Поезія Богдана-Ігоря Антонича: особливості авторської свідомості, жанрово-стильові домінанти

Одним із способів організації поетичного мовлення традиційно є жанр. Для першої збірки Б._І. Антонича «Привітання життя» та поезій поза збірками, хронологічно співвідносних з нею, характерне використання канонічних жанрових форм (сонет, класична елегія), що є наслідком переосмислення поглядів суспільної свідомості, введення їх у власний емоційний досвід. Ця збірка позначена посиленою увагою до поетичної форми, опануванням нею, свідомим самовизначенням жанру поезії та структуруванням текстів у цикли, що зумовило подекуди дисгармонію між змістом твору та засобами його реалізації (порушення ритму, надмірний звукопис тощо). У подальшій творчості Б._І. Антонич практично відмовляється від формальних експериментів, поглиблюючи змістове навантаження поезій: у «Трьох перстенях» та «Великій Гармонії» перевага віддається лише жанровим різновидам з акцентом на змістовій заданості - гімнам, молитвам, елегіям та міжжанровим утворенням, а вже більшість поезій «Книги Лева», «Зеленої Євангелії» та «Ротацій» не мають ознак канонічних жанрів.

На стильовому рівні Антоничевого художнього світу виокремлено два основних конструктивних принципи, які дозволяють організовувати поетичний матеріал у завершену цілісну структуру. Тексти «Привітання життя», «Великої Гармонії», частково «Трьох перстенів» являють собою так звану «центробіжну текстову модель» (описові конструкції - епітети, повні порівняння - нагромаджуються довкола змістового центру - явища чи процесу, який ними розкривається). Перехід до метафори як основного способу відтворення багатогранності світу, їх синтезування у «Книзі Лева» та «Зеленій Євангелії» сприяли творенню «поліцентричного тексту», спрямованого на комплексне динамічне відображення процесів сприймання дійсності. Акцентуючи чуттєву сферу взаємодії людини зі світом, Б._І. Антонич поєднує в одному образі візуальні, слухові, тактильні елементи, використовує чуттєву синестезію (поезії «Зеленої Євангелії»). Синтетичність авторського стилю виявляється також у залученні рис сецесійності як одного зі способів розширення зображальних можливостей поетичного тексту.

У творчості Б._І. Антонича авторська свідомість постає як складний цілісний динамічний процес взаємодії поета й оточення, реалізований у художніх текстах. Креативно трансформуючи свій власний життєвий досвід, новітні віяння західноєвропейської та української думки, а також реалії життя початку ХХ століття, поет витворює свій власний художній простір, який дає змогу екстеріоризувати внутрішні емоційні порухи його душі, мисленнєві процеси, відчуттєву палітру складної непересічної особистості.

Основні положення дисертації викладено в таких публікаціях

1. Рубан Я.Г. Космогонічна Антоничівська міфологія / Я.Г. Рубан // Українська мова та література. - 2001. - № 39 (247). - С. 10-11.

2. Рубан Я.Г. Особливості хронотопу збірки Б._І. Антонича „Три перстені”/ Я.Г. Рубан // Вісник Запорізького державного університету. Філологічні науки. - 2001. - № 2. - С. 99-102.

3. Рубан Я.Г. Просторові та часові образи у поезії Володимира Свідзінського та Богдана_Ігоря Антонича / Я.Г. Рубан // Наукові праці Кам'янець-Подільського державного університету. Філологічні науки / Випуск 13. - Кам'янець-Подільський: ПП Заріцький, 2006. - С. 263-270.

4. Рубан Я.Г. Жанрові особливості творчості Богдана_Ігоря Антонича / Я.Г. Рубан // Таїни художнього тексту : [збірник наук. праць] / Випуск 7. - Дніпропетровськ: Пороги, 2007. - С.208-219.

5. Рубан Я.Г. Концепція героя як носія авторської свідомості у поезії Б._І. Антонича / Я.Г. Рубан // Літературознавчі обрії : [праці молодих учених] / Випуск 15. - К. : Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України, 2009. - С. 42-47.

6. Рубан Я.Г. Домінантні жанри збірки «Велика Гармонія» Б._І. Антонича / Я.Г. Рубан // Таїни художнього тексту : [збірник наук. праць] / Випуск 9. - Дніпропетровськ: Пороги, 2009. - С. 140-146.

7. Рубан Я.Г. Особливості стилю як елементу авторської свідомості у поезії Богдана_Ігоря Антонича / Я.Г. Рубан // Літературознавчі обрії : [праці молодих учених] / Випуск 18. - К. : Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України, 2009. - С. 86-91.

Анотація

Рубан Я.Г. Поезія Богдана-Ігоря Антонича: особливості авторської свідомості, жанрово-стильові домінанти. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.01.01 - українська література. - Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара. - Дніпропетровськ, 2010.

Дисертація присвячена аналізу поезії Богдана-Ігоря Антонича, зокрема проблемі реалізації авторської свідомості в художньому творі. Досліджуються суб'єктні (ліричний герой, персонаж, авторське «Я», автор-оповідач) та несуб'єктні (жанрово-стильові особливості) форми її презентації в поетичному тексті. Виділені основні домінанти авторської свідомості поета, відображені на всіх рівнях організації тексту: антиномічність художнього мислення, настанова на синтезування змістів, необхідність постійного пошуку, самозаглиблення й рефлексії, поєднання чуттєвого відтворення світу з філософськими узагальненнями, переведення власного досвіду в загальнозначимі ціннісні координати.

Ключові слова: авторська свідомість, автор біографічний, автор текстовий, ліричне «Я», ліричний герой, жанр, версифікаційні особливості, стилетвірні домінанти.

Аннотация

Рубан Я.Г. Поэзия Богдана-Игоря Антонича: особенности авторского сознания, жанрово-стилевые доминанты. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10.01.01 - украинская литература. - Днепропетровский национальный университет имени Олеся Гончара. - Днепропетровск, 2010.

Диссертация посвящена анализу поэзии Богдана-Игоря Антонича, а именно проблеме реализации авторского сознания в художественном произведении. Изучаются субъектные (лирический герой, персонаж, авторское «Я», автор-рассказчик) и несубъектные (жанрово-стилистические особенности) формы его презентации в поэтическом тексте. Выделены основные доминанты авторского сознания поэта, отраженные на всех уровнях организации текста: антиномичность художественного мышления, направленность на синтезирование содержаний, необходимость постоянного поиска, самоуглубление и рефлексия, объединение чувственного отражения мира с философскими обобщениями, трансформация собственного опыта в общезначимые ценностные координаты.

Ключевые слова: авторское сознание, автор биографический, автор текстовый, лирическое «я», лирический герой, жанр, версификационные особенности, стилистические доминанты.

Summary

Ruban, Y.G. Bogdan-Igor Antonych's Poetry: Peculiarities of the Author's Consciousness, Genre and Stylistic Dominants. - Manuscript.

Candidate degree thesis in philology, specialization 10.01.01 - Ukrainian literature. - Dnipropetrovsk National University named after Oles Honchar. - Dnipropetrovsk, 2010.

The dissertation is devoted to the analysis of the poetic creation of Bogdan-Igor Antonych - that is, to the problem of the realization of authorial consciousness in literary texts. It treats subjective (persona, character, authorial “I”, or narrator) and non-subjective forms of representation (genre and stylistic features) in literary texts.

It is possible to identify several types of authorial consciousness in Bogdan-Igor Antonych's creative works: narrator (lyric-epic works of the collections “The Book of the Lion”, “Rotations”), author's lyrical “I” (lyrical poems in “The Lion's Book” and “The Green Gospel”), and persona (the collections “Three Rings” and “The Green Gospel”). Occasionally the poet uses the form of persona-character, which is a part of poetic reality and is contrasted to the author (narrator), who is the creator of this world. The form of authorial realization in a text is predetermined by thematic and genre features. In philosophical works it is realized as an unindividualized narrator mediately present in the text. It is possible to select two types of authorial exteriorization in lyric text, “lyric I” and “lyric persona”, with the basis difference between them consisting of the degree of their approach to the poet.

The poet's literary world builds on the use of world view antinomies: opposition of cosmogony and eschatological motifs, pagan and Christian characters, or intuitive and rational understanding of the world. At the same time the poet frequently relies on a synthesis of opposing sets of content. Using either of different antinomy, the author takes them to their logical consciousness (the collections “Three Rings” and “The Grand Harmony”) and then offers in the next collection a new model, which is the synthesis of previous ones (“The Book of the Lion”). The necessity of harmonizing heterogeneous content was instrumental in creation of the author's literary reality, which is only remotely consonant with worldly reality.

One of the non-subjective methods of realization of authorial consciousness is genre. The early creative works of Bogdan-Igor Antonych (the collection “A Greeting to Life”) feature canonical genre forms (sonnet, classical threnody) that often presume a re-thinking of stereotypes of traditional consciousness. Increased attention to poetic form and explicit attempts to direct the reader's perception by the determinants of genre and structuring of poetic collections sometimes resulted in disharmony between formal aspects of a work and its methods of expression. In his later creative works Bogdan-Igor Antonych renounces format experiments for the sake of deepening the semantic load of the text. In the collections “Three Rings” and “The Grand Harmony” the author favors conventional genre types - hymns, prayers and threnodies, although most of the poems in “The Book of the Lion”, “The Green Gospel” and “Rotations” are composed in non-canonical genres.

On the stylistic level the creation by Bogdan-Igor Antonych is marked by a variety elements and by an aspiration to connect the uncombinable. The stylistically formative dominants of the poet's work are described through antonymous pairs: folklore vs. literary characters, centrifugal vs. polycentric, describing vs. dynamics.

There are basic dominants of author's consciousness that are represented on all levels of textual organization: autonomy of literary thought, a reliance on synthesis of contents, the necessity of permanent searching, introversion and reflection, the combination of perceptible recreation of the world with philosophical generalizations, and the conversion of personal experience into valid, valuable co-ordinates.

Key-words: author's consciousness, biographic author, text author, lyric “I”, persona, genre, versification features, stylistic formative dominants.

Размещено на Allbest.ru