Здоров’я як базова цінність і життєзабезпечуюча потреба у людей похилого віку: крос-культурний аспект

Размещено на http://www.allbest.ru/

Здоров'я як базова цінність і життєзабезпечуюча потреба у людей похилого віку: крос-культурний аспект

Клочок Олександр Миколайович доктор філософії, керівник мережі пансіонатів по догляду за людьми з обмеженими можливостями «Ренамед»

Анотація

Стаття присвячена проблемі здоров'я людей похилого віку як базовій цінності і життєзабезпечуючій потребі особистості крізь призму вивчення підходів до здоров'я, що існують в різних країнах світу і належать різним культурам. Актуальність статті зумовлена необхідністю глибшого вивчення особливостей світогляду та життєвих настанов людей похилого віку в залежності від їхнього здоров'я. Оскільки в сучасній соціальній роботі набула поширення зацікавленість позитивними аспектами життя, такими як особистісний розвиток, щастя, самореалізація та стійкість, у статті спрямовано увагу на дослідженні того факту, що старість та похилий вік не обов'язково означають нездоровий стан, навіть у зв'язку зі складними змінами, що відбуваються в організмі на цьому етапі.

Проблема підтримки здоров'я осіб похилого віку виступає важливим напрямом наукових досліджень різних галузей знань. Стан здоров'я цієї категорії громадян викликає значний інтерес серед науковців, оскільки від нього залежить пошук шляхів зниження негативних тенденцій у погіршенні стану здоров'я населення. Фізичне та психічне здоров'я людей похилого віку обумовлені багатьма факторами, які взаємодіють між собою. Оскільки з віком знижується функціональна активність організму та збільшується ризик захворювань, фахівці різних галузей знань вважають систематичну фізичну й розумову активність найефективнішими засобами уповільнення процесів старіння організму.

У статті наголошується на можливості досягнення щастя та достатнього рівня задоволення життям людьми похилого віку шляхом зміни очікувань та світосприйняття, формування позитивних переконань. Серед переконань, які найчастіше виникають у старших людей, є негативні емоції та переконання, пов'язані з пристосуванням до нових умов, таких як адаптація до старості та наближення смерті. Проте навіть на цьому життєвому етапі люди можуть відчувати позитивні емоції та залишати оптимістичне ставлення до життя.

Досліджено український та міжнародний досвід, особливості різних ментальностей і культур, виявлено роль ставлення до здоров'я у людей похилого віку в залежності від якості життя та культури життєдіяльності. Проаналізовано потреби людей похилого віку та вплив здоров'я на формування їх потреб. похилий здоров'я світосприйняття

Ключові слова: здоров'я, цінності, потреби, люди похилого віку, рекреаційно-оздоровча діяльність, рухова активність, фізичні вправи, культурні відмінності, ментальне здоров'я, соціальна робота.

Klochok Oleksandr Mykolayovich Doctor of Phylosophy, Head of the "Renamed" network of boarding houses for the care of people with disabilities

HEALTH AS A BASIC VALUE AND LIFE-SUSTAINING NEED IN ELDERLY PEOPLE: CROSS-CULTURAL ASPECT

Abstract

The article is devoted to the health issues of elderly as a basic value and life-sustaining need of the individual through the prism of studying approaches to health that exist in different countries of the world and belong to different cultures. The relevance of the article is determined by the necessity for a deeper study of the worldview and life guidelines of the elderly depending on their health status. As interest in the positive aspects of life, such as personal development, happiness, selfrealization, and resilience, has become widespread in contemporary social work, the article focuses on exploring the fact that old age does not necessarily mean unhealthy conditions, even in relation to the complex changes occuring in the body at this stage.

The issue of supporting the health of the elderly is an important field of scientific research in various fields of knowledge. The health status of this category of citizens arouses significant interest among scientists, as it determines the search for ways to reduce negative trends in the deterioration of the population's health. The physical and mental health of the elderly is influenced by many interacting factors. Since functional activity decreases with age and the risk of diseases increases, experts from various fields of knowledge consider systematic physical and mental activity to be the most effective means of slowing down the aging processes of the body.

The article emphasizes the possibility of achieving happiness and a sufficient level of life satisfaction for the elderly by changing expectations and worldviews, forming positive beliefs. Among the beliefs that most often arise in older people are negative emotions and beliefs associated with adaptation to new conditions, such as adapting to old age and approaching death. However, even at this stage of life, people can experience positive emotions and maintain an optimistic attitude towards life.

The Ukrainian and international experiences have been studied, along with the characteristics of different mentalities and cultures, and the role of attitudes towards health in the elderly depending on the quality of life and lifesafety culture has been revealed. The needs of the elderly and the influence of health on the formation of their needs have been analyzed.

Keywords: health, values, needs, elderly people, recreational and health activities, physical activity, physical exercises, cultural differences, mental health, social work.

Постановка проблеми. Сучасними завданнями в соціальній роботі, в контексті євроінтеграційних процесів, є наближення рівня життя усіх соціальних категорій громадян до гідного рівня життя і соціального благополуччя. Нажаль, кризові соціально-економічні умови через вторгнення країни-агресора в Україну, зубожіння населення, особливо людей похилого віку, перешкоджають реалізації цього завдання, призводячи людей старшого віку до межі фізичного виживання і психологічного неблагополуччя. До реалій сьогодення додаються об'єктивні фактори, пов'язані з процесом старіння.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Здоров'я людей похилого віку досліджувалось під різними кутами зору багатьма дослідниками- представниками різних культур, зокрема Є. Горуновим, Н. Тимошенко. Різноманітним аспектам здійснення соціальної роботи з людьми похилого віку присвячено наукові і науково-методичні роботи Ю. Лисенко, Н. Тимошенко,Романової, М. Орепер, О. Патинок. Питання щодо оздоровчо-рекреаційної рухової активності людей похилого віку вивчають О. Томенко, П. Горюк, А. Слобожанінов та інші. Міжнародний досвід оздоровчо-рекреаційної рухової активності людей похилого віку вивчають Л. Балацька, Л. Тимчук,Наконечний та Т. Логвиненко. Існуючі проблеми організації активного дозвілля та можливі шляхи їх вирішення вивчають М. Дячук, Т. Грузєва та Г. Іншакова. Аспекти психологічного характеру та ментального здоров'я вивчають О. Коваленко, Л. Лук'янова, Е. Помиткін, Л. Московець. В. Подорожний досліджує соціально-психологічні особливості особистісного відчуження людей похилого віку. Потреби людей похилого віку є основним напрямом досліджень В. Кіпень, Р. Сопко, Р. Джуган, Н. Баландіна та О. Панькевич роблять акцент на вивченні практики ейджизму, який часто проявляється у медіа.

Серед закордонних дослідників варто згадати праці про соціальну інтеграцію в містах (С. Ронці); інтеграцію осіб похилого віку, використовуючи сучасні технології (І. Маннхайм); актуальні тенденції догляду за здоров'ям людей похилого віку (Т. Фюльмер); відмінності у підготовці людей до здорового життя (І. Ань); напрямки розвитку піклування за похилими людьми (Ф. Тарасона-Сантабальбіна).

Метою статті є аналіз підходів, які існують у різних країнах світу до підтримки здоров'я людей похилого віку як базової цінності і життєзабезпе- чуючої потреби, розкриття шляхів підтримки здорового способу життя, таких як рекреаційно-оздоровча діяльність, рухова активність, фізичні вправи тощо.

Виклад основного матеріалу. Для повноцінного розкриття теми статті, розпочнемо з особливостей здоров'я, цінностей і потреб, що мають свою специфіку у людей похилого віку. Відзначимо, що похилий вік обумовлюється досвідом, переоцінкою цінностей та випробуванням себе в нових ситуаціях. На цьому етапі люди розв'язують важливі завдання, проте погіршення здоров'я може зробити їх залежними від допомоги і це може призвести до фізичних та психологічних труднощів. Криза пенсійного віку стає періодом вибору стратегії подальшого життя. Позитивна стратегія сприяє формуванню нових соціальних зв'язків, тоді як негативна орієнтована на фізичне виживання.

Згідно з проведеними дослідженнями, які було здійснено О. Коваленко, Л. Лук'яновою, Е. Помиткіним, Л. Московець, зниження інтелектуальних процесів, яке спостерігається у літньому віці, зазвичай не безпосередньо пов'язане з процесом старіння, а скоріше обумовлене дефіцитом соматичного здоров'я. У старшому віці, як правило, спостерігаються зміни в мотивації до активного життя, емоційних переживаннях та психологічних реакціях. Люди можуть стати більш егоцентричними, занурюючись у внутрішні переживання та спогади. Психічна ригідність може посилитися, що виражається у консервативних поглядах та опору до нового. Також спостерігаються властивості характеру, які можуть бути виявлені в молодшому віці, але з часом стають більш вираженими, такі як скупість та недовіра. Щоб протидіяти фізіологічному старінню мозку, корисно залучати активне інтелектуальне навантаження, що допоможе вирішувати проблеми, що виникають у похилому та старечому віці. У цьому контексті важливо згадати про нейропластичність або пластичність мозку, яка означає здатність людського мозку змінюватися та адаптуватися під впливом емоцій, досвіду, нових видів діяльності, а також відновлювати зв'язки втрачені внаслідок пошкодження або у відповідь на зовнішній вплив.

Очевидною тезою є ідея про те, що здоровя не тільки визначає рівень і якість життя особи похилого віку, а й є необхідною умовою і життєзабезпечуючою потребою таких осіб. Ми свідомо обмежуємося від аналізу інших потреб осіб похилого віку, зосереджуючи свій науковий пошук на вивченні шляхів підтримки і збереження здоровя осіб похилого віку в різних країнах.

Інформація про рівень рухової активності населення різних країн Європи та світу відрізняється. У Нідерландах і Німеччині понад 40% населення виявляють оптимальну рухову активність. У Швеції, Бельгії та Франції відсоток активних людей у віковій категорії, яку досліджували, становить менше 25% від загальної чисельності. У більшості європейських країн чоловіки зазвичай більш фізично активні, ніж жінки. Існують різні причини, які залучають до занять оздоровчо-фізичною активністю. Деякі з них включають низький фінансовий стан та дохід, а також обмежені можливості для зайняття фізкультурно-оздоровчою діяльністю. Умови проживання можуть бути некомфортними, що сприяє заміщенню рухової активності технічними засобами, такими як автомобілі та побутові пристрої. Урбанізація також може призводити до зменшення рівня рухової активності населення [6].

Закордонні дослідники С. Ронці, Л. Ортон, С. Бакнер, Н. Брюс, Д. Поуп, відзначають, зокрема, що у європейських країнах з національними програмами фізкультурно-оздоровчої активності та фінансовою підтримкою підвищений інтерес до занять руховою активністю. Це досягається завдяки роз'ясненням про важливість фізичної активності, консультаціям в соціальних мережах та іншими заходами. Наприклад, в Нідерландах національна програма сприяла збільшенню рівня фізичної активності серед людей похилого віку. У Португалії відмічається проблема доступу людей похилого віку до фізкультурних закладів, що призвело до зниження активності цієї категорії населення. У Канаді та Великобританії схожі заходи стали частиною національних кампаній з активного довголіття [20]. Фінляндія, Норвегія та Іспанія, до прикладу, також реалізують державні програми для активізації способу життя людей похилого віку [21]. Особливо успішною є програма рухової активності для похилого населення у Фінляндії, яка підтримується урядом з 2005 року. Оцінка результатів пілотних проектів виявила тривале збільшення кількості людей похилого віку, які регулярно займаються фізичними вправами у групових заняттях, ділиться даними Т. Логвиненко [15].

Більшість американців похилого віку у США прагнуть активного способу життя. Вони часто подорожують та беруть участь у спортивних заходах. Щодо оздоровчо-рекреаційної рухової активності, дані вказують, що жителі Аляски та афро-американці менш активні порівняно з латино- і євро- американцями. Мотивами для активності є бажання підтримувати красиву фізичну форму та приємна атмосфера під час занять. Однак, низький рівень освіти, відчуття втоми та погане здоров'я можуть ускладнювати цей процесс [5]. Опитування серед освічених жителів показало, що близько п'ятої частини жінок і чоловіків займаються фізичними вправами протягом тижня. Враховуючи доступність паркових зон, велосипедних та пішохідних маршрутів, можна здійснювати різноманітні види активностей. Національна академія здоров'я населення активно діє з метою розвитку навичок лідерства у справах здоров'я населення, зокрема, стимулює правильне харчування, боротьбу з ожирінням та серцево-судинними захворюваннями, а також профілактику інфекційних захворювань. Фізичні вправи в цьому контексті виступають як засіб зміцнення загального здоров'я [22].

В різних країнах Африки рівень оздоровчо-рекреаційної рухової активності серед різних вікових груп відрізняється значно. Видно залежність між заможністю громадян країни та їхній потяг до збереження здоров'я у похилому віці. Загалом можна зауважити тенденцію до зниження фізичної активності серед дорослого населення країн Африки. У багатьох країнах континенту існують державні програми, спрямовані на підтримку і зміцнення здоров'я населення та профілактику інфекційних хвороб. Однак недостатня освіченість населення та неефективна популяризація таких програм призводять до зниження рівня рухової активності [6].

В багатьох країнах Азії, де спостерігаються значні економічні, політичні та соціальні зміни, успіхи у розвитку економіки призвели до змін в режимі дня та способі життя населення, що включає зниження рівня рухової активності. Державні програми, популярні в багатьох країнах Азії, мають високу результативність у просвітництві населення про важливість систематичних занять оздоровчо-рекреаційною руховою активністю. Спостерігається збільшення активності китайського населення у змаганнях та фізкультурно- оздоровчих заходах, що входять до державних програм по популяризації занять та пропаганди спорту. Основними мотивами, що стимулюють до тривалої активності, є бажання підвищити рівень рухової активності, отримання задоволення, попередження захворювань, поліпшення фізичної підготовленості, а також насолодження активним дозвіллям і покращення якості життя. Однак головними перешкодами для занять вважають відсутність часу, обмежену кількість спортивних споруд та низький рівень зацікавленості [17, 18].

Україна стикається з гострою національною проблемою стрімкого скорочення населення. На державному рівні потрібно приймати рішучі заходи, спрямовані на збереження та підтримку фізично активного та здорового способу життя серед українців. Згідно з проведеними дослідженнями, лише 17% людей похилого віку в Україні займаються фізичними вправами або спортом, зазначають О. Томенко, П. Горюк, А. Слобожанінов [2]. Проте уряд має широкі можливості для впровадження організаційних заходів та просвітницьких кампаній, а також фінансових заходів, спрямованих на підтримку рухової активності серед людей похилого віку. На думку В. Кіпень, ці заходи можуть включати спеціальні програми та керівництва з рухової активності, консультації лікарів, а також телевізійні передачі, оскільки для старших груп населення телебачення залишається головним джерелом інформації [7, 10].

Відзначено Р. Джуганом, що в Україні заходи щодо підтримки рухової активності людей похилого віку поки що не належать до розповсюджених і переважно реалізуються громадськими, некомерційними організаціями або приватними особами. Навіть за аналогією з іншими країнами, державна підтримка подібних проектів в Україні поки не є великою. Однак, в деяких регіонах України вже почали діяти органи влади з метою створення середовища, сприятливого для рухової активності осіб похилого віку. Наприклад, вони облаштовують спеціальні пішохідні доріжки та вело- маршрути. Забезпечення умов для занять фізкультурою й спортом серед населення похилого віку повинно стати важливою складовою соціальної політики у всіх регіонах країни. Створення упорядкованих парків з пунктами прокату велосипедів та спеціальними зонами для скандинавської ходьби може сприяти збільшенню кількості людей похилого віку, які залучаються до пішої ходьби та велосипедних прогулянок [9, 14].

Соціальна робота володіє арсеналом засобів, які дозволяють вплинути на переконання людей похилого віку, перетворюючи старість на продуктивний і насичений період життя, поєднуючи фізичну активність, відпочинок і активну рекреацію, а також задовольняючи емоційні та пізнавальні потреби.

Загальновідомо, що кожна людина самостійно визначає, якою хоче бути - чи це буде втомлена від життя особа, якій усе набридло, або активна та доросла людина, яка прагне пізнавати, розвиватися та спілкуватися з іншими. І, як стверджують науковці, перші, з пасивною життєвою позицією, часто перекладають відповідальність за розв'язання проблем на інших та постійно висловлюють своє невдоволення. Інші, з активною життєвою позицією, відкриті до змін і намагаються вирішувати проблеми, пов'язані з віком, які виникають у них. Активна позиція допомагає цінувати власний досвід, зберігати оптимізм та впевненість у власній та суспільній корисності [16, с. 62-65].

Для людей похилого віку надзвичайно важливо зберігати та виявляти доброзичливість та позитивні емоції, уникаючи песимізму та настроєвих перепадів, які можуть виникати через недуги, обмежене спілкування або незадоволеність життям. Вбудована в соціальну роботу рекреаційно- оздоровча діяльність, відіграє велику роль у вирішенні багатьох з цих проблем, бо вона пов'язана з позитивними емоціями, задоволенням від руху, спілкуванням та радістю існування, незважаючи на всі виклики та проблеми. Хоча вона не здатна повністю їх вирішити, в значній мірі допомагає знизити їх негативний вплив на людину похилого віку.

Науковець І. Іванова вважає, що боротьба зі старінням та збереження життєвого тонусу є ключовим завданням в сфері рекреації та оздоровлення. Активний спосіб життя стимулює організм і допомагає не лише зберегти його біологічні функції, а й покращити їх, що призводить до помітного зменшення процесів старіння. У похилому віці відбуваються незворотні зміни у системах та органах людського тіла, відомі як старіння [1]. Швидкість, амплітуда та точність рухів поступово зменшуються, координація стає менш досконалою. Людина рухається менше, втрачає рухову активність і стає менш здатною до фізичних навантажень, важко їх сприймає та переносить. Інтенсивність цих змін визначається руховою активністю в молодому віці та способом життя. Очевидно, що рекреаційно-оздоровча діяльність в похилому віці спрямована на покращення фізичного стану та активізацію внутрішніх резервів організму. Тому заняття фізичними вправами для людей похилого віку мають перш за все оздоровчий та профілактичний характер [8].

Дослідник А. Г акман звертає увагу на те, що деякі форми рекреаційно- оздоровчої діяльності приносять значне задоволення від рухової активності. Особливо це стосується різноманітних ігор з м'ячем, шайбою, воланом, кулями та іншими предметами. Вони можуть бути організовані як спонтанно, ініційовані самими учасниками, так і у формі груп, секцій, чи команд [3]. Основними видами фізичних вправ для людей похилого віку у рекреаційно- оздоровчій діяльності є гігієнічна гімнастика, шейпінг, аеробіка, прогулянки (на лижах, велосипедах, пішки, скандинавська ходьба), туризм, участь у групах здоров'я та спортивних секціях, виробнича гімнастика, плавання, катання на ковзанах, а також різноманітні ігри.

За переконанням більшості дослідників, серед яких К. Такур, оптимальним способом організації рекреаційних занять для людей похилого віку є участь у групах здоров'я, де заняття проводяться кваліфікованими інструкторами-методистами зі спеціальною освітою за розробленими програмами. У таких групах учасники не лише не відчувають себе слабкими чи безпорадними, а навпаки, підвищується самооцінка, поліпшується самопочуття та настрій. Але головне, займаючись у групі, вони знаходять мотивацію досягнення успіху. Виявляючи інтерес до спільних занять та оточені подібними собі, учасники отримують стимул та мету. Таким чином, вони займаються не лише для підтримки здоров'я та уповільнення процесу старіння, але й з метою покращення свого життя [4].

Старість може бути драматичною через те, що бажання залишаються, а можливості поступово зникають. Тому важливо утримувати розумну міру в захопленнях і не переоцінювати свої можливості, оскільки це може мати трагічні наслідки, такі як інсульти, інфаркти, травми м'язів та зв'язків, а також переломи. Фізичні вправи та рухова активність рекомендується поєднувати з водними процедурами та загартуванням (душ, ванна, купання), масажем та тепловими процедурами (сауна, лазня). Активне заняття фізичними вправами для людей похилого віку вимагає постійного медичного контролю та самоконтролю, щоб свідомо ставитися до свого стану здоров'я. Це породжує необхідність теоретичного та практичного вирішення питання якісного використання часу вільного відпочинку за допомогою рекреаційно-оздоровчої діяльності для людей похилого віку [23].

Для ефективної організації рекреаційних занять для людей похилого віку важливо зрозуміти, які внутрішні мотиви учасників наповнювати їхній вільний час. Один з таких мотивів - потреба у спілкуванні та відчутті спокою. Цікаво, що лише третина самотніх чоловіків, але більшість самотніх жінок відчувають психологічні проблеми внаслідок самотності. Більшість людей спілкуються переважно з родичами та сусідами, що свідчить про звужене коло спілкування. Розширення цього кола може позитивно вплинути на самопочуття, настрій і поведінку людей похилого віку. Проте лише п'ята частина бажає розширити його, відвідуючи оздоровчо-рекреаційні заходи, такі як заняття руховою активністю, які їм пропонують друзі та знайомі. Більшість респондентів готові стати постійними відвідувачами оздоровчих клубів для людей похилого віку, якщо їхне здоров'я дозволить. Таким чином, організація спілкування в даному середовищі є актуальною проблемою, яка допомагає людям похилого віку отримати більше інформації про організацію та використання рекреаційних можливостей для підтримки здоров'я [13].

Щоб бути здоровою людиною і довгожителем, важливо сформувати сенс і мотивацію життя, чітко визначити його цілі, а також розробити плани для їх досягнення. Не менш важливо оволодіти ефективними методами та прийомами, щоб досягти цілей у ринкових умовах сучасного світу. Самоактуалізація вважається важливим психотерапевтичним, оздоровчим і геронтопсихологічним чинником, оскільки дозволяє кожній людині розкрити свій особистісний потенціал і досягти бажаного результату. Формування медикопсихологічної та геронто-психологічної діяльності є особливо важливим для забезпечення здоров'я і тривалого життя. Це завдання стосується не лише професійних психологів, але й кожного дорослого, хто прагне досягти гармонії і благополуччя [11, с. 165-172].

Висновки

В статті досліджено одну з актуальних проблем людей похилого віку, а саме здоров'я. Недостатня рухова активність призводить до передчасного старіння, пришвидшеному зношуванню організму та призводить до незадоволеності життям. Зроблено акценти на взаємозв'язку психічного та фізичного здоров'я, адже вони сильно впливають один на одного. Визначено важливі внутрішні мотиви, які допомагають людям похилого віку досягати певного задоволення в житті. Це здатність у спілкуванні, яке допомагає людям похилого віку більше дізнатися про організацію та використання засобів оздоровчо-рекреаційної рухової активності. Підкреслено важливість збереження потреб пізнавального плану, яке спонукає людей похилого віку до занять фізичною культурою або певними видами рухової активності. Аналіз залучення до оздоровчо-рекреаційної рухової активності людей похилого віку у деяких кранах Європи та світу показав, що недостатньо уваги приділяється цьому питанню. Завдяки різним програмам активізації способу життя людей похилого віку простежується збільшення числа таких осіб, які регулярно відвідують групові заняття фізичними вправами.

Перспективними напрямами дослідження стануть проблеми формування культури здоров'я у людей похилого віку.

Література

Іванова І. Б. Соціальна робота з людьми похилого віку : навч. посіб. К. : Університет «Україна», 2023. С. 84-102.

Томенко О. А., Горюк П. І., Слобожанінов А. А. Особливості рекреаційно-оздоровчої діяльності у структурі дозвілля осіб похилого віку. 2020. № 17. С. 80-84. DOI: https://doi.org/ 10.32626/2309-8082.2020-17.80-84 (дата звернення: 01.06.2024).

Андрєєва О. В., Гакман А. В. Вплив способу життя на показники психоемоційного стану осіб похилого віку. 2022. № 3. DOI: https://doi.org/10.32652/tmfvs.2022.3.32-36 (дата звернення: 02.06.2024).

Купко Н. Особливості порушень психічного здоров'я, пов'язані зі старінням. 2024. № 1. URL: https://neuronews.com.ua/uploads/issues/2024/1/nn24_spec_6-8.pdf (дата звернення: 02.06.2024).

Подорожний В. Г. Соціально-психологічні особливості особистісного відчуження людей похилого віку : дис. ... канд. псих. наук. : 19.00.05. Вінниця, 2021. 167 с.

Балацька Л. В., Гакман А. В., Тимчук Л. І., Наконечний І. Ю. Оздоровчо- рекреаційна рухова активність людей похилого віку в різних країнах світу. Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. Серія 15. Науково-педагогічні проблеми фізичної культури (фізична культура і спорт). 2021. № 7(138). С. 22-25. DOI: https://doi.org/10.31392/NPU-nc.series15.2021.7(138).04 (дата звернення: 04.06.2024).

Кіпень В. П. Люди поважного віку в Україні: Потреби, цінності та взаємодія з органами влади. Вінниця : Видав. ФОП Дмитрієва С. О. 2019. 54 с.

Сопко Р. І. Система потреб людей похилого віку (специфіка і сутність). Науково- теоретичний альманах Грані. 2017. № 19(10). C. 86-92. DOI: https://doi.org/10.15421/1716110 (дата звернення: 04.06.2024).

Джуган Р. І. Потреби людей похилого віку та їх реалізація в умовах сучасного українського суспільства (соціологічний дискурс) : монографія. Ужгород: ТОВ «РІК-У», 2023. 164 с.

Баландіна Н. Ф., Панькевич О. О. Ейджистські дискурсивні практики в новинах електронних медіа. Журналістика в системі соціокомунікаційної діяльності. Образ. 2021. № 2(36). С. 40-53. DOI: https://doi.org/10.21272/Obraz.2021.2(36)-40-53

Кухта М. П. Соціальний потенціал людей старшого віку в Україні : монографія. Київ : КНУКіМ, 2018. 304 с.

Дячук М. Д., Грузєва Т. С., Іншакова Г. В. Особливості здоров'я населення старших вікових груп. Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України. 2019. № 3. С. 5-11. DOI: https://doi.org/10.11603/1681-2786.2019.3.10584 (дата звернення: 05.06.2024).

Сорока І. М., Грузєва Т. С., Зюков О. Л., Іншакова Г. В. Медико-соціальні проблеми в контексті соціальних демографічних трендів : матеріали наук.-практ. конф. з Міжнародною участю до Всесвітнього Дня здоров'я, м. Київ, 5-6 квітня 2018 р. С. 152-155.

Калаур С. М., Олексюк Н. С., Олійник Г. М., Петришин Л. Й. Соціальна робота і соціальна освіта в умовах сьогодення: проблеми та перспективи розвитку : колективна монографія за ред. О. Сороки, Г. Лещук. Тернопіль : ФОП Осадца Ю. В. 2023. C. 36-72.

Логвиненко Т. О. Особливості соціальної роботи у Скандинавських країнах в умовах глобалізації. Соціальна робота з різними категоріями населення у територіальній громаді: українські реалії та міжнародний досвід: монографія. Тернопіль : Заза Прінт. 2018. С. 199-218.

Коваленко О. Г., Лук'янова Л. Б., Помиткін Е. О., Московець Л. П. Психологія людей літнього віку : навч. посіб. Київ : Вид-во ТОВ «Геопринт». 2021. 288 с.

Ahn Y. D, Shin J-H. A Study on the Differences in Senior Fitness Levels for Health Life in the Elderly Women. Journal of the Korea Entertainment Industry Association. 2019. № 13. P. 367-375. DOI: https://doi.org/10.21184/jkeia.2019.12.13.8.367

Hui Y., Hongtu C., Tianshu P., Yiran L., Ying Z., Honglin C. Studies on the Digital Inclusion Among Older Adults and Quality of Life : A Nanjing Examhle in China. 2022. DOI: https://doi .org/10.3389%2Ffpubh.2022.811959

Mannheim I., Schwartz E., Xi W., Buttigieg S. C., McDonnell-Naughton M., Wouters E. J. M., van Zaalen Y. Inclusion of Older Adults in the Research and Design of Digital Technology. 2019. № 16(19). DOI: https://doi.org/10.3390%2Fijerph16193718

Ronzi S., Orton L., Buckner S., Bruce N., Pope D. How is Respect and Social Inclusion Conceptualised by Older Adults in an Aspiring Age-Friendly City? A Photovoice Study in the North-West of England. International Journal of Environmental Research and Public Health. 2020. №17(24). DOI: https://doi.org/10.3390/ijerph17249246

Tarazona-Santabalbina F. J., Gonzalez S. J. S., Navarro J. A. G., Vina J. Healthcare for Older Adults, Where Are We Moving towards? 2021. № 18(12). DOI: https://doi.org/10.3390/ ijerph18126219

Fulmer T., Reuben D. B., Auerbach J., Fick D. M., Galambos C., Johnson K. S. Actualizing Better Health And Health Care For Older Adults. Health Affairs. 2021. № 40(2). P. 219-225. DOI: https://doi.org/10.1377/hlthaff.2020.01470

Gillick M. R. The Caregiver's Encyclopedia: A Compassionate Guide to Caring for Older Adults (A Johns Hopkins Press Health Book). Baltimore, MD : JHU Press. 2020.

References

Ivanova, I. B. (2023). Sotsialna robota z liudmy pokhyloho viku: navch. posib. [Social work with elderly people: study guide]. Universytet «Ukraina».

Tomenko, O. A., Goryuk, P. I., & Slobozhaninov, A. A. (2020). Osoblyvosti rekreatsiino-ozdorovchoi diialnosti u strukturi dozvillia osib pokhyloho viku [Features of recreational and health activities in the structure of leisure of the elderly]. 17, 80-84. https://doi.org/10.32626/2309-8082.2020-17.80-84

Andreieva, О. V., & Hakman, А. V. (2022). Vplyv sposobu zhyttia na pokaznyky psykhoemotsiinoho stanu osib pokhyloho viku [Lifestyle impact on indices of psycho-emotional state of elderly people]. Theory and Methods of Physical education and sports. 3, 32-36.

Kupko, N. (2024). Osoblyvosti porushen psykhichnoho zdorovia, poviazani zi starinniam [Features of mental health disorders associated with aging.]. 2024. 1. https://neuronews.com.ua/ uploads/issues/2024/1/nn24_spec_6-8.pdf

Podorozhnyi, V. H. (2021). Sotsialno-psykholohichni osoblyvosti osobystisnoho vidchuzhennia liudei pokhyloho viku [Sociopsychological features of personal alienation of the elderly]. [dissertation]. Vinnytsia.

Balatska, L. V., Hakman, A. V., Timchuk, L. I., & Nakonechny, I. Yu. (2021). Ozdorovcho- rekreatsiina rukhova aktyvnist liudei pokhyloho viku v riznykh krainakh svitu. Naukovyi chasopys Natsionalnoho pedahohichnoho universytetu imeni M. P. Drahomanova. Seriia 15. Naukovo- pedahohichni problemy fizychnoi kultury [Health and recreational motional activity of elderly people in different countries of the world. Scientific Journal of National Pedagogical Dragomanov University. Series 15. Scientific and Pedagogical Problems of Physical Culture], 7(138), 22-25. https://doi.org/10.31392/NPU-nc.series15.2021.7(138).04

Kipen, V. P. (2019). Liudy povazhnoho viku v Ukraini: Potreby, tsinnosti ta vzaiemodiia z orhanamy vlady [Elderly people in Ukraine: Needs, values and interaction with authorities]. Vydav. FOP Dmytriieva S. O.

Sopko, R. I. (2017). Systema potreb liudei pokhyloho viku (spetsyfika i sutnist). Naukovo- teoretychnyi almanakh Hrani [The system of elder people needs (particularity and essentiality). Scientific and Theoretical Almanac Grani]. 19(10), 86-92. https://doi.org/10.15421/1716110

Dzhuhan, R. I. (2023). Potreby liudei pokhyloho viku ta yikh realizatsiia v umovakh suchasnoho ukrainskoho suspilstva (sotsiolohichnyi dyskurs) : monohrafiia [The needs of the elderly and their implementation in the conditions of modern Ukrainian society (sociological discourse): monograph.]. TOV «RIK-U».

Balandina, N. F., & Pankevych, O. O. (2021). Eidzhystski dyskursyvni praktyky v novynakh elektronnykh media. Zhurnalistyka v systemi sotsiokomunikatsiinoi diialnosti [Ageist discursive practices in electronic media news. Journalism in the system of social and communication activities]. Obraz. 2(36), 40-53. https://doi.org/10.21272/Obraz.2021.2(36)-40-53

Kukhta, M. P. (2018). Sotsialnyi potentsial liudei starshoho viku v Ukraini : monohrafiia [Social potential of elderly people in Ukraine: monograph]. KNUKiM.

Dyachuk, M. D., Gruzieva, T. S., & Inshakova, G. V. (2019). Osoblyvosti zdorovia naselennia starshykh vikovykh hrup [Features of population health of older age groups]. Bulletin of social hygiene and health protection organization of Ukraine. 3, 5-11.

Soroka, I. M., Hruzieva, T. S., Ziukov, O. L., & Inshakova, H. V. (2018). Medyko- sotsialni problemy v konteksti suchasnykh demohrafichnykh trendiv [Medico-social problems in the context of modern demographic trends]. Proceedings of the Scientific-Practical Conf. with International Participation in World Health Day (pp. 152-155).

Kalaur, S. M., Oleksiuk, N. S., Oliinyk, H. M., & Petryshyn, L. Y. (2023). Sotsialna robota i sotsialna osvita v umovakh sohodennia: problemy ta perspektyvy rozvytku : kolektyvna monohrafiia za red. O. Soroky, H. Leshchuk (pp. 36-72) [Social work and social education in today's conditions: problems and prospects for development: a collective monograph edited by O. Soroky, H. Leshchuk]. FOP Osadtsa Yu. V.

Lohvynenko, T. O. (2018). Osoblyvosti sotsialnoi roboty u Skandynavskykh krainakh v umovakh hlobalizatsii. Sotsialna robota z riznymy katehoriiamy naselennia u terytorialnii hromadi: ukrainski realii ta mizhnarodnyi dosvid: monohrafiia (pp. 199-218) [Peculiarities of social work in Scandinavian countries in conditions of globalization. Social work with different categories of the population in the territorial community: Ukrainian realities and international experience: monograph]. Zaza Print.

Kovalenko, O. H., Lukianova, L. B., Pomytkin, E. O., & Moskovets, L. P. (2021). Psykholohiia liudei litnoho viku : navch. Posib [Psychology of elderly people: study guide]. Vyd-vo TOV «Heoprynt».

Ahn, Y. D, & Shin, J-H. (2019). A Study on the Differences in Senior Fitness Levels for Health Life in the Elderly Women. Journal of the Korea Entertainment Industry Association. 13, 367-375.

Hui, Y., Hongtu, C., Tianshu, P., Yiran, L., Ying, Z., & Honglin, C. (2022). Studies on the Digital Inclusion Among Older Adults and Quality of Life : A Nanjing Examhle in China. https://doi .org/10.3389%2Ffpubh.2022.811959

Mannheim, I., Schwartz, E., Xi W., Buttigieg, S. C., McDonnell-Naughton, M., Wouters, E. J. M., & van Zaalen, Y. (2019). Inclusion of Older Adults in the Research and Design of Digital Technology. 16(19). https://doi.org/10.3390%2Fijerph16193718

Ronzi, S., Orton, L., Buckner, S., Bruce, N., & Pope, D. (2020). How is Respect and Social Inclusion Conceptualised by Older Adults in an Aspiring Age-Friendly City? A Photovoice Study in the North-West of England. International Journal of Environmental Research and Public Health. 17(24). https://doi.org/10.3390/ijerph17249246

Tarazona-Santabalbina, F. J., Gonzalez, S. J. S., Navarro, J. A. G., & Vina, J. (2021). Healthcare for Older Adults, Where Are We Moving towards? 18(12). https://doi.org/10.3390/ijerph18126219

Fulmer, T., Reuben, D. B., Auerbach, J., Fick, D. M., Galambos, C., & Johnson, K. S. (2021). Actualizing Better Health And Health Care For Older Adults. Health Affairs. 40(2), 219-225. https://doi .org/10.1377/hlthaff.2020.01470

Gillick, M. R. (2020). The Caregiver's Encyclopedia: A Compassionate Guide to Caring for Older Adults (A Johns Hopkins Press Health Book). JHU Press.

Размещено на Allbest.ru/