Проведение аварийно-спасательных работ при ликвидации последствий дорожно-транспортных происшествий. Опрокидывание

Размещено на http://www.allbest.ru

Навчально-науковий інститут публічного управління та державної служби

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Евристичні можливості моделі влади та лідерства Френча-Рейвена

Романенко Ірина Геннадіївна

аспірантка кафедри державного управління

Анотація

Стаття присвячена дослідженню евристичних можливостей моделі влади та лідерства, розробленої Дж. Френчем та Р. Рейвеном, які дозволяють генерувати нові ідеї, гіпотези, підходи та рішення в різних ситуаціях та контекстах. Авторка аналізує п'ять основних джерел влади з моделі Френча-Рейвена: законну, нагородну, експертну, референтну та примусову, а також їхні переваги та недоліки для різних ситуацій та завдань в публічному секторі. У статті авторка детально розглядає кожне з п'яти джерел влади з моделі Френча-Рейвена, аналізуючи їхні особливості, умови, механізми, ефекти та обмеження. Авторка порівнює різні джерела влади між собою, виявляючи їхні схожості та відмінності, а також їхню взаємодію та сумісність. Авторка використовує різні теоретичні та емпіричні джерела, такі як книги, статті, дисертації, звіти, експерименти, опитування, спостереження, інтерв'ю тощо, для підтвердження та ілюстрації своїх тверджень та аргументів. Наведено приклади застосування різних джерел влади в реальних ситуаціях та контекстах, які стосуються різних галузей знання, таких як психологія, соціологія, політологія, менеджмент, комунікація, освіта тощо, а також різних суб'єктів та об'єктів влади, таких як організації, групи, сім'ї, друзі, незнайомці тощо. Особливо приділено увагу сфері публічного управління. Авторка аргументує, що модель Френча-Рейвена має практичне значення для нового публічного менеджменту в Україні, оскільки вона допомагає лідерам-менеджерам в публічному секторі обирати найбільш ефективні джерела влади для досягнення своїх цілей. Ця модель, на думку авторки, дозволяє уникати потенційних проблем та ризиків, пов'язаних з ними. Авторка показала, як модель Френча-Рейвена може бути використана для розвитку компетентності та навичок лідерів -менеджерів, які здатні застосовувати різні джерела влади залежно від контексту та цілей, а також поєднувати їх для досягнення оптимальних результатів. Авторка закликає до подальшого дослідження евристичних можливостей моделі влади та лідерства Френча-Рейвена в українському публічному секторі.

У статті зроблено висновок, що модель влади та лідерства Френча - Рейвена має евристичні можливості, які полягають в тому, що вона стимулює творче та критичне мислення, сприяє пошуку нових рішень та альтернатив, допомагає адаптуватися до змінних умов та викликів, а також сприяє навчанню та розвитку. Авторка рекомендує використовувати модель влади та лідерства Френча-Рейвена як інструмент для підвищення ефективності публічного управління в Україні, а також як основу для подальших досліджень та експериментів в цій галузі. Запропоновано деякі напрямки для майбутніх досліджень, такі як порівняльний аналіз різних моделей влади та лідерства, дослідження впливу культурних, політичних, соціальних та економічних факторів на вибір та використання різних джерел влади, а також розробка та тестування практичних рекомендацій та методик для підвищення компетентності та навичок лідерів -менеджерів в публічному секторі.

Ключові слова: евристичність, модель Френча-Рейвена, влада,

лідерство, новий публічний менеджмент, публічне управління, джерела влади, типи влади, владні взаємодії, ефективність публічного управління.

Romanenko Iryna Hennadiyivna Postgraduate student of the Department of Public Administration, Educational and Scientific Institute of Public Administration and Civil Service, Taras Shevchenko National University of Kyiv, Kyiv,

HEURISTIC POSSIBILITIES OF THE FRENCH-RAVEN POWER

AND LEADERSHIP MODEL

Abstract

The article is devoted to the study of the heuristic possibilities of the model of power and leadership developed by J. French and R. Raven, which allow to generate new ideas, hypotheses, approaches and solutions in different situations and contexts. The author analyzes the five main sources of power from the French-Raven model: legitimate, reward, expert, referent and coercive, as well as their advantages and disadvantages for different situations and tasks in the public sector. The author examines each of the five sources of power from the French- Raven model in detail, analyzing their features, conditions, mechanisms, effects and limitations. The author compares different sources of power among themselves, revealing their similarities and differences, as well as their interaction and compatibility. The author uses various theoretical and empirical sources, such as books, articles, dissertations, reports, experiments, surveys, observations, interviews, etc., to confirm and illustrate her statements and arguments. Examples of the application of different sources of power in real situations and contexts, related to different fields of knowledge, such as psychology, sociology, political science, management, communication, education, etc., as well as different subjects and objects of power, such as organizations, groups, families, friends, strangers, etc., are given. Special attention is paid to the sphere of public administration. The author argues that the French-Raven model has practical significance for the new public management in Ukraine, as it helps the leaders-managers in the public sector to choose and use the most effective sources of power to achieve their goals. This model, according to the author, allows to avoid potential problems and risks associated with them. The author showed how the French-Raven model can be used to develop the competence and skills of the leaders-managers, who are able to apply different sources of power depending on the context and goals, as well as to combine them to achieve optimal results. The author calls for further research on the heuristic possibilities of the model of power and leadership by French and Raven in the Ukrainian public sector.

The article concludes that the model of power and leadership by French and Raven has heuristic possibilities, which consist in stimulating creative and critical thinking, facilitating the search for new solutions and alternatives, helping to adapt to changing conditions and challenges, and promoting learning and development. The author recommends using the model of power and leadership by French and Raven as a tool for improving the efficiency of public administration in Ukraine, as well as a basis for further research and experiments in this field. Some directions for future research are proposed, such as comparative analysis of different models of power and leadership, research on the influence of cultural, political, social and economic factors on the choice and use of different sources of power, and development and testing of practical recommendations and methods for improving the competence and skills of the leaders-managers in the public sector.

Keywords: heuristics, French-Raven model, power, leadership, new public management, public administration, sources of power, types of power, power interactions, efficiency of public administration.

Постановка проблеми. Новий публічний менеджмент (НПМ) - це сучасна концепція управління публічним сектором, яка ґрунтується на застосуванні методів та практик приватного сектору, таких як ефективність, відповідальність, конкуренція та орієнтація на клієнта, має на меті покращити якість та результативність публічних послуг, а також забезпечити краще задоволення потреб та інтересів громадян [1].

У цій статті ми дослідимо, як модель влади та лідерства, розроблена Дж. Френчем та Р. Рейвеном [2], може допомогти лідерам -менеджерам в публічному секторі вибирати та використовувати найбільш ефективні джерела влади для досягнення своїх цілей, а також уникати потенційних проблем та ризиків, пов'язаних з ними. Модель влади та лідерства Френча-Рейвена має евристичні можливості, які полягають в тому, що вона стимулює творче та критичне мислення, сприяє пошуку нових рішень та альтернатив, допомагає адаптуватися до змінних умов та викликів, а також сприяє навчанню та розвитку.

Реформа публічного управління за НПМ є актуальною та важливою темою для України, яка перебуває у процесі модернізації своєї державності та інтеграції у європейський простір [3]. Однак, реформування публічного управління за НПМ також стикається з низкою викликів та проблем, таких як нестабільна політична ситуація, високий рівень корупції, недостатня політична воля та консенсус щодо необхідності реформ, низька довіра громадян до органів влади, обмеження ресурсів, нестача кваліфікованих кадрів, низький рівень професіоналізму та компетентності державних службовців й т.і.

Дослідження проблеми наукового обґрунтування джерел влади та лідерства в новому публічному менеджменті є важливим науковим завданням для виявлення зв'язку з ефективністю системи публічного управління з метою її підвищення.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Аналізуючи масив досліджень щодо застосування моделей влади та лідерства у новому публічному менеджменті, ми виокремили кілька напрямків наукових досліджень, які стосуються нашої теми. Зокрема, це дослідження проблем наукового публічного менеджменту загалом, які включають важливі загального значення теми, як значення концепції НПМ у сучасному публічному управлінні та його основні характеристики, підхід до бачення та побудови стратегії взаємодії з суспільством уряду загалом, а також, історичні питання, як то еволюція НПМ, нове публічне управління, нове публічне лідерство, нове публічне управління в контексті глобалізації та європейської інтеграції [3-5; 9; 18]. Звичайно, це дослідження, які розкривають проблему обґрунтування джерел влади та лідерства в новому публічному менеджменті, саме які базуються на моделі влади та лідерства Френча-Рейвена [2; 5]. А також, це ті дослідження, які визначають можливості підвищення ефективності публічного управління завдяки інструментам нового публічного менеджменту, зокрема, й можливостям моделі влади та лідерства, яка розроблена дослідниками Френчем та Рейвеном. [7-11].

Мета нашої статті - визначити евристичні можливості концепції американських дослідників феномену публічної влади та лідерства Дж. Френча та Б. Рейвена, проаналізувати їх застосування та запропонувати способи використання цих можливостей в новому публічному менеджменті в Україні. Об'єктом цього дослідження концепція Дж. Френча та Б. Рейвена про джерела влади та лідерства. Предметом нашого дослідження є евристичні можливості концепції джерел влади та лідерства Дж. Френча та Б. Рейвена. Для досягнення нашої дослідницької мети поставлено такі завдання: 1) описати та проаналізувати концепцію джерел влади та лідерства Дж. Френча та Б. Рейвена, її історію, мету, теоретичні та емпіричні підтвердження, сильні та слабкі сторони, а також критику та альтернативи; 2) визначити та класифікувати евристичні можливості концепції джерел влади та лідерства Дж. Френча та Б. Рейвена, тобто ті можливості, які допомагають генерувати нові ідеї, гіпотези, підходи та рішення, які можуть бути перевірені емпірично або застосовані в різних ситуаціях; 3) проаналізувати застосування евристичних можливостей концепції джерел влади та лідерства Дж. Френча та Б. Рейвена в публічному управлінні; 4) запропонувати способи використання евристичних можливостей концепції джерел влади та лідерства Дж. Френча та Б. Рейвена в новому публічному менеджменті в Україні, тобто ті способи, які допоможуть покращити публічне управління, публічну політику, публічну адміністрацію, публічну службу, публічну довіру, публічну відповідальність, публічні інновації.

Для вирішення цих завдань автор використав такі методи дослідження: метод літературного огляду - щоб зібрати, систематизувати та критично оцінити наукові джерела, що стосуються цієї концепції. Автор використав бази даних, такі як Google Scholar, PsycINFO, JSTOR та інші для пошуку релевантних публікацій, таких як книги, статті, дисертації, звіти. Автор застосував власні критерії відбору, такі як рік публікації, тип публікації, мова публікації, якість публікації. Метод концептуального аналізу - щоб розкрити та систематизувати різні аспекти, властивості, характеристики, функції, типи, приклади евристичних можливостей цієї концепції. Використано словники, енциклопедії, тезауруси, класифікації, для визначення та уточнення поняття евристичних можливостей. Метод кейс-стаді - щоб дослідити та описати конкретні приклади, які ілюструють використання евристичних можливостей цієї концепції в публічному управлінні. Складено рекомендації. Запропоновано практичні рішення, які сприятимуть покращенню публічного управління в Україні. евристичний лідерство рейвен

Виклад основного матеріалу. У даному дослідженні термін «евристичний» ми використовуємо у похідному значенні від терміну «евристика», який пояснюється як напрямок зі сфери науки, де вивчається специфіка пізнавальної діяльності, а також сукупність методів та прийомів, які полегшують й спрощують рішення пізнавальних, конструктивних, практичних завдань. На нашу думку, евристика, як напрямок досліджень в публічному управлінні має невиправдано мало уваги з боку науковців, адже має значення для публічного управління, оскільки вона, зокрема, у контексті нашої наукової проблеми, допомагає лідерам -менеджерам в публічному секторі вибирати та використовувати найбільш ефективні джерела влади для досягнення своїх цілей, а також уникати потенційних проблем та ризиків, пов'язаних з ними. А, головне, евристика також стимулює творче та критичне мислення, сприяє пошуку нових рішень та альтернатив, допомагає адаптуватися до змінних умов та викликів, а також сприяє навчанню та розвитку, що дуже важливо для публічного управління в Україні.

Розглянемо, яке евристичне значення має модель влади та лідерства Френча-Рейвена. Джон Роберт Патнем Френч і Бертрам Рейвен - це американські психологи, які стали відомими своєю спільною працею щодо розробки концепції п'яти основ влади, яку оприлюднили у 1959 році [2]. Дж. Френч народився в Бостоні у 1913 році й здобув докторський ступінь з соціальної психології в Гарвардському університеті у 1940 році. Він працював професором психології в Мічиганському університеті та був експертом з питань групової динаміки, організаційної та промислової психології. Помер у 1995 році [5]. Б. Рейвен народився у 1926 році в Янгстауні, штат Огайо. Здобув докторський ступінь з соціальної психології в Мічиганському університеті у 1953 році. Працював професором психології в Каліфорнійському університеті в Лос-Анджелесі та був експертом з питань міжособистісного впливу, соціальної влади та соціальних змін. Помер у 2020 році [5].

Їхня спільна концепція п'яти основ влади, яка отримала назву «концепція влади та лідерства Дж. Френча та Б. Рейвена» - це певна модель, яка виокремлює п'ять способів, за допомогою яких люди можуть отримувати та використовувати владу в лідерських ролях [4]. П'ять основ влади - це легітимна, винагородна, коерцитивна, експертна та референтна влада. Концепція має багато застосувань в різних галузях знання, таких як психологія, соціологія, політологія, менеджмент, комунікація, освіта тощо. Пояснемо коротко кожну. Легітимна влада - це влада, яку людина отримує від призначення на посаду в ієрархії організації. Вона представляє формальну владу, таку як бути менеджером, генеральним директором або навіть президентом. Винагородна влада - це влада, яку людина має на основі своєї здатності розподіляти винагороди підлеглим за виконання бажаних завдань або досягнення цілей. Коерцитивна влада - це влада протилежна владі, заснованій на винагороді, це влада, яка ґрунтується на здатності людини розподіляти покарання. Експертна влада - це влада, яку людина має на основі своєї визнаної експертизи з певної теми, яка змушує інших підкорятися її експертизі. Референтна влада - це влада, яку людина має на основі свого власної харизми, репорту з послідовниками та здатності мотивувати та надихати. Ці перші три вважаються формальною владою. Останні дві з цих пяти вважаються неформальною або особистою владою. Більш детально ці типи влади проаналізовано нами з застосуванням методу кейс -стаді раніше.

Варто відзначити, що дані дослідження набули значної популярності, адже це сама ситуація сприяла тьому, щоб науковці інтенсивно шукали відповіді на нагальні потреби суспільства та науково перевіряли інструменти для розв'язання. Дж. Френч та Б. Рейвен розробляли свою концепцію влади та лідерства з метою дослідження та пояснення різних способів, за допомогою яких люди можуть отримувати та використовувати владу в різних ситуаціях та контекстах, а також як влада впливає на людські відносини, поведінку та результати. Вони ставили перед собою такі цілі: визначити та класифікувати різні джерела влади, які можуть бути використані людьми в лідерських ролях, такі як коерцитивна, винагородна, легітимна, референтна, експертна та інформаційна влада [7]; аналізувати та порівнювати ефективність та етику різних форм влади, а також їх вплив на сприйняття, оцінку, мотивацію, довіру, співпрацю, конфлікт, опір, зміну тощо; розробити та перевірити теорії та гіпотези про соціальний вплив, соціальну зміну, соціальну владу та соціальну психологію, використовуючи емпіричні методи, такі як експерименти, опитування, спостереження, інтерв'ю тощо; застосувати та адаптувати свою концепцію влади та лідерства до різних галузей знання, таких як психологія, соціологія, політологія, менеджмент, комунікація, освіта тощо, а також до різних ситуацій та контекстів, таких як організації, групи, сім'ї, друзі, незнайомці.

Тож, аналізуючи евристичні можливості даної моделі Френча-Рейвена, бачимо, що концепція п'яти основ влади Дж. Френча та Б. Рейвена може бути застосована у публічному управлінні для того, щоб краще розуміти, як публічні менеджери та лідери використовують різні джерела влади для досягнення своїх цілей, як вони сприймаються та оцінюються своїми підлеглими, колегами, партнерами, громадянами та іншими зацікавленими сторонами, як вони можуть покращити свою ефективність та легітимність, а також як вони можуть розв'язувати проблеми, пов'язані з владою, такі як конфлікт, опір, корупція, зловживання тощо.

Ось деякі, на нашу думку, демонстративні приклади застосування концепції у публічному управлінні. Легітимна влада: це влада, яку публічні менеджери отримують від призначення на посаду в ієрархії публічної організації, такої як міністерство, відомство, муніципалітет тощо. Вона представляє формальну владу, яка ґрунтується на законах, правилах, нормах та очікуваннях, які регулюють публічну діяльність. Легітимна влада може бути використана для впливу на підлеглих, які повинні дотримуватися інструкцій та процедур, а також для впливу на інші сторони, які поважають та визнають авторитет публічних менеджерів. Однак, легітимна влада може бути підірвана, якщо публічні менеджери не демонструють компетентності, прозорості, відповідальності та демократичності у своїй роботі.

Винагородна влада: це влада, яку публічні менеджери мають на основі своєї здатності розподіляти винагороди підлеглим за виконання бажаних завдань або досягнення цілей. Винагороди можуть бути матеріальними, такими як зарплата, премія, підвищення, відзнака тощо, або нематеріальними, такими як похвала, визнання, навчання, кар'єрний розвиток тощо. Винагородна влада може бути використана для мотивації та заохочення підлеглих, які прагнуть отримати бажані винагороди, а також для впливу на інші сторони, які можуть бути зацікавлені у співпраці з публічними менеджерами. Однак, винагородна влада може бути неефективною, якщо винагороди не є справедливими, адекватними, своєчасними або сприймаються як маніпуляція [9].

«Коерцитивна влада»: це влада, яку публічні менеджери мають на основі своєї здатності розподіляти покарання. Покарання можуть бути матеріальними, такими як штраф, звільнення, дисциплінарне застосування тощо, або нематеріальними, такими як критика, ігнорування, ізоляція, ганьба тощо. Коерцитивна влада може бути використана для впливу на підлеглих, які повинні уникати небажаних наслідків, а також для впливу на інші сторони, які можуть бути піддані примусу або загрозі. Однак, «коерцитивна влада» може бути шкідливою, якщо вона викликає опір, ненависть, бунт або втечу.

Експертна влада: це влада, яку публічні менеджери мають на основі своєї визнаної експертизи з певної теми, яка змушує інших підкорятися її експертизі. Експертиза може бути технічною, професійною, науковою, правовою, політичною тощо. Експертна влада може бути використана для впливу на підлеглих, які повинні довіряти та слідувати рекомендаціям та рішенням публічних менеджерів, а також для впливу на інші сторони, які можуть бути переконані або навчені публічними менеджерами. Однак, експертна влада може бути підірвана, якщо публічні менеджери не демонструють достатньої компетентності, актуальності, незалежності та критичності у своїй експертизі.

Референтна влада: це влада, яку публічні менеджери мають на основі свого власної харизми, репорту з послідовниками та здатності мотивувати та надихати. Референтна влада ґрунтується на емоційному зв'язку, симпатії та ідентифікації.

Таким чином, концепція Дж. Френча та Б. Рейвена має не тільки евристичні, але й інші можливості для різних цілей та застосувань. На нашу думку, ось деякі з них. Педагогічні: концепція може бути використана для навчання та розвитку лідерських навичок, компетенцій та стилів, а також для оцінки та зворотного зв'язку щодо ефективності та етики лідерства. Наприклад, концепція може допомогти лідерам розуміти, які джерела влади вони мають, як вони можуть їх збільшити або змінити, як вони можуть адаптувати свої стратегії впливу до різних ситуацій та аудиторій, як вони можуть попередити або управляти конфліктами, пов'язаними з владою, та як вони можуть підтримувати довіру, співпрацю та відповідальність серед своїх послідовників. Креативні: концепція може бути використана для генерації та інновації нових ідей, продуктів, послуг, проєктів, рішень тощо, які вимагають влади та впливу. Наприклад, концепція може допомогти творцям розуміти, які джерела влади вони можуть використовувати для переконання своєї аудиторії, партнерів, спонсорів, клієнтів тощо в цінності та якості своїх творінь, як вони можуть адаптувати свої творіння до різних потреб та очікувань, як вони можуть розв'язувати проблеми, пов'язані з владою, такі як конкуренція, критика, плагіат тощо, та як вони можуть підтримувати свою креативність, мотивацію та репутацію. Критичні: концепція може бути використана для аналізу та критики різних форм влади, які існують в суспільстві, політиці, економіці, культурі, медіа тощо, а також для виявлення та протидії різним видам зловживання, неправди, несправедливості, дискримінації, насильства тощо, які пов'язані з владою. Наприклад, концепція може допомогти активістам розуміти, які джерела влади вони мають, як вони можуть їх використовувати для впливу на суспільну зміну, як вони можуть адаптувати свої тактики впливу до різних сценаріїв та опонентів, як вони можуть розв'язувати проблеми, пов'язані з владою, такі як репресії, цензура, маніпуляція тощо, та як вони можуть підтримувати свою етику, солідарність та безпеку.

Зокрема, дуже цікавим є питання, як новий публічний менеджмент сприяв розриву довіри між громадянами та державою, а також між менеджерами та професіоналами в публічному секторі. Вони запропонували альтернативний підхід до лідерства, який ґрунтується на взаємодії, діалозі та співтворчості. Новий публічний менеджмент спричинив зміни в ролі та ідентичності публічних менеджерів, які стали більш підприємливими, конкурентоспроможними та орієнтованими на результати. Він також вказує на проблеми, пов'язані з відповідальністю, демократією та етикою в новому публічному менеджменті.

Висновки

Евристична цінність цієї концепції Дж. Френча та Б. Рейвена про основи влади та лідерства полягає в тому, вона допомагає генерувати нові ідеї, гіпотези, підходи та рішення, які можуть бути перевірені емпірично або застосовані в різних управлінських ситуаціях. По -перше, концепція може бути використана для аналізу та оцінки різних стилів лідерства, що ґрунтуються на типах влади, які лідери використовують для впливу на своїх підлеглих, колег, партнерів та клієнтів. Наприклад, лідери, які використовують переважно коерцитивну або винагородну владу, можуть мати низький рівень довіри, задоволеності та залученості серед своїх підлеглих, тоді як лідери, які використовують переважно експертну або референтну владу, можуть мати високий рівень цих показників. По-друге, концепція може бути використана для розробки та вдосконалення стратегій переконання, які враховують типи влади, які впливають на сприйняття та поведінку аудиторії. Наприклад, переконуючи людей зробити щось, що вони не хочуть робити, може бути ефективним використання інформаційної влади, яка надає раціональні аргументи, факти та свідчення, що підтверджують бажаний вибір. З іншого боку, переконуючи людей зробити щось, що вони хочуть робити, але не впевнені, може бути ефективним використання референтної влади, яка створює емоційний зв'язок, симпатію та ідентифікацію з тим, хто переконує. По-третє, концепція може бути використана для дослідження та пояснення різних соціальних явищ, пов'язаних з владою та впливом, таких як конформізм, послух, резистентність, конфлікт, співпраця, несприйняття, легітимність, авторитет, соціальна зміна тощо. Наприклад, конформізм може бути пояснений як результат впливу легітимної влади, яка ґрунтується на соціальних нормах, правилах та очікуваннях, які люди приймають як обов'язкові для дотримання. З іншого боку, резистентність може бути пояснена як результат впливу коерцитивної влади, яка ґрунтується на загрозах, санкціях та примусі, які люди сприймають як несправедливі, необґрунтовані або неприйнятні. По-четверте, концепція Дж. Френча та Б. Рейвена потрібна для того, щоб краще розуміти, як влада функціонує в різних ситуаціях та контекстах, а також як вона впливає на людські відносини, поведінку та результати. П'яте, концепція допомагає визначити, які джерела влади мають лідери, як вони використовують їх для досягнення своїх цілей, як вони сприймаються та оцінюються своїми послідовниками та іншими зацікавленими сторонами, як вони можуть покращити свою ефективність та легітимність, а також як вони можуть розв'язувати проблеми, пов'язані з владою, такі як конфлікт, опір, корупція, зловживання тощо. Шосте, концепція також допомагає розкрити, як влада впливає на соціальну зміну, інновації, демократію, етику та інші аспекти суспільства. Сьоме, концепція Дж. Френча та Б. Рейвена є однією з найвпливовіших та найбільш цитованих моделей влади в науковій літературі, яка має широке застосування в різних галузях знання, таких як психологія, соціологія, політологія, менеджмент, комунікація, освіта тощо.

Модель Френча-Рейвена має практичне значення для нового публічного менеджменту в Україні, оскільки вона допомагає лідерам -менеджерам в публічному секторі обирати найбільш ефективні джерела влади для досягнення своїх цілей, а також уникати потенційних проблем та ризиків, пов'язаних з ними. Модель Френча-Рейвена може бути використана для розвитку компетентності та навичок лідерів-менеджерів, які здатні застосовувати різні джерела влади залежно від контексту та цілей, а також поєднувати їх для досягнення оптимальних результатів. На наше переконання, подальші дослідження евристичних можливостей моделі влади та лідерства Френча-Рейвена в українському публічному секторі можуть бути корисними для теоретичної науки та матимуть більше практичне значення.

Література

Клименко І.В. (2018). Новий публічний менеджмент. Публічне управління. Термінологічний словник. За заг. ред. В.С. Куйбіди, М.М. Білинського, О.М. Петроє. Київ: НАДУ. 104.

French, J.R.P., & Raven, B. (1959). The bases of social power. In D. Cartwright (Ed.), Studies in social power (pp. 150-167).

Shpektorenko, I., Vasylevska, T., Bashtannyk, A., Piatkivskyi, R., Palamarchuk, T., & Akimov, O. (2021). Legal bases of public administration in the context of European integration of Ukraine: questions of formation of a personnel reserve. AD ALTA: Journal of Interdisciplinary Research, 11(1-XVnI), 76-81.

Vallentin, Steen. (2022). Trust, Power and Public Sector Leadership: A Relational Approach. 10.4324/9780429431104.

French and Raven's bases of power https://www.wikiwand.com/en/Coercive_power

Григор'єва, Т., Колесникова, Ю., Марченко, О. (2018). Напрями реформування системи публічного управління в Україні. Ефективність державного управління, 1(54), 7-14.

Ковальчук, І. (2019). Основні напрями розвитку системи публічного управління в Україні. Вісник Національної академії державного управління при Президентові України, 3, 7-18.

Dmytro V. Nelipa, Volodymyr F. Tsvykh, Oleh A. Zubchyk, Grygory P. Sytnyk, Yevhen P. Hrebonozhko. «The New Public Management paradigm as a further interaction of the public and private sectors» (2020). Revista San Gregorio. Volume 1 Number 42.

Lindberg, K., Morth, U., & Sundstrom, G. (2015). New public management and the new professionalism in the Nordic countries: aligning sectoral and organizational change. In K. Lindberg, U. Morth, & G. Sundstrom (Eds.), Organizing democracy: the construction of agency in practice (pp. 1-18).

Новак-Каляєва Л.М. (2018). Публічне управління. Публічне управління. Термінологічний словник. За заг. ред. В.С. Куйбіди, М.М. Білинського, О.М. Петроє. Київ: НАДУ. 144.

Шевченко, Л. (2018). Децентралізація в Україні: тенденції та проблемні аспекти. Державне управління: теорія та практика, 1, 5 -12.

Christensen, T., & L^greid, P. (2007). The whole-of-government approach to public sector reform. Public Administration Review, 67(6), 1059-1066.

Hughes, R.L., Ginnett, R.C., & Curphy, G.J. (2012). Power and Leadership: An Influence Process. In Leadership: Enhancing the Lessons of Experience (7th ed., pp. 247-280).

Nair, S. (2018). 5 Sources of Power in Organisations. Retrieved from [Simplilearn].

Lelechenko, A., Lebedinska, O., Somin, S., Derun, T., Ivanisova, M. (2021). Axiology of the phenomenon «sustainable government administration» and interaction of Ukraine with international organizations in the field of environmental safety. IOP Conference Series: Earth and Environmental Science, 940(1).

Mmd Tools Content Team. (2020). French and Raven's Forms of Power: A Srnple Summary. Retrieved from [Mind Tools].

Osborne, S. P. (Ed.). (2010). The new public governance? Emerging perspectives on the theory and practice of public governance. Routledge.

Pollitt, C., & Bouckaert, G. (2017). Public management reform: a comparative analysis-into the age of austerity. Oxford University Press.

Рубан Ю. (2019). Влада і авторитет: зміни в публічному управлінні та адмініструванні з погляду політичної філософії Ханни Арендт. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Державне управління, 12(2), 39 -49.

Shulga, M. A., Poperechna, G. A., Kondratiuk, L. R., Petryshyn, H. R., & Zubchyk, O. A. (2021). Modernising education: unlearned lessons from Frederick Taylor. Linguistics and Culture Review, 5(S2), 80-95.

Christensen, T., & L^greid, P. (2007). The whole-of-government approach to public sector reform. Public Administration Review, 67(6), 1059-1066.

References

Klymenko, I.V. (2018). Novyi publichnyi menedzhment [New public management]. Publichne upravlinnia. Terminolohichnyi slovnyk. Za zah. red. V.S. Kuybidy, M.M. Bilynskoho, O.M. Petroie. Kyiv: NADU.

French, J.R.P., & Raven, B. (1959). The bases of social power. In D. Cartwright (Ed.), Studies in social power (pp. 150-167).

Shpektorenko, I., Vasylevska, T., Bashtannyk, A., Piatkivskyi, R., Palamarchuk, T., & Akimov, O. (2021). Legal bases of public administration in the context of European integration of Ukraine: questions of formation of a personnel reserve. AD ALTA: Journal of Interdisciplinary Research, 11(1-XVIII), 76-81.

Vallentin, Steen. (2022). Trust, Power and Public Sector Leadership: A Relational Approach. 10.4324/9780429431104.

French and Raven's bases of power https://www.wikiwand.com/en/Coercive_power

Hryhorieva, T., Kolesnykova, Yu., & Marchenko, O. (2018). Napriamy reformuvannia systemy publichnoho upravlinnia v Ukraini [Directions of reforming the system of public administration in Ukraine]. Efektyvnist derzhavnoho upravlinnia, 1(54), 7-14.

Kovalchuk, I. (2019). Osnovni napriamy rozvytku systemy publichnoho upravlinnia v Ukraini [Main directions of development of the system of public administration in Ukraine]. Visnyk Natsionalnoi akademii derzhavnoho upravlinnia pry Prezydentovi Ukrainy, 3, 7-18.

Nelipa D.V., Tsvykh V.F., Zubchyk O.A., Sytnyk G.P., Hrebonozhko Y.P. (2020). The New Public Management paradigm as a further interaction of the public and private sectors. Revista San Gregorio. Volume 1 Number 42.

Lindberg, K., Morth, U., & Sundstrom, G. (Eds.). (2015). Organizing democracy: the construction of agency in practice.

Novak-Kaliaieva, L.M. (2018). Publichne upravlinnia [Public administration]. Publichne upravlinnia. Terminolohichnyi slovnyk. Za zah. red. V.S. Kuybidy, M.M. Bilynskoho, O.M. Petroie. Kyiv: NADU.

Shevchenko, L. (2018). Detsentralizatsiia v Ukraini: tendentsii ta problemni aspekty [Decentralization in Ukraine: trends and problematic aspects]. Derzhavne upravlinnia: teoriia ta praktyka, 1, 5-12.

Christensen, T., & L^greid, P. (2007). The whole-of-government approach to public sector reform. Public Administration Review, 67(6), 1059-1066.

Hughes, R.L., Ginnett, R.C., & Curphy, G.J. (2012). Power and Leadership: An Influence Process. In Leadership: Enhancing the Lessons of Experience (7th ed., pp. 247-280).

Nair, S. (2018). 5 Sources of Power in Organisations. Retrieved from [Simplilearn].

Lelechenko, A., Lebedinska, O., Somin, S., Derun, T., Ivanisova, M. (2021). Axiology of the phenomenon «sustainable government administration» and interaction of Ukraine with international organizations in the field of environmental safety. IOP Conference Series: Earth and Environmental Science, 940(1).

Mind Tools Content Team. (2020). French and Raven's Forms of Power: A Simple Summary. Retrieved from [Mind Tools].

Osborne, S. P. (Ed.). (2010). The new public governance? Emerging perspectives on the theory and practice of public governance. Routledge.

Pollitt, C., & Bouckaert, G. (2017). Public management reform: a comparative analysis-into the age of austerity. Oxford University Press.

Ruban, Yu. (2019). Vlada i avtorytet: zminy v publichnomu upravlinni ta administruvanni z pohliadu politychnoi filosofii Khanny Arendt [Power and authority: changes in public administration and management from the perspective of Hannah Arendt's political philosophy]. Visnyk Kyivskoho natsionalnoho universytetu imeni Tarasa Shevchenka. Derzhavne upravlinnia, 12(2), 39-49.

Shulga, M. A., Poperechna, G. A., Kondratiuk, L. R., Petryshyn, H. R., & Zubchyk, O. A. (2021). Modernising education: unlearned lessons from Frederick Taylor. Linguistics and Culture Review, 5(S2), 80-95.

Christensen, T., & L^greid, P. (2007). The whole-of-government approach to public sector reform. Public Administration Review, 67(6), 1059-1066.

Размещено на Allbest.ru