Темпоральні тропи як засоби відтворення художнього часу в коротких оповіданнях Рея Бредбері

Як видно з оповідання That Woman on the Lawn [15], ганок стає символом чекання й представляє теперішній час майбутнього: «Wait, he whispered. Come back…» he sat on the porch steps for a while… [15]. Годинник як символ теперішнього часу теперішнього сповіщає про початок і кінець розмови головних героїв: The town clock struck three in the morning far away [15]. Стара фотографія виступає традиційним символом спогадів і прикладом теперішнього часу минулого: There he stared down at the lawn and then at the photograph, very old, very yellowed with age…The image struck his eyes and then his heart [15].

Більшість оповідань письменника написані у минулому граматичному часі, в основному в Past Indefinite та в часових формах типу Perfect: I had hoped that all this would cause him to forgive and forget. No [19]; There was enough time, sure, plenty of time, but he had to be there by noon [7]; She shook their vest, pinched their lapels, jingled their trousers: money rang [12]; «They`ve been sitting on that same bench every night for tears!» [14];

Темпоральна лексика оповідань характеризується, головним чином, спрямованістю у минуле, на зміни, що несе час та на набутий досвід головних героїв: «Twenty years ago! And as for what he looked like, that other one, well» [5]; «Sam just died?» [1]; «Since when? The same bench. And talking like crazy» [14]; An old man, hair white, step slow, face pale. An old man [7].

Отже, особливостями темпоральної структури коротких оповідань Рея Бредбері можна вважати: точність викладення подій у часі, зорієнтований на минуле мовний час, ретроспективні та проспективні часові відступи, символічність на позначення часових відношень та темпоральну орієнтацію головних героїв.

2.2 Типологія темпоральних тропів у художньому тексті: семантичний аспект

Домінантами категорій художнього тексту можуть слугувати стилістичні засоби як носії основної інформації, як матеріальна форма, в якій закодовані образи [29; c.99-100]. Вони, на наш погляд, спричиняють множинність інтерпретацій і здатні передавати основні якісні властивості художнього часу.

Вивчення стилістичних засобів на позначення часу в сучасних коротких оповіданнях Рея Бредбері вважається, на нашу думку, досить цікавим і актуальним.

Будь-які часові відносини реалізуються в оповіданнях письменника за допомогою різноманітних мовних (стилістичних) засобів, зокрема темпоральних тропів, під якими ми, у цій роботі, розуміємо метафори, метафоричні епітети та художні порівняння.

За лінгвістичним словником, троп - це мовний зворот, у якому слово або словосполучення вжиті у переносному значенні і служать засобом досягнення естетичного ефекту виразності в мові художньої літератури [7; c.313].

Літературознавчий словник дає, в свою чергу, таке тлумачення: троп - слово, вживане у переносному значенні для характеристики будь-якого явища за допомогою вторинних смислових значень, актуалізації його «внутрішньої форми»[10; с.695-696].

Н.В.Ярова вважає, що сучасний когнітивний етап розвитку теорії тропів дає можливість класифікувати тропи, відштовхуючись від єдиного когнітивного процесу - аналогового осмислення світу людиною, а розбіжності між тропами шукати в лінгвокогнітивних операціях, які впливають на структуру конкретного художнього засобу. Виділення когнітивного процесу аналогового осмислення дійсності як головного (що містить операцію порівняння) дозволяє визначити в семантиці всіх тропів спільні структурні елементи: означене, означувальне та основу порівняння [34; с.6].

Т.В.Череповська називає ці компоненти референт, корелят та концептуальна основа відповідно [32; с.335]. Умовно це виглядатиме так, як зображено на рис. 7.



Рис. 7

Зазвичай, перенесення значень слів розуміють як тричленну структуру типу П₁>Р>П₂, де П₁ - початкове слово, Р - слово-результат та П₂ - проміжне поняття, спільне та властиве для П₁ і П₂.

Результат проведених нами лінгвокогнітивних процедур на часово-просторовій основі (пошук подібностей і відмінностей, знаходження аналогій у відношеннях між сутностями суб'єкта і об'єкта, відшукання аналогій між ситуаціями та подіями, доповнення, редукція, зіткнення, злиття тощо) дозволяє виділити групу темпоральних тропів, у яких відбувається перенесення значення слова (словосполучень) за принципом їх часової подібності. Вони, як і решта тропів, складаються з трьох основних компонентів: те поняття, що підлягає порівнянню (the tenor, референт, означене); те поняття, що залучається до порівняння і назва якого фігурує в тропі (the vehicle, корелят, означувальне); основа порівняння (the foundation, концептуальна основа).

Для того, щоб сприйняти сукупність тропів як певну систему, необхідно знайти в ній ознаки, що притаманні будь-якій системі. До них належать:

1) цілісність системи при елементному складі (у даному випадку цілісність системи забезпечується семантичним інваріантом різних тропів - елементів системи);

2) закріплене за системою середовище застосування (у даному випадку - мова);

3) наявність сталих зв'язків, що утворюють структуру системи (сталість зв'язків у даному випадку розуміється як можливість взаємних трансформацій тропів у межах усієї тропіки);

4) можливість характеристики структури системи як по вертикалі (парадигматичні відношення), так і по горизонталі (синтагматичні відношення), причому в першому випадку визначаються різні рівні системи і встановлюється ієрархія цих рівнів (морфологічного, лексичного, словотвірного, синтаксичного).

Метафора була і залишається ключовою проблемою тропології [27; c.11]. Її називають ключовим елементом стилю, засобом вираження авторського бачення світу, засобом зображення національної картини світу. Сучасні дослідники все частіше розглядають метафору як ключ до розуміння процесів мислення та пізнання, називаючи її «цілющим джерелом для дослідження розуміння», а механізми метафоризації - «полігоном, на котрому досліджується когнітивна діяльність людини, заснована на її здатності розпізнавання та розуміння мовних виразів»[26; c.5]. Метафора причетна до структури й змісту свідомості, мислення, пізнання, розуміння, інтерпретації, адже виникає в силу глибинних особливостей людського мислення [6; c.11]. З другого боку, зрозуміти метафору - означає до якоїсь міри подумки прослідкувати шлях її створення, а це неминуче вимагає розумового зусилля в подоланні несумісності значень та відновленні смислової гармонії [32; c.335].

Метафора являє собою відношення між двома значеннями слова. В структурі метафори особливо виразно проявляється співвідношення між всезагальним, загальним та особливим в мові. Перенесення значення може відбуватися як в етимології слова, так і в багатозначності слів, в фразеологічних одиницях і вживанні слова.

Метафора робить абстрактне більш зрозумілим. Не випадково одним з магістральних шляхів метафоричного переносу є перехід від конкретного до абстрактного, від матеріального до духовного. Вона являється універсальним предметом мислення і пізнання світу у всіх сферах діяльності. Завдяки метафорі мова являє собою систему в постійному процесі змін та перетворень, при цьому використання метафори слугує однією з особливостей, які відрізняють мову від природних знакових систем.

Формальний аспект метафори проявляється на рівні морфології і синтаксису. В мові формується велика кількість словотвірних засобів створення метафоричних номінацій. Такими є різноманітні способи вираження, уподібнення, порівняння, наприклад, в англійській мові це суфікси -shaped (egg-shaped, V-shaped), -like (jelly-like, ghostlike), in the form of (in the form of sphere) тощо. Деякі парадигматичні форми також здатні виражати метафоричні значення, наприклад running water, disadvantaged areas. Метафоричні номінації часто реалізуються при переході слова з однієї частини мови в іншу: deep knowledge, stone dead, to snake the way і т.д. [6; с.17-19].

Метафора є тропом, в якому лише одне з імен, що зіставляються (найчастіше - суб'єкт), виражене експліцитно, а друге (об'єкт) - імпліцитно. Виходячи з цієї категоріальної ознаки, тільки епітетні конфігурації з імпліцитним об'єктом порівняння повинні бути віднесені до метафоричних епітетів [17; с.8].

Ми поділяємо думку Л.А.Турсунової про те, що в основі метафоричних епітетів лежить взаємодія предметно-логічного і контекстуального значення слова, що поєднуються відношеннями подібності. Так, наприклад, у словосполученні a green field [5], де слово green вжито у значенні «зелень», можна виділити наступні семи: рослина, певна форма, зелений колір, смак, тонкий свіжий аромат. В словосполученні a green field в значенні слова green під впливом слова field відбувається перерозподіл сем: сема предметної віднесеності «затемнюється» і на передній план виходить сема кольору [30; с.12-13].

Одним із видів метафоричного епітету виступає персоніфікований епітет, в основі якого лежить перенесення властивостей та вмінь живих істот на неживі предмети. Так, в буквосполученні the chairs shivered [20] дієслово to shiver, яке, зазвичай, вживається тільки з живими істотами, містить в своїй смисловій структурі сему «одухотворення». Під впливом епітетів сему «одухотворення» набуває і слово chairs, що постає перед читачем як жива істота.

Різновидом персоніфікованих епітетів являються антропонімічні епітети, які «приписують» неживим предметам чи тваринам якості, що властиві лише людині, наприклад time will tell [5] тощо.

Художнє порівняння часто ототожнюють з метафорою, називаючи її при цьому «a compressed simile»[36; c.84]. Проте порівняння, на відміну від метафори, є тропом уподібнення, в якому як суб'єкт порівняння, так і його об'єкт обов'язково виражені експліцитно.

Д.У.Ащурова розглядає порівняння як лінгвокогнітивну операцію, яка включає атрибутивне, релятивне та ситуативне мапування. Ця операція тлумачиться як проектування одного поняття на інше в межах різних концептуальних областей знання або ж відшукування частини чи цілого в одній і тій самій концептуальній сфері на підставі їх схожості або подібності [1; с.10].

Атрибутивне мапування - це лінгвокогнітивна операція проектування ознак і властивостей складової об'єкту на відповідні ознаки і властивості складової суб'єкту порівняння. Такий вид мапування є найстійкішим лінгвокогнітивним механізмом формування порівняння, оскільки сканування ознакової (атрибутивної) подібності є першим етапом мисленнєвої діяльності людини, наприклад: «You used to be taller than me» he said [5]; …wearing his tongue half out of his mouth like a loosely tied cravat [15]; …not spread on neighbor fields but dumped as sludge down Themes [16].

Релятивне мапування - це лінгвокогнітивна операція проектування відношень причинно-наслідкового характеру, що зумовлюють виділення втілених у суб'єктному і об'єктному компонентах подібних станів і дій. Наприклад, порівняння the orchestra hummed like a serene flight of bees [12] та the rain swarmed over us [6] є результатом проектування дій, властивих комахам, на дії, що приписуються таким поняттям як «оркестр» та «дощ». Релятивне мапування як лінгвокогнітивна операція, що прокладає аналогію за спільністю дій та станів, об'єктивується у цьому прикладі дієсловами hum та swarm.

Ситуативне мапування - у дослідженні Д.У.Ащурової тлумачиться як лінгвокогнітивна операція виокремлення у складовій об'єкта порівняння властивих йому ситуацій та подій, що проектуються на ситуації та події його суб'єкта: …the downpour was followed bу…blow of lightning…as if ten thousand flashbulbs had been fired off [8]. У наведеному прикладі порівнюються процеси спалаху блискавки та перегоряння ламп. Ситуативне мапування у даному випадку актуалізується лексичними одиницями blow of lightning та flashbulbs fired off, які порівнюються між собою через сполучник as if як окремі ситуації.

Методом суцільної вибірки з текстів оповідань, було одержано близько 60 одиниць темпоральних тропів. Одержані тропи було розподілено згідно класифікації Т.В.Череповської за сімома семантичними групами на позначення часу, а саме [32; с.336-337]:

Протистояння впливу часу: …all of the great set buildings like prehistoric dinosaurs [11] - зіставляються поняття «стійкі, нерухомі будівлі» (референт (надалі Р)) та «доісторичні динозаври» (корелят (надалі К)) на основі спільної ознаки «незмінність протягом тривалого часу, однаковість» (концептуальна основа (надалі О)) (порівняння, ситуативне мапування); …hot August rain that washed away the old to find a brand-new me [2]: «змити все старе» (Р) + «знайти нову себе» (К) = «омолодження» (О) (метафора); Damn, oh, damn your warm blood, damn your wild soul! [15] «гаряча кров» (Р) + «дика душа» (К) = «молодість» (О) (епітет); …a fresh, new, stunningly handsome friend to Dorian…I'M not turning to rust [4]: «свіжий, новий друг» (Р) + «людина, яка не ржавіє» (К) = «незіпсованість часом, протистояння його впливу» (О) (епітет);

Фізичні зміни, руйнація під впливом часу: An old man, hair white, step slow, face pale. An old man [7]: «літній чоловік» (Р) + «сиве волосся» (К) + «повільні кроки» (К) + «бліде обличчя» (К) = «старість» (О) (порівняння, релятивне мапування); …I pursued looking at this wrinkled suit and frayed shirt cuffs [3]: «поморщений костюм» (Р) + «зношені манжети» (К) = «знищення протягом певного часу» (О) (метафора); …as calm as a mummy, as quiet as an unwired old telephone pole [19]: «спокійний, як мумія» (Р) + «тихий, як старий телефонний стовп» (К) = «давнина» (О) (порівняння, атрибутивне мапування); The old man exhaled frail ghosts from his thin nostrils [8]: «крихкі, кволі привиди» (Р) + «худорляві ніздрі» (К) = «глибока старість, очікування смерті» (О) (метафора/епітет); «With all my withered heart and soul» … «old lily-white iron-maiden wife…» [17]: «зів'яле серце і душа» (Р) + «стара лілейно бліда дружина» (К) = «очікування смерті після довго прожитого життя (О) (метафора);

Пасивне підкорення впливу часу, відмова від боротьби: The time wind roared, the room emptied [9]: «крик часового вітру» (Р) + «кімната, яка звільнилась» (К) = «логічний перебіг подій у часі» (О) (епітет); The pendulum on the wall clock slid back and forth, shining, with the merest of sounds [5]: «настінний годинник» (Р) + «ковзання маятника взад вперед» (К) = «стабільність» (О) (метафора); There was a long silence from the steps leading down into on old black-and-white Los Angeles [1]: «довга тиша» (Р) + «старий, чорно-білий Лос Анджелес» (К) = «зміна тривалим часом» (О) (метафора/епітет); But how much better the dying game…how long has this assassination plot of yours been active [17]: «відмираючи гра» (Р) + «смертельний сюжет» (К) = «фатальний кінець існування, зустріч смерті» (О) (епітет); …nights passed into weeks and the weeks leaned from summer into the first days of autumn…[13]: «ночі, що перетворились у тижні» (Р) + «літні тижні, що перейшли у перші дні осені (К) = «логічний, сталий часовий потік» (О) (метафора);

Окрім вищезгаданих основних семантичних груп, нами виділено також і малочисельні, а саме:

Сприйняття майбутнього без страху: …the roads like future roads, paths like tomorrow's paths [16]: «дороги в майбутнє» (Р) + «майбутня стежки у завтрашній день» (К) = «впевненість в майбутньому, готовність прийняти його таким, яким воно буде» (О) (порівняння, релятивне мапування); Time will tell us what the future has prepared [5]: «час, який говорить» (Р) + «майбутнє, яке щось готує» (К) = «згода з тим, що принесе час» (О) (епітет);

Сприйняття плину часу залежно від психічного стану героя, бажання сповільнити або прискорити його: …wiring circuitries of impossible pasts and as yet untouchable futures [9]: «неможливість вернути минуле» (Р) + «недосяжне майбутнє» (К) = «хід нога в ногу з часом» (О) (епітет); Very hot day, six. Very cold day, not so it freezes, but…[8]: «гарячий день» (Р) + «холодний день» (К) = сприйняття пір року» (О) (метафора); …and sun ran as invisible as time itself [18]: «сонце, яке біжить» (Р) + «невидимий час» (К) = «швидкоплинність часу» (О) (порівняння, атрибутивне мапування);

Концепції часу автора та героїв оповідань: …he prolonged himself on the largest bed in history [4]: «розтягнути, подовжити себе» (Р) + «ліжко історії» (К) = «вічність» (О) (метафора);

Психічні метаморфози у свідомості, спричинені плином часу та змінами, що він несе: …I have replenished my soul and psyche, completed the reworking of my entire flesh? Blood and bones [2]: «переоснащення тіла» (Р) + «наповнення душі, психіки» (К) = «корисний досвід, збагачення протягом часу» (О) (епітет);

Отже, найбільш численними групами тропів є протистояння впливу часу, фізичні зміни, руйнація під впливом часу та пасивне підкорення впливу часу, відмова від боротьби що підкреслює суттєвість впливу часу на героїв оповідань. Найчастотнішими референтами є людина та часова абстракція, корелятами - предмети, метафоричними переносами - часова абстракція -предмет та людина - предмет.

Реймонд Дуглас Бредбері володіє індивідуальним секретом створення темпоральних тропів, залучаючи до цього процесу все нові та нові групи лексики. Тут виявляє себе стильова система митця і світ його індивідуальних образів. Неочікуваність образних порівнянь зростає зазвичай в тих випадках, коли загальна ознака виявляється у понять та явищ, що належать як до далеких семантичних класів, так і до різних семантичних рівнів.

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

Робота присвячена вивченню темпоральної структури художнього тексту, а саме, визначенню інваріантних властивостей художнього часу та семантичному аналізу темпоральних тропів як засобів відтворення різних часових аспектів у сучасних коротких оповіданнях Реймонда Дугласа Бредбері.

У першому розділі обґрунтовано поняття темпоральної структури художнього тексту, уточнено зміст поняття «художній час» як окремої текстової категорії та виявлено його основні інваріантні властивості.

Проведене порівняння властивостей художнього часу та часу реального доводить, що час художній можна розглядати як особливу темпоральну модель, яка характеризується притаманними тільки їй особливостями, своєрідно переплетеними з базовими параметрами часу реального.

Часова орієнтація оповіді визначає характер використаних автором твору мовних засобів. Основа художньої діяльності - це відображення (непряме, не дзеркальне, складне) об'єктивної дійсності. Час - це четвертий вимір будь-якої фізичної події, фундаментальною властивістю якого є однонаправленість. Художній час не є історичним, однак історичний час прямо або опосередковано відображається в творі мистецтва. Він формує соціальний характер висвітлення дійсності. Художній час - це невід'ємний елемент художнього відображення світу, форма існування сюжету, категорія розвитку дії. Він являє собою численність індивідуальних часів і встановлених часових залежностей між окремими часами. Художній час - це складне переплетення трьох порогів сприйняття - автора, читача і персонажів [28; с.17].

На відміну від часу реального, художній час може бути як одномірним (реалізується в творах, де розвивається одна лінія оповіді і для впорядкування всіх подій використовують лише одну точку відліку), так і багатомірним. Він є поєднанням безперервності та перервності, може бути зупинений рукою письменника та рухатись як вперед (проспекція), так і у зворотному напрямку (ретроспекція).

Не менш важливою властивістю художнього часу, на відміну від часу реального, є можливість стягнення (концентрація) і розтягнення (розмиття), тобто, злам однієї з найбільш фундаментальних властивостей реального часу - впорядкованості.

У другому розділі конкретизуються художні особливості сучасних коротких оповідань Рея Бредбері, аналізується їх темпоральна структура, визначається й обґрунтовується поняття темпоральних тропів як найбільш поширених мовних засобів реалізації категорії художнього часу. Результат проведеного нами структурно-кількісного, інформативно-композиційного та стилістичного аналізу доводить, що сучасним коротким оповіданням Рея Бредбері властиві: належність до типу «оповідання-мініатюра», кількісне відношення мови персонажів до мови автора у межах 70%-60% - 30%-40% відповідно, повна сюжетна структура, обмежена кількість персонажів і стислість описів та структурно-композиційна неподільність.

Дослідження особливостей темпоральної структури оповідань Рея Бредбері дали можливість стверджувати, що головними ознаками короткої прози цього письменника є: точність викладення подій у часі, зорієнтований на минуле мовний час, ретроспективні та проспективні часові відступи, символічність на позначення часових відношень та темпоральна орієнтація головних героїв.

Плин часу, трагічні зміни, що непомітно підкрадаються, підкорення їм та боротьба з ними - теми оповідань Рея Бредбері. Письменник розкриває внутрішній світ героїв крізь призму сприйняття ними часу, тобто їх темпоральний горизонт. Ці часові відносини реалізуються в художньому тексті за допомогою темпоральних тропів.

Темпоральні тропи виступають як мовні засоби перенесення значень слів (словосполучень) за принципом їх темпоральної (часової) подібності. Вони складаються з трьох основних компонентів: те поняття, що підлягає порівнянню (the tenor, референт, означене); те поняття, що залучається до порівняння і назва якого фігурує в тропі (the vehicle, корелят, означувальне); основа порівняння (the foundation, концептуальна основа).

Одержані у результаті стилістичного аналізу тропи було розподілено за сімома семантичними групами на позначення часу, найчисленнішими з яких були: протистояння впливу часу, фізичні зміни, руйнація під впливом часу та пасивне підкорення впливу часу, відмова від боротьби, що свідчить про суттєвий вплив часу на героїв оповідань, а отже на особливість художнього часу.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Ащурова Д.У. Лингвистическая природа художественного сравнения/На материале английского языка / Автореф. дис.…канд. филол. наук. - М., 1970. - 22с.

2. Бабелюк О.А. Short story як основний тип тексту американської постмодерністської художньої прози малої форми/STUDIA GERMANICA ET ROMANICA: Іноземні мови. Зарубіжна література. Методика викладання. - Донецьк., 2005, том 2, №3(6). - С.5-15

3. Бабенко Л.Г. Филологический анализ текста. Основы теории, принципы и аспекты анализа. - М.: Академический Проект; Екатеринбург: Деловая книга, 2004. - 464 с.

4. Бредбері Р. - http://raybradbury.ru/library/

5. Бахмутский В. О пространстве и времени во французском реалистическом романе XIX века (Бальзак и Флобер) // Проблемы времени в искусстве и кинематографе. - М.: Наука, 1972. - С. 40-52.

6. Гак В.Г. Метафора: универсальное и специфическое // Метафора в языке и тексте / Общ. Ред. В.Н. Телии. - М.: Наука, 1988. - С.11-26

7. Ганич Д.І., Олійник І.С. Словник лінгвістичних термінів. - К.: Вища школа, 1985. - 360с.

8. Головина Е.В. К проблеме времени и пространства в литературе и языкознании. - http://university-alt.tversu.ru/ conference_jubilee/kaf_inostr_iaz_gum_ fak/Golovina.doc

9. Горенко О.П. Еволюція ідейно-художніх особливостей прози Р.Д.Бредбері: Автореф. Дис…канд.філол. наук:10.01.04/АН України, Ін-т літератури ім. Т.Г.Шевченкаю - К., 1993. - 15с.

10. Гром'як Р.Т., Ковалів Ю.І. Літературознавчий словник-довідник. - К.: ВЦ «Академія», 1997. - 752 c.

11. Колесникова Л. Конструктивні потенції художнього часу // Людинознавчі студії. Збірник наукових праць ДДПУ. - Вип.4. - Дрогобич: Вимір, 2001. - С. 145-154

12. Кухаренко В.А. Інтерпретація тексту. - Вінниця: Нова книга, 2004. - 261 с.

13. Лихачев Д.С. Историческая поэтика русской литературы. - М.: Изд-во «Алетейя», 1997. - 158 с.

14. Медриш Д.Н. Литература и фольклорная традиция. - Саратов: Изд-во Саратовского ун-та, 1980. - 296 с.

15. Мерло-Понти М. Временность // Единство места времени и действий. Сборник статей. - http://philosophy.allru.net/perv235.html

16. Обелець Ю.А. Темпоральна структура можливих світів художнього тексту (на матеріалі англомовної прози): Автореф. Дис. ... канд. філол. наук. - Одеса., 2006. - 21с.

17. Онопрієнко Т.М. Епітет в системі тропів сучасної англійської мови (семантика, структура, прагматика): Автореф. Дис. ... канд. філол. наук / Харківський національний ун-т ім. В.Н. Каразіна. - Харків, 2002. - 19с.

18. Павленко Т.М. Час і пам'ять у творах Рея Бредбері// Гуманітарний вісник. - Серія: іноземна філологія. - Число 9. - Черкаси, 2005. - С. 79-82.

19. Павленко Т.М. Символіка оповідань Рея Бредбері//Всесвітня література та культура №7-8. - 2006. - С. 44-46

20. ПодвезькоМ.Л., Балла М.І. Англо-український словник. - К., «Радянська школа» 1974., 660с.

21. П'ятничка Т.В. Категорія теперішності та засоби її реалізації в англомовному художньому дискурсі(на матеріалі прозових творів ХІХ - ХХ століть): Дис. ... канд. філол. наук. - Львів.: ЛНУ ім.. І.Франка, - Львів, 2005. - 201с.

22. Рикер П. Время и рассказ: В 2-х т. - М. - СПб.: Университетская книга, 1998. - Т.1:Интрига и исторический рассказ. -313с.

23. Словник іншомовних слів/під ред. О.С.Мельничука. - К., головна редакція української радянської енциклопедії. 1985. - 966с.

24. Суслова Н.В., Усольцева Т.Н. Новейший литературоведческий словарь-справочник для ученика и учителя. - М.: ООО ИД «Белый ветер». - 2003. - 152 с.

25. Тарасова Е.В. О многоаспектной природе времени (время физическое, перцептуальное, языковое, художественное и лингвистическое) // Человек и речевая деятельность. Вестник Харьковского университета. - Харьков, 1989. - С. 33 - 37.

26. Телия В.Н. Передмова // Метафора в языке и тексте/ Общ. Ред. В.Н. Телии. - М.: Наука, 1988. - С.3-10.

27. Тимошенко Ю.В. Метафора в структурі художньої свідомості: Автореф. Дис. ... канд. філол. наук. - К.: Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка, 2001. - 20с.

28. Тураева З.Я. Категория времени. Время грамматическое и время художественное. - М.: Высшая школа, 1979. - 220 с.

29. Тураева З.Я. Лингвистика текста. - М.: Правда, 1986. - 127с.

30. Турсунова Л.А. Структурные типы и стилистические функции эпитета в языке английской художественной литературы ХХ века: Автореф. Дис. ... канд. филол. наук. - М., 1974. 23с.

31. Федосова Т.В. Образы и концептуальные метафоры времени в постмодернистской прозе. - http://e-lib.gasu.ru/vmu.arhive/2004/01.44.html

32. Череповська Т.В. Компаративні тропи як засіб реалізації категорії часу в романі Енн Тайлер «Той хто накручує годинники»// Гуманітарний вісник. - Серія: іноземна філологія. - Число 9. - Черкаси, 2005. - С.335-337.

33. Шпетный К.И. Лингвостилистические и структурно-композиционние особенности текста краткого рассказа (на материале американской литературы). Автореф. Дисс. ... канд. филол. наук. -М., 1980. - 24 с.

34. Ярова Н.В. Компаративні блоки у сучасній американській поезії: лінгвокогнітивний аспект: Автореф. Дисс. ... канд. філол. наук / Київський національний лінгвістичний ун-т. - К., 2003. - 19с.

35. Fraisse Paul. The Psychology of Time. - N.Y.: Harper and Row Publishers, 1963. - 210 p.

36. Khekalo M.A. English Stylistics. - Суми: ДПУ ім. А.С. Макаренка, 2003. - 136с.

СПИСОК ДЖЕРЕЛ ІЛЮСТРАТИВНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Bradbury R. Another Fine Mess. - http://raybradbury.ru/library/story/95/2/0/

2. Bradbury R. At the End of the Ninth Year. - http://raybradbury.ru/library/story/95/1/0/

3. Bradbury R. Bug. - http://raybradbury.ru/library/story/96/4/0/

4. Bradbury R. Dorian in Excelsis. - http://raybradbury.ru/library/story/95/4/0/

5. Bradbury R. Exchange. - http://raybradbury.ru/library/story/96/15/0/

6. Bradbury R. Finnegan. - http://raybradbury.ru/library/story/96/2/0/

7. Bradbury R. First Day. - http://raybradbury.ru/library/story/02/07/0/

8. Bradbury R. Free Dirt. - http://raybradbury.ru/library/story/96/3/0/

9. Bradbury R. Last Rites. - http://raybradbury.ru/library/story/94/6/0/

10. Bradbury R. Once More, Legato!. - http://raybradbury.ru/library/story/95/5/0/

11. Bradbury R. Other Highway. - http://raybradbury.ru/library/story/96/8/0/

12. Bradbury R. Quicker than the Eye. - http://raybradbury.ru/library/story/95/6/0/

13. Bradbury R. Remember Sasha?. - http://raybradbury.ru/library/story/96/9/0/

14. Bradbury R. Tкte- а-tкte - http://raybradbury.ru/library/story/02/14/0/

15. Bradbury R. That Woman on the Lawn. - http://raybradbury.ru/library/story/96/1/0/

16. Bradbury R. The Ghost in the Machine. - http://raybradbury.ru/library/story/96/6/0/

17. Bradbury R. The Very Gentle Murders. - http://raybradbury.ru/library/story/94/2/0/

18. Bradbury R. The Witch Door. - http://raybradbury.ru/library/story/95/7/0/

19. Bradbury R. Underseaboat Doctor. - http://raybradbury.ru/library/story/94/1/0/

20. Bradbury R. Zaharoff/Richter Mark V. - http://raybradbury.ru/library/story/96/10/0/

Summary

The research focuses on the investigation of the category of artistic time and temporal tropes as linguistic devices of its realization in Ray Bradbury's short stories.

A given problem becomes especially actual in the postmodern prosaic background against which it stands out specifically. That's why the search for conformity between the category of artistic time and linguistic devices of its realization is actual in this research.

The aim of the research consists in the investigation of temporal tropes as the devices of the realization of artistic time and presupposes the solution of the following tasks: 1) to make out the notion «artistic time» as a textual category; 2) to single out its properties in the comparison with the real time; 3) to make a clear-cut definition of «short story» and look into its peculiarities in Ray Bradbury's prosaic works; 4) to define the temporal structure of Ray Bradbury's short stories; 5) to make out a distinct definition of temporal tropes and classify them in semantic temporal groups.

Under the object in this research we understand the temporal tropes (temporal metaphors, epithets and comparisons) and their stylistic and semantic properties as the subject of the research.

The methodology of the diploma paper is based on the functional and complex approach to the modern Ray Bradbury's short stories which serve as the material of the work. The usage of the elements of the componential analysis helped to define the foundations of compared tropes; the lingual-stylistic analysis served to look into stylistic and contextual peculiarities of short stories and their influence on the artistic time; quantitative methods made the result of the research more precisely.

The paper consists of the introduction, two main parts, general conclusions and the list of used scientific and artistic literature.

The firs part «The temporal structure of the artistic text: real time vs. artistic time» consists of two paragraphs devoted to the concrete expression of the category of artistic time in the background of clear-cut definitions of such main notions as «linguistic time», «lexical time» and «grammatical time».

The linguistic time is considered to be the system of devices of different language levels which convey any temporal relations. Among such language levels the main are lexical and grammatical. Hence linguists define grammatical and lexical time.

Lexical time is a unity of devices to express temporal correlations by means of temporal lexical units (nouns, adverbs, adjectives, idioms phraseological units etc.).

Grammatical time (tense) is interpreted to be a unity of grammatical devices to express the time. In this research the grammatical time is taken to consideration as a category which consists of two aspects: syntactic (time of a sentence) and morphological (time of a verb).

The artistic time comes out to be a category of the highest rank and subordinates the lexical and grammatical time. It appears as the result of a temporal modeling of different textual time aspects, is realized through the linguistic units which are somehow connected with the temporal relations and subordinated by the context. The artistic time unlike the linguistic time exists only within the textual scopes and expresses the peculiarities of its plot.

In contrast to the real time one may observe the invariant properties of the artistic time. Unlike the real time it may be both one-stage (with only one narrative line) and multi-stage (with more than one parallel narrative line); the artistic time may be also broken (the description of an episode or event is broken off for the further cast of light on it) and unbroken (with a stable stream of described events); it may be «freezed» by the author, aimed either in the past (flashback) or in the future (foreshadowing); the artistic time is usually out of order (the description of events may start from the end, beginning or even the climax) and may be concentrated or prolonged.

The second part of the research consists of three paragraphs which focus on the artistic peculiarities of short stories by Ray Bradbury, their temporal structure and temporal tropes as the most widely spread stylistic devices to express the artistic time.

According to the word-amount classification all the modern Ray Bradbury's short stories may be referred to the type «short-story - miniature». Due to the lapidary style of their plots the number of characters is normally low (no more than 2-3), the descriptions are usually short and brief and the percentage of the characters' speech is higher than the author's. Nevertheless the plot of any short story remains unbroken i.e. has a complete plot structure.

The temporal structure of Ray Bradbury's short stories is mostly defined by the temporal orientation of their characters. They mostly live in the past, sometimes in the present or future, some of them have lost their time orientation. All these conceptual temporal divergences provoke a great number of flashbacks and foreshadowings For Ray Bradbury's short stories are peculiar reminiscent, cumulative and introductive types of flashback and formulaic, forecasting and dubious types of foreshadowing. The basis of flashbacks and foreshadowings form the punctual exposition of the describing events, orientation of the linguistic time and also the symbolic transference.

The artistic time is the most distinctly represented by temporal tropes, which, in this research, are considered to be metaphor, metaphoric epithets and comparisons. A temporal trope is a stylistic device and consists in the transference of a word meaning due to the principle of its temporal resemblance and relationship. It, as well as any other trope, consists of three elements: the tenor, the vehicle and the foundation.

In the root of temporal metaphor lies the transference which is based upon temporal similarity of the objects (e.g. time goes, a day has died, the pendulum slid back and forth etc.). Temporal metaphoric epithets describe objects expressively but there is a temporal interaction between the subjective-logical and contextual meanings of a word (e.g. withered heart, warm blood and wild soul etc.). Temporal comparisons are considered to be a projection of one particular notion onto another within a temporal area due to their similarity or resemblance. Any comparison bases upon an attributive, relative or situated mapping as a lingual-cognate operation of the projection.

While investigating the texts of Ray Bradbury's modern short stories were selected more than 60 units of temporal tropes. They were classified according to seven semantic temporal groups, the most numerous of which were: a voluntary submission by the time, physical changes and destruction caused by the time and the resistance to the time influence.

Zusammenfassung

Die Arbeit konzentriert sich auf die Forschung der Kategorie der kьnstlerischer Zeit und temporale Wanderwege wie seine linguistische Realisierungsmitttel in Ray Bradbury's kurzen Erzдhlungen.

Das laufende Problem wird besonders aktuell in postmodernischer kьnstlerischer Prosa wo es sich spezifisch zeigt. Deshalb ist die Suche nach Ьbereinstimmung zwieschen der Kategorie der kьnstlerischer Zeit und seinen linguistischen Realisierungsmitttel aktuell.

Das Arbeitszweck besteht in der Forschung von temporale Wanderwege wie die linguistische Realisierungsmitttel der kьnstlerischer Zeit und zieht die volgende Aufgaben in Betracht: 1) was versteht man unter dem Begriff «kьnstlerische Zeit»; 2) bestimmen die Haupteigenschaften der kьnstlerischen Zeit im Vergleich zur realen Zeit; 3) definieren den Begriff «kurze Erzдhlung» und forschen die Ray Bradbury's kurze Erzдhlungen; 4) beschreiben die Eigenschaften der temporalen Struktur in Ray Bradbury's kurzen Erzдhlungen; 5) was versteht man unter dem Begriff «temporale Wanderwege» und teilen sie in semantischen Gruppen ein.

Unter dem Objekt in dieser Forschung versteht man die temporale Wanderwege (Metapher, Epitheta und Vergleiche) und ihre stylistisch-semantische Eigenschaften wie das Subjekt des Werkes.

Die Methoden der Diplomarbeit basieren sich auf den funkzionalen und kompliuirten Ansдtzen zu den modernen Ray Bradbury's kurzen Erzдhlungen die, in dieser Arbeit, als Unterlagen dienen. Die elemente des bestandteiligen Analyses half die Grьnde temporale Wanderwege zu bestimmen; das linguo-stylistische Analyse diente um die stylistische und kontextuelle Eigenschaften von kurzen Erzдhlungen zu forschen und ihr BeeinflьЯ auf die kьnstlerische Zeit zu beobachten; die quantitive Methoden - um die Resultate der Forschung zu prдzisieren.

Die Arbeit besteht aus der Einteilung, zwei Hauptteilen, gesamten SchluЯfolgerungen und der Literaturliste.

Der erste Teil genannt «Die temporale Struktur des kьnstlerischen Textes: die reale Zeit und die kьnstlerischer Zeit» besteht aus zwei Paragraphen die den Begriffen «kьnstlerische Zeit», «linguistische Zeit», «lexikalische Zeit» und «grammatische Zeit» gewidmet sind.

Die linguistische Zeit wird als Mittelsystem der verschiedenen sprachlichen Niveaus betrachtet die temporale Beziehungen ьbertragen. Zwieschen solchen sprachlichen Niveaus die grьndliche sind das lexikalische und das grammatrische. Daher unterscheidet die linguistische Wissenschaft die und lexikalische Zeiten.

Lexikalische Zeit ist die Zusammenfassung der Mittel die tenporale Korrelationen mit der Hilfe der lexikalischen Einheiten (Substantive, Adjektive, phraseologische Verbindungen usw.) ьbertragen.

Grammatische Zeit wird wie die Zusammenfassung der grammatrischen Mittel die Zeit ausdrьcken interpretiert. Die grammatrische Zeit wird in dieser Forschung beachtet wie die Kategorie die aus zwei Gesichtspunkten besteht und zwar syntaktische und mirphologishe.

Die kьnstlerische Zeit zeigt sich wie die hochste und wichtigste textuelle Kategorie von der die lexikalische und grammatrische Zeiten abhдngig sind. Das erscheint infolge der temporallen Modellierung der verschiedenen textuellen Aspekten. Das wird durch linguistische temporale Einheiten die im Rahmen des Kontextes existieren ausgedrьckt.

Im Vergleich zur realen Zeit kann maqn die einige Eigenschaften der kьnstlerischen Zeit beobachten.

Im Unterschied zur realen Zeit, die kьnstlerische Zeit kann nicht nur einmдЯig sondern auch mehrmдЯig sein; man kann die kьnstlerische Zeit abbrechen oder «frieren», das kann in Vergangenheit, Gegenwart oder in Zukunft gerichtet sein. Die kьnstlerische Zeit ist meistens ordnungsloЯ und kann konzentriert oder verlangert sein.

Der zweite Teil «Temporale Wanderwege wie die Realisierungsmittel der kьnstlerischen Zeit in Ray Bradbury's kurzen Erzдhlungen» besteht aus 3 Paragraphen die sich augf das Volgende konzentrieren: die kьnstlerische Eigenheiten der modernischen Ray Bradbury's kurzen Erzдhlungen, ihre temporale Strukturen und temporale Wanderwege wie die verbreichliste stylistische Mittel zum Ausdruck der kьnstlerischen Zeit.

Laut der Wortzahlsklassifikazion gehцren alle moderne Ray Bradbury's kurze Erzдhlungen zum Typus «kurze Erzдhlung - Miniatur». Aufgrund des kurzen Stil ihre Heldenzahl ist gewцhnlich klein (nicht mehr als 2-3), die Beschreibungen sind meistens gedrдngt und knapp, der Prozentsatz der Heldenssprache ist hoher als der Author's. Dennoch bleibt ihre Handlunsstruktur vollzдhlig.

Die temporale Struktur der modernen Ray Bradbury's kurzen Erzдhlungen wird von der temporalen Orientazion ihrer Helden bestimmt. Sie meistens leben in der Vergangenheit, manchmal in der Gegenwart oder in der Zukunft, manche haben ihre zeitliche Orientazion verloren. Diese alle temporale Abweichungen verursachen zahlreiche Ruck- und Vorblenden. Fьr Ray Bradbury's kurze Erzдhlungen sind charachteristisch solche Typen der Ruck- und Vorblenden, und einleitende Ruckblenden und voraussagende und zweifelhafte Vorblenden. Zugrunde der Ruck- und Vorblenden liegen das pьnktliche Aussprechen der beschreibenden Ereignisse, die Orientazion der linguistischen Zeit und auch die symbolische Ьbertragungen.

Die kьnstlerischer Zeit ist am besten durch die temporale Wanderwege ausgedrьckt, unter den, in dieser Arbeit, versteht man Metapher, Epitheta und Vergleiche. Temporale Wanderwege ist ein linguistisches Ьbertragungsmittel lait des Prinzips ihrer temporalen Дhnlichkeiten. Das, wie auch andere Wanderwege, besteht aus 3 Hauptteilen: dem Attribut, dem Medium und dem Grund.

Zugrunde des temporalen Metaphers liegt die Ьbertragung laut der temporalen Дhnlichkeit zwieschen Objekten. Das temporale metaphorishe Epitheta beschreibt das Objekt expressiv aber hier existiert die Wechselwirkung zwieschen den subjektiv-logischen und kontextuellen Wortbedeutungen. Der temporale Vergleich wird interpretiert wie das Projekt einess Begriffs auf den anderen im Rahmen ihrer temporalen Дhnlichkeit. Irgendeiner Vergleich basiert sich auf dem attributiven, relativen oder situativen Entwurf wie die linguo-kognitive Operation des Projekts.

Wдhrend der Textforschung von Ray Bradbury's kurzen Erzдhlungen wurden mehr als 60 temporale Wanderwege ausgewдhlt und in 7 semantischen Gruppen eingeteilt. Die zahlreichstene Gruppen sind: die friewilige Unterdrьckung von der Zeit, die physische Verдnderungen und Vernichtung die von der Zeit verursachtet sind und der Widerstand dem zeitlichen EinflьЯ.