Історія та міф у творчості Міхала Чайковского

Творам М. Чайковського властиві авантюрний пригодницький сюжет, особливістю якого є несподівані розв'язки. Як і в романах В. Скотта, в «Кірджалі» є багато загадкових постатей, що поєднують, на перший погляд, далекі події. Герої постійно стоять перед вибором: відстоювати свої чи державні інтереси, залишитися з сім'єю чи вирушити на війну, повернутися до коханої чи здобувати славу та гроші. Особливе місце займають описи природи. Автор відтворює словами не лише її загальну, видиму красу, а й приховані моменти. Навколишній світ є також засобом відтворення переживань та думок героїв. М. Чайковський майстерно порівнює події і відчуття героїв з поведінкою тварин і птахів. Наратор, перебуваючи ніби в одному світі з читачем, нагадує, пояснює йому події, розкриває таємниці та пов'язує між собою окремі епізоди. Серед основних рис епічних творів М. Чайковського можна виділити авантюрний сюжет і обґрунтований на ньому вальтерскоттизм, який проявлявся у своєрідному способі написання епічних творів.

Метою підрозділу 3.3 - «Роль позасюжетних елементів у творах М. Чайковського» - стала спроба оцінити значення авторських коментарів та ремарок до художніх текстів. Творчість М. Чайковського поєднує в собі дві письменницькі стратегії. Старопольську барокову концептичну традицію «згідної незгідності» небайдикуючого байдикування «nieprуїnuj№cego prуїnowania», та романтичну рису в літературі - використання художнього слова для досягнення інших, ідеологічних та політичних завдань. Простежується добре відома сьогодні соціотехніка літературного впливу на читача. Створення та представлення певного світу відбувалося з метою прив'язання читача до його цінностей, як один із способів впливу на дійсність. Передмови, репліки, коментарі які систематично додавав до своїх творів М. Чайковський, і є елементом такої стратегії переконання. Вони пояснюють читачеві значення твору, розтлумачують неоднозначні літературні ідеї, повертають з минулого те, що, на думку автора, є актуальним і сьогодні.

У більшості його творів маємо справу з історичними сюжетами. Власне переконливо-пояснююча роль передмов М. Чайковського доводить, що його більше хвилювало наближення читача до певних ідей, аніж художній ефект твору. Позасюжетні елементи в творах М. Чайковського мають різноманітну форму, в залежності від тематичного спрямування твору. У «Кошоватій» автор використовує поетичні рядки епіграфів до кожного розділу для загострення уваги над ідеєю розповіді, а не лише її сюжетним перипетіям. Книга «Нові розповіді і ґавенди» доповнена коментарями до кожного з оповідань. а у постскриптум «Овручанина» не подаючи коментарів, М. Чайковський спонукає читача перечитати попередні твори в яких вони є. Цікавими для читача є посвяти-звертання, що наводить автор на початку деяких творів: «Козацькі повісті» - С. Дроздовському, «Вернигора» - побратимам, «Анна» - своїй долі. За допомогою авторських додатків у читача складається цілісне враження про Україну, традиції, великі і малі населені пункти та ін.

Передмови до творів, написані у Парижі, не містять відверто антирелігійних випадків. Автор зосереджується лише на об'єктивному відтворенні реалій зображеного світу. У турецькому періоді М. Чайковський концентрується на виразному несприйнятті католицизму. Передмова мала підготувати певний клімат, який би, на думку письменника, полегшив сприйняття його твору. Її метою було ознайомити читача з фактологією, полегшити йому рух у представленому твором світі, тим самим поєднати художні реалії з позалітературною дійсністю. Саме так реалізовувався романтичний постулат відтворення місцевого колориту, а найважливіше - досягалася довіра читача. Якщо реалії твору збігалися з поза літературною дійсністю, то можна також довіряти іншим фактам та оцінкам, вписаним в архітектоніку повісті.

Свідченням невтілених ідей М. Чайковського залишається життя, тому важливим складником його спадщини є позасюжетні елементи - авторські коментарі - до певних літературних творів. Для читача передмова, постскриптум, посвята, післямова могли виконувати роль путівника навіть тоді, коли автору описувані явища не були відомі з власного досвіду.

Дисертанткою ідентифіковано жанрові різновиди епічних творів М. Чайковського - оповідання, ґавенда, історичний роман, повість; здійснено аналіз наративної стратегії автора, яка за своєю композицією й принципами побудови художнього твору належить до вальтер-скоттівської моделі. Охарактеризовано роль позасюжетних елементів творів М. Чайковського, здійснено їх систематизацію, звернено увагу на малозрозумілі та часто просто проігноровані елементи книг, спроби авторського звертання до читача.

У загальних висновках підсумовано результати дослідження. Окреслено роль і місце творчості М. Чайковського як представника «української школи» польського романтизму. Дисертанткою з'ясовано, що поштовхом для створення історичних оповідань та повістей стала еміграційна дійсність письменника, адже романтизм створив виняткові умови, щоб літературна творчість стала способом життя, а роль творця тісно переплелася з іншими видами суспільної діяльності людини. Світ, зображений у творах, є патріотичною проекцією ідейних основ автора, який використовує різноманітні прийоми, задля того, щоб його твори могли сприяти національній справі. Своєрідне тлумачення легенд і переказів про Вернигору знайшло своє втілення у творчості М. Чайковського, результатом якого стало створення міфу про козака-ляха. Його героїчна постать уособлювала намагання письменника досягти політичних цілей - єднання козаків та шляхти для служіння Вітчизні.

Детальний аналіз творів М. Чайковського підтверджує, що козакофільство, слов'янофільство та колоритна особистість автора стали домінантою письменницької творчості. Ідея всеслов'янського єднання, пронесена через усе життя, мала варіативні форми польсько-слов'янського світу, слов'янофільсько-турецької коегзистенції, слов'янсько-турецького єднання, турецько-російського компромісу. Визначальною рисою козакофільства митця було беззастережне прийняття козаччини, козацької історії, що набуло ознак міфічності. Жодна зі спроб створити єдину слов'янську сім'ю народів М. Чайковському - ані політику, ані письменнику - не вдалася.

Результати дослідження показали, що Україна для М. Чайковського була, перш за все, багатокультурною, вимріяною вітчизною, котру беріг письменник у своїй свідомості. У творчості вона постає як своєрідна, виведена з героїчного минулого ідеалізована модель незалежної держави, яка мала стати «серцем Європи». М. Чайковському вдалося висвітлити на епічному матеріалі компоненти багатонаціональності, які є складовою вивчення процесів міжнаціонального співіснування та міжкультурної взаємодії, актуальних на сучасному етапі діалогу багатьох культур. Твори про Україну утворюють своєрідний козацький літопис.

Охарактеризовано сюжетну своєрідність творів М. Чайковського, яка коливається між двома полюсами: поетичною традицією «української школи» та європейським історичним романом, через обрану автором тематику, що визначала його стиль. Письменнику вдалося перенести український міф з лірики на епічну творчість, що знайшло вираження у формі історичного роману, побутової повісті, ґавенди, легенди. Поетику творів характеризує народний, героїчно-сентиментальний, захоплюючий, вальтерскоттівський стиль розповіді про минуле. Доведено, що ключем для розуміння письменника, фабули його творів стають подані вступи, нотатки, пояснення, ремарки, посвяти. М. Чайковський опирається на історичні джерела та родинні традиції. Історичними вважає давні правдиві події, які можуть підтвердити вірогідні свідки. У текстах часто використано прізвища, відомі зі щоденників, що свідчить про залежність письменника від навколишнього оточення. Опрацювання спогадів та реконструкція творчого процесу стала основою об'єктивного літературного прочитання творів М. Чайковського.

Основні публікації

1. Цьолик Н.М. Козацька історія у творчості Михайла Чайковського / Н.М. Цьолик // Київські полоністичні студії. - Т. VII. - К., 2005. - С. 345?354.

2. Цьолик Н.М. Михайло Чайковський: із панича - повстанець, романтик - із солдата / Н.М. Цьолик // Українська полоністика. Вип. 3/4. - Житомир: Видавництво Житомирського державного університету імені Івана Франка, 2006 - 2007. - С. 303-308.

3. Цьолик Н.М. Стихія мистецтва Вальтера Скотта в романі «Кірджалі» Михайла Чайковського / Н.М. Цьолик // Київські полоністичні студії. - Т. ІХ. - К., 2007. - С. 120-124.

4. Цьолик Н.М. Козацька минувшина і польсько-українське співіснування в творчості М. Чайковського / Н.М. Цьолик // Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем. - № 17. - Житомир, 2007. - С. 81-91.

5. Цьолик Н.М. Ініціація української історії в прозі Михайла Чайковського / Н.М. Цьолик // Київські полоністичні студії. - Т.X. - К., 2007. - С. 206-210.

6. Цьолик Н.М. Проза Михайла Чайковського у контексті «української школи» польського романтизму / Н.М. Цьолик // Філологічні студії. - Луцьк, 2008. - № 1-2. - С. 205-210.

7. Цьолик Н.М. Літературна рецепція передмов Михайла Чайковського / Н.М. Цьолик // Науковий вісник ВНУ імені Лесі Українки: Філологічні науки. - № 2. - Луцьк: РВВ «Вежа» Волин. нац. ун-ту ім. Лесі Українки, 2008. - С. 195-198.

8. Цьолик Н. М. Михайло Чайковський: багатокультурність біографії та творчості / Н. М. Цьолик // Київські полоністичні студії. - Т. ХV. - К.: ВПЦ «Київський університет», 2009. - С. 152-158.

9. Цьолик Н.М. Засоби змалювання шляхетської культури в прозі Михайла Чайковського / Н.М. Цьолик // Київські полоністичні студії. - Т. ХVI. - К.: МП Леся, 2010. - C. 163-168.

10. Цьолик Н.М. Європейська модель вітчизни у творчості Михайла Чайковського / Н.М. Цьолик // Науковий вісник ВНУ імені Лесі Українки: Філологічні науки. - № 11. - Луцьк: РВВ «Вежа» Волин. нац. ун-ту ім. Лесі Українки, 2010. - С. 277-280.

11. Цьолик Н.М. Історична проза Михайла Чайковського: візія батьківщини / Н.М. Цьолик // Literaturoznawstwo, jкzykoznawstwo i kulturoznawstwo jako pіaszczyzny przekazu we wspуіczesnej glottodydaktyce / red. Т. Zygmunt, J. Knieja, Ј. Brzana. - Cheіm, 2010. - S. 314-318.

12. Цьолик Н.М. Романтичний етногерой у творчості Михайла Чайковського / Н.М. Цьолик // Київські полоністичні студії. - Т. XVIII. - К., 2011. - С. 181-184.

13. Цьолик Н.М. Слов'янські ідеї - стратегія інтеграції України до європейських структур / Н.М. Цьолик // Матеріали ІІІ міжнародної науково-практичної конференції студентів, аспірантів і молодих науковців. - Луцьк, 2006. - С. 58-59.

14. Цьолик Н.М. Рецепція історичної прози Михайла Чайковського у літературній критиці / Н.М. Цьолик // Проблеми сучасного перекладознавства. - Луцьк, 2007. - С. 60-61.

15. Цьолик Н.М. Михайло Чайковський: багатокультурність біографії та творчості / Н.М. Цьолик // Проблеми сучасного перекладознавства. - Луцьк, 2009. - С. 73-76.

16. Цьолик Н.М. Вальтерскоттизм як наративна стратегія в творах Михайла Чайковського / Н.М. Цьолик // Матеріали І науково-практичного семінару «Мовні універсалії в міжкультурній комунікації». - Луцьк: РВВ «Вежа» Волин. нац. ун-ту ім. Лесі Українки, 2010. - С. 65-67.

Размещено на Allbest.ru