Чинники, які впливають на швидкість евакуації

Размещено на http://www.allbest.ru/

Чинники, які впливають на швидкість евакуації

Дишкант О.В., Інститут державного управління і наукових досліджень з цивільного захисту, Дивень В.І., Черкаський інститут пожежної безпеки імені Героїв Чорнобиля НУЦЗ України, Доценко О.Г., Інститут державного управління і наукових досліджень з цивільного захисту, Савченко О.В., Інститут державного управління і наукових досліджень з цивільного захисту

Вступ

Сьогодні суспільство все більше уваги приділяє безпеці та комфорту людей, в тому числі й з особливими потребами. З метою надання рівних можливостей всім без винятку громадянам, розроблений і впроваджений ряд нормативних документів, вимоги яких направлені на підвищення безпеки та комфорту всіх без винятку верств населення. Місця з масовим перебуванням людей все більше відвідують представники мало мобільних груп населення. Даний факт має бути врахований, через те, що він істотно впливає на швидкість евакуації людей в місцях їх масового перебування у випадку надзвичайної ситуації (пожежі).

У великих містах серед місць з масовим перебуванням людей широке розповсюдження отримали торгові центри (ТЦ). В таких будівлях одночасно в різних місцях може перебувати і обслуговуватись велика кількість людей (до десятків тисяч). Більшість таких будівель має складне планування та велику пожежну навантагу. За статистичними даними пожежі в ТЦ призводять до масової загибелі людей, через що попередження таких ситуацій є пріоритетним напрямком досліджень науковців. Крім того, від ефективності евакуації напряму залежить кількість постраждалих під час пожежі.

Викладення основного матеріалу

Ряд авторів (Heba A. Kurdi, Shiroq Al-Megren, Reham Althunyan, Asma Almulifi) розглядають можливість збільшення ефективності евакуації через удосконалення архітектурного планування будівель, особливо внутрішніх перешкод та евакуаційних виходів [1].

Кравченко Н.В., Ніжник В.В., Тесленко О. М., Цимбалистий О.З., Jing-jing Li, Hong-ya Zhu займались розрахунком часу евакуації з приміщень під час пожеж за допомогою математичного моделювання.

Зазвичай використовуються три основні математичні моделі [2]:

- спрощена;

- імітаційно-схоластична;

- індивідуально-потокова .

Розрахунок швидкості евакуації за допомогою програмного забезпечення має ряд неточностей та не враховує певні психофізіологічні особливості та психічні стани осіб, які потрапили під дію стрес-фактора в умовах пожежі. Також не в повній мірі вивчений вплив на швидкість людських потоків перебування в них мало мобільних людей різних груп.

З метою більш детального вивчення даного питання нами був проведений натурний експеримент з метою вивчення залежності швидкості руху людських потоків від перебування в них осіб з фізичними обмеженнями, які пересуваються на кріслах колісних [3].

Про проведення експерименту та його цілі було відомо лише адміністрації ТЦ та особам на кріслах колісних, які дали добровільну згоду на участь в експерименті. Інші учасники експерименту (працівники і відвідувачі ТЦ), не були заздалегідь попереджені про навчальні цілі, тобто досліджувана ситуація максимально була наближена до реальної. Фото-відео фіксація проходила за допомогою відеокамер служби безпеки та додаткових відеокамер експериментаторів.

ТЦ являє собою триповерхову будівлю загальною площею 15000 м², з яких 10000 м² орендуються. Перший поверх є підвальним. Будівля входить до складу житлового комплексу, включає в себе супермаркет (3200 м²), заклади швидкого харчування на 150 посадкових місць, магазини і ресторани. Конструктивно відповідає вимогам ДБН [4]. На поверхи ведуть два ескалатори та ліфти. Для зручності отримання емпіричних даних експеримент було умовно розділено на дві частини:

Метою першої частини було визначення залежності швидкості руху людських потоків під час евакуації від перебування в них мало мобільних осіб, які пересуваються на кріслах колісних та їх щільність на різних ділянках шляху. В другій частині визначався час рятування людей, які пересуваються на кріслах колісних із пожежобезпечної зони, в якій вони можуть знаходитись до прибуття пожежно-рятувальних підрозділів згідно [5, п. 10.7]. Рятування відбувалось за допомогою пожежних ліфтів в умовах, наближених до реальних.

На момент експерименту більшість відвідувачів та персоналу склали жінки (70,55 %), близько третини (26,71 %) - чоловіки, особи на кріслах колісних - 2, 74 %. Приблизно 70% відвідувачів на момент подачі сигналу «тривога» перебували в супермаркеті на підвальному поверсі, інші - у магазинах одягу і побутової техніки, що знаходились на першому та другому поверхах. За допомогою фото-відео фіксації ми намагались вирахувати не лише швидкість змішаних людських потоків але й визначити особливості поведінки людей під дією стрес-факторів невідомості і несподіванки.

Сигнал тривоги по-різному вплинув на відвідувачів ТЦ. На момент її включення більшість була зайнята розгляданням і вибором товарів в різних закладах ТЦ. У покупців, які лише заходили до приміщення, вже розрахувались за товар або знаходились в черзі біля каси зміни в емоційних станах були мінімальними. Найбільше хвилювання виявили покупці, які лише вибирали товар. Це можна пояснити тим, що процес вибору і прийняття рішення є додатковим стресовим навантаженням на психіку людини і лише збільшує стресові реакції, які виникають під час виникнення неочікуваної загрозливої ситуації.

Експеримент показав, що початкова реакція на сигнал тривоги серед відвідувачів ТЦ була мінімальною. Більшість з них просто ігнорували сирену, демонструючи першу фазу реакції на стрес - «заперечення» (людина не сприймає стрес-фактор на емоційному рівні, психіка захищається від травмуючої ситуації) [6]. Лише декілька відвідувачів зреагували миттєво і одразу попрямували до евакуаційних виходів, уточнюючи свій шлях у персоналу. Можна припустити, що дані особи мають вищій рівень стресостійкості, через те, що вже стикались з подібними ситуаціями і мають перевірений алгоритм дії, тому звук сирени не став для них стрес-фактором великої інтенсивності.

Рух в бік евакуаційних шляхів більшість відвідувачів почала лише після особистої вказівки представників служби безпеки закладу, які спонукали покупців залишити приміщення у зв'язку з загрозою, це підтверджує гіпотезу про те, що психіка людини під час дії стрес-факторів для ефективного функціонування потребує підтримки ззовні за допомогою структурування інформації та спонукання до активних дій. Саме час на усвідомлення необхідності активних дій для власного порятунку був досить істотним і спричинив максимальну затримку початку евакуації. Схеми їх евакуації подані на рис. 1.

На підставі отриманих відеозаписів було встановлено, що щільність руху людських потоків на шляхах евакуації не перевищувала значення D = 1 люд./моль. Протягом всього часу евакуації відвідувачі на кріслах колісних перетинались з людьми, які не мають обмежень щодо мобільності, утворюючи змішані потоки людей різного рівня мобільності. Персонал всіляко допомагав мало мобільним відвідувачам (відчиненням дверей, допомогою під час поворотів, тощо). Такі дії персоналу дещо спрощували пересування на кріслах колісних, тим самим збільшуючи швидкість евакуації.

а) евакуація групи № 1 «Сільпо»

б) евакуація групи № 2 «Євразія»

Рис. 1 Схеми евакуації відвідувачів на кріслах колісних з найвіддаленішої точки до пожежобезпечних зон

З моменту прибуття осіб на кріслах колісних в пожежобезпечні зони, вони залишались там до приїзду пожежно-рятувальних підрозділів, які здійснювали подальшу евакуацію осіб з обмеженими можливостями за допомогою ліфтів, працюючих в режимі «транспортування пожежних підрозділів». Евакуації в пожежобезпечні зони потребували відвідувачі на кріслах колісних з підвального приміщення, цю групу ми умовно назвали - група № 1 «Сільпо», та з другого поверху - група № 2 «Євразія» (табл. 1).

Таблиця 1. Показники руху відвідувачів на кріслах колісних.

Після прибуття рятувальних підрозділів, було увімкнено режим «транспортування пожежних підрозділів», що дало змогу зупиняти ліфт на поверхах, з яких відбувалось рятування за допомогою панелі керування кабіни. В зв'язку з тим, що умовного порятунку потребували дві групи осіб на кріслах колісних, - утворилась і дві рятувальні групи з фахівців аварійно-рятувальних підрозділів. Через те, що у розпорядженні рятувальників був лише один пожежний ліфт, група № 2 «Євразія» була змушена чекати, поки не завершиться рятування групи № 1 «Сільпо», що знизило швидкість евакуації на 1, 85 хв. Загальний час рятування відвідувачів на кріслах колісних з пожежобезпечних зон склав 5,55 хв. Їх загальний час рятування склав 10,21 хв. (табл. 2)

Загальний час евакуації людей з будівлі склав 11,01 хв.

Таблиця 2. Час рятування відвідувачів на кріслах колісних

Висновки

На момент початку експерименту розподіл людей по ТЦ був не рівномірним. Найбільша кількість була в продуктових відділах та відділах жіночого одягу. На сигнал про небезпеку більша частина людей (приблизно 70 %) продемонструвала першу фазу реакції на стрес - «заперечення», яка виразилась в ігноруванні тривожного сигналу.

Більший рівень хвилювання демонстрували покупці, які ще тільки вибирали товар, ніж ті, які вже визначились з покупками. Тобто процес вибору і прийняття рішення став додатковим стресовим навантаженням на психіку і підвищив негативні прояви реакції на стрес.

Найбільша затримка часу евакуації сталася через тривалий період, який знадобився відвідувачам на прийняття рішення про необхідність рухатися в безпеку. Найбільш ефективним засобом для прийняття такого рішення були чіткі вказівки персоналу ТЦ про необхідність слідування до виходів. Більшість відвідувачів обрали найближчий вихід для евакуації, не розрізняючи виходи за призначенням (евакуаційний або звичайний).

Експеримент показав, що час рятування відвідувачів, які пересувались на кріслах колісних, склав 10,21 хв, що на 0,4 хв швидше, ніж загальний час евакуації з будівлі людей без особливих потреб (11,01 хв). На нашу думку час евакуації скоротило саме чітке знання мало мобільних учасників про перебіг експерименту і порядок дій після сигналу тривоги. Вони одразу ж почали рух до пожежобезпечних зон, про які знали заздалегідь, тому наші припущення про те, що психічні стани дійсно мають вплив на швидкість евакуації, підтвердились.

Час, необхідний людині для прийняття певного рішення істотно затримує евакуацію і в умовах реальної небезпеки може призвести до трагічних наслідків. Більшість досліджуваних в умовах стресу потребували вказівок і підтримки, для ефективного поводження в момент небезпеки. Одним з вирішальних факторів, який позитивно вплинув на процес евакуації, були грамотні дії персоналу. Наявність чітких інструкцій і вказівок дозволила збільшити швидкість евакуації навіть мало мобільних осіб, що потрібно враховувати в подальшій роботі з навчання населення діям в надзвичайних ситуаціях.

Велика кількість розмежованих виходів, широких комунікаційних шляхів дало змогу уникнути високих щільностей людських потоків на шляхах евакуації і не перевищувати значення 1 люд/м².

Експеримент допоміг не лише виявити залежність швидкості руху людських потоків під час евакуації від перебування в них мало мобільних груп населення, які пересуваються на кріслах колісних, але й дозволив побачити залежність швидкості від психофізіологічної реакції людей на стрес, обумовлений ситуацією невизначеності та раптовості.

евакуація пожежобезпечний рятування тривога

Список використаних джерел

1. Heba A. Kurdi, Shiroq Al-Megren, Reham Althunyan, Asma Almulifi. Effect of exit placement on evacuation plans. European Journal of Operational Research. 2018. V. 269. Р. 749-759.

2. Дышкант А.В., Тесленко А.Н. Зависимость скорости вижения людських потоков с расчетом наличия в них маломобильных людей разных возрастных групп. The XVH International Science Conference «Current trends in the development of science and practice», June 07-09, Haifa, Israel.P. 212-215.

3. Дишкант О.В., Доценко О.Г. Залежність евакуаційної швидкості руху людських потоків від перебування в них осіб, що пересуваються на кріслах колісних. The 12th International scientific and practical conference “Innovations and prospects of world science” (July 20-22, 2022) Perfect Publishing, Vancouver, Canada. 2022. P.114-118.

4. ДБН В.2.2-9:2018. Громадські будинки та споруди. Основні положення. [Чинний від 2019-06-01]. Вид. офіц. Київ, 2019. 43 с.

5. ДБН В.2.2-40:2018. Інклюзивність будівель і споруд. Основні положення. [Чинний від 2019-04-01]. Вид. офіц. Київ, 2018. 64 с.

6. Романовська Д.Д. Профілактика посттравматичних стресових розладів: психологічні аспекти. Навчальний посібник. - Чернівці : Технодрук, 2014. - 133 с.

Размещено на Allbest.ru