Творча індивідуальність Миколи Понеділка-епіка

7. Однією з магістральних у сатирично-гумористичному набутку митця є проблема вростання українців в заокеанське суспільство. Галерея образів автора стисло, але посутньо розкрила різний екзистенційний досвід українських емігрантів у діапазоні від прощання з батьківщиною, адаптації до старанного збереження і культивування своєї національної ідентичності на чужині. Визначальним чинником у збереженні національно-народної самобутності є для митця плекання рідної мови (“Чи, може, інакше треба?”) й культури (“Пісні з Нової Гвінеї”). Твори на цю важливу тему представляють письменника як патріота і почасти етнодидакта, який пильно стежить за збереженням у співвітчизників української самобутності. Понеділок послідовно культивував ідеал вірності українця своїй рідній землі.

8. Серед домінантних ознак художнього стилю М. Понеділка варто виділити психологічно драматизований ліризм відображення дійсності. Прозомислення “закоханого поета” (В. Давиденко) засвідчене багатством синоніміки, епітетного ряду, метафоричністю образів, демінутивами тощо. Письменник виявив уміння лірично представити персонажів як прямою авторською реляцією, так і епічною характеристичністю вчинків героїв. На композиційному рівні художній ліризм виявляється у позасюжетних елементах. Їх появу зумовлюють порівняльний погляд белетриста на чужину та редуковану з пам'яті Україну, що інспірує ліричну ностальгію автора за рідними краєвидами (повість “Зорепад”). У такий спосіб Микола Понеділок художніми засобами створив масштабний образ епохи, показав особистість в усій її полівалентній сутності. Неупереджене прочитання його творів дасть вагому інформацію про автора і його час, посприяє ліквідації “розщепленості” української літератури на діаспорну й “материкову”, забезпечить М. Понеділкові заслужене ним місце в колі творців рідної культури.

Основні положення дисертації викладені у таких публікаціях

1. Супрун В. Микола Понеділок: особа і творчість невідомого майстра // Українська мова та література. - 2004. - Ч. 11 (363). - С. 8-20.

2. Супрун В. Українська ідіолектика новели Миколи Понеділка “Материнське благословення (з розповіді мого приятеля) // Проблеми славістики. - Луцьк: Вид-во Волинського держ. ун-ту ім. Лесі Українки, 2004. - Число 3-4. - С. 243-250.

3. Супрун В. “Любисток на рани” Миколи Понеділка: від реального до символічного // Наукові записки. Серія: Філологічні науки (літературознавство). Випуск 56. - Кіровоград: РВВ КДПУ ім. В. Винниченка, 2004. - С. 380-391.

4. Супрун В. “Зорепад” Миколи Понеділка - “гімн утраченій Батьківщині” // Українська мова і література в середніх школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах. - 2004. - № 5-6. - С. 199-206.

5. Супрун В. Художня рецепція новели Миколи Понеділка “Говорить лише поле…” на тлі новели Михайла Коцюбинського “Інтермеццо” // Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія: Філологія. - Вінниця: Вид-во Вінницького держ. пед. ун-ту ім. Михайла Коцюбинського, 2005. - Випуск 7. - С. 98-102.

6. Супрун В. Національна самобутність гумору Миколи Понеділка й Остапа Вишні // Література. Фольклор. Проблеми поетики: Зб. наук. пр. - К.: Акцент, 2005. - Вип. 21. - Ч. 2: Питання менталітету в українській літературі / Редкол.: А.В. Козлов (відп. ред.) та ін. - С. 608-620.

7. Супрун В. Ідіолектний простір новели Миколи Понеділка “Материнське благословення (з розповіді мого приятеля)” // Лінгвістичні студії: Зб. наук. пр. / МОН України. Черкаський нац. ун-т ім. Б. Хмельницького / Відп. ред. І.С. Савченко, З.М. Денисенко. - Черкаси: Брама - Україна, 2006. - Вип. 2. - С. 153-162.

8. Супрун В. Насіння безсмертя (за твором Миколи Понеділка “Мішечок маку”) // Українська мова та література. - 2006. - Ч. 20 (468). - С. 20-21.

Додаткові публікації

1. Супрун В.М. Жанрове, ідейно-тематичне і проблемно-стильове аранжування гумористично-сатиричних творів Миколи Понеділка (на матеріалі збірок “Вітаміни”, “Соборний борщ”) // Матеріали ІІІ Міжнародної науково-практичної конференції “Динаміка наукових досліджень'2004”.- Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2004. - Т.23. Українська мова та література. - С. 31-33.

2. Супрун В.М. Художня довершеність прози Миколи Понеділка (на матеріалі сатирично-гумористичної повісті “Рятуйте мою душу”) // Матеріали Першої Міжнародної науково-практичної конференції “Науковий потенціал світу'2004”. - Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2004. - Т.72. Українська мова та література. - С. 52-53.

3. Супрун В. Образна метафора як домінанта творчого стилю Миколи Понеділка // Молодий філолог: Збірник тез та доповідей І Всеукраїнської міжвузівської студентської науково-практичної конференції “Молодий філолог”. - Хмельницький: Вид-во ХІУП, 2004. - С. 151-152.

4. Супрун В. Концепт “материнство” в новелі Миколи Понеділка “Стежка” // Молодь, освіта, наука і національна самосвідомість: Збірник матеріалів VІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції, Київ, 15-16 квітня 2004 р. - К.: Вид-во Європейського ун-ту, 2004. - Т.5. - С. 128-131.

5. Супрун В. Концептуальні смисли новели Миколи Понеділка “Стежка” // Філологічні студії: Збірник наукових статей. - Вінниця: Вид-во Вінницького держ. пед. ун-ту ім. Михайла Коцюбинського, 2004. - Вип. 2. - С. 138-141.

6. Супрун В.М. Мовне вираження людяності в новелі Миколи Понеділка “Без назви” за допомогою дієслів // Матеріали ІІІ Міжнародної науково-практичної конференції “Динаміка наукових досліджень'2004”. - Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2004. - Т.22. Мова, мовлення, мовна комунікація. - С. 60-61 (у співавторстві з Л.В. Супрун).

7. Супрун В.М. Авторські неологізми в художньому малюнку повісті Миколи Понеділка “Рятуйте мою душу” // Матеріали ІV Міжнародної науково-практичної конференції “Динаміка наукових досліджень - 2005”.- Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2005. - Т. 57. Філологічні науки. - С. 58-60.

8. Супрун В. Фразеологізми як народнопоетичне джерело гумору і сатири Миколи Понеділка // Молодь, освіта, наука, культура і національна самосвідомість: Збірник матеріалів VІІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції. - К.: Вид-во Європейського університету, 2005. - Т.5 . - С. 94-96.

9. Супрун В.М. “Страху не май перед присудом смерти: згадай …тих, що ще будуть” (ідея безсмертя в оповіданні М. Понеділка “Мішечок маку”) // Філологічні студії: Збірник наукових статей. - Вінниця: Вид-во Вінницького держ. пед. ун-ту ім. Михайла Коцюбинського, 2005. - Вип. 3. - С. 197-199.

10. Супрун В.М. Соціолінгвістичний аналіз у контексті лінгвоестетичного дослідження художнього тексту (на матеріалі твору Миколи Понеділка “Вертеп”) // Філологічні студії: Збірник наукових статей. - Вінниця: Вид-во Вінницького держ. пед. ун-ту ім. Михайла Коцюбинського, 2005. - Вип. 3. - С. 152-155.

11. Супрун В.М. Розмовно-просторічне слововживання як маркер ідіостилю М. Понеділка // Філологічні студії: Збірник наукових статей. - Вінниця: Вид-во Вінницького держ. пед. ун-ту ім. Михайла Коцюбинського, 2006. - Вип. 4. - С. 171-172.

12. Супрун В.М. Художньо-стилістичні параметри сатиричної повісті Миколи Понеділка “Армія” // Філологічні студії: Збірник наукових статей. - Вінниця: Вид-во Вінницького держ. пед. ун-ту ім. Михайла Коцюбинського, 2006. - Вип. 4. - С. 172-175.

13. Супрун В.М. Засоби зображення комічного у творах Миколи Понеділка “Не апльодують” та “Соборний борщ” // Філологічні студії: Збірник наукових статей. - Вінниця: Вид-во Вінницького держ. пед. ун-ту ім. Михайла Коцюбинського, 2006. - Вип. 4. - С. 263-266.

14. Супрун В.М. Художні засоби творення комічного у гуморесці Миколи Понеділка “Соборний борщ” // Матеріали ІІ Міжнародної науково-практичної конференції “Сучасні наукові дослідження-2006”. - Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2006. - Т.40. Філологічні науки. - С. 27-28.

15. Супрун В.М. До питання про рецитаційну майстерність Миколи Понеділка // Матеріали І Міжнародної науково-практичної конференції “Європейська наука ХХІ століття: стратегія і перспективи розвитку-2006”. - Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2006. - Т. 25. Філологічні науки. - С. 51-52.

16. Супрун В.М. Ідіостиль сатири і гумору Степана Вусатого // Матеріали І Міжнародної науково-теоретичної конференції “Передові наукові розробки - 2006”. - Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2006. - Т. 11. Філологічні науки. - С.59-60.

Анотація

Супрун В.М. Творча індивідуальність Миколи Понеділка-епіка. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.01.01 - українська література. - Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка. - Кіровоград, 2007.

У дисертації вперше в українському літературознавстві здійснено комплексне системне аналітико-синтетичне дослідження епічної творчості М. Понеділка, своєрідності його таланту за врахування статусу письменника-емігранта. З цією метою визначено етапи життєтворчості митця, домінантні риси світовідчуття епіка. Осмислено й зінтерпретовано ліро-трагедійний доробок майстра слова, зокрема проблемно-тематичний та жанрово-стильовий аспекти, літературну сюжетику й характерологію. Визначено поетикальні особливості Понеділкової гумористично-сатиричної творчості на теми життя українства в СРСР й у діаспорі, виявлено художні засоби творення мистецького світу белетриста, висвітлено багатство мовотворчості і своєрідність прозомислення літератора, головною ознакою якого є ліризм у відображенні дійсності. Крізь призму творчості письменника осмислено його ідеологічні, політичні, моральні константи. Визначено внесок, місце і значення митця у “двоколійному” літературному процесі ХХ століття.

Ключові слова: епічний набуток, ліро-трагедійний дискурс, поетика, “безґрунтярство”, національна самобутність, сатирично-гумористична творчість.

Аннотация

Супрун В.Н. Творческая индивидуальность Миколы Понедилка-эпика. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10.01.01 - украинская литература. - Кировоградский государственный педагогический университет имени Владимира Винниченка. - Кировоград, 2007.

В диссертации впервые в украинском литературоведении осуществлено системное аналитико-синтетическое исследование эпического творчества М. Понедилка, своеобразия его таланта с учетом статуса писателя-эмигранта. С этой целью изучены этапы жизни и творчества мастера, определены доминирующие черты его мироощущения. Проанализировано лиро-эпическое наследие М. Понедилка, в частности, его проблемно-тематический и жанрово-стилевой аспекты, литературную сюжетику и характерологию. Определены поэтикальные особенности юмористически-сатирического творчества Понедилка как подсоветской, так и диаспорной тематики, охарактеризованы литературные средства создания художественного мира беллетриста, освещено языковое богатство и своеобразие мышления литератора, главной чертой которого является лиризм в отображении действительности. Сквозь призму творчества писателя осмыслены его идеологические, политические, моральные константы. Определены вклад, место и значение М. Понедилка в “двухколейном” литературном процессе ХХ столетия.

Ключевые слова: эпическое наследие, лиро-эпический дискурс, поэтика, “беспочвенность”, национальное своеобразие, сатирически-юмористическое творчество.

Annotation

Suprun V.M. Creative individuality of Mykola Ponedilok-an epic. - Manuscript.

Dissertation on getting the scientific title of Candidate of Philological Science, speciality 10.01.01 - Ukrainian literature. - The Kirovograd State Pedagogical University named after Volodymyr Vynnychenko - Kirovograd, 2007.

In this dissertation the complex systematic, analytical-synthetic research on M. Ponedilok's epic creative work has been carried out for the first time in Ukrainian literature studies. It has been focused on the writer's unique talent and status of writer-immigrant. With this purpose both the writer's life stages of creative work and the ways of presentation (centralized - decentralized) are studied. The dominant features of the epic's world outlook are determined as well.

The lyre-epics work of Master of Word, in which an anti-bolshevik theme took a special place, has been considered and interpreted. This work is represented by a number of novels, short stories and stories. The ideas for the literary works were provided by the writer's life experience, which endowed his works with authenticity. Destitute Ukrainians became the heroes of the writer, with the help of their images M. Ponedilok uplifted humaneness and humanism above bolsheviks' loss of moral-ethic values.

Great attention has been paid to the works containing anti-militarist ideas. It is singled out that the author doesn't depict the image of enemy, the inner world of man is shown as arena of everlasting struggle between the good and evil, in which the revenge is gotten by good or evil powers in turns. Such an objective and artistic principle of reality reflection has enriched Ukrainian art of writing with hew themes, images, characters that are antithetical to the propaganda of Soviet literature.

It has been brought to light that no matter what theme the writer touched upon yet the theme of his motherland remained eminent for him. He had to leave Ukraine in the years of World War ІІ. The problem of alienation from motherland is proved to have strengthened the author's sadness and nostalgia. Lyrical description of far away Ukraine is recognized to be a characteristic peculiarity of the writer's works, the concept “field” has become one of its manifestations.

The analysis of humorous and satirical writer's creative work has been made, with a focus on its poetical peculiarities. The problem-thematical range of the author's satirical and humorous works embraces the wide variety of topics. First of all the epic depicted the life of Ukraine under Soviet rule with its absurd pro-communist dogmas and directives, with miserable existence of average people and satisfied cloudless life of Soviet leaders. This contrast eventually inspired the introduction into the writer's creative work one of the key problems: “a man - power”. According to the truth of life and history the author showed the escape of people to the west, namely the life of Ukrainians in the migration camps “di-pi”. The epic's reproduction of the difficult way to freedom has been traced in this dissertation (famine, poverty, forced repatriation tested people's firmness). But this way taught people to stick together, help each other in the time of trouble. The writer has been noticed to pay special attention to the problem of ethno-assimilation of Ukrainians with different mentality of American social environment. He also wrote about the problem of forgetting or not knowing the mother tongue; Ukrainian customs and traditions. The man of letters fought this nasty phenomenon by means of his keen and apt words till the last days of his life. The epic's talent for satirical description of communist officials and traitors of national interests (while being abroad) has been also marked in the dissertation. Artistic means used for creating these images have been analyzed: the author skillfully compromised the images by means of lexical stylistic figures and tropes as well as by describing the characteristic deeds of the personages. The epic decrowned various people's drawbacks: hypocrisy, immorality, falsity in social and historical life on both sides of the ocean. At the same time the writer's contribution to the development of Ukrainian art of writing, his place and role in a “two-rail” Ukrainian literary process of the XX century in this dissertation are accented. The literary public of the continental Ukraine has just started to discover the vivid personality of this master of word. Free and impartial reading of his works provides the reader with essential, profound information about the author and his time, facilitates the liquidation of the “splitting” of Ukrainian literature changing it into “diaspora” and “continental” literature, it ensures a well - deserved for M. Ponedilok in the circle of men of letters of native culture.

Key-words: epic achievement, lyre-epics discourse, poetics, alienation, national originality, satirical-humorous creative work.

Размещено на Allbest.ru