Розповідна стратегія роману "Пані Боварі" Г. Флобера

10

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Розповідна стратегія роману "Пані Боварі" Г. Флобера

Зміст

Вступ

Розділ 1. Основні наратологічні концепції

Розділ 2. Наративні особливості роману «Мадам Боварі» Г. Флобера

2.1 Місце Г. Флобера у літературному процесі XIX століття

2.2 Історія створення роману «Мадам Боварі»

2.3 Розповідна стратегія роману «Мадам Боварі» Г. Флобера

Висновки

Список використаних джерел

Вступ

флобер розповідна стратегія мадам боварі

У провінційному містечку трапляється не так уже й багато подій, усі вони зосереджені навколо того, що одвічно супроводжує людське життя: народження, хрестини, весілля, смерть. Тому не дивно, що на початку травня 1880 року увагу руанців привернула траурна процесія, що повільно рухалася із Круассе вздовж Сени до Руана. Цікавість мешканців була підсилена присутністю на похоронах приїжджих аж із Парижа. Буржуа були здивовані: «Чия ж то смерть привернула до себе увагу столичних гостей? Кого ховають? Що то за Флобер? А, то брат лікаря Флобера! Ким там він був? А-а, кажуть письменником…» [23; 36]

Актуальність теми полягає у вивченні розповідної стратегії роману «Мадам Боварі» Г.Флобера.

Мета даної курсової роботи - дослідити художню майстерність Флобера і з'ясувати у чому полягає розповідна стратегія роману «Мадам Боварі».

Об'єктом дослідження виступає сам роман Г. Флобера «Пані Боварі».

Предметом дослідження є розповідна стратегія роману «Мадам Боварі» Г. Флобера.

Розділ 1. Основні наратологічні концепції

Серед найбільш активних у сучасному літературознавстві напрямів дослідження художнього тексту особливе місце належить наратології. Наратологія - теорія наративу, покликана досліджувати його специфіку, форму та функціонування компетенцію, спільні та відмінні ознаки оповідей (розповідей), моделювання фабул, визначення відповідних типологічних рядів. Термін запропонував Ц. Тодоров.

Формуванню наратології як наукової дисципліни сприяли дослідження французьких семіологів (К. Бремона, А.Ж. Греймаса) наприкінці 60-х ХХ ст. Вони критично переглянули структуралістську модель світосприйняття і розуміння мистецтва з погляду комунікативних уявлень про природу мистецтва, а також основних концепцій теорії оповіді початку ХХ ст., зокрема формальної школи (В. Шкловський, Б. Ейхенбаум, В. Пропп), принципу діалогічності М. Бахтіна, теорії «нової критики», неоарістотелівської теорії (Чиказька школа: Р. Грейн, У. Бут), теорії психоаналізу (З. Фройд, К. Берк, Ж. Лакан).

Нині компетенція наратології значно розширена, що зумовлене перенесенням функцій наративу з літературних теренів на несловесні. Проблеми наратології грунтовно вивчають сучасні польські (М. Ясінська, Я. Славінський, М. Індик, К. Бартошинський та ін.) та російські (В. Шміт, В. Тюпа, Н. Тамарченко, І. Силантьєв) літературознавці. Найгрунтовнішим підручником сучасної наратології вважають працю «Наратологія» (2003р.) В. Шміта. [1, 94-95]

Розділ 2. Наративні особливості роману «Мадам Боварі» Г. Флобера

2.1 Місце Г. Флобера у літературному процесі XIX століття

У розвитку кожної національної літератури є своя золота доба. Такою добою для французької літератури стало ХІХ - початок ХХ століття, коли відбувався поступовий перехід до реалізму та нових тенденцій у мистецтві. В цей період у французькій літературі формуються різні художні явища, які на багато років наперед визначили розвиток не тільки французької літератури, але й світового літературного процесу загалом. Реалізм, натуралізм, імпресіонізм, символізм розвивалися паралельно, тісно взаємодіяли між собою і по-різному виявлялися у творчості митців. В ХІХ столітті у Франції, як і в інших європейських країнах, формується і активно розвивається реалізм. Саме в цій країні він набув класичних ознак і представлений великим розмаїттям художніх явищ, що увійшли до скарбниці світової літератури.

Реалізм - (лат. realis - речовий, дійсний) - літературно-мистецький напрям, який полягає у всебічному відображенні взаємин людини і середовища, впливу соціально-історичних обставин на формування особистості.

Постать Г. Флобера наскрізь суперечлива. Романтизм і реалізм у нього зливаються в єдиний метод, про який досить влучно сказав Р. Роллан, назвавши письменника «поетом пристрастю, ритмом і кольором - і реалістом душею».[5; 83] Песимістичний світогляд Флобера, його боротьба проти письменників з табору «демократичного реалізму», його теорія «об'єктивного» мистецтва, «об'єктивного» роману довгий час були предметом гострої полеміки. Творчість Флобера не вміщається в жодну теоретичну схему. За ним залишається велика заслуга видатного діяча критичного реалізму у французькій літературі другої половини XIX століття, який викривав потворні явища буржуазного суспільства.

2.2 Історія створення роману «Мадам Боварі»

Перші літературні твори митця були виконані у романтичній традиції. Молодий письменник цікавився історичною тематикою, образами виняткових героїв. Проте, у 1848 році Флобер вирушає у велику подорож на Схід. Він сподівається познайомитися екзотикою Індії, побачити романтичних баядерок (так європейці називали індійських танцівниць і співачок -служниць релігійних культів при храмах) і написати повість про «жінку, яка мріяла про кохання Бога». Але повернувшись влітку 1851р. з подорожі, Флобер починає реалістичний роман про роман про Емму Боварі. Отже, відвідання Сходу стало переломним у мистецькій його долі, відокремивши ранній романтичний період творчості від зрілого, реалістичного. Такий перехід до реалізму не був непередбаченим, як може здатися на перший погляд. Ще в 1850 р. він писав: «Чому смерть Бальзака так засмутила мене? Завжди шкода, коли вмирає людина, яка викликала захоплення. Була надія колись з ним познайомитися і заслужити його любов. Так, це була людина сильна, людина, яка диявольськи збагнула свою епоху...» [8; 47-49]

Роман був новаторським твором за своєю поетикою та основними компонентами. Він став свого роду еталоном «об'єктивного» реалізму і викликав появу численних послідовників. Цим твором Флобер дав поштовх для обгрунтування теорії «експериментального роману» Е.Золя. Cам Золя вважав роман «Мадам Боварі» «кодексом нового мистецтва», порівняно з тим кодексом, який викликав О.Бальзак у своїй «вавілонській вежі» - «Людській комедії». Роман «Мадам Боварі» мав великий і різнобічний вплив на світову літературу, який захоплює й ХХ століття.

2.3 Розповідна стратегія роману «Мадам Боварі» Г. Флобера

Реалізм першої половини ХІХ століття розвивався водночас з романтизмом у постійному взаємозв'язку і взаємодії з ним. Свідоме й цілеспрямоване відмежування реалізму від романтизму розгортається у другій половині ХІХ століття. Прочитання творчості Г. Флобера за усталеними поглядами вважається продовженням реалістичної традиції другої половини ХІХ ст.

«Мадам Боварі» - перший роман, в якому «об'єктивна» естетика Г. Флобера отримала своє яскраве вираження. Це твір, якому судилося засвідчити творчий перехід митця від «особистих» романів раннього періоду митця до «безособових» романів його зрілості. «Мадам Боварі» стає головною віхом в розвитку реалістичного роману, руйнуванні стандартів мислення і відчуття.

Флобер одним з головних завдань своєї творчості вважав змалювання такого поетичного світу, щоб сам читач чтавив собі запитання і знаходив відповіді без суб'єктивної авторської позиції.

Висновки

Автор роману приголомшив читачів і критиків, заявивши: «Емма Боварі - та це ж я!» В одній паризькій газеті з`явилася карикатура, де Флобер, майже двометровий чоловік, з широченними плечима й могутніми вусами, був зображений в легковажному дамському наряді своєї героїні. Але це був, власне, не жарт і не містифікація читачів, а зізнання автора в тому, що, створюючи образ пані Боварі, він спирався й на свій психологічний досвід. Він теж переживав розлад із навколишнім світом, невдоволенням життя, бажання іншого, того, що конкретно не існує, але все це, певна річ, він переживав на іншому, незрівнянно вищому духовному й душевному рівні.

Персонажів Флобера не можна рахувати ні на тисячі, ні на сотні. Проте в цих порівняно нечисленних героях письменник із надзвичайною майстерністю втілив типові риси своєї сучасності. Це «глибокі» герої, так як за ними ховаються тенденції суспільного розвитку, долі багатьох людей, щось близьке і знайоме всім. Це герої, які змушують роздумувати, і ці міркування приводять сучасного читача до висновків, про які не думав і сам Флобер.

Композиція і стиль «Пані Боварі» - наслідок важкої роботи письменника із самим собою: Флобер намагався перемогти свою відразу від вульгарного буржуазного світу, або поглянути на нього неупереджено й збагнути його суть. Одна сторінка протягом 5 днів, 5-6 сторінок протягом тижня, 25 сторінок за 6 тижнів, ціла ніч проведена у полюванні на єдиний епітет, - ось свідчення напруженості творчих пошуків Флобера. Така самовіддана праця не була даремною. Великій романіст залишив нащадкам один з найдосконаліших у світовій літературі витворів мистецтва, який вирізняється небаченою глибиною думки й гармонією форми і змісту.

Роман «Пані Боварі» був новаторським твором за своєю художньою структурою, її основними складовими та їхніми співвідношеннями. Одночасно Флобер відмовляється і від докладних описів, враховуючи ту психологічну закономірність, що чим далі детальніше письменник описує, тим менше читач бачить. Він замінює описання показом, при цьому цей показ розрахований не на суто візуальне сприйняття, а на «внутрішній зір» читача. Таким чином, для чіткої передачі дійсності Флобер використовує різні художні засоби, насамперед, це контраст та іронія. Автор вводить у твір різні «документи епохи» - листи, газетні статті, судові постанови. Використовує також і досвід фізіології, медицини з відповідною термінологією, пояснює ті чи інші явища з медичної точки зору. Формально, як поборник «об`єктивного методу Флобер займає відсторонену позицію у розповіді, але насправді, сповнений емоцій, втягнутий в дійство, що розгортається в романі. Звідси його вражаюча проникливість, що виникає із відчуттів відрази й ненависті, до яких домішується співчуття, яке властиве людині. Ця суміш почуттів придає роману «Пані Боварі» вражаючу силу й надзвичайну тонкість.

Запропонувавши об`єктивізм як принцип зображення, він сприяв розширенню можливостей реалізму. Неперевершений віртуоз стилю і майстер композиції, Флобер зумів не тільки створити правдиву картину французького життя, а й розкрити драму повсякденного існування людини новітнього часу. Майже все, написане романістом, не втратило актуальності для читачів сьогодення.

Список викоритсаний джерел

1.Андреев Л.Г., Козлова Н.П., Косиков Г.К. История французской литературы // Москва: «Высшая школа», 1987., ст.384-944;

2.Афанасьев А.Ю. Великие писатели // Москва: Из-во «Астрель», 2002., ст.106-112;

3.Давиденко Г.Й., Чайка О.М. Історія зарубіжної літератури XIX - поч. XX ст. // Київ: «Центр учбової літератури», 2009., ст.142-148;

4.Єременко О. У полоні романтичних уявлень, або Обережно: боварізм (за романом Г.Флобера «Мадам Боварі») // Всесвітня література в середніх навчальних закладах України, липень 1999., №7, ст.42-44;

5.Забарило К.С. Гюстав Флобер (до 150-річчя з дня народження) // Українська мова і література в школі, 1971, №12 (грудень), ст.81-83;

6.Зарубіжні письменники. Енциклопедичний довідник, Т2 (Л-Я) / за ред.Н. Михальської та Б. Щавурського // Тернопіль: «Богдан»,2006., ст.672-678;

7.Іванов М.Г. Гірка реальність, перетворена силою слова на високе мистецтво //Всесвітня література, 2002, №4, ст. 35-38;

8.Иващенко А.Ф. Гюстав Флобер: из истории реализма во Франции // Москва: Из-во Академии наук СССР, 1955., ст.45-49;

9.История французской литературы / Ин-т мировой литературы им. А.Г. Горького // Москва: Из-во Академии наук СССР, 1956., ст.621-668;

10.Кагановська О.М. Текстові концепти художньої прози: когнітивна та комунікативна динаміка (на матеріалі французької романістики середини ХХ сторіччя): Дис. ...д-ра філол. наук: 10.02.05. ? К., 2003. - ст.315-340;

11.Копистянська Н.Х. Жанр, жанрова система у просторі літературознавства // Львів: «ПАІС», 2005., ст.309-350;

12.Крячек Н.Ю. Вивчати не зовнішню кнву змісту твору, а його художню реальність (естетико-стильовий аналіз роману Г.Флобера «Мадам Боварі») // Всесвітня література в середніх навчальних закладах України, червень 2001, №6, ст.35-39;

13.Літературознавча енциклопедія. Том 2 / за ред. Ковалів Ю.І. //Київ: «Академія», 2007., ст.94-95;

14.Моруа А. Гюстав Флобер «Госпожа Бовари».- В кн. Моруа А.-Литературніе портреті.-Кишинев, 1974., ст.391-425;

15.Моруа А. От Монтеня до Арагона // Москва: «Радуга», 1983., ст.243-257;

16.Набоков В. Две лекции по литературе: Гюстав Флобер «Госпожа Бовари» // Иностранная литература, 1997, №11,ст. 185-214;

17.Ніколенко О.М. Гюстав Флобер. Місце Г. Флобера у літературному процесі XIX ст. // Тема: на допомогу вчителю зарубіжної літератури, 2005, №3-4, ст.9-37;

18.Падучева Е.В. Семантические исследования. (Семантика времени и вида в русском языке. Семантика нарратива). - М.: Школа “Языки русской культуры”, 1996. - ст. 200-203;

19.Писатели Франции / за ред. Е.Г. Еткинд // Москва: «Просвещение»

Размещено на Allbest