Критерії оцінювання перекладу дитячої літератури

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ПЕРЕКЛАДУ ДИТЯЧОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Здражко А.Є.,

Київський національний університет імені Тараса Шевченка, м. Київ

У статті наведено систему оцінювання перекладу за схемою Е. Честермана та зроблено спробу доповнити та розширити дану систему для оцінювання та характеристики перекладу дитячої літератури.

Ключові слова: дитяча перекладна література, змінні, стандартне значення.

Актуальність дослідження критеріїв оцінювання перекладу дитячої літератури пов'язана з появою все більшої кількості творів дитячої перекладної літератури та потребою у виборі якісного перекладу для дитячого читання. Метою нашого дослідження є перенесення існуючих підходів до оцінювання перекладу літератури для дорослих на переклад дитячої літератури. Предметом дослідження виступають авторські казки англійських письменників ХVІІІ - ХХІ ст. та їх переклади українською мовою. Об'єктом дослідження є наукова праця Е. Честермана на тему типології прототипного перекладу. Наукова новизна даного дослідження полягає у створенні першої ґрунтовної системи чинників для оцінювання дитячої літератури.

Англійський дослідник Ендріу Честерман розробив типологію, де він розрізняє 16 характеристик, які називає «змінні», згідно з якими переклад може відповідати тексту оригіналу чи відрізнятися від нього, чи від інших перекладів. Науковець також формулює «стандартне значення» для кожної змінної, що при перекладі може вважатися показником прототипної передачі тексту [1, с. 205-208]. Змінні розподіляються на чотири групи: перша («змінні еквівалентності») розглядає відношення між текстом оригіналу та текстом перекладу; друга досліджує мову перекладу («змінні мови перекладу»); третя висвітлює питання, пов'язані з перекладачем («змінні перекладача»); остання четверта група («змінні особливої ситуації») вивчає певні контекстуальні елементи, які можуть вплинути на процес перекладу (див. Табл. 1).

дитячий література переклад типологія

Таблиця 1 - Змінні типології прототипного перекладу Е. Честермана

Прослідкуємо, чи відповідає дійсності така типологія при передачі текстів дитячої літератури. Треба наголосити, що переклад дитячої літератури стосується одразу кількох протилежних норм, що призводить до невідповідності стандартному значенню деяких змінних.

Переклад, як і будь-який процес, направлений на розв'язання певних завдань, керується визначеними нормами. Вони з'являються, коли один спосіб розв'язання завдання (у даному випадку: проблеми комунікації, мовного бар'єру) завдяки своїй ефективності стає стандартною процедурою. Перекладач зіштовхується з великою чисельністю норм. Через власні очікування, бажання та вимоги членів комунікації він повинен брати до уваги не тільки саме повідомлення (текст для перекладу), але й адресанта (тобто автора тексту оригіналу), адресатів повідомлення (тобто читачів тексту перекладу), редактора, видавництво, ілюстратора, критиків та свої суб'єктивні бачення перекладача.

Відповідність нормам ? важке завдання для написання оригінального твору через те, що, по-перше, автор і редактор можуть не погоджуватись у питаннях, які стосуються назви, кількості сторінок та стилю, а, по-друге, реципієнти можуть відреагувати на текст не так, як того бажав чи очікував письменник. Ще важче дотримуватися всіх норм під час перекладу, який має щонайменше два комунікаційних акти: кількість задіяних членів подвоюється (автор та перекладач, два видавництва, два реципієнта тощо), тому кількість можливих інтерференцій також збільшується в два рази.

Що ж до перекладу дитячої літератури, тут ситуація стає ще складнішою. Перекладацькими нормами, які відіграють основну роль у процесі перекладу, в нашому розумінні є: 1) норми пов'язані з текстом оригіналу (вірність тексту оригіналу та автору; переслідування адекватності, яке може вплинути на якість сприйняття); 2) літературні, художні норми (втрата адекватності перекладу через переслідування кращого розуміння реципієнтом); 3) бізнес-норми (дотримання вимог редакції, видавництва та процесу розповсюдження книги).

Переклад дитячої літератури також керується специфічними нормами, такими як: 4) дидактичні, 5) педагогічні, 6) технічні.

Дитяча книга, у рамках дидактичних норм, повинна сприяти інтелектуальному й емоційному розвитку дитини, надаючи приклади для наслідування; згідно з педагогічними нормами мусить пристосовуватися до мовних навичок та понятійних знань дитини; публікація перекладеної дитячої книжки часто порушує технічні питання: відповідність змісту та зовнішньому вигляду оригіналу.

Як стверджує дослідниця Зогар Шевіт: «Дитяча література, більш ніж будь-яка інша літературна система є результатом конгломерату відношень між декількома системами в культурі» [2, с. 4], ? що ускладнює пристосування до всіх дійових осіб, задіяних у перекладі, та накладених норм. Тому використовувати всі стандартні значення, що були запропоновані дослідником Е. Честерманом іноді неможливо.

Зазначимо, що дидактичні та педагогічні норми можуть призвести до невеликої чи радикальної зміни функції (тобто не відповідність стандартному значенню змінної А1). Наприклад, твір Джеймса Метью Баррі «Пітер Пен» у перекладі Ірини Токмакової з огляду педагогічних та дидактичних норм було призначено для молодшої аудиторії, на відміну від оригінального тексту, з метою розвитку навичок читання. Через це й образи твору були подані в дещо спрощеному, схематичному варіанті. Наприклад, опущено розгорнутий та детальний портрет матері Венді на початку книги. Зрозуміло, що через зміну функції змінюються й інші змінні перекладу, зокрема втрачено стандартне значення для змінних змісту (А2), форми (А3) та стилю (А4). Наведемо приклад із повісті Дж. Баррі, де змінюється стандартне значення змінних А2, А3, А4 через зміну функції твору: «Mr. Darling used to boast to Wendy that her mother not only loved him but respected him. He was one of those deep ones who know about stocks and shares. Of course no one knows, but he quite seemed to know, and he often said stocks were up and shares were down in a way that would have made any woman respect him» [3, с. 2]. Для розвитку та формування навичок читання в дітей молодшого шкільного віку перекладач В. Панченко опускає частини речень та змінює зміст: «Мама не тільки кохала, а й дуже поважала тата - він служив у банку та знався на таких речах, як акції й відсотки, а на цім ніхто до ладу не знається! Але тато частенько говорив «відсотки ростуть» чи «акції падають» так поважно, що кожен поважав би його» [4, с. 5-6]. У перекладі пропущено частину складеного речення: «Mr. Darling used to boast to Wendy», що змінює характер татуся Венді. У тексті оригіналу батько виступає в образі невпевненого у собі чоловіка, для якого думка інших переважає над власною, а в перекладі виходить, що він не вихваляється повагою матері Венді, що суттєво змінює характер героя й опускає певну іронію автора. Опущення відбулися не тільки на рівні речення, а й на рівні виразу. У тексті оригіналу «any woman respect thim», а в перекладі втрачається гендерний поділ «кожен поважав би його». Це опущення суттєво впливає на змінну змісту А2. На цьому прикладі також можна прослідкувати зміни в значенні змінної А3: поділ речення перекладу суттєво відрізняється від оригіналу. Перші три речення оригіналу спрощено та об'єднано, що призводить, у свою чергу, до спрощення стилю (А4).

Класичні твори дитячої літератури сприймаються як спільне надбання світового суспільства, яке може бути легко пристосовано до бажань та потреб цільової аудиторії (видавництв та безпосередніх реципієнтів). Наприклад, такі як-от: «Аліса в Дивокраї» Л. Керола, «Мері Попінс» П. Л. Треверс, «Пітер Пен» Д. М. Баррі - при перекладі зазнають величезних змін не тільки змісту, форми, стилю, але й самої функції тексту.

До того ж, класика дитячої літератури часто має довгу історію перекладу, тому непрямий (опосередкований) переклад таких творів зустрічається дуже часто, тобто перекладається не текст оригіналу, а вже існуюча версія перекладу. Візьмемо політику радянської влади, коли переклади творів українською мовою повинні були базуватися на вже існуючих перекладах російською мовою або ж на прагненні видавництва до «двомовного» видання класичних творів. Яскравим прикладом виступає політика видавництва «Книжковий клуб»: читачам спочатку (2005 р.) було запропоновано російський переклад «Аліси в країні чудес» О. Корецької, а потім за два роки (2007 р.) виходить переклад українською О. Корецької та С. Суліми. Після детального аналізу обох текстів виявлено безліч кальок з російської мови та ідентичних варіантів перекладу. Порівняємо російський варіант перекладу О. Корецької: «Сгорая от любопытства, она побежала за ним по полю, как раз вовремя, чтобы заметить, как он юркнул в большую нору под изгородью»[5, c.10], ? з українським перекладом О. Корецької та С. Суліми : «Згораючи з цікавості, вона побігла за ним полем і якраз вчасно, щоб помітити, як він шмигнув у велику нору під огорожею» [6, c.11]. У Л. Керола: «Full of curiosity, she hurried across the field after it, and was just in time to see it pop down a large rabbit-hole under the hedge»[7, c.6]. Значення слова «hedge» - живопліт, а не «огорожа». У російському перекладі, напевно, малася на увазі «живая изгородь», що є більш влучним варіантом відтворенння даного поняття. Варіант С. Суліми досить суперечливий. Важко уявити собі огорожу посеред поля, під якою побудував собі домівку кролик. Використаний перекладачкою вислів «згораючи з цікавості» є калькою з російської мови. Перекладач В. Панченко використав суто український варіант перекладу цього виразу: «Аж тремтячи з цікавості, вона помчала навздогін - і саме встигла помітити, як Кролик майнув до великої нори під живоплотом» [8, c. 9], схожий варіант перекладу у В. Корнієнко: «Аж тремтячи з цікавості, вона кинулася за ним навздогін - і, на щастя, ще встигла помітити, як він гулькнув у велику кролячу нору під живоплотом» [9, c. 10]. Стандартне значення змінної статусу А6 відсутнє.

Очевидно, що відповідність нормам, пов'язаних з текстом оригіналу (вірність тексту оригіналу), може наражатись на небезпеку, коли перекладач бажає віддати перевагу педагогічним нормам та адаптувати мову та стиль до передбачуваних когнітивних можливостей реципієнтів молодшого віку [10, c. 45]. Перекладач може змінити зміст великою кількістю скорочень, а структура тексту перекладу може відрізнятись від тексту оригіналу, навіть стиль твору може радикально змінитись (переказ, парафраза і т. п.). Педагогічні норми можуть також суперечити літературним через те, що не легко дотримуватись зрозумілого дітям стилю та водночас відповідати літературним (художнім) нормам оригіналу. Наприклад, численні скорочення та опущення в перекладі В. Панченко твору Дж. Баррі «Пітер Пен», націлені на спрощення тексту для самостійного читання дітьми молодшого шкільного віку.

Крім того, багато перекладачів дитячої літератури є аматорами, а не професіоналами (відсутність стандартного значення для В4). Але у більшості випадків це не впливає на якість перекладу: переклад Н. Косенко казки про Пітера Пена зберігає стандартні значення для змінних А2, А3 та А4. Форма та стиль відповідають оригіналу. Це говорить про те, що переклад дитячої літератури не є їх постійним заняттям, хоча більшість з таких перекладачів пов'язана з дитячою літературою у професійній сфері. Більшість перекладачів дитячої літератури є авторами дитячих книжок або вчителями. Наприклад, Анатолій Онишко переклав твори Лемоні Снікета «Лихо та й годі: поганий початок», «Лихо та й годі: величезне вікно» та «Лихо та й годі: зміїна зала»; дитячий письменник Самуїл Маршак ?

«Humpty-Dupty» - «Шалтай-Болтай», «ThehousethatJackbuilt» - «Дом который построил Джек» зі збірки казок матінки Гусині; Володимир Маяковський ? «Happy Prince» - «Счастливый Принц» Оскара Вайльда та цілу низку творів Марка Твена:

«Tom Sawyer» - «Том Сойер», «Prince and the Pauper» - «Принц и нищий»,

«A Connecticut Yankee in King Arthur's Сourt» - «Янки при дворе короля Артура».

Як було зазначено вище, багато перекладів дитячої літератури піддаються так званій «локалізації» або одомашненню. Перекладач Валентин Корнієнко у своєму перекладі «Аліса в Країні Див» Льюїса Керола (2007 р.) використовує величезну кількість елементів одомашнення, наближаючи твір до реципієнта. Він опускає саркастичні конотації, що робить текст зрозумілішим для дітей: уривок із грою, яку затіяла пташка Додо для того, щоб усі швиденько висохли, як звичайнісіньке «гасай- коло» [9, c.30] (в оригіналі - «caucus-race»). Подібне одомашнення наближує переклад до маленького читача, ненав'язливо «переносить його в країну перекладача». На відміну від варіанта В. Наріжної («партійні перегони»), переклад якої націлено на дослідників творчості Л. Керола та інших дорослих осіб, зацікавлених у творчості автора, значення гри можна зрозуміти як біг наввипередки по колу, що нагадує дитині про вуличні ігри з друзями. Такий переклад є радше індивідуальною настановою перекладача, реалізацією його поглядів на виховання дітей з максимальним наближенням до цільової дитячої аудиторії. Але при цьому втрачається стандартне значення для змінної Б2 - локалізованість.

Технічні норми також можуть призвести до недотримання стандартного значення для змінної Г1, адже під час перекладу дитячої літератури, а особливо ілюстрованої, перекладачі повинні дотримуватись певних правил: текст перекладу повинен вміщуватися в простір, виділений ілюстрацією, та відповідати розміщенню цього тексту в оригіналі. Наприклад, відомий художник Кветнін Блейк був ілюстратором більшості оригінальних творів Роальда Дала, і тому його малюнки сприймаються в поєднанні з текстом автора. Українське видавництво «А-БА-БА-ГА- ЛА-МА-ГА» вирішує зберегти ілюстрації К. Блейка в перекладі В. Морозова «Чарлі та шоколадна фабрика», текст якого відповідає оригінальному розміщенню стосовно ілюстрацій.

Під час дослідження прикладів перекладу дитячої літератури було виявлено різноманітні відхилення від стандартної схеми Е. Честермана: стандартне значення не завжди відповідає змінним: А1 (Функція), А2 (Зміст), А3 (Форма), А4 (Стиль), Б2 (Локалізованість), Б3 (Узгодженність), В4 (Професійність) та Г1 (Простір). Тому стандартне значення змінних Е. Честермана в призмі перекладу дитячої літератури слід змінити та доповнити.

Наводимо доповнену таблицю змінних типології прототипного перекладу Е. Честермана для характеристики перекладу дитячої літератури (див. Табл. 2).

Таблиця 2 - Змінні типології прототипного перекладу Е. Честермана для характеристики перекладу дитячої літератури

Розширивши схему Е. Честермана, можна створити більш-менш універсальну систему перекладу творів дитячої літератури. Узявши змінну функції за основу для оцінки інших змінних еквівалентності перекладу, можна пристосувати значення змінних змісту, форми, стилю та локалізованості до значення змінної функції. Така пряма залежність надасть схемі більшої гнучкості, а «маневреність» змінних групи А та Б може знадобитися у випадках, коли основним завданням перекладача є створення тексту для розвитку навичок читання та мовлення дітей, а не відтворення тексту оригіналу. Змінна професійності В4, на нашу думку, потребує доповнення. Адже з прикладів, наведених у дослідженні, видно, що дитячий письменник, який не є перекладачем, може професійно відтворити твір. До стандартного значення змінної В4 пропонуємо додати переклад дитячим письменником. Для змінної Б2 (Локалізованість) пропонуємо встановити певні обмеження, які б не суперечили розумінню дитиною тексту перекладу. Стандартне значення для змінної Г1 вимагає зміни ілюстрованої дитячої літератури, адже при відтворенні такого тексту перекладач стикається із обмеженнями тексту відносно ілюстрацій.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Chesterman A. Causes, Translations, Effects / A. Chesterman. - Manchester: Target, 1998. - P. 205-208

2. Shavit Z. Beyond the Respective Frameworks of the Past: Semiotics of Children's Literature - A New

Perspective for the Study of the Field / Z. Shavit. - Stuttgart & Weimar: Verlag J.B.Metzler, 1994. - P. 4-15

3. Barrie J. The Adventures of Peter Pan / J. Barrie. - Fairfield: 1st World Library. - Literary Society, 2003. - 219 p.

4. Баррі Д. М. Пітер Пен: переклад В. Панченко / Д. М. Баррі. ? К.: Махаон-Україна, 2010.? 176 с.

5. Керол Л. Алиса в Стране Чудес: пер. с англ. А. Корецкой / Л. Керол. - Харьков: КК, 2005. ?158 с.

6. Керол Л. Аліса в Країні Чудес: пер. з англ. О. Корецької, С. Суліми / Л. Керол. - Харків : КК, 2007. - 158 с.

7. Carroll L. Alice in Wonderland / L. Carrol. - London: Bibliolis Book Ltd., 2010. - 143 p.

8. Керол Л. Аліса в Країні Чудес: пер. з англ. В. Панченка / Л. Керол. - К. : Махаон, 2007.- 158 с.

9. Керол Л. Аліса в Країні Див: пер. з англ. В. Корнієнка / Л. Керол. - Вид. 6. - К. : А-БА-БА-ГА-ЛА-МА- ГА, 2007. - 121 с.

10. Hunt P. Children's Literature / P. Hunt. - Oxford: Blackwell Publishers Ltd., 2001. - 334 p.

Размещено на Allbest.ru