Главная Коллекция "Otherreferats" Литература Концептуальний простір поезії Форуг Фаррохзад

Концептуальний простір поезії Форуг Фаррохзад

Доцільність застосування концептуального аналізу поезій Форуг Фаррохзад. Опрацювання статистичних даних ідіостилю поетеси. Характеристика частотного словника мови іранської новатора. Структура та функції ключових концептів поетичної картини світу.

Рубрика	Литература
Вид	автореферат
Язык	украинский
Дата добавления	20.07.2015
Размер файла	51,3 K

посмотреть текст работы

скачать работу можно здесь

полная информация о работе

весь список подобных работ

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національна академія наук україни Інститут сходознавства імені А. Ю. Кримського

10.02.13 - мови народів Азії, Африки, аборигенних народів Америки та Австралії

УДК 811.222.1'06'42 : 821.222.1-1

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук

КОНЦЕПТУАЛЬНИЙ ПРОСТІР ПОЕЗІЇ ФОРУГ ФАРРОХЗАД

Яремчук Ірина

Володимирівна

Київ - 2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті сходознавства ім. А. Ю. Кримського Національної Академії Наук України

Науковий керівник: кандидат філологічних наук, старший науковий співробітник Богомолов Олександр Вікторович, Інститут сходознавства ім. А. Ю. Кримського НАН України, завідувач відділу Сучасного Сходу

Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, професор

Бушаков Валерій Анатолійович, Маріупольський державний університет, завідувач кафедри грецької філології

кандидат філологічних наук, Мазепова Олена Вікторівна, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, доцент кафедри Близького Сходу Інституту філології

Захист відбудеться “6” жовтня 2010 року о 1400 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.174.02 в Інституті сходознавства ім. А. Ю. Кримського НАН України за адресою: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 4.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Інституту сходознавства ім. А. Ю. Кримського НАН України (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 4, к. 207).

Автореферат розіслано «3» вересня 2010 р.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради, кандидат філологічних наук Мотріченко О. М.

1. Загальна характеристика роботи

Антропоцентричність сучасної лінгвістики спричинила розгляд таких проблем, як мова і духовна активність людини; мова, мислення і свідомість людини; мова і фізіологія людини; мова і культура; мова і комунікація тощо (Н. Алефіренко, Н. Арутюнова, В. Телія, Ю. Степанов та ін.). Розгляд цілісного тексту з погляду антропологічної лінгвістики і когнітології зумовили необхідність вивчення концептуального змісту тексту. Дослідження художнього тексту в руслі ідей когнітивної лінгвістики і когнітивної поетики (С. Аскольдов, О. Воробйова, О. Кубрякова, В. Ніконова, К. Сефеві, Р. Цур та ін.); лінгвокультурології (Н. Арутюнова, А. Вежбицька, С. Воркачев, Ю. Лотман, Ю. Степанов, А. Шмельов та ін.); лінгвістичної семантики (Н. Арутюнова, Л. Бабенко та ін.); лінгвістики тексту (І. Гальперін, Т. ван Дейк, А. Залевська, А. Леонтьєв, Ю. Лотман та ін.); концепцій “мовної картини світу” і “мовної свідомості” (Ю. Апресян, Г. Колшанський, О. Кубрякова, Д. Ліхачов, В. Телія та ін.) сприяли вивченню ідіостилю письменника як сукупності ментальних і мовних структур його художнього світу - такий підхід дає змогу глибше розкрити ідіостиль письменника з урахуванням співвідношення етнокультурного та індивідуально-авторського у тезаурусі творчої особистості, а також особливостей реалізації картини світу у художньому творі.

Концептуалізація світу в художньому творі відображає універсальні закони світопобудови й індивідуальні авторські ідеї. Універсальні та індивідуально-авторські знання у художньому тексті можуть як збігатися, так і цілком відрізнятись, оскільки концептосфера твору може містити багато особистісних змістів. Вивчення процесів концептуалізації й категоризації світу та їх мовного втілення у художніх текстах є важливою складовою дослідження ідіостилю письменника при когнітивному підході до аналізу текстів (Л. Бабенко, О. Воробйова, Т. ван Дейк, Ю. Казарін, О. Кубрякова, Л. Поповська (Лисоченко) та ін.). Хоча українські дослідники застосовують методику концептуального аналізу як до поетичних, так і до прозових творів (А. Колесник, В. Ніконова та ін.), проте недостатньо уваги приділено ролі статистичних даних у реконструкції концептуальної картини світу письменника в художніх творах (такий підхід представлений у працях М. Мухіна, В. Ніконової). Спробу застосувати методику концептуального аналізу до східної поезії, а саме віршів Сохраба Сепехрі, зробила О. Мазепова. Поезію Форуг Фаррохзад аналізують переважно із літературознавчих позицій (Н. Абдіні, М. Азад, М. Аташі, А. Дастгейб, А. Есмаілі, Р. Карачі, А. Кінежад, М. Нікубахт, С. Резаі, М. Рейгані, С. Шаміса (Іран), В. Кляшторіна, Х. Кулієва, М. Яукачева (Росія)), проте в Україні лінгвістичні особливості ідіостилю поетеси ще не ставали об'єктом самостійного дослідження. Саме загальне спрямування лінгвістичних досліджень художнього тексту на пошук і виявлення механізмів авторської категоризації світу в художньому творі зумовило актуальність теми дисертаційного дослідження. Виявлення семантики концептосфери поезії Форуг Фаррохзад допоможе виявити лінгвістичні механізми авторської категоризації дійсності та концептів у творчості іранської поетеси, що сприяє створенню умов глибшого розуміння її поетичних творів.

Зв'язок роботи з науковими темами. Дисертаційна робота виконана як складова частина загальної наукової теми “Україна та трансформаційні процеси в країнах Близького Сходу, Кавказу, Центральної Азії та близькосхідній діаспорі Європи: політичний, соціальний та культурний вимір”, що розробляється у відділі Сучасного Сходу Інституту сходознавства імені А. Ю. Кримського НАН України. Номер державної реєстрації - 0107U002481.

Метою дисертаційного дослідження є описати структуру концептуального простору поезій Форуг Фаррохзад та реконструювати базові концепти як одиниці індивідуально-авторського світобачення.

Для досягнення мети необхідно виконати низку завдань:

· визначити головні ознаки ідіостилю автора як відображення його поетичної картини світу;

· з'ясувати роль концепту в поетичній картині світу;

· розкрити роль метафори у поетичній картині світу;

· обґрунтувати доцільність застосування концептуального аналізу поезій Форуг Фаррохзад;

· укласти частотний словник мови Форуг Фаррохзад та список 200 найчастотніших слів її поезій;

· опрацювати статистичні дані ідіостилю Форуг Фаррохзад;

· на основі відібраних ключових слів поетичних творів визначити структуру та функції ключових концептів поетичної картини світу Форуг Фаррохзад;

· структурувати та описати концептуальний простір поезій Форуг Фаррохзад.

Об'єктом дослідження є ідіостиль Форуг Фаррохзад як художньо-мовний простір функціонування концептів.

Предметом аналізу є мовна реалізація концептуального простору поетичної картини світу Форуг Фаррохзад у поезіях.

Матеріалом дисертаційного дослідження є лексичні репрезентації концептів концептуального простору поезій Форуг Фаррохзад, сформовані на основі 200 найчастотніших повнозначних слів творів поетеси, загальна кількість лексем словника поетеси - 3171.

Джерелами матеріалу є 112 поезій збірок Форуг Фаррохзад"ЗУнС" Asir “Полонянка” (1955), "ПнжЗС" Divвr “Стіна” (1956), "ЪХнЗд" 'Asyвn “Бунт” (1958) та "КжбПн ПнђС" Tavvalodi digar “Нове народження” (1963) та 7 поем збірки "ЗнгЗд ИнЗжСнг Ие ВЫЗТ ЭХб УСП..." Imвn bеyвvarim be вqвz-e fasl-e sard... “Повіримо у настання холодів...” загальною кількістю 672 рядки.

Методи аналізу. Використання описового методу, зокрема методик первинної, вторинної сегментації та узагальнення, дало змогу виділити та систематизувати емпіричну базу дослідження. Застосування концептуального та контекстуального аналізу допомогло виділити дотекстові пресупозиції, виявити набір ключових слів поезій - лексичних репрезентантів текстових концептів, виявити повторювані слова, співвідносні парадигматично і синтагматично з ключовими словами; описати концептосферу поетичних творів Форуг Фаррохзад, узагальнюючи контексти, в яких вживаються ключові слова - носії концептуального змісту, з метою виявлення характерних властивостей концепту: його атрибутів, предикатів, асоціацій, враховуючи образні; для моделювання структури концептосфери виділено її ядро (базова когнітивно-пропозиційна структура), приядерну зону (головні лексичні репрезентації), ближчу (образні асоціації) і дальшу периферію (суб'єктивно-модальні смисли). Для структурування концептуального простору поезій Форуг Фаррохзад та реконструкції базових концептів був застосований також метод інтроспекції. Використання елементів кількісного аналізу та елементів методики контент-аналізу допомогло встановити абсолютну частоту вживання слів у поезіях та укласти частотний словник мови Форуг Фаррохзад.

Наукова новизна дисертаційної роботи визначається комплексним і багатоаспектним підходом до вивчення концептів поезії Форуг Фаррохзад, поезію якої вперше досліджено у мовознавчому аспекті в українському сходознавстві. Уперше подано схему концептуального аналізу поезій Форуг Фаррохзад, кількісні характеристики ідіостилю іранської поетеси, описано концептуальний простір її поетичних творів; укладено частотний словник мови Форуг Фаррохзад та список 200 найчастотніших повнозначних слів її поезій.

Теоретичне значення дослідження полягає у подальшому розвитку ідей концептології, які дають змогу доповнити принципи характеристики східної поезії у руслі сучасних ідей лінгвістичної поетики. Статистичний аналіз ідіостилю, дослідження і результати аналізу особливостей мовної репрезентації концептів поетичної картини світу Форуг Фаррохзад допоможуть у розробці методики структурування поетичної картини світу поетів Сходу.

Практичне значення результатів дисертації полягає у можливості їх використання для написання посібників та підручників з сучасної перської літератури, укладання курсу лекцій спецкурсів та спецсемінарів із лінгвістичного аналізу тексту для студентів-іраністів, спецкурсів із проблем лінгвопоетики загалом та окремих авторських ідіолектів; зіставного дослідження ідіостилів поетів Сходу; для укладання частотного словника мови Форуг Фаррохзад.

Особистий внесок здобувача. Усі результати дослідження є наслідком самостійної праці дисертанта. Наукових робіт, написаних у співавторстві, немає.

Апробація результатів дослідження. Розділи дисертації обговорено на засіданнях кафедри сходознавства Львівського національного університету імені І. Франка та науковому семінарі Інституту сходознавства імені А. Ю. Кримського НАН України (2010 р.). Зміст дисертації був апробований у виступах на п'яти міжнародних та одній всеукраїнській наукових конференціях: 1) Міжнародна наукова конференція “Українська філологія: школи, постаті, проблеми” (до 160-річчя заснування кафедри української словесності у Львівському університеті) (Львів, 20-21 листопада 2008 р.); 2) Міжнародні наукові конференції “ХІІІ-XIV Сходознавчі читання А. Кримського” (Київ, 22-23 жовтня 2009 р.; 13-15 травня 2010 р.); 3) V міжнародна науково-практична конференція “Актуальні проблеми тюркології та сходознавства” (Сімферополь, 22-23 березня 2010 р.); 4) Восьма Всеукраїнська науково-практична конференція “Україна - країни Сходу в ХХІ столітті: діалог мов, культур, цивілізацій та педагогічних систем” (Київ, 26 березня 2010 р.); 5) XХ Міжнародна наукова конференція “Історія релігій в Україні” (Львів, 12-15 травня 2010 р.).

Публікації. Головні положення дисертації висвітлено у 6 публікаціях, із яких 4 - статті у фахових наукових виданнях, перелік яких затверджений ВАК України, 2 - тези конференцій.

Структура і обсяг дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів із висновками до кожного з них, загальних висновків та списку використаної літератури (181 найменування вітчизняних та зарубіжних авторів, із них 36 іноземними мовами) та трьох додатків. Обсяг основної частини роботи становить 156 сторінок (а також 1 таблиця), загальний обсяг - 255 сторінок. У додатку А подано частотний словник мови Форуг Фаррохзад. Додаток Б містить список 200 найчастотніших повнозначних слів її поезій. У Додатку В вміщено модель концептуального простору поезій Форуг Фаррохзад.

2. Основний зміст

У вступі обґрунтовано вибір теми дослідження, її актуальність, окреслено зв'язок теми із науковими програмами Інституту сходознавства ім. А. Ю. Кримського, сформульовано мету та завдання роботи, визначено предмет, об'єкт дослідження, вказано методи дослідження, розкрито наукову новизну роботи, теоретичне та практичне значення отриманих результатів, а також подано відомості про їх апробацію.

У першому розділі “Ідіостиль письменника як художньо-мовний простір функціонування концепту” крізь призму антропоцентричної парадигми сучасної лінгвістики розглянуто стан теоретичного опрацювання понять “ідіостиль”, “картина світу” та “концепт”, “дотекстові пресупозиції”, розмежовано поняття ідіостиль та ідіолект.

Поняття ідіостилю автора є однією із основних категорій художньої стилістики. Існує чимало підходів до вивчення ідіостилю: семантико-стилістичний, лінгво-поетичний, системно-структурний та комунікативний (праці В. Виноградова, В. Григор'єва, Ю. Караулова, Н. Кожевнікової, І. Ковтунової, Ю. Лотмана, О. Рєвзіної, С. Золяна, О. Сєвєрскої та ін.). Ідіостилем називають індивідуально-художню систему, яка має індивідуальний спосіб побудови поетичного світу й організації тексту. З огляду на когнітивну парадигму ідіостиль постає як сукупність ментальних і мовних художніх структур художнього світу автора (І. Тарасова). Дослідження концептуального простору художнього твору є одним із аспектів вивчення ідіостилю автора, який у художньому творі постає як мовна особистість із власним баченням світу, емоціями, переконаннями, що відображені у творі.

У сучасній лінгвістиці можна виділити три основні підходи до розуміння концепту (В. Маслова). Представники першого підходу (Ю. Степанов, В. Телія та ін.) у процесі розгляду концепту приділяють увагу культурологічному аспекту, і усю культуру розуміють як сукупність концептів і відношень між ними. За другим підходом до розуміння концепту (Н. Алефіренко, Н. Арутюнова, А. Шмельов та ін.) семантику мовного знаку вважають єдиним засобом формування змісту концепту. Відповідно до третього підходу вчені (Д. Ліхачов, О. Кубрякова та ін.) зазначають, що концепт не виникає безпосередньо із значення слова, а є результатом зіткнення значення слова із особистим і народним досвідом людини. Лінгвальний концепт є вербально вираженою інтегральною категорією, яка відображає психоментальні ресурси свідомості, узагальнює знання і досвід людини, репрезентує мовну картину світу.

Художній дискурс має власні закономірності побудови і функціонування - це є складне комунікативне явище, що охоплює, окрім тексту, ще й екстралінгвістичні чинники (знання про світ, думки, певні установки та цілі адресата), необхідні для розуміння тексту. Змістово-концептуальна інформація художнього тексту повідомляє читачеві власне індивідуальне авторське розуміння відношень між явищами, які описані засобами змістово-фактуальної інформації, містить розуміння їх причинно-наслідкових зв'язків, їх вартості у соціальному, економічному, політичному та культурному житті народу; відношення між окремими індивідами, їхню складну психологічну та естетико-пізнавальну взаємодію.

Художній концепт є одиницею індивідуальної свідомості, авторської концептосфери, вербалізованої у творчості письменника. Концепт художнього тексту формується на синтагматичній основі, має внутрішньотекстову синтагматичну природу. Концептуалізація ґрунтується на семантичному виведенні її компонентів із сукупності мовних одиниць, які розкривають одну тему, що спричиняє формування концептуального простору тексту на вищому рівні абстракції, а саме - на основі злиття, наближення, стягнення загальних ознак концептів, які репрезентуються на поверхневому рівні тексту словами і реченнями із однієї семантичної області, що зумовлює цілісність концептосфери художнього тексту (Л. Г. Бабенко). Ключовий концепт є ядром індивідуально-авторської художньої картини світу, яка втілена в сукупності творів одного автора.

Кожен літературний твір втілює індивідуально-авторський спосіб сприйняття і організації світу - власний варіант його концептуалізації. Знання автора про світ, які він виражає у художній формі, є системою уявлень, що скерована до адресата. Універсальні та індивідуально-авторські знання в художній картині світу можуть як повністю збігатись, так і цілком відрізнятися.

Концептуальна метафора, яка неодноразово ставала об'єктом лінгвістичних студій (Н. Арутюнова, Л. Балашова, Д. Бікертон, М. Бірдслі, М. Блек, Н. Гудмен, Дж. Лакофф, Е. Маккормак, Г. А. Огаркова та ін.), є принципом мислення, який викликає в мові відповідний семантичний процес “опредметнення” непредметних сутностей (психологічних, ментальних і соціальних) та їх концептуалізації подібно до предметного світу. Використовуючи метафори, внутрішній світ людини стає більш предметним та конкретним. Концептуальна метафора є важливою складовою концептуальної системи людини - за її допомогою автор подає у тексті своє поетичне бачення світу.

У другому розділі “Концептуальний аналіз у дослідженні ідіостилю Форуг Фаррохзад” висвітлено питання лінгвістики тексту (А. Баранов, В. Григор'єв, К. Кожевнікова, І. Ковтунова, О. Кубрякова, А. Леонтьев, Л. Новіков та ін.), когнітивного напряму дослідження тексту та когнітивної поетики (Т. ван Дейк, Т. Виноградов, О. Воробйова, Ю. Караулов, О. Кубрякова, Б. Серебренников, Р. Цур та ін.), методики концептуального аналізу (Н. Арутюнова, Л. Бабенко, А. Вежбицька, Л. Поповська (Лисоченко) та ін.), подано схему концептуального аналізу поезій Форуг Фаррохзад. Вказано статистичні характеристики ідіостилю Форуг Фаррохзад.

Для моделювання концепту та унаочнення його ментальної структури у роботі використано поняття когнітивно-пропозиційної структури - таке моделювання здійснюється у результаті узагальнення регулярно повторюваних у лексичних, фразеологічних і текстових репрезентаціях концепту його суттєвих властивостей, які виявляють знання про світ. Когнітивно-пропозиційна структура формується на основі сукупності однорідних елементів, які мають загальні інтегровані та суттєві диференційні ознаки. Тлумачення концептів і концептосфери міститься у семантичному просторі близьких за смислом груп слів - тематичних, семантичних - у типовому наборі суттєвих семантичних ознак.

У дисертаційному дослідженні використано такий алгоритм концептуального аналізу:

· виділено дотекстові пресупозиції, які є важливими для формування концептуального простору тексту;

· на основі 200 найчастотніших повнозначних слів поезій Форуг Фаррохзад сформовано перелік концептів, які були розміщені у концептуальних полях (усередині полів було виділено підкласи та кластери);

· виявлялись повторювані слова, співвідносні парадигматично і синтагматично з ключовими словами - лексичними репрезентантами текстових концептів;

· проаналізовано лексичний склад тексту з метою виявлення слів однієї тематичної області із різним ступенем експресивності;

· описано концепти поетичного тексту Форуг Фаррохзад, що передбачало узагальнення усіх контекстів, у яких вживаються ключові слова - носії концептуального змісту, з метою виявлення характерних властивостей концепту: його атрибутів, предикатів, асоціацій, враховуючи образні;

· для моделювання структури концепту було виділено у ній ядро (базову когнітивно-пропозиційну структуру), приядерну зону (головні лексичні репрезентації), ближчу периферію (образні асоціації) і дальшу периферію (суб'єктно-модальні смисли).

Описано особливості укладання частотного словника мови Форуг Фаррохзад та списку 200 найчастотніших повнозначних слів її поезій, подано принципи лематизації слів. У частотному словнику мови Форуг Фаррохзад слова подано в алфавітному порядку, біля кожного слова вказано абсолютну частоту його вживання. Слова у списку 200 найчастотніших повнозначних слів поезій Форуг Фаррохзад розміщені за спадом частот, що унаочнює статистичну структуру тексту, абсолютну частоту слова подано в усій творчості поетеси та окремо за збірками, що дає змогу аналізувати мовні особливості поезії Форуг Фаррохзад в еволюційному аспекті.

Описано кількісні параметри ідіостилю Форуг Фаррохзад, оскільки кількісна характеристика мовних фактів разом із якісною є невід'ємною складовою повного та різностороннього дослідження. Обсяг словника поетеси склали 3171 слова. Словник поетеси є доволі різноманітним, оскільки уже до першої тисячі увійшли слова, які мали абсолютну частоту 3, а починаючи із 1797-го слова абсолютна частота була 1. Індекс різноманітності, тобто багатство словника поетичної мови - 0,072. Також важливим для характеристики поетичної мови Форуг Фаррохзад є індекс винятковості - 0,433, який характеризує варіативність лексики, тобто частку словника, яку займають слова, що трапились 1 раз. Для характеристики концентрації словника Форуг Фаррохзад був вирахуваний індекс його концентрації - відношення кількості слів у словнику з абсолютною частотою 10 і більше до загальної кількості слів у словнику - 0,146.

У третьому розділі “Концептосфера поезій Форуг Фаррохзад” розглянуто процеси, які відбувалися в літературному житті тогочасного Ірану, визначено роль поетичної творчості Форуг Фаррохзад, описано концептосферу творів Форуг Фаррохзад за допомогою інтерпретації базових концептів.

Мовна особистість автора впливає на зображення дійсності у художньому творі. Біографічні дані входять до твору у різному вигляді й обсязі. Суб'єктивне та об'єктивне взаємодіють у творчості, впливають одне на одного і, таким чином, формують ідіостиль.

Форуг Фаррохзад є представником літературної течії в Ірані “Ше'ре ноу” (“Нова поезія”). У поезії того часу відображено складні процеси (репресії та страти), які відбувалися у країні після державного перевороту Захеді 1953 року. Загальним напрямом поезії розчарування і надлому стає звернення до людини розчарованої, самотньої, яку не розуміють, яку роздирають муки совісті та страх. Тема життя і смерті, песимізм і містика переважають у творах багатьох іранських поетів того часу. Від спроб вирішити соціальні питання поезія тікає до суб'єктивного світу підсвідомого і зосереджує увагу на найменших порухах і душевних імпульсах однієї людини. Для Форуг Фаррохзад любов є засобом утечі від туги, незрозумілості, від самих себе. У поезіях Форуг Фаррохзад показано специфічний світ жіночої душі. У своїх збірках поетеса подає високі зразки вирішення любовно-ліричної теми, порушує філософсько-етичні питання. Форуг Фаррохзад у віршах продовжує новаторські принципи Німа Юшиджа - підсилення ліричного начала, передання своєрідності своєї епохи і часу крізь призму руху людського духу відобразились у творчості поетеси. Поезії Форуг Фаррохзад відзначаються емоційністю тексту та образністю.

Структура концептуальної картини світу у поезіях Форуг Фаррохзад представлена сукупністю двох взаємопов'язаних концептуальних сфер: концептуальне поле СВІТ ЛЮДИНИ і концептуальне поле ФІЗИЧНИЙ СВІТ. На основі списку 200 найчастотніших повнозначних слів поезій Форуг Фаррохзад було сформовано перелік концептів, розподілених у цих концептуальних полях. Більш наповненим у поезіях Форуг Фаррохзад є концептуальне поле СВІТ ЛЮДИНИ, складна структура якого виявляє цікавість поетеси до світу людини у всій розмаїтості його буттєвих характеристик. Зміст цього концептуального поля визначається наявністю в ньому семантичних сфер, які відображають основні категоріальні інваріанти, що визначають певний культурно-історичний тип;. з урахуванням принципу концептуальної супідрядності усередині концептуального поля, що розглядається як клас понять, на гіперо-гіпонімічній основі виділяються підкласи, які включають кластери, що складаються з груп більш конкретних концептів (В. Ніконова). концептуальний поезія фаррохзад словник

Концептуальне поле СВІТ ЛЮДИНИ в поезіях Форуг Фаррохзад складається з трьох підкласів: людина як тілесний, ментальний та соціальний суб'єкт. У підкласі Людина як тілесний суб'єкт виділено кластери людина як фізичний суб'єкт, одяг, стать і родові відношення, простір людського буття та фізичні дії. Підклас Людина як ментальний суб'єкт поділено на кластери стан, час людського буття, духовна діяльність. До підкласу Людина як соціальний суб'єкт увійшли концепти у кластері соціальна діяльність.

Концептуальне поле ФІЗИЧНИЙ СВІТ у віршах іранської поетеси представлений двома підкласами: Природні стихії і явища, до якого ввійшли концепти у кластерах стихії, природні явища, фізичні тіла і пори року, та Рослинний і тваринний світ із концептами, розподіленими у кластери рослини і тварини.

Домінантними концептами у поетичній картині світу Форуг Фаррохзад є концепти СЕРЦЕ, НІЧ, ОКО, КОХАННЯ та ДОРОГА, які входять до концептуального поля СВІТ ЛЮДИНИ. Концепт СЕРЦЕ домінує також і у першій збірці поетеси. Лексичний репрезентант цього концепту Пбdel `серце' є найчастотнішим у Списку 200 найчастотніших повнозначних слів поезій Форуг Фаррохзад. Абсолютна частота його вживання - 161. Найбільша кількість випадків його вживання зафіксована у прешій збірці “Полонянка” Форуг Фаррохзад - 91 раз, свою частотність зберігає протягом усієї творчості поетеси. У наступних збірках “Стіна” та “Бунт” найчастотнішим став лексичний репрезентант концепту ДОРОГА - СЗе rвh `дорога'. У збірці “Стіна” зафіксовано 31 випадок його вживання, а у збірці “Бунт” - 25, причому абсолютна частота слова становить 99. Найчастотнішими у поезіях останнього періоду творчості Форуг Фаррохзад є лексичні репрезентанти концептів НІЧ та ГОЛОС (частота вживання слова ФИ љab `ніч' у збірці “Нове народження” - 55, а слова ХПЗsedв `голос' в останній збірці Форуг Фаррохзад “Повіримо у настання холодів...” - 29), що свідчить про домінування цих концептів на останньому періоді творчості поетеси.

У дисертаційній роботі для опису концептуального простору поезій Форуг Фаррохзад були обрані концепти СЕРЦЕ, КОХАННЯ, ГРІХ, СОН, ТАЄМНИЦЯ, ЖИТТЯ, ВОГОНЬ та НЕБО. Лексичні одиниці, які репрезентують у поезіях Форуг Фаррохзад ці концепти, увійшли до списку 200 найчастотніших повнозначних слів поезій Форуг Фаррохзад і мали різну абсолютну частоту вживання у тексті: від найвищої (серце - 161) до найнижчої (гріх - 18) у списку.

Репрезентанти концептів концептуального поля СВІТ ЛЮДИНИ мають високу абсолютну частоту і наявні у віршах Форуг Фаррохзад протягом усієї творчості. За допомогою концептуального аналізу був виявлений зв'язок концептів СЕРЦЕ, ГРІХ, ТАЄМНИЦЯ, СОН та ЖИТТЯ із концептом КОХАННЯ, який є одним із домінантних концептів у поетичній картині світу Форуг Фаррохзад. Застосування під час опису концептів статистичних даних допомогло зробити висновок, що концепт КОХАННЯ переосмислювався поетесою протягом усієї творчості. Якщо на ранньому етапі творчості Форуг Фаррохзад концепт КОХАННЯ тісно пов'язаний із концептом ГРІХ, про що свідчив аналіз поетичних контекстів та частота вживання лексичних репрезентантів концепту ГРІХ у першій збірці “Полонянка”, то на останньому етапі творчості не зафіксовано жодної лексеми зі значенням гріх. У віршах раннього періоду творчості кохання постає як поєднання ідеального і реального (гріховного) почуття, домінує пристрасть, еротичне начало. В останніх збірках “Нове народження” та “Повіримо у настання холодів...” уже виражено високе начало кохання, роздуми про це почуття переходять у філософський план. Гріх у поетичній картині світу Форуг Фаррохзад, що випливає із аналізу поетичних контекстів, функціонує у морально-етичній парадигмі - це вільне кохання, його фізіологічна сторона, чуттєвість. Вивчення поетичних контекстів, які репрезентують ключові лексичні одиниці для концепту СЕРЦЕ, виявило ставлення ліричного суб'єкта до нього - у серці містяться почуття, пристрасті, бажання кохати, чуттєвість, які в ісламському суспільстві вважались гріховними, що тісно пов'язує концепт СЕРЦЕ із концептами ГРІХ і КОХАННЯ. Під час вивчення поетичних контекстів, які репрезентують ключові лексичні одиниці для концепту СОН, було виявлено, що сон у концептосфері поезій Форуг Фаррохзад є станом, що дозволяє відійти від реальності, в якій почуття ліричного суб'єкта є гріховними. Це пов'язує концепт СОН із концептами ГРІХ і КОХАННЯ. Таємницею у поезії Форуг Фаррохзад є почуття закоханої жінки, її стосунки із коханим, фізіологічна сторона кохання, які сприймались у тогочасному іранському суспільстві гріховними, що пов'язує концепт ТАЄМНИЦЯ із концептами ГРІХ і КОХАННЯ. Ключові лексичні одиниці концептуального поля Життя, вживаючись у поетичних контекстах, допомогли зробити висновок, що життям у поезіях Форуг Фаррохзад є фізіологічний стан людини, рослини чи тварини. Сенсом життя у її поетичній картині світу є кохана людина і почуття, що пов'язує концепт ЖИТТЯ із концептом КОХАННЯ.

У поетичних контекстах із лексичними репрезентантами концептів СЕРЦЕ, КОХАННЯ, ГРІХ, СОН, ТАЄМНИЦЯ та ЖИТТЯ, які входять до концептуального поля СВІТ ЛЮДИНИ, були виявлені метафоричні асоціації цих концептів із предметами реального та уявного світів:

ђЭК Пб гд ИЗ ПбК ЗЭУЗден ЪФЮGoft del-e man bв delat afsвne-ye 'eљq `Моє серце твоєму серцю казку кохання розповіло...' (“Думки”);

ЮбИг ЗТ ЭСШ ЗдПже бСТнПQalbam az fart-e anduh larzid `Моє серце затремтіло від надміру суму'(“Марево”);

ЪФЮ гд ИС ЮбИ УСПн ОнСе ФП 'Eљq-e man bar qalb-e sardi xire љod `Моє кохання пильно дивилось на холодне серце...'(“Незнайомець”);

ИЗСЗд ђдЗе ИС УСг ИЗСнПBвrвn-e gonвh bar saram bвrid `На мою голову випав дощ гріха' (“Вино і кров”);

гндФУКг ОУКе ПС ИУКС ОнСе ПС ЌФгЗд СДнЗеЗ Mineљastam xaste dar bastar, xire dar иeљmвn-e ruyвhв `Я сиділа втомлена на ліжку, Пильно дивилась у очі снів...' (“Терпіння каменю”);

СЗТн ПСжд Унден гд гнУжОК Rвzi darun-e sine-ye man misuxt `Таємниця усередині моїх грудей горіла' (“Плутанина”);

Зж ИЗ ОбжХ ПжУК гнПЗСП РСЗК ТдПђн СЗ U bв xolus dust midвrad zarrвt-e zendegi rв `Він щиро кохає шматочки життя…' (“Мій коханий”);

"ТдПђн ВнЗ ПСжд УЗнееЗгЗд Сдђ гнђнСП нЗ е гЗ ОжП УЗнееЗн УЗнееЗн ОжнФКд еУКнгї

“Zendegi вya darun-e sвyehвmвn rang migirad Yв ke mв xod sвyehв-ye sвyehв-ye xiљtan hastim?” ` «Чи життя у наших тінях зафарбовується, Чи ми самі є тінями своїх тіней?»…' (“Світ тіней”).

У поетичних контекстах, що демонструють наведені приклади, переважала персоніфікація, опредметнення, просторовість, здатність впливати певним чином на людину тощо. У поетичній картині світу Форуг Фаррохзад це уводило абстрактні поняття до світу істот, стихій, у предметну сферу.

Аналіз поетичних контекстів, у яких вживались ключові одиниці - лексичні репрезентанти концептів ВОГОНЬ і НЕБО концептуального поля ФІЗИЧНИЙ СВІТ виявив, що у поезії Форуг Фаррохзад предмети та явища природи входять до емоційної сфери людини і допомагають виражати внутрішній світ ліричної героїні. Це підтверджується антороморфізацією таких концептів, як ВОГОНЬ і НЕБО:

ФЪбеЗн ИнЃдЗе гнОдПнП Љo'leyi bi panвh mixandid `Сміялось, не таючись, полум'я' (“Поцілунок”);

ВУгЗд гнПжП Т ОжнФ Вsmвn midavad ze xiљ `Небо біжить від себе...' (“Безумство”).

У поезіях Форуг Фаррохзад небо виступає і як фізичне тіло, і як елемент емоційної сфери людини, що допомогли виявити зв'язок концепту НЕБО із концептом КОХАННЯ. Концепт Вогонь представлений ключовими лексичними одиницями, які, вживаючись у різних поетичних контекстах, виявляють, що вогонь у поезіях Форуг Фаррохзад функціонує в емоційній сфері ліричного суб'єкта, контексти із універсальними знаннями не є частотними. Ключові слова, які репрезентують концепт ВОГОНЬ, вживаються для вираження сили почуттів - пристрасті, бажання, що пов'язує концепт ВОГОНЬ із концептом КОХАННЯ.

Проведене дослідження дає підстави зробити такі висновки:

1. Терміном ідіостиль вважають індивідуально-художню систему, яка має індивідуальний спосіб побудови поетичного світу і організації тексту. З позицій когнітивної лінгвістики ідіостиль є сукупністю ментальних і мовних художніх структур художнього світу автора. Дослідження концептуального простору художнього твору є одним із аспектів вивчення ідіостилю автора.

2. У роботі було вирахувано індекс різноманітності словника поетичної мови Форуг Фаррохзад (0,072), індекс винятковості (0,433), та концентрації її словника (0,146), який характеризує відношення кількості слів у словнику з абсолютною частотою 10 і більше до загальної кількості слів у словнику.

3. Структура концептуальної картини світу у поезіях Форуг Фаррохзад представлена сукупністю двох взаємно пов'язаних концептуальних сфер: концептуальне поле СВІТ ЛЮДИНИ і концептуальне поле ФІЗИЧНИЙ СВІТ. Концептуальне поле СВІТ ЛЮДИНИ в поезіях Форуг Фаррохзад складається з трьох підкласів: людина як тілесний, ментальний та соціальний суб'єкт. У підкласі Людина як тілесний суб'єкт виділено кластери людина як фізичний суб'єкт, одяг, стать і родові відносини, простір людського буття та фізичні дії. Підклас Людина як ментальний суб'єкт поділяється на кластери стан, час людського буття, духовна діяльність. До підкласу Людина як соціальний суб'єкт входять концепти у кластері соціальна діяльність. Концептуальне поле ФІЗИЧНИЙ СВІТ у віршах іранської поетеси представлений двома підкласами: Природні стихії і явища, до якого ввійшли концепти у кластерах стихії, природні явища, фізичні тіла і пори року, та Рослинний і тваринний світ із концептами, розподіленими у кластери рослини і тварини.

4. Домінантними концептами у поетичній картині світу Форуг Фаррохзад є концепти СЕРЦЕ, НІЧ, ОКО, КОХАННЯ та ДОРОГА, які входять до концептуального поля СВІТ ЛЮДИНИ. Концепт СЕРЦЕ домінує також і у першій збірці поетеси “Полонянка” разом із концептом КОХАННЯ, що пов'язаний із концептом СЕРЦЕ. У наступних збірках “Стіна” та “Бунт” найчастотнішим став лексичний репрезентант концепту ДОРОГА. Найбільш частотними у поезіях останнього періоду творчості Форуг Фаррохзад є лексичні репрезентанти концептів НІЧ та ГОЛОС.

5. У концептуальному просторі поезій Форуг Фаррохзад описані концепти СЕРЦЕ, ГРІХ, ТАЄМНИЦЯ, СОН, ЖИТТЯ, ВОГОНЬ та НЕБО, виявлено зв'язок цих концептів із концептом КОХАННЯ, який переосмислювався поетесою протягом усієї творчості. Якщо на ранньому етапі творчості Форуг Фаррохзад концепт КОХАННЯ тісно пов'язаний із концептом ГРІХ, про що свідчив аналіз поетичних контекстів та частота вживання лексичних репрезентантів концепту ГРІХ у першій збірці “Полонянка”, то на останньому етапі творчості не зафіксовано жодної лексеми зі значенням гріх.

6. У поетичних контекстах із лексичними репрезентантами концептів СЕРЦЕ, КОХАННЯ, ГРІХ, СОН, ТАЄМНИЦЯ та ЖИТТЯ концептуального поля СВІТ ЛЮДИНИ були виявлені метафоричні асоціації цих концептів із предметами реального та уявного світів. Переважала персоніфікація, опредметнення, просторовість, здатність впливати певною мірою на людину тощо. Аналіз поетичних контекстів, у яких вживались ключові одиниці - лексичні репрезентанти концептів ВОГОНЬ і НЕБО концептуального поля ФІЗИЧНИЙ СВІТ виявив, що у поезії Форуг Фаррохзад предмети та явища природи входять до емоційної сфери людини і допомагають виражати внутрішній світ ліричного суб'єкта, про що свідчить антороморфізація таких концептів, як ВОГОНЬ і НЕБО.

7. Встановлено, що у художньому тексті світ естетично концептуалізується, автор як творча особистість разом із загальноприйнятими знаннями привносить у твір власні, індивідуальні знання. Застосування концептуального аналізу художнього твору під час розгляду способів мовної репрезентації концептів у поезіях Форуг Фаррохзад допомогло виявити ці аспекти концептуалізації. Подальші перспективи дослідження полягають у можливості застосування концептуального аналізу до поетичних творів іранських поетів різних періодів, у зіставному дослідженні ідіостилів поетів Ірану.

Основні положення дисертації висвітлено у таких публікаціях

Статті:

1. Яремчук І. В. Концепт СЕРЦЕ у поетичній картині світу Форуг Фаррохзад / І. В. Яремчук // Сходознавство. - К., 2009. - № 47. - С. 198- 210.

2. Яремчук І. В. Концепт ЖИТТЯ у поетичній картині світу Форуг Фаррохзад / І. В. Яремчук // Культура народов Причерноморья: Научный журнал. - Симферополь, 2010. - № 179. - С. 102-105.

3. Яремчук І. Концепт «кохання» у поетичній картині світу Форуг Фаррохзад (на матеріалі віршів збірки «Полонянка») / І. Яремчук // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Східні мови та літератури. - К., 2010. - Вип. 16. - С. 35-38.

4. Яремчук І. Концепт «таємниця» у поетичній картині світу Форуг Фаррохзад / І. Яремчук // Історія релігій в Україні: науковий щорічник / [упоряд. О. Киричук, М. Омельчук, І. Орлевич]. - Львів: Логос, 2010. - Книга ІІ. - С. 554-562.

Тези доповідей:

1. Яремчук І. В. Концепт ГРІХ у збірці поезій «Полонянка» Форуг Фаррохзад / І. В. Яремчук // ХІІІ Сходознавчі читання А. Кримського. Тези доповідей міжнародної наукової конференції 22-23 жовтня 2009 р. - К., 2009. - С. 89-91.

2. Яремчук І. В. Концепт ВОГОНЬ у поетичній картині світу Форуг Фаррохзад / І. В. Яремчук // ХІV Сходознавчі читання А. Кримського. Тези доповідей міжнародної наукової конференції 13-15 травня 2010 р. - К., 2010. - С. 117-119.

Анотація

Яремчук І. В. Концептуальний простір поезії Форуг Фаррохзад. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.13 - мови народів Азії, Африки, аборигенних народів Америки та Австралії. Інститут сходознавства ім. А. Ю. Кримського НАН України. - К., 2010.

У роботі проаналізовано творчість іранської поетеси та кінорежисера ХХ століття, представниці літературної течії «Ше'ре ноу» Форуг Фаррохзад в аспекті лінгвістичного аналізу тексту. Зроблено спробу дослідити її ідіостиль із застосуванням концептуального аналізу та когнітивних методик. Застосовано також кількісний аналіз мовного матеріалу, за допомогою якого було виділено 200 ключових слів поетичних творів Форуг Фаррохзад. Аналіз поетичних контекстів, у яких виявлялися індивідуальні уявлення поетеси, дав змогу їх узагальнити та представити концепти у вигляді полів, ядром яких є узагальнена когнітивно-пропозиційна структура. Приядерні зони становлять вербалізовані когніції - основні лексичні репрезентації когнітивно-пропозиційних структур, ближчі периферії - образні асоціацї, дальші периферії - суб'єктивно-модальні смисли. У роботі описано концептуальний простір поетичної картини світу Форуг Фаррохзад та подано частотний словник мови поетеси.

Ключові слова: ідіостиль, поетична картина світу, мовна особистість, концепт, концептуальний простір, концептуальне поле, концептуальний аналіз, контекстуальний аналіз.

Яремчук И. В. Концептуальное пространство поэзии Форуг Фаррохзад. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.13 - языки народов Азии, Африки, аборигенных народов Америки и Австралии. Институт востоковедения им. А. Ю. Крымского НАН Украины. - Киев, 2010.

В работе проанализировано творчество иранской поэтессы и кинорежиссера ХХ века, представительницы литературного направления «Ше'ре ноу» Форуг Фаррохзад в аспекте лингвистического анализа текста.

В диссертации исследуется идиостиль иранской поэтессы с применением концептуального анализа и когнитивных методик. Использовано количественный анализ языкового материала, с помощью которого были выделены 200 ключевых слов поэтических произведений Форуг Фаррохзад. Анализ поэтических контекстов, в которых проявлялись индивидуальные представления поэтессы, позволил их обобщать и представлять концепты в виде полей, ядром которых стали обобщенная когнитивно-пропозиционная структура. Приядерные зоны составили вербализированные когниции - главные лексические репрезентации когнитивно-пропозиционных структур, ближайшие периферии, образные ассоциации, дальние периферии - субъективно-модальные смыслы. В работе описано концептуальное пространство поэтической картины мира Форуг Фаррохзад и подается частотный словарь языка поэтессы.

Ключевые слова: идиостиль, поэтическая картина мира, языковая личность, концепт, концептуальное пространство, концептуальное поле, концептуальный анализ, контекстуальный анализ.

Yaremchuk I. V. Conceptual space of Forug Farrokhzad's poetry. - Manuscript.

Dissertation for the Candidate Degree in Philology, Speciality 10.02.13 - languages of nations of Asia, Africa, aboriginal nations of America and Australia. A. Y. Kryms'kyi Institute of Oriental Studies of National Academy of Science of Ukraine. - Kyiv, 2010.

The poetry of Iranian poetess and film director of ХХ century, representative of literary trend «She're now» (new poetry) Forug Farrokhzad is analyzed in the dissertation in aspect of linguistic analysis of text. The attempt to analyze idiostyle of the poetess, using conceptual analysis and cognitive methods, was made. By means of quantitative analysis of speech material, 200 of the most frequent fullmeaningwords of poetic works of Farrokhzad were specified. The use of statistical method enabled to characterize such quantitative parameters of idiostyle of poetess as vocabulary volume, index of variety, index of uniqueness and index of concentration of her vocabulary. Conceptual space of poetic view of Forug Farrokhzad's world is sformed in the dissertation, and frequency dictionary of poetess' language is given as well.

The structure of conceptual view of the world in F. Farrokhzad's poetry is represented by combination of two interrelated conceptual spheres: conceptual field WORLD OF a HUMAN being and conceptual field PHYSICAL WORLD. Conceptual field WORLD OF a HUMAN beang is more complete in Forug Farrokhzad's poetry, complex structure of which draws poetess' interest in human's world in vividness of its characteristics. The essence of this conceptual field is defined by semantic spheres in it, which show main categorical invariants, that denote certain cultural-historical type. To identify these semantic spheres during analysis of structure of conceptual fields, the principle of conceptual collateral subordination of conceptual field was taken into account, which is considered as class of notions, subclasses are identified on hyper-hyponymic basis, which include clusters, that consist of groups of more specific concepts.

Conceptual field WORLD OF HUMAN in Forug Farrokhzad's poetry consists of three subclasses: a human being as a physical subject, a human being as a mental subject, a human being as a social subject. Clusters a human being as a physical subject, clothes, sex and kin relations, space of human being and physical actions are identified in subclass a Human being as a physical subject. Subclass Human as a mental subject is divided into clusters state, time of human being, spiritual activity. Concepts of the cluster social activity are included in subclass a Human being as a social subject. Conceptual field PHYSICAL WORLD in poems of the Iranian poetess is represented by two subclasses: Natural elements and phenomena, which includes concepts in clusters elements, natural phenomena, physical objects and seasons of the year, and World of Flora and Fauna with concepts, divided into clusters plants and animals.

Analysis of poetic contexts, which show individual views of poetess, enabled to generalize them and to represent concepts as fields, the centre of which is the generalized cognitive-propositional structure. The near-central zones are verbalized cognitions - the main lexical representations of cognitive-propositional structures, the nearer periferals - image associations, the further periferals - subjective-modal meanings. Conceptual field WORLD OF a HUMAN being is represented in Forug Farrokhzad's poetry in vividness of all its being characteristics. The inner world of a human being is fully represented in her poems. Key words - representatives of the concepts for the conceptual field WORLD OF a HUMAN being have high and absolute frequency and are present in Farrokhzad's poems throughout all her work. One of the most frequent are lexical representations of concept LOVE. The concepts of conceptual field world of a Human Being are connected with this concept? As was discovered by means of the conceptual analysis. The Analysis of poetic contexts, where were used key units - representatives of concepts of conceptual field PHYSICAL WORLD, displayed, that objects and natural phenomena in Forug Farrokhzad's poetry are included in human emotional sphere and help to express the inner world of lyric person.

Key words: idiostyle, poetic picture of the world, language personality, concept, conceptual space, conceptual field, conceptual analysis, contextual analysis.

Размещено на Allbest.ru

автореферат "Концептуальний простір поезії Форуг Фаррохзад" скачать

Подобные документы

Формування ідіостилю поезій Тараса Шевченка
Аналіз тропів як художніх засобів поетичного мовлення. Особливості Шевченкової метафори. Функції епітетів у мовленнєвій палітрі поезій Кобзаря. Використання матеріалів із поезій Тараса Шевченка на уроках української мови під час вивчення лексикології.

дипломная работа [89,6 K], добавлен 11.09.2014
Форми й функції рими в сучасній британській поезії
Специфіка поетичної мови. Розвиток британського силабо-тонічного віршування. Характеристика поезії британських письменників. Форми і семантика рими у віршах сучасних британських поетів. Концептуальна образність сучасної британської поезії XX - XXI ст.

дипломная работа [73,7 K], добавлен 07.04.2014
Новаторське використання вільного вірша на прикладі творчості відомої іракської поетеси Назік аль-Малаіки
Становлення поезії вільного вірша. Поети-новатори Іраку. Роль Назік аль-Малаіки у становленні жанру. Переклади західної поезії та її вплив на творчість поетеси. Аналіз художніх особливостей та головних мотивів її віршів в світлі традицій арабської поезії.

курсовая работа [47,1 K], добавлен 07.02.2011
Епітети у творах Василя Симоненка
Лінгвістична характеристика поетичної мови як основного середовища виникнення й розвитку епітетів. Дослідження найхарактерніших семантико-функціональних груп епітетів у поезії В. Симоненка. Роль кольоративів у формуванні індивідуального авторського стилю.

курсовая работа [35,5 K], добавлен 06.10.2015
Естетика постжаданівського "мікропокоління" українських поетів
Сергій Жадан: персона ґрата української поезії сьогодення. Естетика ідіостилю Сергія Жадана та його вплив на молодих поетів. Павло Коробчук та його пошук власного голосу. Геокультурний контраст та співзвуччя атмосфери художнього світу Юхима Дишканта.

дипломная работа [96,9 K], добавлен 15.10.2015
Рецепція духовного світу героїв античних міфів у поезії Володимира Базилевського
Осмислення діяльності митців стародавніх Греції, Риму та античних міфів сучасним українським поетом Володимиром Базилевським, його погляд на питання інонаціональних культурних запозичень. Аналіз деяких його поезій з циклу "Варіації на теми міфів Еллади".

статья [35,4 K], добавлен 07.03.2010
Індивідуально-авторська картина світу
Поняття "мовна картина світу". Способи мовної реалізації концептуального простору в "Тригрошовому романі" Б. Брехта. Концептосфера художнього тексту. Семантична структура бінарних опозицій. Брехтівське художнє моделювання дійсності. Основний пафос роману.

курсовая работа [423,8 K], добавлен 29.10.2014
Ліна Костенко, українська гордість
Життєвий і творчий шлях поетеси Ліни Костенко. Тема збереження історичної пам’яті, культури і мови в творчості поетеси. Любовна лірика та зображення природи у віршах. Нагородження Державною премією ім. Тараса Шевченка за історичний роман "Маруся Чурай".

презентация [4,4 M], добавлен 27.04.2017
Поетика збірки Н. Лівицької-Холодної "Вогонь і попіл"
Унікальність творчого феномену Наталії Лівицької-Холодної. Модерн і традиція у творчості. Поезії Н. Лівицької-Холодної у руслі філософської концепції любові. Місце збірки еротичної поезії "Вогонь і попіл". Аналіз засобів творчої майстерності поетеси.

курсовая работа [81,8 K], добавлен 08.05.2014
Хронотоп поезії Ліни Костенко
Життєвий і творчий шлях Ліни Костенко, філософська часоплинність її поезії. Історичний час у творчості поетесси. Хронотоп в поемах "Скіфська одіссея" та "Дума про братів неазовських" як культурно оброблена стійка позиція, з якої людина освоює простір.

контрольная работа [45,0 K], добавлен 31.05.2012

Другие документы, подобные "Концептуальний простір поезії Форуг Фаррохзад"

весь список подобных работ

скачать работу можно здесь

сколько стоит заказать работу?

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.