Олександр Сергійович Пушкін

ЛУБЕНСЬКА СЕРЕДНЯ ЗАГАЛЬНООСВІТНЯ ШКОЛА № 3

РЕФЕРАТ

НА ТЕМУ:

Олександр Сергійович Пушкін

Виконала:

учениця 9-В класу

Романцова Оксана

Київ 2010

Олександр Сергійович Пушкін прожив яскраве життя, разом з тим досить коротке. За період творчості Пушкін написав дуже багато - це і вірші, і романи, і поеми, і оди. Проте я тут хотіла би розповісти про те, що писав Олександр Сергійович для дітей та підлітків.

Хоча О.С. Пушкін нічого і не писав спеціально для дітей, його твори вже за життя поета були популярними серед малих читачів. О.С. Пушкін був вихователем юнацтва. «Є завжди щось особливо благородне, лагідне, ніжне, благоухання й граціозне в усякому почутті Пушкіна»,-- писав В.Г.Бєлінський. Поезія О.С. Пушкіна «допомагає чудовим образом виховувати в собі людину».

Такого ж великого значення поезії Пушкіна надавав і М.Г.Чернишевський. Він вважав, що справжні поети, яким був і О.С.Пушкін, є керівниками людей. Читаючи їх твори, «ми привчаємось відвертатися від усього пошлого і поганого, розуміти чарівність усього доброго і прекрасного, любити все благородне; читаючи їх, ми самі стаємо кращими, добрішими, благороднішими»

В дитяче читання увійшли вірші й казки О. С. Пушкіна. Лірика поета, в якій знайшли відображення його роздуми і переживання, актуальні проблеми того часу, навколишня дійсність і визвольний рух, впливала на формування суспільної свідомості, підтримувала твердість духу в декабристів, засланих у Сибір. Лірика, в якій поет створює образ передової людини, протестанта і життєлюбця, оспівує дружбу, вірне кохання, рідну природу, широко відома дітям. Добре знають вони вірш «Зима» (уривок з роману «Євгеній Онєгін»), «Зимовий вечір», уривки з «Осені», «Руслана і Людмили» та інші твори. Але найбільше близькі їм казки Пушкіна.

Казки поет писав у зрілий період своєї творчості, хоча цікавився ними все життя. З захопленням слухав Пушкін казки своєї няні Орини Родіонівни, вивчав, збирав і записував фольклор різних народів, а потім талановито використовував його у своїх творах. Так, у поемі «Кавказький бранець» знаходимо черкеську пісню, в «Бахчисарайському фонтані» -- татарську, у поемі «Цигани» -- молдавські пісні, а у віршах «Козак», «Гусар» та в поемі «Полтава» -- мотиви українського фольклору. У повісті «Капітанська дочка» Пушкін використовує багато приказок, прислів'їв, а також казку про орла і ворона, в якій народ віддає перевагу героїчній смерті перед рабським животінням. Поета приваблює не тільки реалістична основа народної творчості, а й її соціальний та моральний зміст, життєрадісність, «веселе лукавство розуму народу», багатство думок, проста, яскрава мова.

Особливо захоплювався Пушкін казками. У листі до брата він писав: «Що за розкіш ці казки, кожна є поема». Сам поет написав п'ять казок: «Казка про попа і наймита його Балду» (1830), «Казка про царя Салтана, про сина його славного й могутнього богатиря князя Гвідона Салтановича та про прекрасну царівну Лебедицю» (1831), «Казка про рибака та рибку» (1833), «Казка про мертву царівну та сімох богатирів» (1833), «Казка про золотого півника» (1834). В основу більшості своїх казок поет поклав народну творчість. Так, для «Казки про царя Салтана...» він використовує народну казку «Косоручка», для «Казки про рибака та рибку» -- «Жадібна баба», а для «Казки про мертву царівну...» - «Чарівне дзеркало». Проте казки О.С.Пушкіна -- це не поетичний переказ народної творчості. П. Бажов писав, що в чаруючих красою і розумом казках Пушкіна ми бачимо «чудесний сплав, де народна творчість невід'ємна від особистої творчості поета».

У казках Пушкіна все змальовано просто, в дусі народних понять про мораль, в дусі народних симпатій і антипатій, їм властивий гуманізм, пошана до простих людей, прагнення до волі й щастя, оптимізм, але в них відчувається кошмар сучасності, хвилювання за майбутнє людей.

Більшість казок Пушкіна має сатиричний характер, і сатира в них ще більш соціальне загострена, ніж у народних. Наприклад, «Казка про попа і наймита його Балду» -- це вже не «гостра сатира на попів», як її прийнято називати у літературних колах, а відверте богохульство.

Ось таким, самобутнім і неординарним. а іноді й цинічним був цей поет, про творчість якого знає цілий світ.