Двобій добра і зла у трагедії Й.В. Гете "Фауст"

Двобій добра і зла як рушійна сила розвитку, змін, динаміки буття. Питання про сутність людини у світі як основа твору. Ідея діалектичної єдності протилежностей як головна ідея. Фауст і Мефістофель як діалектична спорідненість позитивного і негативного.

Рубрика Литература
Вид доклад
Язык украинский
Дата добавления 25.02.2010
Размер файла 14,0 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Двобій добра і зла у трагедії Йоганна Вольфганга Гете "Фауст"

Великий німецький письменник Йоганн Вольфганг Гете написав трагедію "Фауст", над якою працював понад 60 років. Образ великого шукача істини хвилював його все життя. У трагедії він показав двобій добра і зла як рушійну силу розвитку, змін, динаміки буття.

У пролозі автор ставить питання: що є Людина в цьому величному, гармонійному і досконалому всесвіті? Людина нещасна, вічно страждає. Їй жилося б краще, якби не її розум, - іскра Божа. Герой його трагедії, скептик і насмішник Мефістофель каже, що світ людини побудований погано: "Там безпросвітна темрява і Людині бідній так погано". Людина мислить, але від цього страждає ще більше, бо розуміє безглуздість багатьох соціальних інститутів, законів, звичаїв, забобонів, розуміє, що в соціальних бідах винна не природа, не всесвіт, а вона сама Людина.

У філософії Гете ідея діалектичної єдності протилежностей є однією з головних ідей. У боротьбі суперечностей створюється гармонія світу, в зіткненні ідей - істина. Поет нам постійно нагадує про це. Два герої трагедії - Фауст і Мефістофель - наочно нам демонструють цю діалектичну спорідненість позитивного і негативного.

Образ Мефістофеля уособлює в собі дух заперечення і руйнування. Але він не може знищити основне - життя. Він теж творить через заперечення. Фауст і Мефістофель постійно сперечаються, але цим вони лише взаємно поповнюють єдину ідею. Гете не завжди стоїть за Фауста і проти Мефістофеля. Часто він мудро визнає правильність думок і вчинків.

У Фауста і Мефістофеля автор вклав певні людські риси. Фауст - незадоволений, "діяльний геній", пристрасний, готовий палко кохати й ненавидіти, він здібний робити трагічні помилки. Натура гаряча і енергійна, він дуже чутливий, його серце легко поранити, іноді він егоїстичний і завжди безкорисний, чуйний, людяний. Фауст шукає. Розум його в постійних сумнівах і тривогах. Страждання Фауста причепливе, пристрасне прагнення до істини. Фауст - це жага осягання, вулканічна енергія пізнання. Фауст і Мефістофель - два антиподи. Перший голодний, другий насичений, перший пожадливий, другий ситий досхочу, перший рветься "за межі", другий знає, що там немає нічого, там пустота, і Мефістофель грає з Фаустом, як з нерозумним хлопчиком, дивлячись на всі його поривання як на пустощі, примхи, і весело ним потакає - адже у нього, Мефістофе ля, договір із самим Богом.

Мефістофель урівноважений, пристрасті і сумніви не хвилюють його. Він дивиться на світ без ненависті і любові, він зневажає його. У його колючих репліках багато сумної правди. Це не тип злодія. Він знущається над гуманним Фаустом, який губить Маргариту, та в його глузуваннях звучить правда, гірка навіть для нього - духа темряви й руйнування. Це тип людини, стомленої тривалим спостереженням за злом і зневіреної в доброму початку світу. Мефістофель не вірить ні в добро, ні в зло, ні в щастя. Він бачить недосконалість світу і знає, що вона - вічна, що ніяк її не переробити. Він сміється над людиною, яка з усією своєю нікчемністю намагається щось виправити у світі. Для нього це втіха, і він сміється. Сміх цей поблажливий. Мефістофель навіть жаліє людину, думаючи, що джерело всіх його страждань - то сама іскра Божа, яка веде людину до ідеалу, до досконалості, недосяжна, як зрозуміло це йому, Мефістофелю.

Мефістофель розумний. Скільки іронії, знущання над удаваною вченістю, марнославством людським у його розмові зі студентом, який сплутав його з Фаустом!

Теорія, мій друже, суха,

Та зеленіє життя древо.

Прочитавши трагедію "Фауст", можна зробити висновок, що світ тримається на протистоянні творчого духу (Фауст) і духу заперечення і руйнації, сумніву і зневіри (Мефістофель).


Подобные документы

  • Філософська трагедія "Фауст" - вершина творчості Йоганна Вольфганга Гете і один із найвидатніших творів світової літератури. Історія її створення, сюжет, композиція та особливості проблематики і жанру. Відображення кохання автора в його творчості.

    реферат [13,8 K], добавлен 25.11.2010

  • Образ великого искателя истины в трагедии Гете "Фауст". "Пролог в театре" - эстетические взгляды Гете. Спор между Мефистофилем и Богом о Фаусте. Параллель между "Фаустом" и историей библейского Иова. Образ Мефистофеля - дух отрицания и разрушения.

    реферат [53,9 K], добавлен 24.07.2009

  • Сущность трагедии Иоганна Вольфганга Гете "Фауст", персонажи и мораль пьесы. История создания этого произведения, фабула и логика развития событий. Экранизация Александром Сокуровым истории "о докторе Иоганне Фаусте знаменитом чародее и чернокнижнике".

    [9,7 K], добавлен 13.04.2015

  • Краткий очерк жизни, личностного и творческого становления великого немецкого поэта и драматурга И.В. Гете. Легенда о Фаусте как выражение протеста против идей христианской церкви, отражение в произведении веры в человеческий разум, его основные образы.

    реферат [36,8 K], добавлен 07.06.2009

  • Аргументация и воздействие как система языковых средств. Воздействие и оценка языковых высказываний в теории аргументации, их типы и критерии. Утверждения, императивы, высказывания, вопросы и их роль в трагедии "Фауст". Философские взгляды И. Гете.

    курсовая работа [63,4 K], добавлен 15.08.2011

  • Аналіз історичних даних про життя Фауста. Перше розкриття його фігури у ролі чарівника і чорнокнижника в Народній книзі. Використання цього образу в творчості письменників Відродження К. Марло і Г. Відмана. Опис художнього виразу цій теми в трагедії Гете.

    презентация [2,1 M], добавлен 10.11.2016

  • Характеристика антитезы Добра и Зла в мировой литературе, их противостояние в трагедии Гёте "Фауст". Сюжетная линия романа С.В. Лукьяненко "Ночной дозор". Образ Антона Городецкого как борца за соблюдение условий Договора. Противостояние Света и Тьмы.

    курсовая работа [26,8 K], добавлен 10.05.2009

  • Истоки, особенности и значение европейского Просвещения, особенности литературы этой эпохи. Анализ значения произведения "Фауст" в мировой литературе и попытка рассмотреть его как зеркало просветительской художественной мысли и вершину мировой литературы.

    курсовая работа [46,6 K], добавлен 24.04.2009

  • Філософське осмисленя людини та світу у трагедії В. Шекспіра "Гамлет". Світогляд В. Шекспіра. Герой і світ у трагедії "Король Лір". Зіткнення Добра і Зла у трагедії "Макбет". Зіставлення образів Макбета і Ліра. Ідейно-художнє багатство творів Шекспіра.

    курсовая работа [64,6 K], добавлен 27.09.2008

  • Биография крупнейшего поэта немецкой литературы Гете. История создания "Фауста". Темы любви, смысла человеческой жизни, веры, власти и демонологии в произведении. Проблематика творческих исканий и стремления к совершенству. Образы Фауста и Мефистофеля.

    курсовая работа [42,3 K], добавлен 04.01.2012

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.