Домінанти колористичної парадигми в поезії Євгена Гуцала

Размещено на http://www.allbest.ru/

домінанти колористичної парадигми в поезії Євгена гуцала

колористичний лексика гуцал поет

Світлана Шуляк,

м. Умань

Колористична лексика в ідіолекті Є. Гуцала посідає важливе місце, характеризуючи образи, що проходять через усю творчість поета.

У сучасному мовознавстві лінгвістичний аналіз кольоропозначень на матеріалі художніх творів здійснено О.М. Дзівак , Л.В. Шуліновою, Л.О. Ставицькою, Л.О. Пустовіт та ін. Дослідження художньо-стилістичних функцій кольороназв у поетичній мові того чи того автора (індивідуальна мовна картина світу) дозволяє виявити місце кольорових номінацій в національній картині світу. Уживання кольоронайменувань у творчості Є. Гуцала розкриває особливості сприйняття і відображення автором мовної картини світу.

Аналізуючи мовотворчість Є.Гуцала, розглядаємо лексико-тематичну парадигму кольороназв у плані характеристики особливостей поетичного ідіолекту, відображення специфіки індивідуальної мовної картини світу митця.

На основі різноманітних класифікацій кольороназв (Л.М. Миронової (за фізичними параметрами), В.А. Москович (за частотністю вживання), А.П. Кириченко (за структурно-семантичними типами), О.М. Дзівак (за словотвірною структурою), Р.М. Фрумкіної (за подібністю у психолінгвістичному аспекті), Н.Б. Бахіліної (за подібністю в історичному аспекті), Л.О. Пустовіт (за ієрархією) нами розроблено власну класифікацію для дослідження слів-кольоронайменувань у поетичному ідіолекті Є.Гуцала.

Використання колоративної лексики пов'язане з народними традиціями, з мистецькими напрямками, віяннями певної епохи, з індивідуальними особливостями людини, потенційними можливостями асоціативного мислення тощо.

У поетичному ідіолекті Євгена Гуцала колористична стихія обіймає народнопоетичну й індивідуально-авторську символіку, що враховує загальнокультурний та історичний досвід, національні і світові традиції.

Лексико-тематична парадигма кольоролексем у творчості Є.Гуцала нараховує 1576 слововживань. До неї входять як лексеми на позначення власне кольору, так і образно-стилістичні одиниці, що позначають асоціативну колірну ознаку.

У поетичному ідіолекті Євгена Гуцала фіксуємо такі компоненти, що є складниками лексико-тематичної парадигми кольоропозначень: білий - 300, золотий - 156, чорний - 135, зелений - 122, срібний - 98, блакитний - 92, синій - 82, сивий - 69, червоний - 69, голубий - 61, жовтий - 54, сизий - 39, сірий - 30, рудий - 27, бурштиновий - 19, мідний - 17, бронзовий - 15, карий - 14, багряний - 11, бурий - 10, мармуровий - 9, черлений - 9, ярий - 9, рожевий - 8, іржастий - 7, вишневий - 6, смарагдовий - 6, красний - 5, строкатий - 4, русий - 4, фіолетовий - 4, оксамит - 3, оранжевий - 3, попелястий - 3, рум'яний - 3, блават - 2, бузковий - 2, ліловий - 2, малиновий - 2, пурпурний - 2, сріберний - 2, багровий - 1, бездонного ультрамарину - 1, брунатний - 1, буланий - 1, волошковий - 1, землистої умбри - 1, зів'ялого маку - 1, ізумрудний - 1, калиновий - 1, колір слонової кістки - 1, лазурний - 1, лимонний - 1, лазуровий - 1, малахітовий - 1, фосфоричний - 1, перламутровий - 1, половілий - 1, черешневий - 1. Слів-композитів типу червоно-бурий, чорно-білий, жовто-іржастий, вохристо-жовтуватий, земно-бурий, сіро-жовтий, чорно-рахманний, зелено-оксамитний, яскраво-синій, блідо-рожевий, темно-голубий та ін. - 44.

Вивчаючи кольороназви, ми враховували спільнокореневі слова різних частин мови, а також композити (напр.: багрянець, червоний, сивіти, синь, зеленіють, пурпуровий, металево-синій тощо). Причому композитні сполуки, в яких поєднуються два кольори, відносимо до кожного з синонімічних рядів, напр. чорно-білий, зелено-бурий, сіро-жовтий, сіро-синій, зелено-голубий та ін.

Усі кольоропозначення досліджувалися незалежно від їх уживання (пряме, переносне, символічне значення). Прикметники на зразок волошковий, лазуровий, перламутровий, ізумрудний враховувалися лише за наявності в них якісного значення.

Кольороназви надзвичайно збагачують художній ідіосвіт, виступаючи складовим компонентом численних образних - метафоричних тощо конструкцій: Тут губи беріз побіліли. Тут губи калин / кораловим болем палають на лицях зів'ялих. / На білі сніги тут покладено смальтову синь - / мазок до чіткого мазка - довгих тіней опалих [1, 331]; Де мої примружені зіниці, / їхній теплий бурштиновий цвіт? / Сяяли в зіницях таємниці, / через них дивився я на світ [1, 338].

На основі лінгвістичних і психолінгвістичних досліджень встановлено, що найчастотнішими в художніх текстах є кольоропозначення чорний, червоний і білий [2, 127]. У поетичному ідіостилі Є.Гуцала, за нашими кількісними даними, переважають білий, золотий і чорний кольори.

У творчій палітрі Євгена Гуцала виділяємо такі синонімічні ряди, що становлять окремі підпарадигми кольороназв:

1. Ахроматичні кольори:

- білий, мармуровий, білосніжний, колір слонової кістки;

- чорний, чорнобривий;

- сірий, сивий, сизий, срібний, попелястий.

2. Хроматичні кольори:

- червоний, багряний, красний, темно-червоний, малиновий, кривавий, рум'яний, рожевий, пурпуровий, блідо-рожевий, мідяний, рудий;

- жовтий, золотий, золотаво-карий, золотоперий, золотисто-жовтий, жовто-золотий, жовтогарячий;

- зелений, зелено-оксамитовий, смарагдовий;

- синій, голубий, блакитний, темно-голубий, яскраво-синій, світло-голубий, металево-синій;

- фіалковий, фіолетовий, ліловий.

Образ чорних кіс є традиційним для української поезії, у Є.Гуцала зокрема, подибуємо: Дівчинко, мелодіє очей, / дівчинко, мелодіє чекання, / як у тебе в'ється за плече / чорних кіс беззоряне смеркання! [1, 61].

Кольороназва сивий здебільшого вживається в значеннях “давній”, “древній”, напр.: Я знов сьогодні археолог. / Уранці в сивий степ прийшов. / На полині сіріє порох, / немов подертий в клоччя шовк [1, 38].

Образ білого світу в мовній палітрі поета виступає символом щасливого ранку, несучи яскраво виражену метафоричну експресію, напр.: У січні, в просинці студенім, / в сонцевороту ранній час, / цей білий світ всміхнувсь до мене, / і я до світу завсміхавсь [1, 199].

Сіра барва в колористиці Євгена Гуцала найчастіше вживається для зображення осіннього пейзажу, напр.: Пульсує вуж у сірім бур'яні / так, наче тиша шарудить осіння [1, 80]

Словник живої природи в поезії Є.Гуцала отримує перифразу золотої скарбниці, яка є невичерпним джерелом життя і творчості: Словник природи - золота скарбниця, / словник природи - невичерпний зміст, / довершеність сюжетних композицій, / краса і врода семантичних гнізд [1, 92].

Отже, у поетичному ідіолекті Євгена Гуцала численну групу становлять епітети кольору. Вони входять до складу лексико-тематичного ряду, який обіймає назви основних кольорів, їх відтінків, асоціативно-образних утворень з колористичним компонентом. Серед кольороназв у поезії Євгена Гуцала, представлених епітетними номінаціями, - практично всі види ахроматичних і хроматичних кольорів: білий, чорний, червоний, зелений, жовтий, синій, блакитний тощо.

Список використаних джерел

1. Гуцало Є.П. Твори: В 5 т. - Т. 5: Поезії, статті. - К.: Дніпро, 1997. - 576 с.

2. Москович В.А. Статистика и семантика: Опыт статистического анализа семантического поля. - М.: Наука, 1969. - 304 с.

Размещено на Allbest.ru