Особливості зображення образу рідної землі у романі Ліни Костенко "Маруся Чурай"

Особливість розкриття теми рідної землі у романі «Маруся Чурай» полягає в тому, що увесь твір сповнений теплоти патріотизму. Образ України постає через характери героїв, їхнє ставлення до своєї історії, до інших людей.

Слід зазначити, що Ліна Костенко вміло вводить у мову роману діалоговий характер поезії - прямий діалог з різними епохами та культурами, вписаність поезії в контекст світової культури, що впізнається й може досліджуватись на всіх чинниках авторської манери. Червоною ниткою через весь роман чітко проявляється позиція громадянина й патріота в особі самого автора.

Заземлюючись у рідний ґрунт, використовуючи історичний досвід рідного народу, письменниця проводить ідею невмирущості духовних цінностей народу, що надає її поетичним творам досить актуального звучання сьогодні, в час національного й культурного відродження України.

"Маруся Чурай" -- це народне життя у строкатому його повнокров'ї. Побут, звичаї, вірування -- все дихає народністю, все живе. Роман змальовує події нашої далекої історії, але цілком сучасний, бо в ньому порушено такі проблеми, які хвилюють нас і сьогодні. У нас виникає потреба допомогти рідній землі відродитися у красі й славі, а народові стати гідним і рівноправним серед інших народів.

Роман Ліни Костенко "Маруся Чурай" не може не подобатися, адже він вводить нас у духовний світ наших предків, розкриває забуті сторінки історії, на достойних взірцях вчить громадської мужності, пробуджує почуття власної гідності, причетності до великої історії великого народу. Маруся Чурай живе в її чудових піснях, у пам'яті народній. Перекази про неї живуть у віках.

Спливають роки, і багато художніх творів, які здавалися свого часу надзвичайно важливими і актуальними, відходять у небуття, але є такі досягнення людського таланту, що стають нетлінними духовними цінностями. Минуло вже три десятиліття від часу першого виходу у світ історичного роману "Маруся Чурай", проте нові покоління українців схвильовано його читають, і нікого не залишає байдужим ні доля Марусі, ні давно відшумілі події. Роман сприймається сучасно, його значення в українській літературі непересічне, він і сьогодні сприяє поступу нашої нації вперед - до ствердження державності. І наскільки важливо, що на цьому тяжкому шляху не безбатченки, люди без роду і племені, а люди, сповнені національної гідності і горді за героїчне минуле свого народу!

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Ткаченко А.О. Мистецтво слова : Вступ до літературознавства (К., 1998. - 448 с.; 2-е, доопрацьоване вид. - 2003)

2. Хализев В.Е. Теорія літератури. М., 2009. С.302-303.

3. Костенко Л. Вибране. - К. : Укр. письменник, 1989.

4. М. Храпченко «Горизонти художнього образу» (1982; 2-е изд. 1986)

5. Г. Поспєлов «Естетичне і художнє» 1965

6. Костенко Л. Маруся Чурай: Історичний роман у віршах. - К.: Веселка, 1990.

7. Брюховецький В.С. Ліна Костенко. - К: Дніпро, 1990.

8. Забужко Н. Вивчення роману Ліни Костенко “Маруся Чурай”

9. Панченко В. Урок літератури. - Кіровоград, 2000. - С. 85-120.

10. Надурак С., Слоньовська О. Вивчення української літератури: Інтегровані уроки. - Харків: Ранок, 2004. - С. 176-184.

11. Краснова Л. Поезія Ліни Костенко: Посібник для вчителів. - Дрогобич: Коло, 2001. - С. 129-155.

12. Бажан М. Поема про кохання і безсмертя // Літературна Україна. - 1980. - 4 березня.

13. Дзюба І. Неопалима книга //Україна. - 1987. - №7.

14. М.Г. Жулинський, М.П. Бондар // Історія української літератури ХІХ століття. -- К.: Либідь, 2006. -- Кн. 2. -- С. 674--685.

15. Жулинський М. Які ж виміри людської пам'яті? //Жулинський М. Наближення. -- К-, 1986.

16. Гребньова В. „Народ, який не знає своєї історії, є народ сліпців”: Пошук вічних істин // Дзвін. - 1996. - № 7. - С. 135 - 141.

Размещено на Allbest.ru