Поезія Петра Скунця (художнє вираження національно-духовної ідентифікації ліричного героя)

Дослідник підкреслює, що актуалізовані в поемі першообрази (Героя, Розп'яття, Смерті, Дороги, Антигероя, Слова, Дерева, Тіні, Раю, Батька, Матері, Божественної Дитини, Серця, Сонця, Води, Хати, Бога, Циклу, Самості) належать не радянському, а національному підсвідомому (безпосередній асоціативний зв'язок із українським фольклорним міфологічним та релігійним світом), і через те автор розбудовує Самість протагоніста у національній, а не офіційно-радянській площині. Самість - центральний архетип особистості і водночас епіцентр її національної ідентичності - конституюється в результаті непростого для ліричного наратора процесу ідентифікації з колективною душею як “шляхом до себе” (за Юнгом).

Якщо психічний центр протагоніста “На границі епох” розташовувався (згідно з екзистенціалістськими уявленнями) у свідомості, представленій “его” (“Я”) (за Фрейдом), то у “Розп'ятті” головний ліричний суб'єкт перетворюється в юнгівську “абсолютну особистість”, центр якої збігається вже не з Его, а з “точкою, що перебуває точно посередині між свідомістю і підсвідомим” (Е.Нойман). Цей новий, “фактичний” центр “завдяки своєму фокусному положенню… підводить під особистість нову і більш надійну основу” (К.-Г.Юнг), основу національної психіки.

ВИСНОВКИ

У дисертаційному дослідженні здійснено інтерпретацію поетичного дискурсу Петра Скунця як тексту, спрямованого на формування національної ідентичності радянського та пострадянського індивіда передусім шляхом здійснення національно-духовної ідентифікації протагоніста. У праці виявлено та окреслено когерентні (частіше, через “красу чистого сенсу” (Р.Інгарден)) та когезійні (рідше) засоби моделювання національної емпатії.

У цій роботі вперше в українському літературознавстві зроблено детальний аналіз і дано дефініцію поняттям “національно-духовна ідентифікація” і “національно-духовна диференціація”. Окрім того, вперше зроблено спробу комплексного (різнопланового) дослідження поезії П.Скунця крізь призму національно-духовної ідентифікації ліричного суб'єкта. Водночас опрацьовано художній доробок поета з орієнтацію на останній авторський варіант, уміщений у найповнішому насьогодні виданні вибраного поета “Один”.

Враховуючи герменевтичну пов'язаність автора та його персонажів, дисертант відзначає еволюційний характер світогляду письменника (притаманний більшості нонконформістів-“шістдесятників”), який рухався від сліпого радянофільства через український радянський патріотизм до сповідування національної ідеї. Така прогресивна еволюційність особливо виділяється на загальному тлі творчості закарпатських письменників, більшість з яких так і не змогли піднятися до виразного національного рівня, хоча, звичайно, будь-яка українофільська творчість заслуговує і на пам'ять, і на повагу. “Захоплені виром подій, - пише про своїх земляків Олекса Мишанич, - часто дезінформовані, вони інколи кидалися з одних крайнощів в інші, але мета їх була одна - всіма засобами боротися з окупаційними режимами, боротися за волю і права українського населення Закарпаття”.

Вивчення художнього вираження національної емпатії протагоніста дозволяє охарактеризувати ідеолект письменника як тенденційно-реалістичний дискурс антиколоніального спрямування, з частим ексгортативним пафосом і переважно автологічним мовленням, що базується на перманентному конструюванні антитез і афоризмів.

Окрім того, інтерпретація естетичної експресії національно-духовної ідентифікації текстуального героя Петра Скунця дозволяє верифікувати місце письменника в літературному процесі другої половини XX століття. Маємо підстави говорити про надзвичайно талановитого “шістдесятника”-нонконформіста, національного екзистенціаліста, творчий шлях якого відбиває усі нюанси та суперечності підколоніального та пострадянського суспільства. Підтвердженням цьому є інтертекстуальність поетичного дискурсу П.Скунця: твори Ж.-П.Сартра, А.Камю, С.Беккета, Я.Затлоукала, В.Райсела, Й.Томашека-Думіна, радянських письменників, зокрема “шістдесятників”: Є.Євтушенка, А.Вознесенського, Р.Рождественського, Р.Гамзатова, М.Кочісова, українських митців (від ХІХ ст. по кінець ХХ-го): Т.Шевченка, Лесі Українки, І.Франка, О.Духновича, В.Гренджі-Донського, Є.Маланюка, О.Ольжича, В.Симоненка, Л.Костенко, М.Вінграновського, В.Стуса, В.Голобородька, Б.Олійника, Д.Павличка, І.Драча, Л.Кисельова, Ю.Тарнавського, Б.Бойчука, Б.Стельмаха, В.Герасим'юка, І.Римарука, О.Забужко, В.Слапчука, В.Цибулька, П.Вольвача.

У час тотальної радянської і пострадянської денаціоналізації Петро Скунць зумів створити вербальний універсум “країни Франкіани”, в якому його ліричний герой здійснює національно-духовну ідентифікацію, тим самим формуючи не лише власну національну ідентичність, а й національну ідентичність часто змаргіналізованого українського читача. Адресат віднаходить сенс власного буття, звертаючись до художнього твору як до джерела істини буття. “Перед лицем сутнісної бездомності людини, - пише Мартін Гайдеггер, - її майбутня доля бачиться буттєво-історичному мисленню в тому, що вона повернеться до істини буття і спробує знайти себе в ній”. Саме в такий спосіб значною мірою здійснюється національне відродження “країни України”, утвердження національної ідентичності кожного читача поезії П.Скунця.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ ВИКЛАДЕНО У ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ АВТОРА

1) Іванишин П. Петро Скунць. Силует митця на тлі епохи. - Дрогобич: ВФ "Відродження",1999. - 216с.

2) Іванишин П. Теоретичні аспекти національно-духовної ідентифікації // Проблеми гуманітарних наук: Наукові записки Дрогобицького державного педагогічного університету ім. Івана Франка. - Дрогобич: Вимір,1998. - Вип.2. - С.152-162.

3) Іванишин П. До екзистенційної інтерпретації поеми Петра Скунця “На границі епох” // Філологічний збірник: Наукові праці. -Дрогобич,1998. - Вип.1. - С.173-181.

4) Іванишин П. Постмодернізм і національно-духовна ідентифікація // Українські проблеми. - 1999. - №1-2. - С.123-130.

5) Іванишин П. Поетична аксіологія Петра Скунця // Слово і час. - 1999. - №7. - С.14-16.

6) Іванишин П. Особливості формування текстуального “Я” Петра Скунця // Проблеми гуманітарних наук: Наукові записки Дрогобицького державного педагогічного університету ім. Івана Франка. - Дрогобич: Вимір,2000. - Вип. 5. - С. 222-234.

Размещено на Allbest.ru