Трагічна доля українців в умовах тоталітарної системи (за романом Уласа Самчука "Марія")

Размещено на http://www.allbest.ru/

Конспект уроку

Дисципліна: Українська література

Тема: «Трагічна доля українців в умовах тоталітарної системи (за романом Уласа Самчука «Марія»)»



Тип заняття: повідомлення та засвоєння нових знань заняття - дослідження

Мета заняття:

навчальна: вивчити роман-хроніку Уласа Самчука «Марія», розкрити сюжетно-композиційні та жанрові особливості твору, його будову, художні прийоми відображення дійсності; на основі художнього аналізу образу головної героїні твору дослідити, яку трагедію українського народу в умовах тоталітарної системи; закріпити вивчене про роман.

розвиваюча: розвивати в студентів вміння та навички аналізу роману; визначати його проблеми, самостійно працювати з літературою; характеризувати героїв твору; діалогічне мовлення, вдосконалювати навички виразного читання напам'ять, вміння влучно добирати цитати, давати повну вичерпну відповідь на поставлені запитання; творчий потенціал.

виховна: виховувати в студентів почуття національної самосвідомості, патріотизму, гуманізму, моральні почуття .

Методична мета: Ефективність використання інформаційних технологій на заняттях української літератури.

Предметні компетенції: навчальна, інформаційно-комунікативна, соціальна, культурна.

Студенти повинні

знати: основні відомості про життя та творчість письменника, зміст, історію написання, поняття «роман-хроніка»;

вміти: визначати самостійно тему та ідею твору, формулювати та висловлювати власну думку про твір та його героїв, давати оцінку поведінки, зіставляти поведінку і риси персонажів, робити висновки.

Міжпредметні зв'язки:

Забезпечують:

1. Українська мова. Тема: «Мова і мовлення».

2. Всесвітня історія. Теми:

· «Тоталітарний характер сталінського режиму»;

· «Індустріалізація»;

· «Колективізація».

Забезпечуємо:

1. Історія України. Теми:

· «Радянська модернізація України (1920 - 1938рр.)»;

· «Перехід до прискореної колективізації»;

· ««Ліквідація куркульства як класу». Масштаби розкуркулення.»;

· « Голод 1932 - 1933рр., його причини та наслідки.».

2. Основи філософських знань. Теми:

«Цінності в житті людини і суспільства»;

«Філософська концепція людини».

ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗАНЯТТЯ

1. Наочні посібники:

Ш роман Уласа Самчука «Марія»;

Ш біблійна легенда про Марію;

Ш портрет Уласа Самчука;

Ш виставка творів Уласа Самчука та матеріалів про голодомор в Україні 1932 - 1933 років;

Ш ілюстрації до роману;

Ш фотографії страшних сторінок голодомору;

Ш вислови видатних людей про творчість Уласа Самчука;

Ш словник літературознавчих термінів;

Ш довідник з теорії літератури;

Ш тлумачний словник;

Ш Конституція України;

Ш українські рушники;

Ш ікона Божої Матері.

2. Роздатковий матеріал:

Ш опорний конспект «Загальна характеристика роману Уласа Самчука «Марія»;

Ш композиція роману Уласа Самчука «Марія»;

Ш план-характеристика образів роману Уласа Самчука «Марія»;

Ш орієнтовний перелік питань.

3. Технічні засоби навчання:

Ш матеріали до мультимедійного проектора:

1. портрет Уласа Самчука;

2. тема, епіграф та план заняття;

3. питання до бесіди;

4. фронтальне опитування;

5. опорний конспект;

6. плани-характеристики образів;

7. ілюстрації про голодомор;

8. проблемні питання;

9. презентації;

10. творчий проект.

4. Навчальні місця: кабінет української мови та літератури

Зміст заняття

І. Організаційний момент (1-2хв.)

1. Перевірити наявність студентів на занятті.

2. Відповісти на поставлені запитання.

3. Мобілізувати студентів до праці, активізувати їх увагу, створити робочу атмосферу.

4. Сформувати емоційний настрій.

- Починаємо заняття! Але спершу посміхніться один одному, щоб вам було приємно співпрацювати і постійно пам'ятайте:

Я - студент,

Я - особистість творча.

Я читаю, думаю, запам'ятовую.

Я хочу дізнаватися щось нове.

(висвітлюються мультипроектором)

ІІ. ПІДГОТОВКА СТУДЕНТІВ ДО ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ (15 - 18хв.)

А) Повідомлення теми, мети та плану заняття. (3 - 5 хв.)

Методи: розповідь, літературний монтаж,

художнє читання

Вступне слово викладача:

Україна, рідна ненька наша. Стражденна, змучена, але нескорена наша матінка Україна.

Україна! Одне тільки слово -- і ми входимо у світ сивої, мов жито, історії барвінкової юності, в світ трагедійного епосу і героїчних діянь.

Скільки страждань, мук, горя випало на твою долю, рідна земле. І сьогодні ми перегорнемо ще одну сторінку нашої історії, страшної історії.

Чорними літерами назавжди вписані роки 1932--1933 у нашу свідомість (перегляд презентації «Трагічні сторінки історії»).

Студент 1.

Пекельні цифри та слова

У серце б'ють, неначе молот,

Немов прокляття, ожива

Рік 33-ій... Голод.. .Голод...

Студент 2.

У люті сталінській, страшній

Тінь смерті постала по стінах.

Семи мільйонів (Боже мій!)

Недолічилась Україна.



Студент 1.

В руках, що виростили хліб,

Не залишилось і зернини.

Ні! Рід наш в горі не осліп --

Ти все згадаєш, Україно.

Студент 2.

Згадай усе ти, щоб воздать

Близьким і дальнім людоморам.

Хоч радість легше пам'ятать,

Та треба пам'ятать і горе.

Епіграф: Матерям, що загинули голодною смертю на Україні в роках 1932--1933. Улас Самчук (слова записані на плакаті на дошці)

Слово викладача:

Матерям, які вмерли голодною смертю у страшні 1932-1933 роки, присвячується роман У.Самчука «Марія».

Марія -- ім'я, що із прийняттям християнства стало традиційним в українській культурі. Вживання його в літературі й релігійному фольклорі пов'язане з асоціаціями, які викликає у свідомості читача Мати Божа.

Символізації імені сприяють також народні уявлення, пов'язані з Марією як Матір'ю Божою. Діва Марія у східних слов'ян -- це передусім «мати», «покровителька», «заступниця».

Ставлячи жінку-матір у центрі трагічних подій, Улас Самчук намагається передати її почуття, її страждання як Берегині роду людського, Берегині народу, що стоїть над прірвою.

Роман є суворим описом життя героїні твору протягом усіх днів її існування. Образ Марії підноситься до символу біблійної Діви Марії, Богоматері і многостраждальної України.

Тема: «Трагічна доля українців в умовах тоталітарної системи (за романом Уласа Самчука «Марія»)»

План

1. Роман-спалах «Марія» - найсенсаційніший з усіх творів У.Самчука.

2. Своєрідність композиції твору. Проблематика.

3. Піднесення образу Марії до рівня символу України.

4. Картини голодомору в романі.

Б) Актуалізація життєвого досвіду і опорних знань студентів. (10 - 12 хв.)

Методи: літературна гра, , розповідь, презентація, художнє читання

Викладач:

Перш ніж ми розпочнемо працювати над романом Уласа Самчука «Марія», давайте пригадаємо, якою людиною він був і чому його творчість багато десятиліть була невідомою в Україні?

Повідомлення літературознавців (супроводжується комп'ютерною презентацією).

У.Самчука називають одним із найвизначніших письменників сучасності. У своїх романах, повістях, оповіданнях, нарисах він майстерно відобразив нашу багатогранну історію, явив світу багатство і красу українського образного слова.

Його знають скрізь, у різних країнах світу, де живуть українці. Невідомим він залишався лише для нас, бо довгі роки твори У.Самчука були заборонені як шкідливі, антирадянські, а самого письменника офіційна критика називала співцем куркульства і націоналістом. Упродовж всього життя У.Самчук був «у вічному вигнанні». І тільки тепер, хоч і дуже повільно, твори його повертаються в Україну. «Ми вернемося в свою велику, вимучену, вистраждану землю предків. Не сьогодні, так завтра, не в цьому, так в іншому поколінні; вернемось, не тільки, як жива матерія, а і як живий дух, вернемось, і то передовсім в продовженні, як творчість», -- говорив У.Самчук.

І вже сам факт початку повернення в Україну одного з наймогутніших її талантів -- подія величезної значимості. Цим не просто засвідчується поповнення скарбниці культури нашого народу творчим набутком майстра світової величини. Вона стверджує, що у своїй духовності український народ теж підноситься до вершин, гідних світової уваги.

Мають рацію ті дослідники творчості Самчука, які вважають художнє мислення письменника епопейним. Так, Степан Пінчук, не вагаючись, називає У.Самчука українським Гомером XX ст. і наголошує на тому, що обидва митці є унікальними у світовій літературі саме тому, що мають у творчій спадщині по два епопейні звершення («Іліада», «Одіссея» Гомера та «Волинь» і «Ост» Самчука).

УЛАСОВІ САМЧУКОВІ

Не так уже й багато на Землі

Тих іскор Божих творчого горіння.

Сяйне одна чи дві на покоління

Метеоритним спалахом в імлі...

Яке блаженство і який то біль --

Людської пристрасті терпке причастя...

Але чи є, скажіть, великим щастям

Творить щедроти у краю рабів ?

Віншують новелістів королі,

У троннім залі -- урочисті речі,

Та не тобі. У тебе -- хрест предтечі

Лауреатів вільної землі.

Як часто трапляється, що тільки після смерті письменник постає перед наступним поколінням критиків і читачів на весь зріст своєї творчої індивідуальності. Так сталося і з Уласом Самчуком.

Викладач:

У.Самчук був палким патріотом України. Це підтвердили його життя і творчість. Завжди уболівав за майбутнє Вітчизни, хоч сам був далеко від неї. В цьому Ви мали можливість переконатися, прочитавши його роман-хроніку «Марія». Давайте перевіримо, як ви знаєте зміст твору.

Проводиться літературні ігри «Найкращий знавець твору Уласа Самчука «Марія»» та «Таємнича літера».

ДОТАТОК №1,2

Гра «Найкращий знавець тексту»: викладач оголошує запитання за змістом твору, студенти дають на них відповіді.

Гра «Таємнича літера»: заховане слово - назва науки, відомості з якої використовуватимуться на занятті. Студенти називають номер літери, викладач оголошує запитання. Якщо відповідь правильна - літера відкривається, якщо ні - залишається закритою.

Підведення підсумків викладачем.

В) Мотивація навчально діяльності студентів. (2 хв.)

Методи: розповідь, проблемне питання

Як бачимо, роман «Марія» присвячений українському селу, матерям, які загинули від голоду в 1932--1933рр. Твір став страшним, за своїм трагізмом, обвинуваченням більшовицької системи. Роман написано по гарячих слідах подій. У світі мало знали про голодомор, оскільки офіційна пропаганда його замовчувала. Пройшло довгих майже 75 років, перш ніж увесь світ нарешті визнав, що голодомор 33-го року був геноцидом українського народу.

І треба було мати неабияку мужність У. Самчуку, щоб у той далекий час піднести свій голос на захист затурканого, замордованого селянства. «Я не тому письменник українського народу, що вмію писати. Я тому письмэнник, що відчуваю обов'язок перед народом. Бог вложии у мої руки перо. Хай буде дозволено мені використати його для доброго, для прекрасного», -- писав У. Самчук.

Літописцем свого часу, свого народу назван Г. Костюк У. Самчука, який із юнацьких літ був відірваної від Батьківщини, опинившись поза межами рідного краю. Та на чужих землях письменник значно глибша і болючіше відчував і переживав трагедії братів і сестер із великої України.

Отже, аналізуючи роман «Марія», нам необхідно оцінити складність і трагізм 1932--1933рр. в історії України та з'ясувати, який вплив цих обставин на формування свідомості У. Самчука як патріота сплюндрованої України.

ІІІ. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ (55хв.)

1 ПИТАННЯ.

Роман-спалах «Марія» - найсенсаційніший з усіх творів У.Самчука.

Методи: розповідь, випереджаюче завдання, художнє читання, бесіда

Слово викладача:

Давайте з'ясуємо спочатку історію написання роману «Марія» у.Самчука.

Група студентів проводила дослідження в цьому напрямку. Сьогодні вони представлять нам свою роботу.

Роман У.Самчука "Марія" написано я ранній період творчості митця, він є ніби підсумком усього попереднього етапу. Водночас твір є новим, якісно вищим щаблем сходження письменника до літературної майстерності, бо ним автор заявив про себе як про майстра зрілого, цілком сформованого -світоглядне, психологічно, художньо. У романі на найвищих нотах зазвучала найголовніша тема його творчості - драматична доля українського народу на розторганих шляхах XX ст., намагання українського духу й інтелекту утвердити себе серед інших народів рівноправною силою.

У романі вигартувався, відшліфувався також стиль письма У.Самчука. Його можна назвати національне органічним - так яскраво виявляється в художньому слові письменника менталітет українця з його простотою і врівноваженим спокоєм, глибокою внутрішньою красою, силою й могуттю. Твір цікавий для нас і важливий для літературного процесу також тим, що автор хронологічно першим показав протистояння українців більшовицькій орді, діаметральну протилежність і несумісність двох світоглядів, жаский апогей цього протистояння - колективізація, репресії, голодомор. Згодом будуть твори І.Багряного, Т.Осьмачки, В.Барки, ці страшні своєю правдивістю документи доби, сповнені викривального пафосу, гнівних інвектив, болю і жаху української душі в тенетах людиноненависницького ладу. А розпочинає цей ряд своїм романом "Марія" саме У.Самчук.

У.Самчук написав свій твір "гарячими слідами" відображених у ньому подій. Хоч як сталінські опричники намагалися приховати свій злочин проти українського народу - Великий Голодомор, усе ж таки інформація про нього просочувалася поза межі СРСР. Західний світ не міг припустити й думки такої, просто не вірив у можливість такого злодіяння, тому повідомлення про голод в Україні особливого резонансу не мали. Лише українці-емігранти, які ввіч бачили прихід в Україну радянської влади і з власного досвіду знали справжню сутність її, підносили голос на захист рідного народу, розкривали європейцям правду про більшовицький режим та його злочини супроти України.

В основі твору - власні спостереження У.Самчука про буття українців, героїчну і трагічну ходу української нації у XX ст., а також відомості про останні злочини сталінізму в Україні (колективізацію, репресії, голодомор), що якимось чином долали залізну заслону. Але ного основа значно глибша, своїм корінням сягає біблійних джерел.

Запитання:

-- Які ж були причини голодомору 1932--1933рр. в Україні?

-- Розкажіть про наслідки геноциду українського селянства.

Повідомлення істориків.

Мало знайдеться не тільки в історії України, а й світу таких жахливих трагедій, як голодомор 1932--1933рр.

Голод -- це не тільки смерть, а й духовна руїна, знищення здорової народної моралі, втрата ідеалів, занепад культури, рідної мови, традицій. Пекло, створене в Україні на початку 30-х pp. XX століття, не можна ні з чим порівняти ні у вітчизняній, ні у світовій історії. Людиноненависницький більшовицький режим вирішив голодом поставити український народ на коліна, змусити його будувати "комунізм" -- квітуче життя для можновладців -- на кістках мільйонів.

Сьогодні увесь світ визнав голодомор 1932--1933рр. геноцидом українського народу. Що ж означає це слово? Який зміст несе в собі?

Геноцид -- (від грецьк. "рід", від лат. "убиваю") -- дефініюється в міжнародному праві як кампанія повного чи часткового знищення національної, расової, етнічної, релігійної групи як такої. Термін "геноцид" увійшов у широкий вжиток після Другої світової війни для засудження переслідувань євреїв і циган нацистами. У резолюції, одноголосно схваленій 11 грудня 1946р., Генеральна Асамблея ООН визначила, що "згідно з нормами міжнародного права, геноцид є злочином, який засуджує цивілізований світ і за здійснення якого основні винуватці і учасники піддаються покаранню".

Восени 1929р. Сталін висунув гасло тотальної колективізації, що призвело до розкуркулювання близько одного мільйона селянських сімей. Половина з них була виселена насильно у північні райони країни. Перша колгоспна весна 1930р. була обіцяючою.

Україна зібрала непоганий урожай, але він майже весь пішов на виконання хлібозаготівельного плану.

Результати першого року колективізації привели селян до шокового стану. Колгоспникам нічого не залишалось від зібраного урожаю. Рівень їхнього життя катастрофічно знижувався. Уже в перші місяці 1932р. в багатьох сільських районах вичерпалися запаси зерна та іншого продовольства. Над селянами нависла загроза голоду.

Будь-які спроби заступитися за народ закінчувалися жорстокими репресіями: розстрілами, концтаборами від 5 до 10 років. Були створені спеціальні бригади по стягуванню зерна. Восени 1932р. по Україні прокотилася хвиля обшуків. 112 тисяч активістів забирали у селян усе. Спершу дивилися в миску на столі. Якщо бачили рештки їжі -- все! Починали випитувати, шукати, де ховають. Активісти одержували 50% від знайденого.

На початку 1933р. була оголошена третя примусова поставка зерна. І в страшних умовах тривав наступ на вже не існуючі резерви зерна українського селянства. Надії на державну допомогу не було. Люди вимирали сім'ями, селами. Домашніх тварин в селі не було, не було й собак, котів та інших тварин. Все було з'їдене, їли живе й неживе, варили шкіряне взуття, тирсу й полову. На полях після того, як розтанув сніг, виловлювали ховрашків, кротів, мишей та інших гризунів -- все з'їдали. Вживали в їжу кульбабу, реп'яхи, проліски, липу, акацію, щавель, кропиву. У людей розпухали обличчя, ноги, животи. Люди втрачали людську гідність, а часто й розум, доходили до канібалізму. (Ветеран праці, учасник Великої Вітчизняної війни Л. Ф. Кибальник, який мешкає у Харкові, пригадує, як у 1933 році його призначили старшим групи уповноважених у Коломацький район. "Уранці наступного дня ми пішли по хатах шукати схований хліб. Зайшовши до однієї із хат, ми побачили людожерство. На підлозі лежали трупи і валялися кості, а стара жінка обрізала з них м'ясо. Ось яку картину побачив я перший раз у житті замість хліба, за яким приїхав".)

Весна 1933р. була дуже рання, тепла, щедра на красу, щедра і на людську смерть. Точно визначити число жертв голоду важко. Були села, де загинуло від 5 до 50 відсотків населення. Села вимирали. Голод охопив усю Україну, але небачених розмірів набув на півдні, сході та в центральній України.

Все ж голод не обмежувався Україною. У 1932 -- 1933 pp. він охопив й інші регіони Радянського Союзу, переважно Казахстан, райони Дону та Кубані, Північного Кавказу та райони в басейні Волги, деякі райони Західного Сибіру.

Якщо вдатися до цифр, то із загальної чисельності сільського населення України загинуло близько 5 млн. чоловік. Відсоток смертності коливався від 10 до 100 відсотків. Найвищого рівня смертність сягнула в областях, що спеціалізувались на вирощуванні хліба, у Полтавській, Дніпропетровській, Кіровоградській та Одеській. Мінімальний відсоток становив 20 --25%. У Вінницькій, Житомирській, Донецькій, Харківській, Київській областях смертність була нижчою -- 15 -- 20%.

Глибокі дослідження голодомору в Україні розпочалися наприкінці 80-х років, Автори називають різні цифри померлих від голоду, які істотно різняться, -- від 7 до 8 млн. осіб. Нема точного обліку жертв голоду в Україні цих років. І, отже, кількості загиблих. У мемуарах Хрущова, які цитував Ж. Сопінка у виступі перед Комісією, говориться: "Я не можу вказати точні цифри, оскільки ніхто не вів обліку. Усе, що ми знали, --це те, що людей вмирало дуже багато".

На зламі 1932--1933рр. в Україні збирали небачений врожай -- врожай мертвих тіл. Так, це був штучний голодомор, це був страшний злочин, спрямований проти українського народу. Ціна цього злочину оцінюється мільйонами загиблих страшною голодною смертю.

ПАМ'ЯТЬ БОЛИТЬ

То не хмари встають, не тумани,

То не марево плине до віч,

То з гробів Катерини й Івани

По Вкраїні ідуть, наче ніч.

Заступають їм гайвори-круки

Голокостом усіяний шлях,

Йдуть вони, поєднавшись у муках,

І несуть діточок на руках.

З тридцять третього року прямують

На всесвітній на Праведний Суд,

Переляканий, п'яний, зачумлений

Більшовицький чорнобиль ведуть.

Іван Сухар

Сьогодні ми із впевненістю стверджуємо: голод був заздалегідь спланований державою в особі Й. Сталіна та його вірних "однодумців". Це був акт геноциду проти українського народу і пройшов ряд етапів: а) впровадження продовольчої розкладки; б) примусову суцільну колективізацію; в) штучне створення умов для голодомору як засобу упокорення селянства.

Йшли в могилу найкращі, несли найкоштовніше, що є в нації, -- гени розуму, здоров'я, гени досконалості фізичної й духовної, гени милосердя, справедливості, людяності й відваги, всіх мислимих людських чеснот і талантів. Обривався вічно живий ланцюжок поколінь: українському народові, якого ніколи не щадила доля, було завдано смертельного удару.

Викладач:

Роман "Марія" У. Самчука -- перший твір в українській літературі про страшні 30-ті роки. Автор акцентує увагу на зображенні руйнації українського народу історичними обставинами, і голодомор 1932--1933 pp. показаний однією з руйнівних сил українського етносу. Усі народи світу відчувають страх перед зникненням хоча б одного родовідного струмочка.

Отже, переходимо до наступного питання плану.

2 ПИТАННЯ.

2. Своєрідність композиції твору. Проблематика.

Методи: робота з книгою, бесіда, робота з опорним конспектом, книгою, таблицею, словникова робота, аукціон думок

Запитання:

-- А що ж означало для влади тьми цілковите винищення родів?

-- Чому виникла потреба тотального знищення людей, яких уже встигли зробити безмовними рабами?

-- Що має відчувати нація, яка пам'ятає канібалізм?

-- Які почуття виникли у вас після прочитання роману?

-- Які епізоди з твору вас найбільше вразили?

-- Як ви сформулювали тему твору? (Показ трагедії українського села, людини, жахливого голодомору в Україні 1932--1933 років).

-- Чи чи можна твір У. Самчука назвати романом? Чому? Аргументуйте свою відповідь.

Повідомлення літературознавців.

Взагалі, роман -- це "складний за побудовою і великий за розміром епічний твір, у якому широко охоплені життєві події певної епохи та багатогранно й у розвитку змальовані персонажі, кількість яких часто значна... У романах переважно буває кілька головних сюжетних ліній, які перехрещуються й переплітаються між собою" (це за "Словником літературознавчих термінів" В. Лесина та О. Пулинця, с.363). "Марію" можна назвати романом, бо ...

Запитання:

-- Визначте основні сюжетні лінії твору (1 -- лінія життя Марії; 2 -- лінія любові; 3 -- страждання, голод, смерть; 4 - життя людей села, їх праця на землі).

-- Який історичний період охоплює цей твір? (1861-1933 pp.).

-- Які думки викликають ці дати? Скільки ж років прожила Марія? ("Коли не рахувати останніх трьох, то Марія зустріла й провела 26258 днів". Нехитра арифметична операція дає змогу визначити рік народження Марії діленням на 365: вона прожила 72 роки (71 рік 11 місяців), померла у 1933 році. Отже, народилася Марія у 1861 -ому -- році селянських надій, викликаних реформою про скасування кріпацтва, надій, що завершились голодомором...)

Викладач:

Якщо автор вдається до такої конкретики, то це означає, що йдеться про щось більше, аніж просто "типовий образ". Життя Марії охоплює проміжок української історії довжиною в цілу епоху з датами-віхами: 1861--1933. Це, звичайно ж, одразу розширює жанрові рамки повісті й перетворює її у роман. Однак не просто роман, а роман-епопею, роман-хроніку, бо життя головної героїні простежується в чіткій послідовності (часовій). Тому твір і має підзаголовок "Хроніка одного життя".

До того ж роман має своєрідну композицію.

-- Доведіть, у чому ж її своєрідність?

По-перше, композиція твору має кільцеве обрамлення. Вся історія земного буття Марії поділена на 3 періоди:

1 -- "Книга про народження Марії" -- про народження жінки, особистості, її формування, змужніння (сирітство, наймитування, кохання, життя з нелюбом, розлучення).

2 -- "Книга днів Мари" -- там вже інша людина, яка знайшла себе, стала вільною в почуттях і діях (життя з коханим, сім'я, діти, господарство; наближення занепаду, кінця).

3 -- "Книга про хліб" -- про "початок кінця", винищення українського селянства в 30-х роках, витравлення з нього господаря, власника, годувальника).

По-друге: ті, кому пощастило, побувавши на останній межі (скажімо, у стані клінічної смерті), повернути назад, оповідають, що перед ними, немов у прискоренім фільмі, проминало усе їхнє життя. Можна гадати, що у романі У. Самчука події теж розгортаються, як у фільмі, кадри життя Марії змінюються один за одним).

-- Скажіть, чому "Книга про народження Марії" триває так довго? Коли Марія остаточно народжується?

Викладач:

Силою творчої уяви автор робить нас, читачів, співучасниками подій, заставляє задуматись над одвічними проблемами, які хвилювали людство на всіх етапах буття.

Проблематика твору (записують у зошити)

-- Добро і зло.

-- Любов до землі, праці.

-- Віра в Бога.

-- Проблема кохання.

-- Справедливість і кара.

-- Батьки і діти.

-- Життя і смерть.

Студенти характеризують кожну проблему та підводять підсумки.

ДОТАТОК №3,4

3 ПИТАННЯ.

Піднесення образу Марії до рівня символу України.

Методи: розповідь, бесіда, характеристика образу

Викладач:

Отже, спробуймо охарактеризувати образ головної героїні (звучить "Ave Maria").

Марія -- ім'я, що із прийняттям християнства стало традиційним в українській культурі. Вживання його в літературі й релігійному фольклорі пов'язане з асоціаціями, які викликає у свідомості читача. Мати Божа. Символізації імені сприяють також народні уявлення, пов'язані з Марією як Матір'ю Божою. Діва Марія у східних слов'ян -- це передусім "мати", "покровителька", "заступниця". Ставлячи жінку-матір у центрі трагічних подій, У. Самчук намагається передати її почуття, її страждання як Берегині роду людського, Берегині народу, що стоїть над прірвою.

Роман є суворим описом життя героїні твору протягом усіх днів її існування. Образ Марії підноситься до символу біблійної Діви Марії, Богоматері і многостраждальної України.

Героїня У. Самчука рівна по духу Марусі Богуславці чи Роксолані, тільки доля випала їй звичайна, буденна і складна. Сам автор показує величезний потенціал духовної та фізичної сили героїні, її прагнення жити, радіти всупереч усім труднощам. Та майже паралельно з оптимістичними нотками вже чуються тривожні удари долі, відлуння похоронного дзвону. Навіть маленьку дівчинку звуть не Марусею, Марійкою чи Марічкою, а тільки Марією, іменем, яке перекладається з грецької -- "гірка".

Бесіда із студентами.

-- Як змінилося життя Марії після смерті батьків?

-- Як жилося Марії в наймах?

-- Порівняйте образ Мартина Заруби з образами куркулів в інших творах українських письменників. Які ваші думки щодо цього? (Це новий тип заможного селянина-господарника в українській літературі. Працелюб, душевно щедра людина).

-- Марія, Корній, Гнат -- що їх єднає? (Любов до землі, праці, бо всі вони втягнені у жорна праці. Вона є змістом, сенсом, культом їхнього життя. Навіть церква з недільними і щоденними вечірніми богослужіннями має для героїв роману меншу вартість і значення).

-- Що відчувають герої твору працюючи? Персонажі ще яких творів українського письменників у праці вбачають найбільше щастя? (О. Кобилянська. "Земля" -- родина Марійки та Івоніки Федорчуків;).

-- Який зміст вкладає Марія у слова: "Щастя наше в повноті існування"? Що таке для неї "повнота існування"?

-- Як ви гадаєте, можна Марію назвати Спасителькою? Чому? (Так. Марія уберегла Корнія від москальського ледарства, повернула його душу до землі, врятувала господарство, землю від занепаду).

-- Страх гріха тримав мораль народу, який жив великою мудрістю: людина чинить зло, а Бог карає. Порушення релігійних канонів не веде до добра. Доведіть, що поняття гріха і неминучості спокути за нього -- одна з основ буття української людини (на прикладі життя Марії). (Марія зраджує Гната в коханні -- мруть всі діти, народжені від нього; через зраду Гнат підпалює хату Маріїну. Вона була щирою і порядною солянкою, вірила в Бога, у непохитні народні моральні принципи. Усе життя інтуїтивно чекала розплати від долі чи від Бога за знехтуваний церковний шлюб, за поламану долю Гната. Після пожежі Гнат усе більше усвідомлює свій вчинок як злочин. Отож у нього виникла необхідність спокути. А чутлива Маріїна душа вчинила по-християнськи, як учить церква і Біблія, -- не виказала Гната, хоча і здогадувалася десь глибоко в душі, хто це лихо зробив).

-- Які страждання випали на долю Марії-матері? Чому материнське серце втратило спокій? (Бо народила сина ледаря і розбишаку, душа якого не лежала до землі, праці, господарства, народила людину, котра піднімає руку на найсвятіше -- на Бога. Марія усвідомлювала, що виростила страшну людину, котра все руйнує. Вона страждала, бачила, що її син Максим став катом свого народу, що це він, піднявши руку на рідного брата, посіяв ненависть і розбрат, що це він став впроваджувати плани більшовиків, які принесли Україні голод.).

-- А що ж батько? (Батько, який помилував пса, сокирою, як скаженого звіра, вбиває сина-комуніста, сина-відступника, котрий бенкетує з подібними до себе в той час, як його мати помирає з голоду. Але сокирою Корній рубав і соціалізм, і пролетаріат, які винищили рід Перепутьків, знищили мільйони українських родин, господарство, багатьох повиганяли з рідних домівок).

-- Як склалися долі інших дітей родини Перепутьків? (Трагічно. Старший син Демко під час Першої світової війни потрапив у німецький полон і звідти вже не повернувся. А наймолодший, Лаврін, найлюдяніший, був репресований як ворог народу. Надійка ж померла від голоду, збожеволівши. --цитати).

-- Які образи роману уособлюють зло? (Влада більшовиків, син Максим, голод).

-- Прокоментуйте діалог Марії із солдатом-більшовиком:

-- Малчі, старая!.. Ето вайна.

-- З ким, люди, війна ?

-- Дайте відповідь на запитання героїні. Чому, на вашу думку, звертаючись до однієї особи, вона вживає множину -- "люди"?

Студенти читають уривок з твору, де селяни вперше зустрічаються з більшовицьким агітатором:

-- Товарищі!..

Люд здригнувся. Цього слова ще ніколи не було чути. Так не говорив ніхто. "Цар наш, імператор всеросійський, не відрікся від свого престолу. Його скинули з нього. Нами правили всякії буржуї і капіталісти. Три роки лили ми кров на фронті. Далой війну! Далой буржуазію! Далой поміщиків! Вся земля, за яку наші брати три роки ллють свою кров, складають свої голови по всіх фронтах, вертаються додому вічними каліками,-- та земля мусить належати нам! Чуєте? Нам, селянам, що на ній працюють!

-- Чому селяни повірили йому? (Тому що агітатор виразив найбільші їхні прагнення: миру, землі, свободи. "Не було контрреволюції. Всім революція. Під селянськими стріхами гуторили на всі лади про землю. Земля, земля й земля. Дайте нам землі!.. Робіть революцію! Землі-і-і! Землі-і-і!").

-- Але чи думали більшовики дати селянам землю? (Ні!).

-- Тоді чого ж вони домагалися? (Влади. Заради неї вони ладні були піти на все. Зрозумівши, що "той, хто дасть селянам землю, той здобуде душу народу", більшовики пообіцяли селянам землю, змученому війною солдатові мир і свободу, яка стала вседозволеністю).

-- Зло, яке стримувалося народною мораллю, страхом гніву Божого, покаранням за гріх, вилізло назовні. Саме тому більшовики так люто борються з церквою. "Бога нема!" -- кричать вони. А якщо немає Бога, немає й гріха і покарання за гріх -- все дозволено, все можна! Рідної землі нема (пролетаріат не має батьківщини!). А немає рідної землі, немає, отже, й рідної мови, немає і народної моралі...

4 ПИТАННЯ.

Картини голодомору в романі.

Методи: розповідь, бесіда

Викладач:

А що ж є? Є більшовицька влада, яка дозволяє все! Тільки вір в ідею більшовизму. Хочеш бути багатим? Тоді хоч зараз біжи й забери в того, хто має! Не зароби своїми руками й потом, а забери силою і владою! Убий того, хто морально вищий за тебе! Можна все! І судити тебе не будуть...

-- Чи потрібна була селянинові більшовицька влада? (Якщо уважно прочитати роман, то з'ясується (і це та велика правда, яку показав автор), щэ селянинові, який у свій час підтримав більшовиків, їхня влада була чужою, ворожою.)

-- Чому саме Максим, син Корнія і Марії, стає заповзятим прихильником нової влади? (Відповідь знаходимо в тексті роману: "Максим, єдиний із сім'ї, не любив землі, не любив і праці. "Зробити якусь капость... О, на це Максим -- чорний майстер". Ще юнаком він знав тільки "вечорниці, гульню та карти", а роботу на своєму полі називав "службою батькові". Залишивши дім, "пішов шукати легкого хліба" до міста і там влаштувався лакеєм. "Виродком вдався,-- скаже Корній про сина.-- Нічого у нього святого". Пізніше повторить слова чоловіка й Марія, назвавши врешті сина ворогом.)

-- Чому ж не протистояв український селянин більшовицькому злу? (Будучи споконвічно пов'язаним із землею, український селянин дбав тільки про можливість мати її. І "щетинився, набирався люті, розправляв пазури" лише тоді, коли під загрозою опинялася основа його буття -- земля. Борючись за землю, за своє право працювати на цій землі, він не розумів, що вільна праця вільної людини можлива лише у власній державі. Про власну і справедливу державу та свої права в ній він не думав. Бо й про Україну не знав. І в цьому його велика трагедія. І таких у селі переважна більшість. Відсутність національної свідомості й гідності в українського селянина -- друга причина перемоги більшовиків. Нарешті, третя: помилки українських політиків від Центральної Ради до Директорії.)

Викладач:

У ті роки чесний, працьовитий, добрий, але темний, позбавлений національної свідомості український селянин залишився сам на сам зі злом, яке прийшло на його землю в особі червоних кіннотників з піснею "Ех, Україна, дахлєбородная...", комнезамів, колгоспів.

-- Прокоментуйте картини колективного господарювання більшовиків (цитати: як хліб прів у церкві під час масового голоду, як голодні селяни хоронили хліб, про те, що люди самі винні в тому, що настав голод).

-- Де вперше на сторінках роману з'явилося слово "голод"?

-- Які епізоди відображають гірку і жахливу правду про голодомор? (цитати: як сусід вбиває сусіда за гнилу бараболину, як вмирає немовля від хлібця, зробленого з тирси, як мруть люди, села).

-- Опис села -- це опис царства зла. Отже, зло торжествує, перемагає? Доведіть або заперечте цю думку.

Викладач:

У "Книзі про хліб" зло торжествує, перемагає. Зник рід Корнія, зник рід Марії, і прийшов день останній у хроніці одного життя: "Довго виривалася з життя Марія. Перетинається окремо кожний нерв... Плющаться і грузнуть очі, холонуть засохлі уста, западають груди, серце робить останній удар...".

-- Рід Марії гине. Чи є роман У. Самчука, на вашу думку, песимістичним? (Ні, бо наприкінці твору Гнат виголошує цінну промову перед односельцями, які ще залишилися живими. Але його промова адресована була не їм, а нам, "прийдучим вікам": "Слово моє не для вас. Слово моє для мертвих і ненароджених. Слово моє прийдучим вікам. Затямте, ви, сини і дочки великої землі... Затямте, гнані, принижені, затямте, витравлювані голодом, мором!.. Нема кінця нашому життю. Горе тобі, зневірений, горе тобі, виречений самого себе!.. Кажу зам правду велику: краще буде Содомові й Гоморрі в день страшного суду, ніж вам, що відреклися й плюнули на матір свою!..").