Проблематика та особливості творів Мирного, Нечуя-Левицького, Карпенка-Карого, Старицького та Франка

Проблематика, сюжетно-композиційні та художні особливості творів Мирного (Хіба ревуть воли, Повія), Нечуя-Левицького (Кайдашева сім’я), Карпенка-Карого (Хазяїн, Сто тисяч), Старицького (Не судилося), Франка (Гімн, Україна мовить, Украдене щастя, Мойсей).

Рубрика Литература
Вид шпаргалка
Язык украинский
Дата добавления 17.10.2012
Размер файла 49,6 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

36. Проза Івана Франка

Іван Франко - великий прозаїк, що оспівував перші класові битви робітників на західноукраїнських землях. Проза Франка багатогранна. В ній можна виділити такі основні тематичні цикли: бориславські повісті та оповідання, твори з життя села, тюремні оповідання, дитячі оповідання і казки, оповідання і повіті з життя інтелігенції тощо. Проза Франка проста, красива, ясна. Вона широка своїми темами, сюжетами, мотивами, настроями. Широкий. Населений багатьма цікавими людьми художній твір прозових творів. У Франка люди діляться на два табори: покривджені і кривдники. Бориславський цикл творів письменника - правдива епопея життя і боротьби робітничого класу західноукраїнських земель 70-80х років минулого сторіччя. У творах з селянською тематикою: оповіданнях, повісті „Великий шум” він показав не лише страждання селянина, а й його протест проти існуючого ладу. Одним із кращих творів про село є оповідання „Ліси і пасовиська”. В його основу покладений типовий на той час конфлікт між безправним селянством і поміщиком-гнобителем. Після скасування панщини1848 року в Галичині економічне становище трудящого селянства не поліпшилось. Величезний викуп за землю, непосильні податки розорювали його. Поміщики спритно використовували затурканість, темноту селянства. Особливо були поширені явища обмана під час загальнодержавного перепису. Один з таких епізодів і послужив основою сюжету оповідання „Ліса і пасовиська”, що розповідає, як підступом поміщик присвоїв собі ліси і пасовиська селян.

37. Мала проза Івана Франка

38. Перекладацька діяльність Франка

За обсягом перекладених творів народів світу різного часу Франко не має собі рівного перекладача в жодній літературі. Він перекладав укр. мовою видатні твори світової літератури, починаючи з поетичних шедеврів народів стародавнього Сходу, античності, середньовіччя і кінчаючи кращими зразками художнього слова початку 20 ст. Коли б зібрати все. Перекладене Франком, то вийшла б багатотомна антологія світової літератури. Своєю перекладацькою діяльністю поет зводив золоті мости взаєморозуміння і дружби між народами, прославляв таких письменників. Як Данте, Шекспір, Софокл, Пушкін.Велика любов доУкраїни, свого народу надихала його до переводу цих текстів, щоб кожна людина на Україні мала змогу читати ці чудові твори.

39. Іван Франко - дослідник давньої укр. Літератури

Давні писемні пам'ятки І. Франко вважав надзвичайно важливим і цінним джерелом вивчення історії краю, народу, його духовного і культурного розвитку. У збиранні, публікації та дослідженні писемних пам'яток минулого І. Франко вбачав одне з важливих своїх завдань. У цій галузі своєї діяльності учений досяг значних успіхів. І. Франкові вдалося розшукати, зібрати й опублікувати велику кількість рукописних та маловідомих або й зовсім невідомих пам'яток, увести їх до наукового обігу, вчений цікавився давніми писемними пам'ятками не лише української мови, а й церковнослов'янської, давньоруської, російської, польської та інших мов. Автор всебічно аналізує досліджувану пам'ятку. Він вказує не тільки на її історико-літературне значення, а й подає повний палеографічний опис пам'ятки, широкі бібліографічні дані про неї. Зокрема, вчений звертає увагу на місце і дату написання пам'ятки, її автора, місце зберігання оригіналу чи копії, публікацію пам'ятки, різночитання пам'ятки, допущені різними видавцями помилки у публікаціях, на неправильне тлумачення значень окремих слів. Майже до кожного публікованого і досліджуваного тексту-- широкі коментарі, в яких згадуються наукові праці, присвячені вивченню цієї пам'ятки. Публікації апокрифів та легенд здійснені І. Франком на високому науковому рівні, з дотриманням майже всіх особливостей оригіналу. Багато уваги приділяв І. Франко також пам'яткам художньої літератури--пасхальним драмам, інтермедіям, поезії, пісням. Великий інтерес виявив І. Франко до пам'яток літописної та полемічної літератури. Опубліковані ним Літопис Підгорецького монастиря, уривки з “Книжки” І. Вишенського, “Політика свіцькая” становлять міцну базу для вивчення багатьох питань історії української мови. Давні писемні пам'ятки І. Франко використовував і в своїй художній практиці. Зокрема, на багатьох його літературних творах позначився вплив “Слова о полку Ігоревім”.

40. Драматургія Івана Франка

Іван Франко - видатний драматург, перекладач. Літературознавець, критик, етнограф, громадський діяч. Драматичні твори він почав писати ще в гімназії. Любов до драматургії і театру він проніс через усе своє життя. В умовах відсталої Галичини письменник боровся за народність і реалізм театрального мистецтва.Франко твердив, що театр повинен Не місцем для розваги безтурботніх паничів, а бути школою життя,Провідником думок, почуттів. Він високо цінував шекспірівську драматургію, реалістичний театр Росії і України.Іван Франко написав кілька п'єс. Що стали окрасою української літератури і театрального репертуару.Його драматургічна спадщина складається з чотирьох великих і п'яти одноактних п'єс. Найвідоміші з них:”Сон князя Святослава”, „Украдене щастя”, „Учитель”. Продовжуючи традиції Шевченка і Котляревського, Франко разом з тим виступає і як новатор у драматургії. Його п'єси порушують нові актуальні питання. Глибоко розкривали соціально-психологічні причини конфліктів, відзначались високою художньою майстерністю. Найдовершенішою із п'єс Франка є його драма „Украдене щастя”. Це видатний твір, де змальоване особисте життя трьох героїв, в яких украдене щастя.Ми дізнаємось про події, що мали вплив на їхні долі. Глибока правдивість, реалізм. Народність, високохудожня драматургічна форма забезпечили драмі довговічність.

41. Селянська маса і народна мораль у драмі Франка „Украдене щастя”

мирний левицький карий старицький франко

42. Конфлікт у драмі Франка „Украдене щастя”

Найдовершенішою із усіх п'єс Івана Франка є драма „Украдене щастя”. За жанром - це соціально-психологічна драма.Сюжетну основу драми письменнику підсказала народна пісня „Пісня про шандаря”. Основа конфлікту - соціальна, бо і Анна, і Микола, і Михайло самі того не бажаючи, стали жертвами боротьби братів за спадщину. Конфлікт реалізується через вчинки, думки, прагнення героїв. Можемо говорити про драму як драму психологічну. Традиційна форма любовного трикутника є умовною. На перший план висунуто не особисті почуття, а важливі моральні та соціальні проблеми. Сюжет побудован так, що відкриває майже ірреальні глибини, заховані під зовнішнім буденним впливом подій у ситуаціях і характерах. Кожен із персонажів - обікраний долею у своєму щасті і сліпий у своїх пошуках.

43. Поема „Мойсей” - найвище досягнення Франка

Тема народу, його минулого й майбутнього, історичного призначення і місця серед інших народів -- одна з провідних у творчості митця. Особливо могутньо прозвучала ця тема в поемі «Мойсей», написаній І. Франком у 1905 році. За жанром «Мойсей» -- філософська поема, яка складається з прологу і 20 пісень (роздумів). Поштовхом до створення образу Мойсея була скульптура Мікеланджело -- образ біблійного Мойсея, яку побачив І. Франко, перебуваючи в Італії. Пролог був написаний після закінчення поеми, і в ньому поет закликав сучасників і потомків до духовної єдностіПролог написано терцинами, які заучать урочиста, піднесено, патетично. Поема розкриває глибоку віру поета в невичерпні сили народу, в те, що попри тяжкі поневіряння, український народ матиме щасливе майбутнє. В основу поемі «Мойсей» Франко поклав біблійний сюжет. Він не переспівує біблійної історії, а використовує лише один її фрагмент: поет вперше ставить своїх героїв перед очі читачеві вже після сорока років їх блукання пустелею, у той момент, коли ізраїльтяни на чолі з Мойсеєм наблизилися до обіцяно їземлів Палестині. Саме тепер Мойсей поступово втрачає авторитет: народ нарікає й бунтується у забуває про Божі заповіді та обіцянки. Пророк, втративши віру в Божий промисел, карається Богом.Але зі смертю Мойсея не вмерли: його, ідеї та наміри: Єгошуа, продовжує справу пророка і провадить ізраїльтян до обіцяної землі. Велику увагу при розгляді твору, безперечно; привертає пролог, який, на перший погляд, має цілком віддалену сюжетну тему; І справді, у пролозі І.. Франко звертається не до ізраїльського, а до українського народу. пролог поглиблює зміст твору, надає йому ознак притчі-оповіді з подвійним сенсом, коли за наявним сюжетом приховується глибший, потаємний зміст.

44. Проблематика поеми „Мойсей”

Мойсей - один з найвидатніших творів світового мистецтва, так і однойменна поема Франка - унікальне явище не лише в українській, а й в світовій літературі. Твір засвідчив глибоку віру Франка у сили його народу, світле майбутнє його вітчизни. Франко прагнув не лише висловити свої погляди на минуле рідного народу, а й спрямувати його на активні дії, на здобуття людських прав. Ця думка є основною філософською сентенцією твору. Вона знайшла ідейне втілення у прозі.Поема „Мойсей” порушувала важливі проблеми, якими жило укр. громадянство в часи революційного піднесення: зростання свідомості народних мас та їх історична роль, віддане служіння народові, суспільна роль слова, мобілізуюче значення смерті героя, поступ народу. Твір пробуджував у народі моральні сили, політичну свідомість. Тему та ідею ясно визначає пролог. Поет висловлює великий жаль з приводу того, що його народу, роз'єднаному, суджено було нести великі страждання, а також впевненість що всі страждання народу не пройдуть марно. Обравши за основу біблійну легенду і змінивши її відповідно до свого задуму, Франко намалював в образі Мойсея вождя, що самовіддано служить народу, присвячує себе боротьбі за його майбутнє. Поему „Мойсей” проймають національні і вселюдські проблеми. Це твір-роздум про майбутнє укр. народу, про поводирів, що приведуть народ до остаточної перемоги.

45. Алегоричність образу Мойсея

Сорок років блукань втомили людей. Настрої незадоволення, роздратування, гніву все з більшою силою охоплюють їх, і зневіра вкрадається в безсилі душі. Ота омріяна крахна щастя здається химерою, маревом. Плодом хворої уяви старого, немічного діда, який прирік їх на голод і страждання в цій безлюдній пустелі. І народ починає ремствувати, опиратися Божим намірам, незважаючи на мудрі застереження пророка і врешті-решт проганяє Мойсея, не зрозумівши його високих прагнень. Люди готові проміняти ідеал свободи на сите, спокійне, безтурботне життя. Алегоричний зміст біблійного сюжету настільки прозорий, що безпомилково вловлюється у кожному образі. Коли ж ті перероджені, звироднілі нащадки козацького роду жахнуться повільного вичахання, вирвуться з рабства і помандрують країною страждань та духовного очищення до святої країни Свободи! Франко був певен, що український народ заслуговує на кращу долю, проте йому не вистачає рішучості, волі, людської гідності, щоб усвідомити себе великою нацією, здатною створити власну державу.Поет зрозумів свою місію духовного провідника, бо поклав собі на плечі тягар відповідальності за долю народу. Пророк - це сам Іван Франко.Але доля пророка трагічна. Надто багато він бачить, надто високо сягає його думка. Та все ж у глибині душі поета живе усвідомлення сенсу свого діяння.Адже прозрів врешті-решт народ і вступив на обітовану землю. Значить, недаремною була жертва поводиря.Так і Франко вірить, що посіяне ним слово проросте покликом до боротьби у душах його народу.

46. Віра в нац Відродження

Розквіт України за „Мойсеєм” І. Франка Саме в поемі "Мойсей", яка є веpшиною в літеpатуpнійспадщині Каменяpа, поет осмислює істоpичну долю, укpаїнського наpоду, тpагічні шляхи його життя, відобpажає його пpагнення до національної самостійності, до волі. "Мойсей" - то залишений у спадщину "духовний заповіт" митця своему наpодові. Це твіp пpо укpаїнців і пpо Укpаїну. Фpанко усвідомлює, що не може довіку бути в pабстві наpод. Він дивується, що наpод не віpить у свої сили, по-pабськи підкоpяється, не має сили духу. Поет ствеpджує віpу у силу наpоду. Зневіpяється люд у словах і діяннях пpоpока Лише після смеpті Мойсея люди зpозуміли істинність його дій. З наpоду легковіpого й некеpованого він стає наpодом-силою, яка легко змітає зі свого щляху всі пеpешкоди. Щоб пpодовжити шлях до свободи, наpод обиpає собі нового вождя з наpоду і в невдовзі досягає обіцяної пpоpоком землі. Ми вже бачимо наpод єдиний у своїх пpагненнях до свободи pідного кpаю, яку заповіли їм пpедки, наpод-пеpеможець. Hіщо не може спинити pеволюціного pуху наpоду-велетня, бо він є твоpцем істоpії. Поемою "Мойсей" Іван Фpанко будив національну самосвідомість, піднімав з pабства наpод, надихав його на боpотьбу і віpу.

47. Провідні теми і проблеми Франкової прози

48. Проблематика твору Франка „Украдене щастя”

В своїй драмі Франко звертається до новітньої проблематики, яка концентрирується навколо влади людини над людиною, чоловіка над жінкою,аналізує право і силу розпоряджатися чужою волею і ломати її,як це робить Михайло. В якого служба жандарма породила почуття ненависті, позбавила морально-етичних норм гром. Життя і страху перед Богом. Поєднуючи психологічну і метафізичну проблематику, Франко відтворював болісний процес взаємодії індивідуальності і патріархальной моралі, відображав муки „слабкої людини” в морально-психологічних розломах, які відкривалися між інфантильністю і свавіллям. Між свідомим і несвідомим.

Проблематика:

1. проблема щастя і кохання

2. Проблема морального вибору

3. проблема вірності і зради

4. проблема гріховності і честі

5. Проблема жінки в суспільстві

6. Проблема вбивства

7. Проблема соціальної нерівності

49. Поемний жанр у творчості Франка

Франко - автор багатьох поем, в яких він зображував складні явища життя, будив визвольні прагнення народу. Оспівував його велич і духовні сили. Широковідомі поеми Франка „Панські жарти”, „Іван Вишенський”, „Мойсей” та інші. У поемі „Великі роковини” Франко розкриває тяжку історичну долю укр. народу і накреслює перспективу його нац.-духовного відродження. У центрі поеми „Іван Вишенський” - образ укр. письменника-полеміста кінця 16-початку 17 століть, палкого патріота і непримиренного борця проти укр. шляхти Івана Вишенського. Іван Вишенський у зображенні Франка - це людина, яка у втечі від світу шукає порятунок для своєї душі, але поклик поневоленої України, почуття обов'язку перед рідним краєм нестримно тягнуть його знову туди, у світ, до людей, до діяльності, до служіння вітчизни. Одним з найвизначніших хід. Творів є також поема „Мойсей”, що була безпосереднім відгуком поета на події революції 1905 року в Росії. Це глибокий філософський твір про взаємини вождя і народу на шляху боротьби за кращу долю. У період революції Полум'яний патріотизм поета. Його любов до рідного краю, віра в його світле майбутнє з великою силою відбилася у „Пролозі” до поеми, який не тільки кидає світло на її глибокий філософський підтекст, а й розкриває внутрішній образ Франка. Франко своїм твором підкреслив, що саме народ є тією рішальною силою, що порве рабські пута і збудує нове життя. Франко, як і Мойсей, всі сили віддавав справі відродження рідного народу.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Дитячі та юнацькі роки Івана Тобілевича. Вплив сім'ї на характер і світовідчуття. Участь в аматорському драматичному гуртку. Вступ в театральну трупу Михайла Старицького. Заслання до Новочеркаська. Видання творів Карпенка-Карого. Зустріч з Л. Толстим.

    реферат [15,9 K], добавлен 15.11.2009

  • Процес переосмислення творчості митців. Творчість самобутнього художника слова І. Нечуя-Левицького. Характери персонажів творів з погляду національної своєрідності. Національно-культурні фактори та "подружні" сварки. Реалізація тропу "сварки" у повісті.

    реферат [17,5 K], добавлен 10.04.2011

  • Біографія Панаса Мирного. Характеристика та особливості композицій творів: "Хіба ревуть воли, як ясла повні?", "Лихі люди". Відображення письменником основних рис характеру дійових осіб повістей - Петра Телепня, Тимофія Жука, Шестірного, Григорія Попенка.

    реферат [21,3 K], добавлен 30.10.2013

  • Перші роки навчання майбутнього драматургу. Робота Івана Карповича Тобілевича у повітових канцеляріях. Утворення аматорського гуртка у Єлисаветграді. Революційна діяльність Карпенка-Карого, роки заслання. Сценічність, щирість та безпосередність п'єс.

    реферат [18,8 K], добавлен 22.11.2010

  • Творчість майстра художньої прози Нечуя-Левицького Івана Семеновича очами письменників. Праця творчості письменника " на звільнення народу з-під духовного і національного ярма. Походження письменника з простої сім'ї, його педагогічна діяльність.

    реферат [20,1 K], добавлен 19.07.2010

  • Короткий нарис життя, особистісного та творчого становлення великого українського письменника М.П. Старицького, особливості та відмінні риси його драматургії. Мотив самотності героїв драматичних творів Старицького, історія створення "Не судилось" та ін

    курсовая работа [66,9 K], добавлен 07.04.2009

  • Умови та обставини створення Іваном Карпенко-Карим п’єси "Бондарівна" на початку творчого шляху. Особливості будови та сюжетної лінії п’єси, її ідеї, проблематика, характеристика головних героїв, а також її значення в театральному процесі того часу.

    контрольная работа [29,3 K], добавлен 13.10.2009

  • Загальна характеристика творчості одного із найвидатніших українських прозаїків реалістичного напряму пошевченківської доби - І.С. Нечуя-Левицького, його рецепція в українському літературознавстві. Аналіз циклу оповідань про бабу Параску та бабу Палажку.

    реферат [36,9 K], добавлен 21.08.2010

  • Особливості творчості Нечуя-Левицького, майстерність відтворення картин селянського побуту. Характеристика героїв повісті, вкладання у їх характери тих рис народного характеру, якi вважав притаманними українцям. Зображення українського побуту і звичаїв.

    презентация [7,6 M], добавлен 20.12.2012

  • Етнографічно–побутове начало – одна із форм реалізму, яка заявляє про себе на початку ХІХ століття у зв’язку з формуванням літератури нового типу і пов’язана з увагою до життя народу. Етнографічно–побутове начало в реалізмі повісті "Кайдашева сім'я".

    курсовая работа [36,3 K], добавлен 29.11.2010

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.