Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

Харківський гуманітарний університет

"Народна українська академія”

Кафедра українознавства

РЕФЕРАТ

з курсу "Історія зарубіжної літератури”

АГАТА КРІСТІ: ВИБІР ГЕРОЯ

Виконала: студ. гр. РП-33

Кузнєцова А.А.

Перевірив: канд. філол. наук, доц.

Помазан І.О.

Харків 2012

Содержание

• Вступ. Творчість Агати Крісті
• Особливості творчості Агати Крісті. герої творів Агати Крісті
• Еркюль Пуаро і Міс Марпл
• Інші герої Агати Крісті
• Висновки
• Список використаної літератури

Вступ. Творчість Агати Крісті

Агата Крісті (1890-1976), якщо вірити статистиці, - найпопулярніша англомовна письменниця всіх часів і народів. Її твори видані на 103 мовах народів світу тиражем близько 2 мільярдів примірників. Протягом багатьох років Агата Крісті була президентом Британського детективного клубу. За майже 60 років роботи нею видано 68 романів, більше сотні оповідань і 17 п'єс, що дає їй повне право бути власницею титулу "королева детектива".

Ще пишучи свою першу книгу, майбутня знаменитість сформулювала метод, якому залишалася вірна до кінця: "Вся сіль хорошого детектива полягає в тому, щоб підозрюваний у вбивстві не здавався читачеві таким, а у фіналі виявлялося, що вбив саме він" [1, с.659]. У цьому ми можемо переконатися, познайомившись з творчістю Агати Крісті докладно. Її книжки захоплюють читача вже з перших сторінок. Невеликі за обсягом, вони написані просто, але не нудні і вимагають певних інтелектуальних зусиль. Варто почати читати який-небудь роман Крісті - і незабаром від нього не відірватися. Вона володіла даром, умінням, інтуїцією зацікавити читача своєю історією.

Нелегко пояснити, чому і як Агата Крісті стала професійною письменницею. Перші її розповіді і романи ґрунтовно відкидалися редакціями і журналами. Але вона мала необхідну впертість і завзятість, крім того, їй відверто подобалося це заняття.

З дитинства, будучи нетовариською і сором'язливою, вона вибрала для себе найбільш простий і зручний тип контакту з навколишнім світом - творчість. Цей вибір виявився вдалим і, як наслідок, подарував світу прекрасного Майстра детективного жанру, яскраву представницю класичного англійського детективу.

Перший справжній успіх прийшов до Агати Крісті навесні 1926 року, коли був опублікований роман "Вбивство Роджера Екройда". Письменниця порушила непорушний канон класичного детектива - оповідач ні за яких умов не повинен був бути злочинцем. За таке вільне порушення канону її навіть на деякий час виключили з Британського детективного клубу, а роман приніс популярність, яка з роками тільки примножилась.

Особливості творчості Агати Крісті. герої творів Агати Крісті

Агата Крісті - одна з найяскравіших представників класичного англійського детективу. Для її романів характерні ті ж особливості, що і для чистого детективного жанру: проста формула сюжету, замкнутість дії, обмежене коло підозрюваних осіб. Єдність цих компонентів в романах Агати відтворюють історично притаманну географічну єдність - "мирний" настрій 20-х, 30-х рр., англійську провінцію з усією її нудьгою, плітками, забобонами, стародавніми замками з камінами в них, п'ятигодинних чаєм, бібліотечними кімнатами, сімейними таємницями, написаними і ненаписаними заповітами. У романах Агати Крісті показаний класичний варіант англійського життя, без сторонніх декорацій ззовні.

Детективи Крісті дещо відрізняються від стереотипів "поліцейського роману". У її книжках відсутні описи жахів, насильства, катувань, у них немає жорстокості та садизму. Критики називають її твори "інтуїтивними" детективами, у яких розкриття злочину відбувається завдяки притаманній героям психологічній проникливості. Головний акцент - не на дослідженні доказів, а на змісті та структурі діалогу, на спостереженнях за поведінкою персонажів, на виявленні аналогій, що дозволяють зробити певні висновки. Все вивірено, деталі значущі, реалії побуту достеменні та виразні, і все освітлено тонким гумором, різноманітні можливості якого Крісті майстерно використовує.

Розмірковуючи про особливості детективної белетристики, Крісті визначила ті її риси, досягнути яких вона прагнула сама. Важливого значення вона надавала обсягові твору, вважаючи, що детективна оповідь у жодному разі не повинна перевищувати 230 сторінок. Стосовно ж такої форми, як "трилер", де все ґрунтується на швидкій зміні подій та захоплюючій дії, то його обсяг ефективний тоді, коли він не більший за 110 сторінок. "Сутність хорошого детективу полягає в тому, - зауважувала Крісті, - що дія в ньому реальна, але рано чи пізно читач все ж здогадується, що вона нереальна" [2, с.16]. Обов'язковою умовою детективу є вбивство та розслідування скоєного злочину, яке призводить до виявлення злочинця. Крісті зауважує: "Злочинець не мусить бути незвичайним, а мотив злочину екстраординарним" [1, с.665]. На її думку, в сучасних детективах "майже кожен може виявитися злочинцем, навіть сам слідчий" [1, с.666].

Світ романів Крісті - це світ провінційної Англії; створювані нею картини та сцени тяжіють до звичайних нарисів, героями її книг є лікарі, адвокати, комерсанти, іноді актори чи художники, власники невеликих маєтків, офіцери та відставні військовики, лакеї, покоївки. У цьому середовищі під покровом зовнішнього добробуту і благопристойності криються свої таємниці; проза буденного існування вибухає скоєним убивством; все приходить у рух, сюжет детективної оповіді починає розкручуватися. Читач долучається до того, що відбувається, слідкуючи за ходом подій з великою увагою.

Образи детективів-слідчих у романах Крісті вельми різноманітні: це бельгієць Пуаро, який поїздив по світу і чимало побачив, стара діва міс Марпл, наділена гострим, як бритва, розумом і разючою спостережливістю, що дозволяє їй, не виходячи за межі "свого села", розплутувати причини та наслідки загадкових випадків, це містер Квін і Паркер Пайн, кожен з яких веде розслідування за своїм методом - один, наслідуючи в усьому приклад Шерлока Холмса, а інший - розмірковуючи про злочин у своєму улюбленому кріслі й, зрештою, це детективи-аматори Бересфорди.

Герої творів Агати Крісті багатогранні. Блискучий Еркюль Пуаро, чий образ легко впізнати вже на перших сторінках романів, і чарівна міс Марпл, образ якої Агата Крісті запозичила з життя, наділивши героїню деякою подібністю зі своєю бабусею становлять особливий інтерес. Пуаро і міс Марпл - візитна картка творчості Агати Крісті. Настільки різні і несхожі між собою, вони виділяються на загальному тлі героїв письменниці. Це легко пояснити: вводячи на сторінки своїх романів цих персонажів, Агата Крісті наділяє їх відмінними рисами, будь то зовнішніми, психологічними, і ми без зусиль дізнаємося цих героїв у різних романах завдяки специфічності письменниці в зображенні їх характеристик.

Поряд з Еркюль Пуаро і міс Марпл у творчості письменниці особливе місце займають нетипізовані герої: стомлені полковники і майори у відставці, провінційні аристократи, які живуть в оточенні сім'ї - прості люди, зображення життя яких для Агати Крісті представляло особливу цінність, особливий інтерес.

Тематика творчості Агати Крісті чітко вписується в канони класичного детектива. Її твори - витончена загадка, гра, що дозволяє уяві відкривати будь-які горизонти. Таємничість, невідомість - неодмінні атрибути будь-якого детективу - з легкістю захоплюють читача. Як правило, центральною темою багатьох романів Крісті є вбивство як факт, часом навіть декілька вбивств, як, наприклад, в романі "Десять негренят". Притому, вбивство не завжди лежить на поверхні, воно нерідко завуальовано і чекає свого часу. І завжди важливе питання (відповідь на яке, як правило, ми знаходимо в кінці), традиційне для детективних творів: хто є винуватцем події? Хто вбивця?

Час у романах письменниці часом не має чітких кордонів. Так, воно може обмежуватися одним днем ("Вбивство за алфавітом"), навіть декількома годинами або розтягуватися на довгі місяці. Що характерно: в багатьох романах Агати поняття часу взагалі втрачено - тимчасові рамки відсутні, і неможливо визначити ні його початкову точку відліку, ні фінальну. Безумовно, це певною мірою пов'язане з авторським задумом.

Якщо говорити про місце дії в романах Агати Крісті в цілому, то воно не локалізовано і варіативно, може являти собою як замкнутий простір, наприклад, особняк або віллу або Негритянський острів, так і відкритий простір, наприклад, ціле село. Місце злочину, як правило, теж може бути як відкритим, так і закритим.

Еркюль Пуаро і Міс Марпл

У 1920 році Крісті публікує свій перший детективний роман, "Таємнича пригода в Стайлзі, який до цього був п'ять разів знехтуваний британськими видавцями. Незабаром у неї з'являється ціла серія творів, в яких діє детектив-бельгієць Еркюль Пуаро: 33 романи і 54 розповіді.

Пуаро, в романах А. Крісті, - це чоловічок невеликого зросту, з довгими вусами, завжди стежить за своєю зовнішністю і своїми манерами. Він завжди впевнений у перемозі, за яку б складну справу детектив не брався. Колеги не завжди сприймають його серйозно через часом дивовижну поведінку і нестандартні методи розслідування. Навіть його ім'я - іронія: "Еркюль" - французький варіант імені давньогрецького героя Геркулеса. Для нього важливий не певний ланцюг подій, а характер підозрюваного, психологічний аналіз. Саме, завдяки цьому, він розплутує справу про вбивство в романі "Східний експрес", що вийшов в 1934 році.

Наділений комічною зовнішністю та смішними манерами, Еркюль Пуаро вражає силою логічного мислення, вмінням із великої кількості, здавалося б, випадкових і розрізнених фактів відновлювати картину скоєного злочину. Пуаро переконаний, що вміння аналізувати доступні факти - альфа і омега діяльності детектива; "метод, порядок і сірі клітинки" (мозку) - ось головні інструменти його розслідувань. Іноді здійснюваний ним пошук осявається світлом притаманної йому блискучої прозірливості.

Треба сказати, що у всіх романах А. Крісті зберігається інтрига, і майже неможливо вгадати злочинця. У романах про Еркюля Пуаро завжди присутній його друг, доктор Гастінгс, пересічний чоловік, прекрасний у своїй професії, але який нічого не розуміє в кримінальному світі, для якого будь-яка розгадка Пуаро є шедевром.

Продовжуючи традицію англійських майстрів детективного жанру, Агата Крісті створила пару героїв: інтелектуала Еркюля Пуаро і комічного, старанного, але не дуже розумного капітана Гастінгса. Якщо Пуаро і Гастінгс були багато в чому скопійовані з Шерлока Холмса і доктора Ватсона, то літня діва міс Марпл є цікавим персонажем, що нагадує головних героїнь письменниць М.З. Бреддон і Ганни Кетрін Грін.

Міс Марпл, з'явилася в оповіданні 1927 "Вечірній клуб Вівторок". Прообразом Міс Марпл стала бабуся Агати Крісті, яка, за словами письменниці, була незлостивою людиною, але завжди чекала найгіршого від всіх і вся, і з лякаючою регулярністю її очікування виправдовувалися.

Міс Марпл - це поважна стара діва, яка живе в селі, єдиною розвагою якої є спілкування з такими ж жінками, як і вона, і обговорення нових пліток. Вона спостережлива, нічого не приймає на віру, спокійна, має гострий розум. Міс Марпл любила порівнювати людей, розбиратися в їх характерах і на основі цього робити висновки, чим дуже схожа на Пуаро.

Поряд із ним скромна і зовні непримітна міс Марпл, як може здатися на перший погляд, вочевидь програє. Однак у багатьох випадках вона діє з Пуаро на рівних, а іноді Джейн Марпл і перевершує знаменитого слідчого своєю витонченою проникливістю.

Як і Артур Конан Дойль від Шерлока Холмса, Агата Крісті втомилася від свого героя Еркюля Пуаро вже до кінця 30-х років, але на відміну від Конан Дойля вона не зважилася "вбити" детектива, поки він був на піку популярності. За словами онука письменниці, Метью Прічарда, з придуманих нею героїв Крісті більше подобалася міс Марпл - стара, розумна, традиційна англійська леді.

Під час Другої світової війни Крісті написала два романи "Завіса" (1940) та "Сонне вбивство", якими передбачала закінчити серії романів про Еркюля Пуаро і Міс Марпл, відповідно. Проте книги були опубліковані лише в 70-х роках.

Інші герої Агати Крісті

Полковник Рейс з'являється у чотирьох романах Агати Крісті. Полковник - агент Британської розвідки, він їздить по світу в пошуках міжнародних злочинців. Рейс є співробітником відділу шпигунства MI5. Це високий, добре складений, засмаглий чоловік.

Вперше він з'являється в романі "Людина у коричневому костюмі", шпигунському детективі, події якого розгортаються в Південній Африці. Він також з'являться в двох романах про Еркюля Пуаро "Карти на стіл" і "Смерть на Нилі", де допомагає Пуаро в його розслідуванні. Востаннє він з'являється в романі 1944 року "Блискучий ціанід", де розслідує вбивство свого старого друга. У цьому романі Рейс вже досяг похилого віку.

Паркер Пайн - герой 12 оповідань, що увійшли до збірки "Розслідує Паркер Пайн", а також частково в збірки "Таємниця регати та інші розповіді" і "Проблеми у Пол'єнсі та інші історії". Серія про Паркера Пайна - це не детективна проза в загальноприйнятому розумінні. В основі сюжету, звичайно, лежить не злочин, а історія клієнтів Пайна, які з різних причин незадоволені своїм життям. Саме ці невдоволення і приводять клієнтів в агентство Пайна. У цій серії творів вперше з'являється Міс Лемон, яка залишить роботу у Пайна, щоб влаштуватися секретарем до Еркюля Пуаро.

Томмi і Таппенс Бересфорд, повні імена Томас Бересфорд і Пруденс Кауль - молода сімейна пара детективів-аматорів, вперше з'являється в романі "Таємничий супротивник" 1922 року, ще не одруженими. Вони починають своє життя з шантажу (заради грошей і з інтересу), але незабаром виявляють, що приватний розшук приносить більше грошей і задоволень. У 1929 році Таппенс і Томі з'являються у збірці оповідань "Партнери по злочину", в 1941 році в "Н чи М?", В 1968 році в "Клацни пальцем тільки раз", і в останній раз в романі "Брами долі" 1973 року, який став останнім написаним романом Агати Крісті, хоча і не останнім опублікованим. На відміну від інших детективів Агати Крісті, Томмі і Таппенс старіють разом з реальним світом і з кожним наступним романом. Так, до останнього роману, де вони з'являються, їм під сімдесят.

Суперінтендант Баттл - герой п'яти романів Агати Крісті. Баттлу доручаються педантичні справи, пов'язані з таємними товариствами та організаціями, а також справи, які зачіпають інтереси держави і державну таємницю. Суперінтендант - дуже успішний співробітник Скотланд-Ярду, він культурний і інтелігентний поліцейський, рідко показує свої емоції. Крісті мало про нього розповідає, - так Баттл залишається невідомим. Про сім'ю Баттла відомо, що його дружину звуть Мері, і що у них п'ятеро дітей.

крісті детектив роман письменниця

Висновки

Одна індійська кореспондентка, яка брала у Крісті інтерв'ю запитала, чи опубліковувала вона коли-небудь книгу, яку вважала відверто поганою. Агата Крісті з обуренням відповіла, що жодна книга не вийшла точно такою, як була задумана, і вона ніколи не була задоволена, але якщо б її книга виявилася дійсно поганою, вона б ніколи її не опублікувала.

Список використаної літератури

1. Анджапаридзе Г. Мир Агаты Кристи / Георгий Анджапаридзе. - Л.: Лениздат, 1986. - 671 с.

2. Анджапаридзе Г. Детектив: жестокость канона и вечная новизна / Георгий Анджапаридзе. - М.: Радуга, 1990. - 292 с.

3. Бавин С. Зарубежный детектив XX века: популярная библиографическая энциклопедия / Сергей Бавин. - М.: Высшая школа, 1991. - 150 с.

4. Істория зарубежной литературы XX века / Богословский В.Н., Дмитренко А.С., Соловьева Н.А.; ред. Н.А. Соловьевой. - М.: Высшая школа, 1991. - 382 с.

Размещено на Allbest.ru