Охорона праці та її застосування у сучасному закладі культури і мистецтва

Размещено на http://www.allbest.ru/

Харківська державна академія культури

ОХОРОНА ПРАЦІ ТА ЇЇ ЗАСТОСУВАННЯ У СУЧАСНОМУ ЗАКЛАДІ КУЛЬТУРИ І МИСТЕЦТВА

Космін Леонід Георгійович



Анотація

У статті розкриваються актуальні, для сучасних закладів культури і мистецтва, питання фахового застосування охорони праці в галузі. Ключові слова: охорона, ефективність, збереження, безпека, мистецтво, культура, працівник.



Виклад основного матеріалу

Культура і мистецтво, як види економічної діяльності, що представляють соціальні послуги населенню, характеризуються чималою кількістю фактів виробничого травматизму та професійної захворюваності, і відповідно, умови праці в закладах галузі стають небезпечними для життя і здоров'я працівників. Факти свідчать, що безпекою праці починають займатися при виникненні нещасних випадків з працівниками. Все це викликає тривогу і вимагає посилення уваги до проблеми охорони праці в сфері культури і мистецтва.

Організація робіт з охорони праці в закладах культури і мистецтва визначається специфікою їх діяльності та чисельністю працівників. Керівники в якості перших кроків по організації роботи з охорони праці в установах культури і мистецтва повинні:

а) вивчити свої обов'язки відповідно до законодавства про охорону праці;

б) вибрати відповідно до специфіки діяльності організаційну форму роботи з охорони праці (створення служби охорони праці, призначення спеціаліста з охорони праці, оформлення договірних відносин зі сторонніми фахівцями або організаціями, що надають послуги в області охорони праці);

в) пройти навчання та направити на навчання фахівців і працівників, пов'язаних з питаннями охорони праці, в спеціалізовані навчальні заклади охорони праці з отриманням посвідчення про перевірку знань з охорони праці.

Розпорядчими документами призначаються посадові особи відповідальні за забезпечення охорони праці, електрогосподарство, безпечну експлуатацію об'єктів підвищеної небезпеки, пожежну безпеку, а також інші особи відповідно до напрямків роботи закладів галузі.

Діяльність будь-якого підприємства, в тому числі закладів культури і мистецтва, стосовно до вимог законодавства про охорону праці можна розбити на два етапи: організація діяльності установи; здійснення діяльності.

Основні поняття, склад, терміни і визначення в галузі охорони праці в Україні встановлені законом «Про охорону праці та державними стандартами системи безпеки праці».

Цей Закон визначає основні положення щодо реалізації Конституційного права працівників на охорону їх життя і здоров'я.

Охорона праці - це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарногігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров'я і працездатності людини у процесі трудової діяльності.

Державна політика в галузі охорони праці базується на принципах: пріоритету життя і здоров'я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці.

Загальне керівництво й відповідальність за правильну організацію роботи з охорони праці в галузі культури і мистецтва в Україні покладається на:

• в апараті Міністерства культури - на першого заступника міністра;

• в апараті управлінь культури - на одного із заступників начальника управління, на якого наказом по управлінню покладено виконання цієї функції;

• на підприємствах культури і мистецтва, на керівника підприємства.

Безпосередня організація й координація робіт з охорони праці, практична та методична допомога з цих питань підпорядкованим підприємствам здійснюється службою охорони праці міністерства, управлінь культури обласних адміністрацій і підприємств.

Згідно з Законом України «Про охорону праці» і «Типовим положенням про службу охорони праці» служби охорони праці створюються на всіх підприємствах культури і мистецтва.

На підприємствах виробничої сфери з кількістю працюючих до 50 чоловік і невиробничої до 100 чоловік функції цієї служби виконуються в порядку сумісництва з іншими роботами, особами які мають відповідну підготовку й призначені на цю посаду наказом керівника.

Організація роботи з охорони праці є складовою частиною загальної системи управління підприємством, яка спрямована на забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці та збереження високої працездатності працівників.

Планування робіт з охорони праці здійснюється на підставі колективного договору, перспективного, поточного й оперативного планів з охорони праці.

Витяги з обов'язків посадових осіб театрально-концертних закладів щодо організації роботи з питань охорони праці:

Керівник підприємства зобов'язаний:

• створювати безпечні й нешкідливі умови праці в кожному структурному підрозділі;

• призначати відповідні служби й посадових осіб, які забезпечують вирішення конкретних питань з охорони праці, затверджувати посадові інструкції про їх обов'язки та відповідальність за невиконання покладених на них функцій;

• розглядати й затверджувати плани роботи служби охорони праці;

• забезпечувати розробку, укладання й виконання колективного договору або трудової угоди з охорони праці;

• представляти у вищестоящі організації звіти про потерпілих від нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві;

• забезпечувати попередні й періодичні медичні огляди працівників;

• усувати причини нещасних випадків, професійних захворювань;

Начальник технічного або адміністративного цеху зобов'язаний:

• планувати й організовувати виробничі процеси відповідно до вимог безпечних умов праці, а також своєчасно розробляти й періодично переглядати інструкції з охорони праці та забезпечувати ними працюючих;

• проводити інструктажі працюючих (первинний на робочому місці, повторний, позаплановий, цільовий), виконувати вимоги приписів органів державного нагляду, служби охорони праці, розглядати пропозиції й подання профспілок та уповноважених трудових колективів з питань охорони праці;

• дотримуватися трудового законодавства з питань охорони праці.

Завідуючий художньо-постановочною частиною, зобов'язаний:

• забезпечувати дотримання підпорядкованими йому службами вимог техніки безпеки при прийнятті декоративного оформлення вистави або концертної програми, забезпечувати справність декорацій, бутафорії, реквізиту;

• організовувати безпечну роботу на сцені при переміщенні декорацій, а також їх безпечне складування, транспортування й зберігання;

• контролювати дотримання норм навантаження й режимів роботи сценічних механізмів.

Головний режисер, режисер-постановник, головний балетмейстер, головний художник, керівник творчого колективу, зобов'язані:

• своєчасно проводити інструктаж акторів і виконавців щодо безпечного виконання сценічних номерів;

• забезпечувати;

• художньо-постановчі рішення вистави відповідно до вимог нормативних актів з охорони праці;

• справний стан реквізиту, механізмів трюкових машин, засобів технічного комплексу, а також збереження в належному санітарному стані костюмів, взуття, гриму та ін.;

• виконання вимог безпеки установки, розбори, пакування конструкцій, страхувальних засобів, реквізиту;

• безпеку для виконавців під час репетицій і вистав;

• перевіряти перед репетиціями й виступами акторів справність сцени, достатність робочої площі для виступу та її освітлення;

• своєчасно розробляти інструкції з охорони праці для творчого, технічного й обслуговуючого персоналу.

Відповідно до чинного законодавства усі посадові особи творчих підприємств та організацій несуть персональну адміністративну, дисциплінарну й кримінальну відповідальність за:

• невиконання своїх функціональних обов'язків з охорони праці;

• несумлінне виконання вимог, нормативних актів з охорони праці;

• невчасне усунення недоліків та незастосування невідкладних заходів щодо усунення виробничої ситуації, яка створює загрозу життю або здоров'ю працюючих.

Основна задача в галузі охорони праці полягає в переважному попередженні виникнення і впливу на працюючу людину небезпечних і шкідливих виробничих чинників та умов, у створенні безпечної техніки і технологічних процесів.

Важливими також є соціально-економічні й організаційні питання поліпшення умов праці, зниження рівня виробничого травматизму, підвищення культури виробництва.

Правові відносини між адміністрацією творчого закладу та коллективом встановлюються спеціальним документом - колективним договором.

Колективний договір - це двостороння угода, яка укладається між профспілковим комітетом від імені трудового колективу і адміністрацією. Він встановлює взаємні зобов'язання сторін щодо виконання виробничих планів і вдосконалення організації виробництва та праці, впровадження нової техніки і технології, зміцнення трудової та виробничої дисципліни.

Положення колективного договору, розроблені адміністрацією і профспілковим комітетом, носять нормативний характер, розповсюджуються на усіх робітників і обов'язкові для виконання.

У колективному договорі встановлюються взаємні зобов'язання сторін щодо регулювання виробничих, трудових, соціально-економічних відносин, зокрема: охорона праця театральний концертний

• зміни в організації виробництва і праці;

• забезпечення продуктивної зайнятості;

• нормування і оплати праці, встановлення форм, системи, розмірів заробітної плати та інших видів трудових виплат (доплат, надбавок, премій.);

• встановлення гарантій, компенсацій,

• режиму роботи, тривалості робочого часу і відпочинку;

• умов і охорони праці;

• забезпечення житлово-побутового, культурного, медичного обслуговування, організації оздоровлення і відпочинку працівників;

• гарантій діяльності профспілкової чи інших представницьких організацій.

Особливо важливим розділом колективного договору є розділ охорони праці, який розробляється працівником служби за пропозиціями комісії з питань охорони праці або уповноважених трудовим колективом.

Також у колективному договорі передбачаються комплексні обов'язкові і додаткові заходи щодо досягнення встановлених нормативів безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, підвищення існуючого рівня охорони праці, запобігання випадкам виробничого травматизму, професійним захворюванням та аваріям.

Усі працівники при прийомі на роботу і в процесі роботи проходять на підприємстві інструктаж (навчання). Допуск до роботи осіб, які не пройшли навчання, інструктажі, перевірку знань з охорони праці, заборонено.

За характером і часом проведення інструктажі поділяються на: вступний, первинний, повторний, позаплановий та цільовий. Працівники допускаються до самостійної роботи після вступного інструктажу, первинного інструктажу на робочому місці, стажування.

Про проведення первинного, повторного, позапланового та цільового інструктажу та про допуск до роботи особою, якою проводився інструктаж, вноситься запис до журналу реєстрації інструктажів з питань охорони праці. При цьому обов'язкові підписи як того, кого інструктували, так і того, хто інструктував. Сторінки журналу реєстрації інструктажів повинні бути пронумеровані, журнали прошнуровані і скріплені печаткою.

Загальне керівництво і відповідальність за роботу з охорони праці, за дотримання діючого законодавства, виконання рішень вищестоящих організацій, інструкцій, правил і норм з охорони праці покладається на керівника театру, концертного залу.

Безпосередня організація роботи з охорони праці та здійснення контролю за проведення заходів щодо створення безпечних умов праці покладається на старшого інженера з охорони праці.

У театрах, концертних залах, де за штатним розкладом відсутня посада старшого інженера з охорони праці його функції покладаються наказом на інженерно-технічного працівника однієї зі служб.

Робітники і фахівці з обслуговування ремонту та монтажу обладнання, механізмів та апаратури, щодо яких пред'являються підвищені вимоги з охорони праці, приймаються на роботу не молодше 18 років, після проходження попереднього медичного огляду відповідно до діючих директивними документами МОЗ.

До числа спеціальностей, для яких пред'являються підвищені вимоги щодо охорони праці належать такі:

1. Машиністи сцени;

2. Механіки та електромеханіки, які обслуговують сценічні механізми;

3. Електротехнічний персонал, що обслуговує електроустановки;

4. Освітлювачі;

5. Піротехніки;

6. Робітники з ремонту та обслуговування холодильних машин, вентиляторів, трубопроводів пари, гарячої води, каналізаційних пристроїв і очисних споруд;

7. Робітники, що працюють на висоті, верхолази;

8. Електрозварники і газозварники;

9. Робітники сцени, монтажники та декоратори.

Як відомо, на будь-якому виробництві, в тому числі театрах і концертних залах, існує небезпека травматизму, що представляє собою одну із соціальних проблем людського суспільства. Саме на вирішення цієї проблеми спрямована вся нормативно-правова база України про охорону праці, яка повинна постійно доповнюватися і вдосконалюватися. Проте вдосконалення системи законодавства про охорону праці має ґрунтуватися на прецеденті, його всебічному вивченні, аналізі та подальшої класифікації. Саме тому розслідування, облік і аналіз причин, умов та факторів, що призвели до аварії або нещасного випадку мають велике значення для подальшого розвитку системи охорони праці, а також для забезпечення захисту інтересів працівника який втратив працездатність внаслідок трудового каліцтва.

Розслідування та облік нещасних випадків і аварій на підприємствах і організаціях всіх форм власності слід проводити згідно з «Положення про порядок розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві».

Розслідуванню підлягають травми, гострі професійні захворювання, отруєння, теплові удари, обмороження, утоплення, ураження електричним струмом та блискавкою, ушкодження внаслідок аварій, пожеж, стихійних лих, контакту з тваринами, які сталися на підприємстві. До розслідування і обліку беруться нещасні випадки, які виникли під час виконання трудових обов'язків (у тому числі у відрядженні), а також дій в інтересах підприємства без доручення керівника; на робочому місці, на території підприємства, протягом робочого часу, включаючи встановлені перерви; протягом часу для приведення в порядок знарядь виробництва, засобів захисту, одягу перед початком і після закінчення роботи, для особистої гігієни; під час проїзду на роботу або з роботи на транспорті підприємства, транспорті сторонньої організації (згідно з договором), власному транспорті, якій використовувався в інтересах виробництва; внаслідок аварій (пожеж), а також їх ліквідації на виробничих об'єктах; під час надання підприємством шефської допомоги; у робочий час із працівником, робота якого пов'язана з переміщенням між об'єктами при прямуванні пішки, громадським або власним транспортом чи транспортом сторонньої організації; при прямуванні пішки або на транспортному засобі до місця роботи чи назад за разовим завданням керівника без оформлення посвідчення про відрядження.

Розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на підприємствах проводиться власником або уповноваженим ним органом відповідно до положення про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Не беруться на облік і не складається акт про нещасні випадки, що сталися під час спортивних та інших розважальних заходів, в неробочий час, у вихідні та святкові дні; нещасні випадки, які непов'язані з дорученням керівника, а також особистою необхідністю (одержання зарплати, відвідування медичного закладу, зборів, нарад). До цієї ж категорії відносяться нещасні випадки, що сталися з особами, які йшли на роботу або повертались з роботи (пішки, на громадському або власному транспорті).

Контроль за своєчасним і правильним розслідуванням, оформленням та обліком нещасних випадків, виконання заходів і усунення причин, які спричинили випадки, проводяться органами державного управління та нагляду за охороною праці.

Пожежна безпека - стан об'єкта, при якому з регламентованою ймовірністю виключається можливість виникнення та розвиток пожежі і впливу на людей її небезпечних факторів, а також забезпечується захист матеріальних цінностей. Причинами пожеж та вибухів на підприємстві є порушення правил і норм пожежної безпеки, невиконання Закону «Про пожежну безпеку».

Правила пожежної безпеки для закладів, підприємств та організацій розроблені відповідно до Закону України.

Правила встановлюють основні вимоги пожежної безпеки для закладів, підприємств та організацій культури (театри, концертні та кіноконцертні зали, філармонії, навчальні заклади, цирки, будинки та палаци культури, клуби, бібліотеки, музеї, виставки, картинні галереї, пам'ятки історії й архітектури, парки культури та сади відпочинку, зоопарки тощо (далі - об'єкти культури)) незалежно від їх відомчої підпорядкованості.

Театри та концертні зали щорічно перед відкриттям театрально-концертного сезону повинні бути прийняті міжвідомчою комісією, що складається із представників органів місцевого самоврядування (голова комісії), державної пожежної охорони (МЧС), державної санітарно-епідеміологічної станції, державного комітету України по нагляду за охороною праці та вищестоящої організації культури. Перевірці підлягають також усі сезонні споруди літніх театрів, естрад, виставочних павільйонів, цирків «Шапіто». Крім того, цирки «Шапіто» повинні бути перевірені перед початком роботи на кожному новому місці.

Для художнього оформлення вистав, концертів на сцені забороняється: паління цигарок, застосування відкритого вогню (факелів, свічок, канделябрів тощо), піротехнічних ефектів, дугових прожекторів, а також вчинення пострілів, феєрверків та вогневих ефектів. При організації театральних вистав, концертів, масових вистав на стадіонах, відкритих майданчиках застосування піротехнічних ефектів може бути здійснено після погодження з органами МЧС і з дотриманням заходів безпеки, передбачених «Тимчасовими правилами транспортування, зберігання та застосування феєрверкових виробів».

Забезпечення пожежної безпеки є складовою частиною виробничої та іншої діяльності посадових осіб, працівників закладів, підприємств та організацій культури і мистецтва.

Кожен працівник повинен чітко знати та суворо дотримуватись правил пожежної безпеки, не допускати дій, які можуть призвести до пожежі. У випадку виникнення пожежі кожен працівник зобов'язаний:

• негайно повідомити про пожежу в пожежну охорону, вказавши при цьому адресу об'єкта, місце виникнення пожежі, свою посаду та прізвище;

• вжити заходів щодо безпечної евакуації людей та матеріальних цінностей, а в цирках і зоопарках - і тварин;

• при необхідності відключити електричні прилади й обладнання, вентиляцію; оповістити про пожежу адміністрацію об'єкта;

• приступити до гасіння вогнища пожежі наявними на робочому місці засобами пожежогасіння (вогнегасник, внутрішній пожежний кран, установка пожежогасіння і таке інше).

Територія об'єкта культури і мистецтва повинна постійно утримуватися в чистоті. До всіх будівель і споруд необхідно забезпечити вільний доступ. Проїзди та під'їзди до будівель і споруд, до джерел пожежного водопостачання, підступи до пожежного інвентаря й обладнання, а також підходи до запасних виходів і зовнішніх пожежних драбин повинні бути завжди вільними, утримуватися у справному стані і мати електричне освітлення в нічний час. Протипожежні розриви між будівлями та спорудами не можуть бути використані для складування матеріалів, обладнання, пакувальної тари, стоянки автотранспорту.

Застосування піротехнічних засобів, що використовуються при проведенні масових заходів з участю великих мас глядачів вражає своєю масштабністю та допомагає режисеру-постановнику свята візуалізувати свій задум. Але завжди треба пам'ятати, що при використанні піротехніки слід дотримуватися правил техніки безпеки щоб уникнути травмувань та нещасних випадків.

Також слід дотримуватись правил придбання, перевезення та зберігання піротехнічних засобів. Не бажано купувати піротехнічні вироби з рук, треба звертатися до сертифікованих виробів та продавців, що мають ліцензію на продаж цих виробів. Користуватися краще готовими виробами промислового виробництва. Усі вироби повинні мати докладні інструкції з використання, з якими слід ознайомитись перед застосуванням піротехніки. Не отримавши інструкції або кваліфікованої консультації, від застосування краще відмовитись.

Також слід пам'ятати, що застосування піротехніки при проведенні масових заходів регулюється чинним законодавством України, інструкціями та нормативними актами. Слід ретельно вивчати їх,щоб не потрапити у конфлікт із Законом.

При спрацюванні феєрверка можуть виникнути різні фактори, які несуть у себе потенційну небезпеку для оточуючих. Знання цих факторів дозволить значно підвищити безпеку користувачів та оточуючих при виникненні умов, що не передбачені в інструкціях.

Дотримання правил техніки безпеки може застрахувати від нещасних випадків, як спеціалістів, що виконують піротехнічні роботи, так і глядачів масових заходів. Слід обов'язково дотримуватися усіх рекомендацій та інструкцій з технічної експлуатації виробів піротехніки, а також нормативних правових актів, що регулюють питання вироблення, реалізації, перевезення та зберігання піротехнічних виробів.

Усі об'єкти культури і мистецтва повинні мати ту кількість шляхів евакуації і ширину виходів, що визначена відповідними будівельними нормами і правилами, і відповідати розрахункам безпечної евакуації людей.

З усіх приміщень повинна бути забезпечена безперешкодна евакуація глядачів. На шляхах евакуації (у фойє, кулуарах, коридорах, у вестибюлях та на сходах) не повинно бути на висоті до 2-х м. від підлоги ніяких виступів, що ускладнюють рух. Не допускається місцеве звуження і розширення сходових маршів.

Встановлювати на шляхах евакуації глядачів скульптури, меблі, підставки для квітів, фальшиві двері, дзеркала в людський зріст забороняється. Скульптури, декоративні вази та інші предмети допускається встановлювати в нішах або на висоті більше двох метрів. При цьому вони повинні бути міцно закріплені, щоб виключити можливість падіння.

Діяльність установ культури і мистецтва мають свою специфіку і далеко не завжди вдається підлаштувати її під якусь схему. Проте практика роботи з охорони праці багатьох підприємств, в тому числі і установ культури і мистецтва, показує, що найкращий результат в області безпеки праці досягається в тому випадку, коли заходи роботодавцем приймаються своєчасно на відповідному етапі діяльності.



Джерела

1. Базанов В.В. Техника и технология сцены / В.В Базанов. Л., «Искусство», 1976.

2. Базанов В.В. Основные проблемы использования техники в современном спектакле / В.В Базанов. 1973, № 2.

3. Базанов В.В. Работа над новой постановкой (Технология оформления спектакля) / В.В. Базанов. С.-Пб., 1997.

4. Гандзюк М.П. Основи охорони праці / М.П Гнадзюк, Є.П. Жалібо, М.О. Халімовський. К.: Каравела, 2003, С. 30-31.

5. Жидецький В.П. Основи охорони праці. Навч. посібник / В.П. Жидецький, В.С. Джигирей, О.В. Мельников. Львів: Афіша, 2000.

6. Кодекс законів про працю України з постатейними матеріалами // Бюлетень законодавства і юридичної практики України. 1997. №1112. В редакції Закону України від 21 листопада 2002 року N 229-ІУ // ВВР, 2003, №2 (10.01.2003), ст. 10.

7. Закон України «Про підприємства в Україні» // Відомості Верховної РадиУкраїни - 1991 р. №24, ст. 272.

8. Закон України «Про охорону праці» в редакції Закону України від 21 листопада 2002 року N 229-ІУ // ВВР, 2003, № 2 (10.01.2003).

9. Конституція України // Відмості Верховної Ради України, 1996, № 30 (23.07.96.

10. Закон Украины "Об общеобязательном государственном пенсионном страховании" от 9 июля 2003 года № 1058-1V.

11. Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" від 23 вересня 1999г. №1105-ХІУ.

12. Закон України "Про охорону праці" в редакції Закону України від 21 листопада 2002 року N 229-ІУ // ВВР, 2003, № 2 (10.01.2003);.

13. Генеральна угода між Кабінетом Міністрів України і Українським союзом промисловців і підприємців та профспілковими об'єднаннями України на 1997-1998 роки// Урядовий кур'єр. 11 листопада 1997 р..

14. Списки производств, работ, профессий, должностей и показателей, занятость в которых дает право на пенсию по возрасту на льготных условиях, утвержденные постановлением Кабинета Министров Украины от 16 января 2003 года № 36.

15. Списки производств, работ, цехов, профессий и должностей, занятость работников в которых дает право на ежегодные дополнительные отпуска за работу с вредными и тяжелыми условиями труда и за особый характер труда, утвержденные постановлением Кабинета Министров Украины от 17 ноября 1997 года № 1290.

16. Основи охорони праці / Під редакцією д.т.н. професора М.П. Купчика, д.т.н. професора М.П. Гандзюка. К., 2000. С. 410.

17. Правила техники безопасности и производственной санитарии в театрах. М.,1967.

18. Противопожарная защита сцен театров. М.,1964.

Размещено на Allbest.ru