Острозькі стародруки

Засоби нейролінгвістичного програмування в друкованих матеріалах інформаційно-психологічного впливу. Як свідчить досвід сучасних локальних війн і збройних конфліктів інформаційно-психологічні операції стали не тільки невід'ємною складовою забезпечення успішного ведення збройної боротьби, але і специфічним видом самостійних операцій для досягнення певних цілей однією стороною над іншою навіть без застосування традиційної зброї.

Особливістю цих операцій є те, що вони розпочинаються задовго до безпосередньо збройного конфлікту і проявляються, перш за все, на інформаційному рівні. Одним з каналів досить ефективного розповсюдження матеріалів інформаційно-психологічного впливу є друковані тексти, які можуть бути розміщені в друкованих засобах масової інформації, листівках, Інтернет тощо.Серед матеріалів інформаційно-психологічного впливу на свідомість населення засоби масової інформації (ЗМІ) відіграють провідну роль.

Основними завданнями ведення інформаційної боротьби в ЗМІ є:

1) цілеспрямований і комплексний вплив на свідомість і підсвідомість населення з метою створення відповідного іміджу держави у світової спільноти, створення умов для нав'язування відповідних рішень, вигідних стороні, яка здійснює інформаційно-психологічний вплив тощо;

2) захист власного населення й особового складу від впливу на них з боку противника з метою створення відповідного іміджу ЗСУ в очах власного населення, своєчасного й адекватного реагування на зовнішні інформаційні загрози.

Матеріали цілеспрямованого інформаційно-психологічного впливу, які впроваджуються через засоби масової інформації, отримали назву інформаційно-психологічної зброї. За оцінками, наведеними в [1] інформаційно-психологічна зброя за своїм бойовим призначенням може ефективно застосуватись на стратегічному, оперативному і тактичному рівнях. Така властивість робить її найпривабливішою серед видів нетрадиційної зброї або зброї на нових фізичних принципах" [1], які сьогодні складають основу розвитку сучасного озброєння передових країн світу.Отже, випереджувальне виявлення ознак застосування інформаційно-психологічної зброї проти країни є актуальним завданням, вирішення якого дозволить своєчасно вживати заходів, щодо захисту власного інформаційного простору.Основу сучасних друкованих матеріалів інформаційно-психологічного впливу складають технології та спеціальні психотехніки впливу на соціальні об'єкти, найбільш розповсюджена серед яких технологія нейролінгвістичного програмування (НЛП) особистості.Спочатку НЛП спеціалізувалося на моделюванні методів роботи видатних американських психотерапевтів Ф. Перлза, М. Ериксона, В. Сатир.

Перші техніки і моделі НЛП представляли собою формалізовані прийоми їх роботи з пацієнтами. Це привело багатьох НЛП-істів у психологію і психотерапію, а психологів і психотерапевтів у НЛП. Це значною мірою пояснює те, що часто НЛП вважають напрямом у психології або/і набором психотерапевтичних технік, не дивлячись на те, що такі визначення доволі сильно розходяться з поглядом принаймні одного з засновників НЛП - Джона Гриндера [2].

НЛП - це "мистецтво і наука удосконалення особистості". Нейро - говорить про відношення до мислення або чуттєвого сприймання тобто до процесів, які протікають у нервовій системі і відіграють важливу роль у формуванні поведінки людини. Лінгвістичний - відсилає нас до мовних моделей, які є визначальними при досягненні порозуміння між людьми, на чому, власне, і тримаються всі комунікативні процеси.  Програмування - вказує на той спосіб, за допомогою якого ми організовуємо наше мислення, включаючи почуття і переконання, для того щоб в кінцевому рахунку досягти поставлених цілей - подібно тому, як ми використовуємо комп'ютер для вирішення певних завдань за допомогою відповідного програмного забезпечення [2].

Сутність НЛП у ЗМІ полягає в особливій техніці організації текстової інформації з метою утримання уваги читача, створити необхідне емоційне сприймання інформації, викликати максимальну довіру до інформації тощо і в кінцевому рахунку переконати його в необхідному ставленні до описуваних подій. При вирішенні завдання розпізнавання текстових матеріалів інформаційно-психологічного впливу (а це важливо, наприклад, при здійсненні моніторингу ЗМІ на предмет своєчасного виявлення ознак ведення інформаційно-психологічної операції проти країни) було виділено і проаналізовано 7 рівнів організації тексту, кожний з яких має свої засоби впливу на свідомість: графемний, фонетичний, морфологічний, лексичний, синтаксичний, семантичний і логічний.

На графемному рівні організації тексту головна увага приділяється формі, кольору та способу подачі знаків. Цей рівень переважно впливає на загальну читаність тексту. Так, за допомогою зміни шрифтів можна або привернути увагу читача таким чином, що певна стаття не залишиться поза його увагою, або навпаки "заховати" її. Колір знаку впливає як на читаність, так і на формування надв'язуваних асоціативних зв'язків. Так, під час виборчої кампанії в деяких листівках можна було зустріти текстові фрагменти з позитивною семантикою, виділені помаранчевим кольором, а з негативною - блакитним. Спосіб подачі знаків також спрямований на утримання уваги читача. Так, на початку статті часто можна зустріти коротеньку анотацію, яка за своїм змістом містить певну інтригу, а за формою подачі виділяється жирним шрифтом, щоб привернути увагу читача.

Фонетичний рівень організації тексту впливає на емоційне сприймання тексту, а через це і до подій, що описуються в тексті. Сутність такого впливу полягає в тому, що задана комбінація звуків (а тексті - це комбінація букв) є благозвучною (приємною) для носія мови, або навпаки - неприємною (страхітливою тощо) [3]. Фонетичний рівень активно використовується для російськомовних текстів, це пов'язано з тим, що для російської мови ще 60-х pp. були побудовані так звані фоно-семантичні таблиці, на базі яких на сьогодні розроблено принаймні три діючих фоно-семантичні системи.

Сутність фоно-семантичного методу подання друкованих матеріалів інформаційно-психологічного впливу полягає в тому, що поєднання тих чи інших звуків викликають у носія даної мови негативні чи позитивні емоції (так, наприклад, російські слова, які повними синонімами "труп" і "покойник" мають зовсім інакше емоційне сприйняття.

Таким чином, навіть досить нейтральний за змістом (семантикою) текст здатний викликати помітне негативне (позитивне) ставлення з боку читача. Обмеженість використання фоно-семантичних систем обумовлена тим, що для кожної вхідної мови мають бути розроблені власні фоно-семантичні системи, оскільки однакові комбінації звуків у різних мовах сприймаються по-різному носіями в різних мовах.Реалізація методів НЛП на морфологічному рівні організації тексту пов'язана з тим що, суфікси та префікси можуть мати самостійне семантичне значення, яке здатне змінювати семантику слова, до якого вони ходять (пор.: монтаж - демонтаж, інформація - дезінформація) або надавати певного семантичного забарвлення (пор.: стрибати - стрибнути, працівники ~ працівнички) [4].

На морфологічному рівні організації тексту, як правило, за рахунок додавання суфіксів і префіксів певного семантичного забарвлення також можна досягти заданого сприймання тексту. Так, наприклад, вживання суфіксів, які надають нейтральним словам іронічно-зневажливого значення: "перше "чудо" безробітні шахтарі, які з ризиком для життя добувають у саморобних дучках і штольнях вугіллячко" (підкреслює жалюгідний стан).

Використання морфологічного рівня ефективно лише для мов з розвинутою словотвірною моделлю - українська, російська, білоруська.Лексичний рівень організації тексту в друкованих матеріалах інформаційно-психологічного впливу представлений найбільш яскраво. Найчастіше ефект впливу здійснюється за рахунок частого повторювання слів з метою "витлумачення" потрібної інформації, вживання слів і словосполучень із прямим (тобто в тому смислі, як ми звикли вживати) негативним або позитивним значенням. Наприклад: у листівці рос., мовою: "...озверевшие ублюдки ...бьют железом по голове".

Широкого розповсюдження отримало також вживання всім зрозумілого специфічного сленгу. Наприклад у статті "Подорож місцями важкого дитинства прем'єра" в описі міст Донбасу:"бритоголові хлопці забивають косяки", "рівень беспредела влад изашкалює", "кандидат від влади хоче засмішити народ", кореспондент агітаційної газети "одержав редакційне завдання побувати на події районнного штибу", на карикатурі - напис на книзі: "Закон в натурі"("Наша столиця", 09.04.).

Розповсюджено також штучне словотворення: прихватизація, утворення абревіатур, які за своєю формою співпадають зі словами з прямим негативним значенням: "ПСУАР - Південно-Східна Українська автономна республіка". Недоліком використання лексичного рівня організації тексту є відсутність прихованості впливу, тобто на перший план виходять емоції та їх передача з боку автора, а не керування емоціями читача. При цьому так звана пряма семантика може спричинити протилежну реакцію сприймання тексту, тобто читач, який має протилежні погляди на ту чи іншу подію, підсвідомо буде вишукувати негатив (підтвердження своїх поглядів) у тексті, де йому жорстко нав'язують те чи інше ставлення.На синтаксичному рівні організації тексту вплив на читача досягається за рахунок побудови специфічних синтаксичних конструкцій. Так, психологами давно доведено, що рекурсивні синтаксичні конструкції викликають пригнічення, а прості речення сприяють активному сприйманню інформації.

Дослідження художніх творів, проведені в [6], показали, що рекурсивні речення, які притаманні творам Достоєвського, викликають у читача стан пригніченості, безвихідності тощо. Найбільш розповсюджений спосіб використання синтаксичного рівня організації тексту в друкованих ЗМІ - використання громіздких синтаксичних конструкцій, що ускладнює сприймання змісту тексту і, як наслідок, читач залишає його поза увагою. Це робиться в тих випадках, коли певну подію необхідно з якихось причин висвітлити, але таким чином, щоб вона залишилась поза увагою громадськості.

Семантичний рівень акумулює негатив чи позитив, який пронизує всі рівні мовної системи, але найбільш проявляється через семантичну забарвленість лексики та їх контекстного подання. Контекстне управління семантичною забарвленістю полягає в тому, що нейтральні за семантикою слова (словосполучення) розміщуються серед слів (словосполучень) з прямою негативною або позитивною семантикою, це дозволяє шляхом встановлення штучних асоціативних зв'язків досягти позитивного чи негативного ставлення до нейтрального поняття, а через нього і до описуваного цим поняттям фрагмента реальної дійсності. Інформаційно-психологічному впливу через семантичний рівень організації тексту притаманні такі ж недоліки, що й при впливі на лексичному рівні, а саме: присутність прямої семантики.

інформаційний нейролінгвістичний програмування острозький стародрук

Размещено на Allbest.ru