Нове про письменника Костя Буревія
Короткий нарис життя та творчості українського письменника-слобожанина Костя Буревія, аналіз його найвидатніших творів. Обставини та провокуючі фактори національного прозріння Буревія. Причини невідомості життя та творчості Буревія в сучасній Україні.
| Рубрика | Литература |
| Вид | реферат |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 21.09.2010 |
| Размер файла | 13,0 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Нове про письменника Костя Буревія
Літературна експедиція, організована у 2004 р. Донецьким «Українським культурологічним центром» на Північну Слобожанщину, дозволила виявити ряд цікавих фактів біографій відомих українських письменників-слобожан.
Ця земля дала українській культурі таких майстрів художнього слова, як Йосааф Горленко (м. Білгород), Микола Костомаров (с. Юрасівка на Воронежчині), Павло Барвінський (с. Борисівка на Білгородщині), Олекса Коваленко (х. Власове на Білгородщині), Іван Череватенко (м. Розсош), Василь Єрошенко (с. Обухівка під Старим Осколом), Євген Плужник (с. Кантемирівка на Воронежчині), та багатьох інших талановитих учасників українського літературного руху.
Саме на цій землі у 20_х_30-х роках минулого століття діяли сотні українських шкіл, видавалися українські підручники та українські часописи, існувало відділення української Спілки письменників.
Ім'я талановитого українського письменника-слобожанина Костя Буревія, розстріляного агентами ЧК у Лук'янівській тюрмі 1934 року, довгий час залишалося маловідомим. Його творчість і сьогодні є практично недоступною для широкого читацького загалу. Цьому сприяв ряд об'єктивних життєвих обставин: народився на окраїні етнічних українських земель, які сьогодні не входять до території України, а отже є відлученими від загальноукраїнського культурного процесу; брав активну участь у російському революційному русі як есер; був репресований радянською владою як активний учасник українського літературного процесу.
Справедливості ради необхідно сказати, що українське літературознавство має ряд досліджень, які, хоч і не повно, але висвітлюють деякі факти життя Буревія. Це публікації Ю. Шереха і Ю. Лавріненка, історико-літературознавчі статті про творчість Буревія в нових підручниках з історії української літератури та ін. До сучасного літературно-суспільного життя повертає його ім'я і присутність письменницького імені у програмах з літератури у вищій школі.
Разом з тим доступ до творчості К. Буревія вкрай обмежений: його видатна художня праця - драма «Полуботок» - була надрукована лише у часописі «Березіль» на початку 90_х років минулого століття.
У літературознавчих розшуках дані про перші десятиліття життєвого і творчого шляху письменника надзвичайно скупі. Так, зокрема, вартий уточнення та «розшифровки» факт участі Буревія ще в дореволюційний період у замаху на життя воронезького губернатора, що стало причиною його багаторічного заслання до Олонецької та Єнісейської губерній. Багато дослідників обмежується загальною фразою і про те, що Буревій брав участь на боці народних мас у нижньо-волзькому повстанні, придушеному радянською владою. Цим самим позначається напруженість цього періоду його політичного життя. А хіба не саме в тих умовах антирадянського повстання гартувався характер Буревія як людини й як українського широко обдарованого літератора?
Щодо початків творчості під час проживання на малій батьківщині - Воронежчині - у студіях літературознавців про письменника констатується, що до української справи, до української національної ідеї Буревій долучився лише у 1925 році. Та насправді це не так. Цікавий матеріал про дореволюційний український напрямок творчості К. Буревія і взагалі про його життєву позицію як свідомого українця знаходимо, наприклад, у праці педагога і журналіста Аркадія Животка «Подонь (українська Воронежчина) в культурному житті України» (Прага, 1943).
Посилаючись на публікації самого письменника, А. Животко пише про культурницьку і революційну діяльність Буревія на Острогожчині (південна частина Воронежчини) з 1900 по 1917 роки: «Вже під час першої революції 1905 року його ім'я пролетіло цілим повітом у зв'язку з виступами на вічах з домаганням української школи та винесенням у цій справі відповідних постанов. Пізніше голос його було чути зі сторінок українських часописів, до яких він писав із заслання («Украинская жизнь», «Маяк» тощо). Тут читач міг знайти чимало відомостів про рідний край автора, про національну думку, що прокидалася серед його земляків. Зокрема звертає на себе увагу одна з тих статей, що, маючи до певної міри автобіографічний характер, подає чимало матеріалу щодо негативної ролі чужої школи в українському житті та шляхів національного освідомлення. Це стаття «Вне родной культуры», писана на засланні й опублікована на сторінках «Украинской жизни» ч. 7/8, 1912)».
Говорячи про національне прозріння Буревія, Животко наводить такий уривок із названої статті письменника: «Українська преса дуже допомагала мені в моєму саморозвитку. З цього часу (1905/6 р.р.) я розумів вже всю важливість значення в житті народу рідного слова і дбав про його розповсюдження».
Юнацьке захоплення образами «Кобзаря» Великого Шевченка та повістей І. Нечуя-Левицького у великій мірі сприяли громадянському становленню письменника Буревія. В одній із своїх статей він згадував: «Було це ще на початку моїх парубоцьких літ, тоді саме, «коли в грудях так багато співу, що хочеться сліз.»
У спогадах Буревія, що ми подаємо далі, розкриваються деякі обставини, у яких формувався світогляд майбутнього письменника - російського есера з українською душею:
«Ми - четверо нас було - молоді діти природи, діти хліборобів «працею зморені», сиділи мовчки під вітряком і слухали чарівну соловейкову пісню. Перед нашими очима було заснуле село і широкий, не розмежований зі степом вигін, рідкою сутінню вкритий.
- Як хороше, - хтось промовив. А скільки краси мав срібнолиций і «небо незміряне, висипане зорями»!
- Дивіться, дивіться - зірочка покотилася…
- Душечка чиясь, - промовила Ганна і почала оповідати казку про Змія. Розказав і Панько якусь казку. А далі пристала Ганна й до мене:
- Розкажи, ти ж багато тих книжок перечитав!
- Хіба в книжках є гарні казки! В книжках тільки й пишуть про Бову Королевича, - якось сумно сказала охоча до казок Пріся. Але була й моя черга, й я почав:
Вітер в гаї не гуляє,
Вночі спочиває:
Прокинеться - тихесенько
В осоки спитає:
«Хто се, хто се по сім боці
Чеше косу? хто се?
Хто се, хто се по тім боці
Рве на собі коси?.
«Хто се, хто се?» - тихесенько
Спитає-повіє
Та й задріма, поки неба
Край зачервоніє…
- Боже мій, як гарно! - скрикнула Пріся після слів «Що це, що се? спитаєте, цікаві дівчата». А коли я промовив останні слова з «Утопленої», то Пріся вже благала мене:
- Костику, ріднесенький, розкажи мені ще яку-небудь! Розкажи!
Декламація при поетичній обстанові мене так захопила, що я не міг відмовитися й почав словами геніального Кобзаря оповідати про безталанну Катрусю, гірку долю якої близько до серця приймали мої слухачі…
Я через те розповів про цей вечір, що він спричинився до того, що опісля я став з «Кобзарем» ходити на вечорниці. Було так, що хто-небудь приходив за мною додому з наказом: «Тільки, щоб з книжкою йшов».
У статті про К. Буревія А. Животко так розповідає про свою зустріч з ним: «Було це в м. Осрогозьку під час одного зі з'їздів, на українському вічу. Він тоді щойно повернувся із заслання, заховуючи таку ж бадьорість і захоплення українським рухом. Під час цього віча виступив він з палкою промовою-закликом непохитно стояти на єдності українських земель і вимагати приєднання Подоня до цілої України».
Відзначимо, що українськість Костя Буревія є природною, закономірно обумовленою українським середовищем, в якому він зростав на Північній Слобожанщині.
І сьогодні на цій землі можна почути живе українське слово, правда, відлучене від середньої і вищої школи і досі не реабілітоване сучасною російською владою.
У багатьох публікаціях про Буревія його мала батьківщина і досі називається Великою Меженкою, хоча село ще з другої пол. ХІХ ст. має назву Євстратівка. Нова назва цьому населеному пункту була надана, коли маєтність нащадків поміщиці Ганни Куколевської, що володіла Великою Меженкою з 1779 року, була придбана полковником Євстратом Куликовським. Ця невідповідність пояснюється тим, що сам Буревій, пишучи про себе, подає стару назву села, мабуть, таким чином прагнучи повернути рідному селу його історичну назву. Додамо, що перша згадка про Меженку належить до 1731 року. На той час село вже мало церкву. Стара назва походить від назви річки, яка неподалік впадає в іншу ріку - Чорну Калитву - і має властивість «межені» - тривалого стояння низького рівня води у літню пору.
Цей своєрідний внутрішній спротив письменника проти перейменування рідного села призвів дослідників життя і творчості Буревія до біографічної помилки.
Яким же зараз є Буревієве село, де він народився і провів дитячі й юнацькі роки? Сьогодні Євстратівка населена, як говорять місцеві жителі, «хохлами» і «кацапами». Вона знаходиться за 22 км від райцентру - м. Розсоші Воронезької області РФ.
Під час подорожі влітку цього року землями Північної Слобожанщини автори цього допису відвідали Євстратівку. На подвір'ї нової сільської школи залишилося приміщення старої, яка є мовчазним свідком юнацьких років Костя Буревія. Збудована вона була протягом 1911-1912 років.
На жаль, ім'я і творчість Буревія його землякам невідомі. Навіть вчителі Євстратівської школи здивовано знизували плечима, почувши про українського письменника, що народився, виріс і змужнів саме тут.
Є ще одна обставина, яка і до сьогодні ускладнює вивчення життєвого шляху цього письменника: у 1917 році він змінив своє справжнє прізвище на інше - «Буревій». Досі не розшифровані, а точніше, не оприлюднені деякі його літературні псевдоніми, зокрема Кость Меженський, якими до 1917 року він підписував свої праці.
І все ж на Воронежчині є люди, яких хвилює українська старовина, духовне життя українців Північної Слобожанщини. Серед них - воронезький краєзнавець О.Г. Ласунський. Саме завдяки його розшукам знаходимо відповідь на питання: яке ж прізвище мав письменник до того, як, власне, став носити відоме нам в літературі прізвище Буревій?
Ось, зокрема, газетна публікація із «Воронежского телеграфа» за 1917 рік, що віднайдена Ласунським:
«Буревий Константин. Письмо в редакцию.
Не желая носить фамилию «Сопляков», навязанную помещиком моим предкам, я, с ведома и согласия Ворон. к-та партии соц. рев. и исполн. к-та сов. р., с. и кр. д., решил присвоить себе в качестве фамилии свой партийный и литературный псевдоним «Буревий».
Гадаємо, що скорочення, які зустрічаються у листі Буревія до редакції газети, зрозумілі усім.
Завершуємо нашу розповідь сподіваннями, що розшуки нових біографічних фактів із життя письменника Костя Буревія будуть продовжуватись як краєзнавцями Північної Слобожанщини, так і літературознавцями в Україні, а подані у цьому матеріалі факти розширять уявлення про неординарну людину, політичного діяча і талановитого українського письменника.
Подобные документы
Короткий біографічний нарис життя та творчості відомого українського письменника М.В. Гоголя, етапи та обставини його особистісного становлення. Джерела натхнення автора та аналіз його найяскравіших творів. "Мертві душі" в житті та долі письменника.
презентация [2,2 M], добавлен 13.05.2011Короткий біографічний нарис життя та творчості відомого письменника Ч. Діккенса. Особливості формування літературного стилю та фактори, що вплинули на даний процес. Провідні риси та відомі твори письменника. "Пригоди Олівера Твіста": сюжет та тематика.
творческая работа [46,4 K], добавлен 28.04.2015Короткий нарис життя та творчості відомого українського письменника та публіциста Івана Франка, його літературна та громадська діяльність. Роль Франка в формуванні національної культурної свідомості народу. Філософські та естетичні погляди письменника.
курсовая работа [95,8 K], добавлен 18.10.2009Короткий нарис життя, фактори особистісного та творчого становлення Остапа Вишні як відомого українського літературного діяча. Аналіз найвідоміших творів даного письменника, їх жанрова своєрідність і тематика. Творчість Вишні до та після засилання.
презентация [574,9 K], добавлен 20.11.2015Короткий біографічний нарис життя, етапи особистісного та творчого становлення Ф. Стендаля як одного із видатних французьких письменників XIX століття. Аналіз творчих здобутків даного письменника, тематика та ідеологія його найвидатніших творів.
презентация [498,3 K], добавлен 18.02.2015Короткий нарис життєвого та творчого шляху великого українського письменника Михайла Коцюбинського, роль матері в розвитку його таланту. Аналіз перших оповідань Коцюбинського, особливості їх стилістичного устрою. Інтернаціональні переконання письменника.
реферат [20,2 K], добавлен 12.11.2009Короткий нарис життя відомого російського письменника М.О. Шолохова, етапи його особистісного та творчого становлення. Роки навчання та фактори, що вплинули на формування світогляду автора. аналіз найвідоміших творів Шолохова, їх тематика і проблематика.
презентация [773,4 K], добавлен 23.03.2013Прозова та поетична творчість Сергія Жадана. Реалізм в прозових творах письменника. Проблематика сучасного життя в творчості С. Жадана. "Депеш Мод" – картина життя підлітків. Жіночі образи в творах Сергія Жадана. Релігійне питання в творах письменника.
курсовая работа [53,9 K], добавлен 04.10.2014Короткий нарис життя, особистісного та творчого становлення великого українського письменника М.П. Старицького, особливості та відмінні риси його драматургії. Мотив самотності героїв драматичних творів Старицького, історія створення "Не судилось" та ін
курсовая работа [66,9 K], добавлен 07.04.2009Огляд дитячих та юнацьких років, походження Пантелеймона Куліша. Характеристика його трудової діяльності. Арешт, ув'язнення і заслання як члена Кирило-Мефодіївського товариства. Аналіз літературної творчості українського письменника. Видання творів.
презентация [988,5 K], добавлен 03.09.2016
