Характеристика художнього стилю та мовностилістичні особливості Люко Дашвар

Размещено на http://www.allbest.ru/

Характеристика художнього стилю та мовностилістичні особливості Люко Дашвар

«Золотий автор», «платиновий автор» -- такі яскраві і безапеляційні епітети нині в моді. Судячи із кількості цих означень Люко Дашвар і справді має почуватися в Україні унікальною письменницею.

Люко Дашвар - літературний псевдонім Ірини Чернової - автора двох романів, що стали справжніми українськими бестселерами і знайшли десятки тисяч палких шанувальників по всій країні.

Фразеологізм, виступаючи компонентом будь-якого тексту, тісно пов'язаний із контекстом твору. Тільки в контексті та живому мовленні вона, як правило, виявляє повною мірою свій смисл. Аналіз її в ізоляції від контексту малоефективний, він не забезпечує розкриття глибини її семантики, тому що фразеологізм здебільшого вступає у складні смислові відношення з певним контекстом, залежить від нього.

Жодних складних речень, немає ускладнених конструкцій, ліричних відступів. Дуже пряма, чітка мова. Я думаю,що це не позиція письменниці , а стиль, над яким вона постійно працює.В одному інтерв`ю письменниця зауважила, що початку виходять доволі важкі конструкції, потім вона їх виправляє. Від початку Ірина Чернова задуматися над цим змусили твори Михайла Веллера, потім курси сценарної майстерності, де була окрема лекція про способи надання інформації у період інформаційної перенасиченості ХХІ століття. І письменниця зрозуміла: саме такий стиль їй близький.

Портрети персонажів прози Люко Дашвар тонко передано через систему мовностилістичних прийомів: виразні метафори та епітети, влучні порівняння, словесну деталь, засобом повтору та іншими виражально-зображальними засобами. Соціальна зумовленість переживань героїв відчутна в подіях, натяках, асоціаціях, підтексті.

Портретна характеристика персонажів містить у собі і авторське ставлення до зображуваного, її розуміння протікання внутрішнього життя особистості у сучасному суспільстві та в житті загалом. Авторська позиція трансформується через тон розповіді, її підтекстове наповнення, художньо-образне відтворення зображуваного.

Серед важливих мовностилістичних засобів науковці справедливо виділяють фразеологічні одиниці (ФО), адже функціонування ФО в тексті дозволяє яскраво розкрити зміст, відобразити внутрішній, емоційний стан, переживання персонажів. На сучасному етапі питання функціональних особливостей фразеологізмів, трансформацій структурного й семантичного складу ФО в публіцистиці, у художніх творах репрезентовані на матеріалі української мови.

Серед важливих мовностилістичних засобів науковці справедливо виділяють фразеологічні одиниці (ФО), адже функціонування ФО в тексті дозволяє яскраво розкрити зміст, відобразити внутрішній, емоційний стан, переживання персонажів. На сучасному етапі питання функціональних особливостей фразеологізмів, трансформацій структурного й семантичного складу ФО в публіцистиці, у художніх творах репрезентовані на матеріалі української мови. люко дашвар художній стиль

У тексті роману Люко Дашвар «РАЙ.центр» зафіксовано, наприклад, ФО набивати кишені чим - `багатіти, наживатися (перев. нечесним шляхом)' [яка, судячи з контексту, вживана абсолютно з іншим значенням `кому-небудь давати гроші задля задоволення своїх бажань' - Вже й до знахарок бігала [Марта], і ворожкам кишені набивала, і молилася, і просто - сподівалася й сподівалася, що врешті хоч один із чоловіків не покине її В.А. Папіш зазначає, що «традиційний фразеологізм може опинитися у незвичному для нього контекстному оточенні, що може призвести до виникнення нових відтінків значень» [6: 8], адже саме контекст допомагає найповнішому оновленню семантики загальновідомих фразеологізмів.

Як спосіб семантичних трансформацій, модифікації значення ФО свідчать про те, що автори використовують індивідуальний підхід до узуальних фразеологізмів, «знаходять для них нові контексти, пропонують їх у нових зв'язках, забезпечуючи цим оновлене звучання загальновідомим виразам» У тексті роману автор в іншому значенні вживає ФО вивертати / вивернути (витрусити) кишені - `грабувати / пограбувати когось' для називання людей, які нечесним шляхом збагачуються за рахунок інших, хоча в українських фразеологічних словниках ФО вивертати / вивернути (витрусити) кишені зафіксована із такими значеннями: `витрачати всі гроші' `витратити усі гроші, спонукати когось робити витрати'.

Размещено на Allbest.ru