій інституцій книговидання, книгорозповсюдження та книгозберігання з досягненнями в розвитку інформаційно-комунікаційних технологій є плідним підґрунтям їх подальшого успішного розвитку.

6.Аналіз еволюції книги в її матеріальному втіленні засвідчив, що поступово вона набуває таких елементів, які сприяють подоланню її монологічної природи, обмеженості однолінійної трансляції думок від автора до читача. Книга своєю матеріальною формою активно впливає на репрезентацію змісту авторського повідомлення. Це дає підстави в межах книжкової комунікації розглядати книгу не лише як об'єкт, а й як повноправний її суб'єкт поряд із автором і читачем.

Головними факторами вдосконалення комунікативних можливостей книги стають: винайдення найекономічнішого й найеластичнішого матеріалу для виготовлення книг та найзручнішої їх форми; усвідомлення ролі формату; розвиток мистецтва художнього оформлення; еволюція систем письма та шрифтів; формування зручної структури й апарату книги; розвиток засобів тиражування і розповсюдження. Отже, створена як засіб екстеріоризації думки, за свою багатовікову історію книга набула досконалої форми для людського спілкування, що здатна подолати часово-просторові бар'єри. З роками її форма пристосовується до змісту, «зростається» з ним, а тому поширеним є погляд на книгу як на цілісність, в якій неможливо відділити речову основу (зовнішній вигляд і структуру) від змісту.

7.Порівняльний аналіз книги на електронному носієві та друкованої книги з точки зору комунікативних переваг і недоліків засвідчив, що головні переваги першої стосуються, насамперед, її функціональних властивостей. Але той факт, що сприйняття твору в електронній формі обов'язково потребує технічного пристрою та певного програмного забезпечення, зумовлює і суттєві недоліки, такі як постійне «ста-ріння» техніки, несумісність форматів подання текстів, стаціонарність, залежність від електропостачання, некомфортність читання з екрана при застосуванні комп'ютера, монохромність екрана й обмежена функціональність електронних книг. Нині не винайдено жодного універсального пристрою для читання електронних текстів. Окрім того, недоліки книг на електронних носіях пов'язані і з тим, що вони формують іншу модель сприйняття та репрезентації реальності, характерними ознаками якої стають: «кліповість» (Е. Тоффлер), «мозаїчність» (А. Моль), «тиранія моменту» (Т. Х. Еріксен). На противагу цьому, та модель сприйняття і репрезентації дійсності, що формує традиційна книга, головними ознаками якої є цілісність, лінійність, наяв-ність сенсу, установка на збереження, здатна нівелювати недоліки, притаманні інформаційному суспільству.

Традиційна книга є «людинорозмірною». Еволюція її як матеріальної форми відбувається з урахуванням параметрів людського тіла, здатності візуально сприймати певну довжину рядка, здійснювати під час роботи з нею певні жести. Обов'язкова єдність ідеального змісту і матеріальної форми, чого не має книга електронна, перетворює традиційну книгу на антропоморфну, а тому її повна заміна електронними засобами комунікації буде антропологічною помилкою. Книга -- необхідний елемент релігійного культу, а тому книга в її традиційній формі існуватиме, поки житимуть традиційні релігійні системи. Також книга є могутнім культурним архетипом, синонімом пам'яті. Завдяки своїй надійності вона краще за будь-який засіб здійснює комунікацію в часі. Книга -- естетичний об'єкт, благодатний матеріал для реаліза-ції мистецьких засобів, як для потреб повсякдення, так і в межах елітарного мистецтва. Як естетичний об'єкт книга на електронному носієві нині значно поступається традиційній. Традиційна книга -- це насичений семіотичний простір, в якому кожний елемент містить додаткову інформацію і не потребує посередницької технічної допомоги, щоб її сприйняти, електронна книга -- лише засіб. Книга -- продукт творчості не лише автора, а й усіх тих, хто причетний до її матеріального втілення (видавців, редакторів, коректорів, художників, друкарів), що передбачає колективну відповідальність за її зміст та форму. Це забезпечує більшу надійність інформації, яку надає книжкова комуні-кація, порівняно з електронними засобами комунікації.

8.Сучасна комунікативна реальність характеризується співіснуванням усіх трьох видів комунікації (усної, книжкової та електронної), між якими об'єктивно здійснюється взаємовплив. Незважаючи на те, що поступово книжкова комунікація посіла домінантне місце в трансляції головних цінностей в суспільстві в часі та просторі, у сфері міжособистісного спілкування переважає усна комунікація. Такі ознаки усної комунікації як безпосередність, багатоканальність зближують її з електронною. Наслідком розвитку електронної комунікації стала поступова інтеграція останньої з книжковою, що полягає в автоматизації майже всіх основних процесів видавничої діяльності, починаючи з авторської праці, в якій інструментом письма постає переважно комп'ютер, і закінчуючи процесами розповсюдження видань за допомогою Інтернет-магазинів або електронних бібліотек. Що ж стосується зворотного впливу книжкової комунікації на електронну, то на сьогоднішній день він виявляється, по-перше, в самому факті існування видання -- породження книжкової культури -- в електронному середовищі з усіма притаманними йому специфічними атрибутами (вихідні дані, редакційно-видавнича підготовка, дотримання норм авторського права, стабільність змісту), по-друге, в самій ідеї зберігання, яка нині поширюється й на електронну спадщину, по-третє, в тому, що прилади для читання електронних текстів еволюціонують у напрямі наближення до традиційної книги, зокрема щодо зовнішнього вигляду та комфортності читання.

9.Визначення перспектив розвитку комунікаційного простору та місця в ньому книжкової комунікації за допомогою методів наукового прогнозування дозволили дійти висновку, що сучасні тенденції в традиційному та електронному книговиданні свідчать про їх паралельний взаємопов'язаний розвиток. Друкована книга співіснуватиме з електронними виданнями, оскільки це різні за своєю природою засоби комунікації. Дослідження еволюції розвитку книжкової комунікації засвідчило її здатність до трансформації у відповідь на ті виклики, що відбувалися в комунікативній культурі. Певний тип комунікативної культури обумовив виникнення відповідних моделей письма/читання, які в свою чергу впливали на формування структури книги. Тобто книжкова комунікація завжди була динамічною структурою, відкритою до змін під впливом зовнішніх факторів.

Головною метою запропонованої концептуальної моделі подальшого розвитку книжкової комунікації передбачається досягнення доступності будь-якого видання в необхідному місці, в найкоротший термін, у тій формі (друкованій або електронній), яку бажає отримати користувач. У моделі визначені суб'єкти, об'єкти діяльності, охарактеризовані процеси, які відбуватимуться в розвитку комунікаційного середовища в період, що прогнозується, умови та результат. Органі-заційна підсистема моделі має такі рівні: глобальний (транснаціональний), національний, регіональний, галузевий.

Дисертаційне дослідження не вичерпує повністю порушеної наукової проблеми, пов'язаної з перспективами успішного функціонування книжкової комунікації в умовах електронного простору. Перспективними є подальші дослідження в таких напрямах:

-проблема авторського права як одного з основних інститутів книжкової комунікації в електронному середовищі;

-вплив традицій нонелектронного книговидання на електронне;

-підготовка фахівців книжкової справи в умовах інтеграції книжкової комунікації в електронний комунікаційний простір;

-стратегія розвитку книговидавничої діяльності в умовах нової комунікаційної реальності;

-подолання психологічних та соціальних бар'єрів на шляху повідомлення від автора до читача в умовах електронного комунікаційного простору.

Основні положення дисертації викладено в таких публікаціях

Монографія

1.Маркова В. Книга в соціально-комунікативному просторі: минуле, сучасне, майбутнє : монографія / В. Маркова. -- Х. : ХДАК, 2010. -- 252 с.

Статті в фахових наукових виданнях

1.Маркова В. А. Бібліотека як метафора культури: до 100-річчя від дня народження Хорхе Луїса Борхеса / В. А. Маркова // Вісн. Кн. палати. -- 1999. -- № 10. -- С. 36-37.

2.Маркова В. А. Книга і Час (Спроба постановки культурологічного питання) / В. А. Маркова // Вісн. Харк. держ. акад. культури : зб. наук. пр. -- Х., 2000. -- Вип. 3. -- С. 162-169.

3.Маркова В. А. Парадокси інформаційного суспільства в контексті історичної свідомості / В. А. Маркова // Вісн. Харк. держ. акад. культури : зб. наук. пр. -- Х., 2001. -- Вип.4. -- С. 35-41.

4.Маркова В. А. Книга в постструктуралістському дискурсі / В. А. Маркова // Вісн. Харк. держ. акад. культури : зб. наук. пр. -- Х., 2002. -- Вип. 9. -- С. 150-155.

5.Маркова В. А. Книга в культурно-антропологічних рецепціях школи «Анналів» / В. А. Маркова // Вісн. Кн. палати. -- 2003. -- № 3. -- С. 38-40.

6.Маркова В. А. Трансформація книги в умовах інформаційного суспільства / В. А. Маркова // Вісн. Харк. держ. акад. культури : зб. наук. пр. -- Х., 2004. -- Вип. 15. -- С. 101-110.

7.Маркова В. А. Книга в різноманітті підходів / В. А. Маркова // Вісн. Харк. держ. акад. культури : зб. наук. пр. -- Х., 2008. -- Вип. 23. -- С. 165-170.

8.Маркова В. А. Книга як «універсальне джерело живого спілкування людей» : до 120-річчя з дня народження Михайла Куфаєва (1888-1948) / В. А. Маркова // Вісн. Кн. палати. -- 2008. -- № 5. -- С. 31-33.

9.Маркова В. А. Cоціально-комунікативна природа книги у перспективі міждисциплінарного дослідження / В. А. Маркова // Бібліотекознавство. Документознавство. Інформологія. -- 2008. -- № 3. -- С. 54-58.

10.Маркова В. А. Теорія комунікації Маршалла Маклюена / В. А. Мар-кова // Вісн. Кн. палати. -- 2008. -- № 11. -- С. 31-33.

11.Маркова В. А. Гіпертекст як соціально-комунікативний і культурний феномен / В. А. Маркова // Вісн. Харк. держ. акад. культури: зб. наук. пр. -- Х., 2009. -- Вип. 24. -- С. 107-114.

12.Маркова В. А. До питання еволюції авторської діяльності в контексті книжкової комунікації / В. А. Маркова // Вісн. Кн. палати. -- 2009. -- № 4. -- С. 4-6.

13.Маркова В. А. Сучасні інтерпретації діалогу Платона «Федр» у контексті співвідношення усної і письмової комунікацій / В. А. Маркова // Вісн. Харк. держ. акад. культури : зб. наук. пр. -- Х., 2009. -- Вип. 25. -- С. 119-128.

14.Маркова В. А. Перехід від сувою до кодексу: аналіз головних чинників / В. А. Маркова // Вісн. Харк. держ. акад. ультури : зб. наук. пр. -- Х., 2009. -- Вип. 26. -- С. 181-188.

15.Маркова В. А. Електронна книга: наукове поняття чи метафора? / В. А. Маркова // Бібліотекознавство. Документознавство. Інформологія. -- 2009. -- № 3. -- С. 69-74.

16.Маркова В. А. Апарат книги як засіб поліпшення її комунікативних можливостей: історико-культурний аспект / В. А. Маркова // Вісн. Харк. держ. акад. культури : зб. наук. пр. -- Х., 2009. -- Вип. 27. -- С. 166-173.

17.Маркова В. А. Мистецтво книги: комунікативний аспект / В. А. Маркова // Вісн. Харк. держ. акад. культури : зб. наук. пр. -- Х., 2009. -- Вип. 28. -- С. 99-106.

18.Маркова В. А. Книга і виклики нової комунікативної реальності / В. А. Маркова // Вісн. Харк. держ. акад. культури : зб. наук. пр. -- Х., 2010. -- Вип. 29. -- С. 120-129.

19.Маркова В. А. Читач як комунікативний діяч / В. А. Маркова // Вісн. Кн. палати. -- 2010. -- № 5. -- С. 43-47.

20.Маркова В. А. Книга як соціально-комунікативна модель сприйняття і репрезентації реальності / В. А. Маркова // Вісн. Кн. палати. -- 2010. -- № 12. -- С. 35-38.

21.Маркова В. А. Прогноз щодо майбутнього книги / В. А. Маркова // Вісн. Харк. держ. акад. культури : зб. наук. пр. -- Х., 2011. -- Вип. 32. -- С. 208-215.

Статті в інших наукових журналах та збірниках

22.Маркова В. А. На стыке мира и себя: образ книги в литературе постмодернизма / В. А. Маркова // Бриколаж : теория и история культуры : сб. ст. -- Х., 1998. -- С. 282-289.

23.Маркова В. А. Начало. Конец. Бесконечность. (Культурологическая рецепция феномена книги) / В. А. Маркова, А. Н. Суховей // Вісн. Харк. держ. акад. дизайну і мистецтв: Мистецтвознавство. Архітектура. -- Х., 2006. -- № 6. -- С. 107-112.

24.Маркова В. А. Творчество Милорада Павича в контексте культуры барокко / В. А. Маркова, А. Н. Суховей // Переяславська Рада та гармонія українсько-російських відносин на сучасному етапі: за матер. міжнар. наук.-практ. конф. 18-19 грудня 2006 р. -- Х., 2007. -- С. 84-89.

25.Маркова В. А. «Слова привести в согласие»: Творчество Горана Петровича в христианском контексте / В. А. Маркова, А. Н. Суховей // Вісн. Харк. держ. акад. дизайну і мистецтв: Мистецтвознавство. Архітектура. -- Х., 2007. -- № 3. -- С. 203-210.

26.Маркова В. А. Книга в контексті соціально-комунікативного під-ходу: здобутки і перспективи / В. А. Маркова // Поліграфія і видавнича справа. -- Львів, 2008. -- Вип. 1 (47). -- С. 73-79.

Тези наукових доповідей і повідомлень

27.Маркова В. А. Ж. Деррида: книга в постструктуралистском дискурсе / В. А. Маркова // Библиотечное дело -- 2001: российские библиотеки в мировом информационном и интеллектуальном пространстве : тез. докл. 6-й международ. науч. конф., Москва, 26-27 апр. 2001 г. -- М., 2001. -- Ч. 2. -- С. 293-294.

28.Маркова В. А. Гіпертекст: структура, класифікація / В. А. Маркова // Духовна культура в інформаційному просторі : матеріали між-народ. наук.-практ. конф., Харків, 24-25 січня 2002 р. -- Х., 2002. -- С. 276-277.

29.Маркова В. В. От центра к окраине: о некоторых изменениях в структуре книги (культурологическая рецепция) / В. А. Маркова // Библиотечное дело -- 2002: библиотечное образование и практика: поиски взаимопонимания : тез. докл. 7-й международ. конф., Москва, 24-25 апреля 2002 г. -- М., 2002. -- С. 223.

30.Маркова В. А. От кодекса к гиперкниге: структурные трансформации книги в культурологической перспективе / В. А. Маркова // Соціокультурні комунікації в інформаційному суспільстві : мате-ріали міжнарод. наук.-практ. конф., Харків, 20-21 листопада 2003 р. -- Х., 2003. -- С. 115-116.

31.Маркова В. А. Соціально-комунікативна чи соціально-комуніка-ційна природа книги? / В. А. Маркова // Культура та інформаційне суспільство ХХІ століття : матеріали всеукр. наук.-теорет. конф. молодих учених, 24-25 квітня 2008 р. / Харк. держ. акад. культури. -- Х., 2008. -- С. 214.

32.Маркова В. А. Семіотичний підхід у дослідженні книги як феномену соціальної комунікації / В. А. Маркова // Документознавство. Бібліотекознавство. Інформаційна діяльність: проблеми науки, освіти, практики : зб. матеріалів V Міжнар. наук.-практ. конф., Київ, 20-22 травня 2008 р. -- К., 2008. -- С. 214-215.

33.Маркова В. А. Структура книжкової комунікації / В. А. Маркова // Соціальна комунікація в стратегіях формування суспільства знань : матеріали міжнарод. наук. конф., 26-27 лютого 2009 р. : У 2-х ч. -- Х., 2009. -- Ч. 1. -- С. 41-43.

34.Маркова В. А. Метафора їжі в розумінні комунікативної природи книги / В. А. Маркова // Культура і інформаційне суспільство ХХІ ст. : матеріали всеукр. наук.-теорет. конф. молодих учених, Харків, 23-24 квітня 2009 р. -- Х., 2009. -- С. 213-214.

35.Маркова В. А. Книга как субъект коммуникации / В. А. Маркова // Наука о книге: традиции и инновации : материалы двенадцатой междунар. науч. конф. по проблеме книговедения: к 50-летию сборника «Книга: Исследования и материалы», Москва, 28-30 апр. 2009 г.: В 4-х ч. -- М., 2009. -- Ч. 1. -- С. 261-262.

Анотація

Маркова В. А. Книжкова комунікація: теорія, історія, перспективи розвитку. -- Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора наук із соціальних комунікацій за спеціальністю 27.00.03 -- книгознавство, бібліотекознавство, бібліографознавство. -- Харківська державна академія культури. -- Харків, 2011.

Дисертацію присвячено розгляду книжкової комунікації в теоретичному, історичному і прогностичному аспектах. Доведено, що подолання технічних, соціальних та психологічних бар'єрів на шляху руху повідомлення від автора до читача можливе лише за умови взаємопов'язаного розвитку книжкової і електронної комунікацій. Обґрунтовано, що книжкова комунікація завдяки своїм унікальним комунікативним властивостям здатна інтегрувати в новий електронний комунікаційний простір, активно впливаючи на конфігурацію інших видів соціальної комунікації.

Розглянута еволюція структури книжкової комунікації та функцій її головних компонентів (автора, читача, посередників, книги), виявлені основні трансформації, що відбуваються з ними в новому комунікативному середовищі.

Запропонована концептуальна модель розвитку системи книжкової комунікації в сучасному комунікаційному просторі.

Ключові слова: соціальні комунікації, книга, система книжкової комунікації, автор, читач, комунікативні посередники.

Аннотация

Маркова В. А. Книжная коммуникация: теория, история, перспективы развития. -- Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора наук по социальным коммуникациям, специальность 27.00.03 -- книговедение, библиотековедение, библиографоведение. -- Харьковская государственная академия культуры. -- Харьков, 2011.

Диссертация посвящена рассмотрению книжной коммуникации в теоретическом, историческом и прогностическом аспектах. Доказано, что преодоление технических, социальных и психологических барьеров на пути движения сообщения от автора к читателю возможно только при условии взаимосвязанного развития книжной и электронной коммуникаций. Обосновано, что уникальные коммуникативные свойства книжной коммуникации способны обеспечить ее интеграцию в новое электронное коммуникационное пространство.

Обоснована закономерность соответствия моделей письма/чтения определенному типу коммуникативной культуры, что, в свою очередь, влияет на формирование материальной структуры книги.

Рассмотрена эволюция структуры книжной коммуникации и функций ее основных компонентов (автора, читателя, посредников). Выявлены трансформации, происходящие с ними в новой коммуникационной среде, заключающиеся в размывании границ между авторской и читательской деятельностью, воплощением которой в электронной коммуникации становится фигура пользователя; проблематизации стабильности содержания, законченности, линейности авторского сообщения; существенного сокращения жизненного цикла книги; появление новых коммуникативных посредников (электронные книгоиздательства, книжная Интернет-торговля, электронные библиотеки), использование традиционными институтами коммуникативных посредников достижений информационно-коммуникационных технологий.

Доказана уникальность книги не только как основного объекта, а и субъекта коммуникации, поскольку ее материальная составляющая активно влияет на репрезентацию содержания авторского сообщения. Выявлено и охарактеризовано влияние на повышение коммуникативных функций и свойств книги ее формы, средств тиражирования, художественных элементов и аппарата книжного издания.

Дана сравнительная характеристика коммуникативных возможностей печатной книги и книги на электронном носителе. Выявлено, что преимущества электронной книги касаются, в основном, ее функциональных качеств. Одновременно проанализированы и недостатки электронной книги. Доказано, что традиционная книга лучше осуществляет коммуникацию во времени. Обосновано, что традиционная книга будет существовать и в будущем, поскольку она формирует другую, принципиально отличную модель реальности, чем электронные средства коммуникации, она остается предметом религиозного культа и могучим культурным архетипом в европейской культурной традиции. Доказано, что сокращение жизненного цикла книги в условиях электронной среды ведет к снижению уровня достоверности, надежности и качества информации.

Обоснована объективная закономерность сосуществования и взаимовлияния усной, книжной, электронной коммуникаций. С помощью методов научного прогнозирования доказано, что современные тенденции в традиционном и электронном книгоиздании свидетельствуют об их параллельном взаимосвязанном развитии.

Предложена концептуальная модель развития книжной коммуникации, целью которой является достижение доступности какого-либо издания в необходимом месте, в кратчайший срок, в той форме (печатной или электронной), которую желает получить пользователь. Определены субъекты, объекты деятельности, охарактеризованы те процессы, которые будут происходить в развитии коммуникационной среды в прогнозируемый период, а также условия и результат.

Ключевые слова: социальные коммуникации, книга, система книжной коммуникации, автор, читатель, коммуникативные посредники.

Annotation

Markova V. A. Book communication: theory, history, perspective of development. -- Manuscript

Dissertation on competition of the Doctor of Science (Social Communications) scientific degree, speciality 27.00.03 -- bibliography, library science, bibliography. -- Kharkiv State Academy of Culture. -- Kharkiv, 2011.

The author of the dissertation studies the issues of the theoretical, historical and prognostic aspects of book communication. It has been proved, that the technical, social and psychological barriers on the way from author to reader can be overcome only by the means of the conception of the interrelative development of book and electronic communication. The functions of book communication to integrate into the new communicative area because of its unique properties was based. Its significant influence on the other kinds of social communication was shown.

In the present study the evolution of book communication structure and the function of its basic components (author, reader, intermediary, book) has been retraced. Basic transformations of these components in the new communicative area was detected.

The author of the dissertation brings forward conceptual model of the development of the book communication system in the up to date communicative area.

Key words: social communications, book, system of book communication, author, reader, communicative intermediary.

Размещено на Allbest.ru