Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

Львівський національний університет імені Івана Франка

УДК 398.8:159.9(477)

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук

Особливості психологізму українських народних пісень

10.01.07 - фольклористика

Білик Віра Олегівна

Львів 2002

Загальна характеристика роботи

Актуальність дослідження теми. Проблема специфіки народнопоетичної творчості є однією з найважливіших у сучасній фольклористиці, а в культурологічному контексті вона тісно пов'язана з висвітленням національної самобутності українського народу. У пісенних фольклорних творах народна свідомість постає уже на досить високому щаблі розвитку. Однак у багатьох аспектах сприйняття і вираження навколишнього світу (у тому числі й у психологічному) використовуються прийоми, засоби й формули, закорінені ще у первісному (“примітивному”) міфологічному мисленні. Вони потребують спеціального підходу для розшифрування, оскільки з точки зору психології сучасної людини часто їх пояснити просто неможливо. Чи не тому в царині психологічного аналізу фольклору - у тих нечисленних зверненнях наших дослідників до цього питання та й узагалі вчених до українського матеріалу - здебільшого традиційно пояснювалося те, що лежало на поверхні й легко піддавалося витлумаченню (наприклад, психологічний паралелізм, символіка). Та й уживання самого терміну “психологізм” щодо фольклору в науковій літературі не поширене. Але ж хіба народнопісенні твори не засвідчують проникнення у внутрішній світ людини, зображеної в пісні, і його розкриття? У фольклорній поезії - і перш за все, у ліричних піснях - знаходимо переконливо обґрунтоване з точки зору народної свідомості розуміння і пояснення психологічної суті людини, потаємних душевних зворушень і їхніх зовнішніх проявів.

Дисертаційне дослідження певною мірою змінює акценти у сучасній українській фольклористиці. Авторка розглядає поетичні тропи та композиційні особливості народної (фольклорної) лірики щодо їх функціональності та естетичної вартості: як саме вони причетні до розкриття психології людини у пісні. Адже саме завдяки їм у фольклорному творі створюється образ ліричного героя, який думає, відчуває, переживає та сприймає світ, як кожен виконавець і слухач. У цій роботі зосереджено увагу саме на ліричному героєві та його внутрішньому житті, тобто авторка свідомо обмежується лише текстом, відмовившись від усіх позатекстуальних елементів, як-от психологічні реакції виконавця і слухача, що потребують окремих досліджень.

Питання психологізму є досить вагомим при дослідженні поетики українського пісенного фольклору, однак до цього часу воно не було достатньо висвітлене у монографічних працях. Розкриття даної теми сприятиме глибшому розумінню не лише фольклорної поетики, а й етнопсихології українського народу.

Актуальність теми, таким чином, визначається: а) малодослідженістю психологічного аспекту лірики, відсутністю синтетичної праці з усебічним психологічним аналізом ліричних пісень; б) необхідністю висвітлення поетики української народної лірики з точки зору психологізму.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Напрямок дисертаційного дослідження узгоджений із науковими програмами та навчальними планами кафедри української фольклористики імені Ф.Колесси Львівського національного університету імені Івана Франка, а також відповідає кафедральній темі “Актуальні проблеми теорії фольклору та історії української фольклористики”.

Метою дисертаційного дослідження є виявлення специфіки психологічного зображення в українській обрядовій та позаобрядовій ліриці, з'ясування найхарактерніших засобів і способів розкриття психологічного змісту, а також основних тенденцій розвитку психологізму в народних піснях.

Це передбачає виконання таких завдань:

- окреслити теоретичну базу психологічного аналізу фольклорної лірики;

- уточнити одиниці (складові елементи) психологічного аналізу і їх специфіку в ліричних піснях;

- встановити генезу психологічного зображення у ліриці;

- виявити провідні принципи, що лягли в основу психологічного зображення в українських народних піснях;

- з'ясувати роль окремих елементів психологічного зображення у створенні цілісного психологічного портрета ліричного героя і загального емоційного колориту народнопоетичного твору;

- простежити зміни способів розкриття емоційно-психологічного змісту ліричних пісень у семантичному та зображально-виражальному аспектах.

Об'єктом дослідження є тексти українських народних пісень у записах від початку ХІХ ст. і до сучасних.

Пісенний фольклор відзначається високим ступенем психологізму. Безпосереднім предметом аналізу у дисертації стали поетичні прийоми, способи і засоби передачі психологічних процесів, станів, переживань і відчуттів людини у ліричних піснях.

В основу дисертаційного дослідження лягли методологічні настанови М.Максимовича, О.Потебні, І.Франка, В.Фащенка, П.Богатирьова, М.Кравцова, В.Давидюка, М.Дмитренка, що зумовили а) принцип комплексного підходу до ліричного тексту при аналізі важливих складових елементів різних рівнів (мовного, композиційного, образного) та їх взаємозв'язку; б) синтетичний погляд на твір як на цілісну структуру.

Мета і завдання, які ставить перед собою дисертантка, а також великою мірою специфіка об'єкта і предмета дослідження вимагали застосування своєрідного комплексу методів. Зокрема, для виявлення шляхів становлення і розвитку деяких прийомів та способів відтворення внутрішнього світу людини, а також первісного значення окремих формул і моделей психологічного зображення, залучалися генетичний метод і метод десемантизації; класифікацію розглянутих елементів уможливило застосування типологічного методу, а структурний виявився продуктивним при з'ясуванні психологічної архітектоніки ліричних пісень і впливу композиції на інтенсивність емоційного забарвлення творів; використання порівняльного методу допомогло встановити специфіку досліджуваного фольклорного явища у зіставленні з іншими спорідненими, а також динаміку змін у межах самого предмета дослідження.

Поставлені в дисертаційному дослідженні проблеми вимагали використання положень багатьох наук. При превалюванні фольклористики, залучалися також матеріали психології, етнографії та етнопсихології, лінгвістики.

Джерельну базу дослідження склали авторитетні видання текстів пісень та фонди Національної бібліотеки України ім. В.Вернадського НАН України, Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Рильського НАН України, Львівської наукової бібліотеки ім. В.Стефаника НАН України, Наукової бібліотеки Львівського національного університету імені І.Франка, архів кафедри української фольклористики імені Ф.Колесси та приватний архів автора.

Наукова новизна одержаних результатів:

- уперше в українській фольклористиці здійснено спробу комплексного підходу до осмислення психологізму фольклорної лірики, причому об'єктом спеціального аналізу стали обрядові та позаобрядові ліричні твори;

- окреслено психологізм як естетико-художнє явище у народній поезії;

- зроблено термінологічні пропозиції і систематизовано науковий апарат стосовно досліджуваного матеріалу;

- з'ясовано характерні особливості й художні засоби психологізму українського календарно- й родинно-обрядового пісенного репертуару;

- з точки зору психологізму по-новому висвітлено поетику позаобрядових ліричних пісень.

Практичне значення одержаних результатів. Розроблені й обґрунтовані положення дисертації пропонуються для використання у лекційних курсах та спецкурсах з поетики і психоестетики фольклору у вищій та частково у середній школі, при укладанні посібників різного типу з усної народної творчості, а також у наступних дослідженнях психологізму і поетики фольклору.

Особистий внесок здобувача полягає у систематизації теоретичних положень психологічного аналізу фольклорної лірики та практичному їх застосуванні при інтерпретації ліричних народнопоетичних текстів. Результати дисертаційного дослідження здобуті самостійно.

Апробація результатів дисертації. Матеріали й положення дисертації використовувалися на практичних заняттях зі студентами філологічного факультету Львівського національного університету імені І.Франка під час проходження аспірантської педагогічної практики. Дисертацію обговорено на засіданні кафедри української фольклористики імені Ф.Колесси Львівського національного університету імені І.Франка. Результати дослідження доповідалися на звітних наукових конференціях Львівського національного університету імені І.Франка за 1999-2001 роки. Робота апробована також на таких наукових конференціях і семінарах:

ХІ Наукова сесія Наукового товариства імені Т.Шевченка (17 березня 2000 р., м. Львів).

Міжнародні науково-практичні читання “Українське народознавство: стан і перспективи розвитку на зламі віків”, присвячені пам'яті українського фольклориста Михайла Пазяка (23-24 травня 2000 р., м. Київ).

Міжвузівська наукова молодіжна конференція “Міф і ритуал у традиційній та новітній культурі” (1 березня 2001 р., м. Київ).

Всеукраїнська наукова конференція “Володимир Гнатюк і сучасність: фольклористика, етнографія, літературознавство” (3-4 травня 2001 р., м. Тернопіль).

Міжнародні науково-практичні читання “Українське народознавство: стан і перспективи розвитку на зламі віків”, присвячені пам'яті українського фольклориста Михайла Пазяка (23-24 травня 2001 р., м. Київ).

Публікації. Основні результати дослідження висвітлені у п'яти публікаціях: чотирьох статтях і одних тезах.

Обсяг і структура роботи. Дисертаційне дослідження складається зі вступу, трьох розділів, висновків і бібліографії, що нараховує 195 позицій. Загальний обсяг дисертації становить 229 сторінок, з них 210 основного тексту.

Основний зміст роботи

психологізм українська народна пісня

У Вступі обґрунтовано вибір теми з огляду на її актуальність, визначено мету і завдання дослідження, його об'єкт і предмет, окреслено джерельну базу і методологічні засади. Наведено коротку характеристику методів, що були використані у роботі. Розкрито наукову новизну, теоретичне та практичне значення одержаних результатів, а також вказано конференції та публікації, де були апробовані результати дисертаційного дослідження.

Перший розділ - “Теоретичні питання психологізму народних пісень” - складається з трьох підрозділів.

1.1 Психологізм народної поезії як об'єкт дослідження. Зважаючи на багатозначність поняття “психологізм” у науковому обігу, у роботі з'ясовуються різні підходи до проблеми, конкретизується й сам об'єкт дослідження. Уточнено співвідношення термінів “психологічне зображення” та “психологічний аналіз”. Стисло окреслено історію вивчення особливостей розкриття внутрішнього світу людини в народній пісенності.

Зацікавлення психологічним аспектом народних пісень виникає практично із зародженням фольклористики як науки - з перших десятиліть ХІХ ст. Тонкий ліризм, інтенсивність і динаміку висвітлених у пісні почуттів відзначав іще М.Максимович у передмові до збірки 1827 р. Вагомий внесок у дослідження цієї проблеми зробили й інші фольклористи-романтики: Ю.Венелін, О.Бодянський, А.Метлинський, Я.Головацький, М.Костомаров; а пізніше - О.Потебня, І.Франко, В.Білецька, О.Дей, Б.Рубчак та інші. Зрештою, майже всі дослідники, що зверталися до народної поезії, відзначали так чи інакше її психологічний аспект, хоча й не наголошували на ньому. У дисертації враховано також закордонні дослідження психологізму фольклору, зокрема праці О.Бьокеля (якому належить чи не єдина монографія про психологізм народної словесності), Л.Астаф'євої, В.Єрьоміної, Ю.Круглова, Б.Соколова, А.Кулагіної, М.Кравцова, Т.Акімової, А.Пранґішвілі та інших.

Однак і дотепер багато аспектів вивчення психологізму фольклору залишилися поза увагою дослідників.

1.2 Генеза психологічного зображення в народній ліриці. Адекватний аналіз особливостей психологічного зображення в народній ліриці й окреслення перспектив розвитку неможливі без простеження його походження. Специфіка конкретного жанру чи жанрового різновиду виявляється на тлі загальнофольклорних закономірностей психологічного зображення. Йдеться, зокрема, про своєрідні “типологічні формули”, або “формули впізнавання” (термін Л.Гінзбург), - соціально-психологічні типи осіб (батько, мати, свекруха, невістка, сирота) з усталеними рисами характеру й особливостями міжособистісних взаємин. При цьому в ліричних піснях, як зазначав Ф.Колесса, “й через традиційний шабльон (приняту форму) пробивається безпосередність, щирість і простота, а до того ще й ніжність виразу в передаванні настроїв та переживань” Колесса Ф. Українська усна словесність. - Львів: Накладом фонду “Учітеся, брати мої”, 1938. - Ч.1-4 (22). - С.102.. На відображення внутрішнього світу людини в народній ліриці вплинули також зумовленість, обов'язковість прийнятих народною етикою переживань і психологічних реакцій за певних обставин, типізація ставлення до дійсності; зображення духовності героїв шляхом прихованого психологізму - усталеними засобами поетики, а також через діалоги персонажів, показ їх дій, конфліктів тощо; уособлення певних абстрактних понять психологічного плану.

З іншого боку, розвинений психологічний аспект лірики, на думку деяких учених (зокрема, М.Грушевського, Ф.Колесси), є досить пізнім (ХVІІ-ХVІІІ ст.) нашаруванням, а тому ввібрав у себе здобутки у психологічній площині інших жанрів. Так, від голосінь до лірики перейшли спосіб прямого розкриття внутрішнього світу людини від імені ліричного “я”, умовна одночасність переживання почуття та його висловлення; а від історичних пісень, дум і балад - зовнішнє, сюжетне розкриття психології персонажів через їхні дії і вчинки. Як і баладі, ліричній пісні притаманний особливий драматизм образу людини.

Саме ліричні пісні з усіх фольклорних жанрів досягли найвищої досконалості психологічного зображення. Внаслідок синтезу епічного й драматичного елементів із власне ліричним у них розвинувся специфічний “психологічний” сюжет, який розгортається за ходом думки, переживання, за логікою почуття. Водночас у ліриці існує психологічна мотивація поведінки героя, коли певні сюжетні ситуації зумовлюють ті чи інші психологічні реакції.

1.3 Специфічні засоби та прийоми психологічного зображення в ліричних піснях. У цьому підрозділі окреслено теоретико-методологічну основу психологічного аналізу фольклорної лірики. На мовному рівні перш за все виділяються слова, семантика яких безпосередньо пов'язана зі сферою психічного; стосовно людини вони можуть виступати як ознака, діяльність чи стан (категорії прикмети, чинності і стану нашого “я”, які виділив С.Балей Балей С. Понятє психольоґічної основи почувань // Записки НТШ. - 1911. - Т.105. - Кн.V. - С.116-147. ): сумний, невеселий, тужити, журитися, нудно тощо. Важливу роль у психологічному зображенні відіграють також емоційно забарвлені морфеми, а ще більшою мірою - мовленнєва форма викладу (монолог, діалог, опис, що виступають самостійно чи в різноманітних комбінаціях).

У кожній групі поетичних тропів та композиційних прийомів виділяється комплекс елементів, які прямо причетні до розкриття “психологічної сутності” народнопісенних творів, до висвітлення духовного світу ліричних героїв. Функція психологічного зображення для цих елементів є провідною, тому щодо них вживається означення “психологічний”. Такими можуть бути, звичайно ж, паралелізм, а також епітет, метафора, гіпербола, порівняння, протиставлення, градація. Вони є засобами створення т.зв. психологізованого пластичного портрета людини: за промовистими зовнішніми ознаками відкриваються глибинні, приховані психічні процеси.

Можна говорити також про психологічну символіку, яка, на думку Т.Акімової, утримує ліричне зображення у межах чуттєвого сприйняття і не дає йому редукуватися до абстрактних понять Акимова Т.М. Русская народная песня. - Саратов: Изд-во Саратов. ун-та, 1987.- С.34-35.. Розрізняються образи-символи (часто асоціативні), символічні показники і символічні ситуації. Психологічний аспект першого закладений у самому предметі, істоті чи явищі або залежить від впливу суто природних факторів, але до ліричного героя безпосереднього відношення не має (наприклад, похилене від вітру чи підмите водою дерево асоціюється з постаттю засмученої людини). Навпаки, фізичний стан, властивості символічних показників зумовлені психологічним станом, почуттями персонажа твору (хустина запилилась - (бо) дівчина зажурилась), причому часто між предметом і особою існує додатковий зв'язок-мотивація (дівчина вишила хустину власноруч). Символічні ситуації розкривають психологічний пласт твору об'ємно, багатопланово, у міжособистісних взаєминах. Конкретний зміст, обставини, дії значення не мають, вони умовні; важливою є реакція, емоційне забарвлення і психологічна мотивація поведінки людини.

Для розуміння психологізму кожного конкретного пісенного твору вирішальну роль відіграє контекст.

Другий розділ - “Лірико-психологічне наповнення обрядової пісенності” - присвячений власне ліричним (у вузькому розумінні слова) обрядовим пісням.

2.1 Взаємозв'язок ліричних обрядових пісень з обрядом. З обрядового пісенного фольклору можна виділити тексти, які магічного, утилітарного призначення не мали. Вони є вторинними щодо обряду, оскільки через зображення внутрішнього світу персонажів (учасників ритуалу) передають їх обрядове сприйняття того, що відбувається. Посилення психологічного струменя у цій групі пісень закономірно веде до ліризації, тому їх цілком можна назвати ліричними обрядовими. Специфіка психологізму ліричних обрядових пісень зумовлена їх особливим зв'язком із самим обрядом. Цей зв'язок простежується на кількох рівнях: зовнішньому, формально-побутовому, часто традиційно-умовному (обмежений обрядом час виконання, окремі елементи поетики творів, наприклад, розмір, приспів) і на семантичному (обряд викликає, зумовлює певні почуття, переживання ліричних героїв, водночас даючи нагоду їх виразити).

Обрядовій ліриці властива умовність зображених переживань, однак у різних жанрових групах вона виявляється з неоднаковою інтенсивністю. Тематика і психологічна проблематика обрядової лірики найчастіше пов'язана з одруженням, тому найбільший вплив на неї мало весілля - обрядово-пісенний комплекс із детально розробленими ролями персонажів, навіть внутрішній стан яких мав бути підпорядкований вимогам ритуалу. Отже, психологізм тут ніби запрограмований: у певні моменти обряду чітко окреслені (тим же обрядом) почуття і переживання його учасників. Ідеться не стільки про наявність цих почуттів, скільки про навмисну їх демонстрацію у формі ліричних текстів відповідно до логіки обряду. Водночас психологічне зображення у піснях виступає своєрідним регулятором поведінки, носієм традиції та обрядового етикету.

2.2 Психологічна структура обрядової лірики може бути однокомпонентною (характеризувати один психологічний зв'язок, одне найтиповіше переживання) чи багатокомпонентною, заснованою на повторі строф з певними змінами.

2.2.1 Переважаючою мовленнєвою формою розкриття психології героя в обрядових ліричних піснях є діалог, поширені також комбіновані форми “описова частина + монолог чи діалог”; рідше зустрічається чистий монолог. Знову ж таки це зумовлено самим обрядом, який за своєю суттю є дійством колективним, а колектив причетний до всіх сторін життя кожного зі своїх представників. Опозиція “громада - ліричний герой” найчастіше реалізується у вигляді запитань і відповідей (коментарів і реплік), завдяки чому колектив залучений до співпереживання з героєм. Хор спонукає його до певних переживань, “підказує” і водночас озвучує їх. У діалог - розмову з рослинами (вишнею) чи предметами (ліжком, ручками, личком, кучерями) - своєрідно “об'єктивується” в обрядовій ліриці й т.зв. внутрішнє мовлення.

Ліричні обрядові пісні фіксують понад двадцять типів людських емоцій та почуттів, причому тільки третина з них належить до позитивних. У піснях переважають негативні психологічні явища. Лише незначна їх частина називається безпосередньо, здебільшого вони знаходять вираз у текстах за допомогою розширення семантики слів (доповнення її оцінним компонентом) та засобів поетики. Так, лексеми батько, мати, брат, сестра у контексті весільного обряду позначають не тільки і не стільки ступінь кровної спорідненості з нареченою, скільки особливі, повні довіри та розуміння взаємини між ними - їх сприйняття ліричною героїнею, з одного боку, та їхнє ставлення до неї, з іншого.

Поруч із суто психологічними (сумний, веселий, радий), важливу роль у розкритті глибинних душевних зворушень персонажів відіграють оцінно-виражальні епітети (рідний, чужий).

Спробою передати засобами поетики неусвідомлену психічну діяльність є зафіксований у фольклорних текстах т.зв. віщий сон, сюжетно здебільшого пов'язаний з весіллям.

В обрядових ліричних піснях зображення зосереджується не так на самих почуттях чи переживаннях, як на їх зовнішніх проявах. Статично це фіксує психологізований пластичний портрет, а динамічно - символічні ситуації з психологічним підтекстом. Стійкий зв'язок між певними обрядовими ситуаціями, психологічними станами та їх зовнішніми ознаками (похилена постать, а найчастіше - сльози) у весільній ліриці служить засобом упізнавання головної дійової особи.

Зумовлені обрядом емоції та переживання у ліричних обрядових піснях отримують постійні відповідники за посередництвом психологічних метафор. Здебільшого метафоричні побудови постають навколо образів серця і сліз (наприклад, розставатися - оддавати, відривати від серця; плакати - дрібними сльозами умиватися, вечеряти тощо). Спостерігається схильність обрядової лірики до локалізації психічної діяльності в серці, очах, головоньці й відокремлення почуття від особи, яка його переживає.

2.2.2 Проаналізовано композиційні прийоми розкриття психологічного змісту в обрядових ліричних піснях, їх різновиди й особливості позиційної реалізації. Їхнє основне завдання - виділити якість почуття, увиразнити його силу, тривалість, підкреслити глибину переживання.

Порівняння як засіб психологічного зображення трапляється нечасто і будується переважно на метафоричній основі. Вибір предмета, з яким порівнюють, характеризує ставлення ліричного героя до суб'єкта порівняння.

Однією з визначальних характеристик психологізму обрядової лірики є контрастність зображення. У ліричних піснях весняного циклу протиставлення гостріше, ніж у весільних текстах, де воно дещо пом'якшене, обмежене обрядовим етикетом.

Обрядовий фольклор також відтінює почуття в межах одного емоційного поля, диференціюючи його силу, глибину і тривалість за допомогою градації. Специфічним різновидом градації, що зародився саме в обрядовій поезії, а з часом одержав психологічне трактування, є т.зв. родинна градація - закріплене обрядом відповідно до традиційних морально-етичних норм ступенювання членів своєї чи чужої родини, учасників обрядового дійства.

Надзвичайно поширеним засобом психологізму ліричних обрядових пісень є особливі композиційно-семантичні утворення на основі психологічного паралелізму: символічна частина + реальна частина. Обидва структурні елементи характеризуються симетричним розгортанням і відтворенням почуття чи переживання (як підкреслює Ю.Круглов, це - “один образ, який осмислюється то реалістично, то символічно” Круглов Ю.Г. Символика в свадебной поэзии // Фольклор как искусство слова. - М.: Изд-во МГУ, 1981. - Вып.5. - С.11.), що дає подвоєний естетичний ефект.

2.3 Символіка у психологічному зображенні. Основний смисловий акцент психологічного зображення в ліричних обрядових піснях припадає на символіку. Символічне значення зумовлюється не тематикою чи мотивами текстів окремих груп, а емоційним змістом ситуації, якістю почуття, переживання, психологічного стану.

2.3.1 Психологічних образів-символів у ліричних обрядових піснях відносно небагато: вони можуть мати загальнофольклорне походження (зозуля; розлив води, повінь) або їх матеріальні прототипи використовуються у ритуальних діях (перстень, вінок). У контексті весільного обряду модифікується у бік поглиблення психологізму символічне значення просторових понять межі, віддалі (ріка, гора, дорога). Для характеристики ставлення ліричних героїв до інших осіб використовуються групи т.зв. комфортних і дискомфортних образів.

2.3.2 Предмети, що стають символічними показниками, постійного символічного значення не мають; ліричний герой сам “запрограмовує” його. З одного боку, висловлення почуттів, переживань і психологічних реакцій було регламентоване обрядом (особливо щодо милого та нелюба), і дівчина прагнула скористатися посередництвом сторонніх предметів чи явищ, які “співпереживали” разом з нею, а іноді “переживали” замість неї. З іншого, - це стосується безпосередньо весільного обряду, - молода, перейшовши в чоловікову родину, практично втрачала можливість контакту з батьками, а про її долю в подружжі вони могли дізнатися тільки завдяки символічним показникам. Найдавнішими образами, що виконували цю функцію, були рослинні: трава, рута-м'ята, виноград, вінок тощо.

2.3.3 Внаслідок тісного зв'язку ліричних обрядових пісень з обрядами (дія так само важлива, як і слово) при розкритті психологічного змісту переважають саме символічні ситуації. Ставлення однієї людини до іншої передається кількома художніми прийомами, зведеними до типів символічних ситуацій: 1) виконання чи невиконання певної дії ліричним героєм на чиєсь прохання; 2) виконання чи невиконання певної дії іншими персонажами на прохання чи з дозволу ліричного героя; 3) обдаровування (важливою є як сама дія, так і цінність подарунка); 4) прийняття / неприйняття викупу та ін.

Аналіз текстів позаобрядової лірики здійснено у третьому розділі - “Психологічне зображення в ліричних позаобрядових піснях”.

3.1 Витоки й основні закономірності психологічного зображення в позаобрядовій ліриці. Вихідним моментом психологічного аналізу позаобрядових ліричних пісень є сюжетність, причому розвиток сюжету зумовлюється динамікою розвитку думки, переживання. В основі психологічного зображення - специфічна емоційна пам'ять, джерелом якої може бути як реальна дійсність, так і те, що зберігає пам'ять зорова, образна. Часовий план у позаобрядовій ліриці завжди подвійний: або “теперішнє - минуле”, або “теперішнє - майбутнє”, а то й потрійний: “минуле - теперішнє - майбутнє”. Але завжди він опосередковується актуальним психологічним станом ліричного героя. Завдяки зміщенню часових планів розвинулися різні форми передачі ліричного змісту, зокрема: пісня-розповідь (лірична сповідь), спомин, роздум, лист, сон. Посилення емоційно-психологічної виразності та естетичного ефекту ліричного твору досягається недотриманням причинно-часової послідовності та довільним комбінуванням часових моментів у процесі розповіді чи роздумів.

Центральним об'єктом зображення у ліричних позаобрядових піснях є любов, і тематичні групи лірики висвітлюють різні види цього почуття: кохання, любов у сім'ї, родині, любов до рідних пенатів тощо.

3.2 Психологічна структура позаобрядових ліричних пісень переважно однокомпонентна, витримана в єдиному емоційному ключі. Посилення особистісного, індивідуального начала зумовило тенденцію до лінійного зображення певного психологічного стану чи переживання ліричного героя: кожен новий епізод доповнює, розвиває попередній, поглиблюючи й увиразнюючи таким чином відтворення почуттів.

3.2.1 Позаобрядова лірика відзначається багатством і різноманітністю мовленнєвих форм і засобів розкриття психології персонажів. Пісні-монологи надзвичайно драматичні й навіть трагічні; вони фіксують елементи самоспостереження та самоаналізу ліричного героя, особливо у пізніших зразках (починаючи з ХІХ ст.). Найчастіше з монологом чи діалогом поєднується описова частина (здебільшого у препозиції). Іноді описова частина виступає самостійно: мова про ліричного героя ведеться у третій особі чи людські почуття й переживання характеризуються в безособовій формі. Пісні цієї групи складаються переважно з набору сентенцій, у яких зафіксовано результати народних спостережень за поведінкою людей під впливом певних емоцій, характерні ознаки наявності або типові вияви тих чи інших почуттів.

Провідну роль у психологічному зображенні позаобрядової лірики відіграє емоційно-експресивна лексика, передусім слова, що безпосередньо дають персонажеві психологічні характеристики різного типу (жалібний, сумний, радий; тужити, гніватися, думати; нудно тощо).

У більшості випадків психологічний колорит персонажам чи цілій пісенній ситуації надають епітети, підібрані в одному емоційному ключі, який задається особою ліричного героя, його думками, почуттями, переживаннями. У позаобрядовій ліриці завдяки поєднанню фізичних і просторових стереотипів із уявленнями психологічного плану значно розширилося і семантичне поле деяких непсихологічних понять (наприклад, “свій - чужий”).

Схильність до пластичного вираження емоційно-психологічного змісту в позаобрядових ліричних піснях знаходить вияв у психологізованому “скульптурному” портреті (що фіксує людину переважно під дією астенічних, пригнічуючих, переживань) та метафорі. Центральними образами метафоричних конструкцій є найчастіше серце, голова, очі, сльози, мислі (думки). Українська фольклорна лірика, особливо пізнього періоду, тяжіє до безпосереднього опису психічних процесів, переживань і почуттів, які за допомогою психологічних метафор співвідносяться з відчуттями фізіологічними.

3.2.2 Розширення психологічної палітри позаобрядових ліричних пісень вимагало збагачення композиційних прийомів для її розкриття. Серед порівнянь переважають такі, що будуються на метафоричній основі, причому до розкриття внутрішнього світу людини залучається не тільки названий порівнянням об'єкт, а й усе асоціативне поле, пов'язане з ним. Додаткові конотації є і в протиставленні: психологічна антитеза осіб нерідко увиразнюється часовим протиставленням. В одних випадках ідеться про зміну становища ліричного героя чи об'єкта його почуттів, яка зумовлює актуальний психологічний стан, названий або переданий піснею; в інших - протиставлення в часі передає динаміку самих психологічних процесів людини, взаємин ліричних героїв.

Ескалація емоційної напруги досягається й за посередництвом градації, системи заперечень, повторів.

Відтворити силу почуттів і глибину переживання ліричного героя допомагає перебільшення, специфічним різновидом якого в позаобрядовій ліриці виступає формула неможливості, передана образним паралелізмом.

Чи не найпоширенішим композиційним прийомом у позаобрядових ліричних піснях є психологічний паралелізм, функція якого залежить від його розташування в тексті. Картини природи у творі можуть створювати емоційний колорит, співзвучний з настроєм ліричного героя, або взаємодіяти з внутрішнім світом людини, впливаючи на нього чи зазнаючи зворотного впливу.

3.3 Психологічна символіка позаобрядових ліричних пісень. Групування психологічної символіки, запропоноване для обрядової лірики, залишається актуальним і для позаобрядової. Основними тематичними групами є символіка щастя і символіка горя, а за способом розкриття психологічного змісту можна виокремити образи-символи, символічні показники і символічні ситуації.

3.3.1 Проаналізовано психологічне наповнення численних образів-символів у позаобрядових ліричних піснях, а також (де це можливо) простежено шляхи формування психологічного аспекту символічного значення. Часто він пов'язаний із загальними стереотипами щодо того чи іншого предмета, явища, істоти (ворон, зозуля, пара голубів та ін.). До групи “нещасливих” символів належить і цілий ряд різнопланових образів, які можна об'єднати на підставі спільності їхнього прямого, предметного значення: зумовлена різними причинами непрозорість повітря (хмари, дощ, туман, пил, дим), води (каламутна, бистра, повінь). Найпоширеніші образи-символи психологічних переживань походять із рослинного світу; символічне значення розвивається на основі просторових координатних осей “вертикаль - горизонталь”.

3.3.2 Фізичний стан, зовнішній вигляд чи місце перебування предметів і явищ - символічних показників змінюються внаслідок процесів, що відбуваються у душі персонажа, залежать від цих процесів, від психічного і фізичного стану людини. У позаобрядових ліричних піснях предмет може набувати функції символічного показника по-різному: а) надзвичайної сили почуття впливають на навколишнє середовище відповідно до свого емоційного забарвлення, часто всупереч природному ходу подій; б) символічне значення предмета попередньо задається ліричним героєм; в) реальний фізичний зв'язок предмета з ліричним героєм (посаджений, виготовлений, подарований ним тощо) ніби наділяє його часткою психічної енергії людини.

3.3.3 Символічні ситуації в позаобрядовій ліричній поезії виявляють виразний генетичний зв'язок з обрядовою лірикою, що частково свідчить про їх вторинність. Підставою для типізації символічних ситуацій служить спрямування міжособистісних взаємин. Доцільно виділити чотири таких типи: 1) взаємини дівчина > хлопець, жінка > чоловік; 2) обернена ситуація хлопець > дівчина, чоловік > жінка; 3) взаємини в родині; 4) універсальна символічна ситуація - смерть. У межах кожної з цих груп виокремлено ще й підгрупи.

Виявлені особливості переконують у тому, що дослідження поетики позаобрядових ліричних пісень неможливе без урахування психологічного аспекту створення образу ліричного героя.

Висновки

Українські народні пісні зафіксували прагнення людини якнайкраще пізнати і виразити себе через емоційне співвіднесення з оточенням, навколишнім середовищем, іншими людьми. Психологізм лірики одночасно є естетичним, мистецьким явищем і тим фактором, який, по суті, творить специфіку самого фольклорного жанру, є його обов'язковою і невід'ємною ознакою.

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення попередніх досягнень фольклористики у цьому напрямку і запропоновано нове вирішення проблеми психологізму народної поезії на матеріалі ліричних пісень. Систематизація наукового апарату дозволила застосувати у роботі комплексний підхід до вирішення поставленого завдання, однак це вимагало свідомого обмеження об'єкта дослідження: психологізм розуміється як психологічне зображення, тобто передача художньо-поетичними засобами думок, почуттів, переживань ліричного героя, розкриття його внутрішнього світу. Психологічно завершений образ людини у ліриці формується багатьма різноплановими складниками народнопоетичного твору як структурно-композиційної та семантично-образної єдності. Психологічний аналіз фольклорного матеріалу не можливий без виділення окремих рівнів, які в кінцевому результаті взаємодіють між собою: структурного, композиційного, лінгвістичного і семантичного.

Зіставлення отриманих у другому та третьому розділах роботи результатів аналізу фольклорних текстів дало змогу виявити закономірності внутрішнього поєднання поетичних образів при психологічному зображенні, з'ясувати специфіку досліджуваного явища.

Психологізм народної пісні розвивається в руслі загальнофольклорних традицій розкриття внутрішнього світу людини. Фольклорна лірика генетично пов'язана з голосіннями, історичними піснями та баладами, що зумовило драматичну й епічну тенденції психологічного зображення. Опрацювання текстів ліричних обрядових пісень показало своєрідну обрядову умовність психологічного зображення у них: здебільшого передаються не реальні почуття героїв-учасників обряду, а ті, які вони повинні відчувати за даних обставин, згідно з обрядовим етикетом. Обряд накладає відбиток на всі рівні створення образу людини у цій групі творів. Позаобрядові народні пісні відзначаються ускладненням психології ліричного героя, появою елементів самоаналізу.

При створенні образу ліричного героя, розкритті його внутрішнього світу активну роль виконують психологічні порівняння, протиставлення, градація, перебільшення, паралелізм (трактування останнього у дисертаційному дослідженні відмінне від традиційного). Особливу роль у поетиці українських народних ліричних пісень відіграють повтори - вони поглиблюють загальне емоційно-психологічне забарвлення твору й уможливлюють тонке нюансування почуттів (за рахунок співвідношення спільного та відмінного у повторюваних частинах тексту). Виразна додаткова конотація дозволяє також говорити про психологічні (емоційно-психологічні) епітети, звертання, метафори, символіку (образи-символи, символічні показники та символічні ситуації).

Відтворення внутрішнього світу людини у ліричних піснях виявляється: а) у прямому називанні почуттів, психічних процесів і станів; б) у самоаналізі переживань, чуттєвих вражень, у роздумах; в) у констатації фізіологічних відчуттів при тих чи інших переживаннях; а також опосередковано - г) за допомогою символіки і д) через поведінку, вчинки ліричного героя, міжособистісні взаємини.

Охоплені психологічним зображенням емоції, почуття й переживання зводяться до двох опозиційних груп щастя і горе (з виразним акцентом на другому). Відповідно й залучена до розкриття психологічного змісту символіка також поділяється на символіку щастя і символіку горя.

Психологізм не зосереджується в якомусь елементі поетики, а “розливається” по тексті цілого твору, завдяки чому психологічне зображення у ліриці характеризується емоційно-настроєвою єдністю.

У цілому ж мистецтво психологічного зображення в українських народних піснях проходить еволюцію від міфологічного світосприйняття до поетичного, завдяки чому окремі образи втрачають своє магічне значення, набуваючи функції виразника психологічного стану; від статичного до динамічного; від більш умовного до реалістичного; кількісно та якісно урізноманітнюються способи передачі внутрішнього світу, хоча почуття й переживання зазвичай виражені усталеними формулами.

Проблема психологізму усної народної творчості - невичерпна тема. Запропонована у дисертації методика аналізу психологічного зображення може бути використана й при з'ясуванні особливостей відтворення внутрішнього світу людини у творах інших жанрів.

Список опублікованих праць за темою дисертації

Специфіка психологічного аналізу в літературі і фольклорі // Сучасний погляд на літературу. - Київ, 2000. - Вип. 2. - С.9-23.

Формула неможливості у психологічній структурі українських народних ліричних пісень // Мандрівець. - 2000. - № 5-6 (28-29). - С.70-73.

Засоби психологічного аналізу у фольклорі (на матеріалі ліричних пісень) // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету ім. В.Гнатюка. Серія: Літературознавство. - Тернопіль, 2001. - Вип. 1 (9). - С.111-118.

Міфологічна модель переживання розлуки в українських народних піснях // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету ім. В.Гнатюка. Серія: Літературознавство. - Тернопіль, 2001. - Вип. 2 (10). - С.227-233.

Еволюція психологічного зображення в українських народних ліричних піснях // Матеріали міжнародних науково-практичних читань “Українське народознавство: стан і перспективи розвитку на зламі віків”, присвячених пам'яті українського фольклориста Михайла Пазяка.- Київ, 2000.- С.141-143.

Анотація

Білик В.О. Особливості психологізму українських народних пісень. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.01.07 - фольклористика. - Львівський національний університет імені Івана Франка, Львів, 2002.

Дисертація є першим в українській фольклористиці комплексним дослідженням проблеми психологізму народнопісенної лірики. Психологізм тут розуміється як психологічне зображення, тобто передача художньо-поетичними засобами думок, почуттів, переживань ліричного героя, розкриття його внутрішнього світу у тексті. Відзначено значний вплив на створення образу людини у ліриці генетично споріднених з цим жанром голосінь, історичних пісень та балад.

Психологічний аналіз народних ліричних пісень здійснювався на чотирьох взаємопов'язаних рівнях: структурному, композиційному, лінгвістичному і семантичному. Виявлено закономірності психологізму народних пісень, виділено основні тенденції розвитку досліджуваного фольклорного явища, а також окреслено перспективні напрямки вивчення усної народнопоетичної творчості в аспекті психологізму.

Ключові слова: психологізм, психологічне зображення, психологічний, лірична обрядова пісня, позаобрядова пісня, ліричний герой.

Summary

Bilyk V.O. The peculiarities of the Ukrainian folklore songs psychologism. - Manuscript.

Dissertation searches the scholar degree of the Candidate of Philological Sciences in speciality 10.01.07 - folkloristics. - The Ivan Franko Lviv National University, Lviv, 2002.

The thesis is the first systematic investigation of the Ukrainian folksong psychologism. The work consists of introduction, three chapters, conclusions and references.

The Ukrainian folklore songs reflects an aspiration of a person to recognize and express himself through the emotional reference with the environment, others people. Hence, the psychologism of lyrics is the important and necessary feature of it.

The interest in psychological aspect of folklore arises practically at the same time with the origin of the folkloristics as a science - from the beginning of XIX century. Important contribution to the research of the problem was done by M.Maksymovych, O.Potebnya, M.Kostomarov, I.Franko, O.Dey, M.Kravtsov, T.Akimova and others.

The first chapter provides a theoretical generalization of the previous achievements of the folkloristics and proposes the new solution to the problem of the folklore poetry psychologism based on the material of lyric songs. Psychologism is understood in the narrow meaning of a word - as a psychological portrayal, i.e. reproduction of the intentions, feelings of the lyric hero, unveiling his inner world with the help of the poetical means.

The peculiarities of the lyric song psychologism come to the light against the background of all-folklore regularities of the psychological portrayal, which are shown in lyrics. There are several things such as an original “typological formulae”, or social-psychological types of person with the constant traits of the character and interpersonal contacts; the obligation of the accepted by folk aesthetics feelings and psychological reactions towards the same circumstances; a typification of the attitude to the reality; the hidden psychologism.

In the opinion of many scientists the developed psychological aspect of lyrics is relatively recent stratification, because of that it absorbs the achievements in the psychological area of the laments, historical songs, dumas and ballads. The synthesis of epic and dramatic elements with properly lyrical one in the folk songs creates specific “psychological” plot, which follows the movement of thought, the logic of feeling.

In every group of the compositional methods or poetical tropes there is separated massif of elements, which is directly involved in the exposition of the “psychological essence” of the folk poetic works, a kind of recreation of the lyric hero inner world. The function of the psychological portrayal is one of the main for them. In the thesis it is stressed by the using to them the attribute “psychological”.

Psychologically complete character in lyrics is formed by miscellaneous ingredients and it causes the consideration of the lyric song as structural-compositional and semantic-figural unity. There are four levels of the analysis of the folklore material: structural, compositional, linguistic and semantic. According to them the author investigates lyric ritual and irritual songs, which are covered by the next two chapters of work.

Specific features of the lyric ritual song psychologism are caused by the peculiar correlation with the same ritual. On the one hand, the ritual forces the lyric hero to express his or her feelings, on the other, - it strictly regulates it. The ritual lyrics reproduces not so much what a participants of the ritual really feel, but the way, according to which they should be felt by ritual ethics. On that account, the psychological portrayal in the ritual lyric songs is the model of the emotive behaviour for the participants of the ritual. The portrayal in the ritual lyrics is focussed not on the same feelings, but on their external signs. They are fixed both: statistically by the psychological plastic portrait and dinamically by the symbolic situations with the psychological implication.

In contrast to the ritual lyric songs, irritual lyrics is characterized by the higher level of psychologism and the textual paradigm of reproduced emotions and feelings. Psychological portrayal gradually approaches what a person really feels. Lyric hero gets used to the self-analysis, which results into the straight signification of the feelings, ingenuous description of the experience, thoughts, intentions. The environment is widely included into the psychical activity of the person: the nature reflects his mood, feels with him.

The psychologism is not concentrated in some elements of poetics, but it is extended throughout the text. Thanks to that the psychological portrayal in the lyrics is characterized by the emotional-mood unity.

Conclusions summarize of the research, mark specific character of the folk song psychologism and trace the main tendencies of its evolution. The psychological portrayal in the Ukrainian folklore lyrics is developed from mithological perception of the world to poetical, as a result single figures lost their magic meaning and acquire the function of the symbolic indicator; from static to dynamic; from more conditional to more realistic. The methods of displaying of personal inner world vary quantitatively and qualitatively.

Key words: psychologism, the psychological portrayal, psychological, the lyric ritual song, the irritual song, lyric hero.

Аннотация

Билык В.О. Особенности психологизма украинских народных песен. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10.01.07 - фольклористика. - Львовский национальный университет имени Ивана Франко, Львов, 2002.

Диссертация является первым в украинской фольклористике комплексным исследованием проблемы психологизма народнопесенной лирики. Психологизм понимается как психологическое изображение, то есть передача художественно-поэтическими средствами мыслей, чувств, переживаний лирического героя, раскрытие его внутреннего мира в тексте. Отмечено значительное влияние на создание образа человека в лирике генетически сродных с этим жанром причитаний, исторических песен и баллад.

Психологический анализ народных лирических песен осуществлялся на четырёх взаимосвязанных уровнях: структурном, композиционном, лингвистическом и семантическом. Выявлены закономерности психологизма народных песен, выделены основные тенденции развития исследуемого фольклорного явления, а также указаны перспективные направления изучения устного народнопоэтического творчества в аспекте психологизма.

Ключевые слова: психологизм, психологическое изображение, психологический, лирическая обрядовая песня, внеобрядовая песня, лирический герой.

Размещено на Allbest.ru