Поняття про надзвичайну ситуацію та надзвичайний стан

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Поняття про надзвичайну ситуацію та надзвичайний стан

Стефанович Павло Іванович

Київський національний університет будівництва та архітектури

Стефанович Іван Станіславович

Київський національний університет будівництва та архітектури

Шуляр Андрій Олегович

Київський національний університет будівництва та архітектури

У статті здійснено огляд надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру. Показано що передбачає введення надзвичайної ситуації в місці чи районі для людей, студентів. Описується визначення надзвичайної ситуації та надзвичайного стану, а також, вказані види надзвичайних ситуацій залежно від характеру походження подій, що можуть зумовити виникнення надзвичайних ситуацій на території України. Вказується які права громадян обмежують ці режими, наслідки надзвичайних ситуацій техногенного характеру. Ключові слова: надзвичайна ситуація, уражаючи фактори, режим надзвичайної ситуації, надзвичайний стан.

Метою даного дослідження є огляд надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, їх основні вражаючі фактори, як вони діють на людину, і доведення до людства «Запобігання виникненню надзвичайних ситуацій».

Для забезпечення наглядності дослідження представлено розрахунок основного уражаючого фактору вибуху - це повітряна ударна хвиля (УХ). Вказано, що основним параметром УХ, що визначає її руйнівну дію, є надмірний тиск у фронті УХ.

Вступ

Надзвичайна ситуація - обстановка на окремій території чи суб'єкті господарювання на ній або водному об'єкті, яка характеризується порушенням нормальних умов життєдіяльності населення, спричинена катастрофою, аварією, пожежею, стихійним лихом, епідемією, епізоотією, епіфітотією, застосуванням засобів ураження або іншою небезпечною подією, що призвела (може призвести) до виникнення загрози життю або здоров'ю населення, великої кількості загиблих і постраждалих, завдання значних матеріальних збитків, а також до неможливості проживання населення на такій території чи об'єкті, провадження на ній господарської діяльності (пункт 24 частини першої статті 2 Кодексу цивільного захисту України (далі - КЦЗУ).

Надзвичайний стан - це особливий правовий режим, який може тимчасово вводитися в Україні чи в окремих її місцевостях при виникненні надзвичайних ситуацій техногенного або природного характеру не нижче загальнодержавногорівня, що призвели чи можуть призвести до людських і матеріальних втрат, створюють загрозу життю і здоров'ю громадян, або при спробі захоплення державної влади чи зміни конституційного ладу України шляхом насильства і передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування відповідно до цього Закону повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення безпеки і здоров'я громадян, нормального функціонування національної економіки, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, захисту конституційного ладу, а також допускає тимчасове, обумовлене загрозою, обмеження у здійсненні конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Виклад основного матеріалу

Види надзвичайних ситуацій залежно від характеру походження подій, що можуть зумовити виникнення надзвичайних ситуацій на території України: техногенного характеру, природного характеру, соціальні, воєнні.

Рівні надзвичайних ситуацій залежно від обсягів заподіяних надзвичайною ситуацією наслідків, обсягів технічних і матеріальних ресурсів, необхідних для їх ліквідації: державний, регіональний, місцевий, об'єктовий (частина друга статті 5 КЦЗУ).

Рис. 1 Визначення та пояснення

Що передбачає введення надзвичайної ситуації чи надзвичайного стану?

Надзвичайна ситуація. Влада, передусім служби цивільного захисту, працюватиме посилено у спеціальному режимі, для подолання катаклізму, епідемії чи іншої надзвичайної ситуації. Влада має організувати регулярне сповіщення українців про події, пов'язані з ситуацією, локалізувати проблему, допомагати потерпілим, а за потреби - провести евакуацію жителів. Пряме втручання держави в управління приватними компаніями чи обмеження прав та свобод українців не передбачається.

Надзвичайний стан. У цей період держава може напряму управляти як державними, так і усіма приватними компаніями фактично у «ручному режимі», а права і свободи українців можуть бути значно обмежені.

Можливо запровадження комендантської години, і наказу не залишати домівок без вагомих причин, і обмеження свободи пересування країною, і перепрофілювання компанії на випуск необхідної для країни продукції чи послуги, і примусове відчуження або вилучення майна у громадян та бізнесу, тобто будь-які інші рішення, які допоможуть зберегти життя громадян та протистояти виклику у державі загалом.

Рис. 2. Дії під час НС

Які права громадян обмежують ці режими?

Режим надзвичайної ситуації відрізняється від надзвичайного стану тим, що він не обмежує права і свободи людей, але встановлює певні обов'язки для громадян, зокрема:

- дотримуватись правил поведінки, безпеки та дій у надзвичайних ситуаціях;

- до прибуття аварійно-рятувальних підрозділів вживати заходів для рятування населення і майна;

- дотримуватися режимів захисту від епідемії, радіації тощо.

Однак введення на території України надзвичайного стану, запроваджує такі обмежувальні заходи для громадян та бізнесу, як:

- встановлення особливого режиму в'їзду і виїзду, а також обмеження свободи пересування по території, де вводиться надзвичайний стан;

- обмеження руху транспорту та їх огляд;

- посилення охорони громадського порядку та об'єктів, що забезпечують життєдіяльність населення та народного господарства;

- заборона проведення масових заходів, крім заходів, заборона на проведення яких встановлюється судом;

- заборона страйків;

- примусове відчуження або вилучення майна у юридичних і фізичних осіб.

Рис. 3. Дії під час НС під час ковіду «COVID-19»

Зважаючи на те, що вірус COVID-19 є надзвичайною ситуацією природного характеру, відповідно до статті 17 Закону України «Про правовий режим надзвичайного стану», можуть вводитися додаткові обмежувальні заходи, а саме:

- запровадження особливого порядку розподілення продуктів харчування і предметів першої необхідності;

- усунення від роботи на період надзвичайного стану, в разі неналежного виконання своїх обов'язків, керівників державних підприємств, установ і організацій, від діяльності яких залежить нормалізація обстановки в районі надзвичайного стану, та покладення тимчасового виконання обов'язків зазначених керівників на інших осіб;

- зміна режиму роботи підприємств, установ, організацій усіх форм власності, переорієнтація їх на виробництво необхідної в умовах надзвичайного стану продукції, інші зміни виробничої діяльності, необхідні для проведення аварійно-рятувальних і відновлювальних робіт;

- мобілізація та використання ресурсів підприємств, установ і організацій, незалежно від форми власності для відвернення небезпеки та ліквідації надзвичайних ситуацій з обов'язковою компенсацією понесених втрат;

- встановлення карантину та проведення інших обов'язкових санітарних та протиепідемічних заходів;

- тимчасова заборона будівництва нових, розширення діючих підприємств та інших об'єктів, діяльність яких не пов'язана з ліквідацією надзвичайної ситуації або забезпеченням життєдіяльності населення та аварійно-рятувальних формувань тощо.

Рис. 4 Рятувальні служби

Також, з метою ліквідації особливо тяжких надзвичайних ситуацій, у мирний час може здійснюватися цільова мобілізація, обсяги і строк проведення якої визначаються в Указі Президента України про введення надзвичайного стану.

Попередження про НС дають синоптики за даними радіолокаторів та супутників, крім того це може бути: потемніння або зміна кольору неба; зміна звукового фону природи; виникнення на горизонті темних утворень різної форми; незвична поведінка тварин. Причиною є утворення в атмосфері циклонів, областей низького тиску.

Надзвичайні ситуації техногенного характеру. НС техногенного характеру - це промислові, транспортні аварії (катастрофи) з вибухом, пожежі, аварії з викидом небезпечних хімічних, радіоактивних, біологічних речовин, раптове руйнування споруд і будівель, аварії на інженерних мережах, гідродинамічні аварії на греблях, дамбах тощо.

Рис. 5. Техногенні катастрофи

Транспортні аварії (катастрофи), пожежі, вибухи, аварії з викиданням (загрозою викидання) небезпечних та шкідливих хімічних та радіоактивних речовин, раптове руйнування споруд; аварії в електроенергетичних системах, системах життєзабезпечення, системах зв'язку та телекомунікацій, на очисних спорудах, у системах нафтогазового промислового комплексу, гідродинамічні аварії та ін.

Антропогенні (техногенні) причини:

Причини надзвичайних ситуацій техногенного характеру: Аварії, катастрофи на виробництві. Нераціональне використання енергоносіїв, корисних копалин. Помилки, допущені в технічних проектах. Низький рівень кваліфікації робітників, службовців та ін.

Антропогенні причини поділяються на соціальні та економічні.

Соціальні: ріст народонаселення; урбанізація; непідготовленість населення; відсутність інформації про становище у НС; відсутність нормативно-правової бази; недбалість та некомпетентність посадових осіб, перевищення повноважень тощо; корупція; тероризм.

Економічні: недосконалість технічних засобів і технологічних процесів; зміна довкілля внаслідок природокористування (забруднення); бідність (зношування техніки, нестача коштів на оновлення, профілактику та інше).

Наслідки надзвичайних ситуацій техногенного характеру. Наслідки надзвичайних ситуації при аварії на вибухонебезпечних об'єктах. До вибухонебезпечних об'єктів відносять виробництва вибухових речовин (тротил, тетрил, гексоген та ін.), нафтопереробні підприємства, млинарські комбінати та елеватори, деревообробні та інші підприємства, що використовують або виробляють горючі речовини та матеріали. Аварії на таких об'єктах, як правило, супроводжуються техногенними вибухами. Під вибухом розуміється процес звільнення великої кількості енергії за короткий проміжок часу. В результаті вибуху речовина перетворюється в сильно нагрітий газ з дуже високим тиском, що впливає на навколишнє середовище, повітря, викликаючи його рух, і утворення чинників, що уражають. Тому вони називаються уражаючими факторами.

Основний уражаючий фактор вибуху - це повітряна ударна хвиля (УХ).

Ударна хвиля - це зона сильно стислого повітря, що розповсюджується в усі боки від центру вибуху з надзвуковою швидкістю (більше 330 м/с). Основним параметром УХ, що визначає її руйнівну дію, є надмірний тиск у фронті УХ. Надмірний тиск ДРф - це різниця між максимальним тиском у фронті ударної хвилі (Рф) і атмосферним тиском перед фронтом (Р₀):

ДРф = Рф- Ро.кПа

Рис. 7. Зміни тиску повітря при проходженні ударної хвилі

Надмірний тиск у даній точці залежить від відстані до місця (центру) вибуху, маси вибухової речовини (потужності вибуху) та інших чинників. Повітряна ударна хвиля уражає людей, руйнує або пошкоджує будинки і споруди, обладнання та техніку. Незахищені люді в залежності від величини надмірного тиску отримують травми різного ступеню, характеристики яких наведені в таблиця 1.

Ураження людей, що знаходяться в будівлях, визначаються залежно від ступеню руйнування будівлі, виходячи з того, що: при повних руйнуваннях будівель всі люди гинуть; при сильних і середніх руйнуваннях можуть вижити всі працівники, але більша частина їх буде уражена шляхом прямої дії УХ і додатково непрямої дії; уламками зруйнованих будівель та споруд, а також можуть опиниться під завалами; при слабких руйнуваннях будівель загибель людей малоймовірна, але частина з них може отримати травми різного ступеню ураження від непрямої дії УХ. Будинки, споруди, обладнання внаслідок дії УХ можуть бути пошкодженні або зруйновані. В залежності від надмірного тиску ДРф, типу, розмірів та інших чинників можуть отримати руйнування: слабке, середнє, сильне або повне. Внаслідок вибуху під впливом уражаючих факторів на місцевості утворюється осередок ураження. Осередок ураження - це територія, в межах якій, в результаті дії уражаючих факторів виникли руйнування будівель і споруд, пожежі та ураження або загибель людей.

Межа осередку ураження вибуху пролягає через точки на місцевості, де надмірний тиск УХ становить ДРф = 10 кПа. Форма осередку ураження на рівнинній місцевості - коло (рис. 8).

Рис. 8. Характеристика осередку ураження при вибуху

Запобігання виникненню надзвичайних ситуацій. Запобігання виникненню надзвичайних ситуацій - це підготовка та реалізація комплексу правових, соціально-економічних, політичних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних та інших заходів, спрямованих на регулювання безпеки, проведення оцінки рівнів ризику, завчасне реагування на загрозу виникнення надзвичайної ситуації на основі даних моніторингу (спостережень), експертизи, досліджень та прогнозів щодо можливого перебігу подій із метоюнедопущення їх переростання у надзвичайну ситуацію або пом'якшення її можливих наслідків.

Надзвичайні ситуації природного характеру. Надзвичайні ситуації природного характеру - це наслідки небезпечних геологічних, метеорологічних, гідрологічних, морських та прісноводних явищ, деградації ґрунтів чи надр, природних пожеж, змін стану повітряного басейну, інфекційних захворювань людей, сільськогосподарських тварин, масового ураження сільськогосподарських рослин хворобами чи шкідниками, зміни стану водних ресурсів та біосфери тощо.

З усього виду небезпек вони належать до розряду найбільш стабільних і становлять постійну загрозу для людства впродовж всього його існування. Природні явища, які мають надзвичайний характер і призводять до порушення звичайної діяльності населення, його загибелі, руйнування і знищення матеріальних цінностей називаються стихійними лихами. За причиною виникнення, вони поділяються на :

1. Тектонічні - пов'язані з процесами, які виникають зі змінами предметів і явищ Землі.

2. Топологічні - причиною їх є процеси, котрі виникають на поверхні Землі.

3. Метеорологічні - пов'язані з процесами в атмосфері. Але в більшості випадків основною першопричиною виникнення цих стихійних лих є процеси, які відбуваються в Космосі.

Землетруси, повені, зсуви, селеві потоки, бурі, урагани, снігові заноси, лісові пожежі лише протягом останніх 20 років забрали життя більше трьох мільйонів людей. За даними ООН, за цей період майже один мільярд жителів нашої планети зазнав збитків від стихійних лих.

Серед надзвичайних ситуацій природного походження на Україні найчастіше трапляються: геологічні небезпечні явища (зсуви, обвали та осипи, просадки земної поверхні); метеорологічні небезпечні явища (зливи, урагани, сильні снігопади, сильний град, ожеледь); гідрологічні небезпечні явища (повені, паводки, підвищення рівня грунтових вод та ін.); природні пожежі лісових та хлібних масивів; масові інфекції та хвороби людей, тварин і рослин.

Особливості географічного положення України, атмосферні процеси, наявність гірських масивів, підвищень, близькість теплих морів зумовлюють різноманітність кліматичних умов: від надлишкового зволоження в західному Поліссі - до посушливого - в південній Степовій зоні. Виняткові кліматичні умови на Південному березі Криму, в горах Українських Карпат та Криму. Внаслідок взаємодії всіх цих факторів виникають небезпечні стихійні явища. В окремих випадках вони мають катастрофічний характер.

Надзвичайні ситуації природного походження в Україні поділяються на: геологічні, географічні, метеорологічні, агрометеорологічні, морські гідрологічні, гідрологічні небезпечні явища, природні пожежі, епідемії, епізоотії, епіфітотії.

Стихійні явища часто виникають в комплексі, що значно посилює їх негативний вплив. Небезпечні природні явища, переважно, визначаютьсятрьома основними групами процесів - ендогенними, екзогенними та гідрометеорологічними.

Стихійні лиха, що мають місце на території України, можна поділити на прості, що включають один елемент (наприклад, сильний вітер, зсув або землетрус) та складні, що включають декілька процесів однієї групи або кількох груп, наприклад, негативних атмосферних та геодинамічних екзогенних процесів, ендогенних, екзогенних та гідрометеорологічних процесів у поєднанні з техногенними.

Геологічно небезпечні явища. Землетруси (earthquakes) - коливання земної кори, що виникають внаслідок вибухів у глибині землі, розламів шарів земної кори, активної вулканічної діяльності. Область підземного удару викликає пружні коливання (сейсмічні хвилі), що поширюються по землі у всіх напрямках. Область землі, з якої виходять хвилі землетрусу, називають центром, а розташовану на поверхні землі ділянку - епіцентром землетрусу. Інтенсивність землетрусу вимірюється в балах за шкалою Ріхтера, а у останні роки у нашій країні та у ряді європейських держав використовують 12-бальну міжнародну шкалу MSK-64. Інтенсивність землетрусу зменшується до периферії зони катастрофи. Осередки землетрусів знаходяться на глибині 30-60 км, а інколи на глибині до 700 км. В залежності від причин і місця виникнення землетруси поділяються на тектонічні, вулканічні, обвальні і моретруси.

Сейсмоактивні зони оточують Україну на південному заході і півдні: Закарпатська, Вранча, Кримсько- Чорноморська та Південно-Азовська.

У сейсмічному відношенні найбільш небезпечними областями в Україні є Закарпатська, Івано- Франківська, Чернівецька, Одеська та Автономна Республіка Крим. На теренах Закарпаття відзначаються осередки землетрусів з інтенсивністю 6-7 балів (за шкалою Ріхтера) у зонах Тячів - Сигет, Мукачево - Свалява. Закарпатська сейсмоактивна зона характеризується проявом землетрусів, що відбуваються у верхній частині земної кори на глибинах 6-12 км з інтенсивністю в епіцентрі 7 балів. Шестибальні землетруси зафіксовані також у Прикарпатті (Буковина). Прикарпаття відчуває вплив від району Вранча (Румунія).

Джерела

надзвичайна ситуація техногенний

1. Закон України «Про правовий режим надзвичайного стану».

2. «Кодекс цивільного захисту України. Відомості Верховної Ради (ВВР), 2013, № 34-35, ст.458 (редакція станом на 01.01.2018 року). Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5403-17. (Дата звернення 10.05.2022).

3. Вікіпедія - Вільна енциклопедія https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/

4. Держстандарт, Державний класифікатор надзвичайних ситуацій ДК 019-2001 від 19.11.2001 N 552.

5. ТОВ «інформаційно-аналітичний центр ЛІГА» https://ips.ligazakon.net/document/TM015780.

6. Стефанович І. С., Стефанович П. І., Федорова Д. А. Методи якісного аналізу небезпек. Науковастаттяузбірникуматеріалів The 3rd International scientific and practical conference - Modern problems of science, education and society! (May 22-24, 2023) SPC - Sciconf.com.ua!, Kyiv, Ukraine. 2023. 1522 p. ISBN 978-966-8219-87-0.

7. Стефанович І. С., Стефанович П. І.,Класифікація надзвичайних ситуацій, природні надзвичайні ситуації. УДК 009:3(082) У31, У31 Удосконалення напрямів розвитку України в умовах сучасної світової кон'юнктури: кол. моногр. - Харків: СГ НТМ «Новий курс», 2023. - 182 с. Р 156-166. ISBN 978617-7886-46-3, https://www.newroute.org.ua

8. Стеблюк М. І. Цивільна оборона та цивільний захист: підручник / М. І. Стеблюк. - 3-те вид., стер. - К.: Знання, 2013. - 487 с.

9. Цивільний захист: курс лекцій. В. І. Корінний, І. С. Стефанович, П. І. Стефанович, В. М. Гуць. - К.: КНУБА, 2018. - 208 с.

Размещено на Allbest.ru