Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

ІНСТИТУТ ПЕДАГОГІКИ АПН УКРАЇНИ

УДК 37.882.035

Горідько Юлія Леонідівна

Філологічний аналіз художнього тексту

в старших класах середньої школи

(на матеріалі творів зарубіжних письменників)

13.00.02 - теорія і методика навчання зарубіжної літератури

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Київ - 2000

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Київському міжреґіональному інституті удосконалення вчителів імені Бориса Грінченка

Науковий керівник:Ковбасенко Юрій Іванович, кандидат філологічних наук, доцент, Київський міжреґіональний інститут удосконалення вчителів ім. Бориса Грінченка, завіду-вач кафедри методики викладання мов і літератур

Офіційні опоненти:Булаховська Юлія Леонідівна, доктор філологічних наук, професор, Інститут літератури ім.Т.Г. Шевченка НАН України, провідний науковий співробітник-консультант;

Клименко Жанна Валентинівна, кандидат педаго-гічних наук, Національний педагогічний університет ім. М. Драгоманова, доцент кафедри методики викла-дання російської мови та світової літератури

Провідна установа:Ніжинський державний педагогічний університет ім. Миколи Гоголя, кафедра методики української мови і літератури, Міністерство освіти і науки України

Захист відбудеться 25 жовтня 2000 р. о 14 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.452.02 в Інституті педагогіки АПН України (04053, м. Київ, вул.Артема, 52-д).

З дисертацією можна ознайомитися в науковій частині Інституту педагогіки АПН України

Автореферат розісланий 20 вересня 2000р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Н.В. Бондаренко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. В умовах розбудови незалежної Української держави реалізація концепції національної освіти, спрямованої на гуманізацію та гуманітаризацію навчально-виховного процесу, є одним із найважливіших завдань. Введення до шкільного навчального плану нового предмета “Зарубіжна література” сприяє прилученню українських школярів до духовних надбань світової культури, розумінню національної літератури як явища самодостатнього, самоцінного і, водночас, як складової світового літературного процесу.

Предмет “Зарубіжна література” в школі вивчається з 1991 року. Методика його викладання знаходиться в стані формування. І хоча вона в основі своїй збігається з методикою викладання української літератури, все ж існують певні розбіжності, пов'язані з особливостями вивчення перекладної іноземної літератури. Адже зарубіжна література в школі - це переважно перекладні твори.

У перші роки викладання зарубіжної літератури в українській школі, внаслідок перевантаження Програми персоналіями, основним видом роботи на уроках були огляди та уривкове ознайомлення з текстами. Урок літератури без детального вивчення художнього тексту, тобто без його аналізу, перетворювався на урок історії, культурології чи виховну годину, а учні виступали в ролі пасивних слухачів.

В сучасній педагогічній практиці спостерігається тенденція пошуку нових шляхів активізації пізнавальної діяльності учня, що дозволяє йому відкрити світ як систему систем, як картину протилежностей, озброїти його засобами розв'язання проблемних ситуацій. Головним у вихованні підростаючого покоління є розвиток творчих здібностей школярів. Основною функцією вчителя стає не передача учням певної суми знань, а розвиток їхніх здібностей такою мірою, щоб вони самі прагнули і могли навчатися і далі, упродовж всього життя.

Літературна освіта школярів у світлі основних сучасних педагогічних тенденцій передбачає переорієнтацію учня з пасивного споживача готових знань і моральних істин, головним джерелом яких на уроці виступає вчитель, на активного інтерпретатора, котрий за допомогою вчителя (але значною мірою самостійно) аналізує текст. Саме таким чином досягається основна мета літературної освіти - формування повноцінного читача, здатного відбирати, розуміти книги, читача, що переживає процес читання як процес власної творчості і власного духовного розвитку.

У чинних програмах значно скорочено кількість персоналій, передбачено достатню кількість годин на вивчення творчості того чи іншого зарубіжного автора, що забезпечує текстуальне вивчення творів світової літератури. Все це зумовлює необхідність урізноманітнення методичного арсеналу вчителя зарубіжної літератури, застосування на уроках різних шляхів аналізу художнього твору, тому що домінування однієї, хай і найкращої, методики завжди призводить до появи стереотипів, шаблонів, і, як результат цього - втрати інтересу до вивчення літератури.

Відвідування уроків учителів зарубіжної літератури, анкетування на курсах підвищення кваліфікації вчителів-словесників, аналіз методичних праць, опублікованих у фахових журналах “Всесвітня література в середніх навчальних закладах України” та “Зарубіжна література” показує, що вчителі здебільшого звертаються до традиційних шляхів аналізу (проблемно-тематичний, за розвитком дії, пообразний). Та, як свідчать спостереження, в останні роки зростає прагнення вчителя-словесника самостійно вести літературознавчі й методичні дослідження, і це допомагає виховувати і в учнів бажання шукати нові, оригінальні трактування літературних явищ, розвивати творчі здібності. Так, на сторінках фахових журналів друкувалися розробки уроків, де використовувались такі шляхи аналізу, як компаративний, міфологічний, міфопоетичний, семантичний, композиційний, структурно-семіотичний, лінгвостилістичний. Щоправда, ці шляхи аналізу в згаданих роботах здебільшого недостатньо теоретично обґрунтовані або ж зовсім не мають теоретичного обґрунтування, однак публікації свідчать про невпинний творчий пошук учителя-словесника, його бажання урізноманітнити роботу з художнім текстом, а, отже, і активізувати пізнавальну діяльність учнів.

У дисертаційній роботі філологічний аналіз художнього тексту розглядається як один із шляхів аналізу в старших класах загальноосвітньої школи, що передбачає вихід на авторську концепцію через словесну тканину твору, насамперед - через ключові та домінантні текстові одиниці. Під ключовими текстовими одиницями (КТО) розуміємо “мовні одиниці різного рівня (найчастіше - слова), які набувають у літературному творі значного “прирощення значення”, узагальнено-символічної забарвленості, є головними у вербальному втіленні художнього задуму письменника, виконують важливі текстотворчі функції та, як правило, характеризуються високою інтенсивністю вживання в одному творі письменника. Домінантні текстові одиниці характеризуються тими ж ознаками, що і ключові, але в межах не одного, а кількох або всіх текстів письменника”(Ю.Ковбасенко). Співвіднесення ключових та домінантних текстових одиниць з іншими компонентами художнього твору (сюжетом, композицією, системою образів, поетикою, темою та ідеєю) забезпечує повноту аналізу твору на уроці.

Завдяки тому, що осягнення авторської концепції відбувається через ключові та домінантні текстові одиниці твору, застосування методичної системи філологічного аналізу перекладного художнього тексту дозволяє запобігти дилетантському, непрофесійному тлумаченню творів художньої літератури.

Методична система філологічного аналізу як одного із шляхів шкільного аналізу може використовуватись в роботі з текстами художніх творів різних літературних напрямів і течій (в дослідженні ця система застосовується до творів письменників-реалістів, символістів та екзистенціалістів).

Окрім того, філологічний аналіз художнього тексту, як і інші, передбачає самостійну діяльність учнів, він забезпечує перехід від вивчення певної сукупності літературних фактів до вміння самостійно розбиратися у плині як вітчизняного, так і всесвітнього літературного процесу, зокрема - вміння самостійно аналізувати художні твори.

Таким чином, актуальність теми зумовлена: 1) недостатньою методичною забезпеченістю курсу “Зарубіжна література”, порівняно недавно введеного до шкільного плану; 2) потребою в перенесенні центру уваги на уроках літератури з матеріалу на діяльність учнів; 3) необхідністю урізноманітнення форм проведення занять з літератури, зокрема, такого важливого їхнього аспекту, як аналіз художніх творів, що забезпечує стимулювання постійного інтересу учнів до літератури.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами. Дисертаційне дослідження виконане в руслі наукової проблеми “Перспективні шляхи підвищення ефективності безперервної освіти вчителів-словесників”, яка розробляється кафедрою методики викладання мов і літератур Київського міжрегіонального інституту удосконалення вчителів ім. Б.Грінченка, пов'язане з завданнями, визначеними чинними програмами для середньої загальноосвітньої школи (Зарубіжна література. 5-11класи.) та вимогами Державної національної Програми “Освіта” (Україна ХХІ століття).

Об'єктом дослідження є процес вивчення зарубіжної літератури в старших класах загальноосвітніх шкіл України, а предметом - методика застосування філологічного аналізу художнього тексту під час вивчення зарубіжної літератури.

Мета дослідження - розробити та експериментально перевірити методичну систему застосування філологічного аналізу художнього перекладного тексту, виявити її ефективність.

У дослідженні перевірялася гіпотеза: застосування філологічного аналізу художнього тексту на уроках зарубіжної літератури буде ефективним, якщо:

створено науково обґрунтовану систему застосування філологічного аналізу перекладного художнього тексту як одного із шляхів шкільного аналізу ;

проведено відповідну лінгвістичну, теоретико- й історико-літературну та практичну підготовку учнів;

враховуватимуться особливості вивчення перекладного художнього

тексту;

- забезпечуватиметься розуміння авторської концепції.

Для досягнення мети й перевірки вірогідності гіпотези було поставлено такі завдання:

а) з'ясувати стан досліджуваної проблеми в літературознавстві, методиці викладання літератури;

б) виявити психолого-педагогічні закономірності ефективного застосування філологічного аналізу художнього тексту в старших класах загальноосвітньої школи;

в) визначити особливості філологічного аналізу перекладного художнього тексту;

г) дати теоретичне обґрунтування методичної системи філологічного аналізу на уроках зарубіжної літератури;

д) показати практичне застосування методичної системи філологічного аналізу художнього тексту на матеріалі творів зарубіжних письменників різних стильових течій і напрямів, що вивчаються в старших класах середньої школи;

е) експериментально перевірити ефективність запропонованої методичної системи.

Теоретичною основою дослідження є мовознавчі та літературознавчі праці про художній текст і його аналіз (Ф.Буслаєв, О.Потебня, Л.Булаховський, Л.Щерба, М.Шанський та ін.); слово і його складну семантичну структуру у літературному творі (В.Виноградов, Г.Винокур, М.Бахтін, Р.Будагов, М.Поляков та ін.); психолого-педагогічні дослідження про особливості психічного розвитку учнів старших класів, розвивальне навчання, принципи педагогіки співробітництва (Л.Виготський, П.Гальперін, О.Леонтьєв, С.Рубінштейн та ін.); методичні дослідження різних шляхів шкільного аналізу (Т.Бугайко, Є.Пасічник, В.Неділько, Ю.Ковабасенко, Л.Мі-рошніченко, Т.Браже, В.Маранцман та ін.); праці з теорії та методики перекладу (О.Федоров, Л.Бархударов, О.Фінкель, М.Рильський, Ю.Ванников, О.Гайнічеру, Г. Гачечиладзе, В.Коптілов та ін.).

Для вирішення поставлених завдань застосовувались методи дослідження:

1. Теоретичні: вивчення літературознавчих, мовознавчих, психолого-педагогічних, методичних праць за темою дослідження, їх критичний аналіз, теоретичне узагальнення педагогічного досвіду.

2. Емпіричні: констатуючий зріз, формуючий експеримент, аналіз уроків, бесіди з учителями та учнями ( індивідуальні, групові), анкетування і тестування вчителів та учнів, аналіз усних та письмових учнівських робіт, кількісний і якісний аналіз експериментальних і контрольних показників.

Мета, завдання і гіпотеза дослідження зумовили його логіку й етапи.

На першому етапі (1993-1994 рр.) визначались об'єкт, предмет, мета, гіпотеза дослідження, ставилися завдання, з'ясовувались особливості вивчення перекладного художнього тексту, накреслювались шляхи урізноманітнення текстуальної роботи на уроках зарубіжної літератури.

На другому етапі (1994-1996 рр.) проводився констатуючий зріз та аналіз його результатів, було розроблено, теоретично обґрунтовано та практично застосовано в старших класах загальноосвітніх шкіл методичну систему філологічного аналізу художнього перекладного тексту.

На третьому етапі проводився формуючий експеримент (1996-2000 рр.), перевірялася ефективність запропонованої методичної системи, узагальнювалися результати дослідження, проводилось їх обговорення.

Наукова новизна дослідження полягає у створенні науково обґрунтованої методичної системи застосування філологічного аналізу як одного із шляхів вивчення перекладного художнього твору на уроках зарубіжної літератури в старших класах загальноосвітньої школи, визначенні особливостей філологічного аналізу перекладного художнього тексту, в експериментальному доведенні ефективності запропонованої системи.

Теоретичне значення роботи - у теоретичному обґрунтуванні методичної системи філологічного аналізу перекладного художнього тексту; виявленні умов, що сприяють високій ефективності запропонованої системи; розкритті особливостей вивчення перекладного художнього тексту; в урізноманітненні шляхів шкільного аналізу літературного твору.

Практичне значення дослідження - у впровадженні в практику роботи вчителя зарубіжної літератури науково обґрунтованої і експериментально перевіреної методичної системи застосування філологічного аналізу художнього тексту як одного із шляхів шкільного аналізу. Результати дослідження можуть використовуватися у роботі із студентами університетів та педагогічних інститутів, а також під час підвищення кваліфікації та перепідготовки вчителів-словесників. Значення дисертації визначається її спрямованістю на підвищення ефективності навчального процесу й удосконалення літературної освіти.

Вірогідність висновків і результатів дослідження забезпечувались науково обґрунтованим методологічним підходом до вирішення проблем застосування комплексу методів науково-педагогічного дослідження, що відповідають меті і завданням, впровадженням системного вивчення художньої літератури.

CТРУКТУРА І ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

Дисертація складається зі вступу, 3-х розділів, висновків, списку використаних джерел (185 позицій). У тексті дисертації міститься 6 таблиць, 1 діаграма. Обсяг роботи - 182 сторінки основного тексту.

У вступі обґрунтовано актуальність проблеми, визначено об'єкт, предмет, мету гіпотезу, завдання і методи дослідження, його наукову новизну, теоретичну і практичну значущість, розкрито структуру дисертації.

У першому розділі - “Науково-методичні основи застосування філологічного аналізу художнього тексту в старших класах загальноосвітньої школи” - розглядається відображення досліджуваної проблеми в методичній, літературознавчій, мовознавчій літературі та з'ясовуються психолого-педагогічні засади застосування філологічного аналізу в старших класах загальноосвітньої школи.

Науково-методичні основи філологічного аналізу були закладені ще на початку розвитку методики викладання літератури Ф.Буслаєвим, знайшли свій розвиток у працях О.Потебні, Л.Булаховського, В.Виноградова, Г.Винокура, Л.Щерби, М.Полякова, М.Бахтіна, Р.Будагова; М.Шанського, Ю.Ковбасенка, Л.Новікова, О.Студнєвої, М.Гореликової, Д. Магомедової, І.Арнольд, Л. Гетман, Л.Гіндіна.

Враховуючи матеріали досліджень відомих психологів і дидактів про діяльнісний підхід у розвитку особистості (Л.Виготський, П.Гальперін, А.Леонтьєв, С.Рубінштейн, Д.Фельдштейн), про особливості художнього сприйняття (В.Асмус, В.Мейлах, О.Никифорова, К.Ушинський, П.Якобсон), про розвивальне навчання (О.Єрмакова, О.Петровський) та інтелектуальне виховання (Г.Ващенко), про взаємозв'язок учня та вчителя і співробітництво між ними (В. Галузинський, В.Кан-Калик, В.Хазан), про рівні літературного розвитку старшокласників (В.Собкін) та психологічні механізми цілепокладання в навчальній діяльності (Г.Баль, В.Давидов, Ю.Машбиць, Ю.Швалб), з'ясовано, що філологічний аналіз узгоджується з головними потребами старшокласників - пізнавальними, естетичними, потребами в самореалізації, повазі. Він базується на теорії розвивального навчання, сприяє зростанню інтересу до літератури, досягненню вищих рівнів літературного розвитку, забезпечує цілісність і безпосередність, активність і творчий характер сприйняття. Враховуючи психолого-педагогічну теорію цілепокладання, філологічний аналіз забезпечує цілісність і внутрішню зв'язність активності старшокласника. Цей шлях аналізу характеризується високими темпами проблематизації та діалогізації, досягає мети інтелектуального навчання, забезпечуючи ґрунтовні знання, розвиток пам'яті, спостережливості, логічного мислення, творчої уяви, естетичного смаку.

Філологічний аналіз в школі спирається на такі методи навчання, як евристичний, дослідницький, і переважно застосовується в старших класах, де учні мають достатньо розвинене абстрактне мислення, вміють самостійно розв'язувати проблемні завдання, а також узагальнювати матеріал, робити висновки.

У другому розділі - “Теоретичне обґрунтування та розробка методичної системи застосування філологічного аналізу перекладного художнього тексту” - пропонується методична система філологічного аналізу, з'ясовуються особливості перекладного тексту і специфіка застосування філологічного аналізу до нього.

Системність у застосуванні філологічного аналізу художнього перекладного тексту в старших класах загальноосвітніх шкіл забезпечується:

1) методологічною підготовкою (вироблення в учнів підходу до літератури як виду мистецтва, усвідомлення необхідності аналізу літературного твору, що є суб'єктивною художньою реальністю, не тотожною об'єктивній, розуміння важливості виходу на авторську концепцію твору через його словесну тканину);

2) оволодінням науково-методичним понятійно-категорійним апаратом (ключові текстові одиниці, домінантні текстові одиниці, бінарно-семантичні опозиції, компонентний аналіз КТО (ДТО);

3) практичним застосуванням філологічного аналізу художнього перекладного тексту на уроках зарубіжної літератури за такими етапами:

- перше прочитання та визначення авторського задуму на емоційно-сугестивному рівні;

- визначення ключових та домінантних текстових одиниць;

- компонентний аналіз семантики ключових та домінантних текстових одиниць у зв'язку з усіма видами текстової інформації (з'ясування смислового “прирощення”);

- співвіднесення ключових та домінантних текстових одиниць з іншими компонентами художнього твору (системою образів, сюжетом, композицією, поетикою, темою та ідеєю);

- з'ясування авторської концепції на інтелектуально-аналітичному рівні.

В результаті аналізу праць з теорії та методики перекладу про типи і рівні еквівалентності, види перекладацьких трансформацій та критерії точності (О.Федоров, О.Фінкель, М.Рильський, К.Чуковський, Л.Бархударов, Ю.Ванников, Г.Гачечиладзе, О.Гайнічеру, Ю.Еткінд, В.Комісаров, В.Коптілов та ін.) було з'ясовано, що перекладний художній текст має найсуттєвіші “втрати” на фонетичному рівні, частково - на синтаксичному; на лексико-семантичному та семантико-стилістичному - “втрати” найменші.

Ключові текстові одиниці, за допомогою яких втілюється авторська концепція, є у будь-якому тексті, незалежно від часу і місця написання. Проведені спостереження свідчать, що ключові текстові одиниці перекладаються, переважно, за першим лексико-семантичним критерієм точності (слово перекладу є точним семантичним еквівалентом слова оригіналу). Терміни на кшталт “ключові слова”, “ключові фрагменти”, “найважливіші слова” застосовуються і в перекладацькій практиці.

Визначені в методиці перекладу рівні перекладацької діяльності частково збігаються з етапами філологічного аналізу: перший рівень дій перекладача - впізнавання і первинне осмислення слів (насамперед ключових) і загальної структури тексту - з першим і другим етапом філологічного аналізу: попереднє визначення теми та ідеї, визначення ключових та домінантних одиниць у тексті; другий рівень дій перекладача: розуміння слів чи груп слів, пов'язаних за змістом - з третім етапом філологічного аналізу: компонентний аналіз семантики ключових та домінантних текстових одиниць у зв'язку з усіма видами текстової інформації. Отже, перекладач один із перших аналізує оригінальний текст, і з'ясувати авторську концепцію йому допомагають ключові текстові одиниці.

Далі перекладачем ведеться копітка робота над відтворенням в єдності форми та змісту задуму автора оригіналу засобами рідної мови. В процесі ж філологічного аналізу співвідносяться ключові текстові одиниці з іншими компонентами художнього тексту, з'ясовується, як авторська концепція втілюється у формальній стороні тексту, його композиції, поетиці тощо.

Отже, застосування філологічного аналізу до перекладного тексту є науково виправданим і арґументованим.

У третьому розділі - “Експериментально-дослідне навчання за розробленою методикою” представлено систему експериментальних уроків з досліджуваної проблеми.

Дослідно-експериментальне навчання проводилося впродовж 1993-2000 рр. за спеціальною програмою. У процесі роботи поетапно апробувалися окремі методичні прийоми застосування методики філологічного аналізу перекладного художнього тексту в старших класах загальноосвітньої школи, конкретизувалися форми і зміст занять, ускладнювалися завдання та визначалася ефективність розроблених уроків у кожному конкретному випадку.

Експериментальне навчання проводилося за схемою:

- в контрольних класах твори зарубіжних авторів вивчалися із застосуванням традиційних шляхів аналізу (пообразний, за розвитком дії, проблемно-тематичний);

- в експериментальних - апробувалась методична система застосування філологічного аналізу художнього тексту до тих самих творів зарубіжних авторів.

Для проведення навчання були підібрані твори зарубіжної літератури з яскраво вираженими ключовими текстовими одиницями, що “виштовхуються” у заголовок (І.Гальперин): “Три товариші” Е. М.Ремарка, “Сторонній” А. Камю, “Подорожній, коли ти прийдеш у Спа...” Г. Бьолля, “Осіння пісня” П. Верлена і т. п.

В процесі проведення формуючого експерименту розв'язувалися завдання, зумовлені метою дослідження:

- з'ясувати психолого-педагогічні умови успішного застосування філологічного аналізу художнього перекладного тексту;

виявити ефективність застосування філологічного аналізу художнього тексту в старших класах загальноосвітньої школи;

- розробити систему експериментальних завдань, фрагментів уроків і уроків.

Оскільки обсяг дисертаційної роботи не дозволяє повною мірою відтворити всю систему експерименту, у дослідженні описано лише окремі уроки застосування філологічного аналізу перекладного художнього тексту на прикладі символістської (П.Верлен), екзистенціалістської (А.Камю), реалістичної (Е.М.Ремарк, Г.Бьолль) європейської літератури, що вивчається в одинадцятих класах середньої загальноосвітньої школи.

З метою перевірки ефективності пропонованої методики застосування філологічного аналізу художнього тексту до перекладних творів проводився аналіз результатів експериментально-дослідного навчання, який передбачав зрізові контрольні роботи з розгорнутою відповіддю за матеріалами вивченого, твори, проблемні запитання, творчі завдання, самостійні роботи. Учні експериментальних і контрольних класів виконували однакові завдання.

Правильність і повнота виконаного учнями завдання залежала від того, наскільки логічно, послідовно, арґументовано і якомога точніше з'ясовувалась авторська концепція твору, від рівня самостійності суджень і висновків, від уміння володіти прийомами аналізу і синтезу.

У випадках окремих неточностей відповіді також вважалися правильними.

Учні, які давали поверхові, неточні відповіді, вважалися такими, що виявляли лише часткові знання.

Одержані в процесі дослідного навчання результати експериментальних класів зіставлялися з контрольними. Аналіз результатів подано в діаграмі:

Таким чином, в експериментальних класах якість навчання до кінця навчального року зростала на 8-20 %, в контрольних - на 4-8 %, що і є свідченням ефективності застосування розробленої методики.

Аналіз результатів контрольних зрізів дає підставу стверджувати, що в процесі дослідного навчання підтвердилась основна гіпотеза: застосування філологічного аналізу художнього тексту як одного із шляхів шкільного аналізу на уроках зарубіжної літератури в старших класах є доцільним і ефективним за умови успішного оволодіння учнями необхідними прийомами філологічного аналізу та при врахуванні особливостей перекладного художнього тексту,

Педагогічні спостереження і результати експерименту довели, що запропонована методика внесла позитивні зміни в літературний розвиток школярів.

Головні висновки дослідження:

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.02 - теорія і методика навчання (зарубіжна література). - Інститут педагогіки АПН України, Київ, 2000.

Дисертацію присвячено проблемі застосування філологічного аналізу художнього тексту як одного із шляхів шкільного аналізу на уроках зарубіжної літератури у старших класах загальноосвітньої школи. В роботі подається науково обґрунтована й експериментально перевірена методична система філологічного аналізу художнього тексту, доводиться її доцільність і ефективність, з'ясовується специфіка вивчення перекладного художнього твору.

Запропонована система передбачає удосконалення шкільних підручників, дає у розпорядження вчителя конкретні методичні рекомендації.

Ключові слова: методика філологічного аналізу, перекладний текст, ключові текстові одиниці, домінантні текстові одиниці, компонентний аналіз.

Горидько Ю.Л. Филологический анализ художественного текста в старших классах средней школы (на материале произведений зарубежных писателей). - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.02 - теория и методика обучения (зарубежная литература). - Институт педагогики АПН Украины, Киев, 2000.

Диссертация посвящена проблеме применения филологического анализа художественного текста в качестве одного из путей школьного анализа на уроках зарубежной литературы в старших классах общеобразовательной школы. Филологический анализ обеспечивает выход на авторскую концепцию через словесную ткань (ключевые и доминантные текстовые единицы) художественного произведения. “Ключевые текстовые единицы - это языковые единицы разного уровня (прежде всего слова), которые приобретают в художественном произведении значительное “смысловое приращение”, обобщенно-символическое звучание, занимают основную позицию в вербальном воплощении художественного замысла писателя, исполняют важные текстообразующие функции и, как правило, характеризуются высокой интенсивностью употребления в одном произведении писателя. Доминантные текстовые единицы характеризуются теми же чертами, что и ключевые, но встречаются они не в одном, а в нескольких или всех произведениях писателя” (Ю. Ковбасенко). Соотнесение се-мантики ключевых и доминантных текстовых единиц со всеми другими компонентами литературного произведения (темой, идеей, системой образов, сюжетом, композицией, поэтикой) обеспечивает полноту анализа художественного текста на уроке.

В работе представлена научно обоснованная и экспериментально проверенная методическая система филологического анализа художественного текста, доказывается целесообразность и эффективность ее применения, определяется специфика изучения переводного литературного произведения.

Предложенной системой предусматривается возможность усовершенствование школьных учебников, расширение методического арсенала учителя-словесника.

Ключевые слова: методика филологического анализа, пере-водной текст, ключевые текстовые единицы, доминантные текстовые единицы, компонентный анализ.

Horidko Y.L. The philological analysis of a literary text in senior grades of a secondary school (based on the works of foreign authors). -Manuscript.

The thesis claims a scientific degree of the candidat of pedagogical sciences on a speciality 13.00.02 - the theory and methodology of teaching (foreign literature). - Institute of Pedagogics of the Academy of Sciences of Ukraine, Kyiv, 2000.

The subject of the thesis is concerned with the problem of using philological analysis of texts as one of the ways of analysis in senior grades of a secondary school. In the work the scientific foundation and methodologically tested system are represented, the specific techniques of studying a literary text designed for translation are clarified. The necessity and efficiency of those techniques are grounded in the thesis. The proposed system suggests the improvement of school textbooks, provides teachers with certain methodological recommendations.

Key words: methodological of philological analysis, the text for translation, key text units, dominant text units, the component analysis.

Размещено на Allbest.ru