Аналіз зарубіжного досвіду використання ресурсоорієнтованої технології "forest bathing" в роботі з дітьми дошкільного віку

Размещено на http://www.allbest.ru/

Аналіз зарубіжного досвіду використання ресурсоорієнтованої технології “forest bathing” в роботі з дітьми дошкільного віку

Шулигіна Раїса Андріївна кандидат педагогічних наук, доцент, доцент кафедри дошкільної освіти, Український державний університет імені Михайла Драгоманова, м. Київ

Ковальова Анастасія Павлівна здобувач другого (магістерського) ступеня вищої освіти кафедри дошкільної освіти, Український державний університет імені Михайла Драгоманова, м. Київ

Анотація

оздоровлення педагогіка "forest bathing" дошкільник

У статті представлено різні наукові підходи українських та зарубіжних учених у сфері педагогіки, психології та психотерапії до тлумачення понять «технологія», «педагогічна технологія», «ресурс». На основі вивчення змісту зазначених психолого-педагогічних категорій запропоновано та сформульовано дефініцію поняттю «ресурсоорієнтована технологія» як цілеспрямоване, систематичне та послідовне впровадження у практичну діяльність педагога сукупності способів та засобів, методів, прийомів та педагогічних дій, спрямованих на виявлення та активацію особистісних (внутрішніх) ресурсів дитини дошкільного віку з метою збереження її здоров'я, подолання стресу та тривожності, розвитку потенціалу дитини, сприяння покращенню її психоемоційного стану, самопочуття та досягнення життєвих цілей.

Схарактеризовано сутність та зміст технології “forest bathing” як забезпечення перебування дитини дошкільного віку на природі з метою фізичного та ментального оздоровлення, зняття напруги, подолання тривож¬ності, відновлення психоемоційного стану та досягнення релаксаційного ефекту у безпосередній взаємодії з природою та її об'єктами. Встановлено, що головною особливістю технології “forest bathing” є відсутність постановки педагогом конкретної мети або отримання певного «кінцевого результату». Завдання педагога полягає у забезпеченні повного занурення дітей дошкільного віку в атмосферу лісу та природи.

Проведено аналіз особливостей застосування ресурсоорієнтованої технології “forest bathing” в роботі з дітьми дошкільного віку в Японії, Великій Британії, скандинавських країнах (Королівстві Норвегія та Фінляндії).

Виявлено, що в Японії дотримуються традиційних японських канонів та конкретної системи правил реалізації технології «зеленої терапії», яка складається з шести послідовних кроків. У Великій Британії “forest bathing” став підґрунтям для відкриття «лісових дитячих садків», де діти навчаються дослухатися до себе та природи. У Норвегії та Фінляндії технологія “forest bathing” (friluftsliv) є не лише технологією відновлення ресурсів особистості дитини дошкільного віку, а є філософією життя.

Окреслено перспективи подальших наукових розвідок з порушеної проблеми.

Ключові слова: здоров'я, природа, природне середовище, ресурс, ресурсоорієнтована технологія, «купання лісом», дитина дошкільного віку, психоемоційний стан.

Abstract

Shulyhina Raisa Andriivna Candidate of Pedagogical Sciences, Associate Professor, Associate Professor of the Department of Preschool Education, Dragomanov Ukrainian State University, Kyiv

Kovalova Anastasiia Pavlivna Recipient of the second (master's) degree of higher education at the Department of Preschool Education, Dragomanov Ukrainian State University, Kyiv

ANALYSIS OF FOREIGN EXPERIENCE OF USAGE THE RESOURCE-ORIENTED “FOREST BATHING” TECHNOLOGY IN WORK WITH CHILDREN OF PRESCHOOL AGE

The article presents different scientific approaches of Ukrainian and foreign scientists in the field of pedagogy, psychology and psychotherapy to the interpretation of the concepts “technology”, “pedagogical technology”, “resource”. Based on the study of the content of the specified psychological and pedagogical categories, a definition of the concept of “resource-oriented technology” is proposed and formulated as a purposeful, systematic and consistent introduction into the practical activity of a teacher of a set of methods and means, methods, techniques and pedagogical actions aimed at identifying and activating personal (internal) resources of a preschool-age child in order to preserve his health, overcome stress and anxiety, develop the child's potential, help improve his psycho-emotional state, well-being and achieve life goals.

The essence and content of the “forest bathing” technology is characterized as ensuring the stay of a preschool-age child in nature for the purpose of physical and mental improvement, relieving tension, overcoming anxiety, restoring the psycho-emotional state and achieving a relaxation effect in the process of direct interaction with nature and its objects. It was established that the main feature of the “forest bathing” technology is the absence of the teacher setting a specific goal or obtaining a certain “end result”. The teacher's task is to ensure complete immersion of preschool children in the atmosphere of the forest and nature.

An analysis of the features of the use of the resource-oriented technology “forest bathing” in working with preschool children in Japan, Great Britain, and Scandinavian countries (Kingdom of Norway and Finland) was carried out. It was found that traditional Japanese canons and a specific system of rules for the implementation of the “green therapy” technology, which consists of six consecutive steps, are followed in Japan. In Great Britain, “forest bathing” became the basis for the opening of “forest kindergartens”, where children learn to listen to themselves and nature. In Norway and Finland, the technology of “forest bathing” (friluftsliv) is not only a technology for restoring the personality resources of a preschool child, but a philosophy of life.

Prospects for further scientific researches on the raised problem are outlined.

Keywords: health, nature, natural environment, resource, resource-oriented technology, “forest bathing”, preschool child, psycho-emotional state.

Постановка проблеми

Стан здоров'я є найважливішим показником благополуччя суспільства, оскільки є віддзеркаленням поточної ситуації в певній країні та здійснює опосередкований прогноз майбутнього певної нації. Однією зі стратегічних цілей внутрішньої політики кожної держави світу є сприяння покращенню здоров'я, тому це завдання покладено майже на всі суспільні інститути. Не виключенням є й сфера дошкільної освіти, адже на педагогів покладається велика відповідальність та висуваються високі вимоги щодо формування фізично та ментально здорового покоління.

Сьогодні Україна переживає важкі часи. Так, у сучасних умовах загострення повномасштабної війни Росії проти нашої держави відзначається катастрофічно негативна тенденція до збільшення кількості дітей дошкільного віку, які стали жертвами насильства та наслідків збройної агресії країни- окупанта, втратили свої домівки, батьків, рідних та друзів, стали свідками наруги над рідним краєм. Все це негативно вплинуло і впливає дотепер на фізичне та психічне здоров'я дітей, призводить до підвищення рівня тривожності, виникнення посттравматичного воєнного синдрому (ПТ(В)СР), панічних атак тощо.

Існуюче протиріччя між потребою Української держави у формуванні здорового покоління громадян, сучасними важкими реаліями та умовами життя свідчить про необхідність нагального орієнтування вітчизняної системи освіти на здоров'язбережувальний та ресурсоорієнтований формат. У цьому контексті актуальним є запит на вивчення провідного зарубіжного досвіду щодо використання у роботі з дітьми дошкільного віку ресурсоорієнтованих технологій з метою збереження їхнього фізичного та ментального здоров'я, відновлення психологічної рівноваги та зниження рівня тривожності.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Різні аспекти проблеми збереження здоров'я дітей дошкільного віку розкриваються на міждисциплі¬нарному рівні у наукових дослідженнях багатьох українських та зарубіжних науковців у сфері людинознавства (Л. Кондратюк, О. Лукашенко, Д. Сабол, А. Ostertag), психології (Т. Дуткевич, Г. Костюк, О. Осадчук, Ю. Савченко, Л. Яковенко, A. Adler, E. Erikson, E. Fromm), педагогіки (О. Бойко, С. Важка, Р. Грановська, В. Дубровський, О. Карабанова, О. Личко, Є. Підчасова, Т. Титаренко).

Позитивний вплив природи на здоров'я дитини, її настрій та загальний психоемоційний стан представлено в наукових розробках Г. Бєлєнької, А. Богуш, О. Волинець, С. Дерябо, З. Плохій, Я. Коменського, О. Половіної, О. Рейпольської, В. Сухомлинського, В. Ясвіної, O. Ekholm, F. Kamper-Jorgensen, T. Randrup, J. Schipperijn, C. Sefton, U. Stigsdotter, M. Toftager та ін.

У своїх наукових дослідженнях на здоров'язбережувальний та ресурсовідновлювальний потенціал технології “forest bathing” у роботі з дітьми дошкільного віку звертають увагу багато зарубіжних дослідників, серед яких можна відзначити D. Bowler, H. Garcia, М. Hassen, R. Jones, T. Knight, F. Miralles, Y. Miyazaki, A. Pillin, K. Tocchini та ін.

Мета статті - проведення аналізу зарубіжного досвіду використання ресурсоорієнтованої технології “forest bathing” у роботі з дітьми дошкільного віку.

Виклад основного матеріалу

Сьогодні Україна стоїть на шляху реформування вітчизняної сфери дошкільної освіти, головним завданням якої є виховання нового покоління українців - здорового, культурного, творчого, інноваційного та екологічно свідомого. Так, у положеннях статті 7 Закону України «Про дошкільну освіту» (2001 р.) та положеннях Державного стандарту дошкільної освіти (БКДО, 2021 р.) регламентується, що завданнями дошкільної освіти є збереження та зміцнення фізичного, психічного та духовного здоров'я дитини; формування ціннісного та свідомого ставлення до себе, оточення та довкілля; формування особистості дитини; забезпечення її всебічного розвитку та набуття власного соціального досвіду [7; 8].

Реалізація окреслених завдань передбачає використання різних психолого-педагогічних технологій у процесі виховання та навчання дітей дошкільного віку.

У сучасній науковій літературі термін «технологія» (від грец. techne - «мистецтво», «майстерність»; logos - «слово», «вчення») трактується як: знання про майстерність; вчення та/або знання про практичне використання наукових відкриттів; методи використання наукових відкриттів у практичних цілях [10]. Поняття «технологія» покладено в основу категорії «педагогічна технологія», що є сукупністю психолого-педагогічних настанов, якими визначається спеціальний підхід та композиція форм, методів, прийомів, способів та засобів в освітньому процесі [6, с. 351].

За І. Дичківською, педагогічна технологія є цілеспрямованим, система¬тичним та послідовним упровадженням у педагогічну практику сукупності способів, прийомів, засобів та дій, які охоплюють цілісний навчально- виховний процес (від визначення його мети до отримання очікуваних результатів) [2, с. 338-339].

Сьогодні нараховується велика кількість видів педагогічних технологій, які використовуються в роботі з дітьми дошкільного віку, серед яких чільне місце посідають «ресурсоорієнтовані технології», які відомі також, як: «технології збереження здоров'я», «здоров'язбережувальні технології», «здоров'язберігаючі технології» тощо [1]. Їх суть випливає з психологічної категорії «ресурс особистості».

Відомі американські психологи R. Lilly та S. Hobfoll у своїх дослідженнях розкривають зміст поняття «ресурси» (англ. resources) як сукупність особис- тісних властивостей та здібностей, що мають ціннісне значення для людини та дають змогу адаптуватися до стресових ситуацій й долати їх [18, с. 142; 9, с. 456].

За В. Кобильченко, під «ресурсами особистості» слід розуміти всі життєві опори, які перебувають у розпорядженні людини та дають змогу забезпечувати свої основні потреби (виживання, фізичний комфорт, безпеку, залученість у соціум, повагу з боку соціуму, самореалізацію) [4, с. 26].

Зарубіжні автори D. Khoshaba та S. Maddi зазначають, що «ресурси особистості» є сукупністю зовнішніх та внутрішніх властивостей особистості, психічних та фізичних станів, вольових, емоційних та енергетичних характеристик, які є необхідними людині (безпосередньо та опосередковано) для забезпечення її виживання та/або збереження її здоров'я в певних життєвих ситуаціях або слугують засобом досягнення особисто значущих цілей [19, с. 106].

На думку українських психотерапевтів М. Мушкевича та С. Чагарної, «ресурсоорієнтована технологія» (англ. resourse-oriented technology) є методом виявлення та активації внутрішніх ресурсів особистості (фізичних, психічних, енергетичних, інтелектуальних, емоційно-вольових) з метою подо¬лання проблемних життєвих ситуації та досягнення бажаних результатів [5].

З цього випливає, що кожна людина має внутрішні ресурси, які можуть бути використані в певний період її життя як для подолання стресових ситуацій та розв'язання життєвих проблем, так і для всебічного розвитку особистості. Вважаємо, що використання ресурсоорієнтованих технологій у роботі з дітьми дошкільного віку спрямоване на визначення та розвиток внутрішнього потенціалу дитини, посилення наявних у неї сил та можливостей (фізичних та/або психологічних).

Відтак, узагальнюючи визначення понять «технологія», «педагогічна технологія» та «ресурси особистості», в межах нашого дослідження пропонуємо сформулювати таку дефініцію поняттю «ресурсоорієнтована технологія»: це цілеспрямоване, систематичне та послідовне впровадження у практичну діяльність педагога сукупності способів та засобів, методів, прийомів та педагогічних дій, спрямованих на виявлення та активацію особистісних (внутрішніх) ресурсів дитини дошкільного віку з метою збереження її здоров'я, подолання стресу та тривожності, розвитку потенціалу дитини, сприяння покращенню її психоемоційного стану, самопочуття та досягнення життєвих цілей.

На сьогодні однією з інноваційних ресурсоорієнтованих технологій, яка спрямована на покращення здоров'я дитини дошкільного віку, подолання тривожності та стресу, відновлення її психоемоційного стану, формування ціннісного ставлення до природи як енергетичного ресурсу, частиною якого виступає кожен індивід, є “forest bathing”, або «зелена терапія».

Етимологія терміну “forest bathing” походить від японського виразу «shinrin yoku», що у буквальному сенсі означає «купання лісом» або «лісові купання». Попри те, що «купання лісом» вважається древньою медитацією терапевтичного характеру, оскільки до цілющої сили дерев та природи люди зверталися ще у давні часи з метою оздоровлення та покращення свого ментального здоров'я, технологію “forest bathing” прийнято вважати японською, оскільки саме в Японії такі звертання людей було перетворено на цілісну системну технологію оздоровлення з конкретно визначеними методами та правилами її застосування [3].

У 1982 р. японськими дослідниками Japanese Forest Agency було запропоновано впроваджувати ресурсоорієнтовану практику “forest bathing” з метою ведення японцями більш здорового способу життя, зняття стресу та відпочинку на природі у відповідь на прискорений темп життя в країні та стрімкі темпи урбанізації [11]. Прихильники «зеленої терапії» вважали, що в природі не існує неживих об'єктів: в кожному дереві, камінчику, струмку, річці, горі, квітці живуть духи «камі», тому ці об'єкти природи наділені свідомістю, а тому здатні допомагати, зцілювати та оздоровлювати.

На сьогодні у деяких зарубіжних країнах (Японії, Китаї, Сінгапурі, Південній Кореї, Великій Британії, Італії, Норвегії, Фінляндії, Канаді та ін.) відбувається активне запровадження ресурсоорієнтованої технології “forest bathing” в закладах дошкільної освіти (ЗДО).

Так, сутність її використання в ЗДО полягає у тому, щоб дитина дошкільного віку під час перебування на природі, мала змогу встановлювати з нею свідомий внутрішній контакт шляхом сприйняття та повного занурення у звуки, запахи та барви природного довкілля в процесі взаємодії з об'єктами природи з метою повної фізичної та психологічної релаксації [15, с. 8]. При цьому головною метою аналізованої ресурсноорієнтованої технології є:

- по-перше, надання допомоги дитині дошкільного віку зняти напругу та розслабитися, відновити фізичну та психоемоційну рівновагу, подолати тривожність та страхи;

-по-друге, звернути увагу дітей на необхідність ціннісного ставлення до природи та її багатств, стимулювати їх до здійснення діяльності із захисту та збереження природи.

На думку японського науковця Y. Miyazaki, в основу філософії “forest bathing” покладено сенсорну взаємодію людини з природою [20, с. 16]. Відповідно практична реалізація ресурсоорієнтованої технології “forest bathing” в умовах ЗДО полягає у забезпеченні можливості покращення фізичного стану дитини (загартуванню); стабілізації її психоемоційного стану дитини; зниження рівня тривожності та сприяння релаксації; збільшення інтересу пізнання себе, навколишнього світу та життя у цілому шляхом організації та проведення прогулянок та/або різних видів діяльності з дітьми дошкільного віку на природі. При цьому передбачається використання п'яти сенсорних систем (аналізаторів):

-слуху (паузи вслуховування у шурхіт листя, пташиний спів, дзижчання комах, гомін річки/озера/джерела тощо);

-зору (розглядання рослин, птахів, тварин; сприйняття різних відтінків зеленого/жовтого кольору);

-нюху (вдихання запаху лісу та фітонцидів - речовин із антибактеріальними властивостями, які виробляють рослини);

-смаку (ягоди; джерельна вода; особливий «смак» лісного повітря тощо);

-дотику (діти мають змогу доторкнутися до дерев, землі, листя, трави, каміння тощо; відчути, якими є об'єкти природи - вологі, сухі, липкі, тверді, м'які тощо).

Варто наголосити на тому, що головна особливість технології “forest bathing” полягає у тому, що вона не передбачає постановку певної мети або отримання конкретного «кінцевого результату». Тут важливим завданням педагога є забезпечити повне занурення дітей дошкільного віку в атмосферу лісу; надати їм можливість «бути в моменті тут і зараз» та отримувати всі переваги від прогулянки лісом (парком). Під час «зеленої терапії» передбачається налаштування дітей на максимальну сконцентрованість на власних почуттях, відчуттях та емоціях. При цьому дошкільник повинен зберігати усвідомленість того, що він перебуває на природі; мати спокійний розум та розслаблене тіло [17].

В закладах дошкільної освіти Японії прийнято дотримуватися традиційних правил у використанні ресурсоорієнтованої технології “forest bathing”, які складаються з шести послідовних кроків:

1)Перший крок - «Намір перебувати у лісі» - полягає у тому, що дитина дошкільного віку усвідомлює, що знаходитиметься в лісі, тому їй варто уважно прислухатися до всього, що її оточує, виражати свої думки та почуття про побачене та почуте на природі.

2)Другий крок - церемонія «Поріг взаємозв'язку» - передбачає, що кожна дитина обирає собі «відправну точку», з якої розпочнеться її власна прогулянка лісом (лісовою стежкою). Наприклад, це може бути великий камінь, квітучий кущик магнолії, примітне дерево, пеньок або навіть патичок, який дитина самостійно може покласти на траву та назве порогом.

Після цього кожен дошкільник стає обличчям до лісу, концентрується на своїх відчуттях та вголос може привітатися з лісом, розповісти про свій намір, поділитися з лісом своїми враженнями про те, що дитині найбільше подобається у лісі та природі. У тому випадку, якщо дитина не хоче вітатися з лісом, примушувати її не потрібно, оскільки треба зважати на емоційний стан та настрій дитини.

4)Третій крок - «Купання лісом», або церемонія «Насолода теперішнім»: дитина пересувається лісовою стежкою повільно з одного місця на інше, при цьому зупиняючись у тих точках, які їй найбільше подобаються. Під час зупинок дітей дошкільного віку, педагог пропонує їм озирнутися та провести дослідження природи. Наприклад, відмітити, які звуки чутно; яких барв найбільше; які на дотик трава/дерево/листя.

Крім того, дитина може спробувати відшукати очима дрібні деталі, які зазвичай люди не помічають у повсякденній метушні (наприклад, мох темно¬зеленого кольору, і він набагато яскравіший, ніж колір трави; на верхівці дерева сидить маленька пташка, а коли вона спускається на декілька гілок нижче, вона стає більше; тощо); спробувати повітря на смак; відчути, як реагує тіло на все, що дитину оточує (наприклад, від прохолодного вітерця на шкірі з'являються мурашки; від сонячного проміння, яке пробивається крізь гілля дерев, хочеться посміхатися).

5)Четвертий крок - «Спроба відчути «запрошення лісу» - полягає у тому, що кожна дитина намагається відчути те, які саме дії ліс пропонує зробити дитині «тут і зараз». Наприклад, полежати на траві; обійняти стовбур дерева та відчути запах кори; опустити долоньку в струмочок лісового джерела; вилізти на гілку тощо. «Запрошення лісу» знаходить своє втілення у виникненні будь-якого спонтанного бажання дитини та з'являється зненацька або взагалі не з'являється.

6)П 'ятий крок - «Залишайся на одному місці 20 хвилин» - дитина може сидіти або лежати на траві, на гілці, на камені або на пеньку та нічого не робити. Після чого педагог влаштовує пікнік або чайну церемонію, пропонує поспілкуватися дітям дошкільного віку між собою та пограти в ігри на свіжому повітрі.

7)Шостий крок - церемонія «Поріг об 'єднання» являє собою логічне завершення forest bathing та полягає у поверненні кожної дитини на свій «поріг», з якого було розпочато шлях. Дошкільникам пропонується стати обличчям у тому напрямку, в якому вони будуть виходити з лісу, та подумати про всі ті дари, які ліс подарував кожній дитині (наприклад, гарний настрій; квітучі галявини; запашний аромат трави; чудовий смак джерельної води; тощо). При цьому при виконанні всіх цих дій дітям не варто поспішати, оскільки після «зеленої терапії» можна відчувати сонливість, значну розслабленість та гарний настрій [20].

У Великій Британії “forest bathing” є однією з провідних педагогічних технологій, на якій будується освітній процес у закладах дошкільної освіти, починаючи з 2000-х рр. Це зумовлено тим, що переважна більшість закладів дошкільної освіти та початкових шкіл, в яких навчаються діти середнього та старшого дошкільного віку (4-6 років), стали розташовувати у лісовій місцевості або зонах із значною кількістю зелених насаджень та багатим природним світом.

Цікавим є те, що у Великій Британії останніми роками стало набуває популярності створення Forest Kindergartens, або «лісових дитячих садків», де ключовою філософією навчання та виховання дітей є “forest bathing”. Педагоги таких закладів освіти акцентують увагу на тому, що “forest bathing” - це заняття без занять; це не фізичні вправи, прогулянки чи дослідження. Це просто проведення часу дітей дошкільного віку серед природи та безпосередньо взаємодіючи з нею (природою - авт.), дозволяючи їй «вторгнутися в наше єство, використовуючи всі наші органи чуття» [13].

Варто зазначити, що реалізація ресурсоорієнтованої технології “forest bathing” в британських «лісових ЗДО» охоплює низку навчальних програм, а саме:

1)«Здоров'я та благополуччя» (Health and Wellbeing) - полягає у заохоченні дітей дошкільного віку використовувати уважність з метою перцепції природного середовища.

2)«Грамотність» (Literacy) - використання мови та розвиток мовлення для опису своїх почуттів і переживань під час перебування та взаємодії з природою.

3)«Наука» (Science) - спостереження за природним середовищем існування живих істот та об'єктів неживої природи; про їх взаємовплив на співіснування в природі; про їх вплив на саму дитину [12, с. 5-6].

На думку дошкільних педагогів, які активно впроваджують технологію “forest bathing” у Putney Forest Nursery, Richmond Forest Nursery, Cobham Forest Nursery та Guilford Forest Nursery (м. Путней, м. Кобхем та м. Річмонд), у своїх закладах дошкільної освіти розробили низку правил щодо організації діяльності на природі з дітьми дошкільного віку:

1.Під час прогулянки у лісі кожна дитини повинна знайти «своє» місце, де вона відчуває себе комфортно (місце під деревом, на галявинці, біля пенька тощо).

2.Заохочуйте дітей вдихати запахи, звуки та атмосферу лісу, при цьому не слід обмежувати їх у пересуванні: діти повинні мати змогу ходити туди, куди хочуть.

3.Запропонуйте місця для пауз та заохочуйте кожну дитину дошкільного віку уважно розглянути листочок, колоду дерева чи квітку на лісовій галявинці, поглянути на небо, прислухатися до шуму струмка тощо.

5.Заохочуйте дітей відчувати ногами землю, по якій вони ходять. Не варто забороняти дітям ходити босоніж. Спитайте кожну дитину: «Як би ти описав/описала це відчуття?».

6.Сідайте на зручну колоду або на траву і слухайте. Запитайте дітей: «Що ви чуєте? Чи змінюються звуки, коли ви деякий час сидите тихо?».

7.Намагайтеся не розмовляти під час прогулянки. Можливо, дайте кожній дитині невеликий простір, щоб спонукати до тихих роздумів.

8.Після цього зберіться та кожен поділіться своїм досвідом.

9.Після того, як діти обміняються думками, приділіть короткий час роздумам. Спитайте у дітей: «Як ви себе відчуваєте зараз?» [21].

При цьому варто пам'ятати, що під час прогулянки обов'язково слід вигадувати цікаві ігри для дітей, оскільки це, з одного боку, забезпечить можливість безпосередньої взаємодії дітей з об'єктами природи, а по-друге, сприятиме зняттю стресу, покращенню настрою та загального психоемоційного стану дитини; посиленню реакції імунної системи організму.

Цікавим видається досвід використання «зеленої терапії» в закладах дошкільної освіти деяких скандинавських країн, зокрема Королівства Норвегії та Фінляндії, в культурі яких закладена ідея щодо зв'язку людини з природою. Так само, як і японці, скандинави вірять, що природа допомагає підтримувати фізіологічне та психічне здоров'я людини, забезпечує гарний настрій та емоційну стабільність. І це підтверджується офіційними даними міжнародних рейтингів. Зокрема, за даними Всесвітнього звіту про щастя (The World Report on Happiness) упродовж 2018-2023 рр. Фінляндія вважається найщасливішою нацією у світі та посідає І-е місце; Норвегія - VII-е місце у світовому рейтингу [16].

Тому яка має свою особливу назву “friluftsliv”, що у перекладі з норвезької мови означає «життя на свіжому повітрі». Як зазначає норвезький дослідник F. Kamper-Jorgensen, у Норвегії friluftsliv є філософією життя, яка передбачає формування фізично та ментально здорової нації з раннього та дошкільного віку шляхом проведення 80% часу на природі, зокрема у віддалених місцях, що, сприяє формуванню у дітей ціннісного ставлення до природи та виховання любові, а також забезпечує духовне та фізичне благополуччя [22; 23, с. 412-413].

Норвезькі педагоги під час “forest bathing” навчають дітей загартовуватися під час ігор на свіжому повітрі, зосереджуватися на природному світі, який існує довкола, наповнюватися енергією та гарним настроєм від сонячних променів, від шурхотіння опалого листя або трави під ногами, від співу птахів, що лунає з гірських схилів.

Перебуваючи у лісі діти мають змогу із природних матеріалів самостійно будувати халабуди або міні-будиночки лісничого; видобувати сік з дерев або трав; збирати опале листя у великі кучугури та бавитися в них; викладати різнобарвні мозаїки з листя або каміння на березі гірських річкою тощо. У Норвегії педагоги переконані, що надання дітям дошкільного віку можливості організовувати ігри у природних відкритих просторах на регулярній основі, з одного боку, забезпечує дітей свободою та можливістю досліджувати та пізнавати цей світ, а з іншого боку, приносить численні переваги для здоров'я, добробуту, впевненості, формує стійкість та нерозривний взаємозв'язок дитини з природою [14].

Фінляндія - це найбільш лісиста країна в Європі, тому переважна більшість закладів дошкільної освіти розташовані в лісовій місцевості, тому особливістю використання технології “forest bathing” в роботі з дітьми дошкільного віку передбачає проведення ігор на озерах або на скелястих узбережжях. Нерідкими є випадки збору грибів або лісових ягід; плескання водою на березі гірського озера або рибалка; розпалювання багаття та «приготування їжі» для лісових мешканців.

Варто зазначити, що у 2019-2020 рр. Урядом Фінляндії було проведено дослідницький проєкт під назвою «Проєкт зеленого здоров'я та досліджень» (Vihrea terveys-ja tutkimushanke), в рамках якого для закладів дошкільної освіти було запроваджено розмір «мінімальної дози» годин для перебування дитини дошкільного віку на природі з метою покращення її здоров'я, яка складає 25 годин на місяць.

Висновки. Сучасний світ є мінливим та наповненим постійними суспільними змінами, кризами та стресовими ситуаціями, які негативно впливають на здоров'я та загальний психоемоційний стан молодого покоління, зокрема дітей дошкільного віку як найбільш вразливих та сензитивних членів суспільства. У зв'язку із цим на сьогодні одним із стратегічних завдань освітньої політики кожної держави є збереження здоров'я дітей дошкільного віку, забезпечення їм стабільного фізичного та психологічного благополуччя. Встановлено, що один із засобів досягнення окресленого завдання є використання в роботі з дітьми дошкільного віку ресурсоорієнтованих технологій.

На основі узагальнення сучасної психолого-педагогічної літератури та аналізу наукових підходів до розуміння сутності понять «технологія», «педагогічна технологія», нами було запропоновано та сформульовано дефініцію поняттю «ресурсоорієнтована технологія»: це цілеспрямоване, систематичне та послідовне впровадження у практичну діяльність педагога сукупності способів та засобів, методів, прийомів та педагогічних дій, спрямованих на виявлення та активацію особистісних (внутрішніх) ресурсів дитини дошкільного віку з метою збереження її здоров'я, подолання стресу та тривожності, розвитку потенціалу дитини, сприяння покращенню її психоемоційного стану, самопочуття та досягнення життєвих цілей.

Проведено аналіз зарубіжного досвіду впровадження технології “forest bathing” у закладах дошкільної освіти Японії, Великої Британії, Королівства Норвегії та Фінляндії. Встановлено, “forest bathing” є японською технологією «зеленої терапії», суть якої полягає у забезпеченні перебування дитини дошкільного віку на природі (в лісі або парку) з метою встановлення нею внутрішнього контакту з природним довкіллям задля зняття напруги, подолання тривожності та страхів, забезпечення повної фізичної та психологічної релаксації, а також стабілізації психоемоційного стану.

Враховуючи переорієнтування української сфери дошкільної освіти на особистісно орієнтовану та компетентністну модель, а також зростання молодого покоління в мінливих умовах, які негативно впливають на фізичне та ментальне здоров'я дітей дошкільного віку, вважаємо доцільним проведення подальших наукових розвідок щодо особливостей впровадження в Україні найкращого світового та європейського досвіду використання інноваційної технології “forest bathing” в закладах дошкільної освіти.

Література

1.Гуменюк С. В. Здоров'язберігаючі технології в системі освіти. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія «Педагогіка, соціальна робота». 2013. Випуск 26. C. 55-57.

2.Дичківська І. М. Інноваційні педагогічні технології. Київ: Академвидав, 2004. С. 338-339.

3.Книш Ю. Медитація сінрін-йоку або що таке японське лісове купання. Dovkola Media. 2023. URL: https://dovkola.media/medytatsiia-sinrin-yoku-abo-shcho-take-iaponske- lisove-kupannia/ (дата звернення: 03.02.2024).

4.Кобильченко В. Внутрішні ресурси як джерело позитивного функціонування особистості дитини з порушеним зором. Особлива дитина: навчання і виховання. 2017. № 3. С. 22-30.

5.Мушкевич М. І., Чагарна С. Є. Основи психотерапії: навчальний посібник / за ред. М. І. Мушкевич; Вид. 3-тє. Луцьк: Вежа-Друк, 2017. 420 с.

6.Пастухова Н. Л., Садовиченко Ю. О., М'ясоєдов В. В. Здоров'язбережувальні аспекти педагогічних технологій. Сучасні здоров'язбережувальні технології: монографія за загальною редакцією проф. Ю. Д. Бойчука. Харків: ХНПУ ім. Г. С. Сковороди, 2018. С. 350-360.

7.Про дошкільну освіту: Закон України від 11 липня 2001 р. №2628-Ш. Відомості Верховної Ради України. 2001. № 49. Ст. 259.

8.Про затвердження Базового компонента дошкільної освіти (Державний стандарт дошкільної освіти) нова редакція: Наказ Міністерства освіти і науки України від 12 січня 2021 р. № 33. URL: https://mon.gov.ua/ua/npa/pro-zatverdzhennya-bazovogo-komponenta-doshkilnoyi- osviti-derzhavnogo-standartu-doshkilnoyi-osviti-nova-redakciya (дата звернення: 03.02.2024).

9.Bowler D. E., Buyung-Ali L. M., Knight T.M., Pullin A. S. A systematic review of evidence for the added benefits to health of exposure to natural environments. BMC Public Health. 2010; Vol. 10. P. 456.

10.Cambridge Dictionary Online. 2020. URL: https://dictionary.cambridge.org/dictionary/ english/technology (accessed on: 15.02.2024).

11.Forest Bathing as a Way of Life. Adore Your Outdoors. 2022. URL: https:// adoreyouroutdoors.co.uk/forest-bathing-as-a-way-of-life/ (accessed on: 15.01.2024).

12.Forest Bathing: Being At One With The Forest. Health & Wellbeing. Learning Through Landscapes. 2024. P. 5-16. URL: https://ltl.org.uk/free-resources/ (accessed on: 03.02.2024).

14.Forest Kindergarten. Learning Through Landscapes. 2024. Retrieved from: https://ltl.org.uk/ forest-kindergarten/ (accessed on 24.02.2024).

15.Friluftsliv: the Norwegian love for the outdoors. Visit Norway. 2023. URL: https://www.visitnorway.com/things-to-do/outdoor-activities/friluftsliv/ (accessed on: 31.01.2024).

16.Garcia H., Miralles F. Forest Bathing. The Rejuvenating Practice of Shinrin Yoku. Malaysia: Tuttle, 2020. 160 p.

17.Hunter M. The world's happiest countries for 2023. CNN Travel. 2023. URL: https://edition.cnn.com/travel/article/world-happiest-countries-2023-wellness/index.html (accessed on: 10.02.2024).

18.Hansen M. M., Jones R. & Tocchini K. Shinrin-Yoku (Forest Bathing) and Nature Therapy: A State-of-the-Art Review. Int JEnviron Res Public Health. 2017; 14(8). P. 851.

19.Hobfoll, S. E., Lilly, R. S. (1993). Resource conservation as a strategy for community psychology. Journal of Community Psychology. № 21. P. 128-148.

20.Khoshaba D., Maddi S. Early Antecedents of Hardiness. Consulting Psychology Journal. 1999. Vol. 5. № 2. P. 106-107.

21.Miyazaki Y. Shinrin-yoku. The Japanese Way of Forest Bathing for Health and Relaxation / 1st ed. Chiba: Aster, 2018. 192 p.

22.Outdoor Owls: Forest Kindergartens. 2024. URL: https://www.outdoorowls.com/ putney-london (accessed on: 22.02.2024).

23.Sefton C. Immerse Yourself in Nature. Teach Early Years. 2024. URL: https:// www.teachearlyyears.com/learning-and-development/view/immerse-yourself-in-nature (accessed on: 15.02.2024).

24.Stigsdotter U.K., Ekholm O., Schipperijn J., Toftager M., Kamper-Jorgensen F., Randrup T.B. Health promoting outdoor environments - Associations between green space, and health, health-related quality of life and stress based on a Danish national representative survey. Scand. J. Public Health. 2010. Vol. 38. P 411-417.

References

1.Humeniuk, S. V. (2013). Zdoroviazberihaiuchi tekhnolohii v systemi osvity [Health-preserving technologies in the education system]. Naukovyi visnyk Uzhhorodskoho natsionalnoho universytetu. Seriia “Pedahohika, sotsialna robota” - Scientific Bulletin of the Uzhhorod National University. Series “Pedagogy, social work”, Vyp. 26, 55-57 [in Ukrainian].

2.Dychkivska, I. M. (2004). Innovatsiini pedahohichni tekhnolohii [Innovative pedagogical technologies]. Kyiv: Akademvydav [in Ukrainian].

3.Knysh, Yu. (2023). Medytatsiia sinrin-yoku abo shcho take yaponske lisove kupannia [Shinrin-yoku meditation or what is Japanese forest bathing.]. Dovkola Media. Retrieved from: https://dovkola.media/medytatsiia-sinrin-yoku-abo-shcho-take-iaponske-lisove-kupannia/ [in Ukrainian].

4.Kobylchenko, V. (2017). Vnutrishni resursy yak dzherelo pozytyvnoho funktsionuvannia osobystosti dytyny z porushenym zorom [Internal resources as a source of positive personality functioning of a child with impaired vision]. Osoblyva dytyna: navchannia i vykhovannia - A special child: education and upbringing. 3, 22-30 [in Ukrainian].

5.Mushkevych, M. I., Chaharna, S. Ye. (2017). Osnovy psykhoterapii: navchalnyi posibnyk [undamentals of psychotherapy: educational guide]. M. I. Mushkevych (Ed.). Vyd. 3. Lutsk: Vezha-Druk [in Ukrainian].

6.Pastukhova, N. L., Sadovychenko, Yu. O., Miasoiedov, V. V. (2018). Zdoroviazberezhuvalni aspekty pedahohichnykh tekhnolohii [Health-saving aspects of pedagogical technologies]. Suchasni zdoroviazberezhuvalni tekhnolohii: monohrafiia. prof. Yu. D. Boichuk (Ed.). Kharkiv: KhNPU im. H. S. Skovorody [in Ukrainian].

8.Pro doshkilnu osvitu: Zakon Ukrainy [On preschool education: Law of Ukraine] vid 11 lypnia 2001 r. № 2628-III. (2001). Vidomosti Verkhovnoi Rady Ukrainy - Information of the Verkhovna Rada of Ukraine. No. 49. Art. 259] [in Ukrainian].

9.Pro zatverdzhennia Bazovoho komponenta doshkilnoi osvity (Derzhavnyi standart doshkilnoi osvity) nova redaktsiia [On approval of the Basic Component of Preschool Education (State Standard of Preschool Education) new edition]: Nakaz Ministerstva osvity i nauky Ukrainy (2021). № 33. Retrieved from: https://mon.gov.ua/ua/npa/pro-zatverdzhennya-bazovogo-komponenta- doshkilnoyi-osviti-derzhavnogo-standartu-doshkilnoyi-osviti-nova-redakciya [in Ukrainian].

10.Bowler, D. E., Buyung-Ali, L. M., Knight, T. M., Pullin, A. S. (2010). A systematic review of evidence for the added benefits to health of exposure to natural environments. BMC Public Health, Vol. 10, 456 [in English].

11.Cambridge Dictionary Online. (2020). Retrieved from: https://dictionary.cambridge.org/ dictionary/english/technology [in English].

12.Forest Bathing as a Way of Life. Adore Your Outdoors. (2022). Retrieved from: https://adoreyouroutdoors.co.uk/forest-bathing-as-a-way-of-life/ [in English].

13.Forest Bathing: Being At One With The Forest. Health & Wellbeing. Learning Through Landscapes (2024). P. 5-16. Retrieved from: https://ltl.org.uk/free-resources/ [in English].

14.Forest Kindergarten. Learning Through Landscapes. (2024). Retrieved from: https://ltl.org.uk/forest-kindergarten/ [in English].

15.Friluftsliv: the Norwegian love for the outdoors. Visit Norway. (2023). Retrieved from: https://www.visitnorway.com/things-to-do/outdoor-activities/friluftsliv/ [in English].

16.Garcia, H., Miralles, F. (2020). Forest Bathing. The Rejuvenating Practice of Shinrin Yoku. Malaysia: Tuttle [in English].

17.Hunter, M. (2023). The world's happiest countries for 2023. CNN Travel. Retrieved from: https://edition.cnn.com/travel/article/world-happiest-countries-2023-wellness/index.html [in English].

18.Hansen, M. M., Jones, R. & Tocchini, K. (2017). Shinrin-Yoku (Forest Bathing) and Nature Therapy: A State-of-the-Art Review. Int J Environ Res Public Health, 14(8), 851 [in English].

19.Hobfoll, S. E., Lilly, R. S. (1993). Resource conservation as a strategy for community psychology. Journal of Community Psychology, 21, 128-148 [in English].

20.Khoshaba, D., Maddi, S. (1999). Early Antecedents of Hardiness. Consulting Psychology Journal. Vol. 5, 2, 106-107 [in English].

21.Miyazaki, Y. (2018). Shinrin-yoku. The Japanese Way of Forest Bathing for Health and Relaxation / 1st ed. Chiba: Aster [in English].

22.Outdoor Owls: Forest Kindergartens. (2024). URL: https://www.outdoorowls.com/ putney-london [in English].

23.Sefton, C. (2024). Immerse Yourself in Nature. Teach Early Years. Retrieved from: https://www.teachearlyyears.com/learning-and-development/view/immerse-yourself-in-nature [in English].

24.Stigsdotter, U. K., Ekholm, O., Schipperijn, J., Toftager, M., Kamper-Jorgensen, F., Randrup, T. B. (2010). Health promoting outdoor environments - Associations between green space, and health, health-related quality of life and stress based on a Danish national representative survey. Scand. J. Public Health. Vol. 38, 411-417 [in English].

Размещено на Allbest.ru