Авторки по-різному розкривають теми гендерно-феміністичного, морально-етичного, соціально-психологічного, екзистенційно-філософського, мистецького, історико-національного спрямування у текстах традиційного, "синтетичного" та феміністичного характеру, але так чи інакше - специфічно (через призму жіночого (інколи автобіографічного) досвіду, художніх засобів і принципів "жіночого письма"), засвідчуючи відмінність жіночого погляду на життєві проблеми і їх розв'язання. В останньому можна переконатися, зіставляючи і прочитуючи тексти, написані чоловіками й жінками-письменниками крізь призму гендерного аналізу (твори Л. Тарнашинської, О. Лишеги; С. Йовенко, Є. Гуцала; В. Мастерової, Г. Тютюнника; Л. Пономаренко, Ю. Гудзя та ін). Специфічними є артикуляція жіночої й чоловічої суб'єктивності, глибина психологізму в розкритті внутрішньої суті жіночих образів, використання художніх засобів, стильових принципів.

Письменниці 80-90-х років зробили помітний внесок у розвиток новели, оповідання, повісті, роману. Найяскравішим прикладом жанрових експериментів є повісті Г. Пагутяк ("Пан в чорному костюмі з блискучими гудзиками", "Бесіди з Перевізником", "Книга снів і пробуджень", "Записки Білого Пташка"), художніми особливостями яких є інтеграція свідомого й несвідомого, дійсного і умовного, казкового і символічного, алогічність композиційного і сюжетного розвитку. "Маленькі романи", романи в новелках, повість-балада ("Соловейко"), повість, побудована на фрагментах за кінематографічним принципом монтажу ("Книга снів і пробуджень") - приклад міграції, дифузії жанрових конструкцій у творчості Г. Пагутяк і в сучасній українській прозі. Твори "чорнобильського жанру", позначені жіночим баченням проблеми, презентує С. Йовенко.

У жіночій прозі 80-90-х років ХХ ст. переважають синтетичні жанри: роман-лекція ("Польові дослідження. " О. Забужко), щоденникова сповідь ("Смерть - сестра моєї самотності" Г. Тарасюк), умовно-реальна фантастика ("Радісна пустеля" Г. Пагутяк), "потік свідомості" ("Смітник Господа нашого" Г. Пагутяк), історично-художній "документ епохи" ("Землетрус" С. Майданської), "національна історія в іменах" ("Діти Ніоби" С. Майданської), детектив ("Імітація" Є. Кононенко). Попри поліаспектний та послідовний розвиток романного жанру, результати дослідження виокремлених творів дають підстави фіксувати процес становлення одного з етапів українського романного мислення, позбавленого "багатолюдності", історизму, епічності, натомість насиченого художньою дійсністю, трансформованою крізь гостро суб'єктивне сприйняття, квінтесенцію авторської індивідуальності.

В основу умовної моделі-схеми героя прозових творів 80-90-х років лягає інтровертна сфера, психологія особистості, домінування індивідуального над загальним, динамічного портрета над іншими, суб'єктивний принцип зображення. Образ жінки виступає смисловим вузлом твору і є основним у жіночій прозі. Критерієм поділу розробленої типології жіночих образів є структура образу, поведінка героїв, тематика, тенденція текстотворення. Особливого колориту, нових граней психологічної інтерпретації художнього світу героїнь надають жіноча суб'єктивність, ліризм, відвертість оповіді.

Творчість О. Забужко засвідчує, що домінантним принципом характеротворення виступає автобіографізм. Взаємовідношення автор-герой, позиція "зовнішньознаходжуваності" авторки щодо своєї героїні, перебування їх в одному полі і навіть часткового ототожнення актуальні для стилю прозаїка.

Інтегрування наукових поглядів, оцінок та висновків В. Агєєвої, Н. Герасименко, О. Забужко, Н. Зборовської, О. Корабльової, Л. Кулакевич, М. Моклиці, С. Павличко, І. Старовойт, Л. Таран, С. Філоненко та інших літературознавців щодо об'єкта дослідження сприяє всебічному і повному висвітленню художніх особливостей жіночої прози 80-90-х років ХХ століття як феномена, літературного явища, визначенню головних рис і тенденцій її розвитку. Вивчення творчості письменниць 80-90-х років ХХ ст. дає можливість пізнати художнє мислення авторок, "вписування їх власного слова" в мистецьку ситуацію постмодернізму з характерною полідискурсивністю, жанровим синтезом, стильовою еклектикою та якісно іншими художньо-естетичними орієнтаціями; поглиблює наукове осмислення сучасного літературного процесу.

Література

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ ВІДБИТІ В ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ:

1. Качак Т. Особливості жанрових модифікацій у сучасній "жіночій прозі" // Вісник Прикарпатського університету. Філологія. - Випуск VІ. - Івано - Франківськ: Плай, 2001. - С.136 - 141.

2. Тебешевська-Качак Т. Пошуки істини як викриття імітацій. Художні особливості прози Євгенії Кононенко // Українська мова та література. - 2002. - лютий. - ч.5 (261). - С.8.

3. Тебешевська-Качак Т. Автобіографізм як принцип нарації та характеро-творення у прозі Оксани Забужко // Слово і час. - 2004. - № 2. - С.39 - 47.

4. Тебешевська-Качак Тетяна. Своєрідність інтеграції традицій і новаторства у "жіночій прозі" 80-90-х років ХХ століття // Філологічні студії. Науковий часопис. - Луцьк, 2004. - № 3 - С.172-183.

5. Качак Т. Творчість Ольги Кобилянської і сучасна українська жіноча проза // Науковий вісник Чернівецького університету. Випуск 216-217. Слов'янська філологія. Ольга Кобилянська - письменниця і громадянка: національне і загальнолюдське. - Чернівці, 2004. - С.161 - 165.

6. Тебешевська-Качак Т. Тематична поліфонія повістей, репрезентованих українськими письменницями у 80-90-х роках ХХ століття. // Актуальні проблеми української літератури і фольклору: Науковий збірник. - Випуск 9/Редкол.: С.В. Мишанич (відп. ред. ) та ін. - Донецьк: ДонНУ, 2004. - С.233-244.

7. Качак Т. Жанрово-стильові аспекти "експериментальної прози" Галини Пагутяк // Вісник Прикарпатського національного університету. Філологія. Випуск ІХ-Х (2004-2005р.). - Івано-Франківськ: Плай, 2005. - С.110-119.

8. Качак Т. Традиції Лесі Українки у жіночій прозі 80-90 - років ХХ століття // Леся Українка і сучасність. Зб. наук. пр. - Т.2. - Луцьк: Волинська обласна друкарня, 2005. - С.81 - 96.

9. Тебешевська Т. Художні особливості "Щоденника страченої" Марії Матіос // Слово і час. - 2006. - № 2. - С.54-62.

Анотації

Качак Т.Б. Художні особливості жіночої прози 80-90-х років ХХ ст. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.01.01 - українська література. - Кіровоградський державний педагогічний університет ім. Володимира Винниченка. - Кіровоград, 2006.

Робота присвячена дослідженню прозових текстів Н. Бічуї, Г. Гордасевич, Л. Пономаренко, виданих у 80-х роках ХХ ст. і творів О. Забужко, С. Йовенко, Є. Кононенко, С. Майданської, В. Мастерової, Г. Пагутяк, Г. Тарасюк, Л. Тарнашинської та інших письменниць, виданих у 90-х. Розглядається динаміка й основні аспекти формування жіночої прози; феномен жіночої творчості. Окреслено специфічні особливості української жіночої літературної традиції, "жіночого письма".

Визначено художні (змістові і формальні) ознаки української жіночої прози 80-90-х років ХХст., зокрема специфіка і новизна у розробці актуальних тем сучасності (морально-етичного, гендерно-феміністичного, екзистенційно-філософського, мистецького, історико-національного та суспільно - спрямування).

Спеціально проаналізовано жанрово-стильові модифікації текстів: "нетрадиційність" малої прози Л. Тарнашинської, Г. Пагутяк, В. Мастерової, Л. Пономаренко та ін.; "експериментальна проза" Г. Пагутяк. Розкривається специфіка художньої презентації "чорнобильського жанру" С. Йовенко; жанрова своєрідність романів О. Забужко, С. Майданської, Г. Тарасюк, Є. Кононенко.

Розроблено типологію жіночих образів у прозі письменниць виокремленого періоду з урахуванням "типової" моделі героя і особливостей та принципів (зокрема автобіографізму) характеротворення, які домінували в літературі 80-90-х років ХХ ст. Інтегровано наукові погляди та висновки літературознавців щодо жіночої прози 80-90-х років ХХ ст.

Ключові слова: жіноча проза, жіноча літературна традиція, специфічні риси жіночого письма, жанрово-стильова модифікація, експериментальна проза, "чорнобильський жанр", роман-лекція, автобіографізм.

Качак Т.Б. Художественные особенности женской прозы 80-90-х годов ХХ столетия. - Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата филологических наук по специальности 10.01.01 - украинская литература. - Кировоградский государственный университет им. Владимира Винниченко. - Кировоград, 2006.

Работа посвящена исследованию прозы Н. Бичуи, Г. Гордасевич, Л. Пономаренко, изданной в 80-ые годы ХХ ст., и произведений О. Забужко, С. Йовенко, Е. Кононенко, С. Майданской, В. Мастеровой, Г. Пагутяк, Г. Тарасюк, Л. Тарнашинской и др., изданных в 90-ые. Рассматривается динамика и основные аспекты становления женской прозы; феномен женского творчества. Исследуются специфические особенности женской литературной традиции: развитие современными писательницами литературного опыта своих предшественниц становится источником проблематичных центров женской прозы, жанровых экспериментов (развитие жанров, которые способствуют выражению черт "женского письма" - дневниковой исповеди, автобиографического романа), стилевых принципов (сочетания лирического и философского), выделения женской точки зрения на мир.

Определено художественные (в контексте содержания и формы) особенности женской прозы 80-90-х гг. ХХ ст., в частности специфика и новизна в разработке актуальных тем современности (морально-этичной, гендерно-феминистической, экзистенционно-философской, художественной, историко-национальной). Авторы со свойственными "женскому письму" субъективностью, автобиографичностью, демонстрируя женскую модель образной и наративной систем, учитывая женский опыт, освещают поставленные проблемные задания.

В отдельности проанализировано жанрово-стилистические модификации текстов: "нетрадиционность" малой прозы Л. Тарнашинской, Г. Пагутяк, В. Мастеровой, Л. Пономаренко и др. В работе рассматривается проза Г. Пагутяк, экспериментальность которой в смысловом и жанрово-стилевом плане заключается в умении создать специфический "герметический" художественный мир, в котором интегрировано реальное и ирреальное, действительное и условное, элементы сказочного и лирико-романтического, психологического и фантастического. "Маленькие романы", нетрадиционные повести свидетельствуют о своеобразном использовании сюрреалистических тенденций, традиций классического и "нового" романа, карнавального хаоса и постмодерной игры, символомышления и библейских реминисценций; акцентировании на художественных приемах сна, фрагментарного "потока сознания", композиционной мозаичности и принципе кинематографического монтажа.

Раскрыто специфику художественной презентации "чернобыльского жанра" С. Йовенко, которая заключается в своеобразном женском виденье чернобыльской трагедии, места женщины в зоне, внутреннего авторского переживания "чернобыльского синдрома", ощущения общенациональной боли, что на уровне поэтики отражено в женских образах, психологизме.

Результаты исследования романов О. Забужко, С. Майданской, Г. Тарасюк, Е. Кононенко, изданых в 80-90-х годах ХХ ст., дают основания фиксировать процесс становления одного из этапов украинского романного мышления, лишенного "многолюдности", историзма, эпичности, вместо этого насыщенного художественной действительностью, трансформируемой сквозь остро субъективное восприятие, квинтэссенцию авторской индивидуальности.

Изучено типологию женских образов в прозе писательниц исследуемого периода с учётом "типовой" модели героя, а также особенностей и принципов (в частности автобиографизма) создания характеров, которые доминируют в литературе 80-90-х гг. ХХ ст. Работа является попыткой заполнить пространство спорадической интерпретации системным подходом в изучении женской прозы отмеченного периода, как художественного явления, обобщить научные взгляды, оценки и выводы литературоведов относительно этого пласта литературы.

Ключевые слова: женская проза, женская традиция, специфические черты женского письма, жанрово-стилистическая модификация, экспериментальная проза, "чернобыльский жанр", роман-лекция, автобиографизм.

T.B. Kachak, Art Distinctions of the Feminine Prose of the 20th Century Eighties and Nineties, manuscript

The theses for a Candidate's of Philological Science degree in specialty 10.01.01 - Ukrainian Literature. - Kirovograd Volodymyr Vynnychenko State Pedagogical University. - Kirovograd, 2006.

The dissertation concerns the research of the prosaic texts of Nina Bichuya, Halyna Hordasevych, Lubov Ponomarenko, which had appeared in the 1980s, as well as the prose works of Oksana Zabuzhko, Svitlana Yovenko, Eugenia Kononenko, Sophia Maydanska, Valentyna Masterova, Halyna Pagutyak, Halyna Tarasyuk, Ludmyla Tarnashynska and other authors published in the 1990s. Considered are the dynamics and main aspects of the feminine prose forming, phenomenon of the feministic literary creativity. There were especially outlined the peculiarities of the feminine literary tradition, Ukrainian feminine prose and so called "womanish writing".

The literary art (contential and formal) indications of the Ukrainian feminine prose of the 1980s-90s, especially the specificity and new approach to the actual contemporary themes (of the moral-ethic, gender-feministic, existential-philosophical, art, national historic and socially-political trends) are outlined.

There were especially analyzed the genre-stylistic modifications of the texts, such as "non-traditional" ways of the small prose by L. Tarnashynska, H. Pagutyak, V. Masterova, L. Ponomarenko and others; the "experimental prose" of H. Pagutyak. Disclosed is the specificity of the fiction presentation of the `Chernobyl genre" by S. Yovenko, genre originality of the novels by O. Zabuzhko, S. Maydanska, H. Tarasyuk, E. Kononenko.

Attention is paid to the research of the women's characters typology in the prose of the women-writers at the considered period taking into account the `typical' pattern of the character as well as the peculiarities and principles (in particular an autobiographic approach) of the creation of the characters, dominating in the literature of the 1980-90s.

Key words: feminine prose, feminine tradition, specific features of the feminine writing, genre-stylistic modification, experimental prose and autobiographism.

Размещено на Allbest.ru